Дослідження етапів розвитку системного аналізу як наукової дисципліни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження етапів розвитку системного аналізу як наукової дисципліни

Сьогодні процедури та інструменти системного аналізу набувають все більшу популярність та застосовуються у багатьох галузях. Як наукова дисципліна, системний аналіз дозволяє дослідити виробничі, соціально-економічні та інші важливі для суспільства та економіки системи, розв'язати проблемні ситуації, що виникають в господарській діяльності та в процесі прийняття управлінських, особливо інноваційних рішень. Все це підтверджує актуальність дослідження обраної тематики. Однак для пізнання природи появи та розвитку системного аналізу виникає необхідність дослідити історичні аспекти його розвитку саме як наукової дисципліни.

Дослідженням становлення і розвитку системного мислення та аналізу присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких Вернадський В.І., Д.М. Гвішиані, М. Годе, А.В. Катренко, К. Кернс, Дж. Клір, Е.Л. Наппельбаум, Т. Сааті, В.Н. Садовский, Н.Д. Панкратова, Б.Г. Юдін та інші [1-9]. Ці вчені внесли значний вклад у дослідження системного аналізу як науки та вирішенні проблем, що виникали та досить виникають при пізнанні фундаментальних основ системного аналізу. Однак проблема визначення основних етапів становлення та розвитку системного аналізу саме як наукової дисципліни розкрита в неповній мірі та потребує подальшого розгляду та вирішення.

При вирішенні виділених частин загальної проблеми даного дослідження виникає необхідність пізнання природи системного аналізу з метою більш глибокого вивчення етапів становлення та розвитку системного аналізу як наукової дисципліни.

Для поглибленого вивчення природи системного аналізу та розкриття його сутності важливо виділити головні передумови формування системного мислення [1-3]:

1. Постулат Аристотеля «ціле більше суми своїх частин», який в сучасному розумінні відображає сутність закону складних систем.

2. Створення фундаменту для сучасної фізики як науки, а саме: відкриття І. Ньютона, Г. Галлілея, М. Ломоносова, А. Пуанкаре. Ідеї руху, що виникли в Стародавній Греції сформували основу методології аналізу динаміки еволюційних фізичних процесів і явищ.

3. Створення теоретичної бази сучасної техносфери як глобальної системи, яка надає прямий вплив на динаміку розвитку цивілізації.

4. Створення теорії Ч. Дарвіна, в основі якої лежали процеси розвитку живої матерії. Найважливішою особливістю цих процесів є якісна зміна у часі властивостей об'єктів, що розвиваються, що принципово відрізняє процеси розвитку від всіх інших динамічних процесів. Головні досягнення в теорії еволюції заклали фундамент багатофакторного аналізу стану і еволюційних процесів сучасної біосфери.

5. Формування основ теорії ноосфери, перші фундаментальні відкриття якої зробив В.І. Вернадський. Було виявлено єдність і системність всіх еволюційних процесів, що відбуваються на Землі: хімічних і фізичних, розвитку живої природи і людського суспільства. Згідно з ученням В.І. Вернадського, все що відбуваються на Землі процеси є лише складовою єдиного процесу космічної еволюції і невіддільні від процесів Всесвіту.

Таким чином, зазначені фундаментальні досягнення в пізнанні природи можна розглядати як початкові основоположні ступені формування системного мислення і розуміння практичної необхідності системного сприйняття світу. Тому саме В.І. Вернадський є основоположником прикладного системного мислення та започаткував системний аналіз.

На підставі вищевикладеного виділимо ключові етапи становлення та розвитку системного аналізу як прикладної наукової дисципліни (таблиця 1).

Основні етапи становлення та розвитку системного аналізу як наукової дисципліни

На основі аналізу відомостей, наведених у таблиці 1, важливо зазначити найважливіші аспекти щодо природи становлення системного аналізу та його застосування у різних галузях та сферах діяльності по етапах.

Перший етап. Праці В.І. Вернадського, Л. фон Берталанфі та Н. Вінера створили єдину платформу і ідейну базу для формування принципово новій області в науці, новизна якої полягає в наступних основних положеннях:

- перехід від дослідження конкретних властивостей об'єктів певного типу до дослідження загальних властивостей, які характерні для різних типів об'єктів;

- перехід від дослідження властивостей і особливостей процесів певного виду до дослідження структури, властивостей, та особливостей взаємозв'язків, взаємозалежності та взаємодії різнорідних процесів;

- перехід від дослідження властивостей окремих об'єктів певного типу до дослідження властивостей і структури взаємозв'язків, взаємозалежності та взаємодії різнотипних об'єктів.

Важливо відзначити, що ці положення з годом були реалізовані у принципи системного аналізу як наукової дисципліни.

Другий етап. Характеризується необхідністю оперативного вирішення найскладніших міждисциплінарних завдань обороноздатності країн. В результаті чого в галузях військово-промислового комплексу накопичувався досвід системного вирішення найскладніших міждисциплінарних задач в режимі жорсткого ліміту часу. Цей досвід в авіапромисловості був узагальнений і в 1940 р випущено посібник «Керівництво для конструкторів» [4, 6]. Розроблено метод програмно-цільового планування», який використовувався в СРСР в роки війни при розробці цільових програм випуску військової техніки, а потім - при розробці державних «п'ятирічок» і відомчих цільових програм.

Третій етап. Унікальні науково-технічні досягнення характеризують становлення і розвиток системного аналізу як наукової дисципліни. Виділимо досягнення, які найбільшою мірою сприяли розвитку системного аналізу: зародження атомної енергетики; освоєння космосу, дистанційного зондування Землі та спостереження світового океану; створення обчислювальної техніки, винахід ЕОМ, транзистора; мікропроцесора, винахід персонального комп'ютера, а також створення комп'ютерних систем і мереж.

Четвертий етап. Відбувається глобалізація світових економічних, соціальних, технічних інформаційних та інших процесів, що відкриває нові можливості використання досягнення науково-технічного прогресу. Однак виникає гостра проблема недосконалої конкуренції і соціальної нерівності, передумовами виникнення якої стала головним чином неоднакова доступність до інформації народів розвинених країн і країн. Також з'явилися проблеми, зумовлені специфікою розповсюдження інформації через Internet, а саме: проблеми захисту інформації, інтелектуальної власності, трансакційних відомостей, а також проблеми комп'ютерних вірусів та інших навмисних несанкціонованих впливів на комп'ютери [9]. Всі позначені вище проблеми носять гострий характер і характерні для всього світового співтовариства, тому їх вирішення обов'язковим чином повинні носити загальний і системний характер.

На основі проведеного дослідження з даної проблематики можна зробити такі висновки:

1. Доведена актуальність і необхідність проведення подальших дослідження щодо становлення та розвитку системного аналізу саме як наукової дисципліни.

2. Виділено головні передумови формування системного мислення з метою поглибленого вивчення природи системного аналізу та розкриття його сутності.

3. Зазначено фундаментальні досягнення в пізнанні природи, які розглядалися як основоположні ступені формування системного мислення і розуміння практичної необхідності системного сприйняття світу. Доведено, що саме В.І. Вернадський є основоположником прикладного системного мислення та саме цей видатний вчений започаткував системний аналіз.

4. Виділено ключові етапи становлення та розвитку системного аналізу як прикладної наукової дисципліни з урахуванням наукових праць визначних вчених. При розгляді кожного етапу наведено ключові наукові ідеї та методи системного аналізу, які застосовувалися у різні часи та у різних сферах.

5. Зазначено найсуттєвіші аспекти щодо природи становлення системного аналізу та його застосування у різних галузях та сферах діяльності по етапах. Визначено гості глобальні проблеми сучасності.

Таким чином, важливо відзначити, що сучасна методологія системного аналізу, на жаль, не відповідає світовій багаторівневій і багатофакторній структурі сучасної проблематики і глобальній структурі інформаційних комп'ютерних систем і мереж, які є в ключовим інструментарієм дослідження глобальної проблематики. Це потребує подальших наукових досліджень і практичних розробок для усунення цієї невідповідності.

Список використаних джерел

системний мислення науковий

1. Наппельбаум Э.Л. Системный анализ как программа научных исследований: структура и ключевые понятия / Э.Л. Наппельбаум // Системные исследования. Методологические проблемы. - М., 1980. - С. 55-77.

2. Юдін Б.Г. Некоторые особенности развития системных исследований / Б.Г. Юдін // Системные исследования. Методологические проблемы. - М., 1981. - С. 7-22.

3. Садовський В.Н. Смена парадигм системного мышления / В.Н. Садовський // Системные исследования. Методологические проблемы. - М., 1996. - С. 64-78.

4. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. - М.: Радио и связь, 1990. - 540 с.

5. Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем. - М.: Радио и связь, 1991. - 224 с.

6. Godet М. Reducing the Blunders in Forecasting / М. Godet // Futures, 1983. - №3. - P. 181-192.

7. Панкратова Н.Д. Общие тенденции и системные проблемы развития информационных технологий / Н.Д. Панкратова // Проблемы управления и информатики, 1999. - №1. - С. 58-68.

8. Гвішиані Д.М. Аурелио Печчеи и становление глобальной проблематики / Д.М. Гвішиані // Системные исследования. Методологические проблемы. - М., 1996. - С. 7-28.

9. Катренко А.В. Системний аналіз об'єктів та процесів комп'ютеризації / А.В. Катренко. - Львів: Новий Світ-2000, 2007. - 424 с.

Размещено на Allbest.ru