Система підтримки прийняття рішень щодо вибору професії

С. Г. Дурицька, О. О. Єгорова, В. Г. Тоценко

Размещено на http://www.allbest.ru/

98

ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2003, Т. 5, № 497

Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Система підтримки прийняття рішень щодо вибору професії

УДК 519.816

С. Г. Дурицька, О. О. Єгорова, В. Г. Тоценко

вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна 12.12.2003

Анотація

Описано систему підтримки прийняття рішень (СППР) при виборі професії, який здійснюється з урахуванням бажань користувача і його психофізіологічних можливостей. У СППР використано метод декартової декомпозиції задач багатокритеріального оцінювання, що дозволяє забезпечити вибір професії серед декількох сотень можливих на основі експертних оцінок ознак професій та бажань користувача. Реалізовані режим роботи «експерт», в якому формується база оцінок ознак професій, а також режим «користувач», в якому формується оцінка бажань користувача і визначається його психофізіологічні можливості за допомогою тестів Голланда та Русалова.

Ключові слова: підтримка прийняття рішень, профорієнтація.

Вступ

Проблема вибору професії постає перед випускниками середніх шкіл, які вибирають вищий навчальний заклад для вступу; випускниками ВУЗів, що обирають місце роботи; військовослужбовцями, що звільнюються у запас; особами, які не задоволені своїм місцем роботи та збираються змінювати професію. Усі ці групи людей об'єднує те, що їм важко самостійно визначити найбільш придатний вид професії, хоча вони і спроможні сформулювати свої вимоги до очікуваних результатів.

Однією з особливостей проблеми обрання професії є велика кількість (декілька сотень) альтернатив, що значно ускладнює орієнтацію у світі професій, тобто робить практично неможливим кожній особі, що приймає рішення (ОПР) оцінити ці альтернативні професії за множиною критеріїв, які для неї є важливими. Саме тому дуже важливо допомогти їй у своєму виборі, визначити, в якому напрямку краще працювати, де ОПР зможе краще розкрити свої здібності, досягти успіху, і навпаки -- де буде просто «пливти за течією» без професійного росту, без зацікавленості у результатах своєї праці.

Таким чином, виникає необхідність створення автоматизованої системи, що зможе оцінити відносну прийнятність варіантів можливих професій, враховуючи особисті та професійні якості ОПР.

Стан питання

Зробити усвідомлений вибір щодо вибору майбутньої професії, форми та напряму профнавчання або працевлаштування допоможуть консультанти державної служби зайнятості. Основними напрямками профорієнтаційної роботи центрів є: професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір. Але, на жаль, у структурі профорієнтаційних послуг на 2002 рік профвідбір займав лише 1,2 %, у той час як профінформаційні послуги -- 78,5 %, а профконсультаційні -- 20,3 %.

У центрах зайнятості безробітні мають можливість самостійно опрацювати різноманітні матеріали щодо професійного самовизначення та пошуку роботи. При профдіагностуванні визначаються тільки деякі психофізіологічні особливості людини, а саме: швидкість реакції, особливості уваги, стабільність, емоційність процесів, сила та витривалість нервової системи. Для цього використовується набір тестів (Айзенка, Голланда, Кеттела, MMPI та інші).

Але в Україні не існує автоматизованої системи, що зможе представити людині оцінки варіантів можливих напрямків діяльності з урахуванням особистих та професійних якостей, а також бажань.

У даній статті описана система підтримки прийняття рішень (СППР) з вибору професії, що в деякій мірі вирішує цю проблему.

1. Концепція системи

Система спрямована на максимальну допомогу користувачеві при виборі своєї майбутньої професії. Виходячи з того, що користувачами системи можуть бути люди з різним рівнем комп'ютерної підготовки, система реалізована таким чином, щоб зосередити увагу користувачів на змісті діалогу з комп'ютером, а не відлякувати їх складністю протоколу спілкування. Для цього система має простий, зрозумілий інтерфейс, службу допомоги, в якій описані усі режими і меню системи.

При роботі з системою користувач має справу з проблемою багатокритеріального оцінювання, яку можна сформулювати наступним чином. професія психофізіологічний декартовий

Дано: 1) множина професій

2) множина критеріїв , важливих для користувача при виборі професії;

3) множина оцінок вагомості критеріїв оцінки, які відображають бажання користувача.

Треба: визначити множину кардинальних оцінок відносної прийнятності професій для користувача.

При використанні методів багатокритеріального оцінювання ОПР повинна «повністю володіти проблемою», тобто бути спроможною сформулювати множину професій, множину критеріїв їх оцінки та оцінити кожну професію за кожним критерієм. Це передбачає, що ОПР виступає як у ролі саме особи, в інтересах якої приймається рішення, так і в ролі експерта [1]. Але, якщо критерії оцінки професій можна висловити (наприклад, виходячи з життєвого досвіду), то сформулювати множину альтернативних варіантів професій та порівняти їх за названими критеріями скоріш за все одній людині зробити не вдасться як через відсутність у неї необхідних спеціальних знань та інформації, так і через велику кількість (декілька сотень) професій. Через це виникла потреба застосувати принцип декомпозиції задачі багатокритеріального оцінювання. При розробці системи було використано метод декартової декомпозиції задачі прийняття рішення, який заснований на опису множини професій декартовим добутком значень деякої сукупності ознак [1].

Успішна професійна діяльність прямо пов'язана з фізіологічними та психологічними особливостями людей. Психофізіологічні властивості людини -- це особливості її психіки, розвитку, будови організму, стану здоров'я. Тому можна говорити про те, що людина за своїми природними даними більш-менш підготовлена до успішного оволодіння певною професією або групою професій. Психо-фізіологічний відбір спрямований виявити осіб, що за професійними можливостями та індивідуальними психофізіологічними якостями відповідають вимогам різноманітних спеціальностей.

Тому достатньо важливо вибрати оптимальний вид професії, враховуючи бажання та можливості ОПР. Через це у даній системі підтримки прийняття рішень передбачені як режим визначення показників відносної вагомості критеріїв, які віддзеркалюють бажання ОПР, так і режим оцінювання її психофізіологічних властивостей, які потім враховуються при обчисленні остаточних результатів.

У системі також передбачений окремий режим роботи експертів -- спеціалістів у конкретних галузях, які формують ознаки видів діяльності, значення цих ознак, критерії, за якими ці значення оцінюються та визначають коефіцієнти відносної вагомості значень ознак У розробленому авторами зразку СППР використані наступні ознаки професій.

1. Тип власності із значеннями: 1.1. Державне підприємство; 2.1. Акціонерне підприємство; 3.1. Приватне підприємство;

2. Галузь із значеннями: 1.2. Будівництво; 2.2. Промисловість; 3.2. Транспорт; 4.2. Зв'язок; 5.2. Сфера послуг; 6.2. Торгівля; 7.2. Органи управління; 8.2. Педагогіка; 9.2. Культура; 10.2. Медицина; 11.2. Наука; 12.2. Сільське господарство; 13.2. Житлово-комунальне господарство; 14.2. Інформаційно-обчислювальне обслуговування; 15.2. Матеріально-технічне забезпечення; 16.2. Соціальне забезпечення; 17.2. Фізкультура та спорт; 18.2. Охоронно-правові заклади.

3. Характер діяльності із значеннями: 1.3. Адміністративна діяльність; 2.3. Інженерно-організаційна діяльність; 3.3. Науково-дослідна діяльність; 4.3. Виконавча діяльність; 5.3. Допоміжна діяльність.

Таким чином, кожна професія описується тривимірним кортежем значень ознак. Приклад опису професії -- приватне підприємство, органи управління, адміністративна діяльність. При реалізованому в СППР наборі ознак ОПР може вибрати одну з 270 професій, що при безпосередньому багатокритеріальному оцінюванні неможливо через велику кількість операцій. Для оцінювання використовуються групові методи експертного оцінювання (групової «безпосередньої оцінки» та груповий метод «лінія») [2]. Одержана інформація зберігається у базі даних (БД) і використовується кожним користувачем (ОПР). Причому користувач не може змінювати, редагувати сформовану експертами БД.

2. Алгоритм одержання інформації щодо бажань користувача та кардинальних оцінок привабливості професій

У загальному вигляді алгоритм одержання інформації від користувача зображено на рис.1.

Алгоритм одержання інформації щодо бажань користувача починається з пред'явлення користувачу множини критеріїв для порівняльної оцінки значень ознак професій, який формується експертами у режимі підготовки системи до роботи.

С. Г. Дурицька, О. О. Єгорова, В. Г. Тоценко

Размещено на http://www.allbest.ru/

98

ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2003, Т. 5, № 497

Рис. 1

З цієї множини користувач вибирає ті критерії, які, на його думку, важливі при виборі професії. Далі користувачеві пропонується одним з методів експертного оцінювання («безпосередньої оцінки», «лінія», «квадрат») визначити показники відносної вагомості для нього критеріїв. Ці критерії використовуються для оцінки ознак професій. При цьому користувач може і не знати, значення якої саме ознаки професій будуть порівнюватись за обраною ним множиною критеріїв. Для користувача ці критерії визначають важливість професій. Значення кардинальних оцінок привабливості для ОПР професій, що задаються -м кортежем значень ознак, визначаються у відповідності до методу декартової декомпозиції [1].

3. Алгоритми оцінки психофізіологічних характеристик користувача

Для оцінки психофізіологічних якостей користувача у СППР реалізовані два тести: опитувальник професійної спрямованості (ОПС) Д.Голланда [3] та опитувальник структури темпераменту (ОСТ) В.М. Русалова [4].

Методика Д.Голланда визначає ступінь зв'язку типу особистості з сферою професійної діяльності, до якої у неї є природні нахили. Існує шість типів особистості: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенційний, підприємницький, артистичний. Відповідно до зазначених типів особистості мають місце шість типів професійного середовища з аналогічними назвами.

Сутність методики Д.Голланда полягає в тому, що успішність професійної діяльності, задоволеність нею і т.д. залежить у першу чергу від відповідності типу особистості типові професійного середовища. Оскільки представники кожної професійної групи характеризуються певною подібністю, то в багатьох ситуаціях вони реагують у достатній мірі однаково, створюючи тим самим своє інтерперсональне середовище. Таким чином, правомірно стверджувати про наявність моделі оточуючого людину професійного середовища.

Інший тест -- тест Русалова -- призначений для виявлення стійких стабільних характеристик людини, які обумовлені їх біологічною природою. Такими стійкими характеристиками, які людина отримує при народженні є властивості темпераменту. Врахування їх з великою ймовірністю дозволяє визначити потенційні можливості людини та будувати прогноз щодо успішного оволодіння нею тією чи іншою професією. Застосування цілісного, інтегрованого підходу до особистості користувача дозволяє скласти психологічний профіль особистості, виділити в ньому сильні та слабкі сторони, створити професійний прогноз, спираючись на позитивні характеристики особистості. Слід відмітити, що мова йде про визначення не типу темпераменту, а окремих його властивостей, кожна з яких має різну вагу у різних професіях.

4. Алгоритм знаходження інтегральних кардинальних оцінок привабливості професій

Для СППР з вибору професії важливим моментом є знаходження інтегральних кардинальних оцінок привабливості професій. Експерти визначали методом безпосереднього оцінювання множину коефіцієнтів схожості -го кортежу значень з -ю професією, яка використовується у тесті Голланда. Далі визначалась множина коефіцієнтів вагомості t-го типу особистості, що визначається тестом Голланда відносно -ї професії, яка використовується тим же тестом. Нехай -- множина оцінок ОПР за тестом Голланда. Ступінь придатності ОПР до професії, що задається -м кортежем значень ознак, має вигляд

.

При використанні тесту Русалова користувач отримує множину оцінок , придатності до роботи, яка визначається s-м показником соціальної сфери, і множину оцінок , придатності до роботи, яка визначається о-м показником предметної сфери. Експерти визначають множину коефіцієнтів схожості -х кортежів значень ознак з соціальною сферою і множину -коефіцієнтів схожості -х кортежів значень ознак з предметною сферою. Крім того, експерти визначають множини j-х показників, що визначаються тестом Русалова відносно соціальної і предметної сфери відповідно. Тоді, згідно з тим же тестом, ступінь придатності ОПР до професії, яка задається -м кортежем ознак, визначається як

.

Оскільки обидва тести рівно вагомі, то сумарна оцінка психологічної придатності ОПР до професії, що задається -м кортежем, дорівнює

.

Для врахування бажань та психофізіологічних характеристик користувача підраховувалась інтегрована оцінка професії, що задається -м кортежем, за наступною формулою

,

де К₁ -- коефіцієнт, що показує відносну вагомість врахування бажань користувача; К₂ -- коефіцієнт, що показує відносну вагомість врахування психофізіологічних можливостей користувача.

5. Структура системи

Як вже було зазначено, у системі передбачена робота користувачів двох категорій. До першої відносяться люди, що використовують СППР для розв'язання особистих проблем на основі постійної інформації, яка зберігається у базі даних, та інформації, яку вводять вони самі, стосовно їх власних переваг. До другої відносяться експерти, які формують базу даних системи, що є однаковою для всіх можливих потенційних користувачів першої категорії. Для цього в системі розроблено два режими: режим користувача та режим експертів. Меню вибору режиму зображено на рис. 2.

Рис. 2

Рис. 3

У першому режимі працюють безпосередні користувачі першої категорії. В ньому передбачено вибір важливих критеріїв при виборі професії (рис. 3) та визначення показників відносної вагомості цих критеріїв шляхом використання індивідуальних методів експертного оцінювання («безпосередньої оцінки», «лінія», «квадрат») [2].

У цьому ж режимі передбачено і тестування користувача за допомогою тестів Д.Голланда (рис. 4) та В.М.Русалова (рис. 5).

Рис. 4

Рис. 5

Рис. 6

Остаточні результати пропонуються користувачу у вигляді списку напрямків діяльності, що відсортований у напрямку зменшення відповідності професії бажанням та можливостям користувача (рис. 6).

Рис. 7

Для роботи експертів передбачено відповідний режим роботи системи. В цьому режимі група експертів має можливість корегувати БД, в якій зберігаються формулювання ознак професій, їх значення та критерії, за якими вони оцінюються (рис. 7).

Також у режимі експертів, спеціалісти у відповідних галузях можуть оцінити вагомість значень ознак за всіма критеріями. Для цього запрограмовані групові методи експертного оцінювання (групової «безпосередньої оцінки» та груповий метод «лінія»).

Література

1. Тоценко В.Г. О декомпозиции задач мультикритериального оценивания альтернатив при поддержке принятия решений // Системные исследования и информационные технологии. -- 2002. -- № 1. -- С. 109-119.

2. Тоценко В.Г. Методы и системы поддержки принятия решений. Алгоритмический аспект. -- К.: Наук. думка, 2002. -- 382 с.

3. Євдокімова Г.О. Опитувальник професійної спрямованості Д.Голланда: Методичний посібник.

4. Євдокімова Г.О. Опитувальник структури темпераменту В.М. Русалова: Методичний посібник.

Размещено на Allbest.ru