Вебометричні дослідження університетської науки та веб-сайт як засіб її репрезентування в Інтернет-просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вебометричні дослідження університетської науки та веб-сайт як засіб її репрезентування в інтернет-просторі

Л.Я. Філіпова

У сучасний період розвитку університетської науки в інформацій-ному просторі набули популярності різні рейтинги як на міжнарод-ному, так і на національному рівнях. Для складання таких рейтингів розробляються певні критерії, які спрямовані передусім продемон-струвати рівень розвитку наукової діяльності університетів у різних її проявах, переважно на основі публікування наукових досягнень учених (у періодичних виданнях, мережевих публікаціях тощо).

Мета статті -- обґрунтувати значення контенту веб-сайта уні-верситету як головного об'єкта сучасних вебометричних досліджень університетської науки в міжнародній мережі Інтернет.

Вебометричні дослідження(методи, критерії, БД) розглядаються коротко й оглядово, оскільки, на нашу думку, через наукометричний інструментарій слід закцентувати на важливості формування гра-мотного в змістовому науковому сенсі контенту університетського веб-сайта як засобу комплексного і найповнішого кумулювання на-укових досягнень університетської науки на електронних носіях з метою їх репрезентування в Інтернет-мережевому просторі.

Відзначимо, що вебометричне дослідження науки не є новим за-собом вивчення й аналізу наукових досягнень, хоча відносно новим є інструментарій таких досліджень (комп'ютерний та комунікацій-ний), який використовується в міжнародному Інтернет-просторі.

Якщо звернутися до сутнісних основ вебометричних досліджень на-уки, то вони базуються на відомих у наукознавстві наукометричних та бібліометричних методах, які розроблені в середині минулого сторіччя. Слід зазначити, що становленню наукометрії сприяли ідеї та наукові праці Д. Д. Бернала у Великобританії, Д. Прайса в США. У 1960-х рр. перші наукознавчі школи були засновані в колишньо-му СРСР: В. В. Налімовим (Москва), Г. Г Добровим (Київ) та ін. [2]. Активізації наукометрії сприяли виникнення нових інформаційних технологій і створення системи баз даних із наукових публікацій у США у Філадельфійському інституті наукової інформації -- Індексу цитування, який став базовим об'єктом наукометричних досліджень і засобом для порівняння їх результатів. Із 1970-х рр. у Будапешті почав виходити друком міжнародний журнал Scientometrics. Результати прикладних наукометричних досліджень стали викорис-товуватися для управління наукою та створення нових інформацій-них систем [8].

Тобто поняття «наукометрія» і «наукометричний аналіз» були відомі давно, тоді як наукометричні бази даних (БД) мережі Інтернет та їх рейтинги наукової діяльності університетів і вчених за різними показниками можна вважати новими, особливо для університет-ської науки, хоча в академічній науці такі поняття вже достатньо відомі.

На основі методів і критеріїв наукометричних досліджень фор-муються міжнародні наукометричні БД, перші з яких, на думку фахівців, виникли ще в 70-х рр. XIX ст., коли з'явилися два індек-си наукового цитування -- індекс юридичних документів Shepard's Citations у 1873 р. та індекс наукових публікацій з медицини Index Medicus у 1879 р. , який проіснував до 2004 р. З розвитком Інтернету виникли Web of Science, SCOPUS та інші наукометричні бази даних, а також: Академія Google (Google Scholar) [17]. Зарубіжні країни активно створюють і підтримують національні наукометричні БД, наприклад, у РФ нині не тільки визнаються і використовуються між-народні наукометричні БД, як інструменти для оцінювання своїх учених та наукових організацій на основі цитування, але й створена власна БД -- РІНЦ (Російський індекс наукового цитування), який також виконує функцію авторитетного джерела бібліографічної інформації з російської наукової періодики. Бібліотечні працівни-ки всіх країн, й України, зокрема, активно користуються наукоме- тричними БД. Так, на веб-сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського опубліковані рейтинги, складені за різними показниками, серед яких: науковців України; установ Національної академії наук України; установ Національної академії аграрних наук України; установ Національної академії медичних наук України;

вищих навчальних закладів України; наукових журналів України за .... рік (відповідно до даних Journal Citation Reports і SCImago Journal & Country Rank); наукових журналів України (згідно з да-ними Google Scholar за 2007-2011 рр.); електронних версій науко-вої періодики України (за даними Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського). Актуальним нині є рейтинг вищих навчальних закладів України згідно з показниками наукометричної БД Scopus станом на ....р., опублікований на веб-сайті ЄвроОсвіта (euroosvita. net); узагальнюючий рейтинг наукових галузей України -- Наукові галузі України (за показниками наукометричної БД Scopus) [17].

Особливої популярності останнього часу набули БД SciVerse Scopus -- бібліографічна й реферативна база даних, а також інструмент для відстежування цитованості статей, опубліко-ваних у наукових виданнях; індексує понад 18000 наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук. БД має власну систему для пошуку веб-сторінок, яка інтегрована з патентною базою даних. Scopus є одним з головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оціночних досліджень на державному або корпора-тивному рівні. Дані Scopus використовуються під час створення дея-ких рейтингів провідних університетів світу, наприклад, Times Higher Education або QS World University Rankings [1, 18, 19].

Слід відзначити, що інструментарій БД базується на унікальній ідентифікації авторів, установ та видань; надає змоги отримувати різ-номанітні мультимедійні аналітичні звіти стосовно окремих учених, наукових установ, напрямів досліджень та назв видань. Рубрикатор Scopus має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підроз-ділів, політематичні статті індексуються водночас у кількох розді-лах. Виокремлено й соціогуманітарну тематику, яка в тематичному охопленні становить лише 17%: (Мистецтвознавчі та гуманітарні науки; Бізнес, менеджмент та бухгалтерський облік; Теорії при-йняття рішень; Економіка, економетрика та фінанси; Психологія; Соціальні науки) [13, 14, 18]. За географічним охопленням Scopus є універсальною базою даних, серед проіндексованих назв 47% вида-ються в Західній Європі, 33% -- у Північній Америці, 9% -- видання Азійсько-Тихоокеанського регіону, 5% назв східноєвропейських видавців (зокрема близько 300 російських, 39 білоруських та 37 українських назв журналів) та по 2% видань з Австралії й Океанії, Африки й Південної Америки [13].

В Україні системне впровадження індексу цитування як норма-тивного показника оцінювання ефективності діяльності суб'єктів наукової діяльності розпочалося у 2009 р. До цього часу вітчизня-ні вчені вже мали значний досвід роботи з обома наукометричними продуктами. Зокрема, Національна бібліотека України ім. В. І. Вер- надського як головний науково-інформаційний центр держави впродовж багатьох років передплачувала Science Citation Index та інші інформаційні ресурси платформи WoS. У 2005 р., на хвилі за-гальносвітового інтересу до нової, ширшої за покриттям та більш технологічної наукометричної платформи, бібліотека переорієнту-валася на передплату Scopus [16].

Результати рейтингу ВНЗ базуються на показниках БД Scopus, яка є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, опублікованих навчальним закладом або його працівниками в нау-кових журналах. У рейтинговій таблиці Scopus ВНЗ України ранжо- вані за індексом Гірша -- кількісним показником, який ґрунтується на кількості наукових публікацій і цитувань цих публікацій іншими вченими. За підсумками другого кварталу 2013 р. в базу даних Scopus увійшли 112 вищих навчальних закладів України, що на 8 ВНЗ більше порівняно з минулим роком [14].

Слід зазначити, що Scopus надає можливості для здійснення кон-текстного пошуку, отримання інформації щодо цитованості видань, окремих праць чи авторів, має ефективні інструменти для аналізу і візуалізації результатів досліджень. Окрім періодичних видань, Scopus проводить аналіз книжкових серій, матеріалів міжнародних конференцій, головна умова -- видання має виходити друком що-найменше 1 раз на рік. Для внесення до БД формально обов'язковим є дотримання лише двох вимог: підтримка постійної активності ви-дання, тобто регулярне надання до БД нових матеріалів відповідно до виходу друком чергових чисел, і наявність англомовних розгор-нутих резюме до кожної статті (не описових, а з прикладами кон-кретних результатів досліджень, що висвітлюються в публікації). Викладання повнотекстових версій не є обов'язковою умовою, за бажанням подаються посилання на їх веб-сайти [3].

Проведений за ініціативи групи науково-методичного забез-печення видавничої діяльності НАН України спільно з асоціацією «Інформатіо-Консорціум» аналіз періодичних видань НАН України дозволив зазначити кілька основних проблем, що формально пере-шкоджають останнім потрапити до Scopus. Серед основних:

відсутність власної веб-сторінки видання в Інтернеті -- найчас-тіше періодичне видання розміщене на веб-сторінці установи, що його видає, а це ускладнює пошук;

відсутність англомовного інтерфейсу веб-сторінки -- іноземні користувачі не мають можливості нею користуватися, зокрема здійснювати пошук;

складна схема розміщення інформації на веб-сторінці, відсутність англомовних рефератів і правильно оформлених реферативно- бібліографічних описів статей англійською мовою;

відсутність переліку членів редакційної колегії: рівень журналу іноземні експерти оцінюють, зокрема, і за складом редколегії, цитованістю праць науковців, що входять до її складу;

відсутність англомовного архіву реферативно-бібліографічних описів статей за номерами (наявність хронологічної ретроспек-ції) [3].

Слід додати, що експертною радою БД обробляються всі запити на введення нових назв видань до Scopus, але вони практично завжди відхиляють запити, що не мають: ISSN; стабільної регулярності ви-ходу друком нових випусків; списків пристатейних бібліографічних списків; англомовних рефератів до кожної статті; апарату рецензу-вання; власного веб-сайта [18].

Означене свідчить про необхідність створення окремого веб-сайта наукового видання або веб-сторінок на університетському веб-сайті для виконання вимог бути долученими до міжнародної на- укометричної БД Scopus. університет бібліографічний база даний

Ефективне наповнення ресурсами веб-сайтів ВНЗ є одним з факторів, що визначають формування сучасного ринку освітніх по-слуг. Веб-сайт університету -- це його імідж у світовому Інтернет- просторі, доступ до якого мають безліч громадян світу. Аналіз рей-тингів веб-сайтів розглядається як механізм, що виявляє недоліки та вказує напрями вдосконалення Інтернет-маркетингової політики ВНЗ [6].

Найавторитетнішим у сучасному освітньому середовищі ви-знаний Міжнародний рейтинг університетів (точніше, університет-ських веб-сайтів) Webometrics (Вебометрикс), який проводить, по-чинаючи з 2009 р., двічі на рік -- у січні та липні -- дослідницька група з Іспанії Laboratorio de Internet що вивчає освітню та наукову діяльність у мережі Інтернет. Офіційний міжнародний веб-сайт проекту «Webometrics Ranking of World Universities». Лабораторія CybermetricsLab, що входить до національного Центру інформації та документації (CentrodeInformacionyDocumentacion, CINDOC) при Вищій раді з наукових досліджень Іспанії, спеціалізується у вимі-рюванні наукової активності (наукометрії) університетів , а також дослідницьких організацій та установ [19, 20].

Автори проекту Webometrics підкреслюють, що наявність у ВНЗ власного веб-сайта дозволяє спростити процес публікації науко-вих праць викладачами та дослідниками порівняно з друкованими працями і надає таким чином уявлення про напрями їх професійної діяльності. Загальновідомо, що онлайнові публікації значно дешев-ше публікацій на паперових носіях і мають ширшу потенційну ауди-торію, що також підвищує доступ до розробок ВНЗ для наукових, комерційних, політичних і культурних організацій як усередині кра-їни, так і за кордоном. Очевидно, що в майбутньому інформація в Інтернеті про наукові дослідження буде таким самим важливим по-казником для оцінювання наукової діяльності ВНЗ, як і бібліогра-фічні дані й інформація про публікації в наукових журналах [4, 19].

Webometrics формується з використанням найбільших по-шукових систем, з урахуванням обсягу представлених в Інтернеті наукових публікацій, їх цитованості, посилання на матеріали веб- сайтів з доменним ім'ям ВНЗ та ін. За твердженнями представників Cybermetrics Lab, основна мета цього рейтингу полягає не в ранжу- ванні університетів, а в підтримці ініціатив з відкриття інформації, забезпечення доступу широкого кола веб-користувачів до науко-вих публікацій, результатів дослідницької діяльності [19,20]. Однак створені веб-індикатори виявилися корисними і для ранжування університетів, причому цим рейтингам міжнародне академічне спів-товариство надає більше довіри, ніж рейтингам, побудованим на основі статистики відвідувань веб-сайтів університетів.

Рейтинг, що складається Cybermetrics Lab, відображає пере-важно дослідницьку активність університетів, зокрема їх активність щодо публікації результатів наукових праць на офіційних веб-сайтах університетів, а також: розвиненість мережевих наукових комуні-кацій дослідників [19, 20]. Таким чином, мета рейтингу веб-сайтів ВНЗ -- стимулювати колективи університетів розміщувати інфор-мацію про дослідження та передові освітні технології для вільного доступу в Інтернет-просторі.

Методологічними основами рейтингу Webometrics визначено чотири критерії (або показники), що враховують веб-дані основного домену ВНЗ (кожен критерій має певний коефіцієнт, що відповідає його значущості):

Size (S) -- кількість сторінок веб-сайта, або його розмір -- загаль-на сума сторінок на сайті, яка обчислюється за даними чотирьох пошу-кових систем -- Google, Yahoo, Live Search і Exalead (вага -- 25%).

Visibility (V) -- кількість унікальних зовнішніх посилань на сторінки сайта університету через пошукові системи Yahoo Search. Іншими словами, це -- цитованість/видимість -- кількість унікаль-них гіпертекстових посилань на сайт з інших ресурсів, отримана за допомогою систем Yahoo, MSN і Exalead, що надає уявлення про значущість і якість опублікованих на сайті матеріалів (вага -- 50%). Кількість зовнішніх посилань на сайт свідчить про рівень популяр-ності університету, є оцінкою помітності в мережі сайта, а, отже, й авторитетності цитованих з нього матеріалів.

Rich Files (R) -- кількість файлів публікацій наукових праць і результатів досліджень, що архівуються за допомогою Adobe Acrobat (.pdf ), Adobe PostScript (.ps), Microsoft Word (.doc) and Microsoft Powerpoint (.ppt) (вага -- 12,5 %). Вважається, що ці фор-мати електронних документів найчастіше використовуються для публікації наукових робіт і презентування результатів досліджень. Велика кількість таких файлів свідчить про те, що на сайті представ-лені не тільки адміністративні звіти та службові матеріали. Файли у форматах PostScript та Powerpoint однозначно вказують на на-явність наукових публікацій і, відповідно, є показниками наукової діяльності ВНЗ.

Scholar (Sc) -- кількість наукових публікацій сайта і посилань на них інших авторів, які збираються з бази даних Google Scholar (вага -- 12,5 %).

Під час розробки методики автори основувалися на існуючих традиціях складання рейтингів, відповідно до яких упорядкування проводиться за рейтинговим критерієм, який агрегує обрані по-казники об'єктів, що ранжуються. Рейтинговий критерій, за яким складається світовий рейтинг сайтів ВНЗ, обчислюється як зважена загальна сума місць сайтів за показниками: Видимість (V) , Розмір (S), Спеціальні файли (R) , Наукові публікації (Sc). Найвагомішими автори методики вважають показники Видимість і Розмір [6].

В останньому за часом рейтингу Webometrics (серпень 2013 р.) представлено 21250 ВНЗ світу, серед них українських ВНЗ -- 306, зокрема ВНЗ культурологічного та мистецького профілів (8) посі-дають такі місця1 (табл. 1):

Таблиця 1

До першої п'ятірки ввійшли провідні українські ВНЗ Києва та Харкова [15].

На думку українських фахівців, основними причинами низьких рейтингів ВНЗ України є такі:

недоліки контенту веб-сайта, недостатність повноти веб- публікацій учених: статей, тез, доповідей; наукових періодич-них видань і метеріалів конференцій, симпозіумів; публікацій у відкритих архівах тощо. У процесі наповнення цих розділів слід зважати на критерій рейтингу Rich Files (R), тобто намагати-ся якомога більше користуватися редакторами Adobe Acrobat (.pdf) , Microsoft Word (.doc) , Adobe Postscript (.ps), Microsoft PowerPoint (.ppt);

незначна кількість англомовних текстів;

недостатня кількість зовнішніх посилань на ресурси ВНЗ; слабкі зв'язки з ученими з інших країн та зарубіжних університетів.

У публікаціях білоруських авторів Є. А. Мінюковича і М. М. Ковальова запропоновану методику оцінювання веб-сайтів ВНЗ на підставі системи показників, розроблених у рамках Інтернет- маркетингових стратегій ВНЗ. Методика агрегується в три мікроін- декси: міжнародний індекс, якість змісту та якість виконання.

Показник Міжнародний імідж включає відповідно показники міжнародного рейтингу «Вебометрикс»: (розмір (S), видимість (V), файли спеціальних форматів (R), наукові публікації (Sc)) [6, 7].

Показник Якість змісту включає основні обов'язкові складові (або рубрики) контенту веб-сайта ВНЗ :

загальна та контактна інформація про ВНЗ;

факультети та кафедри (загальна інформація, історія, професор-сько-викладацький склад, їхні персональні сторінки; спеціаль-ності, курси, що читають);

освітні послуги (вимоги щодо вступу абітурієнтів, вартість на-вчання, аспірантура, курси підвищення кваліфікації тощо);

послуги та продукти наукового сектора (наукові школи та на-прями, теми, наукові публікації, електронні варіанти захищених у ВНЗ дисертацій, прикладні розробки, консультативні послуги);

громадські, культурні, спортивні та соціальні аспекти діяльності (громадські організації, культурні та спортивні заходи, забезпе-ченість гуртожитками, можливості для відпочинку);

електронні ресурси (електронні каталоги та БД бібліотеки, на-вчальні матеріали, розклад занять, навчальні плани і програми, конференції);

випускники та вакансії;

англомовна версія сайта.

Показник Якість виконання включає:

навігацію (пошук , карта сайта);

дизайн (єдиний стиль, що відповідає офіційному напряму діяль-ності ВНЗ, елементи стилю);

технічне виконання (коректна робота елементів (посилань, меню та ін.), коректна робота в режимі з відключеним зображенням);

супроводження (новинний розділ з оновленням не менше 1 разу на 30 днів, засіб зворотного зв'язку (запитання-відповіді) [6, 7]. На нашу думку, така модель структури контенту університет-ського веб-сайта, особливо складові показника Якість змісту, не тільки значно розширять коло освітнього простору певного ВНЗ та підвищать його імідж і науковий потенціал, а й уможливлять гідно оцінити наукові досягнення університету та його вчених, завдяки фіксації електронних версій наукової продукції в наукометричних і вебометричних інструментах, зокрема в найавторитетніших: БД Scopus та веб-сайті проекту Webometrics -- і відповідно сприятимуть достовірній та найповнішій репрезентації наукового потенціалу університетів у міжнародному інформаційному Інтернет-просторі.

Анотація

Розглядаються наукометричні дослідження університе-тів, їх рейтинги, бази даних, методи та критерії в умовах Інтернет-простору.

Ключові слова: вебометричні дослідження, наукометрич- ні дослідження, рейтинги, Інтернет, контент веб-сайта, Scopus, Webometrics.

Рассматриваются наукометрические исследования универси-тетов, их рейтинги, базы данных, методы и критерии в условиях Интернет-пространства.

Ключевые слова: вебометрические исследования, науко-метрические исследования, рейтинги. Интернет, контент веб-сайта, Scopus, Webometrics.

The scientometric research of the universities, their ratings, databases, methods and criteria in the Internet space are consid-ered.

Key words: webometric research, scientometric research, ratings, Internet, website content, Scopus, Webometrics.

Размещено на Allbest.ru