Буктреилер як засіб підвищення читацької активності майбутніх учителів початкової школи у навчанні дитячої літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Буктреилер як засіб підвищення читацької активності майбутніх учителів початкової школи у навчанні дитячої літератури

Варданян Марина

Анотація

У статті порушується проблема зниження читацької активності і шляхи її вирішення. Досліджено можливості застосування ІКТ під час викладання курсу «Дитяча література» у вищій школі на прикладі спеціальності «Початкова освіта». Проаналізовано видавничий і бібліотечний буктрейлер. Уведено поняття освітнього буктрейлера як інформаційно-когнітивної технології. Розглянуто основні завдання освітнього буктрейлера, методику його виконання. Визначено етапи роботи над буктрейлером: організаційний, підготовчий, етап реалізації та презентації. Освітній буктрейлер розглянуто як один з ефективних засобів підвищення читацької активності майбутніх педагогів початкової школи, що впливає на формування літературознавчих та ІКТ-компетентностей. Наведено приклади буктрейлерів, що виконані студентами з 2013 року.

Ключові слова: інформаційно-когнітивні технології; буктрейлер; дитяча література; читацька активність.

Постановка проблеми. Проблеми нечитання як дорослою, так і дитячою аудиторією широко обговорюються серед науковців, бібліотекарів, учителів, видавців книжок в Україні й у світі загалом. Про це говорять як різноманітні соціологічні опитування, так і заголовки Інтернет-видань. Моніторинг щодо регулярності читання у всьому світі провела Компанія GfK Group, що займається споживацькими дослідженнями [1]. Результати онлайн-опитування, у якому взяли участь 22 тисячі читачів віком від 15 років з 17 країн, засвідчили, що лише 30 % читає книги щодня, а 6 % респондентів взагалі не читають. Питання зниження читацької активності стоїть настільки гостро, що США, Канада, країни Європейського Союзу запроваджують національні програми задля популяризації читання серед власного населення. Такі заходи, зазвичай, вирішуються на різних рівнях: з одного боку, державна підтримка бібліотек і видавництв, а, з іншого, - методів викладання читання в школах, коледжах, університетах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняних дослідженнях окреслюється негативна тенденція щодо читацької активності дитячої аудиторії, що підтверджує низка публікацій від провідних українських інтернет-видань: «Криза нечитання. Половина українців не читає книжок і щороку кількість байдужих до читання зростає» [2], «Сучасні діти не читають... Як бути?» [3], «Україна в еру нечитання» [4] тощо. Водночас серед причин зниження читання у наукових та освітніх колах, зазвичай, називається мережа Інтернет і комп'ютер.

Проте сучасний зарубіжний досвід засвідчує, що Інтернет і читання можуть продуктивно поєднуватися, а весь процес є закономірним явищем в інформаційному поступі суспільства. Про ці аспекти веде мову професор літератури Філіп Швайгхаузер (Philipp Schweighauser) у своєму онлайн курсі під назвою «Літературне читання у цифрову еру» (Literature in the Digital Age: from Close Reading to Distant Reading) [5]. У ньому не лише розглядаються стратегії читання сучасності, серед яких гіпертекстове читання і читання через соціальні мережі, а й застосовуються різноманітні інформаційні технології викладання читання.

У розбудові нової української школи спостерігається значна активізація ролі держави у напрямку підвищення читацької активності молоді за рахунок ІКТ. Зокрема, у 2016 році Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 111-р схвалено «Концепцію державної політики щодо розвитку національної видавничої справи та популяризації читання на період до 2020 року», у якій серед шляхів і засобів розв'язання проблеми зниження активності читання українців йдеться і про використання сучасних інформаційних технологій для поширення відомостей про вітчизняну видавничу продукцію, що дасть змогу збільшити чисельність читацької аудиторії [6].

Про потреби сучасної школи формувати в учнів ІКТ і мовленнєву компетентності (зокрема, і за допомогою читання) йдеться в проекті Міністерства освіти і науки України «Нова українська школа. Концептуальні засади формування середньої школи» [7]. Актуальність проблематики застосування ІКТ у різноманітних методиках викладання дисциплін, зокрема і гуманітарного циклу, у вищій і середній школах засвідчує науковий журнал «Інформаційні технології і засоби навчання» [8].

На сьогодні невирішеним залишається питання залучення дитячої аудиторії до читання за допомогою ІКТ, зокрема освітнього буктрейлеру. У цій статті пропонується алгоритм впровадження буктрейлеру як ІКТ під час вивчення навчальної дисципліни «Дитяча література» студентами психолого-педагогічного факультету. У своїх міркуваннях виходимо з того, що використання освітнього буктрейлеру під час підготовки майбутніх учителів початкової школи реалізує подвійну мету: по-перше, підвищує читацьку активність самих студентів психолого-педагогічного факультету, адже створення буктрейлеру мотивує до прочитання, осмислення та аналізу книги; подруге, сприяє формуванню ІКТ-компетенцій у майбутніх учителів початкової школи, які, запроваджуючи буктрейлер до освітнього процесу нової української школи, створюють стійкий інтерес до читання книги молодшими школярами.

Мета статті. Розробити методику використання освітнього буктрейлеру як засобу підвищення читацької активності майбутніх вчителів початкових класів у ході вивчення дитячої літератури.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Література беззаперечно постає формувальним чинником культури, моралі і цінностей людини, а літературознавча компетентність - невід'ємною складовою освіченої людини. За слушним спостереженням Л. Базиль, «під впливом динамічного розвитку інформаційно-технологічного середовища, проблема формування освіченої людини актуалізувалася й набула нового змісту як у системі шкільної літературної освіти, так і літературознавчої підготовки у вищій школі» [9]. Дослідник під літературознавчою компетентністю розуміє професійно-особистісний феномен, що становить собою цілісний багаторівневий комплекс властивостей особистості, які забезпечують ефективне, раціональне і творче використання літературознавчих знань і філологічних умінь для вирішення професійних завдань, пов'язаних із успішною адаптацією особистості в суспільстві. Формуванню літературознавчої компетентності студентів психолого-педагогічного факультету має сприяти спрямованість навчального курсу «Дитяча література» на інтеграцію з педагогікою, історією, культурологією, а також виконання творчо-пошукових і науково-дослідницьких завдань за допомогою ІКТ, серед яких створення авторського буктрейлеру.

Власне буктрейлер був запроваджений як експеримент до процесу викладання навчальної дисципліна «Дитяча література» з 2013 року. Метою цього експерименту було дослідження перспективи застосування буктрейлеру як інформаційно-когнітивної технології, що підвищує читацьку активність студентів. Поштовхом до експерименту стала участь у Міжнародному симпозіумі «Література. Діти. Час» (Рівне, 2013), на якому закордонні учасники згадували про технологію буктрейлера. Теоретичне осмислення буктрейлера як інформаційно-когнітивної технології було зумовлено низкою публікацій, зокрема [10; 11; 12; 13], у яких розглядається поняття «буктрейлер», історія його виникнення, функції та класифікації, називаються конкурси буктрейлерів.

Про буктрейлер як інтерактивну технологію у світі відомо з 2002 року, а в Україні - з 2009 року. Буктрейлер - це аналог фільмового трейлера. З англійської цей термін перекладається як book - книга і trailer - тягач, причіп, призначений для перевезення вантажів. Дослівно - тягнути книжку на причепі. Тож, буктрейлер - короткий відеоролик за мотивами книжки, або кліп за книжкою.

Насамперед, цю технологію широко використовують видавництва і бібліотеки. Попри спільне завдання просувати і популяризувати книгу, їхні функції відмінні. Особливості видавничого буктрейлера стали предметом розгляду в публікації А. Бессараб, у якій наголошується, що втрата інтересу до читання спонукає представників видавничого ринку шукати «нові, ефективніші інструменти просування своєї продукції, нові форми спілкування зі споживачем з метою його заохочення до читання та придбання видавничої продукції» [10]. Тобто, буктрейлер для видавництв має на меті прорекламувати книжку задля її продажу. Цим активно користуються такі видавництва, що спеціалізуються на дитячій книжці, як «Грані - Т», «Видавництво Час майстрів», «Видавництво Старого Лева» тощо.

Буктрейлер також є медіаресурсом, що покликаний привабити читача до бібліотеки. Як твердить Т. Заіченко, «оскільки молодь орієнтується на аудіовізуальну інформацію, то ж цим і треба заохочувати. Звідси виникла ідея популяризації читання за допомогою буктрейлерів» [11]. Бібліотечні буктрейлери, твердить дослідниця, допомагають тісніше контактувати із сучасними «інформатизованими» читачами [11].

Про залучення нових читачів за рахунок створення буктрейлерів на книжки з фондів бібліотек наголошує О. Косачова. Задля впливу на реципієнта буктрейлер має відповідати низці вимог, зокрема:

реалізовувати чотири базові функції: інформаційну, комунікативну, естетичну та культурно-просвітницьку;

використовувати всі можливості візуальної мови, надаючи перевагу образу перед словом;

ураховувати інтереси цільової читацької аудиторії;

виконуватися в креативній, незвичній для реципієнта формі;

не містити спойлерів - передчасно розкритих важливих відомостей про сюжет книжки, які можуть кардинально змінити враження про твір, знищити інтригу;

не перевищувати хронометраж у три хвилини [12].

Функція буктрейлера в навчальній діяльності трохи відмінна. Тому цілком доречно було б охарактеризувати його терміном «освітній буктрейлер». Оскільки буктрейлер передбачає яскраву розповідь-презентацію про книжку, то в його основі лежить інтрига. Тому, з одного боку, освітній буктрейлер має на меті зацікавити книжкою, а, з іншого, - підвищити читацьку активність, спонукаючи до читання цієї книжки. Тим самим, освітній буктрейлер передбачає формування таких компетентностей, як літературознавчі й інформаційно-комунікаційні, адже набуті знання використовуються на практиці.

У процесі підготовки буктрейлера студентам пропонуються книжки для дітей та юнацтва сучасних українських письменників. Цей вибір не спонтанний. Сучасна книжка твориться сучасним письменником на вимоги сьогодення. Тому і проект зумовлений конкретними завданнями, що реалізуються через Інтернет:

здійснити пошук відомостей про книжку і письменника на онлайн-ресурсах;

проаналізувати тематику сучасної дитячої книжки, цікавої для дитини цифрової епохи;

налагодити спілкування із сучасним письменником через соціальні мережі, блоги чи персональні сторінки;

залучитися до обговорення книжки для дітей на відповідних сервісах;

виготовити буктрейлер і презентувати його в мережі.

Як бачимо, на кожному етапі підготовки буктрейлера студент звертається до Інтернет-ресурсів і сервісів. Результатом виконаного проекту вважається самостійно підготовлений відеоролик, що готовий для використання в майбутній професійній діяльності вчителя початкової школи на уроках з «Літературного читання».

Освітній буктрейлер користується популярністю серед студентів спеціальності «Початкова освіта». На сьогодні база буктрейлерів становить понад 100 медіа, що розміщуються у вільному доступі в мережі, зокрема і на офіційному каналі Криворізького державного педагогічного університету в YouTube (https://www.youtube.com/playlist?list=PLSWELu5H_861MD_BYfhd3sR9QcLLy9f7P) та соціальній мережі Facebook «Дитяча література - сторінка для читачів книг» (https://www.facebook.com/dyt.lit?ref=hl).

На першому етапі підготовки буктрейлера студенти здійснюють пошук відомостей про книжку і письменника. Серед популярних ресурсів, що постійно оновлюються, можна назвати такі: електронна бібліотека «Весела абетка» (http://abetka.ukrlife.org/index.html), культурно-видавничий проект «Читомо» (http://www.chytomo.com), книжковий ресурс «Друг читача» (https://vsiknygy.net.ua), літклуб «Букмоль» (https://bokmal.com.ua), проект Національної бібліотеки України для дітей «Ключ: література юним читачам» (http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=5516), проект підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» (http://www.barabooka.com.ua/about), проект «Буквоїд» (http://bukvoid.com.ua/reviews/) тощо.

На цьому етапі студенти активно долучаються до соціальної мережі, за допомогою якої формується комунікативна культура. І. Андрусяк, С. Гридін, Г. Пагутяк, М. Павленко - це не повний перелік сучасних дитячих письменників, які мають профілі в соціальній мережі Facebook, з якими студенти спілкуються й обговорюють дитячі книжки.

Власне робота над виготовленням освітнього буктрейлера - це основний і тривалий етап проекту. У процесі підготовки ролика студенти виходять з розуміння етики інформаційної безпеки з урахуванням авторського права й інтелектуальної власності. Презентація проектів освітнього буктрейлера відбувається на практичному занятті.

Для створення буктрейлера майбутнім учителям початкових класів рекомендується така методика, що складається з кількох етапів [14].

Вибір книги та її прочитання.

Обдумування сценарію до буктрейлеру (сюжет і текст). Сюжет складає основу буктрейлера. Головною його передумовою є інтрига. Варто побудувати композицію у такий спосіб, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, чим все завершиться. Слід урахувати, що відеоролик не повинен тривати більше трьох хвилин, бо це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача - потенційного читача.

Добір необхідних картинок, малюнків, сканування ілюстрацій із книжки, пошук відео за тематикою в Інтернеті або знімання власного відео.

Запис озвученого тексту, передбаченого сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.

Вибір програми. Для створення кліпів, відеопрезентацій та обробки аматорського відео широко застосовується програма Windows Movie Maker, у якій можна обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи наразі ефектні переходи від фрагмента до фрагмента. буктрейлер освітній бібліотечний видавничий

Відеомонтаж. Вирізати або склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи.

Буктрейлери створюються студентами психолого-педагогічного факультету як повноцінні відеоролики. За видом вони належать до відгуків. Перефразовуючи С. Патру, буктрейлер-відгук - це ролик, у якому його автор ділиться враженнями від прочитаної книжки, розповідає про письменника, видавництво, книжку, коротко про її сюжет, використовує уривки з книжки, цитує митця [13].

Утім, за формою студентські освітні буктрейлери більш різноманітні. Їх можна класифікувати так:

акторська постановка (наприклад, буктрейлер на книжку «Хто боїться зайчиків» І. Андрусяка студентки Е. Абдикаарової, «Ліга непарних шкарпеток» О. Фектістової),

мультиплікація (на книжку Ю. Ярмиша «Лісова пригода» - у виконанні студентки М. Горун (рис. 1)),

колаж («Злочинці з паралельного світу» Г. Малик - створений студенткою Л. Гусєвою),

відеопрезентація («Ковалі щастя» В. Нестайка - підготовлений студенткою Т. Хижняк, «Вісім днів з життя бурундука» І. Андрусяка студентки А. Гуріної).

Рис. 1. Буктрейлер на книжку Ю. Ярмиша «Лісова пригода»

Рис. 2. Буктрейлер на книжку Є. Білоусова «Лесина пісня»

Вибір аудіовізуальних засобів під час створення буктрейлера залежить від віку читацької дитячої аудиторії, на яку розрахована книжка. Так, у створенні буктрейлера для дошкільнят і молодших школярів використовуються анімації, уривки з мультфільмів, грайлива музика (наприклад, буктрейлери О. Шевченко на книжку Г. Чубач «Жук малий і волохатий», В. Бойченко - «Стефа та її Чакалка» І. Андрусяка, Т. Стрикова - «Ліза та її сни» І. Малковича). Для буктрейлера, розрахованого на дітей середнього шкільного віку і підлітків, твори для яких мають переважно ліричне чи психологічне спрямування, використовуються зворушлива, мінорна музика і психологічні образи (як приклад, буктрейлери К. Олійник на «Русалоньку із 7-В та загублений у часі» М. Павленко, М. Абрамян «Лесина пісня» Є. Білоусова (рис. 2), С. Радченко «Інший дім» О. Лущевської), а для пригодницьких, історичних жанрів, творів про видатних постатей - героїчна музика (буктрейлер Д. Дорофєєва «Неймовірні пригоди Івана Сили» О. Гавроша).

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що використання набутих знань на практиці під час підготовки освітнього буктрейлера сприяє підвищенню читацької активності студентів і відтворює органічне поєднання літературознавчої і ІКТ компетентностей. Формування першої, літературознавчої компетентності, є зростанням творчої особистості, здатної до самостійного пошуку необхідних відомостей, їх інтерпретації та аналізу. Натомість, друга компетентність, реалізується на кількох рівнях: пошук відомостей, обмін даними через соціальні мережі, робота з Інтернет- ресурсами видавництв, читалень і власне створення мультимедіа-продукту. Як засвідчує практика, студенти охоче виконують буктрейлери і планують застосовувати навички з його створення у майбутній своїй діяльності як учителі початкових класів. Буктрейлер можна вважати інноваційною інформаційно-когнітивною технологією, що покликана не лише зробити уроки літературного читання більш ефективними і цікавими для молодших школярів, а й спонукає дитину читати у вільний час.

Перспективним убачається обговорення і взаємооцінювання студентами психолого-педагогічного факультету власних проектів буктрейлерів на сучасні дитячі книжки в мережі. Таким майданчиком може бути створений за допомогою сторінки у Facebook «Дитяча література - сторінка для читачів книг», що доступна всім зацікавленим у дискусіях про дитячі книжки. Передбачається, що ця форма сприятиме подальшому розвитку літературознавчих та ІКТ компетентностей студентів, майбутніх учителів початкової школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. “В якій країні читають найбільше? Нове дослідження,” Видавництво Старого Лева. [Електронний ресурс]. Доступно: https://starylev.com.ua/news/v-yakiy-krayini-chytayut-naybilshe-novedoslidzhennya. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

2. Н. Коваленко, і О. Лащенко “Криза нечитання. Половина українців не читає книжок і щороку кількість байдужих до читання зростає,” Радіо Свобода, Лип. 16, 2008. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.radiosvoboda.org/a/1184299.html. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

3. “Сучасні діти не читають... Як бути?” Вісті Придніпров'я, Берез. 23, 2016. [Електронний ресурс]. Доступно: https://vesti.dp.ua/suchasni-diti-ne-chitayut-yak-buti-i-shho-robiti/. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

4. М. Щур “Україна в еру нечитання,” Радіо Свобода, Груд. 9, 2016. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.radiosvoboda.org/a/28166311.html. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

5. P. Schweighauser, “Literature in the Digital Age: from Close Reading to Distant Reading”, Future Learn, Online course. Available: https://www.futurelearn.com/courses/reading-digital. Accessed on: November 12, 2017.

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 111-р від 24 лютого 2016 р., Про схвалення Концепції державної політики щодо розвитку національної видавничої справи та популяризації читання на період до 2020 року.[Електроннийресурс]. Доступно: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-%D1%80.

7. Л. Гриневич та ін., “Нова українська школа. Концептуальні засади формування середньої школи” [Електронний ресурс]. Доступно: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch- 2016/konczepcziya.html. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

8. Інформаційні технології і засоби навчання. Теорія, методика і практика використання ІКТ в освіті [Електронний ресурс]. Доступно: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/issue/archive. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

9. Л. Базиль “Формування літературознавчої компетентності вчителя-словесника шляхом інтеграції історико-літературних курсів” [Електронний ресурс]. Доступно: http://gisap.eu/ru/node/717. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

10. А. Бессараб, “Буктрейлер як нове явище у сфері соціальних комунікацій,” Держава та регіони.

11. Соціальні комунікації, № 1-2, с. 159-163, 2014. [Електронний ресурс]. Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2014_1-2_33. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

12. Т. Заїченко, “Бібліотечний буктрейлер,” Вісник Книжкової палати, № 4, с. 52, 2014. [Електронний ресурс]. Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2014_4_18. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

13. О. Косачова “Буктрейлер як ефективний медіаресурс сучасної бібліотеки,” Вісник Книжкової палати, № 10, с. 15-18, 2014.[Електронний ресурс]. Доступно: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vkp_2014_10_7.pdf. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

14. С. Патра “Буктрейлер як засіб реклами книговидавничої продукції,” Веб-сайт: Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”Електронний ресурс] Доступно: http://www.vmurol.com.ua/index.php?idd. Дата звернення: Лист. 17, 2017.

15. “Буктрейлер - сучасна форма реклами книги,” Веб-сайт: Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара [Електроннийресурс]. Доступно: http://biblio.lib.kherson.ua/buktreyler.htm.

Размещено на Allbest.ru