Використання мультимедійних технологій під час професійної підготовки учителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання мультимедійних технологій під час професійної підготовки учителів

В'ячеслав Осадчий

У статті висвітленні загальні особливості використання мультимедійних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Наведені структурні особливості та недоліки побудови мультимедіа.

Ключові слова: мультимедійні технології, мультимедійні презентації, мультимедіа, навчальні мультимедійні системи.

В статье освещены общие особенности использования мультимедийных технологий в процессе профессиональной подготовки будущих учителей. Приведенные структурные особенности и недостатки построения мультимедиа.

Ключевые слова: мультимедийные технологии, мультимедийные презентации, мультимедиа, обучающие мультимедийные системы.

The article covering the general features of the use of multimedia technologies in the training of future teachers. These structural features and disadvantages of constructing multimedia.

Keywords: multimedia technology, multimedia presentation, multimedia, educational multimedia systems.

Постановка завдання. Важливу роль у професійній підготовці майбутніх учителів відіграє забезпечення студентів методичними і навчальними матеріалами з дисциплін, що вивчаються. Значні можливості з унаочнення, ілюстрування та подання структурованої інформації забезпечує мультимедійне навчання, тобто таке навчання, що базується на використанні мультимедійних технологій.

Як зазначає В.Ф. Заболотний, ідея мультимедіа полягає у використанні різних способів подання інформації. Включення до програмного забезпечення відео- і звукового супроводу текстів, високоякісної графіки й анімації надає можливість представити програмний продукт інформаційно-насиченим і зручним для сприйняття і, як наслідок, потужним дидактичним інструментом завдяки здатності одночасного впливу на різні канали сприйняття інформації [1, 80].

Мета статті - аналіз та обґрунтування особливостей використання мультимедійних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх учителів.

Виклад основного матеріалу. Спираючись на аналіз наукової літератури ([1], [2], [3], [4], [5], [6]), вважаємо за доцільне виокремите такі мультимедійні технології: графічні (векторна і растрова графіка, фотографії, схеми, діаграми, ілюстрації у форматі 2D); відео (у тому числі телевізійний прийом і виведення телесигналів на монітор комп'ютера на фоні роботи інших програм навчального призначення); анімація (відтворення певної послідовності статичних зображень таким чином, що створюється ефект руху); аудіо (у тому числі звукові ефекти: звучання музичних інструментів, звуки живої та неживої природи, оцифровані звукозаписи та музику MIDI (послуговується під'єднанням до комп'ютера цифрових музичних інструментів для створення і запису музики); тривимірна (3D) графіка (3D- моделювання); віртуальна реальність (високорозвинена форма комп'ютерного моделювання, яка надає можливість користувачеві зануритися до модельованого світу і безпосередньо діяти в ньому).

Завдяки застосуванню в мультимедійних мультимедійний проектор, сенсорна та програмах графічної, аудіо- та відео-інформації, ці засоби здійснюють значний емоційний вплив, що сприяє кращому запам'ятовуванню навчального матеріалу студентами. У зв'язку з цим мультимедійні технології можуть застосовуватися в контексті найрізноманітніших стилів навчання і сприйматися різними людьми: як тими, хто вважає за краще вчитися за допомогою читання, або більше сприймає на слух, так і тими, хто надає перевагу навчанню з використанням аудіо-, відео- чи 3D-технологій.

Як зазначають І .А. Молчанова, Н.В. Тимошкіна та А.С. Гучапшев, за умов усного викладу матеріалу суб'єкт навчання за хвилину сприймає і здатний переробити до 1 тисячі умовних одиниць інформації, а при “підключенні” органів зору “ до 100 тисяч подібних одиниць. Тому абсолютно очевидною є висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, заснованих на зоровому і слуховому сприйнятті матеріалу [3, 151].

На нашу думку, технологію мультимедіа становлять спеціальні апаратні та програмні засоби, якими має бути забезпечений навчальний заклад:

Апаратні засоби мультимедіа - це комп'ютер, оснащений високопродуктивним процесором, оперативною пам'яттю не менше 1 Гб, жорстким диском не менше 1 00 Гб, накопичувачем на магнітних дисках, маніпуляторами, мультимедіа-монітором із вбудованими стерео динаміками і відеоадаптером SVGA, приводом (CD-ROM, CD-R, CD-RW, DVD тощо); відео картою (TV-тюнер, фрейм-грабер, графічні акселератори (прискорювачі), MPEG- плейер); звуковими платами; акустичними системами з навушниками або динаміками тощо, а також мультимедійний проектор, сенсорна та інтерактивна дошки та ін.

Програмні засоби мультимедіа:

мультимедійні програми (відеопрограми, мільтимедійні презентації, слайд-шоу, енциклопедії, мультимедійні курси навчання з різних предметів, ігри та розваги, тренажери, віртуальні світи, навчальні мультимедіа-системи тощо);

засоби створення мультимедійних програм: редактори відео-зображень; професійні графічні редактори; засоби для запису, створення і редагування звукової інформації; програми для маніпуляції з сегментами зображень, зміни кольору, палітри тощо.

Розглянемо детальніше особливості організації мультимедійного навчання за допомогою таких апаратних засобів мультимедіа як

інтерактивна дошки.

Використання інтерактивної дошки у процесі викладання дисциплін для майбутніх учителів, на нашу думку, має низку переваг, серед яких:

залучення додаткового (окрім аудіального й візуального) каналу сприйняття інформації - кінестетичного;

матеріали до заняття можна приготувати заздалегідь, що забезпечує оптимальний темп заняття й зберігає час для обговорення;

наявність програмного забезпечення з великою колекцією шаблонів, малюнків, фігур тощо з усіх тем і дисциплін навчальної програми дозволяє викладачам вільно використовувати їх для створення своїх авторських уроків і завдань;

викладач під час заняття знаходиться на своєму звичному місті (біля дошки);

можливість управління усіма функціями комп'ютера та будь-яким програмним забезпеченням не лише електронним або механічним маркером, а й простим дотиком руки або указки та наявність зручної панелі з аксесуарами (чотири різнокольорових електронних маркери та ластик);

інтерактивна дошка дозволяє працювати з будь-яким програмним забезпеченням, встановленим на комп'ютері, у тому числі: MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, PhotoShop, Corel Draw та багато інших;

матеріал можна структурувати по сторінках, що вимагає поетапного логічного підходу і полегшує планування;

після заняття файли можна зберегти на комп'ютері або в мережі, щоб студенти завжди мали доступ до них;

здійснюється інтерактивна взаємодія студентів з навчальним матеріалом завдяки спеціальним програмам (наприклад, Mouse Mischief).

Крім апаратного забезпечення, важливим елементом мультимедійних технологій є програмне забезпечення.

Серед мультимедійних програм основне місце займають відео-програми, які в процесі професійної підготовки майбутніх учителів можуть використовуватися в різних аспектах: як записи реальних педагогічних явищ, фактів і подій педагогічного процесу (хід уроків та їх частин, виховних заходів, класних зборів, педагогічних рад тощо); як відео для фіксації ситуацій і явищ, що інсценують реальну дійсність (інтерв'ю, навчальні кінофільми, телевізійні передачі, ігрові епізоди тощо) відповідно до поставлених дидактичних цілей; як відеозвіти, оформлені в образній формі, за підсумками здійсненої студентами роботи; як відеолекції; як тематичні збірки (медіатеки), що містять відеоматеріали з певної теми чи проблеми; як відео тренінги - відеопрограми, що використовуються під час підготовки учителів для формування умінь і навичок педагогічної техніки.

Привнести ефект наочності в лекційні заняття з майбутніми педагогами викладачеві допомагають використання засобів мультимедійних презентацій, які можуть містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, графіки, слайд-шоу, звукове оформлення та дикторський супровід, відеофрагменти й анімацію, тривимірну графіку. Використання мультимедіа презентацій під час проведення занять зумовлене такими дидактичними цілями: унаочненням навчального матеріалу, його упорядкуванням і збереженням з метою подальшого використання; наданням уявлення про поняття, об'єкти і явища, що розглядаються на занятті (за умови відсутності можливості з ними ознайомитися реально); швидким і більш повним засвоєнням навчального матеріалу студентами; автоматизацією процесу навчання, що вирішує завдання підвищення ефективності навчання, яке складається з декількох складових: міцніше засвоєння матеріалу, більший обсяг знань, менший час необхідний для їх засвоєння. Комп'ютерна презентація не може повністю замінити собою роботу викладача з класною дошкою, але вона значно спрощує роботу із забезпеченням наочності.

Виходячи з особистого досвіду викладання, вважаємо, що для досягнення ефективності мультимедійної презентації під час лекції викладач має дотримуватися балансу між змістом і засобами його подання. Підбір, послідовність і спосіб подання матеріалу залишаються власне творчими процесами і не автоматизуються. Для автоматизації створення та відтворення презентацій використовуються спеціальні програмні засоби, наприклад, Microsoft PowerPoint із пакету Microsoft Office, OpenOffice.org Impress із пакету OpenOffice.org, онлайн сервіс Google Презентації тощо.

У процесі дослідження ми спиралися на те, що мультимедійна презентація має відповідати декільком ключовим умовам [7, 100 - 102]:

Орієнтація на конкретну аудиторію. Окремі цільові групи цікавлять різні аспекти поданої теми, орієнтовані на певний стиль донесення інформації, позначені намаганням знайти інформацію для вирішення завдань.

Відповідність стилю виступу. Презентація має бути зручною для конкретного оратора. Від того, висуває доповідач на перший план емоційні

або раціональні аргументи, віддає перевагу “байкам” або достовірним прикладам, використовує провокаційні прийоми або підкуповує своєю відкритістю, імпровізує або дотримується плану, залежить, яка презентація йому потрібна.

Легкість для сприйняття. Ефективне подання інформації в презентації принципово відрізняється від написання ділових паперів або статей.

Використання графіки та анімації. Схеми, піктограми та малюнки замінюють слова на слайдах, спрощуючи сприйняття. Анімація використовується, насамперед, щоб відтворити складні процеси. Природним є те, що використання графіки та анімації має зробити презентацію привабливішою - не відволікаючи п ри ць ом у уваг у в і д см и слового змісту, а акцентувати її на ньому.

Індивідуальний дизайн. Оформлення презентації має бути унікальним, гармонійним і відповідати загальному стилю. Від цього залежить переконливість презентації і враження від неї.

Вважаємо, що для того, щоб презентація дійсно забезпечувала більшу ефективність лекції, необхідно дотримуватись певних вимог, які на перший погляд видаються очевидними; однак часто порушуються не лише початківцями, але й кваліфікованими користувачами та фахівцями в галузі інформаційних технологій. Практика засвідчує, що при підготовці презентацій, які ілюструють публічні виступи, складніше за все: трансформувати текст виступу для його подання у вигляді ключових слів і фраз; обрати адекватні засоби візуалізації інформації; підібрати оптимальне колірне рішення; відмовитися від надмірного використання анімаційних ефектів. мультимедійна технологія навчання інтерактивний

Серед недоліків виокремимо такі: значна кількість картинок ускладнює процес завантаження презентації, що є особливо актуальним під час І нтернет-трансляції; не кожний навчальний матеріал доречно і можливо подати у вигляді коміксів; захоплююча історія може затьмарити навчальний матеріал; використання звуку може призвести до перевантаження ресурсів комп'ютера або мережі І нтернет; загроза створення емоційного навантаження на студентів, що може призвести до надто емоційної їх поведінки на занятті; стиль, графіки і стилістика діалогів коміксу може не сподобатися деяким студентам, що зведе нанівець дидактичний ефект використання такого виду мультимедійної презентації.

У процесі професійної підготовки майбутніх учителів засобами мультимедіа важливу роль відіграють мультимедійні тренажери - навчально-тренувальні програмні продукти, орієнтовані на відпрацювання й набуття навичок із конкретної дисципліни.

Використання тренажерів під час викладання дисциплін у професійній підготовці майбутніх учителів дозволяє ущільнити навчальний матеріал, забезпечити навчальними матеріалами самостійну роботу студентів, сприяючи фундаменталізації і більш глибокому вивченню предмета.

І з метою організації мультимедійного навчання майбутніх учителів у процесі їх професійної підготовки, яка здійснюється під час проведення аудиторних занять і самостійної роботи, доцільним є використання навчальних мультимедійних системи (НМС), що являють собою сукупність взаємопов'язаних навчальних програм (інформаційної, тренувальної, моделюючої, довідково-енциклопедичної, контролюючої), які забезпечують повну структуру навчально- пізнавальної діяльності: мету, мотив, власне діяльність, результат - за умови інтерактивного зворотного зв'язку, що виконується на основі технологій мультимедіа [8, 203].

До переваг НМС у процесі навчання студентів - майбутніх педагогів, ми відносимо: 1) повноту подання навчального матеріалу завдяки його звуковому та відео супроводу, а також 2D та 3D анімаціям; 2) унаочнення понять, явищ, об'єктів, які неможливо сприймати безпосередньо;

глибоку індивідуалізацію навчання; 4) вільний вибір траєкторії вивчення за рахунок гнучкого гіпертексту; 5) самостійне опрацювання навчального матеріалу й ефективну реалізацію сучасних методичних і дидактичних підходів;

використання графічного інтерфейсу користувача та інтерактивної взаємодії з курсом;

широке застосування сучасних засобів комп'ютерного дизайну та мультимедійних технологій; 8) перевірку рівня знань, умінь і навичок “ до і після навчання; 9) тестування знань у режимах самонавчання та іспиту.

У процесі підготовки навчальних мультимедійних систем ми пропонуємо дотримуватися етапів, окреслених П. К. Петровим [9, 22 - 23]:

Попередній - на цьому етапі здійснюється вибір дисципліни, розділу, теми згідно вимог Державного освітнього стандарту, обираються форми занять, на яких доцільно використовувати створювані засоби.

Підготовчий - спрямований на підготовку викладачем-предметником варіанту тексту, структури, сценарію аудіо- та відеосюжетів, різноманітних ілюстрацій.

Основний - виконуються основні операції з підготовки комп'ютерних бібліотек текстових, графічних, аудіо- і відеофайлів, аналогічно створенню контролюючих програм, проводиться компоновка програми в цілому.

Завершальний - основними завданнями цього етапу є підготовка управління для користувача, внутрішня перевірка створених матеріалів фахівцями-експертами, запис на CD- диск.

Використання мультимедіа в процесі професійної підготовки майбутніх учителів забезпечує можливість інтенсифікації навчання та підвищення мотивації навчання за рахунок застосування сучасних способів обробки аудіовізуальної інформації, а саме: маніпулювання візуальною інформацією; змішування різної аудіовізуальної інформації; реалізація анімації; збільшення або зменшення візуальної інформації; переривчасте подання аудіовізуальної інформації; надання різних відтінків зображенню; фіксування обраної частини візуальної інформації для її подальшого переміщення або розгляду “під лупою”; багатовіконне подання аудіовізуальної інформації на одному екрані з можливістю активізувати будь-яку частину екрану, демонстрацію процесів і подій у реальному часі [10, 69].

У п роцесі організації мультимедійного навчання майбутніх учителів доцільно дотримуватися певних принципів ефективного навчання із застосуванням мультимедіа, запропонованих Р.Е. Майєром (R.E. Mayer) [11, 223 - 241]: 1) принцип узгодженості (Coherence Principle) - під час навчання за допомогою мультимедіа всі зайві звуки та зображення повинні бути видалені; 2) принцип сигналів (Signaling Principle) - студенти вчаться краще, коли додаються сигнали, які підкреслюють необхідний матеріал; 3) принцип резервування (Redundancy Principle) - навчання проходить ефективніше за умов використання анімації з мовним супроводом, ніж під час одночасного супроводу мови і тексту;

принцип просторової близькості (Spatial Contiguity Principle) - навчання проходить ефективніше, коли пов'язані за змістом текст і зображення знаходяться близько один до одного;

принцип тимчасової близькості (Temporal Contiguity Principle) - навчання є ефективнішим, коли пов'язані за змістом слова зображення вимовляються і подаються одночасно, а не послідовно; 6) принцип сегментації (Segmenting Principal) - доцільно презентувати мультимедійні уроки в зручному для користувача вигляді сегментів, а не у вигляді безперервного блоку;

7) принцип попередньої підготовки (Pre-training Principle) - студенти отримують більше знань з мультимедійних повідомлень, коли вони проходять попередню підготовку щодо назв і характеристик основних компонентів; 8) принцип модальності (Modality Principle) - навчання є ефективнішим за умов використання зображень і мовного супроводу, ніж під час використання зображень і тексту на екрані; 9) принцип мультимедійності (Multimedia Principle) - навчання буде більш продуктивним при використанні тексту та ілюстрацій або слів і зображень, ніж просто на основі одного лише тексту; 10) принцип персоналізації (Personalization Principle) - навчання з мультимедійною презентацією відбувається краще, коли слова подаються в розмовному стилі, а не у формальному; 11) голосовий принцип (Voice Principle) - мультимедійне повідомлення сприймається краще, коли озвучене людським голосом, а не машинним; 12) графічний принцип (Image Principle) - навчання буде ефективнішим, якщо зображення спікера буде на екрані.

На наше переконання, мультимедійні технології дозволяють викладачу: 1) продемонструвати як звичний навчальний матеріал, так і той, що не можливо продемонструвати реально на занятті (наприклад, фізичні досліди, хімічні реакції, географічні об'єкти тощо), при цьому демонстрація може бути динамічною й інтерактивною; 2) створити ефект власної присутності (наприклад, аудіо-лекції для дистанційної чи заочної освіти); 3) надати інструмент для напрацювання навчальних умінь (наприклад, на тренажерах, моделях навчальних об'єктів тощо); 4) забезпечити можливість інтенсифікації навчання та підвищення мотивації навчання; 5) забезпечити індивидуалізацію та диференціацію навчального процесу за рахунок можливостей інтерактивного діалогу;

підтримувати увагу у процесі засвоєння навчального матеріалу та стимулювати когнітивні аспекти навчання; 7) забезпечити високий ступінь самостійної роботи студентів у світовому інформаційному просторі, що виступає фактором активізації пізнавальної діяльності студентів.

Семінарські заняття з використанням мультимедійних технологій сприяють досягненню цілей і вирішенню завдань кожного конкретного заняття, а також дозволяють оптимізувати тимчасовий обсяг використання технічного інструментарію. Як зазначають І.Ю. Лясіна та Д.М. Лясін, мультимедійні засоби на семінарах доцільно використовувати: 1 ) для ілюстрації проблем, що розглядаються в межах теми, демонструючи різні схеми, таблиці, символи, малюнки та фотографії; 2) для демонстрації складнішого відеоматеріалу, наприклад, у межах проблемного навчання можна надавати неоднозначний, суперечливий і складний відеоматеріал для аналізу та коментарів; 3) для завдань на самостійне виконання, наприклад, при заповненні порожніх граф таблиці або закінчити схему, зображення якої виводиться на екран; 4) для розширення меж досліджуваної теми, поглиблення розгляду проблеми, залучаючи додаткову інформацію; 5) для роботи з І нтернет- джерелами - за умов достатнього технічного оснащення та доступу до мережі І нтернет можна працювати з інформацією різних сайтів прямо на занятті; сайти аналітичних організацій, новинні сайти, сайти наукових журналів, тематичні сайти з предметів, а також інтернет-бібліотеки, довідники, енциклопедії дозволяють залучити необмежений обсяг інформації та розкрити будь- яке питання семінарського заняття; 6) мультимедіа можуть бути використані для контролю якості знань, для тестування або вирішення рубіжних і підсумкових завдань, а також для самоконтролю [12, 128].

Також мультимедіа розкривають широкі можливості для організації самостійної роботи студентів. Майбутнім учителям для самостійної роботи доцільно надавати завдання на створення презентації для розгляду будь-якої проблеми або питання дисципліни, що вивчається; на створення чи пошук в Інтернет схем, діаграм, карт розуму, графіків, таблиць та інших мультимедійних матеріалів для ілюстрування навчального матеріалу; на організацію медіа теки з окремої теми навчальної дисципліни або модулю; на створення чи пошук відеороликів, аудіокастів, слайд шоу, колажів тощо.

Важливим моментом організації мультимедійного навчання майбутніх учителів є їх залучення до процесу розробки мультимедійних технологій. Студентам можна запропонувати ознайомлення із кількома сервісами відео- та аудіо-редагування, а т а кож с тв оре нн я вл ас н ого в ід е окан а лу, аудіокасту тощо. З інших дисциплін можна пропонувати студентам самостійно ознайомлюватися з такими програмами і здійснювати підготовку навчального матеріалу за їх допомогою з окремої теми або проблеми курсу. Це сприятиме глибокому проникненню у суть мультимедійних технологій, напрацюванню вмінь по роботі з засобами розробки мультимедійних програм різного призначення і форми, виробленню готовності до майбутньої професійної діяльності. Розробку мультимедійних програм можна поставити за мету у межах роботи студентів над

індивідуальними науково-дослідними завданнями з дисципліни, курсовими, конкурсними та дипломними роботами, що в результаті сприятиме появі якісного програмного продукту для використання у середній або вищій школі.

Висновки

Мультимедійні технології є універсальними, їх можна використовувати у процесі професійної підготовки учителів будь- якого шкільного предмету, під час вивчення будь- яких дисциплін вищого навчального закладу, а також на лекційних, практичних (лабораторних, семінарських) заняттях, у самостійній роботі та науково-дослідній діяльності. Мультимедійне навчання майбутніх учителів буде системним за таких організаційних умов: доцільного використання спеціальних апаратних та програмних за собі в, їх диференційованого застосування залежно від напряму та фаху підготовки майбутніх учителів, дотримання запропонованої структури мультимедійних курсів, врахування переваг мультимедійних технологій як для викладача, так і студента.

Література

1. Заболотний В.Ф. Формування методичної компетентності учителя фізики засобами мільтимедіа: монографія / В.Ф. Заболотний. -- Вінниця: ПП “ТД “Едельвейс і К”, 2009. -- 456 с.

2. Андрієвська В.М. Мультимедійні технології у початковій ланці освіти [Електронний ресурс] / В.М. Андрієвська, Н.В. Олефіренко // Інформаційні технології і засоби навчання. -- 2010. -- №2 (16). -- Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ ITZN/ em16/content/10avmeol.htm.

3. Молчанова И.А. Особенности создания мультимедийной программы для учащихся младших классов с учетом их возрастных особенностей / И.А. Молчанова, Н.В. Тимошкина, А.С. Гучапшев // IT-инновации в образовании: материалы Всерос. науч.-практ. конф., 27 -- 30 июня 2005 г. -- Петрозаводск, 2005. -- С. 150 -- 152.

4. Рагулин П.Г. Информационные технологии: электрон. учеб. /П.Г. Рагулин. -- Владивосток: ТИДОТ Дальневост. ун-та, 2004. -- 208 с.

5. Рябух А.Ю. Підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування мультимедійних технологій /

6. А.Ю. Рябух // Витоки педагогічної майстерності. зб. наук. пр. -- Полтава, 2011. -- Вип. 8. -- Ч. 1. -- С. 254 -- 257.

7. Ших Н.В. Використання мультимедіа курсів при вивченні математичних дисциплін / Н.В. Ших // Інформаційно-комунікаційні технології навчання: матер. Міжнар. наук.- практ. конф. -- Умань, 2008. -- С. 193 -- 195.

8. Осадчий В.В. Використання мультимедійного проектора та електронної інтерактивної дошки в навчально-виховному процесі ВНЗ: навч.- метод. посіб. / В.В. Осадчий, К.П. Осадча, І.М. Сердюк. -- Мелітополь: ТОВ “Вид. буд. ММД”, 2011. -- 132 с.

Размещено на Allbest.ru