Технології проектування інтерфейсу користувача навчальних комп’ютерних систем

Розроблений продукт можна використовувати для викладання курсу «Основи алгоритмізації та програмування» у школах та вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації.

Список використаних джерел

1. ISO/IEC 12207:2008 System and software engineering - Software life cycle processes / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2008. - с.18

2. ISO/IEC 15288:2008 System and software engineering - System life cycle processes / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2008. - C. 70

3. IEEE 830-1998 Recommended practice for software requirements specifications / Institute of Electrical and Electronics Engineers - 1998. - c. 35

4. IEEE 1233-1998 Guide for developing system requirements specifications / Institute of Electrical and Electronics Engineers - 1998. - C. 35

5. IEEE 1016-1998 Recommended Practice for Software Design Descriptions / Institute of Electrical and Electronics Engineers - 1998. - C.16

6. ISO/IEC 42010:2008 IEEE Std 1471-2000 System and software engineering - Recommended practice for architectural, description of software-intensive systems / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2008. - C.20

7. ISO 9001:2000 Quality management systems - Requirements / International Organization for Standardization - 2000. - C.45.

8. ISO/IEC 9000:2004 Software engineering - Guidelines for the application of ISO 9001:2000 to computer software / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2004. - C.45.

9. ISO/IEC TR 90005:2008 Software engineering - Guidelines for the application of ISO 9001:2000 to system life cycle processes / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2008. - C.135.

10. ISO/IEC 9126-1:2001 Software engineering - Product quality - Part 1: Quality model / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2008. - C.135.

11. ISO/IEC 9126-2:2002 Software engineering - Product quality - Part 2: External metrics / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2002. - C.75.

12. 2003. ISO/IEC 9126-3:2003, Software engineering - Product quality - Part 3: Internal metrics / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2003. - C.89.

13. ISO/IEC 9126-4:2004 Software engineering - Product quality - Part 4: Quality in use metrics / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2004. - C.105.

14. ISO/IEC 25051:2006 Software engineering - Software product Quality Requirements and Evaluation (SQuaRE) - Requirements for quality of Commercial Off-The-Shelf (COTS) software product and instructions for testing / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2006. - C.26.

15. ISO/IEC 14598-1:1999 Information technology - Software product evaluation - Part 1: General overview / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 1999. - C.18.

16. ISO/IEC 14598-2:2000 Software engineering - Product evaluation - Part 2: Planning and management / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2000. - C.12.

17. ISO/IEC 14598-3:2000 Software engineering - Product evaluation - Part 3: Process for developers / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2000. - C.16.

18. ISO/IEC 14598-4:1999 Software engineering - Product evaluation - Part 4: Process for acquirers / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 1999. - C.34.

19. ISO/IEC 14598-5:1998 Information technology - Software product evaluation - Part 5: Process for evaluators / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 1998. - C.35.

20. ISO/IEC 14598-6:2001 Software engineering - Product evaluation - Part 6: Documentation of evaluation modules / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 2001. - C.31.

21. ISO/IEC TR 10000-1:1998 General principles and document framework / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 1998. - C.13.

22. ISO/IEC 9126:1991 Information Technology, Software Product Evaluation, Quality Characteristics and Guidelines for their Use / International Organization for Standardization / International Electrotechnical Commission - 1991. - C.25.

23. IEEE 610.12-1990 Standard Glossary of Software Engineering Terminology / Institute of Electrical and Electronics Engineers - 1990. - C.25.

24. ECSS-Q-80-03 Software Dependability and Safety Methods and Techniques / European Cooperation on Space Standardization - 2006. - C.25.

25. Bertoa M.F. Measuring the usability of software components / Bertoa M.F., Troya J.M., Vallecillo A. - Journal of Systems and Software. Volume 79, Issue 3, March 2006, P. 427-439

26. Липаев В.В. Обеспечение качества программных средств / Липаев В.В - Москва : Синтег, 2001. - 232 c.

27. Співаковський О.В. Шляхи удосконалення курсу «Основи алгоритмізації та програмування» у педагогічному вузі. / Співаковський О.В., Львов М.С. // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2001. - №4.- С.22-24

28. Співаковський О.В. Про вплив інформаційних технологій на технології освіти / Співаковський О.В. // Компьютерно-орієнтовані системи навчання: [зб. наук. робіт] / Редкол. - НПУ ім. М.П.Драгоманова. - Випуск 4.- 2001. - С.3-11

29. Співаковський О.В. Основи алгоритмізації та програмування. Обчислювальний експеримент. Розвязання проблем ефективності в алгоритмах пошуку та сортування / [Співаковський О.В., Осипова Н.В., Львов М.С., Бакуменко К.В.]: Навчальний посібник. - Херсон: Айлант. - 2010. - 100 с.: іл.

30. Співаковський О.В. Концепція викладання дисциплін інформатики в школі і педагогічному вузі / Співаковський О.В // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2003. - №3.- С. 21-25

31. Співаковський О.В. Теорія й практика використання інформаційних технологій у процесі підготовки студентів математичних спеціальностей : [монографія] / Співаковський О.В.:- Херсон: Айлант, 2003. - 229 с

32. Співаковський О.В. Відеоінтерпретатор алгоритмів інтегрованого середовища вивчення курсу «Основи алгоритмізації та програмування» / Співаковський О.В., Колеснікова Н.В. // Нові інформаційні технології в освіті для всіх: система електронної освіти. - 2008. - № 3. - С. 399-404.

33. Гультяев А.К. Проектирование и дизайн пользовательского интерфейса / Гультяев А.К., Машин В.А., - С-Пб : "Корона-принт", 2000. - 349 с.

34. Торрес Р.Дж. Практическое руководство по проектированию и разработке пользовательского интерфейса / Торрес Р.Дж. :Пер.с англ. М.:Издательский дом "Вильямc", 2002. - 400 с.

35. Триус Ю.В. Комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математики: [монографія] / Триус Ю.В. - Черкаси: Брама-Україна, 2005. - 400 с.

36. Массель Г.Г. Психологические аспекты пользовательского интерфейса современных компьютерных систем / Под ред. Л.В. Массель - Иркутск : ИСЭМ СО РАН, 2000. - 42 с.

37. Львов М.С. Шкільна система комп'ютерної алгебри Терм 7-9. Принципи побудови та особливості використання / Львов М.С. - Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова, серія №2. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: [зб.наук. праць] / редкол. -ДО.: НПУ ім. Драгоманова. - №3(10) - 2005. - с. 160-168.

38. Кот С.М. Дизайн обучающих программ / Кот С.М. // Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи: [зб. наук. пр.] / Херсонський державний університет. - Херсон, 2003. - 173 с.

39. Тараненко К.Г. Автоматизований аналіз та оцінка зручності використання програмних систем. Системний аналiз та iнформацiйнi Системний аналiз та iнформацiйнi технології / Тараненко К.Г., Гученко I.В. : матерiали 12-ї Мiжнародної Науково-технiчної конференцiї SAIT 2010, Київ, 25-29 травня 2010 р. / ННК “IПСА” НТУУ “КПI”. - К.: ННК“IПСА” НТУУ “КПI”, 2010. - 544 с.

40. Чумакова Т.Я. Стандартизация в сфере информационных технологий / Чумакова Т.Я., Цыганенко С.М. // Математичні машини і системи. - 2009. - № 2. - С. 145 - 150.

41. Алексеенко Е.А. Оценка качества пользовательского интерфейса. / Алексеенко Е.А., Гавриленко Е.В. // Управляющие системы и машины - 2000. - № 2. - С. 67-71.

42. Волченков Е. Стандартизация пользовательского интерфейса / Волченков Е. // Открытые системы - 2002. - №4. - С. 89-97.

43. Денинг В. Диалоговые системы «человек-ЭВМ». / Денинг В., Эссис Г., Маас С // Адаптация к требованиям пользователя. М.: Мир, 1984. - 265 с.

44. Иконников А. Основы архитектурной композиции. / Иконников А., Степанов Г. - Москва: Искуство , 1971. - 224 с.

45. Мандел Тео. Разработка пользовательского интерфейса. / Мандел Тео. - М.: ДМК Пресс, 2001. - 345 с.

46. Сугак Е.Е. «Методика эргономического проектирования пользовательского интерфейса» / Сугак Е.Е. // Тезисы к конференции «Прикладная психология как ресурс социально-экономического развития современной России» - Москва, 2005. - С. 34-36.

47. Храпченко М.Б. Художественно творчество, действительность, человек / Храпченко М.Б. - Москва: Советский писатель, 1982. - №3. - С. 45-53.

48. Нильсен Я. Веб-дизайн. Книга Якоби Нильсена / Якоб Нильсен - К: Символ-Плюс, 2006 - 512 с.

49. Лаврус В. Золотое сечение

50. Ковалев Ф.В. Золотое сечение в живописи / Ковалев Ф.В - К.: Вища школа, 1989. - 50 с.

51. Кеплер И. О шестиугольных снежинках / Кеплер И. - М., 1982. - 194 с.

52. Цеков-Карандаш Ц. О втором золотом сечении / Цеков-Карандаш Ц. - М: София, 1983. - 134 с.

53. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление / Вернадский В.И. : [отв. ред. А.Л.Яншин] - М., 1991.- 270 с.

54. Воєводин В.В. Компьютерная революция и вычислительная математика. / Воєводин В.В. - М.: Знание, 1988.- 46 с.

55. John M. Carroll Human Computer Interaction (HCI)

56. Lowgren J. Interaction Design

57. Hassenzahl M. User Experience and Experience Design

58. Blackwell A. Visual Representation

59. Жарков С. Эвристические правила Якоба Нильсена

60. Соммервилл И. Инженерия программного обеспечения. 6-е издание.: [Пер. с англ.] / Соммервилл ИМ.: Изд. Дом «Вильямс», 2002 - 624 с.

61. Бабенко Л.П. Основы програмної інженерії [навч. посібник] / Бабенко Л.П., Лаврищева К.М. - К: Т-во «Знання», 2001 - 456 с.

62. Андон Ф.И., Методы инженерии распределённых компьютерных систем / Андон Ф.И., Лаврищева Е.М. - К.: Наук. Думка, 1997 - 345 c.

63. Лефингвел Д., Принципы работы с требованиями к программному обеспечению. Унифицированный подход / Лефингвел Д., Уидриг Д. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. - 234 c.

64. Мацяшек Л.А. Анализ требований и разработка информационных систем с использованием UML / Мацяшек Л.А. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. - 432 с.: ил.

65. Гецци К. Основы инженерии программного обеспечения: Второе издание / Гецци К. - Минск: BHV, 2005. - 832с.

66. Ройс У. Управление проектами по созданию программного обеспечения. Унифицированный подход.: [пер. с англ.] / Ройс У. - М.: ЛОРИ, 2002.-426 с.

67. Морони Л. Первый взгляд: Microsoft Silverlight 3. / Морони Л. - M.: Microsoft Press, 2009. - 567 с.

68. Мак-Дональд М. Silverlight 3 с примерами на C# для профессионалов. - Пер. с англ. / Мак-Дональд М. - М.: Изд. Дом. «Вильямс», 2010. - 656 с.: ил.

69. Байдачный С.С. Silverlight 4: Создание насыщенных Web-приложений / Байдачный С.С. - М.: СОЛОН-ПРЕСС, 2010 - 288 с.

70. Гамма Э. Приемы объектно-ориентированного проектирования / Гамма Э. Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. - СПб.: Питер, 2008. - 368с.

Додаток А

Глосарій

Адаптованість (adaptability) - здатність ПЗ бути адаптованим до різних середовищ без застосування дій або засобів, відмінних від тих, що передбачено для цієї мети в розглянутому ПЗ. Адаптованість містить у собі масштабованість внутрішніх елементів ПЗ (екранних полів, таблиць, форматів звітів тощо).

Аналізованість (analyzability) - здатність ПЗ до діагностування дефектів або причин відмов ПЗ, або ідентифікації частин програми, які мають потребу в корекції.

Атрибут (attribute)- фізична або абстрактна властивість ПЗ, яка може бути виміряною. Примітка. В ISO/IEC 14598-1:1999 термін “атрибут” (“attribute”) використовують у значенні, еквівалентному синонімічному терміну “характеристика” (“characteristic”), однак в ISO/IEC 9126-1:2001 термін „характеристика” використовують в більш специфічному значенні.

Безвідмовність (maturity) - здатність ПЗ уникати відмов (функціонування без відмов), які є результатом наявності дефектів у ПЗ.

Валідація (validation) - показник якості ПЗ, що сформований на основі оцінки одного або декількох атрибутів ПЗ. Підтвердження того, що окремі вимоги щодо визначеного передбаченого використання виконуються, і які здійснюються шляхом перевірки та забезпечення об'єктивних доказів. [ДСТУ 3918]

Верифікація (verification) - підтвердження виконання заданих вимог, що здійснюється шляхом перевірки та забезпечення об'єктивних доказів. [ДСТУ 3918]

Відновлюваність (recoverability) - здатність ПЗ відновлювати заданий рівень працездатності, а також відновлювати дані, які безпосередньо ушкоджені у випадку виникнення відмови, після перезапуску ПЗ (автоматичного або оператором).

Використовуваність ресурсів (resource utilization) - здатність ПЗ використовувати відповідну (допустиму) кількість і тип ресурсів при виконанні його функцій у заданих умовах.

Вимірювання (measurement) - процес визначення кількісного або якісного (категорійного) значення атрибутів об'єкту оцінювання.

Взаємодія людини і комп'ютера (human-computer interaction) - дисципліна, що займаються різними гранями взаємодії людини і обчислювальної системи: від соціальних та економічних аспектів комп'ютеризації дорозробок у галузі інтелектуальних інтерфейсів.

Взаємозамінність (replaceability) - здатність ПЗ до використання замість іншого заданого ПЗ з тією ж метою та у тому ж середовищі.

Гармонізація (harmonization) - аналіз і формування несуперечливих вимог міжнародних і/або національних стандартів, що розроблені різними організаціями та відповідають одному нормативному профілю.

Дефект ПЗ (software fault) - вплив помилки у програмі або даних, який призводить до неадекватного виконання програми.

Життєвий цикл програми (software life cycle) - весь період існування системи від початку розроблення до завершення її використання. [ДСТУ 3918]

Захищеність (security) - здатність ПЗ забезпечити захист інформації та даних (при їхньому зберіганні і передачі) таким чином, що неавторизовані користувачі та системи не будуть мати можливості до їх читання і модифікації, у той час як авторизованим користувачам і системам не буде відмовлено у доступі до них.

Здатність до взаємодії (interoperability) - здатність ПЗ взаємодіяти із зазначеними системами.

Змінюваність (changeability) - здатність ПЗ до надання можливості для виконання заданої модифікації його коду, структури та алгоритмів або програмної документації.

Зручність використання, юзабіліті (usability) - міжнародний стандарт ISO9241-11 визначає юзабіліті як «ступінь, з якою продукт може бути використаний певними користувачами при певному контексті використання для досягнення певних цілей».

Зрозумілість (understandability) - здатність ПЗ забезпечити користувачеві зрозумілість того, чи може ПЗ бути використано і яким саме чином, для конкретних завдань і умов застосування.

Зручність інтерфейсу для користування (operability) - здатність ПЗ до надання користувачеві можливості управління та контролю за його роботою.

Метрика (metric) - кількісна (або якісна) оцінка ступеня, в якому програмне забезпечення або процес відповідають заданим властивостям, а також шкала і метод оцінювання виміру.

Модель життєвого циклу (life cycle model) - концептуальна структура, що включає процеси, дії та завдання, які стосуються розроблення, експлуатації та супроводу програмного продукту, і охоплює життєвий цикл системи, починаючи з визначення вимог до неї і закінчуючи припиненням її використання.

Надійність (reliability) - група властивостей, що обумовлює здатність програмного забезпечення зберігати працездатність та перетворювати вихідні дані в очікуваний результат у заданих умовах за встановлений час.

Налагоджуваність (installability) - здатність ПЗ до інсталяції в заданому середовищі.

Оцінювання (evaluation) - систематичне визначення ступеня відповідності об'єкту (сутності) заданим для нього критеріям

Оцінювання якості конкретного програмного забезпечення (software quality evaluation) - дії, спрямовані на визначення ступеня задоволення потреб ПЗ відповідно до призначення.

Переносимість (portability) - здатність ПЗ бути перенесеним з одного організаційного, апаратного або програмного середовища в інше, включає наступні під характеристики.

Показники (характеристики) якості програмного забезпечення (software quality ratings) - набір властивостей (атрибутів) програмного забезпечення, за допомогою яких його якість описується та оцінюється. Характеристики якості програмного забезпечення можуть бути уточнені на безлічі рівнів комплексних показників (підхарактеристик).

Помилка (error) - дефект апаратури, програмного забезпечення або компонента системи. Помилку поділяють на випадкові, які є результатом деградації апаратури завдяки старінню, і систематичні, які є результатом проектних помилок.

Початкова подія (initiating event) - порушення в роботі (відмова) системи, зовнішня подія або помилка персоналу, які спричиняють порушення нормальної експлуатації і можуть призвести до порушення меж і/або умов безпечної експлуатації.

Правильність (accuracy) - здатність ПЗ забезпечувати вірні або припустимі результати або дії з необхідним ступенем точності;

Програмне забезпечення (software) - програми, процедури, правила, а також уся відповідна документація, що відноситься до функціонування комп'ютерної системи. Узгодженість надійності (reliability compliance) - здатність ПЗ дотримуватись відповідних стандартів, угод, положень законів або подібних рекомендацій, що стосуються надійності.

Привабливість (attractiveness) - здатність ПЗ бути привабливим для користувача (відноситься до графічного інтерфейсу).

Раціональність (efficiency) - здатність ПЗ забезпечувати відповідну (допустиму) продуктивність із урахуванням займаних ресурсів у заданих умовах, включає наступні під характеристики.

Стійкість до відхилень (fault tolerance) - здатність ПЗ підтримувати необхідний рівень працездатності у випадках прояву програмних дефектів або порушення його інтерфейсу.

Стабільність (stability) - здатність ПЗ до запобігання неочікуваних ефектів від модифікацій.

Сумісність, безконфліктність (coexistence) - здатність ПЗ без конфліктів співіснувати з іншим незалежним програмним забезпеченням у загальному середовищі, що спільно використовує загальні ресурси.

Супроводжуваність (maintainability) - здатність ПЗ до модифікації, що може містити у собі виправлення, поліпшення або адаптацію ПЗ до змін середовища, вимог або функціональних специфікацій, включає наступні під характеристики.

Тестопридатність (testability) - здатність ПЗ до валідації його змін (модифікацій).

Узгодженість використання (usability compliance) - здатність ПЗ до дотримання відповідних стандартів, угод, положень законів або подібних рекомендацій, що стосуються використання.

Узгодженість переносимості (portability compliance) - здатність ПЗ до дотримання відповідних стандартів або подібних рекомендацій, що стосуються переносимості.

Узгодженість раціональності (efficiency compliance) - здатність ПЗ до дотримання відповідних стандартів або подібних рекомендацій, що стосуються ефективності.

Узгодженість супроводжуваності (maintainability compliance) - здатність ПЗ до дотримання відповідних стандартів або подібних рекомендацій, що стосуються супроводжуваності.

Узгодженість функціональності (functionality compliance) - здатність ПЗ до дотримання відповідних стандартів, угод, положень законів або подібних рекомендацій, що стосуються функціональності.

Характеристика, підхарактеристика (capability) - аспекти продукту, за допомогою яких його описують або оцінюють. Характеристика може зводитися до кількох рівнів підхарактеристик, які спираються на її властивість задовольняти заявлені потреби або потреби, що можуть виникнути [ДСТУ 3919].

Функціональність (functionality) - здатність ПЗ забезпечити функції, які виконують заявлені потреби та потреби, що маються на увазі при використанні ПЗ в заданих умовах, включає наступні функції:

Функціональна повнота (suitability) - здатність ПЗ забезпечити відповідний набір функцій для заданих завдань та цілей користувача.

Часова раціональність (time behavior) - здатність ПЗ забезпечити відповідний (допустимий) час відгуку, оброблення та пропускну здатність при виконанні його функцій у заданих умовах.

Юзабіліті (usability) - міжнародний стандарт ISO9241-11 визначає юзабіліті як «ступінь, з якою продукт може бути використаний певними користувачами при певному контексті використання для досягнення певних цілей».

Якість програмного забезпечення (software quality) - сукупність властивостей ПЗ, що обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення.

Додаток Б

Питання для анкетування користувачів з метою отримання відгуку щодо зручності використання програмного забезпечення

1. Часова характеристика (Time behavior):	Вам не доводиться чекати довго реакції-відповіді програмного забезпечення (ПЗ) на Ваші запити (дії).
2. Привабливість (Attractiveness):	Вам подобаються кольори та графічний дизайн в цілому.
3. Приємність (Likeability):	Ви маєте позитивні відчуття від користування ПЗ.
4. Гнучкість (Flexibility):	Ви можете налаштувати інтерфейс ПЗ згідно особистих вподобань.
5. Мінімальна дія (Minimal action):	Ви досягаєте мети за мінімальне число кроків.
6. Мінімальне навантаження пам'яті (Minimal memory load):	Ви тримаєте в пам'яті мінімальну кількість інформації для виконання певного завдання.
7. Керування користувачем (User guidance):	Інтерфейс забезпечує Вам допомогу в роботі з ПЗ, коли Ви цього потребуєте, та надає значимий відгук на помилки.
8. Узгодженість (Consistency):	a. Дизайн ПЗ є гармонічним. b. Дизайн ПЗ узгоджений з іншими дизайнами, що Вам відомі. c. Дизайн ПЗ відповідає властивостям оточуючого світу.
9. Інформативність (Self-Descriptiveness):	ПЗ демонструє чітко виражене призначення.
10. Відгук (Feedback):	ПЗ ефективно відповідає на Ваші дії (інші події).
11. Правильність (Accuracy):	ПЗ забезпечує правильне виконання дій та точні результати.
12. Повнота (Completeness):	Ви можете в повній мірі виконати необхідні завдання.
13. Контрольованість (Controllability):	Ви відчуваєте, що контролюєте ПЗ в потрібній мірі.
14. Навігація (Navigability):	Ви можете з легкістю фокусувати увагу на потрібному матеріалі та переміщуватись до нього.
15. Простота (Simplicity):	a. Інтерфейс візуально простий (Ви бачите найбільш важливі елементи). b. ПЗ використовує зрозумілу, діючу, позитивну мову. c. Пов'язані завдання згруповані. d. ПЗ використовує природну семантику (знаки, послідовності символів та інші умовні позначення відповідають загальноприйнятим).
16. Знайомість (Familiarity):	Ви легко впізнаєте елементи інтерфейсу та розумієте виконувані дії (після вивчення керівництва з використання).

Додаток В

Ергономічні вимоги

1. Кількість елементів в навігаційному меню не повино перевищувати 7-9.

2. Користувач повинен чекати реакції системи не більше 2-5 сек.

3. Посилання необхідно виділяти традиційним синім кольором. А вже використані гіперпосилання - ліловим.

4. Навігаційна панель повинна розташовуватися верху сторінки

5. Лінійка навігаційної панелі повинна бути виділена кольором, відмінним від основного контенту та заголовку.

6. Чем менше приходиться рухати мишею, тем краще: клацнути виходить більш швидше, якщо між цілю та текучим положенням миші невелика відстань.

7. Навігація сайту у будь-який момент повинна відповідати користувачу на наступні питання: «Де я знаходжусь? Де я вже був? Кудия можу піти?».

8. На кожній сторінці продукту повинні бути наступні елементи: логотип продукту та коротка інформація про систему.

9. Центральна навігація, яка відображає структуру основних блоків (розділів, підрозділів).

10. Пошук по сайту (якщо він необхідний).

11. Внутрішня навігація продукту повинна складатися з 2 складових: базова та допоміжна.

12. Структурні посилання повинні виділятися серед допоміжних посилань, розташованих у тексті.

13. Навігаційна система повинна чітко вказувати користувачу. Де він знаходиться, куди може перейти з даної сторінки, і яку інформацію при цьому отримати.

14. Навігаційне меню не повинно використовувати посилання з текстом «Вперед», «Назад», «Наступний розділ».

15. Навігаційні елементи повинні бути легковпізнаваємими

16. Кольои посилань повинні бути однозначно індетифікаційними користувачем.

17. Повинен бути присутній логічний взаємозв'язок графічних та текстових об'єктів.

18. Узлові точки документів та текстових елементів повинні виділятися за допомогою маркерів списків.

19. Усі графічні об'єкти повинні дотримуватися однієї кольорової схеми.

20. Кожна сторінка продукту повинна складати 40-60 Кб.

21. Шрифти повинні бути легкочитаємими та відповідати стилю тексту

22. Для ділових сторінок чи паперів повинні використовуватися класичні шрифти і не більше 2.

23. Між строковий інтервал повинен бути 110-130% шрифтового кегля.

24. Використовуйте не більше 18 слів в чи 50-80 символів на рядок.

25. Використовуйте спокійну палітру.

26. Для розподілення абзаців та окремих текстових одиниць (заголовки, сноски та ін.) повинні використовувати спуски (пробіли).

27. Дизайн сторінки (продукту) повинен бути орієнтований на користувача

28. Великий об'єм даних повинен бути розділений на окремі закінчені модулі.

29. Найважливіші елементи продукту повинні бути розташовані у верхній частині екрану.

30. Структура продукту повинна бути чіткою та узгодженою.

31. Правила розміщення та взаємозв'язку між елементами повинні бути однаковими і застосовується для всіх елементів.

32. Повинна дотримуватись єдина стилістика оформлення елементів.

33. Використовуйте симетрію для групування схожих об'єктів.

34. Кожна задача повинна розв'язуватися за мінімальну кількість дій.

35. Логіка дій повинна бути очевидною для користувача.

36. Рух курсору та очей користувача повинні бути оптимізовані.

37. Продукт повинен вміщувати у собі тільки ті візуальні елементі. Які найбільш важливі для ефективної комунікації.

38. Усі компоненти повинні мати дизайн, який би не заплутував користувача в їх призначенні.

39. Найважливіші елементи повинні візуально легко сприйматися.

40. Пропорції розміру програмного продукту повинні відповідати одному з інженерно-технічних принципів побудови інтерфейсу.

41. Не вимагайте одразу реєстрації користувача, дайте йому спершу ознайомитися з програмою.

42. Реєстрація повинна займати не більше 30-60 сек.

Додаток Г

Технічне завдання

Назва програми

Ім'я програми - Інтегроване дослідницьке середовище «Відеоінтепритатор 3.0»

Призначення та область використання

ПМК призначений для вивчення розділу «Основи алгоритмізації і програмування». Спеціальні засоби ПМК орієнтовані на вивчення теми «Алгоритми пошуку та сортування»:

Компоненти

Редактор коду	Інтерфейс розрахований на використання маніпулятора миші, тобто управління здійснюється за допомогою набору кнопок, значків. Клавіатурний режим - для використання «гарячих» комбінацій. Клавіатурний режим вводу використовується для редагування чи заповнення текстових полів, а саме коду алгоритмів. Панель навігації забезпечує перехід між вкладками відкритих алгоритмів.
Візуалізатор	Застосовується для пояснення поняття алгоритму та його основних властивостей. Демонструє роботу алгоритму.
Статистика	Можна побачити відображення графіків, що демонструють роботу алгоритмів. Можливість вибрати за бажанням алгоритми для порівняння чи визначення ефективності.
Плагін-менеджер	Надає можливість управляти додатками середовища, кожен із яких має параметри (назва, версія, автор, дата створення, опис).

Вимоги до програми в цілому:

· кросплатформленність;

· універсальність;

· інтерактивність;

· дружність інтерфейсу;

· повторне використання коду;

· оновлення плагінів середовища.

· стандартизація інтерфейсу взаємодії;

· робота з Мовами Програмування Pascal, C, Java;

· послідовний перехід від формування даних до візуалізації, далі у розділ статистики;

· можливість запуску алгоритмів у декількох сесіях.

Запуск програмного засобу

Програма запускається з головного меню або із застосуванням ярлику.

Для початку роботи необхідно вібрати мову програмування (Pascal, C, Java) із випадаючого списку. Далі потрібно вибрати одну із наступних дій:

1. Відкрити із колекції системи.

2. Відкрити із колекції користувача.

3. Відкрити із файлу.

4. Створити новий. Перехід до редактору коду.

Користувач має можливість самостійно вибрати тип алгоритм за бажанням.

Редактор коду

Підсвічування синтаксису програмного коду відповідно до синтаксису мов програмування (Pascal, C, Java). Нумерація рядків, точка зупину програми - зліва відносно тексту програми. Під час виконання програми поточний рядок визначається стрілкою, що знаходиться зліва, поряд з номером рядка.

Над текстом програми, зверху, розташовані кнопки - меню:

· Повернутися на крок назад.

· Редагувати.

· Побудувати дерево.

· Генерувати данні.

· Виконати алгоритм.

Натиснувши на кнопку меню Редагувати вниз виїжджає панель з основними кнопками для редагування з можливістю виходу через контекстне меню:

· Відкрити. Комбінація клавіш: Ctrl+O. З'являється панель Вибір файлу

· Зберегти. Комбінація клавіш: Ctrl+S. . З'являється екранна форма Зберегти

· Копіювати. Комбінація клавіш: Ctrl+C. Скопіювати виділений фрагмент коду.

· Вставити. Комбінація клавіш: Ctrl+V. Вставити фрагмент коду, що знаходиться у буфері обміну.

· Вирізати. Комбінація клавіш: Ctrl+X. Вирізати виділений фрагмент коду.

· Вперед. Комбінація клавіш: Ctrl+Y. Перейти на крок уперед.

· Назад. Комбінація клавіш: Ctrl+Z. Повернутися на крок назад.

· Друк. Комбінація клавіш: Ctrl+P. Друк тексту програми.

Панель напівпрозора, а кнопки мають ефект збільшення при наведені курсором.

Після закінчення редагування потрібно згенерувати данні. Програмний продукт надає такі види генерації даних:

· за зростанням;

· за спаданням;

· масив з одною екстремальною точкою;

· масив з двома екстремальними точками;

· масив однакових елементів;

· масив випадкових величин, розподілених за нормальним законом.

Візуалізатор

Зверху розташовуються кнопки управлянням візуалізацією:

· виконати;

· керувати.

Натиснувши на кнопку меню Керувати вниз виїжджає панель з основними кнопками для редагування:

· запуск:

· пауза:

· вимкнення анімації.

Візуалізація типів даних, змінних відображає контейнери (зверху - назва змінної, знизу - значення)

· Масиви з невеликою кількістю елементів: набір напівпрозорих колб з рідиною блакитного кольору у контейнері.

· Масиви з невеликою кількістю елементів: стовпчаста діаграма у контейнері.

· Типи даних Integer: напівпрозора колба з рідиною у контейнері.

· Типи даних Data: напівпрозора колба з рідиною у контейнері.

· Типи даних Boolean: лампочка жовтограючого (true) та сірого(false) кольору у контейнері.

Візуалізація порівнянь: колби перелітають на терези, відповідно до значень показується знаки рівності(нерівності) <,>,=. На нижній частині терезів показується логічне значення виконання операції (true or false).

У нижній частині візуалізатора показується таблицею значення змінних під час виконання алгоритму.

Размещено на Allbest.ru

...