Полілогізм комунікації в соцмережах: форми і жанри

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полілогізм комунікації в соцмережах: форми і жанри

Статтю присвячено виявленню особливостей вербального спілкування в соцмережах. Визначено особливості комунікативної взаємодії в соціальних мережах як нової форми віртуального спілкування. Розглянуто жанри допису й коментаря як виявів комунікативної взаємодії користувачів соцмереж та визначено репрезентативні різновиди дописів. Проаналізовано багаторівневі коментарі й розгалуження дописів, що зумовлює полілогічний характер спілкування. Виокремлено основні форми репрезентації інформації у профілях користувачів соцмережі. Дослідження виконано на матеріалі українськомовного сегменту мережі Facebook.

Актуальність дослідження. Постановка проблеми та її зв'язок з науковими і практичними завданнями. Дослідження інтернет-комунікації належить до актуальних проблем сучасного журналістикознавства, що зумовлено процесами глобалізації, віртуалізації та відкритості світу. В інтернет-просторі мовці активно висловлюють власні погляди на гострі питання, обмінюються інформацією, вступають у дискусії, вітають одне одного зі святами тощо. Активне віртуальне спілкування відбувається насамперед у соціальних мережах, що є публічним простором для інформаційного обміну. Кожний учасник спілкування обирає форму комунікативної взаємодії, однією з яких є соціальні мережі, що дають змогу як представити власну інформацію (вербальну та іконічну), так і сприймати інформацію загального доступу. Активний розвиток інтернет-спілкування й соцмереж спричинив формування комплексу жанрів і комунікаційних форм, поширених у цій комунікаційній сфері. Динамічність і рухомість меж віртуального простору впливають на модифікації жанрів і форм спілкування в соцмережах та підтверджують актуальність і необхідність дослідження цього феномену в аспекті соціальних комунікацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми дослідження інтернет-комунікації перебували в центрі уваги зарубіжних (О. Брун, Д. Іванов, Р Інгельгарт, М. Кастельс, Дж. Скотт, А. Тоффлер та ін.) і українських науковців (С. Афанасьєв, С. Дука, В. Іванов, О. Лобікова, A. Мельникова, І. Тірон, С. Фіялка та ін.). У центі уваги дослідників постає вивчення спілкування в соцмережах в аспекті соціальних комунікацій (Ю. Данько, О. Дзюбіна, К. Коган, О. Коневщинська, В. Конецька, B. Красильникова, С. Литвинова, А. Мірумян, В. Сазанов, Р. Селезньов, Є. Скрипак, В. Тоїскін та ін.), соціології (Р. Абдєєв, В. Біанкі, Д. Богданов, Ю. Данько, В. Іноземцев, В. Сілаєва та ін.), правового регулювання (А. Карпець, С. Перчаткіна, Д. Романов, А. Цирін, М. Черемісінова та ін.), філософської інтерпретації (Д. Губанов, Г. Гусейнов, О. Лещенко, Д. Новиков, А. Чхартішвілі та ін.), специфіки мовного вираження (М. Бергельсон, Т. Виноградова, Є. Галічкіна, Н. Єльнікова, В. Каптюрова, О. Леонтович, Ю. Маковецька-Гудзь, О. Тищенко, С. Чемеркін та ін.). Проте жанрові особливості комунікативної взаємодії в соцмережах та особливості її реалізації залишалися поза увагою науковців.

Мета дослідження - визначити основні жанри й форми спілкування в соціальних мережах, що зумовило розв'язання наступних завдань: схарактеризувати сутність комунікації в соцмережах, визначити її особливості, виокремити основні жанри й форми комунікативної взаємодії і з'ясувати їх специфіку.

Предмет дослідження - жанрові різновиди репрезентації спілкування в соцмережах як форми комунікативної взаємодії, об'єкт дослідження - інтернет-комунікація, представлена в українському сегменті соціальної мережі Facebook. Матеріалом для аналізу слугували текстові та іконічні матеріали зі сторінок користувачів соцмережі Facebook, розміщені в публічному інформаційному просторі. Джерельною базою обрано матеріали з офіційних сторінок і відкритих дописів відомих українських письменників, журналістів, блогерів, політиків, науковців (П. Порошенка, С. Жадана, І. Карпи, Люко Дашвар, А. Любки, братів Капранових та ін.).

Виклад основного матеріалу дослідження. Розвиток мережі Інтернет спричинив поширення різних форм повідомлення та обміну інформацією, серед яких особливої популярності набули соціальні мережі. Дослідники відзначають, що соцмережі корелюють «у сучасній соціокультурній ситуації із засобами масової комунікації, тому вони виконують всі функції засобів масових комунікацій» [1, 59]. Насамперед це стосується реалізації можливості спілкування без територіальних і часових обмежень. Уважають, що вперше термін «соціальна мережа» було вжито в середині минулого століття американським соціологом Дж. Барнсом, проте з появою Інтернету значення цього поняття трансформувалося.

Використання терміна «мережа» ґрунтується на загальноприйнятому в науці потрактуванні мережі як комплексу сукупності взаємозв'язків між «вузлами», що візуально нагадує павутиння - звідси й метафорична термінологізація «інтернет» - «всесвітнє павутиння». На думку

О. Лобовікової та А. Мельникової, поняття соціальної мережі вживають у різних значеннях: по-перше, це - «структура, що складається з вузлових елементів і зв'язків між ними», по-друге, - «веб-сервіс, що забезпечує можливість комунікації великих груп людей та їх об'єднання у віртуальні спільноти за інтересами» [4, 155]. Спілкування в соцмережах набуло такого поширення завдяки основним ознакам: анонімності, добровільності, налаштованості на контакт [6, 117]. У сучасних студіях із соціальних комунікацій послуговуються і поняттям соціальних медіа, що є ширшим порівняно із соцмережами, оскільки охоплює «інтернет-ресурси, які наповнюють контентом зареєстровані користувачі, вони ж споживають інформацію у інших учасників мережі» [6, 116]. Зважаючи на це, до соціальних медіа належать не лише соціальні мережі, а й блогосфера, хостинги збереження інформації, чати, онлайн-енциклопедії тощо.

К. Коган зазначає, що кількість соціальних мереж у світі перевищує 200 і постійно збільшується, при цьому «всі відомі на сьогоднішній день соціальні мережі можна умовно розділити на три категорії:

1. На загальну тематику (створені для приватного спілкування).

2. Спеціалізовані. 3. Ділові» [3, 64]. До першої групи належить аналізована нами соцмережа Facebook, що охоплює спілкування різної тематики, рекламування, самопрезентацію, ділові контакти тощо, тобто не має жодних жанрових і формальних обмежень. Для контролювання комунікативної поведінки користувачів у соцмережах запроваджено модерацію: модератори стежать за виконанням основних правил спілкування, здебільшого морально-етичного характеру. Так, учасники не повинні принижувати один одного та ображати релігійні, світоглядні, гендерні тощо переконання.

Соцмержі як форма комунікативної взаємодії виконують у віртуальному просторі наступні функції: комунікативну, розважальну та інформаційну [5, 127]. На нашу думку, основна функція соцмереж - комунікативна, що дає змогу говорити про полілогічність віртуального спілкування. Полілогічність забезпечується в соцмережах системою гіперпосилань і залученням до дискусій через перехресні покликання великої кількості користувачів. О. Дзюбіна вважає, що «важливим способом спілкування в соціальних мережах є обмін посиланнями.

Замість того, щоб переповідати щось своєму опоненту, достатньо просто надіслати йому посилання на той сайт чи пост в соціальній мережі, де про це йдеться. Особливістю соціальних мереж є те, що інформаційне наповнення є неструктурованим, дискусії виникають спонтанно» [2, 219]. Проте вияви полілогічності в соцмережах набувають різноманітних жанрів і форм. Розглянемо їх ґрунтовно.

Серед жанрів комунікативної взаємодії в соцмережах вважаємо основними допис і коментар.

Допис є основним жанром спілкування в соцмережах - це монологічний текст, створений або відтворений користувачем та презентований потенційним адресатам для реагування та обговорення. Полілогічність дописів посилюється завдяки можливості позначати потенційних співрозмовників і учасників дискусії у власних текстах: у таких випадках позначені користувачі відповідають, коментують або реагують в інший спосіб на основний текст допису.

Дописи поділяємо на групи залежно від мети й авторської настанови: ритуальні, емоційні, інформаційні, аргументативні й пошукові. Ритуальні дописи пов'язані за змістом з урочистими подіями в житті користувачів соцмереж та суспільства й скеровані на масового адресата, наприклад: «Дорогі брати і сестри! Дякуємо вам за цей рік. З вам було традиційно драйвово й інтенсивно. Заради вас ми протягом року кілька разів об'їхали країну зі сходу на захід, сиділи годинами на студії, парились на знімальних майданчиках і псували здоров'я в гримерках. Про що, звісно ж, не шкодуємо. Дякуємо вам за емоції, шал і натхнення. Чекайте нас наступного року з новим альбомом. Бережіть одне одного й слухайте українське!» (С. Жадан, 26.12.2018). При цьому ритуальні дописи містять не прямі привітання в закріпленій церемоніальній формі, а самопрезентацію й окреслення своєї ролі у зв'язку зі святковими подіями. Полілогічність ритуальних дописів виражається у залученні великої кількості адресатів, що подають симетричні реакції на повідомлення, виражаючи їх вербально або іконічно (за допомогою емотиконів). Емоційні дописи є мало інформативними, проте вони містять вербалізовану реакцію користувача на певні подію або явище, наприклад: «Сьогодні була на роботі без обіду. Йшла додому з візуалізацією зжертого собакою паркету і шмати в руках для витирання її продуктів життєдіяльності. Прихожу - ан нєт - сидить оце на коврику для йоги. Просвітлення?..» (І. Карпа, 27.12.2018). Переважно це опис емоційного стану або реакції дописувача на щоденні події, часто такі дописи супроводжуються фотографіями або картинками. Від адресатів у такому разі передбачено також емоційну реакцію у вигляді схвальних коментарів або емотиконів. Часто емоційні дописи є підписами до фотографій користувача й віддзеркалюють його внутрішній стан або ситуації, насичені експресією чи оцінкою. Інформаційні дописи повідомляють нову інформацію, що в соцмережах здебільшого має характер анонсів певних подій, наприклад: «11 грудня в ужгородській книгарні «Кобзар», у рамках щорічної передсвяткової акції «Письменник за прилавком» із читачами спілкуватиметься Андрій Любка. Початок зустрічі - о 13.00» (А. Любка, 10.12.2018). Оголошення та анотації розміщують як на сторінках користувачів, так і в групах за інтересами, що передбачає створення особливої сторінки обміну інформацією - «події». Крім анонсування майбутніх подій, інформаційні дописи скеровані на подання звітів - інформації про минулі події, потенційно цікаві адресатам, наприклад: «2018-й рік став рекордним щодо кількості відремонтованих автодоріг в Україні - завдяки початку роботи Дорожнього фонду вдалося відновити 3 800 км доріг як загальнодержавного, так і місцевого значення» (П. Порошенко, 28.12.2018). Інформаційні описи містять як повідомлення про майбутні події, так і про минулі, однак важливою рисою цих текстів є актуальність для масового адресата. Аргументативні дописи завжди полемічного характеру, їхнє призначення - формулювання і коментування авторської позиції, наприклад: «Оце кажуть, що прийшов Сонцеворот, Сонце від сьогодні світить нам все більше. Брехня. Бо якби й справді Сонце більше світило, було б тепліше. А так виходить, що Сонце світить сьогодні, а тепло буде тільки за три місяці? Це зрада, шановні. Натуральна зрада» (Брати Капранови, 22.12.2018). Цей різновид дописів передбачає репрезентацію авторських міркувань, пояснення позицій та точки зору, висловлення власних зауважень тощо. Аргументативні дописи подібні до аналітичних журналістських матеріалів: характеризуються об'єктивністю, логічністю, проте допускають суб'єктивні потрактування й вираження авторської позиції, наприклад: «Починаю розбирати виборчі програми кандидатів у президенти. Різні фахівці хай говорять про своє: дороги, медицину, економіку, релігію тощо, я ж говоритиму про мовне питання в інтерпретації кандидатів» (Л. Ніцой, 29.12.2018). Здебільшого дописи цього різновиду фіксуємо на сторінках науковців і політиків. Пошукові дописи виконують функції контактовстановлення й отримання нової інформації: користувачі звертаються до потенційних адресатів з питанням на власній/чужій сторінці, або дописують у групах чи спільнотах за інтересами, наприклад: «Чи є смисл просити МОН «автоматично» акредитувати освітню програму бакалаврів на підставі наявної акредитованої освітньої програми магістрів?» (допис у групі «Новини вищої освіти», 29.12.2018). Інтенція авторів таких дописів - одержати потрібну інформацію, тому обов'язковою вимогою є наявність запиту, вираженого або у формі питального речення, або у вигляді сформульованої проблеми. Пошукові дописи характерні й для пересічних користувачів, які потребують допомоги в інших учасників спільноти у випадку пошуку потрібної інформації. За таких умов полілогізм спілкування зумовлений формою запиту і реалізований у коментарях, що містять відповіді до цього запиту.

Іншим жанром комунікативної взаємодії в соцмережах є коментар, що виконує функції репліки-реакції на допис, тобто є вторинним щодо жанру допису. Коментар визначають як «інтерактивний комунікативний мережевий жанр, за допомогою якого відкривається унікальна можливість «відкритої комунікації» з онлайн-користувачами, перетворюючи сам процес спілкування на активну гру, видовище» [7, 42]. Так, наприклад, коментар з офіційної сторінки Люко Дашвар до анонсу презентації нової книги письменниці: «Добрий день! Нашому місту виповнилося 1111 років. До цієї події, місцеві та районні фанати творчості Люко Дашвар, хотіли б запросити її на зустріч з нами, її читачами. Скажіть чи це можливо? Чи автор не проводить таких зустрічей? Наше місто дуже мальовниче, з древньою історією, і ми готові їй його показати. А натомість бажали б теплу розмову з автором і придбати її нову книгу» (Люко Дашвар, 17.08.2018). У такому разі коментар адресований автору допису, проте особливості спілкування в соцмережах передбачають можливість коментувати висловлення інших користувачів і коментаторів, створювати розгалужені «вузли» коментарів у межах окремої «гілки» спілкування. За обсягом коментарі переважно менші порівняно з дописом, але пов'язані з ним тематично. На думку С. Фіялки, «спілкуванню через коментарі притаманна розмитість межі між автором і реципієнтом, надзвичайна активність читачів, які часто схильні перетворюватися на авторів, уживання різноманітних цитат і запозичень, постійне відволікання уваги від головної думки повідомлення» [8, 48]. Долучитися до обговорення допису може кожний користувач, що і створює полілогічність комунікативної взаємодії.

Форми комунікативної взаємодії в соцмережах визначаємо як тип подання повідомлення на семіотичному рівні: вербальна, іконічна й креолізована форми. Вербальна форма орієнтована на репрезентацію виключно текстового матеріалу. Ця форма найменш поширена в соцмережах, оскільки наявність виключно текстової частини не приваблює користувачів і не спонукає їх до сприйняття дописів. Натомість наявність ілюстративних компонентів сприяє встановленню контакту між дописувачем і іншими користувачами. Якщо в дописі наявні виключно ілюстративні компоненти, вважаємо таку форму іконічною. Це можливо за умови репрезентації фотографій, листівок, жартівливих картинок без підписів і тексту всередині зображень. Проте найпоширенішою формою подання інформації в соцмережі є креолізована: поєднання вербальних і невербальних компонентів у повідомленні. Здебільшого це підписи до ілюстрацій або ілюстрування дописів, що актуалізує увагу користувачів і приваблює їх на візуальному рівні. На нашу думку, саме креолізована форма є найефективнішою для представлення дописів, тоді як вербальна - для коментарів.

Висновки

мережа спілкування комунікативний

У результаті проведеного дослідження полілогічного характеру комунікативної взаємодії користувачів соцмереж визначено жанри і форми спілкування. Серед жанрів розрізняємо допис і коментар, а в межах дописів такі жанрові різновиди, як ритуальні, емоційні, інформаційні, аргументативні й пошукові. Серед форм спілкування виокремлено вербальну, іконічну й креолізовану з наданням переваги останній. До перспектив вивчення комунікації в соцмережах належать розроблення типології жанрових різновидів дописів і коментарів, а також аналіз стратегій і тактик мережевої комунікації.

Література

1.Данько Ю. Феномен соціальних мереж у контексті становлення і розвитку мережевого суспільства / Ю. Данько // Вісник Міжнародного слов'янського університету. Харків. Серія «Соціологічні науки». - 2012. Том. XV. - Вип. 1-2. - С.53-59.

2.Дзюбіна О. І. Комунікативний аспект соціальних мереж Facebook і Twitter / О. І. Дзюбіна // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». - 2016. - № 2 (12). - С.218-222.

3.Коган К. М. Соціальні мережі як елемент нового соціального середовища / К. М. Коган // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. -- 2014. -- Вип. 16. -- С.61--71.

4.Лобовікова О. О., Мельніков А. С. Соціальні мережі як феномен інформаційного суспільства / О. О. Лобовікова, А. С. Мельніков // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 2011. - Випуск 5. - С.150-164.

5.Мирумян А. Г. Социальные сети в системе массовой коммуникации / А. Г. Мирумян // Вестник Адыгейского государственного университета. -- Серия 2 : Филология и искусствоведение. -- 2015. -- Вып. 3 (164). -- С.125-129.

6.Сирота Е. Ю. Личностные особенности постоянных посетителей сайта www.vkon-takte.ru / Е. Ю. Сирота// Вестник КемГУ -- 2010. -- №3 (43). -- С.115-118.

7.Тірон І. Веб-коментар як жанр сучасного медійного дискурсу /

І.Тірон // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. Серія «іноземна філологія». -- Вип. 44. -- С.42-45.

8.Фіялка С. Інтернет-коментарі в системі масової комунікації /

С.Фіялка // Вісник Книжкової палати. -- 2015. -- Вип. 9. -- С.47-48.

Размещено на Allbest.ru