Постановка проблеми. Для розроблення і реалізації обґрунтованих конструкторсько-технологічних рішень щодо забезпечення якості продукції на всіх етапах її життєвого циклу (далі - ЖЦ) необхідно мати щоденну актуальну інформацію з усіх технологічних параметрів [1]. Повинна бути забезпечена можливість оперативного аналізу всієї зібраної інформації. Таке завдання може бути вирішене тільки за наявності на підприємстві інтегрованої автоматизованої системи збирання та аналізу інформації про якість процесів і продукції на всіх етапах її ЖЦ. Оскільки система управління якістю (далі - СУЯ) тісно пов'язана з усією управлінською інфраструктурою підприємства, то для інформаційного забезпечення слід використовувати автоматизовані інформаційні системи. СУЯ повинна базуватися на інформаційній системі, що підтримує автоматизоване оброблення даних, документування процесів забезпечення якості на всіх стадіях ЖЦ виробу і автоматизованого управління цими процесами, даними і документацією. У цьому сенсі СУЯ стає невід'ємною частиною інтегрованої автоматизованої інформаційної системи (ІАСУ) [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для більшості виробничих компаній актуальні проблеми забезпечення випуску продукції стабільної якості й зниження відсотка браку і забезпечення відповідності виробництва міжнародним нормам належної виробничої практики Good Manufacturing Practice (далі - GMP) [3].

Для автоматизації лабораторної практики розробляються лабораторні інформаційні системи LIMS (англ. Laboratory information management systems). Ці системи охоплюють весь спектр потреб лабораторно-дослідних комплексів і забезпечують інтеграцію даних і процесів лабораторії в загальне інформаційне середовище підприємства [4].

автоматизована лабораторна інформаційна система валідація

Науковцями [5; 6] представлено результати розроблення і впровадження лабораторної інформаційної системи контролю якості. Автор роботи

[7] розкриває можливості інформаційних технологій, які спрямовані не тільки на рішення лабораторних й організаційно-методичних завдань діяльності сучасних лабораторій фармацевтичних виробництв, але і представляє розроблену інформаційну систему адміністратора, яка забезпечує управління окремими виробничими блоками. У роботах [8; 9; 10] авторами практично доведено що інтеграція LIMS і інших зовнішніх інформаційних систем забезпечує значні переваги в бізнесі для будь-яких сучасних фармацевтичних виробництв.

Постановка завдання. Мета статті полягає у формуванні уніфікованого підходу до валідації автоматизованих лабораторних інформаційних систем, для забезпечення виконання вимог регуляторних органів.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Системи управління лабораторною інформацією (LIMS) широко використовуються в лабораторіях фармацевтичних і суміжних галузей. LIMS зазвичай ґрунтується на технології клієнт-сервер, що підтримується реляційною системою управління базами даних (RDBMS) (Рис.1). Вони можуть використовуватися для управління і оброблення великої кількості електронних аналітичних даних у межах лабораторії або всієї компанії в цілому.

Упровадження LIMS у лабораторію заохочується керівниками лабораторій забезпечення якості ^А) /контролю якості (QC). Система забезпечує автоматизований, ефективний і нормативно - сумісний засіб оброблення електронних даних, отриманих у лабораторії. Потік даних у систему LIMS показаний на рис.2.

Експериментальним шляхом доведено, що впровадження LIMS сприяє зменшенню ймовірності помилок через проблеми, що виникають у персоналу, що виконує повторювані заплановані завдання. У зв'язку із зростанням потреби в забезпеченні цілісності даних, забезпечення безпеки даних і перевірки LIMS на відповідність чиннимположенням і керівним принципами, LIMS стає предметом інтересу для багатьох фармацевтичних регуляторних органів.

Сучасний пакет LIMS може бути налаштований для задоволення потреб більшості лабораторних аналізів і обробки даних. Ця конфігурація складається з програмних модулів, призначених для забезпечення стандартних функцій (наприклад, вхід у систему, управління тестуванням, розподіл роботи, введення результатів, оброблення даних і звітність).

Успіх повної інтеграції LIMS у лабораторії частково залежить від надійності інтерфейсів між основним елементом LIMS і широким спектром аналітичних інструментів і системних інтерфейсів (наприклад, прості інструменти, зокрема пристрої, які створюють єдину точку даних, складні

інструменти, що виробляють спектри або файли результатів, комп'ютерні системи, зокрема системи даних хроматографії і системи планування виробничих ресурсів MRP-II).

Валідація реалізації процесів і управління інформацією в лабораторії повинна управлятися згуртовано цілим, щоб гарантувати, що всі частини LIMS розроблені і підтверджені відповідними стандартами.

Типова LIMS має такі функціональні можливості, пов'язані з управлінням життєвим циклом проміжного/готового продукту:

реєстрація зразків і відстеження надходження;

призначення тестів для зразків;

формування таблиць і графіків аналітиків;

введення даних у режимі реального часу;

взаємодія з аналітичним обладнанням;

виконання визначених користувачем складних розрахунків;

моніторинг результатів зі специфікації (OOS) з використанням запрограмованих користувачем граничних значень;

огляд і звітність аналітичних результатів;

порівняння результатів аналізу зі специфікацією;

підтримання статусу зразка;

аудиторський слід подій, пов'язаних із результатами.

Більшість сучасних LIMS - це налаштовані додатки, створені на основі стандартних модулів. На ранніх етапах валідації важливо визначити, що всі прикладні модулі були розроблені відповідно до нормативних стандартів якості. Якщо модулі не входять до стандартного продукту постачальника, необхідно підтвердити, що вони були розроблені з використанням стандартів якості постачальника. Якщо аналіз коду або аналіз проекту не були виконані, клієнту необхідно буде винести рішення щодо потенційного ризику (з урахуванням результатів оцінки GxP) і, за необхідності, задокументувати огляд коду.

Ускладнюючим фактором при валідіції LIMS є широке розмаїття масштабів реалізації системи. LIMS може варіюватися від програми на базі персонального комп'ютера (ПК) в одній лабораторії до системи на основі клієнт-сервер, що працює на декількох серверах у корпоративній мережі із загальним доступом до серверів і декількома інтерфейсами для інших бізнес-систем.

Життєвий цикл валідації зазвичай ділиться на 11 основних етапів кваліфікації (табл.1), вони виконуються під контролем валідаційного майстер-плану [11]. Необхідно чітко продемонструвати, що функція забезпечення якості (QA) фармацевтичного виробника підтверджує підхід до валідації для впровадженої LIMS, як описано в плані валідації.

LIMS уважається формою автоматизованої системи, і тому визнається, що розроблення і впровадження LIMS має проводитися відповідно до певного життєвого циклу [12].

У таблиці 1 показаний взаємозв'язок між проектною діяльністю і процесом атестації, яка буде знаходитися під контролем плану валідації.

Через критичний характер даних, що зберігаються в базі LIMS, необхідно забезпечити цілісність. Сучасні технології дозволяють створювати дзеркала дисків для забезпечення того, щоб будь - які додавання і зміни бази даних (і отже, зміни в електронних записах) копіювалися в додаткові і, можливо, віддалені сховища.

Типові критичні елементи даних GxP містять: номер серії; номер предмета; термін придатності; ідентифікацію тестера; специфікацію матеріалу; номер зразка; приклад дати; час вибірки; стан зразка; методологію тестування; дні повторного тестування; результати тесту.

Специфікація вимог користувача (URS) - мета, яка полягає в зіставленні вимог клієнтів про те, як LIMS повинна працювати як в лабораторії, так і в корпоративному та виробничому середовищі.

Проектна документація складається з специфікації функціонального проектування (DS), щоб забезпечити огляд пропонованої LIMS із більш докладними специфікаціями для апаратного забезпечення, програмного забезпечення і конфігурації.

Увесь сенс застосування підходу життєвого циклу, як визначено в GAMP, полягає в забезпеченні структурованого підходу до розроблення і перевірки інтерфейсів LIMS і пов'язаних аналітичних пристроїв. Мета всіх заходів до впровадження LIMS полягає в тому, щоб точно оцінити й перевірити те, що система буде відповідати вимогам клієнтів, а також очікуванням регуляторних органів. У результаті цього процесу ретельне тестування може бути сфокусовано там, де це необхідно, тим самим зменшуючи загальний обсяг необхідного тестування.

Стратегія тестування. Тестування LIMS - це інтенсивна діяльність, яка виконується до випуску LIMS у виробниче середовище. Стратегія тестування показує те, які випробування необхідні для пом'якшення потенційного ризику збою LIMS, що впливає на пацієнта і/або бізнес, і для забезпечення високого ступеня впевненості в тому, що LIMS буде постійно працювати відповідно до проекту.

Тестування зазвичай охоплює два основні аспекти:

функціональність модуля і стрес-тестування, щоб продемонструвати те, що необхідна конфігурація LIMS була успішно реалізована для задоволення очікуваних результатів проектування;

інтеграційне тестування для перевірки успішності інтеграції/взаємодії LIMS з іншими системами.

Таблиця 1

Фази валідації і проектна діяльність

У процесі тестування оформлюються відповідні документи (протоколи). Протокол кваліфікації інсталяції (IQ) охоплює все поєднане апаратне і програмне забезпечення в межах LIMS, а також середовище, в якому встановлені обладнання LIMS й інтерфейси, які, можливо, необхідно контролювати з точки зору температури/воло - гості, електричних перешкод і т.д. Типовий вміст протоколу IQ показано в таблиці 2.

Тестування функціонування (OQ) є засобом для надання документальних доказів працездатності заявленої функціональності LIMS для незалежних частин LIMS до повної інтеграції. Рекомендується, щоб структура протоколу OQ відповідала структурі функціональної специфікації, щоб забезпечити принцип простежу - ваності. Типовий вміст протоколу OQ показано в таблиці 3.

Таблиця 2

Приклад вмісту протоколу IQ

Таблиця 3

Приклад протоколу OQ

На стадії кваліфікації експлуатації (PQ) документується, що інтегрована система й інтерфейси LIMS ефективно й відтворено використовують живі дані і взаємодіють із користувачем у виробничому середовищі. ідповідно до нормативних вимог вважається, що при впровадженні LIMS, ручна система повинна працювати паралельно протягом певного періоду часу. Очікується, що цей період буде досить тривалим, щоб підтвердити те, що LIMS підходить для використання в автоматичному режимі. ісля завершення стадії PQ буде підготовлено звіт, у якому підсумовується безперервна робота LIMS на початковому періоді після запуску у виробничому середовищі. Очікується те, що протягом періоду PQ LIMS стабілізується з точки зору запитів користувачів, продуктивності системи і змін, реалізованих унаслідок процесу валідації.

Висновки