Глобальна мережа Інтернет як ефективне джерело безмежних ресурсів для освітян

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глобальна мережа інтернет як ефективне джерело безмежних ресурсів для освітян

Верещака І.М.

Анотація

У статті розглядається термін «інтернет» як простір сучасних, безмежних, загальнодоступних інформаційних ресурсів. Розглянута стисла історія появи Інтернет і що він почав значити в сучасному часі. Також акцентовано увагу на використання інтернет- джерел освітянами для пошуку, вивчення, обробки та аналізу інформації. Вказані особливості Інтернет, переваг електронних джерел над друкованими виданнями. Акцентовано увагу на якості інформації з глобальних ресурсів, розглянуті загальні правила пошуку потрібної інформації. Зазначено, що саме потрібно мати і знати для використання мережі Інтернет як ефективного ресурсу інформації.

Ключові слова: безмежний ресурс; глобальна мережа; електронні джерела; Інтернет; інформаційні ресурси; інформація; інформаційне середовище, пошукова система.

ГЛОБАЛЬНАЯ СЕТЬ ИНТЕРНЕТ КАК ЭФФЕКТИВНЫЙ ИСТОЧНИК БЕЗГРАНИЧНЫХ РЕСУРСОВ ДЛЯ ПЕДАГОГОВ

Верещака И. М.

В данной статье рассматривается термин «интернет» как пространство современных, безграничных, общедоступных информационных ресурсов. Рассмотрена краткая история появления Интернет и что он начал значить в современном времени. Также акцентировано внимание на использование интернет-источников педагогами для поиска, изучения, обработки и анализа информации. Указанные особенности Интернет, преимуществ электронных источников над печатными изданиями.

Акцентировано внимание на качестве информации с глобальных ресурсов, рассмотрены общие правила поиска нужной информации. Указано, что нужно иметь и знать для использования сети Интернет как эффективного ресурса информации.

Ключевые слова: безграничные ресурсы; глобальная сеть;

электронные ресурсы; Интернет; информационные ресурсы; информация; информационное окружение; поисковая система.

Abstract

GLOBAL NETWORK INTERNET AS AN EFFECTIVE SOURCE OF UNLIMITED RESOURCES FOR EDUCATORS

Vereshchaka І. М.

The article considered the essence of the Internet, as a technologyrevolutionary factor in the formation of the political image of Ukraine. The positive image is revealed-to improve the political situation in Ukraine in the world and for changes in the relationship of citizens to the authorities. Traced the use of the Internet by policy.

Key words: image, Internet, information technology, information security, Internet network, information market, the computer revolution, political image, political marketing.

Постановка проблеми

Тенденції розвитку сучасного суспільства мають переважно техногенний характер. Сучасний світ побудований на базі комп'ютерних електронних систем, які мають місце фактично в усіх сферах діяльності людини. Незважаючи на те, що комп'ютер існує не так давно, весь світ охоплений загальнодоступними мережами настільки, що життя без комп 'ютерів та їх спільної взаємодії на сьогодні не є можливим.

Інформаційні ресурси, доступні користувачам Інтернет, безумовно безмежні. Кожний користувач може знайти для себе в мережі необхідну інформацію, запропоновану в будь- якій з технічно існуючих форм - текстовому, аудіо, відео та інших форматах. Інформація може носити приватний, науковий, суспільний характер.

Однією з основних проблем одержання інформації в Інтернет є її вірогідність і можливість оцінки користувачем одержуваної інформації. Тому дану тему вбачаємо актуальною, для розгляду не тільки можливостей інтернет-ресурсів, а і засобів та правил належного використання даного виду пошуку інформації в освітніх цілях.

Аналіз останніх досліджень

Досвід праць учених Т П. Караванової [12], В. Г. Кирія [13], М. Д. Левина [14] та ін. показав, що Інтернет має колосальні переваги, не зважаючи на значні відстані між освітянами, дані дослідження зосередженні переважно на дистанційному навчанні. Дана тема у такому наповненні вивчається вперше. Раніше вона вивчалася через висвітлення окремо взятих аспектів. Людина знаходиться у постійному розвитку і для того, щоб оперувати інноваційними даними, людина повинна досліджувати, вивчати та аналізувати нові джерела та нові технології. Тому дана тема потребує детальнішого дослідження.

Мета даної роботи полягає у вивченні особливостей Інтернет як безмежних ресурсів виявлення інформації для опрацювання та використання їх освітянями.

Виклад основного матеріалу

Якість цивілізації, безперечно, все більше й більше залежить від розвитку комп' ютерних комунікацій. Історія тріумфу Інтернет ще дуже коротка, але вже зараз Інтернет створює якісне перетворення економічної, соціальної й політичної структур суспільства. Нові комунікаційні технології істотно розвивають індивідуальну свідомість, будучи соціально-інтеграційною силою, й виграють суттєву роль у взаємодії людей.

Інтернет, який об'єднує мільйони людей в усіх частинах світу та стрімко збільшує кількість своїх абонентів, забезпечуючи можливість двостороннього інтерактивного спілкування, є революційним методом комунікації. Вважається очевидним, що Інтернет як нова двостороння інтерактивна система комунікації суттєво змінить форми соціальної організації суспільства, оскільки інформаційна насиченість глобальних мереж, порівняно недорогий доступ до них та простота взаємодії залучають в Інтернет кожного дня тисячі людей в усьому світі. Інтернет слугує становленню нової форми існування людини - віртуальних соціумів. У зв'язку з цим, важливо адекватно оцінювати вплив комп'ютерних комунікацій на соціальну організацію, персональну ідентифікацію та на зв'язки між «реальним» світом та «віртуальним» [15].

Основною перевагою електронних джерел інформації є оперативність. Тенденції розвитку сучасного суспільства мають переважно техногенний характер.

Глобальна комп'ютерна мережа Іп1:ете1; починалася як оборонний проект, який фінансувався Агентством Перспективних Досліджень Міністерства Оборони США. Метою проекту була розробка комп'ютерної мережі, покликаної забезпечити стійке функціонування системи управління країною в умовах ядерної війни.

Сьогодні ж Інтернет - це об' єднання великої кількості мереж. Кожна мережа складається з десятків і сотень серверів. Сервери сполучені між собою різноманітними лініями зв'язку: кабельними, наземним радіозв'язком, супутниковим радіозв'язком. До кожного серверу підключається велика кількість комп 'ютерів і локальних комп' ютерних мереж, що є клієнтами мережі. Клієнти можуть з' єднуватися із сервером не тільки прямими лініями, але і завдяки звичайним телефонним каналам.

Якщо раніше мережа використовувалася винятково як середовище передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні задачі доступу до ресурсів. Близько 10 років тому були створені оболонки, що підтримують функції мережного пошуку і доступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронних архівів.

Ресурс - це логічна або фізична частина системи, що може бути виділена користувачеві або процесові. Наприклад, ресурсами називають електронні адреси знайомих, друзів, ділових контактів; обчислювальні центри; людські ресурси (спілкування, знайомство та ін.), комп'ютерні ресурси та ін. [3].

Мережа Інтернет пропонує дуже багато різноманітних сайтів, тому спочатку потрібно навчитися їх розрізняти. Існує класифікація ресурсів Інтернет, в основі якої лежить мета створення веб-сайту. За цією ознакою ресурси умовно поділяються на чотири групи: комерційні, інформаційні, розважальні, пошукові системи та каталоги.

Інформаційний ресурс в мережі Інтернет - це масив даних, складений і відсортований за ознакою роду інформації, який має сувору структуру. Завдяки інформаційним ресурсам Інтернет отримав заслужену популярність в останні роки. Доступ до ресурсів має кожен, хто підключив свій комп'ютер до всесвітньої павутини.

При оцінюванні достовірності даних необхідно враховувати мету створення сайту. Наприклад, розважальні сайти можуть не містити корисної або достовірної інформації, бо їх призначення розважати. З огляду на простий доступ до мережі Інтернет та швидке зростання кількості її користувачів, сьогодні, як ніколи раніше, актуальним є вирішення питань, пов'язаних із можливостями мережі Інтернет та їх використанням. Такими питаннями, зокрема, є вдосконалення організаційно-правового забезпечення поширення інформації мережею Інтернет.

Легальне визначення Інтернету міститься в абзаці п'ятнадцятому статті 1 Закону України «Про телекомунікації», згідно з яким Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно пов'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами [6].

Таким чином, Інтернет - це інформаційний простір, який не має чітких державних кордонів, тобто зареєстрований інформаційний ресурс резидента України може знаходитися на сервері, що орендується на території будь-якої іншої країни.

Відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні, належне представлення в ній національних інформаційних ресурсів є одним з пріоритетних напрямів державної політики в сфері інформатизації, задоволення конституційних прав громадян на інформацію [4].

Слід підкреслити, що сьогодні в Україні не існує жодного нормативно-правового акту, яким би врегульовувались всі відносини, пов'язані з поширенням інформації мережею Інтернет.

Щоб переглядати інформацію в Інтернет потрібно мати як мінімум одну програму, що називається браузер. Серед найпоширеніших слід відмітити такі браузери як:

Internet Explorer - популярний, бо є частиною операційної системи Windows та має російськомовний інтерфейс;

Opera - є комерційною програмою, більш зручна та захищена порівняно з Internet Explorer. Якщо завантаження файлу було завчасно припинено, то Opera на відміну від Internet Explorer дозволяє продовжити завантаження.

Mozilla Firefox - безкоштовний браузер, який стрімко набирає шанувальників [18].

І низка інших програм, які з' являться з часом.

Для того, щоб отримати доступ до інтернет-ресурсів, необхідно знати їх мережеву адресу. Оскільки Інтернет постійно поновлюється і розвивається, у ньому не може буди єдиного каталогу. Водночас в Інтернеті є різні інформаційно-пошукові системи, що допомагають користувачам знайти потрібну інформацію. Прикладами таких пошукових систем можуть бути:

тематичні каталоги;

пошукові сервери, що здійснюють контекстний пошук;

мета-пошукові машини;

спеціалізовані пошукові служби [19].

Основні характеристики пошукових систем: повнота,

точність, актуальність, швидкість пошуку, наочність [21].

Пошук сторінок за ключовими словами - це невід'ємна частина будь-якого інформаційного каталогу мережі. Зазвичай для пошуку використовують спеціальні поля введення ключових слів, які можна з'єднувати в пошукові запити за допомогою слів зв'язок «або», «і». У даному випадку слово «і» показує, що ключові слова повинні одночасно зустрічатися в шуканому документі, а слово «або» вимагає входження в документ одного із зазначених слів. Результати пошуку видаються у вигляді списку назв знайдених документів, який є також сторінкою Web.

Пошук інформації в мережі Інтернет можна здійснити наступним чином:

Документальний пошук - інформаційний пошук, при якому об' єктами пошуку є документи.

Автоматизований інформаційний пошук -

інформаційний пошук з використанням ЕОМ.

Автоматизований документальний пошук -

документальний пошук з використанням ЕОМ.

Бібліографічний пошук - інформаційний пошук у бібліографічній базі даних. інтернет інформація електронний видання

Діалоговий пошук - автоматизований інформаційний пошук, при якому користувач автоматизованої системи може формулювати інформаційні запити в діалоговому режимі, коректувати їх в процесі пошуку і одержувати проміжні результати.

Пакетний пошук - автоматизований інформаційний пошук, при якому інформаційні запити накопичуються в спеціальному масиві для подальшої сумісної обробки.

Ретроспективний пошук - інформаційний пошук за разовими інформаційними запитами в раніше накопиченому інформаційному масиві.

Пошук на природній мові - автоматизований інформаційний пошук, для якого інформаційний запит формулюється на природній мові.

Повнотекстовий пошук - автоматизований документальний пошук, при якому як пошуковий образ документа використовується його повний текст або істотні частини тексту.

Інформаційні ресурси - окремі документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших інформаційних системах).

Пошук за одним словом у більшості випадків призводить до формування величезного списку веб-сторінок на яких воно зустрічається. Для ефективного пошуку за кількома ключовими словами потрібні спеціальні вказівки, які дозволяють зв'язати окремі слова між собою. Ці вказівки в пошукових системах утворюють спеціальну, як правило, нескладну мову запитів, що містить кілька вказівок.

Кожна пошукова система має свою власну мову запитів, і при використанні різних пошукових систем треба знати особливості кожної.

Для підвищення ефективності пошуку інформаційних ресурсів Інтернету треба пам'ятати, що складання запитів на пошук інформації - це свого роду мистецтво. Ідеальний запит видасть користувачу посилання тільки на ті сторінки, що йому потрібні. Просто грамотний запит може видати користувачеві кілька десятків сторінок, пошук серед яких виявиться не таким уже й складним. Користувачу слід мати на увазі, що жодна пошукова система не в стані повністю індексувати всі сторінки і документи на всіх серверах Інтернету. Кожний пошуковий сервер проводить відбір і індексування сторінок за своїми власними правилами.

В ефективному пошуку інформаційних ресурсів Інтернету допомагають декілька правил.

Грамотне використання можливостей одного пошукового сервера може бути ефективніше, ніж звернення з тим самим запитом до великої кількості серверів.

Коли користувач вперше потрапляє на сторінки незнайомого пошукового сервера, слід, у першу чергу, прочитати його опис і правила користування, а також вивчити засоби і можливості пошуку. Однак не слід захоплюватися вивченням пошукових серверів; після деякої практики з'являються 2-3 улюблені сервери, що найповніше індексують сферу в Інтернеті, яка цікавить користувача.

У запиті слід використовувати ті слова, що точніше за все характеризують тему, яка цікавить користувача.

Вибір слів може ґрунтуватися на двох різних підходах:

можна почати із загального запиту і поступово його конкретизувати, спостерігаючи за зміною результатів пошуку;

можна почати з конкретного запиту і поступово його поширювати, відштовхуючись від найбільш важливих і специфічних слів.

Для більшості пошукових серверів має значення послідовність слів у запиті, тому найбільш важливі і характерні терміни треба розміщувати на початку запиту і додавати до них менш значущі терміни.

Фрази і словосполучення слід брати в лапки, оскільки в іншому разі вони будуть сприйняті пошуковим сервером просто як набір ключових слів.

У запиті можна зазначати одне або кілька власних імен.

Рекомендується вживати синоніми - їх використання дозволяє не тільки поширити діапазон пошуку, а й надає більше ваги власне смисловій частині запиту.

Багато пошукових систем припускають можливість використання в запитах логічних операторів «і» (AND), «або» (OR), «не» (NOT). Їх грамотне використання дозволяє зробити пошук надзвичайно точним і направити його саме туди, куди потрібно.

Слід пам'ятати, що WWW-сторінка, на яку користувач потрапляє при першому підключенні до пошукової системи, найчастіше являє собою спрощений бланк запиту на пошук інформації. Щоб отримати доступ до найбільш потужних засобів опису, треба перейти на сторінку ускладненого пошуку (Advanced Search) [28].

Якщо ще кілька років тому поняття домашній комп'ютер для багатьох залишалося за межею реального, то тепер кількість персональних комп'ютерів в особистому користуванні громадян значно зросла. Більш того, за допомогою телефонних ліній та модемів - спеціальних пристроїв для перетворення телефонних сигналів в комп' ютерні коди, користувачі отримали можливість підключатися у світову інформаційну мережу прямо з дому. «На смак і колір товариша немає» - стверджує відоме прислів'я. А ось в Інтернет можна знайти однодумців, якою б рідкісною не була тема.

Ресурси Глобальної Мережі Інтернет безмежні, потрібно лиш хотіти і вміти вдало та на користь собі використовувати цю павутину знань. Використовуючи Інтернет на всю потужність можна зрозуміти, що це фантастика, але фантастика реальна, елементи якої вже реалізовані, ми бачимо результат і використовуємо його, шкода що не на всю міру його можливостей. Більшість користувачів мережі надає перевагу розважальним сайтам та соціальним мережам, так і не розуміючи що мають такий потужний та безмежний багаж інформації для освітян у передачі інформації та роботі зі студентами.

Висновки

Інтернет, який об'єднує мільйони людей в усіх частинах світу та стрімко збільшує кількість своїх абонентів, забезпечуючи можливість двостороннього інтерактивного спілкування, є революційним методом комунікації освітян.

Інформаційні ресурси, доступні користувачам Інтернет, безумовно безмежні. Кожний користувач може знайти для себе в мережі необхідну інформацію, запропоновану в будь-якій з технічно існуючих форм - текстовому, аудіо, відео та інших форматах. Мережа Інтернет пропонує дуже багато різноманітних сайтів, тому спочатку потрібно навчитися їх розрізняти.

Варто підкреслити, що інтернет-технології у використанні інформаційних ресурсів йдуть вперед, і це значно полегшує пошук і збір інформації з потрібної теми. У той же час є певні недоліки, які з часом будуть виправлені. До таких недоліків відноситься деяка засміченість мережі не дуже достовірною інформацією, яка найчастіше заважає при пошуку тих чи інших матеріалів. Відсутність єдиної, систематизуючої інформації і доступ до неї програми також є значною перешкодою. Користувачу мережі потрібно лише розуміти, що Інтернет це не тільки розважальний портал чи масив для розваг, а й безмежний ресурс освітньої інформації.

Список використаних джерел

1. Записування і відтворення інформації. Терміни та визначення: ДСТУ 2737-94. - К.: Держстандарт України, 1994. - 158 с.

2. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94. - К.: Держстандарт України, 1994. - 53 с.

3. Інформація та документація. Комплектування фонду,

4. бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення: ДСТУ 2394-94. - К.: Держстандарт України, 1994. - 89 с.

5. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні: Указу Президента України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 4. - С. 31-33.

6. Про інформацію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 8. - С. 43.

7. Про телекомунікації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 11. - С. 56-58.

8. Белинский П. П. Информатика / П. П. Белинский. - М.: КНОРУС, 2005. - 448 с.

9. Волобуєва Т Б. Курс користувачів персональним комп'ютером / Т Б. Волобуєва. - К.: Освіта, 2006. - 354 с.

10. Глушаков С. В. Персональний комп'ютер / С. В. Глушаков. - Харків: Фомо, 2004. - 499 с.

11. Гурин Н. И. Работа на персональном компьютере / Н. И. Гурин. - М.: Наука, 2004. - 224 с.

12. Евсеев Г. Новейший самоучитель работы на компьютере / Г. Евсеев. - М., 2005. - 688 с.

13. Караванова Т. П. Інтернет в інформаційній діяльності / Т. П. Караванова. - К.: Знання, 2006. - 44 с.

14. Кирий В. Г. Информатика / В. Г Кирий. - М.: Наука, 2004. - 38 с.

15. Левин М. Д. Методы поиска информации в Интернет / М. Д. Левин. - М.: СОЛОН-ПРЕСС, 2003. - 224 с.

16. Леонтьев В. Р. Новейшая энциклопедия персонального комп'ютера / В. Р. Леонтьев. - М.: Олма-Пресс, 2004. - 311 с.

17. Макарова Н. В. Информатика / Н. В. Макарова. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 768 с.

18. Рамський Ю. С. Вивчення інформаційно-пошукових систем мережі Інтернет / Ю. С. Рамський. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. - 60 с.

References

1. Zapysuvannia i vidtvorennia informatsii. Terminy ta vyznachennia: DSTU 2737-94. - K.: Derzhstandart Ukrainy, 1994. - 158 s.

2. Informatsiia ta dokumentatsiia. Bazovi poniattia. Terminy ta vyznachennia: DSTU 2392-94. - K.: Derzhstandart Ukrainy, 1994. - 53 s.

3. Informatsiia ta dokumentatsiia. Komplektuvannia fondu, bibliohrafichnyi opys, analiz dokumentiv. Terminy ta vyznachennia: DSTU 2394-94. - K.: Derzhstandart Ukrainy, 1994. - 89 s.

4. Pro zakhody shchodo rozvytku natsionalnoi skladovoi hlobalnoi informatsiinoi merezhi Internet ta zabezpechennia shyrokoho dostupu do tsiiei merezhi v Ukraini: Ukazu Prezydenta Ukrainy // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. - 2001. - № 4. - S. 31-33.

5. Pro informatsiiu: Zakon Ukrainy // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. - 1992. - № 8. - S. 43.

6. Pro telekomunikatsii: Zakon Ukrainy // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. - 1998. - № 11. - S. 56-58.

7. Belynskyi P. P. Ynformatyka / P. P. Belynskyi. - M.: KNORUS, 2005. - 448 s.

8. Volobuieva T. B. Kurs korystuvachiv personalnym komp'iuterom / T. B.Volobuieva. - K.: Osvita, 2006. - 354 s.

9. Hlushakov S. V Personalnyi kompiuter / S. V Hlushakov. - Kharkiv: Fomo, 2004. - 499 s.

10. Huryn N. Y. Rabota na personalnom kompiutere / N. Y. Huryn. - M.: Nauka, 2004. - 224 s.

11. Evseev H. Noveishyi samouchytel rabotbi na kompiutere / H. Evseev. - M., 2005. - 688 s.

12. Karavanova T. P. Internet v informatsiinii diialnosti / T. P. aravanova. - K.: Znannia, 2006. - 44 s.

13. Kyryi V. H. Ynformatyka / V. H. Kyryi. - M.: Nauka, 2004. - 38 s.

14. Levyn M. D. Metodbi poyska ynformatsyy v Ynternet / M. D. Levyn. - M.: SOLON-PRESS, 2003. - 224 s.

15. Leontev V. R. Noveishaia эntsyklopedyia personalnoho komp'iutera / V R. Leontev. - M.: Olma-Press, 2004. - 311 s.

16. Makarova N. V. Ynformatyka / N. V. Makarova. - M.: Fynansbi y statystyka, 2005. - 768 s.

17. Ramskyi Iu. S. Vyvchennia informatsiino-poshukovykh system merezhi Internet / Iu. S. Ramskyi. - K.: NPU imeni M. P. Drahomanova, 2004. - 60 s.

Размещено на Allbest.ru