Моделювання бібліотечно-інформаційного сервісу

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Харківська державна академія культури

Моделювання бібліотечно-інформаційного сервісу

Жукова В.П.

Досліджено теоретичні питання бібліотечного сервісу. Побудовано модель бібліотечно-інформаційного сервісу. Виокремлено її базові елементи. Це - бібліотечно-інформаційний фахівець, користувач бібліотеки (споживач інформації), маркетингова діяльність, інноваційні технології, інформаційний продукт, інформаційна послуга.

Ключові слова: бібліотека, бібліотечно-інформаційна послуга, бібліотечно-інформаційний продукт, бібліотечно-інформаційний сервіс, бібліотечний маркетинг.

Постановка проблеми. Розвиток інформаційного суспільства вплинув на якісні зміни в життєдіяльності людини, збільшуючи її інформаційні потреби. Бібліотеки в цих умовах не зупиняють свого розвитку, а поступово впроваджують у свою діяльність інноваційні технології, освоюють медіа-простір, розвивають бібліотечно-інформаційне виробництво для створення асортименту продуктів і послуг, які відповідають потребам часу та свою чергу складають бібліотечно-інформаційний сервіс.

Аналіз останніх досліджень і публікацій за темою. Питання бібліотечно-інформаційного сервісу вивчають І. Богданова, Н. Богданова, Н. Кунанець, А. Ржеуський, І. Терещенко; досліджують інформаційний сервіс як комплекс інформаційних продуктів та послуг Н. Автономова, С. Дригайло, Н. Кунанець, Л. Новакова, В. Пасічник, А. Ржеуський; з позиції маркетингової діяльності О. Башун, Н. Кунанець, А. Ржеуський, І. Терещенко.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Найчастіше в сучасних розвідках приділяється увага асортименту інформаційних продуктів та послуг, або розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг. Не дослідженим зостається питання моделювання бібліотечно-інформаційного сервісу. Необхідно підкреслити, оскільки в англомовній культурі поняття «сервіс» і «послуга» ототожнюють, що економічна модель бібліотечної послуги (як товару) була надана О. Башун.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є побудова моделі бібліотечно-інформаційного сервісу на базі вивчення попередніх досліджень фахівців галузі.

Виклад основного матеріалу. Сучасна система бібліотечно-інформаційного сервісу є комплексом продуктів і послуг створених на основі вивчення інформаційних потреб користувачів (біогенних, духовних, професійних) і розрахованих як на індивідуального, так і на масового споживача.

Вперше поняття «інформаційний сервіс» запровадив Д. Блюменау. Він вважав, що продукти інформаційного сервісу є складовою частиною інтелектуальної діяльності і активізують її на основі розумового процесу. Тобто головне місце у процесі створенні інформаційного продукту та організації сервісу відіграє людський чинник. По-перше, це фахівець який постійно зайнятий у бібліотечно-інформаційному виробництві та від його освіти, знань, професійного розвитку, досвіду та компетенцій залежить якість інформаційних продуктів та послуг. По-друге, це сам користувач, який замовляє інформаційний продукт та послугу та бере участь в їхньому оцінюванні. С. Дригайло підтверджує, що «специфіка бібліотечного продукту (послуги) полягає в тому, що його виробництво здійснюється на базі трансформації виробничих ресурсів у продукцію особливого роду -- інтелектуальну» [4, с. 2]. «Сучасний бібліотечно-інформаційний сервіс ставить на перше місце користувача, як центральну фігуру, навколо якої концентрується вся увага. Це -- вияв і максимально повне та швидке задоволення його потреб і активізація ролі бібліотечного або і інформаційного працівника як посередника між користувачем і інформацією...» [4, с. 9].

На сучасному етапі розвитку вже сформувався «новий» користувач бібліотеки: комп'ютернограмотний, оснащений мобільними телекомунікаційними приладами, який користується бібліотекою віддалено, зберігаючи свій час. Потреби сучасних користувачів трансформуються -- головними вимогами стають мобільність, мультимедійність, онлайн-доступ, оперативність. Рівень технологічного розвитку бібліотек, що постійно зростає сьогодні дає можливість повніше задовольняти ці вимоги [6].

Тобто і бібліотекар і користувач є елементами моделі бібліотечно-інформаційного сервісу.

Іншим важливим елементом сучасної моделі бібліотечно-інформаційного сервісу є маркетингова діяльність. На основі маркетингової діяльності розвивається інформаційний ринок товарів, послуг і відповідних трудових ресурсів шляхом оцінки потреб споживачів інформації, а також запроваджуються заходи для задоволення цих потреб, координуються можливості виробництва та розподіл інформаційних продуктів і послуг, визначаю кроки просування продуктів та послуг на інформаційному ринку кінцевому споживачеві.

О. Башун вважає, що маркетингова діяльність вимагає від персоналу бібліотеки ретельного аналізу наявних послуг і постійного їх удосконалення шляхом: поширення асортименту шляхом створення нових бібліотечних продуктів та послуг; відмови від застарілих та не актуальних послуг; модифікації тих, що вже існують та постійної диверсифікації видів діяльності пов'язаних бібліотечно-інформаційним сервісом з метою покращення якісних характеристик та пристосування послуг до нових ринків [2].

Застосування маркетингу в бібліотеках, доходять висновку Н. Кунанець та А. Ржеуський, покликане: сприяти інтенсифікації використання інформаційних ресурсів; каталізувати попит на продукти через переконання в необхідності бібліотечних послуг; забезпечувати оптимальне використання інформації; підвищувати статус бібліотек і бібліотечних фахівців; вирішувати проблеми витрат, що зростають на придбання документів; упроваджувати передові інформаційні технології в систему бібліотечно-інформаційного сервісу; забезпечувати стабільність бібліотечної діяльності; формувати імідж бібліотечного інституту [6].

Маркетинг як система активно використовується в більшості бібліотек зарубіжних країн, кожна бібліотека, виходячи з загальнотеоретичних основ маркетингу, коригує його відповідно до своїх умов та окреслює самостійно коло тих послуг, які надає, виходячи з різних обставин. Більшість комп'ютерних та сервісних послуг в Німеччині надаються за плату; в Болгарії, окрім комп'ютерних, платними є разові відвідування бібліотеки; особливо вражає рівень сер- вісності, відкритості фондів та комп'ютеризації бібліотек США, де платними є перегляд або прокат відеофільмів, копіювання матеріалів тощо [2].

В сучасних умовах доступ до інформаційних ресурсів забезпечується шляхом використання сучасних інноваційних технологій, що підвищує якість, оперативність та повноту надання інформації користувачу бібліотеки. Сучасні комп'ютерні технології змінюють і традиційні бібліотечні сервіси, які сьогодні надаються користувачам через цифрові мережі. З розвитком мережі Інтернет бібліотеки активно залучають до своїх Інтернет-сервісів віддалених користувачів. Це електронні каталоги, електронна доставка документів, віртуальна довідка, віртуальний читальний зал, віртуальний центр правової інформації, електронна бібліотека тощо [3].

Поява швидкісних безпровідних каналів зв'язку та розширення зон охоплення робить можливим практично постійне перебування в мережі, а потоки особистої інформації завдяки смартфонам миттєво потрапляють в обіг. Внутрішній світ людини дедалі більше стає невіддільною частиною публічного простору, а цей простір, у свою чергу, проникає в індивідуальне буття людини. Такі тенденції характерні і для України. Дедалі більше українців стають власниками електронних пристроїв мобільного зв'язку. Дослідження, про ведене Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення агентства мобільного маркетингу ЬЕАБ9, показало, що 41% людей у віці 18--50 користуються сенсорними смартфонами. А серед молодих людей у віці 18-- 30 ця цифра становить уже 59%. До того ж більшість користувачів смартфонів, а саме 70%, уже встановлюють і користуються мобільними додатками.

Вітчизняні бібліотеки працюють та експериментують з новими технологіями, запозичуючи досвід у зарубіжних і провідних українських бібліотек. Унікальний додаток, що не має аналогів ні в Україні, ні в СНД, створили в Дніпропетровській центральній бібліотеці. БпергЬіЬгагу розрахований, насамперед, на тих людей, які не звикли ходити в бібліотеки, але не можуть уявити собі життя без сучасних мобільних пристроїв -- це молодь і бізнес-еліта міста. Однак, ним може користуватися будь-хто, у кого є смартфон або планшет. Завантажити додаток можна безкоштовно, а навчитися користуватися ним можна за лічені хвилини [7]. Тому технології є ще одним елементом моделі сучасного бібліотечно-інформаційного сервісу.

Більшість вчених аналізуючи класифікацію бібліотечних послуг визначають їхній стандартний перелік. За Ю. Столяровим це: надання абоненту в користування бібліотечних фондів, довідково-пошукового апарату, бібліотечних приміщень, устаткування і меблів; допомога абоненту в пошуку необхідних відомостей про документи, пошук і доставка необхідних документів, інформування абонентів про пертинентні (що відповідають його потребам) документи і їхня рекомендація; забезпечення спілкування абонентів у галузі джерел документів, що їх цікавлять між собою зі спеціалістами, виховання бібліотечно-бібліографічної грамотності, культури читання [4].

Схожий список інформаційних продуктів і послуг наданий М. Дворкіною. Це послуги: з видачі (абонування), первинних документів, документ- но-аналітичних перекладацьких, копіювальні, палітурні послуги, інформування про нові надходження, навчально-консультативні. Відповідно до предмета вимог, називають також послуги розповсюдження знань, розкриття й актуалізації документів, організації спілкування, створення бібліотечного комфорту [4].

Класифікація І. Джерелієвської та І. Кафафо- ва є переліком сутнісних послуг, або основних бібліотечних. Перелік основних послуг подано І. Федяніним, але до кінця це питання не розроблено. Його заслугою є те, що поряд з основними (фундаментальними) послугами, він виокремлює додаткові та платні. Але як підкреслює О. Ба- шун, що чіткої градації між безплатними і платними послугами на сьогодні не існує. «За роки дослідження, як серед платних, так і безплатних послуг проводився процес відмови від послуг, які не мають попиту, і введення нових. Трансформація бібліотеки як культурно-інформаційного центру вимагала необхідності задоволення потреб, що зростають, це можливе тільки при платному обслуговуванні. Таким чином здійснювався розвиток додаткових та прибібліотечних послуг, щоб забезпечити сервісність установи» [2].

С. Дригайло розподіляє інформаційні продукти та послуги за способом виробництва інформації і далі за характером: документальні (документи), бібліографічні, фактографічні, аналітичні, консультативні; за цільовим призначенням і сферою застосування: для сфери бізнесу, для сфери професійної діяльності, для сфери управління, для сфери масового споживання; за видом інформаційного виробництва: науково-інформаційної діяльності,

патентно-ліцензійної діяльності, перекладацької діяльності, бібліотечно-бібліографічного обслуговування, видавничої і копіювально-розмножувальної діяльності, рекламної діяльності; за широтою поширення: індивідуального призначення, групового призначення; масового призначення. Також він класифікує сучасні продукти і послуги бібліотек. Це: інформаційні продукти і послуги, що надаються під час документного обслуговування -- адресні довідки: надання на тимчасове користування документів із фонду бібліотеки, надання у постійне користування документів із повнотекстових баз даних бібліотеки, електронна доставка документів, міжбібліотечний абонемент; під час бібліографічного обслуговування -- усні довідки: на уточнення бібліографічного запису, тематичні, бібліографічні посібники (покажчики, списки літератури, бази даних: тематичні і проблемно тематичні, нових надходжень, бібліографічні, праць, організацій, краєзнавчі, бібліографічні і реферативні огляди, списки літератури, що цитувались вибірковим розповсюдженням інформації; під час фактографічного обслуговування -- фактографічні довідки, фактографічні бази даних, довідники, досьє (адресно-фірмові, біографічні, цінові, бізнес-довідки, пре- скліппінг (дайджести), рухомий рядок, персональні газети); комплексні інформаційні заходи -- виставки, презентації, ярмарки, бізнес-семінари, конференції, круглі столи, дні інформації [4].

Повсюдне впровадження мережі Інтернет в бібліотеках сприяє розповсюдженню інформаційних продуктів та послуг в цифровому просторі. Серед інформаційних продуктів бібліотек на основі яких розвиваються інформаційні послуги впроваджуються програмні засоби, формуються бази даних, надається доступ в Інтернет і телекомунікаційні сервіси (електронна пошта, відео дзвінки, електронна доставка документів, онлайн-конференції тощо), організовується доступ до сайтів на яких розміщується будь-які інформаційні продукти, що представляють інтерес для користувача та багато іншого. бібліотека інформаційний сервіс цифровий

Інформаційний продукт і послуга є невіддільними елементами моделі, оскільки кінцевим результатом організації бібліотечно-інформаційного сервісу є створення інформаційного продукту на основі якого бібліотека надає послугу користувачеві.

Висновки і пропозиції

У життєдіяльності соціуму для виконання різноманітних завдань виникають інформаційні потреби особистості, групи осіб або системи, які відображують необхідність отримання інформації. Бібліотека як одна з документно-інформаційних систем суспільства покликана задовольняти дані потреби для цього їх ретельно вивчає і створює комфортні умови для використання інформації у вигляді продуктів і послуг, які в свою чергу складають бібліотечно- інформаційний сервіс.

На сучасному етапі перелік бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг не має єдиної визначеності. Це пов'язано із тим, що бібліотеки різних типів та видів вважають за необхідне віддавати пріоритет тому асортименту продуктів і послуг, який найбільше користується попитом в конкретній бібліотеці. І тому, кожна бібліотека має право визначитись в цьому питанні сама, враховуючи досвід фахівців галузі, що вже існує, набуваючи свого та дотримуючись сучасного законодавства.

Модель сучасного бібліотечно-інформаційного сервісу можна уявити у вигляді ланцюга: бібліотечно-інформаційний фахівець -- користувач бібліотеки (споживач інформації) -- маркетингова діяльність -- технології -- інформаційний продукт -- інформаційна послуга.

Список літератури

Автономова Н. Інформаційні продукти та послуги як результат виробничої діяльності бібліотек / Н. Автономова // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. - 2009. - Вип. 25. - С. 253-260.

Башун О. Прогнозування оптимальної моделі бібліотечних послуг // Маркетинг та фандрейзинг в бібліотеках : дист. курс навчання [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.library.donetsk.ua/~olena/index1.html. - Назва з екрана.

Богданова И. Онлайновые сервисы современных библиотек / И. Богданова, Н. Богданова [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http://openbooks.ifmo.ru/ru/file/4085/4085.pdf - Название с экрана.

Дригайло С. Бібліотечно-інформаційні продукти і послуги для користувачів наукових бібліотек / С. Дригай- ло // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2010. - № 4. - С. 79-86.

Ржеуський А. Інтернет-маркетинг у бібліотеках: із досвіду роботи науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки / А. Ржеуський, Н. Кунанець // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2013. - № 4. - С. 8-12.

Терещенко І. Бібліотека і мобільні технології: тенденції та можливості / І. Терещенко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського - 2015. - Вип. 41. - С. 560-572.

Размещено на Aallbest.ru