Розробка рекомендацій щодо зниження кіберзагроз на час віддаленої роботи з точки зору кібербезпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військова частина А1906

Розробка рекомендацій щодо зниження кіберзагроз на час віддаленої роботи з точки зору кібербезпеки

Пазиніна Ірина Сергіївна Науковий співробітник

Корчомний Руслан Олександрович Науковий співробітник

Київ, Україна

Анотація

Вже декілька років поспіль українські організації (спочатку через пандемію Covid-19 і її наслідки, а тепер і військові дії) та і загалом світові, вимушено переводять працівників на більш оптимальний формат роботи - це віддалена робота (робота вдома). За статистикою, така практика виявила свій позитивний бік в плані більшої продуктивності праці (менша трата часу на пересування містом, комфортні домашні умови і таке інше), однак з точки зору кібербезпеки виявилось збільшення випадків кібернетичних загроз (далі - кіберзагрози) та активації кіберзлочинців.

Віддалений режим роботи означає повний або частковий перехід на використання працівниками особистих пристроїв.Для налаштування віддаленої роботи працівників потрібна чітка підготовленість інформаційних систем в середині організації, тому служби інформаційної безпеки (далі - ІБ) та інформаційних технологій (далі - ІТ) повинні забезпечити безпеку і неперервність бізнес-процесів організації. Оскільки віддалена робота пов'язана з великим ризиком виникнення кіберзагроз і втручання кіберзлочинців.

Кібернетичні загрози (кіберзагрози) - наявні й/або потенційно можливі явища та чинники, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам людини і громадянина, суспільства й держави, реалізація яких залежить від належного функціонування інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем [1].

Формування й ефективна реалізація кібербезпеки, в рамках якої розробляється комплекс рекомендацій та заходів щодо прогнозування і протидії кіберзагрозам, є необхідною умовою безпечного та безперервного функціонування організації.

Ключові слова: кіберзагроза; кібербезпека; віддалена робота; служби ІТ та ІБ; кіберзлочинці.

Abstract

Iryna S. Pazynina Researcher

Military base А1906, Kyiv, Ukraine

Ruslan O. Korchomnyi Researcher

Military base А1906, Kyiv, Ukraine

DEVELOPMENT OF RECOMMENDATIONS FOR REDUCING CYBER THREATS DURING REMOTE WORK FROM THE POINT OF VIEW OF CYBER SECURITY

For several years in a row, Ukrainian organizations (first due to the Covid-19 pandemic and its consequences, and now military operations) and in general the world, have been forcibly transferring employees to a more optimal work format - this is remote work (work at home). According to statistics, this practice has shown its positive side in terms of higher labor productivity (less time spent on moving around the city, comfortable home conditions, etc.), however, from the point of view of cyber security, there has been an increase in cases of cyber threats (hereinafter - cyber threats) and the activation of cyber criminals.

Remote work mode means full or partial transition to the use of personal devices by employees.

Setting up remote work of employees requires a clear preparation of information systems within the organization, therefore information security (hereinafter - IS) and information technology (hereinafter - IT) services must ensure the security and continuity of the organization's business processes. Because remote work is associated with a high risk of cyber threats and the intervention of cybercriminals.

Cybernetic threats (cyberthreats) are existing and/or potentially possible phenomena and factors that pose a danger to the vital interests of a person and citizen, society and the state, the implementation of which depends on the proper functioning of information, telecommunication, and information - telecommunication systems [1].

The formation and effective implementation of cyber security, within the framework of which a set of recommendations and measures for predicting and countering cyber threats is developed, is a necessary condition for the safe and continuous functioning of the organization.

Keywords: cyber threat; cyber security; remote work; IT and IS services; cybercriminals.

Вступ

Постановка проблеми. У всьому світі багато організацій переходять на віддалену роботу. Сучасні технології зробили величезний крок вперед і дозволяють безперешкодно перевести цілу компанію на віддалену роботу (онлайн-наради, робота в хмарному сховищі, надсилання документів, відео-конференції та багато іншого).

Та чим більше організацій переходять в режим віддаленої роботи, тим більше кіберзлочинців і кіберзагроз націлено на незахищеність віддаленого робочого місця працівника, що несе за собою великі втрати для організації. Однак основні критерії залишились незмінними: цілісність, доступність, конфіденційність інформації. Оскільки керівник організації першочергово зацікавлений у чіткій роботі працівника і дотримання вказаних критеріїв безпеки інформації, він повинен спільно з службами ІТ та ІБ надати працівнику можливість працювати безпечно на будь-якому пристрої у будь-якому місці.

Використання лише антивірусного програмного забезпечення чи наприклад використання політики паролів не є повною гарантією захисту від кібератак. Антивірус не є панацеєю від усіх видів вірусів, а зачасту завантажене неліцензоване антивірусне програмне забезпечення, тим паче, не гарантує коректної роботи. У кіберзлочинців є безліч методів та способів, як легко зламати паролі, викрасти, вгадати чи підібрати потрібну комбінацію, варто працівникові знехтувати одним з правил парольної політики. Лише використовуючи розроблений комплекс рекомендацій, які можна вписати в стратегію кібербезпеки щодо зниження кіберзагроз при віддаленій роботі, можна уникнути значних втрат для організації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У своєму дослідженні компанія Microsoft IT Cloud Security Survey провела аналітичну компанію IDC у країнах Центральної та Східної Європи (Польща, Чехія, Греція, Угорщина, Румунія та інші країни східноєвропейського регіону) та дійшла висновку, що бізнес наразі не готовий повною мірою відповісти на нові виклики у сфері інформаційної безпеки: більш ніж половина компаній (58%) не мають комплексної стратегії кібербезпеки. Такі дані опубліковані в статті видання Укрінформу.

Так, 79% респондентів назвали безпечний віддалений доступ до корпоративних мереж своєю ключовою необхідністю, якій слід приділяти найбільше уваги.

Згідно з даними дослідження, лише 42% компаній в Центральній та Східній Європі розробили комплексну стратегію безпеки, при цьому більшість респондентів (86%) заявили, що задоволені рівнем кібербезпеки своєї організації. Це може свідчити про те, що деякі компанії мають оманливе відчуття безпеки.

За словами Андрія Савчука, керівника відділу корпоративної безпеки, відповідності вимогам та ідентифікації Microsoft в Центральній та Східній Європі, "бізнес повинен використовувати модель Zero Trust (нульової довіри), за якої кожен користувач, який запитує будь-який доступ, повинен пройти строгу аутентифікацію, авторизацію з урахуванням обмежень політик, та перевірку на аномалії -- лише після цього може бути наданий відповідний доступ. Для запобігання вторгненням перевіряється все -- від посвідчень користувачів до середовища розміщення додатків".

Для зниження ризиків, пов'язаних із забезпеченням безпеки віддалених співробітників, керівники компаній повинні підтримувати своїх працівників: як шляхом підвищення рівня кібергігієни, так і надаючи інструменти, котрі знижують ризики, при цьому дозволяючи їм лишатися продуктивними [2].

Підсумовуючи дане дослідження варто звернути увагу на заклик до необхідності створення будь-то стратегії кібербезпеки, будь-то порядку необхідних дій та заходів безпеки.

Також своїм поглядом на виклики, що постають перед компаніями усього світу в нових умовах поділась визнана у світі лідерка з кіберзахисту - Емілі Моссбург. Основні три напрями, на яких вона акцентує увагу - це адаптація до віддаленої роботи, підвищення кіберобізнаності серед працівників, прийняття «кіберреальності».

1. Адаптація до віддаленої роботи

Ключовим елементом кібербезпеки є кінцеві точки. Це пристрої користувачів, приєднані до мережі компанії, кожен з яких може бути використаним для розкриття даних організації. Якщо проаналізувати типові офісні конфігурації, виявиться, що кінцеві точки досить легко відстежити - це комп'ютери, мобільні пристрої, сервери, смарт-пристрої тощо. З усіма цими пристроями під одним дахом та за допомогою IT відділів в офісі організації можуть забезпечити належні практики щодо кіберзахисту, залишаючись поза ризиками.

Але зі збільшенням кількості віддалених робітників збільшується кількість кінцевих точок, і тим складнішим повинен бути підхід до безпеки. Багато компаній навіть не підозрюють, які пристрої підключені до їхніх систем. Великий ризик для компанії становить і те, що деякі працівники не розуміють природу кіберзагроз й не усвідомлюють, що певні їхні дії можуть створити одну з них.