Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра економічної кібернетики

Курсова робота з дисципліни: «Управління проектами автоматизації»

На тему: «Управління проектом розробки та впровадження інформаційної системи (на прикладі Ковельського відділення Райффайзен Банку «Аваль»)»

Студентки IV курсу групи ЕК-41 напряму підготовки 6.030502 «Економічна кібернетика» спеціальності «Економічна кібернетика» Діденко Юлії Юріївни

Керівник: в. Стрільчук Р.М.

Члени комісії в. Стрільчук Р.М.

д.пол.н., к.е.н, проф. Юськів Б. М.

ст.в. Красін М.А.

Рівне - 2013

Зміст

Вступ

1. Постановка задачі управління проектом автоматизації бізнес-процесів підприємства (РБ «Аваль»)

1.1 Загальна характеристика об'єкта дослідження

1.2 Розробка моделі бізнес-процесів діяльності підприємства (організації) (SADT)

1.3 Побудова моделі інформаційних потоків даних (DFD)

1.4 Завдання на розробку ІС об'єкта дослідження

1.5 Технологічні вимоги і технічне забезпечення

2. Планування проекту розробки та впровадження ІС засобами Microsoft Project

2.1 Зміст проекту та ключові етапи

2.2 Структуризація ключових етапів

2.3 Календарний план проекту

2.4 Графічне представлення проекту

2.5 Дослідження і коригування планів використання ресурсів під час реалізації проекту

3. Запуск в експлуатацію та оцінка ефективності ІС

3.1 Дослідна та промислова експлуатація ІС

3.2 Оцінка ефективності впровадження

Висновки

Використана література

Вступ

Актуальність теми роботи. Будь-яке, навіть невелике підприємство є досить складною системою, яка складається з багатьох елементів, переплетених різноманітними зв'язками. У більшості випадків, елементи є настільки складними, що самі можуть розглядатися як системи, будучи підсистемами досліджуваного підприємства.

Очевидно, що при дослідженні таких складних об'єктів виникають великі обсяги інформації. Ця інформація здебільшого неструктурована і вимагає формалізації. Така формалізація досягається через моделювання - побудову моделей.

Одна із проблем в такому виді діяльності є відсутність ефективної системи інформатизації підприємства, яка пришвидшить його роботу. Застосування методів управління проектами дозволяє досягти необхідної якості, заощаджує гроші, час, ресурси, знижує ризик і підвищує надійність реалізації таких систем.

Мета полягає у використанні можливостей MS Project в процесі розробки плану автоматизації бізнес-процесів банку.

Об'єктом дослідження курсової роботи є Ковельське відділення РБ «АВАЛЬ».

Предметом дослідження є процеси функціонування підприємства по кредитній системі банку.

Завдання роботи випливають з поставленої мети:

ь вивчити документацію відносно діяльності Ковельського відділення Волинської обласної дирекції РБ «АВАЛЬ»;

ь на основі зібраної інформації дослідити діяльність підприємства;

ь змоделювати бізнес-процес кредитних послуг;

ь розробка та впровадження ІС.

Теоретична та практична цінність роботи полягає в дослідженні процесів в банку великого масштабу, а отриманні результати можна буде використати на аналогічні підприємства з мінімальними змінами.

1. Постановка задачі управління проектом автоматизації бізнес-процесів підприємства (РБ «Аваль»)

1.1 Загальна характеристика об'єкта дослідження

РБ «АВАЛЬ» засновано 3 березня 1992 року у вигляді відкритого акціонерного товариства і зареєстровано рішенням Правління Національного банку України за №94 від 27 березня 1992 року. Юридична та фактична адреса банку: 45000, м. Ковель, бул. Л. Українки, 3.

Організаційно-правова форма банку - акціонерне товариство. Материнським банком Райффайзен банку Аваль є АТ Райффайзен Центральбанк Естеррайх Акцієнгезельшафт.

Структура акціонерів банку станом на кінець 2013 року наведено на рис.1.1. автоматизація бізнес банк microsoft

Рис.1.1.Структура акціонерів банку

Організаційна модель банку складається з 25 Департаментів, 14 самостійних Управлінь і відділів, Казначейства, групи менеджменту інформаційних технологій, виконавчого секретаріату, групи регіонального менеджменту, служби з питань недержавного пенсійного забезпечення, експертно-майнового центру.

Високоякісне оперативне обслуговування клієнтів по всій Україні забезпечується власними мережами наземного цифрового та супутникового зв^'язку, системою електронного обігу, використанням новітніх банківських та інформаційних технологій у бізнес-процесах банку. На стадії впровадження знаходиться інтегрована система роздрібного бізнесу на основі програмного комплексу Bankmaster RS.

Банк здійснює свою діяльність в межах наданих Національним банком ліцензій та дозволів і надає клієнтам великий спектр банківських послуг. Види діяльності, які здійснює банк відповідають статуту банку. Предметом діяльності Банку є виконання банківських операцій, згідно з наданими Національним банком України ліцензіями та дозволами.

Стратегічна мета Банку - вийти на якісно новий рівень обслуговування клієнтів, бути гідним фінансовим інститутом на міжнародному рівні.

РБ «АВАЛЬ» розвивається як роздрібний універсальний банк здатний ефективно обслуговувати підприємства великого, малого та середнього бізнесу.

Сьогодні РБ «АВАЛЬ» є провідним в Україні банком, що пропонує приватним клієнтам максимально повний перелік банківських послуг, зокрема споживче кредитування (у тому числі за спеціальними програмами - товари у розстрочку, автомобілі у кредит), грошові перекази у національній та іноземних валютах з відкриттям і без відкриття рахунку, розміщення коштів на кредитних рахунках, повний набір сучасних платіжних інструментів - пластикові картки міжнародних систем Europay International і Visa International.

Сьогодні РБ «АВАЛЬ» проводить активну політику в галузі кореспондентських відносин як за банками України, так і з банками країн близького і далекого зарубіжжя. Ця політика ґрунтується на принципі взаємовигідного співробітництва з банками резидентами та нерезидентами.

Однією з основних послуг банкам-кореспондентам є відкриття і ведення мультивалютних кореспондентських рахунків. Співробітництво у цій галузі дає можливість банкам використовувати переваги унікальної багатофункціональної розрахункової системи банку для прискореного здійснення розрахунків, а також для реалізації різноманітних проектів, що забезпечують великий обсяг платежів зі структурними підрозділами РБ «АВАЛЬ».

РБ «АВАЛЬ» активно працює на міжбанківському ринку і має кореспондентські рахунки у 24 найбільших банках Європи й Америки, а також у 13 банках країн СНД та Балтії.

Корпоративним клієнтам надається ціла низка банківських та фінансових продуктів та послуг, включаючи такі основні продукти:

ь кредити - стандартні кредитні продукти, включаючи позики для поповнення обігових коштів та інвестиційне фінансування, а також відновлювальні кредити і кредитні продукти, гарантовані урядами або міжнародними фінансовими закладами;

ь торгове фінансування - продукти з торгового фінансування включають в себе кредити на імпортні та експортні операції.

ь різного роду гарантії, в тому числі тендерні гарантії, гарантії повернення авансу, гарантія належного виконання контракту та гарантії виконання гарантійних зобов'язань;

ь депозити і інвестиційні продукти - це вклади до запитання, строкові вклади і депозитні сертифікати. Крім цього, ми пропонуємо клієнтам інвестиційні продукти, в тому числі послуги з управління портфелем;

ь послуги зі здійснення платежів/обслуговування рахунку - включають в себе перекази та виплати коштів, постійні платіжні доручення, безакцептне списання та виплати за чеками;

ь казначейство - корпоративним клієнтам пропонується низка послуг щодо валютообмінних операцій та трансакцій на грошовому ринку. До цих продуктів відносяться спотові та форвардні форексні трансакції, вклади до запитання, а також процентні та валютні свопи;

ь управління активами - у майбутньому своїм клієнтам банк запропонує низку продуктів з управління активами, в тому числі управління активами пенсійного фонду та спеціалізовані продукти. Крім цього, ми продаємо продукти та послуги третіх сторін, у тому числі страхових компаній.

Наразі банк розширює свій роздрібний бізнес та МСБ, головним чином фокусуючись на підприємствах МСБ, заможних клієнтах та прошарку клієнтів вище "масових", з доходом вище середнього, що працюють або живуть у міських центрах. Банк нарощує зусилля в роздрібному бізнесі як шляхом впровадження нових кредитних продуктів, нових каналів збуту, так і продовжуючи інвестувати в мережу відділень.

1.2 Розробка моделі бізнес-процесів діяльності підприємства (організації) (SADT)

В даному підрозділі розглянемо загальну схему діяльності бізнес процесів РБ «АВАЛЬ».

Згідно методики по SADT буде проводитись моделювання бізнес-процесів надання банківських послуг РБ «АВАЛЬ» методологію IDEF0 основними стандартами якої є те, що аналіз бізнес процесу складається з створення так званої ”чорної скрині”.

Спочатку створюється функціональна діаграма всього підприємства в цілому, вона носить назву контекстної діаграми. Контекстна діаграма РФ Банку «Аваль» має такий вигляд:

Рис. 1.2. «Чорна скриня» надання кредитних послуг

На вході знаходиться клієнт, що потребує послугу по отриманні кредиту, а на виході клієнт отримаю послугою або відмовою у її наданні.

Зверху на процес впливає НБУ, що регламентує роботу банку та інформаційна система. Знизу на процес впливають персонал та керівництво банку.

На Рис. 1.3 зображено головну схему процесу повернення надання кредитних послуг. Вхід і вихід показані відповідно до попереднього рисунку, НБУ зверху впливає на всі блоки схеми, крім першого і другого. ІС відносяться до всіх блоків, так як і знизу персонал банку, крім того керівництво впливає на другий і четвертий блоки.

Рис. 1.3. Головна діаграма процесу надання кредитних послуг

У першому блоці зображено початковий або перший етап роботи з клієнтом.

Якщо клієнт визначився у послузі та погоджується з умовами, то на рисунку видно лінію виходу «обрана послуга».

Другий блок розпочинає перевірку можливості надання послуги даному клієнту, в якому відбудеться перевірка клієнта на платоспроможність та його кредитну історію.

Якщо клієнт не проходить дану перевірку і спостерігається негативна тенденція його поведінки в минулому по відношенню до банку, то кредитори змушені відмовити у наданні кредиту. У протилежному випадку з клієнтом заключається договір про надання кредиту та уточнюються всі деталі.

На Рис. 1.4 розглянуто більш детально перший блок головної схеми, тобто початковий етап роботи з клієнтом.

Рис. 1.4. Деталізація початкового етапу роботи з клієнтом

Основна мета цього етапу полягає в пропонуванні можливих послуг. Інструментами початкового етапу виступають вербальні та не вербальні комунікації. Після ознайомлення з каталогом банківських продуктів, клієнт має можливість отримати детальну інформацію про обрану послугу.

На останньому етапі клієнт обирає послугу згідно поданої інформації.

На Рис. 1.5 розглянуто другий блок головної схеми в якому описано перевірку можливості надання послуги обраної клієнтом.

Рис. 1.5. Деталізація перевірки можливості надання послуги

Основна мета цього етапу полягає у перевірці клієнта на «негативну» кредитну історію у базі даних. У разі знаходження клієнта у такій базі даних йому відмовляють у наданні послуги. Якщо ж особа не мала проблем з банками та кредитними установами, то проводиться його реєстрація в БД для заключення основного договору.

В третій блок не потребує деталізації, бо система автоматично відкидає можливість надання послуг по кредиту особам з негативною кредитною історією.

Наступний етап передбачає оформлення договору надання кредиту з урахуванням всіх правил та норм передбачених НБУ (рис. 1.6.).

Рис. 1.6. Деталізація процесу оформлення договору

Після перевірки клієнта і вибору ним конкретного продукту відбувається формлення бланків, де дані про клієнта вносяться в БД. Зареєстрованому клієнту відкривається персональний рахунок та надається кредитна картка відповідно до умов договору та за стандартами НБУ.

1.3 Побудова моделі інформаційних потоків даних (DFD)

Діаграма потоків даних (DFD) (англ. Data Flow Diagram) -- графічне представлення «потоків» даних в інформаційній системі. Діаграма потоків даних також може використовуватись для представлення обробки даних (структурна розробка).

Ця DFD рівня контексту, потім розширюється, для того, щоб показати розроблювану систему детальніше. Діаграми потоків даних містять чотири типи графічних елементів: процеси, що представляють собою трансформацію даних в рамках системи, що описується, репозиторії (сховище даних), зовнішні по відношенню до системи сутності та потоки даних між елементами трьох попередніх типів.

На Рис. 1.7. представлена модель потоків даних підприємства виконана в нотації DFD.

На рисунку видно, що модель виконана в нотації DFD мало чим відрізняється від тієї, що виконана в IDЕF0 і по суті вона є такою ж тільки з акцентом на потоки даних. Мета банку залишилася такою ж - надати кредит клієнту. Відповідно і послідовність етапів також збереглась в такому ж вигляді. На цій схемі показано логічні потоки даних між сховищами даних та зовнішніми джерелами.

Початок документо-обороту дає клієнт у якого виникла потреба у банківських послугах і тоді він звертається до нашого. Консультант який спілкувався з клієнтом заносить загальну інформацію до бази даних(БД) про клієнтів. На кінцевому етапі керуючись стандартами оформлення від НБУ та занесення договірних умов у форму №4 та БД клієнтів складається договір, що задовільняє потребу клієнта в послузі.

Рис. 1.7. DFD модель надання кредитних послуг

Отже побудувавши DFD модель можна так само зрозуміти напрям діяльності підприємства, як і в SADT, але в першій використовуються різні блоки, а відповідно кожен з них несе різний тип інформації.

1.4 Завдання на розробку ІС об'єкта дослідження

Щоб забезпечити стабільну та швидку роботу інформаційної системи «Credit-client» і чітке уявлення про неї користувача, потрібно детально оформити основні вимоги до неї.

Сучасна інформаційна система в сфері діяльності організації дозволяє забезпечити вирішення таких завдань:

ь прямий, своєчасний доступ до інформаційного продукту (точну інформацію про хід виробничого процесу в просторі та часі);

ь ефективну координацію внутрішньої діяльності та оперативне розповсюдження різноманітних повідомлень;

ь використання якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного управління на нижній та середніх ланках управління виробництвом.

ь постійне поповнення необхідною інформацією;

ь своєчасне забезпечення відповідних споживачів достовірними даними;

ь збирання, обробка даних про стан та результати роботи об'єктів управління для інформування вищих органів управління;

ь аналітична обробка інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

ь збір інформації з різних джерел

ь реєстрація, обробка та видача інформації що характеризує стан управління чи виробництва

Вимоги до інформаційної системи «Credit-client» Ковельського відділення РБ «АВАЛЬ»:

ь ІС повинно бути достатнім для підтримки всіх автоматизованих функцій об'єкта;

ь програмне забезпечення ПК повинно мати сумісність з інформаційним забезпеченням систем, що розробляється;

ь ІС повинна забезпечити коректність та зручність внесення даних;

ь ІС повинна мати відповідний стилю банку інтерфейс;

ь інформація, яка розміщена у системі, повинна мати чітку структурованість, щоб її використання було нескладним;

ь структура документів та екранних форм повинна відповідати характеристиками терміналів на робочих місцях кінцевих користувачів;

ь в ІС мають бути передбачені засоби контролю вхідної і результатної інформації, оновлення даних в інформаційних масивах, контролю цілісності інформаційної бази, захисту від несанкціонованого доступу.

Будь-який облік не може вестися без бази даних. Тому на допомогу користувачам створюються програми для роботи з базами даних. На сьогоднішній день їх дуже багато і вони в свою чергу дуже різноманітні, зі своїми специфічними властивостями. Це такі програмні продукти як Excel, Access, FoxPro, Paradox, Delphi, MY SQL та інші програмні продукти.

Запропонована ІС повинна звести до мінімуму ручну роботу працівників відділення та з скоротити час на перевірку інформації. Система в кінцевому результаті оптимізує роботу відділу та банку в цілому.

1.5 Технологічні вимоги і технічне забезпечення

Програмне забезпечення повинно гарантувати виконання всіх функцій і мати засоби організації всіх необхідних процесів оброблення.

Програмне забезпечення «Credit-client» повинно бути:

ь універсальним;

ь функціонально достатнім (повним);

ь надійним (система повинна автоматично зберегти всі дані та коректно завершити роботу програм без втрати даних);

Програмне забезпечення повинно мати засоби діагностування технічних засобів і контролювання достовірності інформації, що надходить.

Системне програмне забезпечення повинне базуватися на платформі, яка повинна забезпечити:

ь підтримку "клієнт-серверної" технології обробки даних;

ь розмежування доступу до системних ресурсів та даних;

ь резервування та захист інформації, (захист цілісності баз даних).

Програмне забезпечення повинно розроблятися із застосуванням принципів структурного і модульного програмування. Кожна із задач, яка входить в систему повинна бути максимально незалежною від інших.

Вимоги до незалежності програмних засобів від засобів обчислювальної техніки, що використовуються, визначаються на стадії розроблення технічного завдання.

Контроль якості програмних засобів, які розробляються, повинен бути забезпечений тестуванням та проведенням дослідної експлуатації.

Інформаційна система має мати доступ для роботи в мережі та орієнтованою на одночасне використання багатьма користувачами. Найпоширенішими є дві основні концепції побудови такого програмного забезпечення:

1. Файл-серверна концепція. Тут мережне програмне забезпечення орієнтовано на надання багатьом користувачам ресурсів загальнодоступного головного комп'ютера мережі - файлового сервера, або файл-сервера.

2. Клієнт-серверна концепція, яка ще називається архітектурою "клієнт-сервер", програмне забезпечення орієнтовано не тільки на колективне використання ресурсів, а й на їх оброблення в місці розміщення ресурсу за запитами користувачів.

2. Планування проекту розробки та впровадження ІС засобами Microsoft Project

2.1 Зміст проекту та ключові етапи

Райффайзен Банк Аваль пропонує позичальникам отримати доступ до власної кредитної історії за допомогою впровадження ІС «Credit-client», скориставшись послугами Першого всеукраїнського бюро кредитних історій.

Кредитна історія -- це інформація про кредити та грошові зобов'язання позичальника перед банками та фінансовими установами. Кредитна історія відображає репутацію позичальника та показує, чи не було у нього простроченої заборгованості. Ви можете отримати доступ до власної кредитної історії, скориставшись послугами Першого всеукраїнського бюро кредитних історій, де вона зберігається.

Так наприклад кожен користувач зі свого ПК за допомогою мережі інтернет, пройшовши реєстрацію на сайті, може отримати доступ до власної кредитної історії. При чому дані введені користувачем є повністю конфіденціальними та не підлягають розголошенню. Така система є досить зручною та підвищує імідж банку.

В запропонованому проекті є сім логічно взаємопов'язаних між собою етапів, що розкривають послідовність процесів:

1. Узгодження впровадження системи з керівником.

2. Планування встановлення системи.

3. Закупівля програмного забезпечення.

4. Встановлення системи.

5. Навчання співробітників роботи в новій системі.

6. Закінчення встановлення системи.

До того, як прийняти рішення про встановлення ІС проводиться презентація для керівництва, де наводяться можливості даної системи, відповідно приймається рішення про необхідність її встановлення.

Розглядається варіант, коли керівництво прийняло рішення про впровадження інформаційної системи. Тоді чітко визначається послідовність виконання проекту та визначення дій за які відповідають визначені учасники проекту. На даному етапі керівництво та менеджер проекту визначають, що і як потрібно робити.

В етапі «закупівля ПЗ» відбувається замовлення стандартизованого пакету програми, замовлення додаткових ліцензій, якщо мова йде про широкий спектр використання продукту.

Встановлення системи включає інсталяцію даної ІС.

Наступним кроком є навчання співробітників за стандартами роботи з системою.

Останній пункт це невелике коригування доступу для певних користувачів даної системи.

Для проведення інформатизації в банку вище наведений зміст проекту буде вдалим, а тому з його допомогою можна досягти поставлених цілей.

2.2 Структуризація ключових етапів

Кожен ключовий етап проекту має свою структуризацію, тобто складається з декількох під етапів, що забезпечує більш деталізоване та поступове його виконання.

В етапі узгодження впровадження системи з керівником є чотири під етапи:

1. Визначення дати та часу проведення презентації - договір менеджера проекту по впровадженню ІС та керівництва відділення про узгодження часу проведення презентації;

2. Проведення презентації - це стислий опис переваг системи для керівництва за допомогою слайдів через проектор.

3. Оцінка системи - керівництву потрібно обговорити недоліки та переваги ІС, провести моніторинг ринку даного продукту та прийняти відповідні рішення;

4. Прийнято рішення по впровадженню системи - прийняття рішення про встановлення запропонованої ІС на підприємстві.

Другий етап - планування встановлення системи включає в себе три під етапи:

1. Презентація для співробітників - персонал банку повинен побачити та оцінити якість та переваги ІС;

2. Визначення конфігурації - вибір ПЗ під вимоги та об'єктивні фактори роботи підприємства;

3. Створення плану встановлення системи - узгодження всіх її ключових етапів по впровадженню системи в експлуатацію.

Третій етап - закупівля програмного забезпечення. Він включає в себе чотири під етапи, що відповідають за купівлю ПЗ :

1. Замовлення стандартизованого пакету програми - банк замовляє ліцензійний програмний продукт, яке задовольнить вимоги;

2. Замовлення додаткових ліцензій - відбувається у разі необхідності розширення експлуатації програми;

3. Оплата - перерахунок коштів за раніше зроблене замовлення програмного продукту.

4. Отримано ПЗ - через певний термін до банку надходить програмне забезпечення.

Встановлення системи є ключовим етапом, під час його виконання відбувається впровадження програмного забезпечення на робочі ПК. Даний етап включає в себе чотири під етапи:

1. Інсталяція - установка, яка включає в себе розміщення всіх необхідних програмі файлів у відповідних місцях файлової системи, а також зміну та створення конфігураційних файлів;

2. Конфігурування - налаштування усього ПЗ під вимоги та об'єктивні фактори роботи підприємства;

3. Сумісництво з іншими програмними продуктами - під час проходження цього етапу, перевіряється можливість даної ІС співпрацювати з іншими програмними продуктами.

4. Комплексна перевірка - тут IT-спеціаліст перевіряє правильність роботи системи в цілому у відповідності до поставлених цілей.

Щоб ефективно використовувати дану систему необхідно провести навчання співробітників, які будуть використовувати дану інформаційну систему. В цьому процесі відображені такі три етапи:

1. Розробка програми навчання - це визначення структури тренінгів, що дають можливість виробити у працівників необхідні вміння сприймати і опрацьовувати інформацію, а також допоможуть розвинути практичні навики застосування знань і вмінь у своїй роботі з даним ПЗ;

2. «Іспит» - перевірка навичок та знань отриманих в ході навчання;

3. Навчання завершене - на цьому етапі працівники отримують посвідчення про підвищення кваліфікації.

На останньому етапі «Встановлення системи закінчено» - проводяться мінімальні зміни в програмному забезпеченні для окремих користувачів.

2.3 Календарний план проекту

Щоб чітко і послідовно виконувати завдання відповідно до проекту використовується календарний план. План нашого проекту показаний на Рис.2.1.

Проект буде тривати шістдесят шість днів або майже три місяці з врахуванням вихідних днів.

Початок процесу інформатизації припадає на десяте грудня (вівторок), а закінчення на одинадцяте лютого (вівторок).

Під час проекту робочими є всі дні крім суботи та неділі, робочий день починається в дев'ять ранку, а закінчується в шість вечора. Обідня перерва між першою та другою годиною дня.

Кожен ключовий етап в проекті починається зразу на наступний день після попереднього, тобто завершується один запланований пункт, а на наступний день розпочинається інший і не може бути інакше.

Рис. 2.1. Календарний план проекту інформатизації

Даний календарний план повністю виключає можливість помилок з термінами виконання робіт проекту, тому що все проектування задач відбувалися в автоматичному режимі.

2.4 Графічне представлення проекту

Неможливо якийсь проект представити без графічної інтерпретації, яка дозволила б побачити всі етапи на одній часовій шкалі. В MS Project графічно представити проект може діаграма Ганта - один із стандартів його виконання.

На Рис. 2.2 показано діаграму виконання інформатизації на нашому підприємстві.

Рис. 2.2. Графічне представлення проекту впровадження ІС (діаграма Ганта)

Чорними лініями представлені ключові етапи проекту, а синіми відповідно під етапи, протяжність лінії показує час її виконання. Стрілки, які з'єднують етапи та під етапи між собою мають зв'язок типу кінець - початок.

Як видно у верхній частині зображення знаходиться часова шкала. Зліва від протяжності виконання етапу знаходиться його назва, справа працівники які працюють над проектом та ресурси які використовуються.

Графічна інтерпретація досить детально і ясно показує будь-який процес у нашому випадку це впровадження інформаційної системи.

2.5 Дослідження і коригування планів використання ресурсів під час реалізації проекту

Для виконання будь - якого проекту потрібні ресурси. В нашому загалом використовується трудові, але для інформатизації і без матеріальних ресурсів також не обійтись. Побачити їх можна на Рис.2.3.

Рис. 2.3. Ресурси проекту інформатизації

Під час проекту людські ресурси будуть використовуватись постійно, як від задуму проекту так і до його завершення. Він і створювався з розрахунку на те, що кожен працівник буде зайнятий на постійній основі своїм завданням. В разі, якщо один працівник не буде встигати виконати вчасно свою роботу, можна долучити до нього ще людей, але проект розраховувався таким чином, що є запас часу у виконанні. Якщо працівник буде достроково виконувати свою роботу, то його можна буде і вивести з проекту раніше. Працівники курсів заключали контракт з підприємством, а через це мають виконувати свою роботу в зазначені під час розробки програми навчання терміни.

Матеріальним ресурсом на підприємстві є проектор він використовується коли показували презентації для керівництва та працівників.

Можна сказати, що людських ресурсів більш ніж достатньо, матеріальних та грошових в тому обсязі, в якому потребує проект інформатизації.

3. Запуск в експлуатацію та оцінка ефективності ІС

3.1 Дослідна та промислова експлуатація ІС

Для ефективного впровадження ІС використовують два етапи: дослідну експлуатація, після якої здійснюються приймальні випробування, і передачу в постійну експлуатацію.

ІС мають впроваджуватися лише на діючому підприємстві. Наказом замовника, погодженим із розробником, визначаються терміни проведення робіт і склад приймальної комісії. До наказу додають програму робіт і план-графік, у яких визначаються умови і кількість рішень задач, порядок перевірки технічних засобів при розв'язанні задач, порядок усунення недоліків, відмічених при дослідній експлуатації.

Мінімальна тривалість дослідної експлуатації залежно від потрібної частоти вирішення функціональних задач має відповідати таким термінам за ГОСТ 24.104-85 АСУ «Общие положения» (табл. 1).

Таблиця 1.Тривалість дослідної експлуатації

Частота вирішення задачі	Тривалість дослідної екплуатації	Допустима загальна тривалість порушень безперервності дослідної експлуатації
Один раз на добу і більше	Один місяць	Не більше п'яти діб чи до 15% планової кількості рішень
Від одного разу на місяць до одного разу на добу	Три місяці	Не більше третини планової кількості рішень
Менше одного разу на місяць	Період між двома послідовними рішеннями	В даному випадку повинно бути ніяких порушень безперервності дослідної експлуатації

Складається акт передачі ІС у дослідну експлуатацію.

Під час дослідної експлуатації ведуть журнал дослідної експлуатації, в який записують всі рішення й усі порушення, які виникли під час кожного з рішень.

За результатами дослідної експлуатації складають протокол, у якому виноситься позитивне чи негативне рішення й усі недоліки з термінами їх усунення. Якщо під час дослідної експлуатації виникли додаткові вимоги замовника, не передбачені в технічному завданні, то вони не є підставою для негативної оцінки результатів дослідної експлуатації і їх можна задовольнити, уклавши додатковий контракт і погодивши терміни.

Після позитивних результатів дослідної експлуатації провадять приймальні випробування, які водночас є здачею проекту в постійну екслуатацію.

Приймальній комісії, яка провадить приймальні випробування, подають:

ь технічне завдання на систему;

ь технічну документацію на систему і на кожну її частину, яка передається в постійну експлуатацію;

ь протокол і журнал дослідної експлуатації;

ь штатний розклад підрозділів замовника, які обслуговуються ІС;

ь акти передачі всіх частин ІС у постійну експлуатацію;

ь проекти програм і методик приймальних випробувань.

Приймальні випробування задач, які мають частоту вирішення один раз на добу і більше, повинні проводитись в режимі нормальної експлуатації, інші випробовуються на тестових прикладах.

Випробування передбачають:

ь випробування кожної задачі;

ь випробування всіх пред'явлених комісії задач у комплексі з зада-чами, що вже функціонують (сумісництво);

ь випробування задач за наявності помилок в інформації;

ь перевірку процедур внесення змін до баз даних чи в нормативно-довідкову інформацію.

Показники надійності роботи ІС оцінюють за даними дослідної експлуатації і проведених випробувань. Усі виявлені недоліки та зауваження, а також терміни їх доопрацювання вказують у протоколі погодження. Після внесення всіх змін складають акт передачі ІС у постійну експлуатацію і акт завершення робіт.

Уся документація на ІС, а також програмне забезпечення (на машинних носіях) передаються замовнику.

3.2 Оцінка ефективності впровадження

Після введення в експлуатацію будь який проект має бути оцінений, щоб зрозуміти, чи досягнуті мета і цілі проекту, чи є результат очікуваним, та чи ефективно використані кошти.

Впровадження інформаційної системи аналізу не завжди призводить до абсолютного скорочення чисельності управлінського персоналу, що займається аналізом, фінансового положення корпорації. У той же час впровадження комп'ютерної інформаційної системи припускає проведення аналізу на більш високому рівні: більш глибоко, з охопленням раніше не досліджуваних аспектів і використанням нових методичних прийомів. Розробка і впровадження інформаційних систем припускає оцінку їх економічної ефективності як на нових процесах та і на швидкості роботи старих.

Для отримання інтегральної оцінки інформаційної системи буде застосований метод графічного аналізу з використанням графіків множинних чинників, що будуються за принципом номограм.

З обстежень існуючих інформаційних систем і оцінки їх стану після впровадження інформаційної системи аналізу, було визначено, що для доброї оцінки потрібно виокремити низку показників, що розбиваються за схожими ознаками на групи по чотири показники в кожній. Число груп має бути кратне чотирьом. У Табл. 2 запропоновано шістнадцять показників, об'єднаних в чотири групи.

Таблиця 2. Значення груп показників, що характеризують існуючу і запропоновану інформаційну систему.

Групи показників	Характерні показники	Значення показників в %
		Система до модернізації	Система після модернізації
1	2	3	4
I. Робота з інформацією	1. Можливості імпорту	15	50
	2. Легкість вводу	35	50
	3. Якість виведеної інформації	30	55
	4. Можливість обробки інформації	20	40
II. Зрозумілість інтерфейсу	1. Якість ярликів	50	65
	2. Зрозумілість оформлення	40	60
	3. Якість робочого вікна	55	75
	4. Робота в віконному режимі	45	60
III. Робота з рахунками	1. Можливість моніторингу рахунків	65	90
	2. Швидкість роботи	80	95
	3. Робота з кількома клієнтами	45	65
	4. Деталізація журналів рахунків	35	70
IV. Робота з базами даних	1. Швидкість доступу	50	70
	2. Надійність	80	100
	3. Різноманітність запитів	60	90
	4. Багато канальність	70	90

Перша група показників робота з інформацією оцінює, як працює з зовнішньою інформації система і ділиться вона на чотири показники. Можливості імпорту оцінюють наскільки легко можна ввести інформацію. Другий показник показує наскільки легко працівник може вносити нову інформацію. Якість виведеної інформації показує наскільки ефективно та без помилок було виведено інформацію з програми. Останній можливості перетворення та обробки інформації в системі не звертаючись до інших програмних засобів. На Рис. 3.1. представлена графічна інтерпретація показників першої групи.

Рис. 3.1. Графічна інтерпретація групи «Робота з інформацією»

Друга група показників включена у зв'язку з тим що, зрозумілість інтерфейсу дуже важлива частина під час перенавчання, або під час прийому нових працівників. Показник який перший ввійшов в цю групу - це якість ярликів - він показує наскільки ярлики програми якісно відображають функцію виконання. Зрозумілість оформлення - показник, що впливає на зацікавленість людини працювати з програмою. Якість робочого вікна показує, як інформаційна система підлаштовується під операційну систему та теми її оформлення. Останній показник в цій групі дає змогу оцінити наскільки зменшується функціонал системи в віконному режимі. На Рис.3.2 представлена графічна інтерпретація показників другої групи.

Рис. 3.2. Графічна інтерпретація групи «Зрозумілість інтерфейсу»

На Рис. 3.3 представлена графічна інтерпретація показників третьої групи.

Рис.3.3. Графічна інтерпретація групи «Робота з рахунками»

Виокремлення третьої групи показників обумовлене тим, що робота з рахунками, на яких збираються кошти є основною для системи. Можливість моніторингу рахунків, оцінка цього показника показує масив даних та його деталізацію отриману в системі. Другий показник показує, як швидко можна отримати нову інформацію від клієнта. Третій показує інформацію яку можна побачити на одному екрані по кількох клієнтах. Четвертий, кількість інформації, яку можна отримати за весь період існування рахунку та його деталізацію.

Зазвичай робота баз даних дуже трудомістка. Тому першим показником в четвертій групі є швидкість доступу до інформації в базі. Дуже важливим показником будь якої бази даних є її надійність і без такої оцінки вона була б неповною. Також важливим показником є різноманітність інформації яку можна отримати з бази даних тому це також треба оцінити. Останнім показником з усіх є багато канальність, тобто те як справляється система з одночасним доступом багатьох користувачів. На Рис. 3.4 представлена графічна інтерпретація показників четвертої групи.

Рис. 3.4. Графічна інтерпретація групи «Робота з базами даних»

Розроблений методологічний підхід на основі побудованих графіків дає наочне уявлення про ефективність впровадження нового програмного забезпечення на РБ «АВАЛЬ». При цьому інтегральний показник залежить від всіх 16 показників. Тому метою методики оцінки ефективності впровадження нового програмного забезпечення є передусім виявлення показників, на яких впровадження інформаційної системи аналізу найбільш суттєво впливає.

Висновки

Отже у курсовій роботі мною було розглянуто теоретичні та практичні аспекти ефективного впровадження інформаційної на РБ «АВАЛЬ».

Інформаційне забезпечення у РБ «АВАЛЬ» є невід'ємною частиною управлінської діяльності.

Кожна функція управління задачі інформаційного забезпечення відрізняється по складу і змісту.

Інформаційне забезпечення функції планування полягає в реалізації наступних процедур:

-- збір, обробка і аналіз інформації про ресурси (матеріальних, кадрових і інших), що є, для визначення реальних планових показників і термінів виконання планів;

-- оформлення документації планів і доведення їх до виконавців;

-- отримання і аналіз інформації про хід виконання планів для організації подальшого планування.

Інформаційне забезпечення функції календарно-планового керівництва полягає в реалізації наступних процедур:

-- збір і аналіз інформації про хід виконання планів, стан планових показників і терміни виконання;

-- збір інформації про умови функціонування підприємства і їх вплив на хід виконання плану;

-- доведення отриманої інформації до відповідальних керівників для ухвалення рішення про необхідність коректування їх дій;

-- оформлення документації ухвалених рішень і доведення їх до виконавців;

-- надання необхідної інформації підрозділам і керівникам, здійснюючим планування для можливого подальшого коректування планових показників.

Інформаційне забезпечення функції оперативного управління включає:

-- збір і обробку інформації про виниклу при роботі проблемну ситуацію і формулювання відповідних задач;

-- збір і обробку інформації, необхідної для вирішення поставлених задач;

-- збір і аналіз інформації про ресурси, що є (матеріальних, кадрових, тимчасові, інформаційних і інших);

-- організаційне і документація оформлення вибраного варіанту рішення;

-- доведення інформації про ухвалений рішення до конкретних виконавців;

-- збір інформації про результати реалізації даного рішення, аналіз і доведення її до зацікавлених керівників.

Інформаційне забезпечення функції контролю полягає у виконанні наступних процедур:

-- збір і аналіз інформації про виконання відповідних функцій підрозділами і окремими співробітниками;

-- доведення отриманої інформації до керівників, здійснюючих контроль за діяльністю даного підрозділу або співробітника;

-- оформлення документації прийнятих керівником на підставі отриманої інформації рішень;

-- доведення даних рішень до виконавців;

-- надання необхідної інформації підрозділам і керівникам, здійснюючим планування і календарно-планове керівництво.

Під час виконання роботи ми досягли як технічних так і практичних навичок, а також отримали досвід швидкої та зручної роботи з програмою MS Project.

Використана література

1. Персональний сайт РБ «АВАЛЬ» // http://www.aval.ua

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність"

3. Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщинська В.В. -- Л.: Школяда , 2008. -- 180 с.

4. Галузинський Г.П., Гордієнко І.В. Сучасні технологічні засоби обробки інформації: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 224 с.

5. Банківські операції: Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476с.

6. Ковалев С. М., Ковалев В. М. Методы анализа и оптимизации бізнес-процессов // Консультант директора. - № 7 (234). - 200

7. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. - 3-тє вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 255 с.

8. Тарасюк Г.Н. Управління проектами Х.: 2003. -- 180 с.

9. Управління проектами інформатизації для студентів / Укл. Л. М. Савчук, Р. В. Савчук, С.Я. Єгорова. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2011. - 290 с.

Размещено на Allbest.ru

...