Базові компетенції безпечної поведінки дітей в Інтернеті

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Базові компетенції безпечної поведінки дітей в Інтернеті

Черних О.О.

Сучасних українських дітей вже можна називати «цифровими аборигенами», бо вони народились та живуть в той час, коли комп'ютери та Інтернет стають значно поширеними та доступними в Україні.

Інтернет є впливовим фактором соціалізації сучасної дитини, який може як позитивно, так і негативно впливати на розвиток дитини. Питанню формуванню безпечної поведінки підлітків в Інтернеті приділяється увага у документа міжнародних організацій, дослідження науковців різних галузей, спеціалістів правоохоронних органів та у засобах масової інформації, бізнесових та громадських організацій.

Разом з тим багато питань, пов'язаних з успішною соціалізацію підлітків та формуванням безпечної поведінки в Інтернеті, залишаються малодослідженими у вітчизняному науковому просторі.

На нашу думку, недостатньо висвітленим є аналіз існуючих компетенцій для успішної соціалізації дітей під час користування Інтернетом.

Таким чином, метою нашої статті є аналіз та систематизація компетенцій безпечної поведінки дітей в Інтернеті.

Здійснений нами аналіз наукової літератури та міжнародних документів показує, що дослідниками розглядаються різні аспекти формування компетенцій безпечної поведінки дітей в Інтернеті.

Вивченню сутності компетенцій присвячені роботи Н. Бібік, О. Крисани, О. Локшини, О. Пометун, А. Хуторського С. Шишова; критерії розвитку безпечної поведінки вивчають Р. Григорян, Купецкова, А. Попов, С. Чорний; компетенції успішного та безпечного використання Інтернету та цифрових технологій описують Дж. Бейлі, Л. Іломакі, А. Кантосало, М. Лаккала, В. Плешаков, М. Рибл, А. Тадаєва, та ін.

Поняття «компетенція» розуміється різними авторами як:

• спеціально структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок і ставлень, яких набувають у процесі навчання, які дозволяють людині визначати незалежно від ситуації проблеми, характерні для певної сфери діяльності (О. Пометун);

• здатність (уміння) діяти на основі здобути знань (В. Кальней, Шишов);

• своєрідний комплекс знань, умінь і ставлень, що набуваються в навчанні й дозволяють людині розуміти, тобто ідентифікувати та оцінювати в різних контекстах , проблеми, що є характерними для різних сфер діяльності (О. Крисана);

• набута характеристики особистості (що охоплює знання, вміння, навички та цінності), яка дозволяє застосовувати останні на практиці (О. Локшина);

• соціально закріплений освітній результат (Н. Бібік).

Серед компетенцій, виокремлених вітчизняними науковцям пов'язаними з нашим дослідженням ми знаходимо ціннісно-смислова, загальнокультурна, навчально-пізнавальна, інформаційна, комунікативна (А. Хуторський); компетентності інформаційних технологій, масмедійні, мультимедійні технології, комп'ютерна грамотність; володіння електронною Інтернет-технологією (І. Зимня).

В. Плешаков використовує поняття «кіберкомпетентність» як «володіння сукупністю знань, умінь, навичок, конкретних способів дій, особистісних якостей, певного досвіду, необхідних для здійснення продуктивної та безпечної життєдіяльності в кіберпросторі: кіберкомунікаціі, кібернавчання, кібервиховання, кіберосвіти, професійної та громадської діяльності». Окремі знання, вміння та будь-які навички або спосіб дії визначається як кіберкомпетенція [6, с. 255].

Інформаційний компонент виокремлює А. Тадаєва в структурі соціальної компетенції Сутність його полягає в знаннях позитивних та негативних впливів медіа на людину; ставленні до інформації як особливої цінності, гаджетів як засобу доступу до необмеженої інформації; первинних навичка невіктимної комунікації та безпечного користування новими медіа, критичному аналізі інформації [10].

Враховуючи всесвітній характер Інтернету, дуже слушною для нашого дослідження ми знаходимо думку Н. Бібік, яка зазначає, що освіта має враховувати «принцип глобально орієнтованої освіти» та компетентності мають о оплювати такі якості людини, що дозволяють їй інтегруватись у широкий світовий соціокультурний контекст [1].

Окремої уваги заслуговують вивчення цифрової компетентності, яку пропонують Л. Іломакі, А. Кантосало, М. Лаккала [14]. На їх думку цифрова компетентність складається з:

• технічних навичок по використанню цифрових технологій,

• здатності використовувати цифрові технології в значущим чином для роботи, навчання і для повсякденного життя в цілому в різних видах діяльності,

• здатності до критичного оцінювання цифрових технологій,

• мотивації для участі в цифрової культури.

Схожу, але більш деталізовану структуру цифрової компетентності, виокремлюють Є. Золотова, Т. Нестік, Є. Розсказова, Г. Солдатова [9]. У її складі вони виділяють чотири компоненти: знання; вміння та навички; мотивацію; відповідальність (що включає, в тому числі, безпеку).

У цифровій компетенції авторки виокремлюють:

• інформаційну та медіакомпетентність (знання, вміння, мотивація і відповідальність, пов'язані з пошуком, розумінням, організацією, архівуванням цифрової інформації і її критичним осмисленням, а також зі створенням інформаційних об'єктів з використанням цифрових ресурсів (текстових , образотворчих, аудіо та відео);

• комунікативну компетентність (знання, вміння, мотивація і відповідальність, необхідні для різних форм комунікації і з різними цілями);

• технічну компетентність (знання, вміння, мотивація і відповідальність, що дозволяють ефективно і безпечно використовувати те нічні та програмні засоби);

• споживчу компетентність (знання, вміння, мотивація і відповідальність, що дозволяють вирішувати за допомогою цифрових пристроїв і Інтернету різні повсякденні завдання, пов'язані з конкретними життєвими ситуаціями, які передбачають задоволення різних потреб) [9, с. 5].

Цифрова компетентність визнана однією із восьми ключових у контексті навчання впродовж життя у країнах Європейського Союзу і включає сім складових [15]: інтернет компетенція підліток безпечний

• управління інформацією (ідентифікувати, визначати

місцезнаходження, доступ, отримувати, зберігати і організовувати інформацію);

• технічні операції та співпраця (зв'язок з іншими, брати участь в онлайнових мережах/спільнотах, конструктивно взаємодіяти);

• зв'язок та обмін інформацією (обмін даними через інтернет-інструменти, беручи до уваги недоторканність приватного життя, безпеку);

• етика і відповідальність (поводитися етично та відповідально, розуміючи рамки закону);

• те нічні операції (використовувати технології і засобів масової інформації, виконувати завдання за допомогою цифрових засобів);

• створення контенту і знань (інтегрувати і повторно ускладнені попередні знання і зміст, побудування нових знань);

• оцінка і вирішення завдань (визначити цифрові потреби, вирішувати проблеми за допомогою цифрових засобів, оцінити інформацію, що отримується).

Науково цікавими для нас є роботи Дж. Бейлі та М. Рибла, які вводять нове поняття «цифрове громадянство» і розуміють його як «норму відповідної, відповідальної поведінки з урахування використання технології» [12, с. 15] Автори виокремлюють дев'ять елементів цифрового громадянства:

• повна електронна участь в житті суспільства,

• електронна купівля та продаж товарів,

• електронний обмін інформацією,

• комп'ютерна грамотність,

• електронні стандарти поведінки або процедури,

• електронна відповідальність за дії і вчинки,

• цифрові права і обов'язки,

• фізичне і психологічне благополуччя в цифровому світі технологій,

• електронні запобіжні заходи, щоб гарантувати безпеку [12].

Зазначені елементи мають реалізовуватися на принципах поваги (етикет, доступ, закон), освіти (грамотність, комунікація, комерція) та захисту (права та відповідальність, безпека, здоров'я та благополуччя).

Ряд науковців (С. Лівінгстон, М. Рибл та ін.) та міжнародних організацій (ООН [6], Рада Європи, ЮНІСЕФ) пов'язують формування безпечної поведінки дітей в Інтернеті з поняттям «права людини» та «права дитини».

Досліджуючи загальні особливості безпечної поведінки дітей, цікавими знаходимо тези про розуміння навичок безпечної поведінки учня як тих, що «відображають усвідомлені дії учня, засновані на рефлексивної діяльності та знаходяться під інтелектуальним контролем» (С. Чорний [11]). Серед критерії рівня сформованості навичок безпечної поведінки різні автори виокремлюють наступні: пізнавальне ставлення до світу, як єдиного цілого, в якому все знаходиться у взаємозв'язку; готовність учня діяти в складній невизначеній ситуації; вміння бачити свої дії «з боку»; рефлексивність (Р. Григорян [2]); когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий (В. Купецкова [4]); когнітивний; мотиваційно-потребностний, діяльнісно-практичний; творчий (А. Попков [7]).

Ґрунтуючись на дослідженнях компетенцій щодо використання ІКТ та Інтернету, критеріїв сформованості безпечної поведінки дітей та посилаючись на запропоновану нами авторську класифікацію загроз в Інтернеті (загрози фізичному благополуччю, психічному благополуччю, соціальному благополуччю та матеріальному благополуччю), ми розуміємо компетенцію як втілену в практичну діяльність сукупність знань, вмінь та ставлень та виокремлюємо чотири базових компетенції безпечної поведінки в Інтернеті:

• розуміння застосування поняття прав людини в Інтернеті;

• електронна участь;

• здоров'я збереження під час роботи з цифровими пристроями;

• звернення про допомогу та захист.

Критеріями розвитку компетенцій обрано: когнітивний релятивний та поведінковий. В своєму дослідженні ми пропонуємо три рівні, які характеризують розвиток компетенцій безпечної поведінки підлітків в Інтернеті: високий, середній, низький.

Для розробки критеріїв, що виявляють рівень розвитку компетенцій ми спирались на роботу М. Рибла, документи міжнародних організацій ООН [8] та Ради Європи (Рекомендація CM/REC(2014): Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо посібника з прав людини для Інтернет-користувачів та пояснювальний меморандум) для компетенції «Розуміння застосування поняття прав людини в Інтернеті»; сходинки онлайн участі, запропоновані Ч. Лі та Дж. Бернофф [12] для компетенції «Електронна участь»; критерії до оцінки ціннісного ставлення до здоров'я О. Мурашкевича [5], О. Єжової [3], рівні впливу на здоров'я В. Антонова для компетенції «Здоров'я збереження під час роботи з цифровими пристроями», документи міжнародних організацій ООН [8] та Ради Європи (Рекомендація CM/REC(2014): Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо посібника з прав людини для Інтернет-користувачів та пояснювальний меморандум) для компетенції «Звернення про допомогу та захист».

Виходячи з цього високий рівень розвитку чотирьох базових компетенцій безпечної поведінки дітей в Інтернеті як приклад виглядає наступним чином.

Компетенція «Розуміння застосування поняття прав людини в Інтернеті».

• Когнітивний критерій: знання про права людини в Інтернеті.

• Поведінковий критерій: дотримання прав людини в Інтернеті.

• Релятивний критерій: ставлення до Інтернету як до інструменту надання можливостей.

Компетенція «Електронна участь».

• Когнітивний критерій: знання про можливості електронної участі.

• Поведінковий критерій: досвід участі в Інтернеті.

• Релятивний критерій: ціннісне ставлення до можливостей управління Інтернетом та електронної участі.

Компетенція «Здоров'я збереження під час роботи з цифровими пристроями».

• Когнітивний критерій: знання про загрози в Інтернеті та ї вплив на здоров'я.

• Поведінковий критерій: здійснення заходів щодо збереження здоров'я під час користування Інтернетом.

• Релятивний критерій: ціннісне ставлення до власного здоров'я.

Компетенція «Звернення про допомогу та захист».

• Когнітивний критерій: знання необхідних дій у випадку, якщо став жертвою чиїхось дій в Інтернеті.

• Поведінковий критерій: досвід звернень по допомогу у разі наражання на загрози в Інтернеті.

• Релятивний критерій: повага до прав людини в Інтернеті та розуміння механізмів захисту.

Отже, аналіз та систематизація компетенцій безпечної поведінки дітей в Інтернеті надав нам можливість зробити такі висновки:

1. Значне коло науковців віддають перевагу компетентнісному підходу у формуванні безпечної поведінки дітей в Інтернеті.

2. Основними складовими поняття «компетенція» різні автори називають знання, навички та цінності.

3. Серед компетенції пов'язаних з безпечним використання Інтернету дослідники вивчають: цифрову компетентність, кіберкомпетентність, елементи цифрового громадянства.

4. На основі аналізу даних існуючих досліджень автор статті виокремлює чотири базові компетенції безпечної поведінки підлітків в Інтернеті: розуміння застосування поняття прав людини в Інтернеті; електронна участь; здоров'язбереження під час роботи з цифровими пристроями; звернення про допомогу та захист. Критеріями розвитку компетенцій обрано: когнітивний релятивний та поведінковий.

Подальший науковий пошук означеної проблеми потребує поглибленої розробки та впровадження технології соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки дітей в Інтернеті.

Список використаної літератури

1. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік ; під заг. ред. О. В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики - К. : «К.І.С.», 2004. - 112 с.

2. Григорян Р.В. Педагогические условия и механизмы формирования навыков безопасного поведения младших школьников тема диссертации и автореферата по ВАК 13.00.01 / Р. В. Григорян; Москва, 2008. - 243 с.

3. Єжова О. О. Критеріальний підхід до оцінки рівня сформованості ціннісного ставлення до здоров'я учнівської молоді / О. О. Єжова // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - В. 2(14). - С. 311-322.

4. Купецкова В.Ф. Формирование навыков безопасного поведения младших школьников в процессе внеурочной работы в общеобразовательном учреждении : дисс. ... канд. пед. наук : 01 / Купецкова В. Ф.; Пенз. гос. пед. ун-т им. В. Г. Белинского. -Пенза, 2008. - 195 с.

5. Муракевич О. А. Діяльність центрів

соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з профілактики вживання психоактивних речовин підлітками : автореф. дис. ... канд. пед. наук :1305 / О. А. Мурашкевич; ДВНЗ «Донбас. держ. пед. ун-т». -Слов'янськ, 2012. - 20 с.

6. Плешаков В. А. Теория киберсоциализации человека : монографія / Под ред. А. В. Мудрика. - М. : МПГУ: «Homo Cyberus», 2011. - 400 c.

7. Попков А.В. Формирование безопасного поведения подростков во внеурочной деятельности : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / А.В. Попков ; Ижевск, 2007. - 270 с.

8. Резолюция 32-й сесии 27 июня 2016 року Совета ООН по правам человека «Поощрение и защита всех прав человека, гражданских, политических, экономических, социальны и культурны прав, включая право на развитие» [Електронний Ресурс]. - Режим доступу : http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/HRC/32/L.20&referer= /english/&Lang=R.

9. Солдатова Г. У. Цифровая компетентность подростков и родителей. Результаты всероссийского исследования / Г. У. Солдатова, Т. А. Нестик, Е. И. Рассказова, Е. Ю. Зотова. - М. : Фонд Развития Интернет, 2013. - 144 с.

10. ТадаєваА.В. Соціально-педагогічний супровід соціалізації молодши школярів в сучасному інформаційному просторі : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук : 13.00.05 - соціальна педагогіка / А. В. Тадаєва ; ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». - Старобільськ, 2016. - 23 с.

11. Черный С. П. Психолого-педагогическое обеспечение процесса формирования навыков безопасного поведения в чрезвычайных ситуациях у учащихся общеобразовательных школ : диссертация... кандидата педагогических наук : 13.00.01 / С. П. Черный ; Красноярск, 2007 181 с.

12. Bernoff J. and Li, C. (2010), Social technographics revisited -mapping online participation. In Participation Models: Citizens, Youth, Online. - Режим доступу :

http://www.nonformality.org/wp- content/uploads/2012/11/Participation_Models_20121118.pdf.

13. Digital Citizenship in Schools, Third Edition by Mike Ribble, ISTE Publications, 2015.

14. Ilomaki L., Lakkala M., Kantosalo A. What is digital competence? // Linked portal. Brussels: European Schoolnet (EUN), 2011. P. 1-12.

15. Technical Report by the Joint Research Centre of the European Commission. Anusca Ferrari/2012[EneKTpoHHnh Ресурс]. - Режим доступу : http://ftp.jrc.es/EURdoc/JRC68116.pdf.

Анотація

Стаття надійшла до редакції 07.01.2017 р. Прийнято до друку 24.02.2017 р. Рецензент - д.п.н., проф. Харченко С. Я.

Черних О.О. Базові компетенції безпечної поведінки дітей в Інтернеті

У статті розкрито поняття «компетенція» у контексті безпечної поведінки підлітків в Інтернеті. Проведено аналіз та систематизацію компетенцій безпечної поведінки дітей в Інтернеті. Розкрито сутність та складові компетенцій успішного та безпечного користування Інтернетом, що виокремлюються різними авторами. Вивчено критерії розвитку компетенції безпечної поведінки дітей. Виокремлено чотири базові компетенції безпечної поведінки підлітків в Інтернеті: розуміння застосування поняття прав людини в Інтернеті; електронна участь; здоров'язбереження під час роботи з цифровими пристроями; звернення про допомогу та захист. Критеріями розвитку компетенцій обрано: когнітивний релятивний та поведінковий.

Ключові слова: цифрові компетенції, базові компетенції безпечної поведінки дітей в Інтернеті.

Аннотация

Черных Е.А. Базовые компетенции безопасного поведения детей в Интернете

В статье раскрыто понятие «компетенция» в контексте безопасного поведения подростков в Интернете. Проведен анализ и систематизация компетенций безопасного поведения детей в Интернете. Раскрыта сущность и составляющие компетенций успешного и безопасного пользования Интернетом, которые выделяются различными авторами. Изучены критерии развития компетенции безопасного поведения детей. Выделены четыре базовые компетенции безопасного поведения подростков в Интернете: понимание применения понятия прав человека в Интернете; электронное участие; здоровьесбережение при работе с цифровыми устройствами; обращение за помощью и защитой. Критериями развития компетенций выбраны: когнитивный релятивный и поведенческий.

Ключевые слова: цифровые компетенции, базовые компетенции безопасного поведения детей в Интернете.

Annotation

Chernykh O. Basic Competences of Safe Internet Behavior Among Children

In the article the development of “competence” in the context of safe Internet behavior among adolescents. The author reviewed, analysed and systematized of competences of child safe Internet behavior.

The author concludes that in the researches there are several definitions of “competence”, but different authors define the main components: knowledge, skills and values. Competences should promote integration of people in world wide socio-cultural context. The author studied the development of the competence criteria of safe behavior of children.

The essence and components of competences of successful and safe use of the Internet have been described. Researchers are studying and classifying the different competencies for a successful socialization during using the Internet.

Four basic competences of safe Internet behavior have been identified by the author: an understanding of the application of human rights concepts to the Internet; online participation; preservation of health during work with digital devices; appeal for support and protection. The criteria for the development of competences selected: cognitive, behavioral and attitude.

Key words: digital competences, basic competences of safe Internet behavior of adolescents.

Размещено на Allbest.ru