Генеалогічне товариство ЮТА: еволюція інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України

ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ЮТА: ЕВОЛЮЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Лариса Левченко

докторка історичних наук, директорка,

старша наукова співробітниця

Анотація

генеалогічний інформаційний технологія юта

Мета статті полягає в дослідженні еволюції інформаційних технологій Генеалогічного товариства ЮТА (GSU) та ознайомленні з ними українського читача, зацікавленого у пізнанні досвіду створення, зберігання і використання цифрових архівів. Методологія дослідження враховує вивчення розвитку інформаційних технологій в історичній ретроспективі. Визначення наукової новизни дослідження ґрунтується на аналізі публікацій про GSU в Україні та за кордоном. Висновки. GSU, що з 2005 р. репрезентує себе як FamilySearch International, є одним із лідерів у світі генеалогічних досліджень. Разом із цим, проведене дослідження дозволяє сформувати про нього уявлення як про науково-дослідну світового рівня компанію з розроблення прикладного програмного забезпечення та інформаційних технологій у сфері генеалогії. Протягом своєї історії GSU опанувало шлях від паперових технологій, через мікрофільмування до оцифрування, від DOS до Windows, від дисків до Інтернету, від «зависання» вебсайту до його миттєвого реагування, від аутсорсингу до власних цифрових сховищ і стрічкових бібліотек. GSU працювало і працює у партнерстві з найвизначнішими корпораціями у сфері зберігання та керування інформацією. За понад пів століття самостійно та у співробітництві GSU було розроблено, апробовано і впроваджено в експлуатацію безліч варіантів комп'ютерних програм і технологій, включаючи загальноприйняту в світі специфікацію для обміну генеалогічними даними між програмними продуктами різних виробників - GEDCOM. GSU спрямовувало зусилля на опрацювання й організацію величезних масивів генеалогічної інформації, індексування, пошук, надання розмежованого доступу користувачам через мережу «Інтернет» і, нарешті, гарантованого зберігання й резервного копіювання. У цих сферах GSU творчо застосувало найсучасніші технології.

Ключові слова: Генеалогічне товариство Юта (GSU); оцифрування генеалогічних джерел; генеалогічне програмне забезпечення.

Annotation

Larysa Levchenko Doctor of Historical Sciences, Director, Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine; Senior Researcher, Mykhailo Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of NAS of Ukraine (part-time)

UTAH GENEALOGICAL SOCIETY: INFORMATION TECHNOLOGIES' EVOLUTION

The research purpose was to study the evolution of information technologies of the Genealogical Society of Utah (GSU; now - FamilySearch International) and familiarize the Ukrainian reader with them. The research methodology took into consideration information technologies development in historical retrospect. The scientific novelty was based on the analysis of publications about GSU in Ukraine and abroad. Conclusions. GSU is one of the world leaders in genealogical research. Yet the results of this research create an image of GSU as a world-class scientific and research company for software and information technologies development. Throughout its history, GSU has mastered the path from paper, through microfilm and to digital file, from DOS to Windows, from disks to the Internet, from website «lockups» to responding instantly, and from outsourcing to in-house digital storage and tape libraries. GSU cooperates with the most prominent corporations in the sphere of information storage and management. For more than half a century, independently and in cooperation, the GSU has developed, tested and put into operation many variants of computer programs and technologies, including the universally accepted specification for the exchange of genealogical data between computer programs of different manufacturers - GEDCOM. GSU focused on processing and organizing vast arrays of genealogical information, indexing, searching, providing differentiated access for users via the Internet, and finally, guaranteed storage and backup. In these areas GSU creatively applied state-of-the-art technologies.

Key words: Genealogical Society of Utah (GSU); FamilySearch International; digitization of genealogical records; genealogical software history.

Виклад основного матеріалу

Генеалогічне товариство Юта (Genealogical Society of Utah, GSU), що нині позиціонує себе як найбільша міжнародна некомерційна генеалогічна корпорація FamilySearch International (FSI), у співпраці з іншими світовими лідерами генеалогії, такими як Ancestry, Findmypast, My Heritage, Geneanet у сучасному глобальному світі формує кластер у сфері генеалогії і сімейної історії, консолідуючи генеалогічну й історичну інформацію у часі й просторі та надаючи до неї вільний доступ дослідникам з усіх країн світу.

GSU засновано 13 листопада 1894 р. у м. Солт-Лейк-Сіті (штат Юта, США) в лоні Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (CJC LDS) і, відтак, його місце і роль в генеалогії спирається на доктрину Церкви. З огляду на це, ще більш цікавим постає питання еволюції комп'ютерних технологій, розвинутих GSU, яке, крім лідерства в сфері генеалогії, посідає одне з провідних місць у світі серед розробників прикладного програмного забезпечення У світі існує 2 типи програмного забезпечення для генеалогічних досліджень: Інтернет або web-базоване та desktop (програми, що завантажуються на персональний комп'ютер або мобільний пристрій). До web-базованого, наприклад, належить: ancestry.com, familysearch.org, findmypast.com, genesreunited.com.au, myheritage.com, TreeView, Geni. Програми desktop розрізняються за платформами, на яких їх можна запустити - Windows або Mac. На Windows працюють Family Tree Maker, Legacy Family Tree, Roots Magic, Family Historian, на Mac - Family Tree Maker, Reunion., технологій оцифрування архівних документів, створення цифрових архівів, зберігання, описування та удоступнення цифрових копій паперових документів, мікрофільмів, аудіой відеозаписів. GSU співпрацює з понад десятьма тисячами архівів більше ста країн у проєктах оцифрування і є членом Міжнародної ради архівів категорії «А» (рівень національних архівів і державних архівних служб).

Мета цієї статті полягає в дослідженні еволюції інформаційних технологій GSU та ознайомленні з ними українського читача, зацікавленого у пізнанні досвіду створення, зберігання й використання цифрових архівів.

Від занурення в інформаційні технології GSU розвивало їх, насамперед, із метою реалізації доктрини Церкви та задоволення релігійних потреб вірян, тому в цій публікації неможливо уникнути розгляду релігійного призначення розроблених GSU програмних продуктів. У 1888 р. президент Кворуму Дванадцяти Апостолів (другий керівний орган CJC LDS після Першого Президентства) Уілфорд Вудраф закликав членів Церкви до організації системної роботи зі збирання генеалогічних джерел. Ще під час заснування була визначена триєдина мета GSU: крім реалізації доктрини Церкви (релігійна мета), вона полягає ще й у просвітництві та благодійництві. Просвітництвом вважається поширення в суспільстві інформації з генеалогічних досліджень. Благодійництвом є збирання, зберігання та удоступнення генеалогічних джерел не лише членам Церкви, а й загалу суспільства². З 2005 р. GSU вже репрезентує себе як міжнародну некомерційну генеалогічну корпорацію FamilySearch International (назва походить від назви вебсайту організації), яка допомагає людям - незалежно від статі, раси, релігії, політичних поглядів чи країни походження - досліджувати їхні родоводи ³.

Визначення наукової новизни дослідження ґрунтується на аналізі публікацій про GSU, адже в Україні вони представлені хіба що статтями про участь українських архівів у міжнародних проєктах, у т. ч. із GSU⁴. У США та інших зарубіжних країнах кількість публікацій, у яких на наукових засадах комплексно здійснено аналіз цього напряму діяльності GSU, теж невелика. Зокрема, про комп'ютерні технології GSU йдеться в статтях У. Барретта (William A. Barrett) та його співавторів ⁵, Х. Літтл (Hannah Little)⁶, Г. Байбі (Howard C. Bybee)⁷, К. Б. Меєра (Kahlile Bliss Mehr)⁸.

Методологія дослідження враховує вивчення розвитку інформаційних технологій в історичній ретроспективі. Разом із цим, під час дослідження авторка дотримувалася принципів історизму, об'єктивності, системності, а також використовувала хронологічний, логічний, порівняльно-історичний та структурно-системний методи.

Підтримку дослідженню надавали представник FamilySearch International в Україні Олександр Січкаренко, недавній керівник слов'янських колекцій GSU К. Б. Меєр, згаданий вище як автор влас Penrose W. Ch. The Genealogical Society of Utah // The Utah Genealogical and Historical Magazine. 1916. Vol. VII. P. 8-9. FamilySearch Celebrates 125th Anniversary. 14 November 2019. URL: https://www.churchofjesuschrist.org/church/news/familysearch-celebrates-125thanniversary?lang=eng (дата звернення: 02.10.2022). Папакін Г. Архіви України в міжнародних та міжрегіональних програмах збереження культурної спадщини: досвід та перспективи // Архіви України. 2008. № 1-2(260). С. 150-157. Barrett A. W., Hutchison F. D. L., Kennard J. D., Nielson E. H., Quass D. Digital Mountain: From Granite Archive to Global Access Introduction to Family History // IEEE Proceedings, International Workshop on Document Image Analysis for Libraries (DIAL 24). Palo Alto, CA, 2004. P. 14-121. Little H. Microfilm, Mormons and the Technology of the Archive //

eSharp Journal, University of Glasgow. Winter 2008. Iss. 12. P. 1-18. URL: https://www.gla.ac.uk/media/Media_102866_smxx.pdf (дата звернення:

02.10.2022). Bybee C. H. Online Genealogical Research Resources // Brigham Young University Studies. 2008. Vol. 47(1). Р. 153-164. Mehr K. B. Dawning of the Digital Age in the Family History Department, 1995-2011. 2014. 146 p. ного дослідження з історії інформаційних технологій GSU, та фахівець зі стратегії розвитку контенту колекцій GSU для Східної Європи, Центральної Азії, Індії й США Грег Нельсон.

Від паперових технологій GSU почало відходити у листопаді 1938 р. із започаткуванням програми мікрофільмування генеалогічних джерел⁹. На початку 1950-х років почалася індексація мікрофільмів за прізвищами (індексація на картках була запропонована ще ініціаторкою перших генеалогічних курсів і авторкою першого підручника з генеалогії, випущеного GSU - «Lessons in the Genealogy», С. Я. Гейтс (Susa Young Gates)¹⁰). У травні 1924 р. GSU створило відділ індексації - Temple Records Index Bureau (TIB). У 1966 р. GSU відкрило побудовані у гранітних скелях штату Юта архівосховища, де станом на жовтень 2022 р. зберігається понад 4,92 млрд образів документів на мікрофільмах і в цифрових копіях, а також аудіота відеозаписи реалізованих GSU проєктів усної історії. За сучасною статистикою GSU у накопичених ним джерелах міститься 11,91 млрд імен людей, які колись жили на Землі. Крім бібліотеки у Солт-Лейк-Сіті, що надає онлайн-доступ до 554 205 оцифрованих видань, і вже згаданих архівосховищ у гранітних горах, у різних країнах світу GSU заснувало 5 706 обладнаних комп'ютерною технікою та інтернет-зв'язком із головним офісом у Солт-Лейку центрів сімейної історії для надання онлайнового доступу до своїх зібрань як вірянам, так і загалу користувачів ^п.

До 1970 р. у складі GSU вже функціонували департаменти індексації (TIB), дослідницький (Research Department), мікрофільмування (Microfilm Department), аналізу й порівняння імен (Examining Department), виправлення помилок у записах (Records Adjustment Department), друкування і виправлення карток для храмових таїнств (Typing and Proofreading Department), запечатування родин і родів (скріплення навічно між собою даних про подружжя, батьків і дітей, представників усього роду) (Sealing Department), діловодства та архіву (Records Control Department), опрацювання імен після храмових таїнств (Records Tabulation Department), довідкової служби за родо Bennett F. A. The Record Copying Program of the Utah Genealogical Society // The American Archivist. 1953 (July). Vol. 16(3). P. 227-232; Powell F. T. Saving the Past for the Future - Tales of International Search and Cooperation // The American Archivist. 1976 (July). Vol. 39(3). P. 311-318. Gates Yo. S. Lessons in the Genealogy. Published by the Genealogical Society of Utah. Third edition. Salt Lake City. 1915. P. 1-72. FamilySearch.org Facts June 2022. URL: https://www.familysearch.org/en/ newsroom/company-facts (дата звернення: 09.10.2022). Wright T. G. Using Rosetta, StorageGRID, and New IBM Tape Solutions to Implement State-of-the-Art Digital Preservation. ELUNA Presentation, 2012. URL: http://documents.el-una.org/923/1/ELUNA_2012_Presentation_Final_2012_5_7. pdf (дата звернення: 09.10.2022). водами (Pedigree Referral Service) та внесення імен до GIANT-файлу (Name Tabulation System)¹³.

Рис. 1 План архівосховищ CJC LDS, влаштованих у гранітних горах

GSU почало впроваджувати комп'ютерні технології в генеалогічних дослідженнях у 1969 р. з автоматизованої системи першого покоління GIANT (Genealogical Information and Name Tabulation). Серцем GIANT був центральний файл, у якому містилися генеалогічні відомості та дані про храмові таїнства щодо окремих осіб. Він забезпечував введення географічних назв із координатами, введення імен і їх порівняльний аналіз із тими, що вже були у файлі; загальне оновлення файлу; генерацію індексів (Computer File Index, CFI, пізніше - International Genealogical Index, IGI); введення пошукових даних джерела, в якому виявлено дані про особу, та створення загального списку всіх опрацьованих джерел, у т. ч. парафіяльних книг чи актів громадянського стану. До файлу вносилися відомості про осіб - як виокремлені з архівних документів за допомогою R-TAB (Records Tabulation Program), Lofthouse S. M. A History of the Genealogical Society of the Church of Jesus Christ of Latter-Day Saints to 1970. A Thesis presented to the Department of Church History and Doctrine Brigham Young University. In Partial Fulfillment of the Requirement for the Degree Master of Arts. May 1971. P. 15, 53. так і запропоновані членами Церкви. Після порівняння імен дублікати видалялися. GIANT також полегшив вірянам звернення до храму: відтоді вони могли замовити таїнство лише для одного предка й не чекати виявлення всіх членів сімейної групи. Однак, GIANT мав суттєвий недолік: він дозволяв вказувати лише одне джерело походження інформації про особу. Натомість у США інформація про людину фіксувалася у різних джерелах. Із метою вирішення проблеми GSU у 1970-х роках створило Family Entry System як допоміжну до GIANT: вона базувалася більше на сімейних зв'язках, ніж на датах і місцях народження, шлюбу й смерті. Дані для внесення до Family Entry могли вилучатися з різних джерел і комбінуватися. Більше того, джерелами могли бути не лише архівні документи, а й усні свідчення. GIANT забезпечував потреби членів Церкви впродовж 20 років¹⁴

У 1973 р. GSU запустило в експлуатацію IGI (International Genealogical Index), що поповнювався індексами про осіб, імена яких виявлялися в архівних документах завдяки FREP (Family Records Extraction Program) або надсилалися вірянами. Кожен індекс відображав одну подію в житті особи: народження, хрещення, шлюб, смерть. У 1994 р. GSU випустило чергову версію IGI на 33 компакт-дисках на 200 млн імен, у т. ч. включило до нього індекси на 24,5 млн імен, виявлених у мікрофільмованих архівних документах, після чого користувачі відкинули пошук вручну по мікрофільмах Temple Index Bureau. Через те, що IGI випускався на компакт-дисках, він швидко втрачав актуальність. На початку 1995 р. через величезний обсяг файлу GSU не змогло його оновити і вимушено випустило лише додаток до вже існуючих дисків. У грудні 2008 р. наповнення IGI було призупинено. У 2020 р. його поділили на 2 секції. Перша - Indexed Historical Records - містила 460 млн імен, виявлених з архівних джерел. Друга - User Contributions - була доведена до 430 млн імен безпосередньо користувачами. Із метою подолання проблеми дублювання імен у другій секції були видалені записи, щодо яких не було вказано джерело походження. Згодом другу секцію організували як частину Search Genealogies на порталі familysearch.org для надання можливості дослідникам наповнювати її самостійно виконаними родоводами¹⁵.

У 1984 р. GSU здійснило «революційний переворот» у передаванні (експорті та імпорті даних із різних програм зі збереженням контролю над оригінальною версією даних) і зберіганні генеалогічної інформації, випустивши першу специфікацію відкритого файлового формату Allen B. Ja., Embry L. Je., Mehr K. B. Chapter 8: Automating the Records // Brigham Young University Studies. 1995. Vol. 34. № 2. Hearts Turned to the Fathers (1994-95). P. 304, 306. International Genealogical Index. URL: https://www.familysearch.org/en/ wiki/International_Genealogical_Index (дата звернення: 16.10.2022).

GEDCOM 1.0 (Genealogical Data Communication)¹⁶. Цю специфікацію використовують майже всі розробники генеалогічного програмного забезпечення в світі для обміну даними між різними генеалогічними комп'ютерними програмами. Вона описує лінійну модель даних, пов'язану з нуклеарною сім'єю (подружжям) та індивідами, що походять від неї (дітьми), подіями в житті кожного члена родини і датами цих подій, документами, що підтверджують цю інформацію, і даними про місце їх зберігання. 27 травня 2021 р. до експлуатації введена версія GEDCOM 7.0¹⁷.

Згодом GSU впровадило програмне забезпечення FamilySearch DOS, що використовувалося для поширення генеалогічної інформації у центри сімейної історії, публічні бібліотеки та приватним особам із 1991 р. до впровадження FamilySearch Internet. Підтримкою FamilySearch DOS займалася американська компанія GeneSys, яка для поширення цього програмного продукту, у т. ч. на компакт-дисках, використовувала автоматизовану бібліотечну систему Dynix. Ключовим у FamilySearch DOS був Personal Ancestral File DOS (PAF DOS)¹⁸, який містив скомпільовані дані про результати генеалогічних досліджень. Для автоматизації процесу використовувалася програма TempleReady.

У 1996-1998 рр. GSU, яке у 1996 р. припинило відносини з Dynix, спробувало на базі Windows самотужки розробити FamilySearch II як інтегрований пакет FamilySearch DOS, Personal Ancestral File та TempleReady. Спроба виявилася невдалою.

Недоліком PAF DOS була відсутність частого оновлення інформації: з 1989 р. до 1999 р. шляхом випуску компакт-дисків, останній з яких містив 36 млн імен, було здійснено лише 7 оновлень. У Ancestral File DOS важко було виправити недостовірну інформацію, через що його популярність різко знизилася. Із цих причин GSU у 1999 р. без оголошення припинило його використання.

У травні 1999 р. GSU запропонувало користувачам PRF (Pedigree Resource File)¹⁹, розроблений Реєм Медсенем у співробітництві з компанією Progeny, що виробляла програмне забезпечення для генеалогічних досліджень. Обидва файли, PAF і PRF, наповнювалися результатами генеалогічних досліджень користувачів. Різниця між ними полягала в тому, що PAF об' єднував всі дані в загальний родовід і не містив ко GEDCOM X. URL: https://gedcom.io/about/ (дата звернення: 16.10.2022). The FamilySearch GEDCOM Specification 7.0.10. Prepared by the Family History Department. The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints. 30 August 2022. URL: https://gedcom.io/specifications/FamilySearchGEDCOMv7.pdf (дата звернення: 16.10.2022). A Brief History of Personal Ancestral File. URL: https://www.tamurajones. net/ABriefHistoryOfPersonalAncestralFile.xhtml (дата звернення: 16.10.2022). Pedigree Resource File. URL: https://www.familysearch.org/en/wiki/ Pedigree_Resource_File (дата звернення: 16.10.2022). ментарів і джерел генеалогічних даних, PRF кожен матеріал представляв окремо і зберігав усі примітки. За наступні 8 років PRF збільшився до 150 млн імен. У 2006 р. PRF почали поширювати на DVD-дисках, оскільки вони мали більшу ємність. У 2009 р. для випуску PRF знадобилося 145 CD і DVD-дисків, файл супроводжувався індексом до понад 200 млн імен. У 2012 р. продаж дисків із PRF завершився. Незважаючи на популярність, PRF мав майже ті самі недоліки, як і його попередник.

У вересні 1999 р. GSU випустило PAF 4.0 - першу версію для Windows, який, на відміну від усіх попередніх версій, вже можна було завантажити через FamilySearch Internet, розгорнутого напередодні для забезпечення онлайнового доступу до продуктів і послуг GSU. Вже до кінця 1999 р. PAF 4.0 завантажили через Internet понад 300 тис. користувачів. PAF 4.0 був перекладений іспанською, португальською, німецькою і французькою мовами. Наступна версія - PAF 5.0 дозволила вводити дані в кирилиці та азійських шрифтах, користувацькі інтерфейси були перекладені японською, корейською, китайською і швецькою мовами. Члени Церкви отримали можливість перед використанням TempleReady попередньо перевіряти назви храмів. PAF використовувався до грудня 2010 р., але, починаючи з 2002 р., GSU його більше не розвивало. Остання версія PAF 5.2.18 була випущена 23 липня 2002 р., а він і досі зберігає свою популярність серед користувачів²⁰. 2008 р. 2 комерційні компанії - FamilyInsight і Ancestral Quest розробили перші програмні продукти для синхронізації PAF із New FamilySearch. Акцент на використанні PAF із плином часу змістився на пряме введення даних до FamilySearch - єдиного місця для зберігання та обміну генеалогічною інформацією.

Із 1995 р. до 2007 р. члени Церкви використовували PAF у поєднанні з TempleReady, випущеним для англомовних користувачів у листопаді 1993 р. До 1999 р. GSU переклало на 31 мову «Керівництво із храмової та сімейно-історичної роботи», в якому містилися правила користування TempleReady. GSU постачало членам Церкви TempleReady разом із IGI на компакт-дисках. Оскільки IGI постійно зростав, улітку 1993 р. для зменшення кількості дисків, на яких він публікувався, GSU вперше використало технологію стискання інформації. Спершу PAF не працював напряму з TempleReady, створеному для DOS: користувачам доводилося експортувати свої дані з PAF, використовуючи формат передачі даних GEDCOM, а потім імпортувати їх до TempleReady або напряму вводити дані до TempleReady. GSU впродовж дев'яти років оновлювало TempleReady для DOS і врешті у 2001 р. група інженерів на чолі з Кентом Олсеном розробила TempleReady для Windows. Крім цього, віряни могли з 2001 р. використовувати TempleReady у себе вдо A Brief History of Personal Ancestral File. URL: https://www.tamurajones. net/ABriefHistoryOfPersonalAncestralFile.xhtml (дата звернення: 16.10.2022). ма разом із розгорнутим на сайті FamilySearch довідником храмових таїнств.

У 1996 р., із впровадженням FNS (Family Names System), персональний номер TPIN (Temple Personal Identification Number) присвоювався кожній особі з метою її ідентифікації за належністю до конкретного роду та обліку всіх храмових таїнств, звершених щодо неї. У 1998-1999 рр. систему опрацювання імен у храмах удосконалювали поступово завдяки впровадженню спершу штрих-кодів на картках реєстрації сімейних таїнств, а потім - TNS (Temple Names System) та LNS (Living Names System) - програм опрацювання храмових імен (померлих осіб) і імен живих людей. Утім, все це робилося на дискетах, що пересилалися поштою, і вимагало ще досить багато ручних процедур, котрі продукували помилкові дані. Відкритою для загалу користувачів залишалася лише інформація про померлих осіб. Інформація про живу особу залишалася конфіденційною, аж поки член Церкви не вмирав або не визнавався померлим, - зазвичай 110 років після дати народження²¹.

Постійні проблеми зі старінням IGI вимагали створення єдиної бази даних для управління даними храмових таїнств, яку GSU запустило в експлуатацію у 1996 р. ODM (Ordinance Data Management) об'єднала записи про звершені таїнства з різних баз даних: GIANT (1969-1991), Family Entry System (1970-1990) та Completed Ordinance File (1991 to 1997), а також більш ранні храмові записи, створені ще до 1970 р. Пізніше ORS також була включена до ODM. Від 1997 р. саме ODM була тим джерелом, на підставі якого 13 років поспіль створювався IGI, аж поки всі дані не мігрували до New FamilySearch. У 1999 р. GSU запустило в експлуатацію ODMI (Ordinance Data Management International), яка могла працювати зі шрифтами нелатинських алфавітів. До ODM GSU надавало інформацію про храмові таїнства, використовуючи публікації IGI на компакт-дисках. У 2002 р. у FamilySearch Internet був розміщений довідник таїнств, доступний лише для членів Церкви, зареєстрованих на сайті. Це наблизило GSU до довгоочікуваної цілі мати повне й актуальне досьє про храмові таїнства та перманентно його оновлювати. У 1997 р. дані про таїнства відділили від генеалогічних даних і створили окремий індекс таїнств, доступний тільки для членів Церкви через TempleReady або LDS Options у FamilySearch DOS. Іншою проблемою було забезпечення членів Церкви інформацією про таїнства при збереженості конфіденційності цієї інформації. В надії, що віряни користуватимуться автоматизованим пошуком, GSU поступово згорнуло пошук даних про таїнства на папері, мікроплівці та мікрофішах, експортувавши всі дані, визнані лідерами CJC LDS найбільш досконалими, у New FamilySearch у 2009 р. Mehr K. B. Dawning of the Digital Age in the Family History Department... P. 18-21.

Ще у 1994 р. CJC LDS задумала створити всеохоплюючу єдину систему родоводів, пов'язавши живих із їхніми предками та звершеними таїнствами. Для цього вона мала намір використати комп'ютерні технології, навіть заснувала низку комітетів, як-от: інформаційно-комунікаційний комітет (ICC), міжвідомчий комітет, комітет систем обліку членства та таїнств (MORS). У 2000 р. CJC LDS спрямувала на розвиток інформаційних технологій значні фінансові ресурси й за результатами тестування членів Церкви, котрі не мали вдома комп'ютерів, розробила паперовий прототип очікуваної системи - Family Ordinance Summary (FOS). Незважаючи на докладені зусилля, технологій і спеціалістів для реалізації цього проєкту не вистачало. У 2002 р. Церква вирішила відмовитися від аутсорсингу та заснувати власний підрозділ інформаційних технологій. Старійшина CJC LDS Д. Тодд Кристоферсон ще у лютому 2001 р. накреслив мету, заради досягнення якої такий підрозділ створювався: придбання і зберігання, організація і поширення генеалогічної інформації у відкритому доступі як членам Церкви, так і широкій громадськості; надання зрозумілих інструкцій онлайн і на папері із користування комп' ютерними програмами та дослідження родоводів; допомога вірянам у пошуку імен їхніх предків для здійснення таїнств тощо. Виконавчим директором підрозділу було призначено Річарда Е. Терлі-молодшого. А втім, CJC LDS тоді розвинула лише теоретичні засади бажаної системи й ніхто на той час у GSU ще не мав уявлення, як її створити на практиці ²².

У розвитку інформаційних технологій GSU вийшло на новий рівень із приходом у 2001 р. Джея Верклера, спершу на посаду консультанта, з 2002 р. - асистента керуючого директора і, нарешті, директора FamilySearch. Дж. Верклер вивчав електротехніку, комп'ютерні науки і хімію в Массачусетському інституті технологій, а також студіював японську та азійські мови, історію і культуру в Гарвардському університеті. Він набув значного практичного досвіду, працюючи в таких компаніях, як-от: Oracle Corporation, inCommon Inc., TIBCO Software, Vitria Technology та Sales.com. У 2016 р. Дж. Верклер перейшов до Findmypast, що охоплює Велику Британію, Ірландію, Австралію і Північну Америку²³.

На той час GSU вело 57 проєктів зі створення програмного забезпечення. Дж. Верклер залишив тільки 15 із них, інші він не вважав життєво важливими для досягнення мети. Базові документи, що їх на той час вже розробило GSU, лише встановлювали загальну концептуальну Mehr K. B. Dawning of the Digital Age in the Family History Department... P. 24-26. Jay Verkler named interim CEO of Findmypast. URL: https://genealogysstar. blogspot.com/2016/07/jay-verkler-named-interim-ceo-of.html (дата звернення: 23.10.2022). мету й не містили чіткої архітектури. У 2003 р. єдина система була поділена на 2 частини: перша - Common Pedigree/Загальний родовід - мала на меті сприяти членам Церкви в систематизації сімейної історії і передаванні імен до храму, друга - Research Subsystem/Дослідницька підсистема - мала допомагати їм виявляти імена в попередніх генераціях, записаних в оцифрованих документах. Обидві частини мали працювати в Інтернеті. Незважаючи на те, що кожна частина розроблялася окремо, програмісти намагалися розвивати кожну з них у контексті іншої та інтегрувати їх у загальну систему.

Common Pedigree містила завірені храмові записи, «священні й незмінні», а, отже, статичні, і генеалогічну інформацію, яка постійно поповнювалася користувачами й, відтак, була динамічною. Хоча система дозволяла пов'язувати ці 2 типи записів, однак вона не об'єднувала їх. Ідея полягала в тому, щоб члени Церкви, незалежно від генеалогічних навичок, використовували Research Subsystem і здобували генеалогічну інформацію в оцифрованих документах, а потім вносили дані в Common Pedigree. GSU планувало, що Common Pedigree, випущена під тимчасовим банером New FamilySearch, у подальшому стане частиною FamilySearch.org і одержить назву «Family Tree». З жовтня 2003 р., коли з'явилася версія 0.8, GSU запускало чергові тестові випуски Common Pedigree для виявлення й виправлення можливих недоліків. Однак, до літа 2004 р. система все ще не набула тих параметрів, про які йшлося у 2002 р. під час запуску її проєктування: вона не масштабувалася на комп' ютери сотень тисяч користувачів, виходила з ладу вся цілком при відмові в роботі будь-якого з її компонентів; базова модель нуклеарної сім' ї не враховувала змін, викликаних розлученням, усиновленням, повторним шлюбом, кількома шлюбами та іншими типами сімейних відносин. У серпні 2004 р. новим виконавчим директором замість Д. Т. Кристоферсона став Марлін К. Дженсен. За його підтримки Дж. Верклер додатково до існуючих обов'язків перебрав на себе роль керівника інженерно-технічного відділу. Замість удосконалення непрацюючої версії 0.8 GSU зосередилося над розробленням версії 0.9 alpha для вірян, а версію 1.0, яка планувалася для широкого кола користувачів, відклали на невизначений час. Програмісти працювали і вдень, і вночі, щоб випустити версію 0.9. Сконцентрувавши зусилля на своєчасному виявленні проблем, вони тестували систему в грудні 2004 р. на 27 комп'ютерах. Це вже було багато, оскільки раніше більш ніж на 5 машинах випробування не проводили. Розробники добре розуміли, що для запуску версії вона мала би поширюватися принаймні на 1 400 комп'ютерів. Якісна система також мала швидко шукати та ідентифікувати всі записи, що стосувалися обраної користувачем особи. Відтак мета програмістів полягала у досягненні порівняння імен у системі до 10 тис. записів на секунду на одному комп' ютері. Однак, поточна швидкість тоді дорівнювала одному порівнянню у 2 секунди. Досі неймовірним здається той факт, що програмісти скоро досягли швидкості порівняння імен від 18 до 20 тис. на секунду. Врешті, наприкінці серпня 2005 р. інженери запустили 0.9 alpha, щоправда, на 6 тижнів пізніше запланованого й лише на 200 машинах. Вона відображала всі бази даних в єдиному форматі, а також зменшувала дублювання храмових таїнств і скорочувала процес представлення імен до храму з 16 до 5 кроків. Однак, випущена наприкінці 2005 р. версія 0.9 beta виявилася провальною: програма спершу вибирала всі записи про одну особу, яких іноді збиралося до тисячі й більше, а потім починала шукати інших людей, пов'язаних із цією особою, і «зависала». Ця колосальна проблема виникла тому, що багато різних користувачів, працюючи над тими ж самими родоводними лініями, представляли одних і тих же предків до храму й цих представлень врешті набиралося тисячі. Вдруге 0.9 beta-версія була випущена в грудні 2006 р., але не публічно.

Паралельно з інженерним проєктуванням, із 2002 р. GSU вивчало потреби вірян Церкви. Для цього був створений спеціальний відділ членських потреб, який очолив Крейг Міллер²⁴. Персонал відділу намагався пов'язати роботу комп'ютерних інженерів із потребами тих, хто використовував систему, створити програмне забезпечення, яке б служило користувачам, а не просто задовольняло інженерів. Дж. Грін керував контекстуальним дослідженням, у фокусі якого насамперед були віряни без досвіду генеалогічних досліджень і сімейно-історичної роботи²⁵. Кінцевим результатом дослідження стало створення переліку вимог до програмного забезпечення. За оцінками інженерів на розробку ідеального варіанту програмного забезпечення потрібно було понад 10 років, тому програмісти зосередили увагу лише на основних потребах членів Церкви.

Незважаючи на попереднє рішення, GSU збиралося запустити в експлуатацію Common Pedigree не як Family Tree, а як New FamilySearch для вірян. Церква обрала цю назву заради усунення можливої конкуренції брендів, вважала її тимчасовою, що мала використовуватися до появи FamilySearch.org, коли Common Pedigree перетворилася б на компонент Family Tree.

По мірі тестування окремих випусків розробники перезавантажували або вносили в систему інформацію про таїнства та генеалогічні Lloyd R. S. Revolution in family history work. New FamilySearch is rolled

out Churchwide. URL: https://www.thechurchnews.com/archives/2009-12-26/

revolution-in-family-history-work-67918 (дата звернення: 24.10.2022); The Ancestry Insider. The unofficial, unauthorized view of Ancestry.com and FamilySearch.org. URL: http://www.ancestryinsider.org/2011/05/to-infinity-andbeyond.html (дата звернення: 24.10.2022). Power of Community. URL: https://www.familysearch.org/en/wiki/The_ power_of_community (дата звернення: 24.10.2022). дані 3 рази, кожного разу виявляючи й виправляючи помилки в роботі системи. Перші 2 міграції даних забрали 15 місяців копіткої роботи й привели до змін дизайну програмного забезпечення, придбання нового обладнання, збільшення обсягів сховища даних. За розрахунками, третя міграція потребувала від 14 до 24 місяців. Дж. Верклер для роботи з даними створив спеціальну команду й визначив їй завдання закінчити роботу за 7 місяців.

22 червня 2007 р. New FamilySearch був запущений в регіоні, що прилягав до храму в Сент-Луїсі. Розгортання цього програмного продукту в церковних округах просувалося повільно. На неспішному темпі наполягав департамент храмів, який прагнув звести до мінімуму ризики в храмовій роботі. За 120 днів до пуску в експлуатацію все місцеве священство й координатори храмів від вищого священства CJC LDS були повідомлені про початок впровадження. За 3 місяці до запуску всім директорам центрів сімейної історії були розіслані інформаційні матеріали, робочі зошити зі встановлення програми й навчальні матеріали. Навчальні модулі також були опубліковані в Інтернеті. Розгорнути New FamilySearch Церква збиралася у понад 120 храмах по всьому світові. У 2007 р. нове програмне забезпечення отримали 11 храмових округів (8 - у США, по одному - в Канаді, Мексиці й Гватемалі). У більшості храмових округів воно почало працювати у 2008-2009 рр., крім п'яти азійських округів, до яких його передали лише восени 2010 р. Для доведення англомовного FamilySearch до іноземного користувача GSU придбало пакети програмного забезпечення для перекладу на 10 основних мов світу. До перекладу також долучився церковний відділ перекладів.

Система багатьом сподобалася, однак у ній були суттєві недоліки. Поєднавши дані про живих і мертвих з усіх попередніх проєктів, як-от: Ancestral File, Pedigree Resource File и Ordinance Data Management, програмісти створили величезний масив даних у 1,4 млрд імен і пов'язаної з ними інформації. Для зменшення дублетності інженери використали не загальновживаний метод злиття дублікатів, виявлених імовірнісним порівнянням, а новий метод детерміністичного зіставлення записів. При використанні цього методу користувач-оцінювач приймав остаточне рішення щодо співпадіння двох імен, попередньо порівняних комп' ютером. Загалом на стадії розробки системи було об'єднано 350 млн імен, для відображення у системі залишено трохи більше одного мільярда імен. Щоб до системи потрапляло якомога менше дублікатів при чергових завантаженнях, New FamilySearch обмежив кількість імен, які можна було представити до храму за один раз, до однієї тисячі. Крім дублетності, у системі виникала така помилка як зациклювання родоводу, коли одна й та ж особа з' являлася в ній як предок і потомок. Цю петлю викликав алгоритм зіставлення або користувач, яким вводилися неправильні імена, дати, місця народження й родинні зв'язки. Після випуску 0.9 інженери продовжували модернізацію і тестування системи аж до випуску в грудні 2009 р. версії 0.99. Вони удосконалили функцію пошуку завдяки стандартизації введення дат і місць подій, перегляду і комбінування дублікатів, покращення відображення родоводів на дисплеї комп'ютера²⁶

Немалі кошти CJC LDS витратила на створення інфраструктури для зберігання і надання доступу до петабайтів²⁷ оцифрованих даних. Центр управління GSU розмістило в Солт-Лейк-Сіті, між ним і сховищами в гранітних скелях було прокладено високопродуктивні комп'ютерні лінії. Позбавляючись хостингової залежності, вже у 2004 р. GSU обладнало власний величезний комп' ютерний центр на орендованих у компанії «Equinix» в Ешберні (штат Вірджинія, США) площах. Водночас, із метою забезпечення резервного копіювання, був створений другий центр в Уест-Джордані (штат Юта, США). Кожен із центрів мав ємність у 12 петабайт.

Неймовірним є той факт, що обладнання центрів і прокладання кабельних мереж здійснювалися на волонтерських засадах. А втім, реалізувати настільки безпрецедентний в історії людства проєкт GSU неможливо було лише силами волонтерів. Від 1998 р. GSU переживало значні труднощі через відсутність кваліфікованих співробітників, яким не могло запропонувати конкурентоспроможну для комп' ютерної галузі заробітну платню. Ті, хто працював тут, зналися лише на старих мовах програмування і операційних системах, потрібен був перехід на веб-орієнтовані мови та операційні системи для серверів. Здійснивши аналіз кадрової потужності у листопаді 2002 р., GSU виявило лише одного інженера-програміста потрібної кваліфікації. Дж. Верклер змінив способи пошуку фахівців за зразком практики добору кадрів в інших компаніях. Президент CJC LDS Гордон Б. Хінклі запропонував працівникам старшого віку компенсацію за умови дострокового виходу на пенсію. На вільні місця було прийнято майже 200 молодих інженерів із сучасними знаннями. Згодом GSU довелося в рази підняти заробітну плату віднайденим інженерним талантам, але вигода, отримана від нових співробітників, дорівнювала й перевищувала затрати. Крім пошуку кадрів, GSU сприяло навчанню і підвищенню кваліфікації співробітників. Посилення кадрового складу надало можливість перейти з С - - на Java, більш підходящого для роботи з Інтернетом, та з операційної системи VMS на Linux. Для розроблення програмного забезпечення GSU також застосовувало підрядний метод, але на момент завершення проєктування New FamilySearch вже 65 % інженерів працювали на постійній основі. У такої кадрової політики були свої недоліки: новий Mehr K. B. Dawning of the Digital Age in the Family History Department... P. 38. Петабайт або пебібайт - 250 байт або 1024 терабайт. персонал вимагав часу для «притирки»; щойно найняті, хай і талановиті, співробітники не брали участі в стратегічному плануванні й навіть не були обізнані з попереднім планом, тож їм доводилося шукати власні методи й шляхи для досягнення мети; через брак часу інженери й менеджери працювали понаднормово; для контролю процесів і якості результатів доводилося докладати колосальних зусиль²⁸.

Інноваційні технологічні зміни спричинили й сприяли важливому рішенню лідерів CJC LDS щодо політики представлення імен до храму. Ще в 1930-х роках були визначені 4 лінії (бабуся й дідусь по лінії батька, бабуся й дідусь по лінії матері), за якими імена предків могли подаватися для храмових таїнств. Боковим лініям увага не приділялася через можливість виникнення дублювання. З появою нового програмного забезпечення ситуація змінилася. 2007 р. Дж. Д. Даррант (George D. Durrant) у статті «Розгалуження на вашому сімейному дереві» вже спонукав читачів до вивчення родоводів бокових предків²⁹. Цей підхід було формалізовано у Посібнику користувача до New FamilySearch, виданого у 2011 р.³⁰ Окрім цього, New FamilySearch врешті вирішив проблему представлення для храмових таїнств імен із тих культур, у котрих не враховувалися дати й місця основних подій. Дякуючи New FamilySearch, GSU реалізувало мрію про створення центрального ресурсу родоводів, що дозволив членам Церкви бачити предків в їх сімейних співвідношеннях і разом із даними про храмові таїнства. А втім, проблему дублювання так і не було вирішено до кінця: станом на 2010 р. рівень дублювання дорівнював 7%, що співпадало з показником 1980 р.

У наближенні ХХІ ст. онлайновий пошук все більше ставав основним інструментом доступу до інформації. Для його організації за генеалогічними джерелами ключова інформація - ім'я, місце події і дата - мала бути проіндексована. Спершу імена виокремлювалися (процедура екстракції) з генеалогічних джерел головним чином із метою здійснення храмових таїнств, але від 1994 р GSU на перший план висунуло завдання індексації імен із дослідницькою метою. Для індексації використовувалася програма UDE (Universal Data Entry)³¹. Волонтерам, котрі брали участь у програмі індексації, направлялися паперові копії документів, роздруковані з мікрофільмів. На початку 1998 р. Mehr K. B. Dawning of the Digital Age in the Family History Department... P. 41. Durrant D. G. Branching Out on Your Family Tree // Ensign. 2007. April. Vol. 37. № 4. P. 44-49. New FamilySearch Reference Manual. - Intellectual Reserve, Inc. 2009 (2011). Р. 1-73. Watson R. D. 2 Record Extraction Programs Unified in One Organization. March 12. 1994. URL: https://www.deseret.com/1994/3/12/20766692/2-recordextraction-programs-unified-in-one-organization (дата звернення: 25.10.2022).

GSU передавало мікрофільми партнерським компаніям для їх переведення у цифровий формат і роздруківки зображень на лазерних принтерах. Наприкінці 1998 р. GSU придбало перший власний цифровий сканер і протягом 1999-2001 рр. розробило і впровадило непаперові процеси.

Організацією виокремлення (екстракції) імен із генеалогічних джерел займався Стівен Валентайн. Його не покидала думка про можливість направляти індексаторам цифрові образи документів замість паперових копій. Нею він поділився з Бруком Андерсоном, котрий на той час самотужки розробив утиліту для перегляду образів. На прохання С. Валентайна Б. Андерсон удосконалив свою програму, надавши їй назву «Advanced Data Entry». У 2000 р. GSU викупило в нього цей програмний продукт і розгорнуло його як UDE 5.0 для Windows. Цифрові копії направлялися індексаторам на компакт-дисках і за допомогою UDE 5.0 із них виокремлювалися імена. У 1999 р. у Покателло (штат Айдахо, США) С. Валентайн презентував beta-версію програми, у якій була функція виділення частини зображення: він ставив курсор у поле шаблону «дата народження» і програма виокремлювала частину зображення, яка містила дату народження (йдеться про розпізнавання текстів). Це був шлях до революційного прискорення індексації, але на той час його не сприйняли в CJC LDS.

Індексація забезпечувалася за допомогою системи RARS (Records Receiving and Routing System), однак вона не дозволяла контролювати повноту виокремлення імен зі всього мікрофільму і не відповідала вимогам Y2K, тобто, в датах із чотирьох цифр обробляла лише 2 останні цифри (т. зв. «проблема 2000»). До 1 січня 2000 р. із метою уникнення «проблеми 2000» GSU створило нову систему EASy (Extraction Admin System), що складалася з чотирьох компонентів. Перший підтримував маршрутизацію партій мікрофільмів, другий - приймання індексованих даних і забезпечення збереженості їх на сервері, третій - перегляд, виправлення і стандартизацію результатів індексації генеалогічних записів, четвертий перевіряв проіндексовані партії генеалогічних джерел для визначення якості проведеної роботи. Запровадження програм індексації замість екстракції імен дозволило значно прискорити опрацювання генеалогічних джерел: у 1960-2000 рр., тобто впродовж 40 років, волонтери виокремили з документів 360 млн імен, а за період із 2000 р. до 2004 р. проіндексували 462 млн іменP. 57..

Значний досвід індексації GSU набуло на різних проєктах. Першим проєктом, для якого GSU надало програмне забезпечення, а Федерація товариств сімейної історії Об'єднаного Королівства задіяла тисячі волонтерів, була індексація перепису населення Великої Британії 1881 р.³³ на 30 млн імен. Проєкт індексації перепису населення США 1880 р.³⁴, під час якого було створено 50 млн індексів імен, тривав від 1982 р. до 2001 р. і забрав 11,5 млн годин роботи волонтерів. Вельми важливим проєктом початку нового тисячоліття була індексація імен іммігрантів - пасажирів кораблів, що прибували до острова Елліс із різних країн світу, щоб знайти в США нову батьківщину³⁵. Понад 12 тис. волонтерів GSU брали участь у створенні 24 млн індексів імен іммігрантів, витративши 5,6 млн годин роботи впродовж 8 років. Запуск проєкту висвітлювали сотні американських ЗМІ. Він є ключовим пошуковим ресурсом для потомків колишніх іммігрантів. Ще одним унікальним проєктом була індексація імен солдатів - учасників Громадянської війни в США, 1861-1865 рр. Опрацювання оригіналів 6,3 млн облікових карток із Національного архіву США тривало з 1993 р. до 1999 р. Крім GSU, проєкт підтримували Служба національних парків і Федерація генеалогічних товариств США³⁶. Створені в цих проєктах індекси GSU спершу публікувало на компакт-дисках. Ця технологія була взята на озброєння GSU ще наприкінці 1980-х років, однак із метою удоступнення індексів Церква почала її використовувати з квітневої конференції 1998 р., на якій старійшина Расселл М. Нельсон презентував «SourceGuide»³⁷ як результат інноваційного прориву в генеалогічних дослідженнях. Публікація індексів до перепису населення Великої Британії 1881 р. на компакт-дисках була удостоєна нагороди Бібліотечної асоціації Англії³⁸. Варту уваги публікацію GSU здійснило 2001 р., випустивши в світ компакт-диски з документами Freedman's Savings and Trust Company ³⁹, що зберігаються в Національному архіві США.

Засновницею цього проєкту була співробітниця Бібліотеки сімейної історії Марі Тейлор - дослідниця історії афро-американців. Вражаючим є той факт, що М. Тейлор залучила до індексування 550 в'язнів тюрми штату Юта, які працювали на тридцяти комп'ютерах впродовж десяти років. Із мікрофільмів і мікрофіш вони виокремили та проіндексували понад 480 тис. імен рабів, які користувалися послугами Банку Фрідманів (1865-1874)⁴⁰. Публікація мала великий успіх, про неї писали майже всі ЗМІ в США. Проте GSU визнало публікації на компакт-дисках надто дорогим задоволенням і припинило їх вже у наступному 2002 р.

Свій перший вебсайт CJC LDS запустила в грудні 1996 р. без широкої презентації, але на той час він не мав дослідницького потенціалу. Бачення можливостей Інтернету для генеалогічних досліджень і сімейно-історичної роботи першим виявив Монте Джеймс Бро - президент GSU у 1993-1998 рр. Він закінчив Університет Юти в 1965 р., отримавши диплом PhD за спеціальністю «математика та бізнес-адміністрування», працював системним інженером в IBM, заснував власну комп'ютерну компанію, викладав в Університеті Брігама Янга. Саме його ідеї з плином часу розвинулися у відомий сьогодні всьому світові FamilySearch.org, уперше запущений публічно в 1999 р.⁴¹ У червні 1998 р. GSU обрало засновану у 1993 р. групою інженерів Массачусетського інституту технологій (Бостон, штат Массачусетс, США) компанію JLM Technologies (Lavastorm Analytics) як розробника вебсайту та компанію IBM для його хостингу. JLM Technologies розробила прикладне програмне забезпечення для користувацького інтерфейсу та продемонструвала його в Солт-Лейк-Сіті вже у вересні 1998 р. Дані для вводу були підготовлені в системі керування базами даних Oracle. Запуск beta-версії планувався на квітень 1999 р., однак GSU вирішило розмістити її в системі IGI, з яким і без Інтернету було досить багато проблем. За розрахунками опрацювання IGI потребувало понад восьми місяців, тож плани видавалися нереальними. Тоді IBM запропонувала інноваційне програмне забезпечення Oracle - схему багатопотоковості опрацювання даних, а фахівці GSU - метод зчитування даних безпосередньо в Oracle. Ці ініціативи дозволили опрацювати IGI усього за 3 тижні. Ключовими базами даних на вебсайті були IGI та Ancestral File, хоча останній і не виправдав довгострокового бачення його як центрального файлу імен, пов' язаних із родоводами та храмовими та Swensen Ja. Freedman's Bank: Boosting research for African-Americans. Church News. URL: https://www.thechurchnews.com/2001/373/23244788/freedmans-bank-boosting-research-for-african-americans (дата звернення: 29.10.2022). Monte James Brough (1939-2011). Contributor to Computerized Genealogy and Family History and a Member and Supporter of the Brough Family Organization. URL: https://sites.google.com/view/brough-family-organization/united-states/monte-j-brough (дата звернення: 29.10.2022). їнствами, про що вже йшлося вище. На вебсайті були розміщені покликання на 3 500 інших вебсайтів схожої тематики, однак невдовзі після запуску з'ясувалося, що ці покликання дуже швидко втрачають актуальність, і GSU відмовилося від них. Керівники GSU для свого вебсайту спершу обрали назву «FamiLink», однак виявилося, що цей бренд уже використовувався, і його власник за продаж виставив значну суму. Відтак, GSU обрало трохи довшу, ніж зараз відома, назву - FamilySearch Internet Genealogy Service (FIGS). Президент CJC LDS Гордон Б. Хінклі презентував FamilySearch Internet 24 травня 1999 р. Ще у тестовому режимі вебсайт відвідало понад 50 млн користувачів Інтернету, він мав 5 млн відвідувань на день. У день відкриття показник відвідувань досяг 40 млн, що перевантажило систему й кожному користувачеві виділялося від 15 до 30 хв. До кінця 1999 р. показник відвідувань стабілізувався на рівні 8,5 млн на день. Із метою підтримки дослідників у серфінгуванні по сайту в 2000 р. була розроблена й опублікована онлайнова версія посібника «Research Guidance». Індекси, раніше доступні на компакт-дисках, у 2002 р. були завантажені на вебсайт. Більше того, публікація індексів в Інтернеті була підтримана як урядовими, так і комерційними організаціями. Так, у 2003 р. Ancestry надала власні індекси до перепису населення США 1880 р., щоб пов'язати їх із оцифрованими мікрофільмами документів, наявними у розпорядженні GSU. Через центри сімейної історії GSU надало Ancestry безоплатний доступ до власних колекцій оцифрованих генеалогічних джерел. Це був перший досвід співробітництва з іншою генеалогічною компанією, який мав важливі наслідки у розробленні подальшої стратегії GSU⁴².