Підходи до класифікації та створення додатків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підходи до класифікації та створення додатків

Дущенко Ольга Сергіївна - кандидат педагогічних наук викладач кафедри математики, інформатики та інформаційної діяльності Ізмаїльського державного гуманітарного університету

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Використання ґаджетів, а відповідно й додатків, стало повсякденним явищем. Але цікавим залишається різноманітність додатків і створення власних. Особливо актуальним це питання є для майбутніх учителів інформатики, адже створення власних програмних продуктів відноситься до вмінь майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання додатків у різних сферах діяльності людини знаходиться у полі зору вчених, зокрема, І. А. Безвербний, М. П. Шишкіна описують проектування прикладних програмних додатків навчального призначення засобами віртуальної машини [1], В. В. Герасимов аналізує основні технології розробки веб-додатків на платформі Java [2], Є. Ю. Катаєва, В. Ю. Шадхін, О. Л. Котінов, І. А. Литвиненко досліджують швидкодію веб- додатків та її оптимізацію [3], Д. А. Скачков представляє практичні методи проектування та створення веб-додатків [9], Т. О. Мороз, В. С. Ендрес представляють переваги гібридних мобільних додатків та прогресивних веб-додатків у бізнесі [5], О. А. Попхадзе розглядає перспективну концепцію побудови композитних веб-додатків [8] та ін. Натомість питання класифікації додатків і створення додатків залишається не достатньо дослідженим.

Мета статті - проаналізувати існуючі підходи до класифікації додатків, запропонувати авторську класифікацію додатків, описати особливості розробки додатків для використання майбутніми вчителями інформатики у професійній діяльності.

Методи дослідження. Використовуються такі методи дослідження, як аналіз наукових праць, узагальнення підходів класифікації додатків, порівняння способів створення додатків, пояснення особливостей розробки додатків тощо.

Виклад основного матеріалу дослідження

Додаток визначається як «частина програмного забезпечення, яка працює як єдина програма на комп'ютері, мобільному девайсі або через браузер» [11]. Отже, будемо розуміти «додаток» як програмний продукт, який може виконуватись на ПК чи/та мобільному пристрої, унаслідок установлення або відкриття браузером без установлення.

Проаналізуємо існуючі класифікації додатків. Виділяють такі типи додатків [11]: додатки для робочого столу (більш розширені у порівнянні з іншими типами), мобільні (полегшені версії комп'ютерних програм), веб-додатки (завантажуються із браузером, хоча існують виключення (Chrome Apps), які вимагають установлення).

С. В. Онищенко виділяє «веб-додаток» і «насичений інтернет-додаток». «Веб-додаток» учений визначає як «додаток, у якому клієнтом виступає браузер, а сервером - веб-сервер» [6, с. 56]. «Результатом роботи веб-додатка є веб-сторінка, яка відображається у вікні браузера» [6, с. 56]. А «насичений інтернет-додаток (Rich Internet application)» - як «ще один підхід, який полягає у використанні Adobe Flash або Java-аплетів для повної або часткової реалізації інтерфейсу користувача, оскільки більшість браузерів підтримує ці технології (як правило, за допомогою плагінів)» [6, с. 59]. Д. А. Скачков визначає «веб-додатки» як «складні програмні комплекси, розробка й підтримка яких стає непростим завданням» [9, с. 23].

О. О. Степаненко виділяє поняття «Інтернет- додаток», яке тлумачить як «будь-який програмний продукт, який так чи інакше, використовує Інтернет» [10, с. 4]. Учений пропонує таку класифікацію Інтернет-додатків: «веб-додатки, які працюють на сервері, передаючи через Інтернет дані на клієнтські машини; веб-сервіси, які дозволяють додаткам обробляти їхні дані на сервері; додатки з підтримкою Інтернету (автономні програми з убудованими механізмами, що дозволяють їхнім користувачам реєструватися, одержувати відновлення, а також надають доступ до довідкової системи і інших допоміжних служб через Інтернет); однорангові додатки (автономні продукти, що використовують Інтернет для взаємодії з іншими програмними продуктами цього ж типу)» [10, с. 4]. Автор наголошує, що веб-додатки схожі з традиційними веб-сайтами, але відображають динамічний вміст. Веб-додаток складається з інформаційного наповнення, коду, який реалізує логіку додатку, відомостей про конфігурацію [10, с. 6]. Отже, бачимо, що автор ототожнює поняття «Інтернет- додаток» і «веб-додаток».

У свою чергу, Т. В. Федорончак до прикладів веб-додатків відносить: систему керування вмістом сайту (CMS), форум, веб-інтерфейс до бази даних, електронний магазин, систему дистанційного навчання, систему онлайн-опитування, систему відеопрокату, систему бронювання квитків кінотеатру, систему розкладу занять кафедри [4, с. 6]. Думка Т. В. Федорончак є схожою з думкою О. О. Степаненко, адже перелічені веб-додатки містять динамічний контент.

Учені ще виділяють мобільні додатки. Так, за даними веб-сайту [12] станом на червень 2020 року найпопулярнішим мобільним додатком є YouTube серед соціальних мереж і месенджерів зі значенням 96,1% користувачів (рис. 1).

Рис. 1. Використання мобільних додатків [12]

Т. Мороз, В. Ендрес визначають мобільні додатки як «програми, що інсталюються на смартфони, планшети, годинники та інші портативні пристрої для виконання специфічних задач користувачів» [5, с. 96]. А «гібридний мобільний додаток» як «програмне забезпечення для мобільних пристроїв, що базується на основі Web View мобільної платформи (по суті - ізольований екземпляр браузера); мобільний сайт, розміщений в оболонці нативного додатку, що забезпечує доступ до нативних функцій смартфону, таких як GPS, камера, здійснення дзвінків тощо» [5, с. 98]. Учені (Т. О. Мороз, В. С. Ендрес) виділяють переваги гібридних мобільних і прогресивних додатків: економічна ефективність (кросплатформенність), легкість у розробленні та використанні, використовуючи HTML, CSS, JavaScript, безкоштовні бібліотеки, плагіни, фреймворки, використання без доступу до інтернету, зручний користувацький інтерфейс, швидке встановлення [5, с. 100].

Існує ще поняття «композитний веб-додаток» (mashup), яке О. А. Попхадзе визначає як «веб- додаток, який використовує дані з більше ніж одного джерела для створення нового сервісу, що відображується одним графічним інтерфейсом» [8, с. 137]; «комбінація технологій моделювання, що відслідковуються від семантичного вебу та сервіс- орієнтованими, платформо-незалежними архітектурами і протоколами обміну даними, що забезпечують інструментами, необхідними для розробки сервісів, що можуть оперувати великими масивами даних, що доступні у веб» [8, с. 141]. Mashup складається з прикладного програмного інтерфейсу, провайдерів даних (для надання інформації), mashup сайту (серверу, на якому розташований веб-додаток та інформації від провайдерів) [8, с. 138].

О. А. Попхадзе надає таку класифікацію mashup: mashup додатки користувача - додатки, які містять дані різних джерел відкритого доступу в браузері; mashup даних - веб-додатки, які змішують схожі дані, але з різних джерел, як зовнішніх, так і внутрішніх; бізнес mashup додатки - веб-додатки, створені на основі технології b2b (бізнес-бізнес); телекомунікаційні додатки - телекомунікаційні сервіси, комбінація елементів із різних джерел; освітні mashup - освітні сервіси, які об'єднують дані з різних освітніх джерел [8, с. 137-138]. Учена О. А. Попхадзе ще пропонує класифікацію mashup за типом використання даних: індексовані дані, картографічні (географічні) дані, фіди, подкасти [8, с. 138], і за типом функцій: конвертери інформації, комунікації, візуалізація інформації, безпека, редактори [8, с. 138].

Проаналізувавши наукові праці, пропонуємо таку класифікацію додатків: додатки для робочого столу (додатки, які встановлюються на ПК), мобільні додатки (додатки, які встановлюються на мобільні пристрої), інтернет-додатки (веб-додатки, додатки, які не потребують установлення, а відкриваються браузером та певною мірою використовують інтернет).

Розглянемо підходи до створення додатків. Учені (Є. Ю. Катаєва, В. Ю. Шадхін, О. Л. Котінов, І. А. Литвиненко) виділяють два методи створення веб-додатків (сайтів): перший «класичний» метод (файл містить код різними мовами програмування та розмітками), другий метод (файли створюються, кожен із яких містить код, написаний однією мовою програмування). Другий метод пов'язаний з моделлю «Модель-Відображення-Контролер» [3, с. 115].

У свою чергу, І. А. Безвертний, М. П. Шишкіна виділяють такі підходи до проектування веб- додатків: «створення веб-додатку безпосередньо на віддаленій машині; створення веб-додатку на машині клієнта з подальшим перенесенням на віддалену машину» [1, с. 25]. Обидва підходи є доречними, але вибір підходу залежить від існуючих вимог до готового додатку.

До речі, учені пропонують використовувати різні платформи для створення додатків, зокрема: платформи Apache Cordova, PhoneGap, Ionic Framework, React Native для розробки мобільних додатків (Т. О. Мороз, В. С. Ендрес) [5, с. 100-101]; платформи Zend Framework, CakePHP, Kohana,

Symfony, Yii для розробки веб-додатків (Є. Ю. Катаєва, В. Ю. Шадхін, О. Л. Котінов,І. А. Литвиненко) [3, с. 115]; ASP.NET, Visual Basic .NET, Visual C# (О. О. Степаненко) [10]; LAMP як комплекс операційної системи Linux, веб-сервера Apache, бази даних MySQL, мови програмування PHP для створення веб-додатків (Д. А. Скачков) [9, с. 22]; JavaServer Pages (JSP), JavaServer Faces (JSF), Java FX, Apache Struts, Spring Framework для розробки веб-додатків (В. В. Герасимов,І. В. Пономарьов, О. О. Ліщенко) [2]; технології, протоколи: Ajax, SOAP, REST для створення композитних веб-додатків (О. А. Попхадзе) [8, с. 138139]; пакети Curl, Adobe Flex і Microsoft Silverlight для розробки насичених інтернет-додатків (С. В. Онищенко) [6, с. 59]. додаток інформатика веб

Натомість, автори веб-сайту Exo [7] пропонують використовувати такі безкоштовні кросплатформенні середовища для веб-розробки: текстові редактори для веб-розробки (Komodo Edit, Bluefish, Vim, GNU Emacs, Adobe Brackets, Visual Studio Code, Atom), настільні інтегровані середовища розробки (IDE): Eclipse, NetBeans, Geany, Linght Table, хмарні IDE: Cloud9, Codeanywhere, Eclipse Che, Neutron Drive, Orion. На сторінках цього ж веб-сайту [13] пропонуються додатки для вивчення програмування на мобільних додатках: Udacity, Swifty, Swift Playgrounds (для вивчення Swift), Codecademy Hour of Code, Lrn (HTML, CSS, Python, Ruby, JavaScript), Tynker, Khan Academy, Javvy (Java), SoloLearn, Coursera! Online Courses, EdX-Online Courses, CodeCombat, CodeWars. Отже, вибір платформи залежить від очікуваного результату функціональності додатку і знань, умінь, навичок розробника.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Майбутні вчителі інформатики розробляють додатки при вивченні таких дисциплін, як «Програмування», «Інтернет- технології і ресурси», «Програмування інтернет- орієнтованих додатків» тощо (на прикладі Ізмаїльського державного гуманітарного університету). Перед початком розроблення додатку майбутні вчителі інформатики повинні визначити цільову аудиторію використання, призначення і функціональні можливості, інтерфейс додатку, інструменти для створення додатків (платформи, мови програмування, технології тощо). Після розроблення додатку обов'язковим є тестування його з метою перевірки функціональності та візуального відображення додатку. Студенти можуть розробляти такі додатки, як: власний веб-сайт, система тестування, довідник, додаток з презентаціями до навчального матеріалу та завданнями, гостьова книга, форум тощо. Розроблені додатки майбутні вчителі інформатики можуть використовувати під час пояснення нового матеріалу, виконання практичних завдань, опитування тощо. Перспективи подальших розробок убачаємо в продовженні вивчення особливостей розробки додатків.

Список джерел

Безвербний І. А., Шишкіна М. П. Проектування

прикладних програмних додатків навчального призначення засобами віртуальної машини. Фізико-математична

освіта. 2016. Вип. 3 (9). С. 23-27.

Герасимов В. В. Пономарьов І. В., Ліщенко О. О.

Аналіз основних технологій розробки веб-додатків на платформі Java. Системні технології. 2015. Вип. 1. С. 103108. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/st_2015_1_16 (дата

звернення: 27.07.2020).

Дослідження та оптимізація швидкодії WEB-

додатків / Катаева Є. Ю., Шадхін В. Ю., Котінов О. Л., Литвиненко І. А. Управління розвитком складних систем. 2012. Вип. 10. С. 115-119. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urss_2012_10_22 (дата звернення: 26.07.2020).

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Web-програмування» для студентів напряму підготовки 6.050101 «Комп'ютерні науки» всіх форм навчання / Укл. Т. В. Федорончак. Запоріжжя : ЗНТУ, 2017. 59 с.

Мороз Т. О., Ендрес В. С. Переваги використання

гібридних мобільних додатків та прогресивних веб- додатків у бізнесі. Вісник аграрної науки Причономор'я. 2019. Вип. 1. С. 96-102. URL:

https://visnyk.mnau.edu.ua/statti/2019/n101v1r2019moroz.pdf (дата звернення: 28.07.2020).

Онищенко С. В. WEB-технології : навч.-метод.

комплекс. Бердянськ : БДПУ, 2016. 500 с.

Підбірка безкоштовних кросплатформенних

середовищ для веб-розробки. Ехо : веб-сайт. URL:

https://echo.lviv.ua/dev/6159 (дата звернення: 28.07.2020).

Попхадзе О. А. Розгляд перспективної концепції

побудови композитних веб-додатків. Системи обробки інформації. 2016. Вип. 5. С. 137-141.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2016_5_29 (дата

звернення: 25.07.2020).

Скачков Д. А. Розробка практичних методів

проектування та створення веб-додатків. ScienceRise. 2015. № 9(2). С. 22-26. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2015_9%282%29 4 (дата

звернення: 27.07.2020).

Степаненко О. О. Програмування Інтернет- застосувань : конспект лекцій для студентів спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» усіх форм навчання. Запоріжжя, 2016. 66 с.

Що таке додаток? IPKey : веб-сайт. URL:

http://ipkey.com.ua/uk/faq/984-application.html (дата

звернення: 24.07.2020).

Як змінилося користування мобільними за

стосунками за 5 років: соцмережі та месенджери. KANTAR. URL: https://tns-ua.com/news/yak-zminilosya-koristuvannya-

mobilnimi-zasto sunkami-za- 5 -rokiv- sotsmerezhi-ta- mesendzheri (дата звернення: 29.07.2020).

11 додатків для вивчення програмування на

мобільних пристроях+бонус. Ехо. URL:

https://echo.lviv.ua/dev/7391 (дата звернення: 28.07.2020).

References

Bezverbnyi, I. A., Shyshkina M. P. (2016)

Proektuvannia prykladnykh prohramnykh dodatkiv

navchalnoho pryznachennia zasobamy virtualnoi mashyny [Design software application for educational purposes by means of a virtual machine].

Herasymov, V. V. Ponomarov, I. V., Lishchenko, O. O. (2015) Analiz osnovnykh tekhnolohii rozrobky veb- dodatkiv na platformi Java [Analysis of the main technologies of web application development on the Java platform].

Kataieva, Ye. Yu. Shadkhin, V. Yu., Kotinov, O. L., Lytvynenko, I. A. (2012) Doslidzhennia ta optymizatsiia shvydkodii WEB- dodatkiv [Research and optimization performance WEB-applications]

Metodychni vkazivky do laboratornykh robit z dystsypliny «Web-prohramuvannia» dlia studentiv napriamu pidhotovky 6.050101 «Kompiuterni nauky» vsikh form navchannia (2017) [Methodical instructions to laboratory works on discipline "Web-programming" for students of a direction of preparation 6.050101 "Computer sciences" of all forms of education].

Moroz, T. O., Endres, V. S. (2019) Perevahy vykorystannia hibrydnykh mobilnykh dodatkiv ta prohresyvnykh veb-dodatkiv u biznesi [Advantages of hybrid mobile applications and progressive web applications in business].

Onyshchenko, S. V. (2016) WEB-tekhnolohii [WEBtechnologies]. Berdiansk.

Pidbirka bezkoshtovnykh krosplatformennykh

seredovyshch dlia veb-rozrobky [A selection of free crossplatform environments for web development].

Popkhadze, O. A. (2016) Rozghliad perspektyvnoi kontseptsii pobudovy kompozytnykh veb-dodatkiv [Review policy concept of mashup web application construction].

Skachkov, D. A. (2015) Rozrobka praktychnykh metodiv proektuvannia ta stvorennia veb-dodatkiv [Development of practical methods for designing and creating web applications].

Stepanenko, O. O. (2016) Prohramuvannia Internet- zastosuvan : konspekt lektsii dlia studentiv spetsialnosti «Inzheneriia prohramnoho zabezpechennia» usikh form navchannia [Programming of Internet applications: lecture notes for students majoring in "Software Engineering" of all forms of education]. Zaporozhye.

Shcho take dodatok [What is an application].

Yak zminylosia korystuvannia mobilnymy za stosunkamy za 5 rokiv: sotsmerezhi ta mesendzhery [How has the use of mobile relationships changed in 5 years: social networks and messengers].

11 dodatkiv dlia vyvchennia prohramuvannia na mobilnykh prystroiakh+bonus [11 applications for learning programming on mobile devices + bonus].

Размещено на Allbest.ru