Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Міністерство освіти та науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”

Спеціальність 141 “Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка”

Галузь знань “Електрична інженерія”

Розрахунково-графічна робота

з курсу “Теорія автоматичного керування”

Розрахунок електромеханічної системи автоматичного керування

Львів - 2017



Розрахунок електромеханічної системи автоматичного керування

Функціональна схема системи автоматичного керування показана на рис. 1.

Рис. 1. Система автоматичного керування

На схемі позначено:

СК - система формування керуючого сигналу (регулятор - controller (англ.);

ТП - тиристорний перетворювач з системою імпульсно-фазного керування;

Д (М) - двигун;

ТГ - тахогенератор.

Система повинна забезпечувати такі статичні та динамічні показники:

· коефіцієнт статичної похибки в усталеному режимі не повинен перевищувати задану величину _доп;

· час затухання перехідного процесу за стрибкоподібної зміни вхідного сигналу x_вх(t) повинен бути на рівні заданої величини t_п (у динамічному режимі).

Вихідні дані

Вихідні дані згідно варіанту наведені в Додатку 1.

Програма роботи

1. Розрахунок системи в статичному (усталеному) режимі

1.1 Визначення необхідного коефіцієнту підсилення системи формування керуючого сигналу Кс, який забезпечить задану статичну точність регулювання.

1.2 Визначення величини сигналу завдання Uз, який забезпечить необхідну (номінальну) швидкість двигуна.

2. Розрахунок системи в динамічному режимі.

2.1 Розрахунок стійкості системи за допомогою заданого критерію.

2.2 Вибір послідовної коректуючої ланки та розрахунок параметрів її передавальної функції з умови забезпечення заданої швидкодії системи.

2.3 Схемна реалізація послідовної коректуючої ланки на операційних підсилювачах і R, C-елементах та розрахунок їх параметрів.

2.4 Розрахунок перехідних процесів у системі для стрибкоподібної зміни вхідного сигналу xвх(t) здійснити засобами імітаційного моделювання MATLAB + Simulink.

Задану програму роботи потрібно виконувати у вказаній нижче послідовності.

Методичні вказівки

Розрахунок системи

1. Розрахунок системи в статичному режимі

1.1 Скласти структурну схему системи для усталеного режиму її роботи

1.2 Визначити коефіцієнти передачі двигуна та тахогенератора

1.3 Розрахувати необхідний коефіцієнт передачі (підсилення) системи формування керуючого сигналу Кс

1.4 Розрахувати напругу завдання Uз

2. Розрахунок системи в динамічному режимі

2.1 Скласти структурну схему системи стосовно вхідного сигналу

2.2 Розрахувати сталі часу двигуна

2.3 Розрахувати стійкість системи

2.4 Розрахувати параметри передавальної функції послідовної коректуючої ланки

* Побудувати ЛАЧХ нескоректованої системи (розімкненої)

* Побудувати ЛАЧХ скоректованої системи (розімкненої)

* Побудувати ЛАЧХ послідовної коректуючої ланки

* Визначити передавальну функцію коректуючої ланки та розрахувати її коефіцієнти

2.5 Здійснити схемну реалізацію коректуючої ланки

* Вибір схеми на операційних підсилювачах та R, C-елементах, що реалізує передавальну функцію коректуючої ланки

* Розрахунок параметрів R, C-елементів схеми, що реалізує передавальну функцію коректуючої ланки

2.6 Визначити передавальну функцію скоректованої системи (замкненої) щодо вхідного сигналу xвх(t). Побудувати перехідний процес скоректованої системи для заданого вхідного сигналу xвх(t) засобами MATLAB + Simulink

2.7 Аналіз отриманих результатів



Розрахунок системи в статичному режимі

1. При розрахунку системи в статичному (усталеному) режимі слід приймати, що тиристорний перетворювач з системою імпульсно-фазного керування має лінійну регулювальну характеристику, тобто його коефіцієнт передачі К_п - постійна величина .

Робота двигуна в усталеному режимі описується рівнянням:

, (1)

де С = КФ, R_я - опір якоря двигуна.

Приймаючи К_д = 1/С, рівняння (1) запишеться:

. (2)

Нехтуємо спадком напруги на внутрішньому опорі тиристорного перетворювача і беручи до уваги (2), структурна схема системи на основі рис. 1 для усталеного режиму (у цьому випадку для передавальної функції приймають s = 0) набуває вигляду, який показано на рис. 2.

Рис. 2. Структурна схема для усталеного режиму

Для статичного розрахунку системи збурюючий сигнал типу навантаження (-R_яi_я) потрібно перенести на вихід системи. Тоді одержуємо структурну схему рис. 3 і рис. 4:

Рис. 3. Структурна схема для збурюючого сигналу або після спрощення

Рис. 4. Структурна схема для збурюючого сигналу після спрощення

Для визначення коефіцієнта передачі двигуна К_д на основі (2) можемо записати:

, (3)

і на основі паспортних даних двигуна знайти К_д.

Коефіцієнт передачі тахогенератора також визначають з його паспортних даних зі співвідношення:

(4)

2. Для розрахунку коефіцієнта передачі (підсилення) системи формування керуючого сигналу К_с використаємо формулу статичної похибки для схеми рис. 5.

Рис. 5. Розрахункова схема для знаходження коефіцієнта підсилення

Для цієї схеми маємо:

(5)

У нашому випадку x_з = = 0, y = -R_яК_дi_я, = К_тг, x_вих = , внаслідок чого формула (5) набуває вигляду:

, (6) де

(7)

Приймаючи = _доп на основі (6) з врахуванням (7) одержимо:

(8)

або. (9)

Як вказано в п. 1, К_д = 1/С, де С = КФ. Потік збудження двигуна Ф пропорційний напрузі збудження U_озд, тому можна вважати, що:

, (10)

де - деяка стала величина.

Тому К_д = -U_озд і (9) набуває вигляду:

(11)

При користуванні формулою (11) знак похибок окремих величин, що містяться в ній, необхідно приймати з міркувань найгірших умов роботи системи. А це означає, що коефіцієнт К_с повинен отримати максимальне за величиною (додатне) значення.

3. Для визначення напруги завдання U_з у схемі рис. 2 можна записати:

, (12)

Або .

Звідси знаходимо:

(13)

Розрахунок системи в динамічному режимі

Під час розрахунку системи в динамічному режимі потрібно знехтувати внутрішнім опором та індуктивністю тиристорного перетворювача.

1. Для того, щоб отримати структурну схему системи, необхідно мати передавальну функцію двигуна. Для цього складаємо диференціальне рівняння двигуна. Для двигуна, що працює в системі (рис. 1), можна записати:

, (14)

або з використанням відображення за Лапласом

(15)

Аналогічно

, (16)

що відповідає такому відображенню за Лапласом:

, (17)

де Т_я = L_я/R_я - електромагнітна стала часу двигуна;

L_я - індуктивність якоря двигуна.

Визначаючи з (17) i(s) і підставляючи в (15) отримуємо:

, (18) Звідси:

(19) або

, (20)

де - електромеханічна стала часу двигуна;

К_д = 1/С - коефіцієнт передачі двигуна.

Рівнянню (20) відповідає структурна схема рис. 6:

Рис. 6. Структурна схема для врахування дії струму якоря

У результаті структурна схема системи рис. 1 набуває вигляду:

Рис. 7. Структурна схема для врахування дії струму якоря

Структурна схема системи стосовно вхідного сигналу x_вх(s) = U_з(s) одержується на основі рис. 7, якщо прийняти i_с(s) = 0. Ця структурна схема показана на рис. 8.

Рис. 8. Структурна схема для знаходження реакції від завдання

Для знаходження структурної схеми стосовно i_c(s) необхідно прийняти U_з(s) = 0 і тоді на основі рис. 7 отримуємо структурну схему, що показана на рис. 9.

Рис. 9. Структурна схема для врахування дії струму якоря як збурення

2. Електромеханічну сталу часу двигуна розраховують за формулою:

(21)

У старих каталогах інколи для двигуна дається його GD². Враховуючи співвідношення між J і GD² матимемо:

Формула (21) у цьому випадку виглядатиме:

(22)

Електромагнітна стала часу Т_я визначається на основі заданого в Додатку 1 співвідношення Т_я/Т_м.

3. Для розрахунку системи на стійкість з допомогою критеріїв стійкості Рауса, Гурвіца і Михайлова необхідно знайти характеристичне рівняння замкненої системи. При цьому слід мати на увазі, що характеристичне рівняння замкненої системи не залежить від вхідного сигналу x_вх(s). Тому воно буде однаковим для структурних схем рис. 8 і рис. 9.

Для розрахунку системи на стійкість з допомогою критерію стійкості Найквіста необхідно знайти передавальну функцію розімкненої системи з одиничним зворотним зв'язком. Ця передавальна функція також буде однаковою для структурних схем рис. 8 і рис. 9 і має вигляд:

(23)

4. Під розрахунком параметрів передавальної функції послідовної коректуючої ланки потрібно розуміти знаходження структури її передавальної функції та визначення коефіцієнтів чисельника і знаменника цієї передавальної функції.

4.1 Для побудови ЛАЧХ нескоректованої системи L_c() потрібно знайти передавальну функцію розімкненої системи.

Приклад

Mathcad

Передатна функція регулятора

Передатна функція перетворювача

Передатна функція двигуна постійного струму



Передатна функція розімкненої системи

Matlab

Kc = 4.0863; % Коефіцієнт підсилення регулятора

Tc = 0.1; % Стала часу коректора

% Передатна функція регулятора

Wc = tf(Kc, [Tc 1])

Kd = 0.03; % Коефіцієнт підсилення перетворювача

Td = 120; % Стала часу перетворювача

% Передатна функція перетворювача

Wd = tf(Kd, [Td 1])

Km = 0.788; % Коефіцієнт передачі двигуна

Tm = 0.01714; % Електромеханічна стала часу двигуна

Ta = 0.003428; % Електромагнітна стала часу двигуна

% Передатна функція двигуна

WM = tf(Kd, [Tm*Ta Tm 1])

Kzz = 0.191; % Коефіцієнт зворотного зв'язку

% Послідовне з'єднання ланок

Wr = series(series(Wc, Wd), WM*Kzz)

% Частотні характеристики розімкненої системи

bode(Wr, 'k'), grid

Matlab + Simulink

Права кнопка мишки Linearization Points: Input Point | Output Point

Control Design Linear Analysis

4.2 Для того, щоб забезпечити необхідну швидкодію системи ЛАЧХ скоректованої системи L_ск() повинна мати частоту зрізу _з = 3/t_п (t_п - час перехідного процесу) і нахил -20 дБ/дек. вправо і вліво від частоти зрізу в межах ₁ = _з/20 і ₂ = 20_з. Це означає, що в області частоти зрізу _з ЛАЧХ скоректованої системи повинна мати вигляд, який показано на рис. 10.

Рис. 10. ЛАЧХ скоректованої системи в області зрізу

імітаційний моделювання електромеханічний вхідний сигнал

Для побудови повної характеристики L_ск() необхідно характеристику рис. 10 в області низьких частот і в області високих частот продовжити так, щоб вона вийшла на характеристику нескоректованої системи L_c() або проходила паралельно їй. При цьому в області низьких частот при частотна характеристика L_c() не повинна знаходитись нижче за L_с(), тому що це дасть зменшення коефіцієнта підсилення системи в усталеному режимі та в результаті не буде забезпечена задана величина статичної похибки _доп.

Mathcad

Побудова ЛАЧХ скоректованої системи в області частоти зрізу

На рис. 11 і рис. 12 показані приклади побудови ЛАЧХ скоректованої системи L_ск().

Рис. 11. Приклад ЛАЧХ Рис. 12. Приклад ЛАЧХ

4.3 ЛАЧХ послідовної коректуючої ланки L_к() знаходиться як різниця ЛАЧХ скоректованої системи L_ск() і ЛАЧХ нескоректованої системи L_с().



Matlab

% Частотні характеристики коректора

Wk = Wr - Wck

bode(Wk), grid

4.4 Для визначення передавальної функції послідовної коректуючої ланки необхідно знайдену ЛАЧХ коректуючої ланки L_к() розкласти на прості ЛАЧХ, для яких відомі передавальні функції. Це можуть бути передавальні функції елементарних ланок або їх зворотні вирази. Передавальна функція коректуючої ланки W_к(s) записується як добуток цих простих передавальних функцій. У результаті отримуємо передавальну функцію коректуючої ланки у вигляді:

(24)

5. Під схемною реалізацією коректуючої ланки потрібно розуміти розробку конкретної схеми з використанням операційних підсилювачів, резисторів і конденсаторів, які «обв'язують» операційні підсилювачі (див. рис. 13 і 14), та розрахунок величин R і C.

5.1 Передавальна функція (24) може бути записана:

, (25), де

, , (26)

(27)

Якщо прийняти К_к = 1, передавальні функції (26) можна вважати як окремий випадок передавальної функції (27).

У залежності від співвідношень сталих часу передавальна функція (27) може бути реалізована схемою рис. 13 () або схемою рис. 14 ().

Рис. 13. Варіант реалізації коректуючої ланки

Рис. 14. Варіант реалізації коректуючої ланки

Послідовне з'єднання схем рис. 13 і рис. 14 дає можливість згідно (25) реалізувати потрібну передавальну функцію коректуючої ланки.

5.2 Схемі рис. 13 відповідає передавальна функція:

, (28)

а схемі рис. 14 - передавальна функція:

.(29)

Таким чином, для реалізації передавальної функції (27) схемою рис. 13 згідно (28) необхідно виконати умови:

, (30)

а для реалізації цієї ж передавальної функції схемою рис. 14 згідно (29) необхідно виконати умови:

(31)

Співвідношення (30) і (31) дають змогу розрахувати величину опорів і конденсатора. Схеми рис. 13 і рис. 14 мають чотири R і С-елемента, а співвідношення (30) і (31) мають тільки три рівняння. Таким чином однозначного визначення величини опорів і конденсатора нема. Тому під час їх розрахунків величиною одного з елементів слід задатись і визначити величину інших. Рекомендується задатися величиною конденсатора, наприклад, С = 1 мкФ.

Для розрахунку резисторів і конденсатора схем рис. 13 і рис. 14, що реалізують передавальні функції (26) у формулах (30) і (31) потрібно покласти К_к = 1.

6. Для визначення передавальної функції скоректованої системи W_к(s) необхідно структурну схему нескоректованої системи (рис. 8 або рис. 9) доповнити передавальною функцією (24) коректуючої ланки, маючи на увазі, що послідовна коректуюча ланка завжди вмикається на вході системи, тобто перед системою формування керуючого сигналу СК (рис. 1).

У процесі визначення передавальної функції скоректованої системи на окремих етапах розрахунку можуть з'являтися однакові співмножники в чисельнику і знаменнику передавальної функції. У цьому випадку вони повинні бути скорочені.

7. Для побудови перехідного процесу за допомогою комп'ютерного математичного застосунку варто використати програму, яка дозволяє набрати на екрані комп'ютера задану структурну схему по відношенні до вхідного сигналу скоректованої системи. При введенні чисельних даних необхідно задаватись одиничним вхідним сигналом .

Matlab

% Comment

Wk = tf([. . .], [. . .]); % Передатна функція коректора

% Послідовне з'єднання ланок

Wrk = series(Wk, Wr)

% Створення замкненої системи

Wz = feedback(Wrk, 1)

% Побудова перехідної характеристики замкненої системи

step(Wz), grid

Matlab + Simulink

8. Аналіз отриманих результатів полягає в тому, що за розрахованою кривою перехідного процесу знаходять час перехідного процесу t_п і величину перерегулювання (рис. 15).

Рис. 15

Час перехідного процесу, знайдений розрахунковим шляхом, необхідно порівняти з його заданим значенням, яке приймалося у процесі вибору послідовного коректуючого пристрою, і оцінити точність отриманих результатів.



Додаток 1

№ п/п	Тип двигуна	n (об./хв.)	Кп	Тп, (с)	Тс, (с)	Тя/Тм	іс	Uзд	Кп	доп	xвх(t)	tп (с)	Критерій стійкості
1	П62	1000	10	0,003	0	0,25	50%	5%	0	0,20%	Uз	0,003	Михайлова
2	П71	1000	15	0,005	0	0,30	80%	8%	0	0,3%	іс	0,006	Рауса
3	П72	1000	18	0,004	0	0,35	90%	10%	0	0,35%	іс	0,006	Гурвіца
4	П81	1000	8	0,006	0,004	0	85%	0	10%	0,45%	Uз	0,005	Найквіста
5	П82	1000	6	0,006	0,003	0	75%	0	8,5%	0,40%	Uз	0,006	Михайлова
6	П91	1000	5	0,007	0,004	0	65%	0	9,5%	0,50%	Uз	0,007	Найквіста
7	П92	1000	13	0,007	0,004	0	95%	10%	0	0,48%	іс	0,005	Рауса
8	П101	1000	14	0,008	0,003	0	90%	12%	0	0,15%	іс	0,006	Михайлова
9	П102	1000	9	0,003	0	0,38	38%	9%	0	0,25%	Uз	0,007	Михайлова
10	П111	1000	7	0,004	0	0,40	45%	7%	0	0,35%	Uз	0,003	Рауса
11	П112	1000	11	0,004	0	0,42	65%	0	15%	0,40%	Uз	0,004	Гурвіца
12	П22	1500	12	0,005	0	0,64	60%	0	13%	0,46%	іс	0,007	Найквіста
13	П31	1500	13	0,004	0,003	0	95%	0	12%	0,42%	іс	0,008	Михайлова
14	П32	1500	9	0,006	0,004	0	55%	8,5%	0	0,28%	іс	0,008	Найквіста
15	П41	1500	14	0,005	0,003	0	60%	11%	0	0,33%	Uз	0,005	Михайлова
16	П42	1500	8	0,007	0,004	0	70%	11%	0	0,52%	Uз	0,005	Гурвіца
17	П51	1500	6	0,008	0	0,85	75%	12%	0	0,60%	Uз	0,006	Михайлова
18	П52	1500	9	0,008	0	0,90	95%	0	6%	0,40%	Uз	0,004	Михайлова
19	П61	1500	5	0,009	0,004	0	60%	0	7%	0,45%	іс	0,003	Рауса
20	П62	1500	9	0,006	0,004	0	75%	0	6,8%	0,35%	іс	0,003	Гурвіца
21	П71	1500	7	0,006	0,003	0	85%	0	7,8%	0,50%	Uз	0,005	Найквіста
22	П72	1500	10	0,007	0	0,70	80%	0	9,2%	0,60%	Uз	0,004	Найквіста
23	П81	1500	11	0,004	0	0,75	90%	12%	0	0,45%	Uз	0,005	Михайлова
24	П82	1500	5	0,005	0	0,35	85%	11%	0	0,40%	Uз	0,005	Найквіста
25	П91	1500	8	0,006	0	0,60	60%	9,5%	0	0,38%	іс	0,005	Рауса
26	П92	1500	14	0,004	0,002	0	75%	8,8%	0	0,36%	іс	0,006	Михайлова
27	П101	1500	9	0,005	0,003	0	90%	0	5,5%	0,50%	іс	0,006	Михайлова
28	П102	1500	11	0,006	0,004	0	70%	0	6%	0,48%	Uз	0,005	Гурвіца
29	П111	1500	14	0,007	0,005	0	65%	0	7%	0,58%	Uз	0,004	Найквіста
30	П112	1500	15	0,009	0,005	0	80%	0	8,5%	0,28%	Uз	0,003	Михайлова
31	П11	3000	18	0,009	0,005	0	75%	12%	0	0,37%	Uз	0,005	Рауса
32	П12	3000	17	0,010	0	0,70	95%	13%	0	0,35%	іс	0,006	Гурвіца
33	П21	3000	6	0,009	0	0,35	85%	15%	0	0,51%	іс	0,006	Найквіста
34	П22	3000	16	0,008	0	0,40	55%	10%	0	0,44%	Uз	0,006	Михайлова
35	П31	3000	15	0,009	0	0,55	60%	9%	0	0,39%	Uз	0,005	Рауса
36	П32	3000	13	0,010	0	0,30	75%	0	7%	0,52%	Uз	0,006	Гурвіца
37	П41	3000	12	0,009	0,005	0	65%	0	10%	0,39%	іс	0,006	Найквіста
38	П52	750	120	0,02	0,1	0	60	8	0	1	Uз	0,006	Михайлова
39	П112	600	75	0,015	0	0,7	50	0	5	1	ic	0,004	Рауса
40	П-51	750	75	0,015	0	0,6	80	0	10	1	Uз	0,008	Рауса
41	П41	1000	20	0,01	0,2	0	75	10	0	1,5	+ ic	0,01	Михайлова
42	П72	750	110	0,01	0	0,2	55	10	0	0,5	-ic	0,07	Найквіста
43	П81	750	60	0,02	0	0,7	60	0	8	2	Uз	0,008	Рауса
44	П102	750	130	0,025	0,5	0	100	12	0	1,5	+ Uз	0,005	Михайлова
45	П42	1500	80	0,015	0,2	0	80	0	10	1	-Uз	0,02	Гурвіца
46	П81	1500	100	0,01	0,2	0	95	10	0	0,5	Uз	0,01	Гурвіца
47	П71	1500	105	0	0,1	0,7	100	0	10	1	-Uз	0,008	Михайлова
48	П92	750	100	0,02	0,3	0	45	12	0	0,3	Uз	0,005	Гурвіца
49	П91	750	80	0,01	0	0,4	50	0	3	1	ic	0,007	Найквіста
50	П82	750	130	0,025	0,3	0	90	7	0	0,6	+ ic	0,006	Михайлова
51	П92	600	100	0,008	0,1	0	100	0	5	0,5	+ ic	0,006	Михайлова
52	П62	750	100	0,004	0,5	0	20	0	8	0,5	Uз	0,004	Михайлова
53	П42	1000	75	0,02	0	0,2	90	0	10	1	-ic	0,007	Найквіста
54	П92	750	100	0,01	0	0,5	100	15	0	0,5	-ic	0,005	Найквіста
55	П111	750	95	0,01	0	0,85	40	0	5	0,5	-ic	0,005	Найквіста
56	П111	600	80	0,01	0	0,5	40	15	0	0,8	Uз	0,006	Гурвіца
57	П91	600	80	0,01	0	0,5	80	5	0	1	ic	0,01	Гурвіца
58	П81	750	80	0,015	0,2	0	80	5	0	1	+ ic	0,008	Рауса
59	П52	курсовая работа "Розрахунок електромеханічної системи автоматичного керування" скачать Подобные документы Теорія автоматичного керування Дія елементів системи автоматичного регулювання. Розрахунок передаточної функції замкнутої системи за каналами задаючої і збурюючої дії. Побудова годографа амплітудно-фазової частотної характеристики розімкнутої системи і визначення запасу стійкості. курсовая работа [2,6 M], добавлен 24.12.2012 Проектування системи автоматичного регулювання Характеристика лінійної системи автоматичного керування. Розрахунок показників регульованого параметра, датчика, підсилювача, силового елемента та об’єкта регулювання. Визначення виразів передаточних функцій елементів, складання структурної схеми. курсовая работа [1,4 M], добавлен 28.01.2015 Розрахунок й оптимізація характеристик засобів передачі інформації в системах технічного захисту інформації Аналіз аналогової системи передачі. Порівняння завадостійкості системи зв’язку. Розрахунок інформаційних характеристик системи передачі. Декодування коректуючого коду. Шифрування кодами Цезаря та Віженера. Структурна схема цифрової системи передачі. курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.04.2013 Дослідження перехідних характеристик цифрових САК Дослідження цифрових систем автоматичного керування. Типові вхідні сигнали. Моделювання цифрової та неперервної САК із використання MatLab. Результати обчислень в програмі MatLab. Збільшення періоду дискретизації цифрової системи автоматичного керування. лабораторная работа [173,7 K], добавлен 14.03.2009 Математичне моделювання та експертні системи у хімічній технології Програмування математичної моделі довільної ланки хіміко-технологічної системи та дослідження її динамічних характеристик. Система Mat Lab – середовище програмування. Побудова програмними засобами кривих перехідних процесів, логарифмічних характеристик. курсовая работа [551,3 K], добавлен 12.01.2011 Модель дослідження стійкості та якості перехідних процесів слідкувальної системи Задачі системного управління структурою і властивостями складних об'єктів. Аналіз вимог до точності та стійкості слідкувальної системи. Розробка алгоритмів визначення стійкості та якості перехідних процесів системи. Програмний комплекс системи. курсовая работа [2,0 M], добавлен 28.02.2011 Практичний розрахунок ефективності системи електронного документообігу У статті проведено розрахунок ефективності роботи системи електронного документообіг по результатам функціонування за 12місяців. На основі проведеного розрахунку надано рекомендації щодо оцінки поточної роботи виконавців. статья [165,5 K], добавлен 15.07.2006 Оптимізація параметрів елементів системи теплопостачання Розрахунок оптимального діаметру теплової мережі системи теплопостачання від джерела до споживача при змінній швидкості теплоносія та витратах на електроенергію у середовищі Microsoft Excel та за допомогою алгоритмічної мови програмування Quick Basic. курсовая работа [38,0 K], добавлен 09.11.2010 Розробка конфігурації і програмного забезпечення системи автоматичного керування процесу сушіння у виробництві солоду Вибір первинних вимірювальних перетворювачів та виконавчих механізмів, мікропроцесорних засобів автоматизації. Розробка блок-схеми системи автоматичного керування, програми функціонування вибраних засобів, принципових електричних схем зовнішніх з’єднань. курсовая работа [176,5 K], добавлен 08.03.2015 Розробка програмного модулю для визначення професійних знань Особливості створення та програмний код тестової системи для визначення професійної придатності програмістів на основі тестів IQ, розрахунок кошторису витрат на його розробку. Характеристика та порівняння основних засобів розробки інформаційної системи. дипломная работа [2,3 M], добавлен 13.10.2010 Дослідження характеристик інтегральної та диференційної динамічних ланок та ланки із запізненням Властивості характеристик динамічних ланок, визначення їх параметрів. Робота в системі MatLab, створення tf-об'єкту. Складання диференціального рівняння, який визначає функціонування системи автоматичного керування. Отримання динамічних характеристик. лабораторная работа [728,4 K], добавлен 17.12.2011 Теорія інформації та кодування Визначення кількості інформації на символ повідомлення, обчислення диференційної ентропії системи. Розрахунок послаблення сигналу у децибелах, знаходження граничної його міцності. Суть обчислення ймовірності помилкового приймання кодової комбінації. контрольная работа [165,4 K], добавлен 10.05.2013 Розробка та розрахунок параметрів основних елементів ЦСП з ІКМ Визначення параметрів цифрового сигналу на виході АЦП. Розробка структури цифрового лінійного тракту, розрахунок його завадостійкості. Аналіз роботи демодулятора. Ймовірність помилкового прийому комбінації коду Хемінга та безнадлишкового коду МТК-2. курсовая работа [1,1 M], добавлен 06.08.2013 Реалізація програмованого логічного контролера Вибір конфігурації контролера і схем підключення. Розроблення прикладного програмного забезпечення для реалізації алгоритму керування. Самодіагностика та індикація несправностей. Обробка цифрової інформації. Розрахунок надійності системи керування. курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.08.2014 Структура, апаратне забезпечення системи "клієнт-банк" Складові системи "клієнт-банк", її призначення та необхідне апаратне забезпечення. Принцип роботи системи та основні етапи її реалізації. Порядок автоматизації касових розрахунків в ПТК ОДБ. Підтвердження платежів в системі електронних платежів банку. контрольная работа [67,0 K], добавлен 26.07.2009 Математичне моделювання реле постійного струму Коротка характеристика реле. Побудова моделі реле постійного струму. Розрахунок матриць інциденцій та оберненої матриці. Аналіз напруг за допомогою кривої намагнічення. Розрахунок індуктивність котушки для опису перехідного процесу. Лістинг програми. контрольная работа [279,8 K], добавлен 19.01.2011 Уніфікована мова моделювання UML Засоби візуального моделювання об'єктно-орієнтованих інформаційних систем. Принципи прикладного системного аналізу. Принцип ієрархічної побудови моделей складних систем. Основні вимоги до системи. Розробка моделі програмної системи засобами UML. курсовая работа [546,6 K], добавлен 28.02.2012 Комп’ютерне моделювання стохастичних процесів із заданими властивостями Розрахунок формуючого фільтра, ітераційна коригування його параметрів. Моделювання СП методом формуючого фільтра (ФФ2),), якщо базовим генератором є блок Band Limited White Noise, Random Number. Моделювання та аналіз частотних характеристик ФФ1 і ФФ2. курсовая работа [461,9 K], добавлен 08.04.2013 Імітаційне моделювання процесів управління інформаційною безпекою на основі мереж Петрі Аналіз системи життєзабезпечення об’єкта захисту, можливих каналів витоку інформації. Побудова моделі порушника. Розробка організаційних, технічних заходів захисту. Вибір тип електромагнітного екранування, заземлення. Розрахунок звукоізоляції приміщення. курсовая работа [1,7 M], добавлен 16.08.2015 Моделювання елементів і каналу системи збору даних Моделювання електричної схеми на базі пакета Micro-Cap. Розробка схеми, яка забезпечувала б коефіцієнт посилення вхідного сигналу К=3, мала б два фільтра високих частот з частотою зрізу F=10Гц (ФНЧ ) та низьких частот (ФВЧ) з частотою зрізу F=10кГц. курсовая работа [1,6 M], добавлен 18.09.2010 Другие документы, подобные "Розрахунок електромеханічної системи автоматичного керування" главная рубрики по алфавиту вернуться в начало страницы вернуться к началу текста вернуться к подобным работам Рубрики По алфавиту Закачать файл Заказать работу весь список подобных работ скачать работу можно здесь сколько стоит заказать работу? Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу. © 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены