Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Логіко-математичні моделі в розроблені процедур тестування для оцінки професійної придатності до оперативної роботи в інформаційних ієрархічних системах

Ткачук Р.Л. доц. ЛДУ БЖД,

Ткачук Г.В. гол. програміст ННБУ ім. В.Стефаника,

Сікора Л.С. проф. НДНУ-ЛП

Анотація

Розглянуто логіко-математичні аспекти інформаційного забезпечення процедур професійного відбору з застосуванням тестів, що ґрунтуються на виявленні профорієнтованих і когнітивних компонентів мислення особистості.

Ключові слова: тести, ієрархія, логіка, професійний відбір.

Annotation

The article focuses on logical-mathematical aspects of informative providing procedures of professional selection are considered with the use of tests which are bases on the exposure of cognitive components of thought of personality.

Key words: tests, hierarchy, logic, professional selection.

Актуальність

Насичення складною технікою підприємств, організацій, державних структур, ставить на порядок денний проблему навчання і тренування як інтелектуальних здібностей, так і психічної стійкості оперативно-виконавчого персоналу [1-6].

Ця проблема актуальна для всіх рівнів функціонального управління операторами в ієрархічні структури системи, оскільки помилки персоналу при прийнятті рішень на кожному з рівнів приводять до аварій і ризику.

Особливо високий рівень зриву функціональної стійкості можливий за рахунок внутрішніх інформаційно-оперативних конфліктів.

Проблема професійної підготовки

Сучасний рівень вимог до професійної підготовки кадрів вимагає знання фундаментальних положень теорій, вміння формулювати поняття, задачі, проблеми, чіткого логічного вираження думок, елементів творчого мислення при розв'язанні складних задач.

Оскільки на сьогоднішній час відсутня цілісна теорія педагогічних цілей навчання, то одною з моделей формування цілей, може бути побудована теорія розумових дій. Згідно з [2] концепцією предметних знань, сформованих в базі знань і логічно впорядкованих, предметні знання поєднуються з цілями навчання через пізнавальну розумову діяльність. Конкретний зміст цієї діяльності визначається розумовою діяльністю згідно цілей навчання відповідно до предметно-орієнтованої області.

Автоматизація навчання - як засіб підвищення рівня професіоналізму

В автоматизованих навчальних комплексах необхідно розробити ряд навчальних програм, які допомагають сформувати сукупність елементів творчого мислення:

· інтуїцію в побудові стратегій пошуку розв'язків;

· логіку прийняття рішень для досягнення мети;

· здатність до аналізу динамічних ситуацій;

· здатність до синтезу стратегій управління.

Предметно-орієнтована схема навчання включає:

· відбір навчального матеріалу з певною ієрархічною організаційною структурою;

· алгоритмізацію теоретичних розділів предметної структурованої області;

· класифікацію задач за типами для створення методів їх розв'язання;

· розроблення методів контролю знань;

· розроблення оціночних шкал знань на основі структурування предмету;

· організацію діалогових обчислень та процедур висновків для пов'язання змісту.

логічний математичний тест інформаційний

Модель особистості, як інтелектуального агента

Особистість, що навчається, як цілеорієнтована система.

В цілеорієнтованій структурі особистості виділені [5, 6] механізми інтелекту, які включаються на циклах розв'язання задач:

· програмуюча система та механізм мислення;

· механізм орієнтації в проблемі;

· механізм планування способу досягнення цілі;

· механізм індуктивної логіки;

· механізм діагностики, тестування, інтерпретації результатів тестування;

· механізми і моделі блудів, які описують поведінку особистості в умовах вибору альтернативи;

· механізми і процедури імовірнісного навчання.

Мислення особистості виступає як процес символічного усвідомленого навчання. Тобто є відображенням подій і ситуацій в символах мови та способом маніпуляції цими символами в певному цільовому напрямку з точки зору прийняття рішень. При цьому процес мислення в явному вигляді виступає, як процедура розв'язання задач, де задача є цілеорієнтованою ситуаційною проблемою. Задачі в сенсі структури можна відобразити через сукупність підзадач, а їх розв'язання через можливі ситуаційні стани, операції та оператори переходу, які переводять предметно-орієнтований об'єкт або систему з проміжних в цільовий стан (область). Весь спектр можливих станів утворює простір станів, спряжений з цільовим простором системи, що приймає рішення.

При цьому важливим аспектом проблеми мислення є перехід від сприйняття до розуміння сенсу на основі концепції: (об'єкт - поняття про об'єкт), що вимагає введення інформаційних процедур:

· формування понять про зовнішній світ;

· утворення гіпотез та проблеми індукції;

· дедукція в структурі логіки мислення;

· мова і її семантична структура;

· логіка мислення як відображення інформаційної структури процесів прийняття рішень;

· операції над формулами в логіці розв'язування задач.

Моделі та процедури тестування рівня знань та інтелекту особистості

В процесі тестування повинно враховуватись наступне:

1. Логічна структура представлення знань, його повнота та зв'язаність змістовна.

2. Знання, як підстава прийняття рішень для досягнення мети.

3. Способи навчання (алгоритми) формування цільових рішень і розв'язання проблемних ситуацій (жорсткі та розпливчасті програми).

4. Тести для оцінки інтелекту особистості в сенсі сприйняття знань предметно-орієнтованих.

5. Контрольні тести рівня освоєння і цільового використання знань.

6. Логічна та предметно-орієнтована структура знань, жорстка програма.

7. Механізми дозованого навчання в діалозі (ОУ ОВУБЗ).

8. Механізми цілеорієнтованого самонавчання.

9. Механізми підсвідомого самонавчання на основі накопичення невпорядкованого досвіду.

При цьому структура тестів повинна враховувати особливості процесів мислення і цілеорієнтації, як особистості, що навчається, так і процесора управління.

Процес тестування виступає, як процедура ідентифікації структури інтелекту особистості та особливостей її мислення. На рис. 1 наведено схему логіко-когнітивних компонент процедури тестування з виділеним класифікатором знань особистості та її когнітивним типом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Логіко-когнітивні компоненти процедури тестування з виділеним класифікатором знань особистості та її когнітивним типом

Позначення: ФІОЗ - формувач інформаційного образу задачі, I_k - кількість правильних відповідей, БП_і - буферна пам'ять, ОПР - особистість, що приймає рішення (студент), Rang Q_i (I_i,TK_ij) - тип особистості з інтелектом I_i і когнітивною характеристикою TK_ij.

На основі проведених експериментальних досліджень можна зробити висновок, що для кожної особистості є характерним співвідношення між професійними і когнітивними компонентами, що власне визначають інтелектуально-психологічний тип особистості на основі рангової моделі

при - заданих вагових коефіцієнтах

Відповідно схема (рис. 1) включає:

· - модель особистості, що приймає рішення в процесі навчання (профорієнтованого);

· - предметно-орієнтована база знань;

· - база знань учбового центру (колективний інтелект);

· - знання особистості, набуті в процесі навчання;

· - підсвідомо сформована компонента знань, набутих в процесі життя з низьким рівнем їх логічного обґрунтування (алогічна);

· - блок тестів з професійною та когнітивною компонентою;

· - формувач ознаки і якості тесту;

· - формувач еталону логіко-математичного образу тесту;

· - схема порівняння відповіді;

· - формувач бінарний (ранговий) оцінки рівня знань;

· - психокогнітивний контролер рівня інтелекту особистості (когнітивний нейрокласифікатор)

· - ранговий класифікатор знань;

· - рангова оцінка інтелекту та професійної придатності особистості, яка тестується.

Висновок

Проаналізовано логіко-математичні аспекти інформаційного забезпечення процедур професійного відбору з застосуванням тестів, що ґрунтуються на виявленні профорієнтованих і когнітивних компонентів мислення особистості в процесі прийняття рішень.

Література

1. Арбиб М. Метафорический мозг. - М: Мир, 1976. - 285 с.

2. Аткинсон Р. Человеческая память и процес обучения. - М: Прогресс, 1980. - 526 с.

3. Аткинсон Р., Буаяр Г. Введення в математическую теорію обучению. - М: Мир., 1969. - 483 с.

4. Берж К. Теория графов и ее применение. - М.: ИИЛ, 1962. - 319 с.

5. Буш Р., Мостеллер Ф. Стохастические модели обучаемости. - М.: Мир, 1962. - 483 с.

6. Кибернетика и проблемы обучения / Ред. Берг А. - М.: Прогрес, 1970. - 386 с.

Размещено на Allbest.ru