Розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education у закладі вищої освіти
Складники методики розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education у закладах вищої освіти. Процедура реєстрації облікового запису закладу освіту для роботи з платформою Google Workspace та отримання академічної підписки.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.03.2023 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Аналізуючи сумарні ранги з рис. 8, робимо висновок, що найбільш трудозатратними завданнями (виділені темним кольором) в адмініструванні хмарних сервісів Google Workspace є такі:
- реєстрація та отримання академічних підписок Google Workspace, що, ймовірно, пов'язано з людським чинником у процедурі призначення ліцензій;
- конфігурування параметрів безпеки - як хмарного пакету в цілому, так і поштового сервісу зокрема; зазначені завдання є досить відповідальними, а відповідні розділи адміністративного сервісу містять значну кількість налаштувань;
Рис. 8. Розподілу сумарних рангів завдань щодо розгортання та адміністрування сервісів Google Workspace
- інтеграція хмарних додатків з іншими цифровими засобами навчання, що передбачає проведення аналізу функціонування різних додатків освітнього призначення та вивчення значної кількості технічної документації;
- налаштування параметрів автентифікації пошти (SFP, DKIM, DMARC), що залежить від технічних можливостей провайдера або власного програмного забезпечення закладу вищої освіти;
- додаткова маршрутизація пошти - є потужною опцією управління надсиланням та доставлянням листів, проте вимагає від адміністратора точності виконання налаштувань, прогностичності власних дій та аналізу отриманих результатів.
Підтримка сервісу «Сайти» - незважаючи на те, що, ймовірно, більшість закладів вищої освіти використовують інші системи для управління сайтами, експерти розуміють значну трудозатратність виконання завдань щодо їх супроводу.
На жаль, результати третього питання, що стосується адміністрування сервісу Google Клас, не можна вважати статистично значущими (х2з = 10,27< х2кр), тобто не має підстав аналізувати коефіцієнт конкордації W3. З огляду на це можна зробити висновок, що вивчення методики адміністрування сервісу Google Клас потребує додаткового дослідження.
Друга частина анкети була присвячена оцінюванню експертами складників пропонованої методики розгортання та адміністрування сервісів Google Workspace в закладі освіти. Для дослідження були використані впроваджувальний критерії та показники оцінювання якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання, розроблені в методиці [29]. Отже, у другому блоці анкети наведені такі питання:
1) Упроваджувальний критерій. Показники:
- методика та її складники описані достатньо повно;
- опанування методики дозволяє розгортати сервіси Google Workspace;
- опанування методики дозволяє адмініструвати сервіси Google Workspace.
2) Організаційний критерій. Показники:
- визначені хмарні сервіси можна використовувати за різних форм навчання;
- зазначені сервіси забезпечують управління освітньою діяльністю студентів;
- запропоновані сервіси дозволяють організувати навчальну роботу викладача.
3) Гностичний критерій. Показники:
- методика відповідає актуальному набору сервісів Google Workspace;
- методика відповідає перспективам розвитку сервісів Google Workspace;
- методика підвищує кваліфікацію адміністратора систем управлінням навчанням.
Оцінювання показників здійснювалося за 5-ти бальною шкалою Лайкерта. Оцінки визначали ставлення експертів до критерію. При створенні опитувальника були дотримані такі вимоги:
- використання двополярних оцінок у шкалі («категорично не погоджуюсь», «не погоджуюсь», «нейтральне ставлення», «погоджуюсь», «повністю погоджуюсь»);
- чітке розмежування оцінок для зменшення фактора випадковості у виборі оцінки;
- уникнення заперечних та подвійно заперечних форм питань;
- однонаправленість усіх шкал (від «категорично не погоджуюсь» до «повністю погоджуюсь»);
- використання 5-позиційної шкали , масштаб якої є досить зручним для експерта. У другому блоці питань шкали оцінювання кожного критерію розглядалися як інтервальні. Вони, як і порядкові, мають чіткий порядок елементів, але різниця між кожною точкою розподілена рівномірно. Таке припущення має право на існування, оскільки всі показники вимірюють ставлення експертів до методики в сукупності. Саме тому їх можемо згрупувати та проаналізувати як єдину шкалу Лайкерта [30].
Для опрацювання даних інтервальної шкали були використані такі числові позначення:
- 1 бал - категорично не погоджуюсь;
- 2 бали - не погоджуюсь;
- 3 бали - нейтральне ставлення;
- 4 бали - погоджуюсь;
- 5 балів - повністю погоджуюсь.
З метою перевірки показника внутрішньої узгодженості запитань обчислювався коефіцієнт альфа Кронбаха. Для другого блоку анкети величина альфа Кронбаха склала aKr=0,922, що перевищує мінімально прийнятне значення (0,7).
Описова статистика другого блоку дає змогу оцінити ставлення експертів до авторської методики. Розподіл оцінок експертів зображено на діаграмі (рис.9).
Рис. 9. Розподіл частот оцінок експертів другого блоку анкети
Як видно з рисунка, більшість експертів високо оцінили запропоновану методику розгортання та адміністрування сервісів Google Workspace за впроваджувальним, організаційним та гностичним критерієм. Цей висновок підтверджують і значення медіан, знайдені для усіх показників. Усі вони дорівнюють чотирьом. З рис. 4 також можна зробити висновок, що найбільш позитивно експертами були оцінені показники, що стосуються використання платформи за різних форм навчання, організації роботи викладача, а також забезпечення з боку методики процесу розгортання сервісів. Це пояснюється реальним досвідом ЗВО щодо розгортання та використання платформи Google Workspace, зокрема і під час пандемії COVID-19. Найнижчий бал отримав показник, що стосується повноти опису методики. Проте його значення, що відповідають позитивним номіналам шкали Лайкерта («Погоджуюсь», «Повністю погоджуюсь») сумарно отримали понад 60 відсотків оцінок респондентів. Поряд з цим варто визнати, що авторська методика не є повною та має потенціал для розвитку, як стосовно повноти змісту пропонованих для опанування хмарних технологій, так і особливостей їх застосування у ЗВО.
Як показує аналіз функціональних обов'язків експертів, їх можна умовно вважати адміністраторами або науково-педагогічними працівниками (рис. 10).
Рис. 10. Розподіл експертів за функціональними обов 'язками в ЗВО
Додатковим критерієм такого розподілу була наявність у респондентів реального практичного досвіду адміністрування та супроводу хмарної платформи Google Workspace. Оскільки для цього дослідження останній чинник є досить важливим, то до першої категорії було зараховано викладачів, що мають більш ніж 3-річний досвід. Було поставлене завдання дослідити кореляцію в оцінках цих двох категорій. Для цього використовувався параметричний метод, що дозволяє обчислити коефіцієнта кореляції Пірсона. На основі експериментальних даних створена таблиця для оцінювання кореляції (табл. 2).
Таблиця 2
Кореляції балів 1-5 за обов'язками експертів
|
Показники |
Адміністрат ори |
Виклада чі |
|
|
методика описана повно (повністю не погоджуюсь) |
0 |
1 |
|
|
методика дозволяє розгортати (повністю не погоджуюсь) |
0 |
1 |
|
|
методика дозволяє адмініструвати (повністю не погоджуюсь) |
0 |
1 |
|
|
використання за різних форм навчання (повністю не погоджуюсь) |
0 |
0 |
|
|
використання за різних форм навчання (повністю погоджуюсь) |
6 |
3 |
Для рівня значущості а=0,01 він виявився досить значним - гь=0,815, що свідчить про наявність сильного прямого зв'язку між оцінками методики від адміністраторів та викладачів. Тобто можемо стверджувати, що авторська методика однаково позитивно оцінена як фахівцями, що здійснюють розгортання та адміністрування сервісів, так і науково- педагогічними працівниками, які є основними «споживачами» можливостей цих сервісів.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
За результатами дослідження ефективності методики розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education в закладах вищої освіти можна зробити висновок, що її впровадження дає змогу на належному рівні здійснювати підготовку ІТ-фахівців, адміністраторів хмарних сервісів мереж закладів освіти, а також науково-педагогічних працівників до розгортання та адміністрування платформи Google Workspace for Education в закладах вищої освіти.
Застосування сервісів Google Workspace for Education значно розширює можливості організації освітнього процесу, особливо за дистанційною формою навчання та сприяє створенню єдиного інформаційного простору закладу освіти, що є значним кроком у створенні цифрового закладу освіти.
Отримані результати експертного опитування дають змогу зробити висновок, що респонденти вважають методику дієвим засобом розвитку цифрових компетентностей щодо створення цифрових хмаро орієнтованих освітніх систем. Зокрема варто акцентувати увагу на тому, що експерти високо оцінили можливості методики як системи способів та прийомів для розгортання та адміністрування сервісів хмарної платформи Google Workspace for Education.
Питання, що стосуються розгортання освітніх систем на основі цифрових технологій, на сучасному етапі знаходяться на стадії впровадження, і показують необхідність розвитку цифрової компетентності у працівників, які відповідають за розвиток інформаційних систем закладів освіти на базі сервісів Google Workspace for Education. Результати, отримані під час проведеного дослідження, дають можливість зробити висновки про необхідність змін в освітньому процесі, насамперед стосовно форм і методів організації освітнього процесу з метою реалізації нових підходів до її організації з огляду на набуття компетентностей здобувачами освіти на основі хмарних сервісів Google Workspace for Education.
Варто зазначити, що експертами вказано на труднощі під час розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education в закладах вищої освіти. Передусім це стосується «конфліктів» між особистими обліковими записами та корпоративними акаунтами освітнього середовища Google Workspace for Education та налаштування доступу до спільних документів, розташованих у хмарних сервісах тощо.
Отже, експертне оцінювання ефективності розробленої методики засвідчує достатність та повноту її змістового й технологічного складників для того, щоб оволодіти основами розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education, та, за необхідності, надання індивідуальних консультацій учасникам освітнього процесу щодо використання її сервісів в освітній діяльності.
Результати дослідження можуть стати основою для вдосконалення наявних та розроблення нових освітньо-професійних програм підвищення кваліфікації ІТ-фахівців, адміністраторів хмарних сервісів мереж закладів освіти, а також науково-педагогічних працівників. Подальші дослідження мають бути зосереджені на питаннях розроблення хмаро орієнтованих методичних систем дистанційного цифрового адміністрування й управління навчанням у закладі вищої освіти, зокрема підготовки молодих науковців в умовах карантинних обмежень та воєнного стану.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
[1] О. Маркова, С. Семеріков та А. Стрюк, “Хмарні технології навчання: походження”, Інформаційні технології та засоби навчання, № 46 (2), с. 29-44, 2015. [Електронний ресурс]. Доступно: https ://doi.org/10.33407/itlt.v46i2.1234.
[2] P. Belvin, “Revitalizing Student Worker Training: Using Office 365 to Train and Manage Your Student Workforce”, in Proceedings of the 2018 ACM SIGUCCS Annual Conference, 2018, pp. 169-172.: doi: https://doi.org/10.n45/3235715.3235734.
[3] C. Grevisse, S. Rothkugel, and R.A.P. Reuter, “Scaffolding support through integration of learning material”, Smart Learn. Environ, vol. 6, no. 28, pp. 1-24, 2019. doi: https://doi.org/10.n86/s40561-019-0107-0.
[4] В. Олексюк “Упровадження технологій хмарних обчислень як складових ІТ-інфраструктури ВНЗ”,
Інформаційні технології і засоби навчання, № 41(3), c. 256-267, 2014. doi:
https ://doi.org/10.33407/itlt.v41i3.1042.
[5] C. Литвинова, О. Спірін та Л. Анікіна,Хмарні сервіси Office 365, Київ, Україна, ЦП «Компринт», 2015.
[6] [6] Choose the edition that's right for your institution, [Електронний ресурс]. Доступно: https://edu.google.com/workspace-for-education/editions/compare-editions/
[7] I. Martm-Herrera., J.P. Micaletto-Belda, and D. Polo Serrano, “Google Workspace as a b-learning platform. Analysis of the perceptions of the Degrees Communication”, Apertura, vol. 13, no. 2, pp. 106-123, 2021. doi: https://doi.org/10.32870/ap.v13n2.2029.
[8] Y. Zhu, Y. Zhang,and M.J. Wang, “Transnational Interactive Blended Learning -a Learning Community of
Practice” in Proceedings of IEEE International Conference on Teaching Assessment and Learning for Engineering, 2018, pp. 401-407. [Електронний ресурс]. Доступно: http://ceur-ws.org/Vol-
2104/paper_158.pdf
[9] G.D. Randy, K. Heather, “Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education”, The Internet and Higher Education, vol. 7, no. 2, pp. 95-105, 2004. doi: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001.
[10] S. Noria, H. Saeed, “A systematic review of cloud computing tools for collaborative learning: Opportunities and challenges to the blended-learning environment”, Computers & Education, vol. 124, pp. 77-91, 2018. doi: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.05.016
[11] Fahrurrozi; U. Hasanah, R.S. Dewi, “Integrated Learning Design Based on Google Classroom to Improve
Student Digital Literacy”, in 2019 5th International conference on education and technology (ICET), pp. 108111, 2019. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-
record/W0S:000545264300021
[12] В. Биков, Д. Мікуловський, О. Моравчик, С. Свєцкі та М. Шишкіна, “Використання хмарної платформи
відкритого навчання та дослідження для співпраці у віртуальних командах”, Інформаційні технології та засоби навчання, том. 76, № 2, с. 304-320, 2020. [Електронний ресурс]. Доступно:
https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3706
[13] В. Олексюк, “Досвід інтеграції хмарних сервісів google apps в інформаційно-освітній простір вищого навчального закладу”. Інформаційні технології та засоби навчання, том. 35, № 3, с. 64-73, 2013. doi: https ://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824.
[14] R. Stockert, T.M. Thorseth and T. Talmo, “Bringing pre-school playful learning to the university”, in 9th International Conference on Education and New Learning Technologies (EDULEARN), Barcelona, SPAIN, pp. 7914-7923, 2017. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full- record/W0S:000493048103003
[15] Д. Покришень, “Дистанційне навчання в післядипломній освіті”, Інформаційні технології та засоби навчання, том 32, № 6, 2012. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v32i6.721.
[16] L. Stan, “Specialist Training in Pedagogy - A Recurring Challenge for Adult Education. Case Study: “Al. I. Cuza” University of Ia§i”, Procedia - Social and Behavioral Sciences, vol. 142, no. 14, pp. 220-226, 2014. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.07.691
[17] K. Saranya, M.A. English, T.Chevalier and T. Elizabeth, “Promoting Self-Directed Learning through G-Suite or Google Classroom at Undergraduate Level - A Study”, Promoting Self-Directed Learning through G-Suite or Google Classroom at Undergraduate Level - A Study [Електронний ресурс]. Доступно: http://www.languageinindia.com/april2019/saranyaselfdirectedlearning.pdf
[18] R. Mohsen, A. Karim and A. O. Hassan “The effect of the fishbowlstrategybyusing the electronicclassroom (Google classroom) on the scientific achievement of fifth-grade students in biology“, Turkish Journal of Computer and Mathematics Education, vol.12, no.13, pp. 2610-2621, 2021. [Електронний ресурс]. Доступно: https://turcomat.org/index.php/turkbilmat/article/view/8973/6981
[19] D.G. Krutka, R.M. Smits and T.A. Willhelm, “Don't Be Evil: Should We Use Google in Schools?”, Tech Trends, no. 65, pp. 421-431, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s11528-021-00599-4.
[20] K. Hallal, H. H. Hussein and T. Sami “Quick Shift from Classroom to Google Classroom: SWOT Analysis”
American Chemical Society and Division of Chemical Education, Inc. 2020-09.
doi:10.1021/acsjchemed.0c00624
[21] O. Spirin, T. Vakaliuk, V. Ievdokymov, and S. Sydorenko, “Criteria for selecting a cloud-based learning management system for a higher education institution”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 89, no. 3, pp. 105-120, Jun. 2022. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v89i3.4958.
[22] O. Глазунова та O. Якобчик, “Проектування архітектури хмаро-орієнтованого інформаційно-освітнього середовища для підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій”, Інформаційні технології і засоби навчання, № 44(6), c. 141-156, 2014. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v44i6.n33.
[23] O. Glazunova, M. Shyshkina, “The Concept, Principles of Design and Implementation of the University Cloudbased Learning and Research Environment”, [Електронний ресурс]. Доступно: http://ceur-ws.org/Vol- 2104/paper_158.pdf
[24] В. Олексюк, “Досвід інтеграції хмарних сервісів google apps в інформаційно-освітній простір вищого навчального закладу”, Інформаційні технології та засоби навчання, том 35 № 3, с. 64-73, 2013. doi: https ://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824.
[25] B. Charlene, “Cloud security: how to protect critical data and stay productive”, Network Security, no. 9, 2019. doi: https://doi.org/10.1016/S1353-4858(19)30110-2.
[26] U. Akcil, H. Uzunboylu and E. Kinik, “Integration of Technology to Learning-Teaching Processes and Google Workspace Tools: A Literature Review”, Sustainability, vol. 13, no. 9, 2021. [Електронний ресурс]. Доступно: https ://www.mdpi.com/2071-1050/13/9/5018
[27] O. Justine and W. Stephen Sample, “Size Charts for Spearman and Kendall Coefficients”, Biometrics & Biostatistics, vol. 11:2, 2020. doi: https://doi.org/10.37421/jbmbs.2020.11.440.
[28] F. Franceschini and D. Maisano, “Aggregating multiple ordinal rankings in engineering design: the best model according to the Kendall's coefficient of concordance”, Res Eng Design, no. 32, рр. 91-103, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s00163-020-00348-3.
[29] О. Спірін “Критерії і показники якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання Інформаційні технології і засоби навчання”, Інформаційні технології і засоби навчання, том. 1, № 33, 2013. doi: https ://doi.org/10.33407/itlt.v33i1.788.
[30] L. Qing, “A novel Likert scale based on fuzzy sets theory”, Expert Systems with Applications, vol. 40, no. 5, pp. 1609-1618, 2013. doi: https://doi.org/10.1016/j.eswa.2012.09.015.
REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
[1] O. Markova, S. Semerykov and A. Shyuk, "Cloud learning technologies: origins", Information Technologies and Learning Tools, no. 46 (2), pp. 29-44, 2015. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v46i2.1234. (in Ukrainian).
[2] P. Belvin, “Revitalizing Student Worker Training: Using Office 365 to Train and Manage Your Student Workforce”, in Proceedings of the 2018 ACM SIGUCCS Annual Conference, pp. 169-172, 2018. doi: https://doi.org/10.n45/3235715.3235734. (in English).
[3] C. Grevisse, S. Rothkugel, and R.A.P. Reuter, “Scaffolding support through integration of learning material”, Smart Learn. Environ, vol. 6, no. 28, pp. 1-24, 2019. doi:https://doi.org/10.1186/s40561-019-0107-0. (in English).
[4] V. Oleksyuk "Implementation of cloud computing technologies as components of the IT infrastructure of universities", Information Technologies and Learning Tools, no. 41(3), pp. 256-267, 2014. doi: https://doi. org/10.33407/itlt.v41i3.1042. (in Ukrainian).
[5] C. Litvynova, O. Spirin and L. Anikina, Office 365 cloud services, Kyiv, Ukraine, CPU "Comprint", 2015 (in Ukrainian).
[6] Choose the edition that's right for your institution, [Online]. Available: https://edu.google.com/workspace-for- education/editions/compare-editions/ (in English).
[7] I. Martm-Herrera., J.P. Micaletto-Belda, and D. Polo Serrano, “Google Workspace as a b-learning platform. Analysis of the perceptions of the Degrees Communication”, Apertura, vol. 13, no. 2, pp. 106-123, 2021. doi: https://doi.org/10.32870/ap.v13n2.2029. (in English).
[8] Y. Zhu, Y. Zhang,and M.J. Wang, “Transnational Interactive Blended Learning -a Learning Community of Practice” in Proceedings of IEEE International Conference on Teaching Assessment and Learning for Engineering, pp. 401-407, 2018. [Online]. Available: http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_158.pdf (in English).
[9] G. D. Randy, K. Heather, “Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education”, The Internet and Higher Education, vol. 7, no. 2, pp. 95-105, 2004. doi: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001. (in English).
[10] S. Noria, H. Saeed, “A systematic review of cloud computing tools for collaborative learning: Opportunities and challenges to the blended-learning environment”, Computers & Education, vol. 124, pp. 77-91, 2018. doi: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.05.016 (in English)/
[11] Fahrurrozi; U. Hasanah, R.S. Dewi, “Integrated Learning Design Based on Google Classroom to Improve
Student Digital Literacy”, in 2019 5th International conference on education and technology (ICET), pp. 108111, 2019. [Online]. Available: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-
record/WOS:000545264300021 (in English).
[12] V. Bykov, D. Mikulovskyi, O. Moravchyk, S. Swiecki, and M. Shishkina, “Using the cloud platform of open learning and research for collaboration in virtual teams”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 76, no. 2, pp. 304-320, 2020. doi:https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3706. (in Ukrainian).
[13] V. Oleksyuk, "Experience of integration of Google Apps cloud services into the information and educational space of a higher educational institution.", Information Technologies and Learning Tools, vol. 35, no. 3, pp. 6473. 2013. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824. (in Ukrainian).
[14] R. Stockert, T.M. Thorseth and T. Talmo, “Bringing pre-school playful learning to the university”, in 9th
International Conference on Education and New Learning Technologies (EDULEARN), Barcelona, SPAIN, 2017, pp. 7914-7923. [Online]. Available: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-
record/WOS:000493048103003 (in English).
[15] D. Pokryshen, "Distance learning in postgraduate education", Technologies and Learning Tools, vol. 32, no. 6, 2012. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v32i6.721. (in Ukrainian).
[16] L. Stan, “Specialist Training in Pedagogy - A Recurring Challenge for Adult Education. Case Study: “Al. I. Cuza” University of Ia§i”, Procedia - Social and Behavioral Sciences, vol. 142, no. 14, pp. 220-226, 2014. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.07.691. (in English)
[17] K. Saranya, M.A. English, T.Chevalier and T. Elizabeth, “Promoting Self-Directed Learning through G-Suite or Google Classroom at Undergraduate Level - A Study”, Promoting Self-Directed Learning through G-Suite or Google Classroom at Undergraduate Level - A Study [Online]. Available: http://www.languageinindia.com/april2019/saranyaselfdirectedleaming.pdf (in English).
[18] R. Mohsen, A. Karim and A. O. Hassan “The effect of the fishbowlstrategybyusing the electronicclassroom (Google classroom) on the scientific achievement of fifth-grade students in biology“ Turkish Journal of Computer and Mathematics Education, vol. 12, no. 13, pp. 2610-2621, 2021. [Online]. Available: https://turcomat.org/index.php/turkbilmat/article/view/8973/6981 (in English).
[19] D.G. Krutka, R.M. Smits and T.A. Willhelm, “Don't Be Evil: Should We Use Google in Schools?”, Tech Trends no. 65, pp. 421-431, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s11528-021-00599-4. (in English).
[20] K. Hallal, H. H. Hussein and T. Sami “Quick Shift from Classroom to Google Classroom: SWOT Analysis”
American Chemical Society and Division of Chemical Education, Inc. 2020-09.
doi:10.1021/acsjchemed.0c00624. (in English).
[21] O. Spirin, T. Vakaliuk, V. Ievdokymov, and S. Sydorenko, “Criteria for selecting a cloud-based learning management system for a higher education institution”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 89, no. 3, pp. 105-120, Jun. 2022. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v89i3.4958. (in English).
[22] O. Glazunova and O. Yakobchyk, "Designing the architecture of a cloud-oriented information and educational environment for the training of future specialists in information technologies", Information Technologies and Learning Tools, no. 44(6), pp. 141-156, 2014. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1133. (in Ukrainian).
[23] O. Glazunova, M. Shyshkina, “The Concept, Principles of Design and Implementation of the University Cloudbased Learning and Research Environment”, [Online]. Available: http://ceur-ws.org/Vol- 2104/paper_158.pdf (in English).
[24] V. Oleksyuk, "Experience of integration of Google apps cloud services into the information and educational space of a higher educational institution", Information Technologies and Learning Tools, vol. 35, no. 3, pp. 6473. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824. (in Ukrainian).
[25] B. Charlene, “Cloud security: how to protect critical data and stay productive”, Network Security, no. 9, 2019. doi: https://doi.org/10.1016/S1353-4858(19)30110-2. (in English).
[26] U. Akcil, H. Uzunboylu and E. Kinik, “Integration of Technology to Learning-Teaching Processes and Google Workspace Tools: A Literature Review”, Sustainability, vol.13, no. 9, 2021. [Online]. Available: https://www.mdpi.com/2071-1050/13/9/5018. (in English).
[27] O. Justine and W. Stephen Sample, “Size Charts for Spearman and Kendall Coefficients”, Biometrics & Biostatistics, vol. 11:2, 2020. doi: https://doi.org/10.37421/jbmbs.2020.11.440. (in English).
[28] F. Franceschini and D. Maisano, “Aggregating multiple ordinal rankings in engineering design: the best model according to the Kendall's coefficient of concordance”, Res Eng Design, no. 32, рр. 91-103, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s00163-020-00348-3. (in English).
[29] [О. Spirin "Criteria and indicators of the quality of information and communication technologies of education Information technologies and means of education", Information Technologies and Learning Tools, vol. 1, no. 33, 2013. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v33i1.788. (in Ukrainian).
[30] L. Qing, “A novel Likert scale based on fuzzy sets theory”, Expert Systems with Applications, vol. 40, no. 5, pp. 1609-1618, 2013. doi: https://doi.org/10.1016/j.eswa.2012.09.015. (in English).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Идеи по использованию сервисов поисковой системы Google для совместной работы с учащимися в блоге "Учимся с Google". Организация коллективной деятельности с помощью сервисов Google. Характеристика функций основных сервисов, их достоинства и недостатки.
реферат [24,5 K], добавлен 27.11.2012Разнообразие сервисов и инструментов от компании Google - крупнейшей поисковой системы сети Internet: Web-интерфейс почтовой службы Gmail, картографический сервис Google Maps, универсальность переводчика Google Translate, видеохостинг от YouTube.
доклад [15,9 K], добавлен 21.05.2012Изучение истории и выявление ключевых точек развития сервисов Google. Определение назначения и функциональных возможностей Google Docs. Демонстрация возможностей приложения "Документ" сервиса Google Docs на примере разработки поздравительной открытки.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 22.05.2013Обеспечение высокой релевантности поиска с помощью поисковой системы Google. Быстрота и надежность работы, большее количество ссылок в русскоязычном секторе Интернета. Службы, отсутствующие у других поисковых систем. Google как законодатель моды.
презентация [1,5 M], добавлен 10.03.2015Прикладное значение для проектирования приложения Google Earth, преимущества программы SketchUp. Алгоритм действий пользователя при импорте данных из Google Warehouse в Sketchup и экспорте проекта. Особенности моделирования объектов для Google Earth.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 23.02.2011Описание Google Glass и выявление всех достоинств и недостатков данного аппарата. Технические характеристики устройства и интерфейс пользователя. Интеграция очков расширенной реальности во всех сферах жизни. Синхронизация Google Glass и Mersedes-Bens.
реферат [349,5 K], добавлен 15.06.2017Понятие и история развития электронного офиса, основные принципы и закономерности его работы, существующие сервисы и оценка функциональности. Основные этапы зарождения и развития компании Google, направления ее деятельности, роль и значение на рынке.
курсовая работа [459,0 K], добавлен 19.06.2014Преимущества и недостатки облачного хранилища данных. Установление приложения на компьютер, устройство Android, iOS. Создание аккаунта. Начало работы с Google диском. Способы загрузки файлов на него. Предоставление доступа к файлам другим пользователям.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 31.05.2016Анализ возможностей поисковых систем Яндекс и Google, их сравнение с точки зрения полезности. История создания поисковых систем, характеристика их интерфейса, поисковых инструментов и алгоритмов. Формирование вопроса и критерий к ответу на него.
реферат [30,0 K], добавлен 07.05.2011Простота поиска информации в системе "Google.ru", его технологии и функции. История термина и его применение. Выбор условий поиска, автоматическое исключение общих слов. Калькулятор и конвертирование валют. Похожие страницы и проверка правописания.
реферат [19,2 K], добавлен 21.02.2011Дослідження можливостей пошуку в Google за тематикою. Використання можливості розширеного тематичного пошуку для підвищення релевантності пошуку за встановленим завданням. Розширений пошук зображень. Особливості пошуку щодо країн та наукових знань.
контрольная работа [4,6 M], добавлен 03.02.2014История возникновения облачных технологий. Суть и задачи облачных технологий, их классификация, достоинства и недостатки. Исследование применения облачных технологий на примере Google диск. Сравнение Google диск с аналогом компании Apple(iCloud).
курсовая работа [573,1 K], добавлен 05.12.2016Мережне адміністрування. Програми для віддаленого адміністрування. Віддалене управління засобами Telnet. Можливості програми Remote Administrator 2.2. Безпека Radmin. Режим обміну файлами. Запит логіна і пароля перед початком роботи з File Manager.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 24.03.2009Причини та історія виникнення машинного перекладу. Його функції, можливості, переваги та недоліки. Основні підходи до автоматичного перекладу. Принцип роботи Google Translator Toolkit, порівняння системи з її аналогами та іншими онлайн-сервісами.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 16.07.2013Основные понятия и определения web-технологии. Направления ее развития. Применение интернет-технологий в информационных системах, образовательной сфере, туризме. Инструменты деятельности поисковой системы Google и функции ее пользовательского интерфейса.
реферат [25,3 K], добавлен 04.04.2015Google Android как программный стек для мобильных устройств, который включает операционную систему, программное обеспечение промежуточного слоя и пользовательские приложения. Структура платформы и ее основные элементы: ядро, программы, каркас приложений.
реферат [600,4 K], добавлен 08.01.2015Рассмотрение поисковых систем интернета как программно-аппаратного комплекса с веб-интерфейсом, предоставляющего возможность поиска информации. Виды поисковых систем: Archie, Wandex, Aliweb, WebCrawler, AltaVista, Yahoo!, Google, Яндекс, Bing и Rambler.
реферат [24,3 K], добавлен 10.05.2013Необходимость компьютерных технологий в аналитике. Применение современных технологий социометрии в поликлиниках и метрополитенах. Разработка программы "Безопасный Сочи". Интернет-сервисы Google Flu Trends и Google Maps. Единая социальная карта россиянина.
курсовая работа [29,1 K], добавлен 30.10.2013Составные части географической информационной системы (ГИС). Задачи, которые решает ГИС. Системы настольного картографирования. Примеры электронных карт. Добавление фотографий на Google Maps, Google+, Яндекс.Фотки, Яндекс.Народная карта, Wikimapia.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 18.06.2015Назначение и функции программ 1С: Предприятие, MS Office, Total Commander, Google, Notepad, Photoshop, Acrobat Pro. Среды программирования. Локальная вычислительная сеть между компьютерами. Настройка принтера для работы в ней. Установка материнской платы.
отчет по практике [57,3 K], добавлен 11.01.2017
