Потенціал створення тематичного 3D-контенту на базі історичних і музейних ареалів національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Потенціал створення тематичного 3D-контенту на базі історичних і музейних ареалів національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

Abstract

Potential for creating of thematic 3d-content on the basis of historical and museum areas of the national historical and ethnographic reserve «Pereiaslav»

Andriy Kuzmenko, Anatoliy Kotsur

The purpose of the study is the development of certain areas, methods and techniques of historical digital 3D-reconstruction in the development line of a comprehensive strategy of the formation the thematically oriented virtual environment based on monuments and objects of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav» (hereinafter - NHER «Pereyiaslav», Reserve). The specifics of creating thematic 3D-content with the objects of the Reserve in the context of adaptation of the museum sphere of Ukraine to the conditions of the fourth industrial revolution are revealed. On the example of separate historical and museum areas of NHER «Pereiaslav» it is described the main aspects and features of the development of digital spatial visualization of territories, archaeological and architectural monuments, exhibitions, museum objects, as well as reconstructions of historical events, political, social and cultural processes. Possibilities of popularization of historical and cultural heritage of Ukraine by introduction of these products on web resources of the Reserve and in applications of augmented reality. For the first time, the innovative potential of NHER «Pereiaslav» and historical areas of the city as a pilot platform during the development of theoretical, methodological and applied base for the implementation of the latest projects and formats of digitalization in the museum sphere. Taking into account the tendencies of integration of a wide range of museum and tourist products' consumers with the cyberphysical environment, it has been developed a methodical basis for effective updating of knowledge on Ukrainian history and culture in this aspect. There are outlined the directions of engaging potential visitors of the Reserve to narrowly specialized research issues in the fields of ancient, medieval, modern and postmodern history, archeology, history of architecture and a number of auxiliary historical disciplines through the developed high-tech museum products. The complex of these measures is considered as a means of expanding the target audience of NHER «Pereiaslav» and increasing the tourist potential of the region. It is provided a number of problematic aspects and difficulties associated with the creation and implementation of these digital developments at different stages.

Keywords: NHER «Pereiaslav», digitalization, historical area, archeological heritage, architectural heritage, historical reconstruction, 3D-content, museum product.

Основна частина

цифровий пам'ятка заповідник віртуальний

Потенціал створення тематичного 30_контенту на базі історичних і музейних ареалів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

Метою дослідження є розробка окремих напрямів, методів і методик проведення історичної цифрової JD-реконструкції у руслі розвитку комплексної стратегії формування тематично орієнтованого віртуального середовища на базі пам'яток і об'єктів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (далі - НІЕЗ «Переяслав», Заповідник). Розкрито специфіку створення тематичного JD-контенту з об'єктами Заповідника у контексті адаптації музейної сфери України до умов четвертої промислової революції. На прикладі окремих історичних і музейних ареалів НІЕЗ «Переяслав» охарактеризовано основні аспекти й особливості розробки цифрової просторової візуалізації як безпосередньо територій, археологічних та архітектурних пам'яток, експозицій, музейних предметів, так і реконструкцій історичних подій, політичних, соціальних та культурних процесів. Окреслено можливості популяризації історико-культурної спадщини України шляхом впровадження цих продуктів на веб-ресурсах Заповідника та в додатках доповненої реальності. Вперше визначено інноваційний потенціал НІЕЗ «Переяслав» та історичних ареалів міста як пілотної платформи при розробці теоретико-методологічної й методико-прикладної бази для впровадження новітніх проєктів і форматів дигіталізаціїу музейній царині. Враховуючи тенденції невпинного інтегрування широкого кола споживачів музейних і туристичних продуктів із кіберфізичним середовищем, вироблено методичне підґрунтя для ефективної актуалізації знань з української історії й культури в цьому аспекті. Намічено напрями анґажування потенційних відвідувачів Заповідника до вузькоспеціалізованих проблематик досліджень у галузях давньої, середньовічної, нової і новітньої історії, археології, історії архітектури та низки допоміжних історичних дисциплін за посередництва розроблених високотехнологічних музейних продуктів. Розглянуто комплекс цих заходів як засіб розширення цільової аудиторії НІЕЗ «Переяслав» та нарощування туристичного потенціалу регіону. Передбачено низку проблемних аспектів і труднощів, пов'язаних із створенням й упровадженням наведених цифрових розробок на різних етапах.

Ключові слова: НІЕЗ «Переяслав», цифровізація, історичний ареал, археологічна спадщина, архітектурна спадщина, історична реконструкція, JD-контент, музейний продукт.

В умовах загальносвітових трансформаційних процесів, пов'язаних з переходом до Індустрії 4.0, позиції України на міжнародній арені безпосередньо залежать від успішного розвитку моделі цифрової економіки в усіх галузях (Яненкова 2018). Зважаючи на наявність значного, але нерозкритого належним чином туристичного потенціалу в країні, ефективна реалізація інноваційних тенденцій у зазначеному напрямі активно сприятиме наближенню вітчизняного й закордонного споживача культурного продукту до українських музеїв і об'єктів культурної спадщини. Окрему нішу в цьому процесі може посісти Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» як одна з пілотних платформ для втілення проєктів з дигіталізації у царині культури. Здобуті в ході реалізації такої ініціативи результати матимуть очевидну значущість при розробці теоретико-методологічної й методико-прикладної бази для впровадження новітнього цифрового формату в музейній галузі на загальнодержавному рівні.

Актуальність отримання вищевказаних результатів і матеріалів зумовлена й тим, що адаптація сфер культури й туризму до умов четвертої промислової революції в Україні на сьогодні фактично не має чітко окреслених форм і стратегії. Зокрема, у таких документах як «Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки» та плані заходів щодо її реалізації (Розпорядження від 17 січня 2018 р….), які визначають пріоритети при переході всіх сфер держави на рейки цифрової економіки, фактично не визначено конкретні перспективи й кроки здійснення цифрової трансформації безпосередньо у музейній сфері та в сферах охорони й популяризації культурної спадщини.

Беручи до уваги особливу історико-культурну і наукову цінність НІЕЗ «Переяслав», завдання й специфіку його діяльності (Статут… 2012), а також розмаїття об'єктів закладу, один із сегментів реалізації вищевказаного напряму вбачається у збільшенні показника конверсії при відвідуванні сайту Заповідника шляхом розміщення на ньому 30_контенту. Оцінюючи в глобальному вимірі маркетингову ефективність сьогоденних музейних сайтів з точки зору якості їх контенту, варто звернути увагу, що презентовані на більшості з них експонати, експозиції та пам'ятки відображаються у вигляді звичних, двомірних фотографій. У світлі передових технологічних досягнень, такі зображення вже недостатньо задовольняють потреби потенційного споживача музейних послуг у повноті інформації, яку він отримує при роботі з ними, оскільки вищезазначений формат контенту обмежено передає об'єм і фактуру презентованих об'єктів.

Для сучасних і майбутніх відвідувачів Інтернет-сторінок музейних закладів стає пріоритетом можливість максимально детально й повноцінно ознайомитись із музейними предметами й пам'ятками, «відчути» їх шляхом розглядання усіх боків. Вирішення вказаної проблеми у руслі модернізації веб-ресурсів Заповідника можливе шляхом поступового наповнення сайту закладу 30_контентом, з перспективою максимального витіснення ним 20_контенту. Це відповідно потребує проведення масштабного 30_оцифрування вищезазначених об'єктів.

Серед перевірених і ефективних технологій, що можуть стати першим кроком на шляху наповнення веб-ресурсів НІЕЗ «Переяслав» 30_контентом, є 30_візуалізація внутрішнього простору музеїв і об'єктів Заповідника, його експозицій під відкритим небом та прилеглої території. Технологія реалізується завдяки зробленим спеціальним пристроєм панорамним знімкам на вищевказаних об'єктах, які потім зливаються в єдине полотно віртуальних галерей для плавної навігації ними. Така технологія характерно представлена в режимі перегляду вулиць Google Street View (Запросіть клієнтів на віртуальний тур… 2020).

Згенерувати порівняно ще більшу активність на сайті Заповідника вдасться завдяки створенню й розміщенню на його сторінках 30_знімків архітектурних та археологічних пам'яток НІЕЗ «Переяслав» та музейних предметів з його колекції. Так, приміром, ймовірність захопити увагу відвідувачів зросте завдяки використанню на сайті закладу динамічного кругового 30_фото, яке на відміну від звичайного 20_фото створює ефект реального зіткнення з предметом, що великою мірою реалізується за рахунок його інтерактивного обертання.

Не менш помітний wow_ефект очікується від аналогічного застосування фото 360 градусів, у поєднанні з анімацією. Така демонстрація дозволить показати функціональні особливості значного числа об'єктів і музейних предметів Заповідника, серед яких: вітряки, знаряддя праці, зразки зброї, транспортні засоби, сільськогосподарські машини, різноманітні прилади і пристрої.

Підвищенню привабливості сайту сприятиме також розробка 30_анімацій з ефектом «завмирання» часу, завдяки яким можливо «оживити» 30_логотипи об'єктів НіЕЗ «Переяслав» в оригінальному форматі. Ця технологія дозволить також створити окремі сюжетні сцени, що ефектно проілюструють характерні епізоди військових подій на території Середньої Наддніпрянщини в різні історичні епохи.

Одним із продуктивних методів для отримання 30_фігур є застосування 30_сканера (Оцифровка музейных коллекций… 2016). Робота з ним дозволить оцифрувати широкий спектр музейних предметів з достатньою роздільною здатністю та за найкоротший час отримати максимально повну базу даних для створення віртуального контенту.

Інтенсивність поширення хмарних сервісів розкриває широкі перспективи презентації об'єктів і експозицій Заповідника у форматі 30_контенту. Такі технології, завдяки високій обчислювальній продуктивності, дозволять створювати і розміщувати на сайті обширні галереї 30_візуалізації як безпосередньо музейних предметів та архітектурних пам'яток, так і змодельованих реконструкцій історичних подій, культурних процесів, суспільно-політичних явищ, побуту, окремих історичних постатей, відтворення традицій українського народу тощо.

Стосовно останнього блоку наведених вище груп 30_реконструкцій, то тут діапазон масштабу й деталізації об'єктів може бути досить широким. Він коливатиметься від створення віртуальних інтерактивних 30_провідників у різноманітних образах до повномасштабного моделювання сцен та історичних сюжетів. Так, за аналогією з комп'ютерними іграми, відвідувач сайту зможе мандрувати між віртуальними 30_копіями реальних будівель і пам'яток НІЕЗ «Переяслав», при цьому зустрічати поблизу них репрезентативних 30_персонажів, що тематично пов'язані з концепціями цих об'єктів. Реконструйовані на основі результатів ґрунтовних наукових досліджень, віртуальні персонажі уособлюватимуть представників тієї чи іншої історичної епохи, культури та соціального прошарку, «оживлюючи» таким чином тематику кожного з 24 музеїв Заповідника популярними серед різних соціальних груп засобами інтерактивних веб-техноло - гій майбутнього.

Застосовуючи гнучкі алгоритми, які нині вже активно використовуються на базі нейронних мереж та штучного інтелекту, ці 30_персонажі можливо запрограмувати на продуктивну взаємодію з відвідувачами сайту. У ході такого спілкування передбачається реалізація широкого арсеналу комунікаційних інструментів для роботи із вказаними героями. Зокрема це отримання від них додаткових пізнавальних відомостей про реконструйовані віртуальні об'єкти з колекції Заповідника (знаряддя праці, предмети ужитку, музичні інструменти, зброю, будівлі і т ін.), з якими вони працюють чи взаємодіють. Також не менш захоплюючим стане розкриття 30_персонажами їх уявлень про світ, вірування, особливості повсякденного життя, культурні цінності. Цей сегмент інтерактивної взаємодії з потенційним відвідувачем музеїв може бути реалізований у форматі спілкування віртуального героя змодельованою машинною мовою, підкріпленою характерними жестами, мімікою, поведінкою, що відносяться до того чи іншого регіону та історичного періоду.

Фахові знання науковців НІЕЗ «Переяслав» з історії й етнографії, у поєднанні з креативним підходом та творчою уявою розробників сюжетів і сценаріїв, трансформованих у 30_контент, здатні створити цілу низку яскравих образів. Зокрема, в музеях міста прообразами для моделювання таких сценок могли б стати: мандрівний філософ Г С. Сковорода, який читає лекцію, на подвір'ї колегіуму; поет Т Г Шевченко, що веде світську бесіду з приятелем - лікарем А. Й. Козачковським у його садибі; «великий пересмішник» Шолом-Алейхем, який перекривляє свою мачуху, коли вона його сварить; академік В. Г. Заболотний, що зображує за мольбертом частину батьківського двору; група кобзарів і лірників, які виконують твори на рідкісних музичних інструментах із фондової колекції НІЕЗ «Переяслав»; трипільський землероб, який демонструє знаряддя і техніку обробки зерна; первісна людина, що видобуває вогонь прадавнім способом; майстер В. Л. Завгородній, який виготовляє свої роботи з дерева та багато інших тематичних сюжетів.

При розробці 30_контенту та комп'ютерних просторових моделей, окрему нішу слід виокремити для наукових реконструкцій частково зруйнованих чи повністю втрачених об'єктів і архітектурних пам'яток, що ними опікується НІЕЗ «Переяслав» та яким присвячені численні наукові дослідження його співробітників. У зазначеному контексті особливу актуальність матиме комплексна 30_реконструкція давнього Переяслава як одного з трьох найбільших осередків політичного, культурного та економічного життя Давньоруської держави, поряд із Києвом і Черніговом. Така цифрова об'ємна відбудова значно конкретизує уявлення про планувальну структуру міста й розташування в ньому об'єктів оборонної, житлово-господарської, сакральної архітектури та адміністративних будівель.

Суттєвою перевагою комп'ютерних 30_моделей зниклої архітектури давньоруського Переяслава, порівняно з узагальненням наукових результатів у поки що домінуючих, традиційних форматах, є їх доступність для широкого кола потенційних відвідувачів Заповідника. Для прикладу, такий підхід набагато дієвіше забезпечить розуміння структури фортифікаційних споруд середньовічного міста, які відігравали важливу роль у його захисті. Зокрема, віртуальна 30_ре - конструкція з легкістю продемонструє етапи зведення оборонних валів і ровів, чітко візуалізує місце розташування в просторі таких конструктивних елементів цих споруд як зруби, сирцева цегла для формування зовнішніх укосів кладкою, дерев'яні конструкції для її зміцнення тощо (Асєєв, Харламов 2020).

З метою більш поглибленого знайомства з цією тематикою, можлива розробка і демонстрація структури та фізичних властивостей цегли й інших будівельних матеріалів, у поєднанні з експериментальним моделюванням максимальних навантажень, які витримують зазначені матеріали. Особливу інформативну цінність матиме перевірка їх стійкості під імпровізованими ударами ворожих таранів чи облогових машин, візуалізованих у цифровому просторовому форматі. Доцільно також розкрити шляхи доставки таких рідкісних для тогочасного Переяслава матеріалів як необтесане каміння, що зазвичай привозилося по річках здалеку (Асєєв, Харламов 2020).

Спираючись на результати археологічних розкопок і численні наукові розвідки з проблеми (Каргер 1954; Брайчевский, Асеев 1960; Колибенко 2010; Історико-архітектурний опорний план… 2014), досить амбітною вбачається перспектива здійснення віртуальної просторової реконструкції давньоруських пам'яток сакральної архітектури, з повним відтворенням їх екстер'єру та інтер'єру. Невід'ємною складовою при створенні вказаних цифрових 30_моделей повинно стати внесення до реконструйованого простору місць поховання переяславських князів й інших представників еліти, які зазвичай відбувалися в межах цих храмів (Колибенко 1999).

Використання певної множини об'ємних комп'ютерних моделей, кожна з яких репрезентативно концентруватиме різні хронологічні шари, накладені на єдине географічне тло, дозволить простежити характерні тенденції просторової динаміки заселення території та зміни структури міста в різні історичні періоди, починаючи від найдавніших часів. При реалізації цього підходу, особливу увагу слід звернути на княжий та єпископський двори, з повним відтворенням їх планувальної структури, етапів розвитку забудови та особливостей архітектурних ансамблів (Раппопорт 1982; Трофіменко 1995; Колибенко 1999; Колибенко 2001). Для створення повноцінної історичної реконструкції зазначених об'єктів, доречно також розкрити й специфіку повсякденного життя мешканців давньоруського Переяслава, яке проходило на їх території.

У контексті розробки останнього аспекту, не менш амбітним вбачається здійснення максимально точної цифрової об'ємної відбудови постатей переяславських князів та духовних осіб. Найпершим і найскладнішим завданням у цьому процесі стане просторове моделювання власне самого тіла зазначених персонажів, з деталізацією таких його частин як обличчя, голова, кінцівки. Окрім суто технічних труднощів, пов'язаних із забезпеченням спеціалізованим обладнанням, програмними продуктами та кваліфікованими фахівцями, яким необхідно буде виконати величезний об'єм роботи з безліччю операцій, залишається відкритим також питання обробки джерельної бази.

Складність його вирішення зумовлена тим, що основний масив необхідної вихідної інформації для проведення історичної 30_реконструкції у цьому напрямі міститься на площинних зображеннях різної якості, які збереглися чи були реанімовані з глибини минулих століть. Окремі відомості знаходяться в джерелах і літературі у вигляді фрагментарних описів (Хрусталев 1999; Колибенко, Колибенко 2018). Також доцільним стане опрацювання всіх доступних скульптурних реконструкцій і об'ємних макетів, що можуть знаходитися в різних музеях, приватних колекціях чи наукових установах. Найдостовірніший, але й найбільш рідкісний пласт інформації, потенційно представлений археологічними матеріалами, однак він вимагає володіння спеціальними методами, методиками і технологіями наукової обробки. Комплексна презентація всіх цих образів також неможлива без відтворення їх вбрання, обладунків, зброї, прикрас, атрибутів влади та інших, характерних для давньоруського періоду предметів, що супроводжували згаданих постатей впродовж життя.

Наступним, порівняно значно складнішим, щаблем реалізації вищеокресленого напряму може бути розробка динамічних комп'ютерних 30_реконструкцій, покликаних репрезентативно проілюструвати окремі епізоди з життя переяславських князів, духовенства та інших прошарків тогочасного суспільства, які були невід'ємною складовою історичного процесу.

У цілому ж, за умови успішного розв'язання визначених вище завдань, вдасться здійснити історичну реконструкцію на новітньому, затребуваному вимогами сьогодення та осяжно - го майбутнього, рівні. У світлі тенденцій невпинного зростання обчислювальних потужностей комп'ютерів і перспектив реалізації прогресивних веб-технологій, розробка такого формату 30_контенту є актуальною не лише з позицій оптимізації маркетингових інструментів НІЕЗ «Переяслав». Високотехнологічний музейний продукт, створений на основі широкого діапазону історичних джерел та ґрунтовних наукових досліджень, яскраво презентуватиме плеяду представників політичної і духовної еліти давньоруського Переяслава, які стояли біля витоків української державності. Це зробить свій посильний внесок у справу зміцнення української національної ідентичності в умовах сучасного інформаційного світу.

У зазначеному контексті актуальним стане також створення віртуальної 30_схеми процесу заснування Москви переяславським князем Юрієм Долгоруким, яка базуватиметься на використанні вищевикладених підходів. У такому ж форматі не менш значимим буде й розробка візуального ряду з реконструйованих просторових об'єктів, що проілюструють, приміром, період історії Переяслава, з яким пов'язана перша згадка слова «Україна» чи обставини вбивства святого князя Бориса на річці Альті. Для максимального наближення цих історичних епізодів до тематики об'єктів Заповідника, доцільно наповнити наведені вище схеми наочними матеріалами, що включатимуть попередньо отримані цифрові просторові моделі архітектурних пам'яток та музейних предметів НІЕЗ «Переяслав».

Здійснені реконструкції, представлені цифровими тривимірними моделями, також стануть важливою базою для проведення майбутньої музеєфікації окремих, незадіяних забудовою та людськими угіддями ділянок, розташованих на території колишнього давньоруського граду. Логічним кроком для більш широкої інтеграції архітектурної спадщини та історичного середовища до культурного простору сучасного Переяслава стане розробка механізмів наближення відвідувачів до попередньо музеєфікованих об'єктів.

Зокрема, безпосередньо у фізичному просторі, перспективним вбачається використання цих цифрових моделей як основи для відтворення і зведення на вищезазначених ділянках натурних чи виконаних у масштабі реконструкцій частин будівель, укріплень та інших елементів інфраструктури середньовічного міста. Органічно поєднані з компактними зонами відпочинку, вони утворять єдиний рекреаційний комплекс у межах дитинця давньоруського Переяслава та відіграватимуть роль пунктів тимчасової зупинки екскурсантів під час руху оновленими маршрутами.

В іншому аспекті розроблена реконструкція з віртуальних 30_моделей архітектурних об'єктів та історичних персонажів дозволить використовувати їх у якості елементів доповненої реальності, під час проведення AR_екскурсій, в яких застосовуватимуться пристрої зі спеціально розробленими програмними продуктами (FlippAR… 2021; Мазур 2020). Ефект від втілення на практиці цієї технології передбачається навіть на етапі до проведення музеєфікації вищевказаних об'єктів. У цілому ж, такі заходи і продукти повинні насамперед втілюватися в руслі реалізації загальнодержавних програм розвитку туризму в регіоні.

Наявність у фондах Заповідника достатньої кількості світлин дослідників давньоруського Переяслава, зроблених під час проведення ними археологічних розкопок у різні роки, дозволить також реконструювати постаті й самих науковців. За допомогою новітніх технологій цифрового моделювання вдасться «оживити» їх в оригінальний спосіб, надавши фігурам об'єму та відтворивши орієнтовну кінематику рухів цих персонажів. Після цього, спираючись на відомості з щоденників, спогади та інші доступні матеріали (Бузян, Юрченко 2017; Колибенко, Павленко 2020), можливо буде навіть змоделювати цікаві історії з їх наукового життя, пов'язані з вивченням залишків давньоруської архітектури й культури.

Оригінальною стане інтеграція зазначених персонажів до попередньо написаної комплексної цифрової 30_моделі давньоруського Переяслава. Зокрема, їх можна задіяти в якості інтерактивних провідників у просторі віртуальних тематичних квестів, що ілюструватимуть сторінки з життя міста періоду Середньовіччя. Для більш колоритного позиціонування змодельованих віртуальних постатей археологів, їх характери варто наділити специфічним гумором, притаманним науковцям даного профілю. Це додасть характерного шарму й забезпечить легкість у сприйнятті цих героїв під час проходження квесту. Така доступна форма популяризації наукових постатей сприятиме утвердженню інтелектуального безсмертя образів згаданих дослідників та їх творчого доробку.

У структурі квесту варто також закласти інформацію про послуги й товари, які надає НІЕЗ «Переяслав», представивши переліки їх асортименту в стилізованій під стародавні предмети й образи формі. Слід запропонувати можливість замовляти вказані музейні продукти під час проходження квесту, за що його учасникам нараховуватимуться додаткові бонуси. При успішному розв'язанні завдань тематичного квесту, потрібно передбачити отримання відповідного сертифікату у вигляді спеціального коду. За наявності такого сертифіката, відвідувач сайту, приміром, зможе отримати комплексну знижку при онлайн замовленні послуг, товарів і навіть майбутнього екскурсійного обслуговування. Аналогічною знижкою також можна буде скористатися й під час безпосереднього відвідування музеїв та в торгових точках Заповідника.

Зосереджуючи ж увагу на віртуальній реконструкції окремих знакових епізодів історії Переяслава, важко оминути найбільш відомі з них. Так, в історіографії й по сьогодні одним із дискусійних залишається питання, пов'язане з відтворенням та інтерпретацією подій так званої Переяславської ради 1654 р. На сучасному етапі у вітчизняній історичній науці, яка спирається на досить потужну методичну і фактологічну базу, сформувалася усталена позиція щодо об'єктивного висвітлення зазначеної проблеми (Апанович 1994; Горєлов, Моця, Рафальський 2017). У зв'язку з цим, актуальним постає завдання перегляду та відмови від застарілих кліше в тлумаченні вказаного періоду історії, які всіляко намагаються використовувати у власних інтересах сили, спрямовані проти національних інтересів України.

У контексті здійснення цифровізації в НІЕЗ «Переяслав», одним із дієвих засобів доведення до широкого загалу здобутків сучасної української науки в руслі об'єктивного осмислення подій 1654 р. вбачається у розробці високотехнологічних веб-продуктів, які в форматі 30_візуалізації ефективно презентуватимуть цей період історії на Інтернет-сторінках Заповідника. Вирішення вищезазначених завдань повинно включати наступні кроки: 1) ретельний збір, вивчення та аналіз актуальних наукових джерел і матеріалів, пов'язаних з проблемою; 2) цифрова 30_ре - конструкція головних діючих фігур та другорядних персонажів відтворюваних історичних подій; 3) наділення цих персонажів функціями інтерактивної взаємодії з відвідувачами Інтернет-ресурсу, що реалізуватиметься у напрямі національно-патріотичного виховання; 4) побудова просторової цифрової моделі місцевості, на якій розгорталися події, із наступним програмним накладанням на неї вищезгаданих віртуальних 30_персонажів; 5) повномасштабна реконструкція подій 1654 р. у Переяславі, що включатиме вищезазначені принципи.

Також просторова візуалізація інших сторінок історії Переяславщини, виконана за аналогічним принципом, стане вагомим внеском в інформатизацію української історичної науки на новому рівні. Зокрема, це можуть бути масштабні реконструкції військового протистояння армій Конєцпольського та Тараса Федоровича (Трясила), що відбулось у травні 1630 р. під Переяславом чи боїв на Букринському плацдармі восени 1943 р., з відтворенням озброєння, обладунків воїнів, основних епізодів та тактики ведення бойових дій.

У світлі вирішення назрілих екологічних проблем, на сьогодні все нагальніше постає питання формування екологічної свідомості серед молодого покоління, із залученням ефективних методів виховання. Актуальним у цьому сенсі стане цифрове моделювання етапів масового переселення населення сіл, затоплених у 1974-1976 рр. водами Канівського водосховища, де буде продемонстровано зміни акваторії Дніпра та загальний масштаб наслідків катастрофи. Обов'язковою складовою проєкту повинна стати тривимірна презентація архітектурних об'єктів і експонатів новоствореного Музею затоплених сіл, що входить до структури Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, яка забезпечить належний ступінь візуалізації й сприятиме популяризації музею.

В окресленому напрямі розробки історичних реконструкцій також особливе місце слід виокремити для відтворення драматичних сторінок Чорнобильської трагедії. Застосувавши комплексний підхід до опрацювання розсекречених матеріалів (Бажан, Бірчак, Боряк 2019) і результатів новітніх наукових досліджень (Лисиченко, Петрук 2016), вдасться змоделювати основні етапи евакуації після аварії на АЕС, відтворити територію розселення переселенців й продемонструвати місце Переяславщини у цьому процесі.

Зокрема, залучення оцифрованих документальних матеріалів і експонатів Музею пам'яті Поліського району НІЕЗ «Переяслав» дозволить збагатити цінними фактами тривимірну комп'ютерну розробку проблеми. За аналогією із вже описаними вище реконструкціями, можливо використати ці матеріали й для відтворення окремих локальних епізодів катастрофи. Останні, за посередництва реанімованих із забуття й «оживлених» у цифровому просторі тривимірних персонажів та об'єктів, продемонструють спосіб господарювання мешканців забруднених територій, характерні елементи їх культури і мистецтва, побут, трудові будні і дозвілля поліщуків, а також регіональні особливості планування і забудови їх садиб на момент аварії. Відповідно, на основі таких матеріалів і розробок, відкривається перспективний напрям створення на базі Заповідника локальної історії у новітньому цифровому форматі.

У контексті всезростаючої популярності подорожей і екскурсій до зони відчуження, на що особливо вплинув вельми успішний вихід у 2019 р. британо-американського художньо-документального фільму «Чорнобиль», звернення до тематики музею через розробку новітніх веб-продуктів набуває особливо актуального значення. Ця обставина також є стимулом для максимально об'єктивного висвітлення зазначеної проблеми майбутніми авторами цифрової історичної реконструкції.

Загалом, реалізована у всіх вищенаведених форматах просторова цифрова візуалізація, у доступному вигляді, за рахунок технологічності й ефектності, дієво сприятиме утвердженню традиції Українського державотворення та розвиватиме серед різних соціальних груп суспільства почуття гідності за славетні сторінки української історії. Також ці розробки спонукатимуть до усвідомлення й переосмислення значущості уроків минулого для уникнення нащадками помилок у майбутньому. Цілком очевидно, що аналогічні історичні реконструкції можуть бути розроблені для відтворення всіх історичних епох на території Переяславщини та інших регіонів України.

Список джерел та літератури