Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналіз функціональності вхідної інформаційної системи та обстеження предметної області

2. Структурна схема бази даних

3. Зберігання інформації в базі даних

4. Організація введення даних в інформаційній системі

5. Забезпечення обробки даних інформаційної системи

6. Засоби систематизації даних інформаційної системи

7. Відображення результатів обробки даних інформаційної системи на паперових носіях

8. Засоби автоматизації управління системою

9. Опис доповнень та нереалізованих можливостей

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми роботи. Сучасне життя неможливе без ефективного керування. Важливою категорією керування є системи обробки інформації, від яких багато в чому залежить ефективність роботи будь-якого підприємства. Дана система повинна забезпечувати одержання загальних звітів за підсумками роботи, дозволяти легко визначати тенденції зміни найважливіших показників, забезпечувати одержання інформації, критичної за часом, без істотних затримок, виконувати точний і повний аналіз даних.

XXI - століття активного розвитку інформаційних технологій у всіх галузях народного господарства. Для сучасного стану ІС суспільства, питання медичного обслуговування є дуже важливим, особливо на теперішній час, коли хворих стає все більше. Лікарня - це та установа, яка намагається підтримати та поліпшити стан здоров'я людей, а отже їхню працездатність. В нашій державі існує багато медичних установ, але їхня робота не завжди продуктивна саме в плані автоматизації даних лікарні. В тих установах де існує ІС - вона застаріла і потребує реорганізації та реструктуризації.

Загалом Інформаційні системи автоматизації роботи лікарні виникли не так давно. Вони були досконалими і не дуже, і весь час набувають нового розвитку і нових стандартів, що якісно відображається в діяльності самих лікарень. Але ще не розроблено єдиної універсальної системи, яка б повністю автоматизувала таку діяльність. Проектування нових альтернативних БД лікарень та створення відповідних ІС дозволяє глибше проаналізувати предметну область, сприяючи тим самим підвищенню якості програмних продуктів цього напрямку.

Мета роботи полягає у створені бази даних та інформаційної системи автоматизації роботи лікарні. Ця мета визначається важливістю автоматизації обраної предметної області та підвищення ефективності роботи лікарень із загальним комплексом лікування за рахунок перетворення вхідної інформації у вихідну.

Розробленість теми роботи. Оскільки ІС автоматизації роботи лікарні є відносно небагато і переважно всі вони написані для лікарень профільного напряму, тому в цій курсовій роботі описано ІС із загальним варіантом автоматизації БД.

Завдання роботи випливають з поставленої мети:

Ш проаналізувати предметну область, наявні вхідні та вихідні документи та здійснити проектування на зовнішньому рівні БД лікарні;

Ш використовуючи результати проектування на зовнішньому рівні, виконати проектування БД поліклініки на інфологічному рівні. Перевірити виділені об'єкти на відповідність умовам нормалізації;

Ш розробити форми для забезпечення редагування даних таблиць БД;

Ш створити у формах засоби для забезпечення ефективного пошуку, сортування та фільтрування даних;

Ш організувати ефективне централізоване управління формами системи за допомогою головної кнопкової форми. Розробити заставку додатку. Забезпечити створені форми необхідними кнопками та іншими засобами автоматизації і завантаження заставки при завантаженні додатку;

Ш визначити шляхи подальшого вдосконалення розробленої ІС, навести рекомендації стосовно її експлуатації;

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є проектування БД та створення ІС автоматизації роботи поліклініки. Предметом дослідження є проектування БД та створення ІС автоматизації обліку пацієнтів та їх лікуванні. інформаційний система база дані

Методи дослідження обумовлені та предметом аналізу курсової роботи

Ш для визначення актуальності та розробленості теми застосовано системно-діяльнісний підхід, як загальнонауковий принцип дослідження;

Ш в процесі проектування на зовнішньому рівні та під час написання курсової роботи були використані методи якісного та кількісного аналізу, елементи контент-аналізу;

Ш при створенні інфологічної моделі та в процесі виконання проектування БД на датологічному рівні був використаний метод моделювання.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає у створенні нормалізованої інформаційно-логічної моделі БД поліклініки, яка, в свою чергу дозволяє створити дієздатну ІС автоматизації роботи обраної предметної області. Крім того, виконання курсової роботи дозволяє автору поглибити власні теоретичні знання з проектування БД, отримати практичні навики розробки коректної структури БД та відповідної ІС, навчитися логічно та ефективно описувати етапи створення системи, аналізувати її недоліки та переваги.

Структура роботи відповідає послідовності проектування БД та розробки відповідної ІС. Вступ курсової роботи формує її сприйняття, висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження і висвітлюють подальші тенденції розробки теми.

1. Аналіз функціональності вхідної інформаційної системи та обстеження предметної області

Медицина є одним із найважливіших напрямків професійної діяльності адже вона направлена не на комерційний успіх окремих осіб, вона має загальносуспільне значення: проводить лікування хворих людей та підвищує працездатність здорових. Для створення поліклініки потрібні кваліфіковані кадри не тільки медичних професій, але й хороші економісти, програмісти та інші, які покращують ефективність роботи поліклініки. Основним видом діяльності лікарні є лікування людей, які потребують медичної допомоги. Нажаль в більшості поліклінік відсутні засоби автоматизації обліку пацієнтів та лікарів, які їх лікують. Спроба саме цієї проблеми вирішується в цій курсовій.

Робота у поліклініці приблизно виглядає так: хворий (пацієнт) приходить на прийом до лікаря, останній проводить обстеження і ставить діагноз. Так визначається хвороба пацієнта і назначається відповідне лікування. В процес лікування входить: призначення медикаментозного лікування (ліків), дієт, режиму лікування та багато іншого. Щодо самого медперсоналу, то у БД інформаційної системи поліклініки повинні міститися дані про освіту, посади, порядок чергування та відділень де працюють співробітники поліклініки. Все це потрібно розмістити у окремі таблички для продуктивності роботи БД.

Процес лікування назначається пацієнтам на прийомі у лікаря. Прийом може проводитися багатьма лікарями, так само на прийом може прийти багато пацієнтів, тому слід прийом пацієнтів внести до окремої таблиці для автоматизації обліку відвідувань. Вона буде проміжною між лікарями та пацієнтами. В роботі лікарні приймають активну участь лікарі, медсестри, аптекарі, санітари та інші, їх ми відносимо до таблички під загальною назвою Медперсонал. Для обліку пацієнтів також потрібно створювати окрему табличку.

Отже, доопрацьована ІС обліку пацієнтів та їх лікування, які надає лікарня має автоматизувати наступні задачі:

· облік призначення діагнозів;

· облік лікування пацієнтів;

· облік медперсоналу та пацієнтів.

2. Структурна схема опрацьованої бази даних

Для автоматизації перелічених вище задач, я створив наступні таблиці.

Для зберігання докладної інформації про Діагнози пацієнтів, які лікуються створив таблицю ДіагнозиЛікування, яка містить такі дані:

- КодДіагнозуЛікування

- КодЛікування

- КодХвороби

- Дата діагнозу

Було модифіковано таблицю Призначення ліків:

- КодПризначенняЛіків

- КодЛіків

- КодЛікування.

Таблиця Лікування містить такі поля:

- КодЛікування

- КодСпівробітника

- КодПацієнта

- РежимЛікування

- Початок

- Кінець

- КодДієти

- Заключення

Таблиця Діагноз містить такі дані:

- Код діагнозу

- Код хвороби

- Діагноз

- Код прийому.

Таблиця ПрийомПацієнтів містить такі поля:

- КодПрийому

- КодСпівробітника

- КодПацієнта

- ДатаПрийому.

Такі таблиці як Медперсонал, Пацієнти, МедикаментознеЛікування, Хвороби, Діети, Відділення, ПосадиМедперсоналу , Чергування, ОсвітаМедперсоналу не змінилися за складом.

В процесі обстеження обраної предметної області БД обліку прийому пацієнтів та їх лікування, на інфологічному рівні було додатково виділено дві таблиці-об'єкти та п'ять модифіковано. Графічне зображення структури виділених таблиць та зв'язків між ними наведено на рис. 1.1

рис 1.1 Схема БД обліку послуг, які надає лікарня

Між атрибутами кожної окремої таблиці встановлено співвідношення 1:1. Окремі атрибути інформаційних об'єктів потрапили не в одну, а в декілька таблиць, але в кожній з них вони мають різне функціональне призначення:

§ КодСпівробітника в таблиці Медперсонал містить унікальний внутрішній ідентифікаційний номер кожного співробітника, в таблиці ПрийомПаціентів цей самий атрибут містить код того співробітника, який прийняв певного пацієнта, в таблиці Лікування - який лікує певного пацієнта, в таблиці ОсвітаСпівробітників - який отримав освіту, в таблиці Чергування - який чергує по дням.

§ КодЛікування міститься в таблиці Лікування як унікальний внутрішній ідентифікаційний номер кожного лікування, що проводиться в лікарні, в таблиці ПризначенняЛіків цей атрибут містить код лікування де назначено лікування медичними препаратами, в таблиці Діагноз - на основі якого діагнозу проводиться лікування.

§ КодХвороби в таблиці Хвороби містить унікальний внутрішній ідентифікаційний номер кожної хвороби, що виліковується в цій лікарні, в таблиці ПризначенняЛіків цей атрибут містить код хвороби, яка підлягає лікуванню певними медичними препаратами, в таблиці Діагноз - на основі якої ставиться діагноз.

§ КодЛіків в таблиці МедикаментознеЛікування містить унікальний внутрішній ідентифікаційний номер препарату, який міститься в лікарні, в таблиці цей атрибут ПризначенняЛіків містить код ліків, які призначаються для лікування певної хвороби.

§ КодДієти в таблиці Дієти містить унікальний внутрішній ідентифікаційний номер дієти, яку лікарня надає пацієнтам, в таблиці Лікування міститься код дієти, яка приписана певному пацієнту.

§ КодОсвіти в таблиці ОсвітаМедперсоналу містить унікальний внутрішній ідентифікаційний номер кожної освіти, яку отримали співробітники лікарні.

§ КодДіагнозу в таблиці Діагноз містить унікальний внутрішній ідентифікаційний номер кожного поставленого діагнозу.

§ КодВнеску в таблиці ДобровільніВнески містить унікальний внутрішній ідентифікаційний номер кожного внеску пацієнта.

§ КодДіагнозуЛікування в таблиці Діагнози Лікування містить унікальний внутрішній ідентифікаційний номер кожного поставленого діагнозу на протязі лікування.

Для зберігання даних відвідувань пацієнтів виділено дві таблиці: Пацієнти та ПрийомПацієнтів. Перша з них містить дані про самих пацієнтів, а друга про відвідування лікарів пацієнтами. Між таблицями Пацієнти та ПрийомПацієнтів встановлено зв'язок 1: , оскільки один пацієнт може відвідати багато лікарів.

Дані про прийом пацієнтів зберігаються також в двох таблицях: Медперсонал та ПрийомПацієнтів. В першій містяться дані про співробітників лікарні, а в другій про прийом пацієнтів лікарями. Між ними встановлено зв'язок 1: , оскільки один лікар може прийняти багато пацієнтів.

Дані про Діагноз містяться в таблицях: ПрийомПацієнтів та Діагноз. В таблиці ПрийомПацієнтів зберігаються дані про прийом пацієнтів лікарями, а в таблиці Діагноз - про поставлений діагноз. Між таблицями ПрийомПацієнтів та Діагноз встановлено зв'язок 1: , оскільки за один прийом може бути поставлено багато діагнозів.

Дані про лікування пацієнтів міститься в таблицях: Пацієнти та Лікування. В першій містяться дані про пацієнтів, а в другій про їх лікування. Між таблицями Пацієнти та Лікування встановлено зв'язок 1: , оскільки один пацієнт може багато раз лікуватись.

Для зберігання даних про проведення лікарями лікувань знаходяться в таких таблицях: Медперсонал та Лікування. В першій містяться дані про співробітників лікарні, а в другій про проведення лікувань. Між ними встановлено зв'язок 1:, оскільки один лікар може проводити багато лікувань.

Дані про на значення дієт містяться в таблицях: Дієти та Лікування. В першій таблиці зберігаються дані про облік дієт, в другій - облік лікування. Між таблицями Дієти та Лікування встановлено зв'язок 1:, оскільки одна дієта може приписуватись при багатьох лікуваннях.

Дані про призначення медичних препаратів для лікування знаходяться в таких таблицях: Лікування та ПризначенняЛіків. В першій таблиці містяться дані про лікування, а в другій - про призначення ліків. Між таблицями Лікування та ПризначенняЛіків встановлено зв'язок 1:, оскільки на одне лікування призначається багато ліків.

Дані про призначання медичних препаратів містяться в таких таблицях: МедикаментознеЛікування та ПризначенняЛіків. В першій таблиці зберігаються дані про медпрепарати, в другій - про їх призначення. Між таблицями МедикаментознеЛікування та ПризначенняЛіків встановлено зв'язок 1:, оскільки одні ліки призначаються для багатьох хвороб.

Дані про освіту медперсоналу містяться у таблицях Медперсонал та ОсвітаМедперсоналу. В першій таблиці знаходяться дані про медперсонал, а в другій - про їх освіту. Між таблицями встановлено зв'язок 1:, оскільки один співробітник лікарні може мати багато освіти.

Дані про внески пацієнтів містяться в таблицях: ДобровільніВнески та Лікування. В першій таблиці зберігаються дані про облік внесків, в другій - облік лікування. Між таблицями ДобровільніВнески та Лікування встановлено зв'язок :1, оскільки на одне лікування може бути внесено багато внесків.

Дані про на значення діагнозів протягом лікування містяться в таблицях: ДіагнозиЛікування та Лікування. В першій таблиці зберігаються дані про облік діагнозів протягом лікування, в другій - облік лікування. Між таблицями ДіагнозиЛікування та Лікування встановлено зв'язок :1, оскільки протягом одного лікування може призначатися багато діагнозів.

3. Зберігання інформації в базі даних

Розглянемо структуру деяких таблиць:

Таблиця

Медперсонал має наступну структуру, розміри полів та підписи

Ім'я поля	Тип даних	Розмір	Підпис поля
КодСпівробітника	Лічильник	Довге ціле
ПІБ	Текстовий	30	Призвище, ім'я, по батькові
КодПосади	Числовий	Довге ціле	Назва посади
КодВідділу	Числовий	Довге ціле	Назва Відділ
КодОсвіти	Числовий	Довге ціле	Освіта
Стать	Текстовий	50	Стать
ДатаНародження	Дата/час	Короткий формат дати	Дата Народження
Адреса	Текстовий	50	адрес
Телефон	Текстовий	20	телефон
Характеристика	Поле МЕМО		Характеристика
Фотокартка	Об'єкт OLE		Фотокартка
Оклад	Грошовий	Довге ціле	Посадовий оклад
ДатаВлаштування	Дата/час	Короткий формат дати	Дата Влаштування
ДатаЗвільнення	Дата/час	Короткий формат дати	Дата Звільнення

Крім цього, для полів таблиці вказано наступні додаткові властивості:

Ім'я поля	Властивість	Значення	Призначення
КодСпівробітника	Нові значення	Послідовні	Забезпечує послідовну нумерацію записів таблиці
ПІБ	Умова на значення	Is Not Null	Вказує на, що поле має бути непорожнім (обов'язковим)
КодПосади	Умова на значення	Is Not Null	Вказує на, що поле має бути непорожнім (обов'язковим)
Стать	Значення по замовчуванню	1	По замовчуванню заносить в поле значення 1
ДатаНародження	Формат поля	Короткий формат дати	Забезпечує відображення значення поля згідно скороченого формату дати
Ш	Маска ввода	90.90.9990	Встановлює контроль введення лише останньої цифри дня, місяця та року
Ш	Умова на значення	Is Not Null	Вказує на, що поле має бути непорожнім (обов'язковим)
Ш	Повідомлення про помилку	Введіть дату народження	Текст,що з'являється на екрані при порушенні умови на значення
Телефон	Формат поля	!(@@@@@)@@@-@@-@@	Задає спосіб відображення телефону з можливим п'ятизначним кодом та семизначним номером
Ш	Маска вода	\(99999\)999\-99\99;	Забезпечує відповідне введення коду та номера телефону
Ш	Значення по замовчуванню	„ „	По замовчуваню для нового запису в поле заноситься дванадцять пробілів
Оклад	Формат поля	С разделителями разрядов	Забезпечує розмежування розрядів числа пробілами
Ш	Число десяткових знаків	2	Відображає після коми дві цифри для всіх значень поля
Ш	Значення по замовчуванню	300	По замовчуванню для нового запису в поле заноситься мінімальна заробітна плата
ДатаВлаштування	Формат поля	Короткий формат дати	Забезпечує відображення значення поля згідно скороченого формату дати
Ш	Маска ввода	90.90.9990	Встановлює контроль введення лише останньої цифри дня, місяця та року
Ш	Значення по замовчуванню	Date( )	По замовчуванню заносить активну дату
ДатаЗвільнення	Формат поля	Короткий формат дати	Забезпечує відображення значення поля згідно скороченого формату дати
Ш	Маска ввода	90.90.9990	Встановлює контроль введення лише останньої цифри дня, місяця та року

Таблиці Пацієнти, ПрийомПацієнтів, МедикаментознеЛікування, Хвороби, Діети, Діагноз, Відділення, ПосадиМедперсоналу , Чергування, ОсвітаМедперсоналу вже були описані, тому розглянемо структуру тільки нових таблиць

Таблиця

ікування має наступну структуру, розміри полів та підписи

Ім'я поля	Тип даних	Розмір поля	Підпис поля
КодЛікування	Лічильник	Довге ціле	Код Лікування
КодСпівробітника	Числовий	Довге ціле	Ініціали співробітника
КодПацієнта	Числовий	Довге ціле	Ініціали Пацієнта
РежимЛікування	Текстовий	30	Режим лікування
Початок	Дата/час		початок лікування
Кінець	Дата/час		кінець лікування
Заключення	ПолеМЕМО		заключення про хворобу
КодДієти	Числовий	Довге ціле

Таблиця

ДіагнозиЛікування має наступну структуру, розміри полів та підписи

Ім'я поля	Тип даних	Розмір поля	Підпис поля
КодДіагнозуЛікування	Лічильник	Довге ціле	Код Діагнозу
КодЛікування	Числовий	Довге ціле	Код Лікування
КодХвороби	Числовий	Довге ціле	Назва Хвороби
ДатаПоставлення	Дата\час		Дата Діагнозу

Таблиця

ПризначенняЛіків має наступну структуру

Ім'я поля	Тип даних	Розмір поля	Підпис поля
КодПризначенняЛіків	Лічильник	Довге ціле	Код Призначення Ліків
КодЛіків	Числовий	Довге ціле	Назва ліків
КодЛікування	Числовий	Довге ціле



Таблиця

ДобровільніВнески має наступну структуру, розміри полів та підписи

Ім'я поля	Тип даних	Розмір поля	Підпис поля
КодВнеску	Лічильник	Довге ціле	Код Внеску
КодЛікування	Числовий	Довге ціле	Код Лікування
РозмірВнеску	Грошовий	Довге ціле	Розмір Внеску
ДатаВнеску	Дата\час		Дата Внеску

Зв'язок між таблицями Відділення та Медперсонал створено за допомогою майстра підстановок, оскільки редагування цих таблиць планується здійснювати в різних формах. Про виклику майстра підстановок для поля КодВідділу таблиці Медперсонал з списку доступних в список обраних полів було перенесено три поля таблиці Відділення: КодВідділу - для виконання підстановки, НазваВідділу - для відображення у полі зі списком, МісцеРозташуванняВідділу - для додаткового інформування при розгортанні списку. Для цього зв'язка в схемі даних забезпечена цілісність посилань з каскадним поновленням, але без каскадного вилучення даних. Це забороняє таблиці Медперсонал введення коду неіснуючого відділу та вилученні записів з таблиці Відділи до тих пір, поки є введені співробітники цих відділів.

Аналогічно описуються зв'язки між такими таблицями:

ПосадиМедперсоналу та Медперсонал; Дієта та Лікування; МедикаментознеЛікування та ПризначенняЛіків; Хвороби та ПризначенняЛіків; Хвороби та Діагноз; Медперсонал та ЧергуванняМедперсоналу; Медперсонал та ПрийомПацієнтів; Пацієнти та ПрийомПацієнтів; Медперсонал та Лікування; Пацієнти та Лікування.

Зв'язок між таблицями ПрийомПацієнтів та Діагноз створено безпосередньо в схемі даних, оскільки редагувати ці таблиці планується в головній та підпорядкованій формах, що одночасно відображається на екрані. Для цього зв'язка в схемі даних забезпечується цілісність посилань з каскадним поновленням та каскадним вилучення даних. Це забороняє в таблиці Діагноз введенні коду неіснуючого прийому та забезпечує автоматичне вилучення дієт при знищені прийому, на якому її було поставлено.

Аналогічно описуються зв'язки між такими таблицями:

Медперсонал та ОсвітаМедперсоналу; Лікування та Призначення ліків; Лікування та ДіагнозиЛікування.

4. Організація введення даних в інформаційній системі

Редагування даних в таблиці ІС здійснюється за допомогою форм. З цією метою для кожної таблиці розроблено зв'язану, звичайну чи підпорядковану форму. Всі форми для редагування даних створювалися за допомогою майстра і допрацьовувалися в режимі конструктора. Розглянемо детальніше кожну таку форму.

Оскільки було введено тільки дві нових таблички та п'ять поновлено, то розглянемо тільки модефіковані форми. Для редагування даних таблиці ДобровільніВнески та ДіагнозиЛікування розроблено підпорядковані форми у формі Загальний комплекс лікування.

рис 4.1 Модефікована форма Загальний комплекс лікування

Інші форми не змінили своєї структури, тому описування не потребують (оскільки були вже описані у першій частині курсової роботи).

5. Забезпечення обробки даних інформаційної системи

Запити - це універсальні засоби обробки даних інформаційної системи, які дозволяють маніпулювати самими даними і структурою бази даних. Запит являє собою запрограмовану на спеціальній мові SQL вимогу до системи управління базами даних на виконання деяких дій над записами однієї чи декількох таблиць або дій спрямованих на зміну структури самої бази даних.

Для забезпечення обробки даних інформаційної системи мною було створено наступні запити (обгрунтуємо призначення, структуру та будову кожного запиту системи для аналізу даних в режимах конструктора та SQL)

Запит КількістьПрийнятихПацієнтів в режимі конструктора має наступний вигляд:

5.4 Вигляд запиту КількістьПрийнятихПацієнтів у режимі конструктора

Даний запит призначений для виводу на екран даних про те, скільки всього було прийнято пацієнтів у лікарні окремими лікарями. Джерело даних формується з таблиці ПрийомПацієнтів, з якої до першого стовпця бланку запиту переноситься поле КодСпівробітникка, а до наступного КодПацієнта (цьому стовпцю дається назва “КількістьПацієнтів”). Встановлюється Группировка по полю КодСпівробітника (для відображення кожного виду товару лише один раз незалежно від особливих характеристик товару), а для стовпця КількістьПацієнтів встановлюється групова операція Count, для підрахування загальної кількості пацієнтів, які прийшли на прийом до лікаря. Обидва поля виводяться на екран.

В режимі SQL даний запит має наступний вигляд:

SELECT ПрийомПаціентів.КодСпівробітника, Count (Паціенти. КодПаціента) AS КількістьПацієнтів

FROM Паціенти INNER JOIN ПрийомПаціентів ON Паціенти.КодПаціента = ПрийомПаціентів.КодПаціента

GROUP BY ПрийомПаціентів.КодСпівробітника;

В конструкції SELECT перераховуються список полів, що відображаються на екрані. Поля між собою відокремлюються комами. Обчислювальні поля записуються згідно синтаксису: [формула обчислень] As[заголовок стовпця].

В конструкції FROM міститься список таблиць та зв'язків між ними, що формують джерело даних. Оскільки наше джерело містить лише одну таблицю, то її назва вказується відразу після FROM.

В конструкції GROUP BY вказуються поля групування.

Запит ДаніЛікуванняЗаПеріод в режимі конструктора::



5.5 Вигляд запиту ДаніЛікуванняЗаПеріод у режимі конструктора

Джерело даних запиту було сформовано з таблиць Лікування і ДіагнозиЛікування. До бланку запиту з першої таблиці було перенесено поле КодСпівробітника, КодПацієнта, РежимЛікування, КодДіети, Початок, а з другої - КодХвороби. Для вказування проміжку аналізу даних було введено вираз: Between [Forms]![ФормуванняЗвітівЗаПеріод]![ПочатковаДата] And [Forms]![ФормуванняЗвітівЗаПеріод]![КінцеваДата]. Аналогічні вирази були введені і в інші запити, що повинні обробляти дані певного проміжку. Використання даних запитів планується в комплексі “Форма-Запит-Звіт”. Тобто буде створено форму ФормуванняЗвітівЗаПеріо. Запити будуть брати параметри з форми (лише тоді, коли вказана форма відкрита). На основі цих запитів будуть створенні звіти (звіт - це паперовий чи електронний документ з результатами обробки інформації бази даних). Отже механізм функціонування комплексу такий:

· користувач вносить у форму початкову та кінцеву дату та натискає кнопку для формування звіту;

· перед відображенням звіту виконується запит - джерело даних, який буде брати початкову і кінцеву дати з цієї ж форми.

Тому наведений вище вираз є ніщо інше як звертання до полів Початкова і Кінцева дата форми ФормуванняЗвітівЗаПеріод.

В режимі SQL даний запит має наступний вигляд:

SELECT Лікування.КодСпівробітника, Лікування.КодПаціента, ДіагнозиЛікування.КодХвороби, Лікування.РежимЛікування, Лікування.КодДіети, Лікування.Початок

FROM Лікування INNER JOIN ДіагнозиЛікування ON Лікування.КодЛікування = ДіагнозиЛікування.КодЛікування

WHERE (((Лікування.Початок) Between [Forms]![ФормуванняЗвітівЗаПеріод]![ПочатковаДата] And [Forms]![ФормуванняЗвітівЗаПеріод]![КінцеваДата]));

В конструкції SELECT перераховуються список полів, що відображаються на екрані. Поля між собою відокремлюються комами. Обчислювальні поля записуються згідно синтаксису: [формула обчислень] As[заголовок стовпця].

В конструкції FROM міститься список таблиць та зв'язків між ними, що формують джерело даних.. Таблиці поєднуються між собою по співпадаючим значенням полів і між ними вказується INNER JOIN і після ON описуються поля, що пов'язані між собою.

В WHERE задаються умови відбору даних. В даному випадку це -(((Лікування.Початок) Between

[Forms]![ФормуванняЗвітівЗаПеріод]![ПочатковаДата] And

[Forms]![ФормуванняЗвітівЗаПеріод]![КінцеваДата])) - для відбору лише тих дат постачання, що лежать в проміжку вказаному у формі ФормуванняЗвітівЗаПеріод.

Дана СУБД оснащена численними перехресними запитами, які здебільшого створюються за допомогою майстра, а потім удосконалюються в режимі конструктора. Вони переважно використовуються для обробки даних за певними часовими проміжками (квартал, день тижня, місяць та ін.) Прикладом такого запиту може такий запит - АналізКількостіЛікуванняПацієнтівПоМісяцях. В режимі конструктора він виглядає так:

5.6 Вигляд запиту АналізКількостіЛікуванняПацієнтівПоМісяцях у режимі конструктора

Як видно із наведеного запиту, майстер створення перехресних запитів може використовувати дані лише однієї таблиці чи запиту. Для того, щоб ввібрати в підсумковий запит інформацію із декількох пов'язаних між собою таблиць (запитів), спочатку створюється звичайний запит на вибірку, який містить всі необхідні поля, і використовується в якості джерела даних для конструювання перехресного запиту за допомогою майстра.

Джерело наведеного запиту формується із звичайного запиту на вибірку КількістьЛікуванняПацієнтів.

В режимі SQL даний перехресний запит має таку структуру:

TRANSFORM Sum(КількістьЛікуванняПацієнтів.КількістьЛікуванння) AS [Sum-КількістьЛікуванння]

SELECT КількістьЛікуванняПацієнтів.КодПаціента AS Пацієнт, Sum(КількістьЛікуванняПацієнтів.КількістьЛікуванння) AS [Итоговое значение КількістьЛікуванння]

FROM КількістьЛікуванняПацієнтів

GROUP BY КількістьЛікуванняПацієнтів.КодПаціента

PIVOT Format([Початок],"mmm") In ("Січ","Лют","Бер","Кві","Тра","Чер","Лип","Сер","Вер","Жов","Лис","Грг");

Інструкція TRANSFORM служить для вказування поля, значення якого, після виконання групової операції (Sum, Count і т.д.), будуть перенесені справа від полів перерахованих в інструкції SELECT.

В інструкції SELECT перераховуються поля, які є заголовками рядків.

Групування записів відбувається по НазвіТовару.

В інструкції PIVOT вказується поле, значення якого будуть служити в якості заголовків стовпців.

6. Засоби систематизації даних інформаційної системи

Сортування, фільтрування та пошук даних форм в основному здійснюється за допомогою стандартних засобів MS Access: пунктів головного меню Правка та Записи і можливостей контекстного меню даних. Крім того, окремі форми мають власні розроблені елементи керування для прискореного пошуку даних. Розглянемо детально такі форми.

У формі для редагування даних клієнтів (див. рис. 4.5) створено групу елементів керування для прискореного пошуку даних.

Ця група містить поле зі списком для пошуку клієнтів за ПІБ. Це поле зі списком створено в режимі конструктора форми за допомогою майстра. При формуванні джерела даних цього елемента керування зі списку доступних в список обраних полів перенесено два поля: КодКлієнта - для здійснення пошуку та ПІБ - для відображення у полі зі списком. При наборі перших букв у полі зі списком MS Access автоматично здійснює відображення та переміщується у списку на перше ПІБ, що відповідає цим буквам. Таким чином користувач може відразу оцінити результативність пошуку та при потребі внести відповідні коригування. Аналогічно організований пошук у всіх попередньо розглянутих формах (див. ілюстрації до розділу 4).

7. Відображення результатів обробки даних інформаційної системи на паперових носіях

Звіт - це об'єкт бази даних, який призначений для ефективного відображення даних в друкованій формі. Звіти мають велику кількість можливостей по управлінню розміром, положенням і зовнішнім виглядом їх елементів. Звіти багато в чому схожі на форми - вони складаються з одних і тих же розділів, можуть містити одні і ті ж елементи управління. Крім того, звіти і форми розділяють один і той же простір імен, тобто звіт не можна назвати іменем уже існуючої форми (і навпаки). По суті звіт - це спеціалізований різновид форми, розроблений для друку чи експорту даних.

Найпростішим прикладом звіту даної БД може слугувати звіт АлфавітнийСписокВідділень, призначений для виводу на паперовий носій даних про відділення, які є у лікарні.

8.1 Вигляд звіту АлфавітнийСписокВідділень в режимі конструктора

До розряду звітів аналогічним даному можна віднести такі, як АлфавітнийСписокМедперсоналу, Пацієнтів, Діагнозів, Хвороб, Ліків, ОкладиМендперсоналу, СтажРоботи, та ряд інших.

Як відомо джерело даних звіту можна сформувати лише з однієї таблиці чи запиту. Джерело даних нашого звіту формується на основі однойменного запиту. У області заголовку звіту ми вводимо його назву для того, щоб користувач міг відразу зрозуміти якими даними він оперує. У верхній колонтитул переносимо з джерела даних поля - найменування Назву та місце розташування відділень, які слугуватимуть заголовками стовпців. Але ті поля, де відображаються їхні значення переносимо в область даних. Такий порядок розміщення полів забезпечить відображення заголовків стовпців лише раз після заголовку звіту, далі йтиме відсортований перелік усіх Віддфлів. Для забезпечення полегшеного сприймання інформації було створено вільне поле, якому була дана назва “ № п/п”. Це поле розміщується у верхньому колонтитулі, а поле для відображення його значення в області даних. В це поле вводимо вираз “=1”, а у властивостях поля на закладці Данные встановимо значення даного поля Сумма с накоплением рівним Для группы. Це забезпечить автоматичну нумерацію вказаних послуг. В нижньому колонтитулі запиту було введено вираз “=Now()” - це забезпечить відображення активної дати на першій сторінці звіту. Там же було введено вираз =“Сторінка”&[Page]&” з ”&[Pages], який забезпечує відображення на першій сторінці звіту номер сторінки відображення з усіх сторінок звіту. Більшість звітів мають аналогічні атрибути, тому при розгляді наступних прикладів розроблених звітів, ті елементи, що уже зустрічались будуть упускатися, а основна увага приділятиметься новим.

Звіт СумиВнесківПоПацієнтам являє собою більш складний приклад звітів. Він призначений для виводу на екран інформації про те які саме внески, дата і на яку суму були внесенні конкретним пацієнтом. До розряду однотипних звітів можна віднести: КількістьМедперсоналуПоВідділенях, та багато інших.

8.2 Вигляд звіту КількістьМедперсоналуПоВідділах в режимі конструктора

Окрім атрибутів, призначення і принцип функціонування яких описаний в попередньому звіті, даний звіт має такі особливості:

· додано рівні групування за ініціалами клієнта, оскільки передбачається, що інформація про внески одним пацієнтом буде згрупована в одну логічну групу, дані про інших пацієнтів будуть відображатися в своїх логічних групах;

· забезпечено відображення приміток групи, оскільки планується підводити підсумки по кожному окремому пацієнту;

· в заголовок групи “ІніціалиПацієнта” перенесено поля для відображення даних пацієнта, а також заголовки полів дата внеску та розмір внеску. Поля, де відображаються значення даних заголовків переносимо в область даних. Такий порядок розміщення полів забезпечує для кожного пацієнта відображення його ініціалів, потім даних про усі здійснені ним внески. Така організація даних полегшує сприймання інформації;

· для підбиття підсумків по кожному пацієнту в примітках групи “ІніціалиПацієнта” було створено обчислювальне поле під назвою “Всього внесено на суму” та введено формулу - Sum[(Сума)]. Дана формула підбиває всі суми, на які здійснював покупки клієнт в виводиться після даних про придбані клієнтом товари;

· для підбиття підсумків по даних усіх проданих товарів також створюється обчислювальне поле під назвою “Всього внесено пацієнтами на суму” та введено формулу аналогічну попередній. Дана формула знаходить суму усіх проданих товарів по усіх клієнтах;

· логічне виділення найбільш важливих атрибутів звіту забезпечуються зміною шрифту, кольору тексту та побудовою розмежувальних ліній, які відокремлюють дані одного типу від інших.

8. Засоби автоматизації управління системою

Управління візуальними об'єктами ІС здійснюється з головної кнопкової форми.

Рис. 10.1 Головна кнопкова форма ІС в режимі форми

Наступні закладки містять ряд кнопок для отримання звітів. Зокрема на закладці Звіти містяться кнопки, при натисненні на які можна отримати, інформацію про ту категорія, яка вас цікавить. Створені такі кнопки в режимі конструктора форм за допомогою відповідного майстра. При цьому на першому кроці майстра слід обрати категорію Работа с отчетом та дію Просмотр отчета, на другому - відмітити назву потрібного звіту, а на четвертому - ввести надпис кнопки форми у полі Текст.

Закладка Звіти має наступні кнопки: Формування звітів за період, Формування звітів вказаного відділу, КількістьМедперсоналуПоВідділеннях, ПоштовіАдресиМедперсоналу та Пацієнтів, та інші. При натисненні кожної кнопки з'являється відповідна допоміжна форма.

Кнопки даної форми викликають звіти, що аналізують дані певного періоду. Ця форма є логічним завершенням комплексу “Форма-Запит-Звіт”. Тобто при натисненні кнопки для отримання звіту, ми не повинні кожен раз вводити з клавіатури початкову та кінцеву дати аналізу даних - запит, на основі якого створений виконуваний звіт, зчитує дані з полів вищевказаної форми. Це нововведення значно економить наш час.

Подібне призначення має допоміжна форма Формування звітів по вказаному відділу, яка з'являється при натисненні відповідної кнопки закладки Звіти. Використання цієї форми дозволяє швидко отримувати звіти по тому відділу, що нас цікавить. Тепер, для того, щоб отримати звіти, ми не повинні кожен раз при їх завантаженні вказувати назву відділу, а достатньо лише раз обрати його назву у відповідному полі форми.

В нижній частині головної кнопкової форми розміщена кнопка Завершити роботу системи, що дозволяє закрити як додаток, так і MS Access. Для створення такої кнопки за допомогою майстра в режимі конструктора форми слід на першому кроці майстра обрати категорію Приложение та дію Выйти из приложения. Аналогічними кнопками оснащені практично всі форми ІС. Для створення таких кнопок за допомогою майстра в режимі конструктора форми слід на першому кроці майстра обрати категорію Работа с формой і дію Закрыть форму

9. Опис доповнень та нереалізованих можливостей

Розроблена ІС дозволяє ефективно редагувати дані прийому пацієнтів, їх лікуванні та здійснювати їх обробку, але для впровадження в практику діяльності лікарні розробленої системи необхідно насамперед здійснити реструктуризацію даних, врахувавши:

Ш Можливість кожного працівника лікарні працювати в декількох відділах за сумісництвом;

Ш Можливість обліку кількості пацієнтів у лікарні та окремо у кожного лікаря;

Ш Можливість кожного клієнта одночасно бути співробітником і навпаки;

Ш Моливість обліку заробітної плати медпрацівників враховуючи кількість пацієнтів, яких вони обслуговують.

В процесі подальшого вдосконалення системи доцільно:

Ш розробити запити для ефективного аналізу та пакетної обробки записів таблиць;

Ш оснастити ІС динамічними та зведеними таблицями для візуального відображення результатів обробки даних;

Ш автоматизувати створені об'єкти за допомогою процедур обробки подій;

Ш розробити систему захисту даних ІС від пошкоджень та несанкціонованого доступу;

Ш розробити контекстнозалежну гіпертекстову допомогу ІС.

Всі ці вдосконалення дозволять створити справді конкурентноздатну ІС автоматизації роботи лікарні.

Висновки

На сьогоднішній день важко уявити собі комп'ютерну техніку, локальні та глобальні мережі без основної частини програмного забезпечення - БД та СУБД. Все частіше використовуються БД для автоматизації діяльності лікарень, бібліотек, автозаправних станцій, туристичних агенцій.

Поширюватись БД та ІС їх обробки будуть і в майбутньому, закріплюватись у сферах мобільного зв'язку, телерадіокомунікацій та проникати у наш побут.

В процесі виконання курсової роботи:

Ш застосовано на практиці теорію проектування БД;

Ш опрацьовано вхідну, вихідну та нормативну-довідкову документацію організації, вивчено функціонування об'єкта управління та можливості заміни матеріальних потоків інформаційними;

Ш розроблено, перевірено коректність з використанням нормальних форм та доопрацьовано інформаційно-логічну схему БД;

Ш реалізовано та вдосконалено структуру БД засобами СУБД згідно розробленої інформаційно-логічної схеми у власній ІС;

Ш на практиці забезпечено цілісність атрибутів, таблиць, реляційних та зв'язкових відношень БД ІС засобами СУБД;

Ш розроблено власні засоби коригування, пошуку та систематизації даних ІС;

Ш розроблено необхідні засоби автоматизації управління ІС.

Виконання поставлених у вступі завдань дозволило розробити нескладну ІС обробки нормалізованої БД, що й передбачалося метою курсової роботи.

Створена ІС забезпечує наступні функціональні можливості:

Ш працює в багатовіконному графічному режимі і підтримує роботу як клавіатури, так і маніпулятора типу "миша".

Ш зберігає відомості про всі дані, які знаходяться у лікарні.

Ш програма забезпечує наступні функції для категорій, які опрацьовуються агенцією: додавання, видалення, редагування, збереження.

Перед початком експлуатації системи необхідно розробити та затвердити єдині методи кодування інформації і неухильно дотримуватися їх при редагуванні даних. Це дозволить усунути дублювання, надлишковості та неузгодженості даних ще на етапі введення.

Додаток експлуатується в операційних системах сімейства Windows при встановленими пакетах MS Office 9х/2000/XP/2003. Для експлуатації додатку в нижчих версіях пакету необхідно виконати його попереднє конвертування засобами MS Access.

На робочих місцях рекомендується експлуатувати захищені варіанти mde-додатків. Такі додатки займають менший об'єм в режимі конструктора. При роботі в мережі рекомендується зберігати таблиці в додатку на сервері, а на кожному робочому місці клієнта встановити копію БД з посиланнями на ці таблиці.

Виконання курсової роботи дозволило мені не лише навчитися проектувати БД та розробляти власні нескладні ІС, а й на практиці оволодіти основними методами наукових досліджень, навчитися самостійно опрацьовувати, аналізувати і систематизувати інформацію літературних та електронних джерел, логічно викладати матеріал та обґрунтовувати власну позицію, необхідність та доцільність прийнятих рішень.

Список використаної літератури

1. Microsoft Office 2000, уч. курс., Глушаков С.В., Сурядый А.С., Харьков, «Фолио», 2002р., 651ст.

2. Береза А.М., Основи створення інформаційних систем. Навчальний посібник. 2-ге видання. К.: КНЕУ, 2001 р., 156 ст.

3. Бойко В.В., Савинов В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М., 1989р., 246 ст.

4. И. Харитонова, Н. Вольман. Программирование в Access 2002. Учебный курс. Санкт-Петербург; и-во «Питер», 2002р., 347 ст.

5. К.Дэйт. Введение в системы баз данных. М.: Диалектика, 1998р., 465 ст.

6. Кузнецов С.Д. Стандарты языка реляционных баз данных SQL: краткий обзор. СУБД, 1996, №2, 136 ст.

7. Молодцова О.П. Управління якістю програмної продукції. К.:2001р., 156ст.

8. Томас Коннолм, Каролин Беге, Анна Строга. Базы данных. Проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика., 2-ое издание. М.: Издательский дом «Вильямс», 2000р., 268 ст.

9. Шпортько О.В. Практикум з інформатики та комп'ютерної техніки. Частини II. Прикладна інформатика: Навч.-метод. посібник.Рівне: РДГУ, 2003. 64 с., з іл.

10. Послед Б.С. Access 2002. Приложения баз данных. Лекции и упражнения. СПб.: ООО “ДиаСофтЮП”, 2002. С. 64-131, 228-317.

11. Ролланд Ф.Д. Основные концепции баз данныих.: Пер. с англ. М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002. С. 30-107.

Размещено на Allbest.ru

...