Феномен мультиплікаційного блоку для дорослих на Cartoon Network

Размещено на http://www.allbest.ru/

Феномен мультиплікаційного блоку для дорослих на Cartoon Network

У статті розглянуто три популярні сатиричні анімаційні проєкти дорослого блоку на американському телеканалі Cartoon Network з метою виявлення їх комунікаційних особливостей та виявлення загального портрету цільової аудиторії Adult Swim. Встановлено, що для візуальної медіакультурної особистості, котра сприймає повідомлення мультиплікаційної продукції не у пасивному, а в активному глибинному чи активному креативному режимах, властиве опрацювання конотативних сенсів та пролонгована рефлексія на сприйняте, що спричиняє продукування у свідомості ефективних ідей та образів, які надалі можна практично застосовувати.

Постановка проблеми. Українському телебаченню, що існує вже протягом вісімдесятьох років, на відміну від американської сітки мовлення, не знайомий такий феномен, як дорослий мультиплікаційний блок у рамках дитячого каналу. Відомі представники інфотейнменту, зокрема «Піксель TV», який належить U.A. Inter Media Group, «ПлюсПлюс», створений 1+1 Media, та «Малятко TV», під керівництвом однойменної телекомпанії, транслюють переважно запозичений контент іноземного виробництва і лише незначну частку оригінальної телепродукції. Вони не мають таких потужних ефірних та

аудиторних масштабів, як Cartoon Network, що визнаний найбільшим в світі каналом для дітей, тому не експериментують з форматами, котрі покликані залучити ще більшу глядацьку аудиторію та рекламодавців.

Cartoon Network був створений у 1992 р., а вже в 2001 р. зміг запропонувати контент не лише основному сегменту глядачів, але й дорослій аудиторії, яка дивилася телеканал ближче до опівночі, - п'ять нових мультиплікаційних стрічок з рейтингом 16+. Саме так з'явився нічний блок Adult Swim. Цей стратегічний хід Бетті Коен, тодішня президентка Cartoon Network пояснила бажанням створити умови для співпраці з виробниками автомобілів, технологій та електроніки [1], які відтепер мали би змогу інтегрувати свої рекламні ролики у перерви між показом анімаційних серіалів. Цей прийом, що став відомим під терміном Adult Swim, та однойменний блок виявилися вартими уваги дослідників, оскільки Cartoon Network є одним з найуспішніших довготривалих проєктів транснаціональної корпорації WarnerMedia.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В 2014 р. видання The New York Times у статті «Adult Swim, No. 1 With Younger Adults, Is Expanding» [2] публічно визнало, що дорослий мультиплікаційний блок Cartoon Network збирає приголомшливу кількість глядачів, які складають більшу частину цільової аудиторії сучасних рекламодавців. Американська щоденна газета стверджувала, що серед прихильників Adult Swim переважають чоловіки віком від 18 до 34 років (60 % глядачів), котрі в першу чергу є преміальним, бажаним клієнтським сегментом торгових марок та виробників. Цікаво, що думка друкованого медіа за десять років не змінилася, оскільки в 2004 р. у статті «The Way We Live Now: 1-18-04: Consumed; Adult Swim» [3] мова йшла про ту саму гендерну та вікову категорію глядачів.

Іншим аспектом, на якому зосереджена увага аналітиків, є саме жанр анімації для дорослих та теми, котрі підіймаються в оригінальній продукції каналу. Так, ВВС Україна вважає мультсеріал Adult Swim «Рік і Морті» неперевершеною метапародією на події навколишньої дійсності, поп-культуру, відносини між людьми [4].

Дотичними до теми цієї роботи є дослідження, присвячені психології сприйняття дорослими мас-медійного візуального контенту, котрі розроблювали: О. Подаряща [5],

О. Баришполець, О. Вознесенська, О. Голубєва, Г. Мироненко, Л. Найдьонова, Н. Обухова, Н. Череповська [6].

Мета статті - дослідити феномен дорослого блоку на дитячому американському каналі Cartoon Network, виявити інструменти його впливу та пояснити причини зростаючої популярності.

Об'єкт дослідження - оригінальні мультиплікаційні сатиричні проєкти Adult Swim «Рік і Морті», «Гетто» та «Робоцип».

Методи дослідження. Дослідження проводилося із використанням загальнонаукових методів: описового, аналітичного та синтетичного. Завдяки описовому методу вдалося окреслити головні риси обраних анімаційних проєктів. За допомогою їх аналізу та синтезу були виявлені ключові причини популярності та сформований загальний портрет цільової аудиторії Adult Swim.

Результати й обговорення

Анімаційний жанр для дорослих з'явився задовго до початку глобальної IT-епохи. В мультиплікаційних стрічках довоєнного періоду персонажі (антропоморфний пес Гуфі,

Даффі Дак, Багз Бані), що на перший погляд здавалися уособленням дитячих рис, насправді жартували на серйозні теми: політичні, економічні, соціальні. І мало хто з глядачів не міг не помітити еротичний підтекст, що існував в сюжетах з цими героями, а протягом 40-50-х рр. застосовувалися навіть пропагандистські алюзії.

Стилістику оригінального анімаційного контенту Cartoon Network для блоку Adult Swim перейняв від мультиплікаційної продукції каналу MTV, де експерименти із зображенням були на грані фолу. Химерні, неприродні, місцями навіть відразливі персонажі та їх подієве оточення стали втіленням криз, що відбувалися у світі, змін в сприйнятті людьми реальності та цінностей, що неминуче руйнувалися. Інтелектуально розвинена аудиторія з достатнім багажем емпіричних знань легко прочитує зашифроване гостросоціальне повідомлення кожного епізоду таких проєктів, як «Рік і Морті», «Гетто», «Робоцип», а менш обізнані глядачі та підлітки просто насолоджуються дивакуватими вчинками героїв, що часто підпадають під дефініцію «треш». Тож в Adult Swim застосовують два рівні рецепції - базовий рівень, що прочитується дитячою аудиторією через денотації та метарівень, спрямований на сегмент дорослих глядачів, які здатні декодувати конотативний шар сенсів. Саме вміння охопити різні сегменти та втримати увагу одразу усіх шанувальників ставить Adult Swim на найвищий щабель за кількістю переглядів та популярності.

У зв'язку з цим слід казати про те, що автори проєктів Adult Swim враховують сутність медіаперцептивної комунікації, в основі якої лежить новий тип візуального сприйняття. Серед психологічних ознак даної комунікації є різні режими когнітивної обробки інформації. Так, цільова аудиторія дорослого мультиплікаційного блоку функціонує у активному глибинному режимі, критично мислячи, аналізуючи та оцінюючи сприйняте. Інша частина глядачів здатна на дещо більше, тому можна казати про активний креативний режим, в стані якого люди не лише свідомо перероблюють отриману інформацію, але й продукують власні ідеї, смисли у відповідь на повідомлення, зашифроване в анімаційних сюжетах. Саме тому візуальна медіакультурна особистість у рамках Adult Swim - це, перш за все, індивід не лише з досвідом та навичками розбірливого споживання та користування інформацією, але й умінням бачити імпліцитне у візуальному [7].

Вихід першого сезону «Рік і Морті» у 2013 р. сколихнув мас-медійний простір, змусивши критиків докласти максимум зусиль, аби знайти недоліки в образах головних героїв та ідеях, що вони пропагували. Мультсеріал, що спочатку здавався пародією на фільм «Назад у майбутнє», буквально волав про такі деструктивні речі, як самотність людини в сучасному світі, депресію, складні відносини між батьками та дітьми. Продукт Джастіна Ройланда і Дена Хармона побив рекорди Cartoon Network, ставши найпопулярнішим комедійним телешоу 2013-2017 рр. серед аудиторії віком від 18 до 35 років. Разом з тим, ця тріумфальна хода супроводжувалася шаленими продажами мерчу за мотивами мультсеріалу, публікацією серії коміксів та двох графічних романів. Проєкт «Рік і Морті», який в листопаді 2019 р. презентує вже четвертий сезон, запропонував вибагливій аудиторії квінтесенцію того, чим кожного дня живе пересічний громадянин: мультимедійну постмодерністську розмову про гендерну рівність, політичні перипетії, морально-етичну відповідальність, обов'язок перед собою та оточуючими.

Сучасний жанр мультиплікації дозволяє собі вільне застосування технік виконання сюжетних епізодів. Так, традиції пластилінової анімації та гротеску (буфонади) продовжує проєкт Adult Swim «Робоцип». З 2005 р. мультсеріал, що складається з коротких пародійних скетчів, наповнених чорним гумором, демонструє не в найкращому світлі різнобічні прояви масової культури. Персонажі, що говорять голосами творців «Робоципа» Меттью Сенрайча та Сета Гріна, жорстко кепкують з відомих телезірок, кінематографу, літератури, комп'ютерних ігор, політиків, рекламних роликів популярних брендів та марок. Зміна сюжетів відбувається нібито за допомогою перемикання пульту божевільним професором, який змусив дивитися робота-курчату театр абсурду, що йде у прайм-тайм на різних каналах.

І якщо творці «Ріка і Морті» надихалися роботою Стівена Спілберга, то Сенрайч та Грін не встояли перед Ентоні Берджесом, Стеном Кубриком і «Механічним апельсином». Починаючи з 2006 р., автори мультсеріалу в першому епізоді нового циклу скетчів постійно жартують з того, що запуск чергового сезону під загрозою. Це імпровізоване звернення - маніпуляція ефективно підбурює глядачів до перегляду, тому закриття анімаційного проєкту весь час відкладається ось вже майже п'ятнадцять років.

Сюжет іншого успішного проєкту Adult Swim існував спочатку саме у форматі коміксу. Мультиплікатор Аарон Макгрудер та за сумісництвом автор графічної версії «Гетто» створив історію про родину афроамериканців, яка переїхала з кримінального Чикаго до штату Іллінойс в «білий» район. На новому місці та в оточенні яскравих представників американської культури Х'ю, Райлі та Роберт Фріман намагаються пристосуватися до традицій, політики, способу життя Сполучених Штатів Америки, котрі страждають від расових стереотипів та табуйованих тем. Мультиплікаційний серіал, за словами The New York Times, став «шоковою терапією для телебачення». У цьому свою роль зіграло походження автора проєкту: Макгрудер сам є афроамериканцем, якому проблеми та утиски цієї верстви населення відомі безпосередньо. Майстерне висміювання американської дійсності досягає найгостріших обертів за рахунок радикальних поглядів Х'ю Фрімена, котрий ненавидить афроамериканську поп-культуру, що на його думку принижує справжню сутність його нації, та Райлі, який навпаки у захваті від темношкірих гангстерів, репу та бандитських розбірок. Не менш привабливою рисою «Гетто», на якій неодноразово акцентували увагу та обговорювали на інтернет-форумах, комік-конах та анімаційному фестивалі у французькому містечку Аннесі, є анімація - амеріме, графічна продукція з використанням стилістики манги, що створюється за межами Японії (простежується в гарно пророблених екшн-сценах та зовнішності героїв).

Зрозуміти, як відбувається обробка інформації у активному глибинному режимі дозволяють епізоди із серіалу «Рік і Морті». Так, у першому сезоні в серії «Скандали, Рік і розслідування» доросла цільова аудиторія оцінить іронію, яка криється у можливості бачити альтернативні версії розвитку свого життєвого шляху, - можливості спокусливої та водночас деструктивної. Дітям не вистачає в даному випадку емпіричних знань, щоб збагнути, як такі вирішальні моменти як одруження, народження дітей, невикористаний кар'єрний шанс можуть затаїтися глибоко у підсвідомості та часом нагадувати про себе.

В анімаційному проекті «Гетто» його автори говорять з дорослою аудиторією про неприйняття свого віку та самотність. Недарма дідусь Х'ю та Райлі намагаються знайти втіху в обіймах розпусної молодої дівчини Крістал, якій потрібні лише гроші. Роберт Фріман не хоче бачити цього, оскільки для нього залишатися сам на сам набагато гірше. Особливо тому, що він ще й самотужки зі змінним успіхом намагається виховати двох онуків.

Збірка скетчів «Робоцип» також сатирично висвітлює події сьогодення, але більш зухвало і прямолінійно. Наприклад, автори проекту знущаються з історії виникнення логотипу бренду «Starbucks»: вони припускають, що засновники мережі спочатку не могли визначитися, чи будуть це саме кав'ярні чи фірми з виробництва порнографічних фільмів. А один з епізодів, який демонструє «великокаліберні» розваги для дітей, підтверджує той факт, що Меттью Сенрайча та Сета Гріна достатньо невисокої думки про сучасних підлітків, їх емоційну зрілість, здатність розуміти важливість життя оточуючих: не лише людей, але й інших істот.

З огляду на характер найрейтинговіших анімаційних шоу у блоці Adult Swim, слід казати про аудиторію, яка принаймні на кілька десятків відсотків складається з людей освічених, що розуміють зашифровані підтексти, загорнуті в дитячу мультиплікацію. Вони готові сприймати, говорити та визнавати існуючі проблеми суспільства, аналізувати власні дії та сатирично ставитися до продукції теперішньої масової культури.

анімаційний телеканал аудиторія

Висновки

анімаційний телеканал аудиторія

Уведення дорослого блоку на дитячому каналі Cartoon Network спочатку було спробою залучити додатковий фінансовий потік з боку рекламодавців. Однак зрештою виявилось, що якість та гостросоціальний характер багатьох мультсеріалів сприяли тому, що ще більшим джерелом прибутків виявилися власне вони, в результаті принісши великі гроші від продажів мерчу, присвяченого сюжетам цих телешоу.

В анімаційних проєктах «Рік і Морті», «Гетто», «Робоцип» є обсценна лексика, сцени насилля, еротики, жорстке висміювання політичних режимів, відомих людей, популярних тенденцій. У зв'язку з чим вони привертають увагу як бунтівників-підлітків, що не можуть виявити справжній сенс анімаційних стрічок, так і критично мислячої аудиторії, котра готова сміятися не лише з патогенної оточуючої дійсності, але й з самих себе.

Список використаних джерел

Размещено на Allbest.ru