Архівні інформаційні ресурси Франції: сучасні підходи в організації та використанні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Архівні інформаційні ресурси Франції: сучасні підходи в організації та використанні

Єлизавета Куліковська

магістерка історії та археології, освітня програма «Архівознавство», Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Мета статті полягає у дослідженні сучасного стану розвитку архівних інформаційних ресурсів Франції. Методологія дослідження базується на застосуванні соціально-культурного, системного, міждисциплінарного наукових підходів, а також сукупності загальнонаукових методів: критичного, емпіричного (описового), типологічного, системного аналізу. Аналізуються засади організації французьких архівних інформаційних ресурсів, засоби і прийоми репрезентації документальних колекцій у цифровому просторі. З цією метою було використано методи класифікації, систематизації та узагальнення. Джерельну базу дослідження становлять інформаційні ресурси Національного, департаментських архівів і Національної бібліотеки Франції, а також публікації французької архівної періодики, присвячені проблемам цифровізації. Наукова новизна. У статті охарактеризовано процеси інформатизації архівних установ Франції, проаналізовано функціонування і наповнення інформаційних ресурсів, зокрема проєкт ADAMANT, комунікаційну стратегію французьких архівів, значення процесів цифровізації для збереження історико-культурної спадщини Франції. Сформульовано висновки про те, що французькі архівні інформаційні ресурси відображають масштабну роботу архівістів з оцифрування, організації доступу та використання архівних документів. Значна кількість баз даних, які щомісячно поповнюються Національним і регіональними архівами, Національною бібліотекою Франції, забезпечують віддалений доступ користувачів до історико-культурної спадщини країни, сприяють її дослідженню та популяризації у різних країнах світу. Швидкі темпи оцифрування архівних документів і масштаби їхньої репрезентації у відкритому доступі дозволили французьким архівам посісти одне з провідних місць у сучасному інформаційному просторі. Цей досвід потребує додаткового вивчення і ширшого використання у практиці діяльності українських архівів.

Ключові слова: Національний архів Франції; департаментські архіви; інформаційні ресурси; оцифрування; історична спадщина.

Abstract

ARCHIVAL INFORMATION RESOURCES OF FRANCE: MODERN APPROACHES IN ORGANIZATION AND USE

Yelyzaveta Kulikovska

Magister of History and Archeology, Educational program «Archival Science», Taras Shevchenko National

University of Kyiv

The purpose of the article is to study the current state of development of archival information resources in France. The research methodology is based on the application of socio-cultural, systemic, interdisciplinary scientific approaches, as well as a set of general scientific methods: critical, empirical (descriptive), typological, systemic analysis. The principles of the organization of French archival information resources, means and methods of representation of documentary collections in the digital space are analyzed. For this purpose, methods of classification, systematization and generalization were used. The source base of the study consists of the information resources of the National, departmental archives and the National Library of France, as well as publications of French archival periodicals devoted to the problems of digitization. Scientific novelty. The article describes the informatization processes of French archival institutions, analyzes the functioning and filling of information resources, in particular the ADAMANT project, the communication strategy of French archives, the importance of digitization processes for preserving the historical and cultural heritage of France. Conclusions. The French archival information resources reflect the large- scale work of archivists on digitization, organization of access and use of archival documents. A significant number of databases, which are updated monthly by the National and Regional Archives, the National Library of France, provide users with remote access to the historical and cultural heritage of the country; contribute to its research and popularization in various countries of the world. The rapid pace of digitization of archival documents and the scale of their representation in open access allowed French archives to occupy one of the leading places in the modern information space. This experience requires additional study and wider use in the practice of Ukrainian archives.

Key words: the National Archives of France; departmental archives; information resources; digitization; historical heritage.

У XXI ст. уже неможливо уявити будь-яку галузь, яка б не використовувала інформаційні інструменти. З поширенням сучасних комп'ютерних технологій, які стали невід'ємною частиною життєдіяльності людства, збільшилися темпи інформатизації архівної галузі у різних країнах світу. Зацікавлення французького суспільства у збереженні, вивченні та популяризації власної історичної спадщини, оволодіння французькими архівістами новітніми технологіями допомогли прискорити цей процес і перетворити Францію на одну з провідних країн Європи та світу за рівнем інформатизації архівної галузі. Упродовж останнього десятиліття швидкий розвиток онлайн-послуг дозволив мільйонам користувачів отримувати доступ до документної інформації, не відвідуючи архівів, що актуалізувало використання інформаційного потенціалу архівних документів у різних сферах життєдіяльності суспільства.

Розглядаючи історіографію проблеми, зазначимо, що у працях французьких науковців та архівістів неодноразово порушувалася тема цифровізації документальної спадщини в епоху новітніх технологічних відкриттів і розбудови інформаційного суспільства. Зокрема, слід згадати статті Б. Башимона (Bruno Bachimont), Ж. Дюво (Julien Duvaux), Н. Дюфурно (Nicole Dufournaud), опубліковані на сторінках французького архівного журналу «La Gazette des archives» . Водночас ця проблематика не знайшла належного відображення в українській історіографії, хоча досвід і підходи французьких архівістів є важливими для вивчення й використання у сучасній вітчизняній практиці, що обумовлює актуальність і наукову новизну поставленої у статті мети дослідження.

Нині у Національному архіві Франції (фр. Archives Nationales) зберігається понад 200 млн цифрових файлів, які репрезентують національне надбання, що складається із 350 км архівних документів з паперовою основою. З 2015 до 2021 рр. архів реалізовував проєкт ADAMANT (Administration Des Archives et de leurs Metadonnees aux Archives nationales dans le Temps / Управління архівними документами та їх метаданими в Національному архіві Франції у часі). Завдання проєкту полягало в оновленні системи управління електронними архівними документами, що включало фізичну інфраструктуру для збору даних, забезпечення їх збереження і доступності; програмні інструменти, зокрема, шляхом інтеграції програмного забезпечення, розробленого в рамках програми VITAM (Values Intangible Transmitted to the Archive for Memory / Нематеріальні цінності, передані до архіву для збереження пам'яті); підготовку персоналу . Наприкінці 2018 р. нова платформа була успішно запущена за підтримки підрозділу інформаційних систем Міністерства культури Франції. Таким чином, ADAMANT поставив перед Національним архівом мету сприяння поширенню архівного контенту у логіці відкритих даних.

Щодо програми VITAM, частиною якої є ADAMANT, то вона створювалася задля розроблення програмного забезпечення для цифрового архівування і була затверджена Міжвідомчим комітетом архівів Франції (Comite Interministeriel aux Archives de France, CIAF) 1 липня 2013 р. Програма передбачає реалізацію 3-х основних цілей:

1) розроблення програмного забезпечення з відкритим кодом для управління і збереження цифрових документів та архівів, що передбачає передавання, управління, збереження і створення довгострокового доступу до значної кількості електронних документів, що мають адміністративну й історичну цінність; архівний інформаційний цифровізація франція

2) створення на основі цього програмного забезпечення сховищ для збереження цифрових документів, принаймні у 3-х міністерствах, що підтримують програму; розбудову цифрових систем архівування з використанням програмного забезпечення VITAM у кожному з 3-х міністерств за допомогою міністерських проєктів: SAPHIR (закордонні справи), ADAMANT (Культура / Національний архів) та ArchiPel NG (оборона);

3) сприяння поширенню та повторному використанню програмного забезпечення VITAM шляхом консолідації всіх видів фінансової підтримки, консультування у галузі цифрового архівування за межами 3-х міністерств, що виконують програму, за допомогою проєкту AD-Essor (Культура / Міжвідомчий комітет архівів Франції)13.

Корисною функцією, яка представлена на офіційному сайті Національного архіву, є надання доступу до Віртуальної інвентарної кімнати (фр. La Salle des inventaires virtuelle, SIV) . У ній можна ознайомитися з ресурсами Національного архіву завдяки репрезентації понад 24 тис. описів фондів (колекцій) та 14 тис. документів, які визначають суб'єкти (організації, особи), що є фондоутворювачами архівів. Віртуальна кімната дозволяє безпосередньо переглядати понад 1,9 млн оцифрованих архівних документів, а також документи з бази даних LEONORE (файли кавалерів ордена Почесного легіону за 1800-1976 рр., які частково оцифровані). Доречно зазначити, що SIV регулярно поповнюється новими описами архівних фондів, що зберігаються в Національному архіві на різних носіях: пергаменті, папері, плівці, а також в електронному вигляді. Ці описи, зокрема, надають доступ до архівів установ періоду Середньовіччя та «старого режиму» (Скарбниці хартій, міністерств, судових, церковних установ тощо); архівів центральних державних установ із 1789 р. до наших днів; протоколів і довідників нотаріусів Парижа; архівів окремих осіб, сімей і приватних організацій, що становлять національний інтерес .

На офіційному сайті Національного архіву користувачі можуть ознайомитися з детальною інформацією, яка стосується вже оцифрованих електронних документів. Так, електронні бази даних представляють архівні документи, які охоплюють період із 1500 до 2015 рр. та займають 21 терабайт пам'яті.

Слід зазначити, що збереження архівів на електронних носіях відбувалося відповідно до еволюції сучасних технологій, а також адаптувалося до постійно зростаючих обсягів. Якщо ще 10 років тому комп'ютерні програми займали доволі скромне місце у віртуальних просторах цифрових архівів, то процеси автоматизації офісу поставили архівістів перед проблемою збереження постійно зростаючих обсягів інформації та придбання для цього більш потужних технічних засобів. З іншого боку, програмне забезпечення, текстові процесори і програми, які дозволили створити ці електронні архіви, вимагають постійного оновлення, оскільки відбуваються процеси технологічного «старіння». Але тим не менш, Національний архів, окрім самих даних, зберігає інформацію про те, яким чином вони були опрацьовані, закодовані та структуровані при створенні, що має забезпечити доступ до інформації з плином часу. Архівісти також дбають про фіксацію різних операцій зі збереження, перетворення й перейменування електронних носіїв документної інформації, які гарантують збереження та передавання інформації, що на них міститься.

Для того, щоб підтримати місцеві органи влади у процесі оснащення їх системами електронного архівування, Міжміністерська служба архівів Франції провела конкурс AD-Essor на 6 випусків (2014-2019 рр.). Наразі вже було підтримано фінансування 141 проєкту цифрового архівування, що були реалізовані регіональними архівними службами на загальну суму понад 3 млн євро. Таким чином, AD-Essor дозволив досягти помітного прогресу у сфері цифрового архівування.

Із 2014 р. простежується зростання підтримки електронного архівування адміністрацією місцевих архівів. Так, у 2014 р. 39% муніципалітетів вживали заходи для забезпечення архівного зберігання електронних документів. У 2018 р. цей показник збільшився до 71%. Стосовно департаментських архівів, то ця тенденція є ще помітнішою. Так, у 2014 р. забезпеченість системами електронного архівування мали 6 департаментів зі 101, у 2018 - 35, серед яких 26 департаментів отримали грант від проєкту AD-Essor .

Програмне забезпечення VITAM відповідає стандартам і нормам, що застосовуються для архівування, і засноване на моделі OAIS (Open Archival Information System), яка включає 6 областей:

1) введення (приймання та опрацювання заявок, підготовлених бізнес-додатками або програмами для ручної підготовки введення);

2) зберігання архівів;

3) управління даними (описовими, технічними та архівними мета-даними);

4) адміністрування (технічний та функціональний нагляд за системою - статистика, контроль і моніторинг, управління сховищами і місцями зберігання тощо);

5) завантаження (управління форматами файлів, стратегії та мета-дані конвертації);

6) доступ (пошук, завантаження і перегляд архівованих даних)28.

З початку 1980-х років Національний архів проводив активну політику збирання електронних та аудіовізуальних архівів від адміністрацій, центральних урядових установ, а також власників приватних зібрань. У результаті такої послідовної роботи з ініціативного комплектування вдалося зібрати цінні й різноманітні колекції, які є суттєвим доповненням тих зібрань, що зберігаються в Національному архіві. Між іншим, тут представлено записи промов, прес-конференцій інституційних комунікаційних кампаній. Цінним історичним джерелом є записи усних свідчень, інтерв'ю учасників Другої світової війни. З моменту свого створення у 1990 р. Фонд пам'яті депортованих Національного архіву поставив за мету збір свідчень про депортацію з історичною, меморіальною та просвітницькою метою . Архівні записи Фонду, які охоплюють понад 2 сотні спогадів про інтернування та політичну депортацію під час Другої світової війни, було зроблено командою во-лонтерів. Сьогодні їх можна прослухати онлайн в мережі «Інтранет» із читальних залів Національного архіву . Вони доступні в базі даних Допоміжної мультимедійної інформаційної консультації в Національному архіві (фр. Consultation Assistee d'Information Multimedia aux Archives nationales, CAIMAN) . Таким чином, завдяки цій роботі всі зацікавлені особи можуть отримати доступ до свідчень, які мають не лише значну історичну цінність, але й сильний емоційний заряд.

Французькі архівісти активно втілюють у своїй практичній діяльності концептуальні погляди відомого французького історика П. Нора (Pierre Nora) на архіви як на «місця пам'яті», які представляють собою місця чи об'єкти, з якими групи людей поєднують свої цінності та спогади, а також де пам'ять проявляє себе в окремих історичних моментах . Таким чином, суспільство має взаємодіяти з архівами задля збереження історії, а архіви, у свою чергу, повинні зацікавлювати людей, що й відбувається через комунікаційну взаємодію, реалізацію наукових, освітніх, видавничих проєктів, організацію виставок та екскурсій тощо.

Також, Національні архіви впровадили політику роботи з електронними архівами, засновану на методології їх довгострокового збереження та архівного мислення під назвою «Збереження та опрацювання нових архівів, створених електронними засобами» (фр. Conservation et Traitement des Archives nouvelles Constituees par 1'Electronique, CONSTANCE). Об'єднуючи комп'ютерних спеціалістів та архівістів, вони забезпечують довгострокове збереження цих історичних матеріалів, якнайшвидше співпрацюючи з адміністраціями, які виробляють електронні дані у співпраці з архівними службами різних міністерств і державних установ.

Активно ведуться роботи з оцифрування документів й у департаментських архівах Франції . У кожного з-понад 100 департаментських архівів є власна веб-сторінка з описами фондів, графіком роботи, онлайн-виставками, перспективними планами діяльності, детальними описами створення власного архіву та багато іншої цінної інформації, яка може зацікавити користувача. Практично кожен департаментський архів окрім веб-сторінки має ще й власні сторінки в соціальних мережах, зокрема у «Facebook», що допомагає залучити якомога більшу кількість людей до вивчення й поширення власної історичної спадщини.

Зокрема, департаментський архів Парижа (фр. Archives de Paris) сьогодні репрезентує в електронному вигляді значну частину документів з історії міста й колишнього департаменту Сени, які він збирає, класифікує, описує, зберігає та надає у користування вже впродовж понад 200 років. Крім архівних документів, дослідникам також доступна спеціалізована бібліотека, яка складається з 37 тис. томів книг і тисячі назв серійних видань 15.

На офіційному сайті архіву кожен може ознайомитися з оцифрованими документами, онлайн-виставками, освітніми програмами й послугами, які надаються архівом. Тому варто зазначити, що департаментський архів Парижа є дуже активним у плані взаємодії із користувачами та суспільством.

Оцифрування зібрань Архіву Парижа було розпочато ще на початку 2000-х років, причому основна увага зосереджувалася на генеалогічних колекціях. Наразі на сайті доступні реєстри документів цивільного стану за 1860-1912 рр., що зберігаються в Архіві Парижа, частина таблиць і реєстрів документів цивільного стану, які досі зберігаються в ратушах різних округів (за 1913-1986 рр.), свідоцтва про народження, шлюб і смерть з XVI ст. до 1859 р. Також на сайті можна ознайомитися з іншими оцифрованими колекціями, такими як судові протоколи, щоб знайти цивільне чи виправне рішення та податкові документи, якщо ви шукаєте виписку про нерухомість або іпотеку.

Кожен користувач може працювати з архівними документами в режимі онлайн із використанням багатьох функцій: збільшення/зменшення яскравості зображення, управління масштабом текстового чи фотодокумента, обрання деталі та формату для друку, друкування документа, використання інших корисних і зручних для дослідника функцій. Також цей департаментський архів має власну сторінку у соціальній мережі «Facebook» із понад 7 тис. підписників. На сторінці публікуються новини, які стосуються архіву, короткі інформативні повідомлення про історичні події, майбутні виставки, цифрові копії документів і багато іншої корисної інформації216.

У м. Бурж знаходиться Департаментський архів Шер (фр. Archives departementales du Cher), створений ще під час Французької революції. Головна місія архіву - збирання, зберігання і популяризація документів. Управління архівом і спадщиною департаменту входить до складу Ради департаментів Шер.

Департаментський архів Шер дозволяє користувачам проводити генеалогічні дослідження віддалено, з персонального комп'ютера. У пошуковій базі можна знайти інформацію про своїх предків, звернувшись до понад 2-х млн оцифрованих документів - парафіяльних реєстрів і реєстрів цивільного стану, переписів населення, реєстрів військового обліку тощо . Архів також має власну сторінку у мережі «Facebook», де часто публікується інформація стосовно визначних подій, численні фотографії та документи з фондів. Сторінка сучасно оформлена та ведеться дуже активно, але має незначну кількість підписників - трохи більше тисячі фоловерів.

Цікавий досвід упроваджує Департаментський архів Луаре (фр. Archives departementales du Loiret). При архіві діє освітній сервіс, який працює у партнерстві з Міністерством національної освіти Франції. Його місія полягає в тому, щоб поширювати використання архівних документів з історії регіону, сприяти ознайомленню студентів і учнів середніх навчальних закладів із місцевою спадщиною та зацікавленню у проведенні краєзнавчих досліджень і подальшому працевлаштуванню на території регіону. Він також спрямований на розвиток критичного мислення в учнів через вивчення історичних джерел. На сайті архіву кожен користувач може знайти освітні матеріали, підготовлені за підтримки Освітньої служби Департаментського архіву Луаре, які створюють додаткові можливості для використання архівних документів у навчальному процесі на різних освітніх рівнях . Також архів часто проводить освітні майстер-класи, на яких викладачі й студенти мають можливість попрацювати з оригінальними документами та їх цифровими копіями, провести практичні заняття і дослідження, підготувати коментарі тощо420.

Освітні майстер-класи діють також при Департаментському архіві Альп Верхнього Провансу (фр. Archives departementales des Alpes-de- Haute-Provence). Архів організовує семінари й зустрічі, що пов'язані зі шкільними програмами всіх рівнів - від дитячого садка до вищої школи. Причому освітня послуга пропонує можливість безкоштовного виїзду працівників архівного відділу до навчальних закладів для проведення семінарів на місці з використанням оригінальних архівних документів або факсиміле, цифрових копій . Цінним досвідом цього архіву є також проведення Національного конкурсу опору і депортації (фр. Concours national de la Resistance et de la Deportation). Це - шкільний конкурс, відкритий для учнів середніх і старших класів, який базується на вивченні документів, спогадів з історії опору і депортації. Кожного року визначається тема, яка може стати предметом справжньої міждисциплінарної роботи. Цей конкурс має на меті увіковічнити пам'ять про опір і депортацію серед молодих поколінь, щоб дати їм змогу пізнати крізь джерела історичні події та сформувати власну громадянську позицію.

Надзвичайно цінні документальні ресурси репрезентує сьогодні в інформаційному просторі Національна бібліотека Франції (фр. Bibliotheque nationale de France, BnF) - одна з найстаріших французьких культурних інституцій, спадкоємиця королівських колекцій. Проєкт Gallica, започаткований Національною бібліотекою у 1997 р., перетворився на одну з найбільших цифрових бібліотек світу, що надає користувачам безкоштовний онлайн доступ до документальних ресурсів усіх типів - друкованої продукції (книг, періодичних видань) у графічному й текстовому форматах, рукописів, аудіовізуальних документів, картографічних матеріалів тощо. Відбір документів для представлення у цифровому форматі відбувається таким чином, щоб скласти універсальну електронну бібліотеку з метою репрезентації французької історико-культурної спадщини у світі, сформованої впродовж багатьох століть. Хоча у наповненні цифрової колекції перевага надається франкомовним джерелам, Gallica також пропонує користувачам пам'ятки інших народів мовою оригіналу або в перекладі . Для того, щоб допомогти користувачам «Інтернету» знайти цифровий контент і найповніше використати функціональні можливості, Gallica має власні сторінки у соціальних мережах «Facebook» і «Twitter», аккаунти «Pinterest» та в «Instagram» зі значною кількістю підписників. Так, наприклад, за оновленням інформації на сторінці у «Facebook» слідкує майже 172 тис. користувачів, а в «Instagram» - понад 165 тис.

Національна бібліотека Франції також активно співпрацює на міжнародному рівні з метою репрезентації французької культурної спадщини у Європейській цифровій бібліотеці - «Europeana». Крім того, Національна бібліотека пропонує широкій аудиторії користувачів Банк зображень Департаменту репродукції, який представляє багатство її іконографічних колекцій - майже 1 млн зображень із суспільного надбання (у т. ч. гравюри, фотографії, рисунки, титульні сторінки, мапи, глобуси, твори мистецтва, грошові знаки). Якість опису та індексації зображень гарантують стандарти BnF та наукова оцінка експертів, а якість відтворення, яка максимально відповідає оригіналу, - високі стандарти цифровізації125.

Особливий інтерес становить також база даних оцифрованих рукописів Mandragore , створена у 1989 р., а відповідний портал в мережі «Інтернет» був заснований у 2003 р. Іконографічна і текстова індексація базується на багатомовному словнику, який налічує понад 20 тис. дескрипторів. Кожне повідомлення містить багато даних, що стосуються декору, включаючи текстове середовище, умови виробництва, місце і дату створення, ім'я художника (якщо відомо). Найдавніші з представлених документів належать до історії Давнього Єгипту, а найновіші - сучасної Франції.

Неможливо не згадати й про т. зв. колекцію Спільної спадщини (фр. Patrimoines Partages), яка репрезентує зібрання різних регіонів із фондів Національної бібліотеки і має на меті засвідчити стосунки, які підтримувалися між Францією та світом упродовж століть. На сьогодні в онлайн просторі доступно 7 зібрань: Бібліотеки Сходу, Франції-Південної Азії (у бета-версії), Франції-Бразилії, Франції-Китаю, Франції-Польщі, Франції-В'єтнаму та Франції в Америці. До цього додається віртуальна виставка «Франція-Японія», яка є новим сегментом у цій колекції. Цей проєкт спрямований на розширення міжкультурного діалогу та цифровий захист документів, що розпорошені по всьому світу. Ініціатива має на меті сприяти розвитку міжнаціонального й міжнародного партнерства між культурними установами та спільнотами дослідників задля покращення збереження, вивчення і використання цифрової культурної спадщини, що становить спільний інтерес для багатьох народів.

Важливо додати, що міжнародні проекти такого масштабу, передусім, є результатом спільної роботи. Національна бібліотека Франції співпрацює зі своїми численними партнерами, щоб створити цифрові бібліотеки та популяризувати історію й культуру Франції у глобальному вимірі, водночас збагачуючи свій досвід і ресурси.

Таким чином, BnF співпрацює з десятками французьких й іноземних установ за документальними фондами і науковою експертизою. Колекція вже скористалася навичками іноземних спеціалістів, які вітає BnF у рамках програми Residence Culture, як для відбору документів, так і для написання редакційних матеріалів. Співпраця з дослідниками, кураторами й науковцями є важливим елементом гарантії якості колекції.

Уваги заслуговує той факт, що в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України, Національна бібліотека Франції офіційно висловила свою підтримку й солідарність з українською державою. 20 квітня було проведено круглий стіл, де учасники проаналізували і обговорили наслідки збройної агресії Росії проти України . Офіційна сторінка Національного архіву Франції поширила резолюцію Виконавчого комітету Міжнародної ради архівів, яка була прийнята 10 березня 2022 р. на знак солідарності з українським народом і його урядом, де було наголошено про підтримку України та призупинення будь-яких відносин із Росією і Республікою Білорусь.

Таким чином, нова епоха комп'ютеризації зробила повсякденне життя більш зручним, пришвидшила й розширила пошук необхідної інформації. Аналіз французьких архівних ресурсів, представлених сьогодні у глобальній інформаційній мережі, дає можливість зробити висновок про те, що французька архівна система відкрита для користувачів зі всього світу. Значна кількість баз даних та оцифрованих документів, які щомісячно поповнюються Національним і регіональними архівами, Національною бібліотекою Франції забезпечують віддалений доступ користувачів до історико-культурної спадщини країни, сприяють її дослідженню, поширенню та популяризації у різних країнах світу. Швидкі темпи оцифрування архівних документів і масштаби їхньої репрезентації у відкритому доступі дозволили французьким архівам посісти одне з провідних місць у сучасному інформаційному просторі. Цей досвід потребує додаткового вивчення і залучення до ширшого використання у практиці діяльності українських архівів задля поглиблення міжнародної співпраці, пришвидшення процесів цифровізації та інтеграції національної документальної спадщини у міжнародні цифрові системи й проекти.

REFERENCES

1. Appel a projets AD-ESSOR 2014-2019. Retrieved from https:// francearchives.fr/file/36af873b089acdd50be70e3dce4efd0ac3b3261e/20190913_ Bilan_AAP_AD-Essor_vdiffusion.pdf [in French].

2. Archives audiovisuelles et electroniques. Retrieved from https://www. archives-nationales.culture.gouv.fr/fr_FR/web/guest/archives-audiovisuelles-et-electroniques [in French].

3. Archives departementales du Cher. Retrieved from https ://www. departement18.fr/Archives-departementales-61 [in French].

4. Archives Departementales du Cher. Retrieved from https://www.facebook. com/Archives-D%C3%A9partementales-du-Cher-103303948171667 [in French].

5. Archives de Paris. Retrieved from https://www.facebook.com/profile. php?id=100063717996179&fref=ts [in French].

6. Archiver les donnees numeriques. Retrieved from https://www.archives- nationales.culture.gouv.fr/fr/web/guest/archiver-les-donnees-numeriques-adamant [in French].

7. Archives sonores de la Fondation de la memoire de la deportation. Retrieved from https://www.siv.archives-nationales.culture.gouv.fr/siv/rechercheconsultation/ consultation/ir/consultationIR.action?irId=FRAN_IR_054498 [in French].

8. Ateliers pedagogiques. Retrieved from http://www.archives04.fr/r/52/ ateliers-pedagogiques/ [in French].

9. Bachimont, B. (2017). L'archive et la massification des donnees: une nouvelle raison numerique. La Gazette des archives, 245, 27-43. [in French].

10. Banque d'images. Retrieved from https://www.bnf.fr/fr/banque-dimages [in French].

11. Base de Consultation Assistee d'Information Multimedia aux Archives nationales. Retrieved from https://www.archives-nationales.culture.gouv.fr/fr_FR/ web/guest/base-caiman [in French].

12. Concours national de la Resistance et de la Deportation. Retrieved from http://www.archives04.fr/r/103/concours-national-de-la-resistance-et-de-la- deportation/ [in French].

13. Dufournaud, N. (2015). La recherche empirique en histoire a l'ere numerique. La Gazette des archives, 240, 397-407. [in French].

14. Duvaux, Ju. (2016). Archives departementales et centre de gestion, quinze ans de collaboration fructueuse dans l'Herault au service des archives territoriales. La Gazette des archives, 244, 75-89. [in French].

15. Gallica, la Bibliotheque numerique de la BnF et de ses partenaires. Retrieved from https ://www.bnf.fr/fr/gallica-la-bibliotheque-numerique-de-la-bnf- et-de-ses-partenaires [in French].

16. La Salle des inventaires virtuelle (SIV). Retrieved from https://www. archives-nationales.culture.gouv.fr/fr_FR/web/guest/salle-des-inventaires-virtuelle [in French].

17. Les ateliers pedagogiques. Retrieved from https://www.archives-loiret.fr/ espace-pedagogique/notre-offre-pedagogique/les-ateliers [in French].

18. Les dossiers pedagogiques. Retrieved from https://www.archives-loiret.fr/ espace-pedagogique/notre-offre-pedagogique/les-dossiers [in French].

19. Maloletova, N. (2013). Nacionalna biblioteka Francii: osnovni napryamy diyalnosti [National Library of France: basic directions of activity]. Bibliotechnyi visnyk, 5, 20-27. [in Ukrainian].

20. Nora, P. (2014). Teperishne, naciya, pamyat [Present, nation, memory]. Kyiv: Klio. [in Ukrainian].

21. Paliienko, M. H. (2016). Obraz arkhivu v suchasnomu naukovomu dyskursi: mnozhynnist interpretatsii [The image of archives in contemporary scientific discourse: the multiplicity of interpretations]. Arkhivy Ukrainy, 4, 136-152. [in Ukrainian].

22. Panorama des archives electroniques conservees aux Archives national. Retrieved from https://www.siv.archives-nationales.culture.gouv.fr/ siv/rechercheconsultation/consultation/ir/consultationIR.action?irId=FRAN_ IR_053803 [in French].

23. Programme Vitam. Retrieved from https://www.programmevitam.fr/pages/ english/pres_english/ [in French].

24. Qui sommes-nous? Retrieved from: http://archives.paris.fr/a/70/qui- sommes-nous-/ [in French].

25. Solidarite avec le people ukrainien. Retrieved from https://www.bnf.fr/fr/ solidarite-avec-le-peuple-ukrainien [in French].

Размещено на Allbest.ru