Зарубіжний досвід впровадження концепції "розумне місто": кращі практики та досвід для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, вулиця Героїв Майдану

Зарубіжний досвід впровадження концепції «розумне місто»: кращі практики та досвід для України

Олександр Кізляр

аспірант кафедри математики, статистики та інформаційних технологій

м. Хмельницький, Україна

Анотація

Встановлено, що цифровізація міського середовища є процесом впровадження систем інформатизації у господарську діяльність міста та використання інформаційних технологій для підвищення якості управління міськими ресурсами, підвищення ефективності діяльності державних та муніципальних служб у містах, підвищення конкурентоспроможності міст, при орієнтації інноваційного розвитку на людину. Основною метою цифровізації міського середовища є його розвиток, підвищення ефективності діяльності людей у його межах, а також розвиток та залучення конкурентоспроможного людського капіталу. Доведено, що концепція «розумного міста» неоднорідна, вона включає різнопланові структурні компоненти, які можуть існувати і відокремлено, проте в сукупності збільшують свою ефективність завдяки системному ефекту. Основою концепції є інформаційно-телекомунікаційні технології, які підвищують ефективність роботи органів влади та полегшують їх взаємодію з суспільством для вирішення актуальних проблем міського середовища та підвищення рівня життя мешканців міста. Визначено, що сьогодні існує п'ять основних та найбільш авторитетних світових рейтингів «розумних міст»: рейтинг, складений шведською компанією «Easypark»; «Cities in motion»; рейтинг «розумних міст», складений компанією «Juniper Research; «IMD Smart City Index»; «Global cities index». Відзначено, що управлінська практика впровадження концепції «розумне місто» в Україні показує, що на рівні міст система є недосконалою: спостерігається відсутність ключових документів стратегічного планування та прозорої системи розподілу повноважень між органами влади. За підсумками аналізу міжнародного досвіду було визначено основні стандарти та рейтинги «розумних міст». В рамках дослідження міжнародних рейтингів були виокремлені кращі практики управління впровадженням концепції «розумних міст».

Ключові слова: місто, «Розумне місто», рейтинги «розумних міст», впровадження концепції «Розумне місто», цифровізація міського простору.

Abstract

Oleksandr Kizlyar

Graduate student of the Department of Mathematics,

Statistics and Information Technologies of the Leonid Yuzkov University of Management and Law,

Khmelnytskyi, Ukraine,

FOREIGN EXPERIENCE OF CONCEPT IMPLEMENTATION SMART CITY: BEST PRACTICES AND EXPERIENCES FOR UKRAINE

It has been established that the digitalization of the urban environment is the process of introducing informatization systems into the city's economic activity and the use of information technologies to improve the quality of urban resource management, increase the efficiency of state and municipal services in cities, and increase the competitiveness of cities, while focusing innovative development on people. The main goal of digitization of the urban environment is its development, increasing the efficiency of people's activities within it, as well as the development and attraction of competitive human capital. It has been proven that the concept of a «smart city» is heterogeneous, it includes various structural components that can exist separately, but collectively increase their efficiency due to the systemic effect. The basis of the concept is information and telecommunication technologies, which increase the efficiency of the work of authorities and facilitate their interaction with society in order to solve the urgent problems of the urban environment and improve the standard of living of the city's residents. It was determined that today there are five main and most authoritative world ratings of «smart cities»: rating compiled by the Swedish company «Easypark»; «Cities in motion»; rating of «smart cities» compiled by Juniper Research; «IMD Smart City Index»; «Global cities index». It was noted that the management practice of implementing the «smart city» concept in Ukraine shows that the system is imperfect at the city level: there is a lack of key strategic planning documents and a transparent system of distribution of powers between authorities. Based on the results of the analysis of international experience, the main standards and ratings of «smart cities» were determined. As part of the study of international ratings, the best practices of managing the implementation of the concept of «smart cities» were identified.

Keywords: city, «Smart City», ratings of «smart cities», implementation of the «Smart City» concept, digitalization of urban space.

Постановка проблеми

Цифрова трансформація, що розгортається у світі, стосується ключових галузей та сфер, які, з одного боку, якраз концентруються в містах, а, з іншого боку, є невід'ємними частинами забезпечення їх життєдіяльності: сучасні виробництва, транспорт і мобільність, енергетика, зв'язок, житлово-комунальне господарство, торгівля та сфера послуг, охорона здоров'я, освіта, системи муніципального управління. Відомо, що цифрові технології формують найдешевші способи вирішення багатьох завдань у сфері логістики, управління, комунікацій, дозволяють регіонам компенсувати ресурсну недостатність, підвищувати привабливість міського середовища.

Розуміння необхідності системної міської цифровізації та конкретні кроки щодо впровадження елементів «розумного» міста стають важливими причинами, що спонукають суб'єктів цифровізації міських просторів працювати над проектами у різних містах нашої держави. Завдання, з якими стикаються міста при проведенні цифровізації своєї території, ускладнюється територіальними відмінностями та цифровою нерівністю територій.

Цифровізація міського простору приносити користь не лише великим містам з розвиненою інфраструктурою, чиї жителі мають велику кількість цифрових компетенцій, а й малим містам, яких на території України більшість. Великі міста традиційно володіють не лише значним економічним потенціалом, а й мають досвід масштабних проектів у сфері цифровізації, більше можливостей щодо залучення інвесторів тощо. Водночас, органи місцевого самоврядування малих міст та сільських поселень не лише відчувають брак фінансових можливостей, а й змушені вирішувати інфраструктурні проблеми, самостійно готувати чи залучати кадри, які здатні обслуговувати високотехнологічне обладнання, а також прищеплювати місцевим мешканцям набір необхідних цифрових компетенцій. Однак сьогодні у світі напрацьовано ряд позитивних практик, які можуть бути використані при вирішенні питань розвитку «розумних міст» в Україні

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Управлінські інструменти, що сприяють створенню та розвитку «розумних міст» розглядають у своїх працях К. Харрісон, Р. Холл, Т. Бакісі, Г Партрідж. Проблемам цифровізації присвячені роботи А. І. Коваленка, М. С. Баландіної, С. М. Плаксіної, Н. А. Журавльової. Вивченням структурних компонентів «розумного міста» займаються Д. Є. Наміот, С. А. Синягов, Є. В. Пахомов, Н. Н. Ярош, В. Г .Халін та інші. Однак ці праці носять переважно теоретичний характер та не містять прикладних досліджень, адаптованих до цифровізації регіонального управління в Україні. Це зумовлює актуальність обраної теми наукової публікації та її науково-прикладне значення. інформаційний технологія державний муніципальний

Мета статті

Метою статті є дослідження позитивного зарубіжного досвіду розвитку «розумних міст» та визначення можливостей імплементації найкращих практик у систему цифровізації міського середовища в Україні.

Виклад основного матеріалу

Проникнення цифровізації в усі сфери повсякденної діяльності людини, що відбувається в загальносвітовому масштабі, дозволяє говорити про цифрову трансформацію всіх галузей виробництва, життя соціуму і про формування цифрового суспільства. Зауважимо, що поняття «цифровізація» зустрічається у нормативно-правових актах лише з погляду відображення технічної її складової та розуміється як перехід із аналогової форми передачі інформації на цифрову. Сьогодні термін «цифровізація» використовується у вузькому та широкому значенні. Під цифровізацією у вузькому значенні розуміється перетворення інформації на цифрову форму, що у більшості випадків призводить до зниження витрат, появі нових можливостей тощо.

Згідно з доповіддю Міжнародного Союзу Електрозв'язку, в даний час майже все населення світу проживає в зоні прийому сигналу мережі рухомого стільникового зв'язку. Крім того, більшість людей можуть отримати доступ до інтернету через мережі 4G або мережі вищої якості. Разом з тим, такий розвиток мереж зв'язку йде тим швидше, чим швидше відбувається зростання частки населення, що використовує інтернет.

За прогнозами ООН у середині XXI століття, понад 68% населення світу житиме в містах. Перехід від переважно сільських до переважно міських поселень, за прогнозами, продовжиться протягом кількох наступних десятиліть. У світлі стрімкої урбанізації ефективне управління міським господарством стає одним із ключових завдань у галузі сталого розвитку - особливо, коли йдеться про розселення мешканців нетрів, забезпечення їх роботою, медичним обслуговуванням та освітою. Громадський транспорт, безпека, енергетика, доступне житло, чистота повітря - усім цим займаються у міському господарстві, що є складним механізмом, який потребує великих витрат. Багато країн, що розвиваються, зіштовхнуться з великою кількістю проблем, пов'язаних з високими темпами урбанізації. В ООН пропонують вирішувати їх спільно, ділитися досвідом та готуватися до змін [1].

Міста є двигунами економічного зростання та розвитку своїх регіонів та країн. Постійне зростання чисельності міського населення спричинило розширення і радикальну трансформацію самої суті міста. Неконтрольоване зростання населення призводить до появи наднаселених територій, які насамперед характеризуються вкрай високою активністю соціально- економічної діяльності, що саме собою критично збільшує важливість розвитку та дослідження таких територій.

Тема розвитку міст, а також пов'язані з нею нові знання та дослідження є широким інформаційним полем. Міста вивчаються за різними параметрами, у різних аспектах; постійно робляться спроби їх концептуалізувати, ранжувати та класифікувати. Тим не менш, при великій кількості сучасних методик і підходів у вивченні цієї сфери є певні прогалини. Місто у ХХ! ст. являє собою найскладнішу турбулентну систему, розвитку якої властивий високий ступінь невизначеності, що ускладнює глибокий і всебічний аналіз її структури.

Експерти все частіше розглядають великі міста як складно сконструйовані системи, з величезною кількістю переплетених та недосліджених зон та взаємозв'язків, які в принципі піддаються виявленню [2]. Містам за їх природою властивий високий ступінь непрозорості, що ускладнює ідентифікацію тих чи інших процесів [3]. Незважаючи на наявність сучасного аналітичного інструментарію, що включає складні математичні моделі і постійно вдосконалюється, аналізом охоплені переважно довготривалі процеси, що лежать «на поверхні» і носять масовий характер [4]

Економічна теорія розглядає місто як систему виробництва та споживання товарів та послуг. Місто - центр економічної активності, який концентрує функції виробництва товарів та послуг, їх споживання, обміну, розподілу. Таким чином, з позиції економіки місто - це насамперед місце розташування бізнесу та сукупність ринків факторів виробництва [5]

Резюмуючи, можна відзначити, що місто - це складна структура, яка включає, з одного боку, існуючий географічний об'єкт, а з іншого боку, діяльнісний простір (економічний, соціальний, культурний і т.д.) [6]. На підставі вищевикладеного можна визначити місто як населений пункт, який є промисловим, економічним та культурним центром, що має розвинену інфраструктуру (соціальну, виробничу, інженерну та транспортну), певну чисельність жителів, більшість з яких зайняті несільськогосподарськими видами виробництва та обслуговування, що має важливе (промислове, соціально-економічне, соціально-культурне, історичне) значення.

По всьому світу актуальність численних проблем міст призвела до пошуку способів їх структуризації та оптимізації різноманітних моделей рішень. Такі міста все частіше одержують мітку «розумних». Одним із способів концептуалізації поняття розумне місто є його модель як стійкого та придатного для життя міста. На сьогоднішній день найбільш активно досліджуються такі питання: які структурні компоненти включає концепція «розумне місто», базові проблеми та ризики реалізації концепції «розумне місто», пріоритетні напрями управлінських впливів, що сприяють створенню та розвитку «розумних міст».

Цифровізація міського середовища, в своєю чергу, є процесом впровадження систем інформатизації у господарську діяльність міста та використання інформаційних технологій для підвищення якості управління міськими ресурсами, підвищення ефективності діяльності державних та муніципальних служб у містах, підвищення конкурентоспроможності міст, при орієнтації інноваційного розвитку на людину. Основною метою цифровізації міського середовища є його розвиток, підвищення ефективності діяльності людей у його межах, а також розвиток та залучення конкурентоспроможного людського капіталу.

Таким чином, для ефективної діяльності у сфері цифровізації міського середовища необхідно оцінити економічну ефективність комерційної діяльності територій, рівень бюджетної забезпеченості, досвід впровадження аналогічних проектів. Не менш важливою є інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура, обрана для проведення цифровізації території.

Концепція «Розумного міста» неоднорідна, вона включає різнопланові структурні компоненти, які можуть існувати і відокремлено, проте в сукупності збільшують свою ефективність завдяки системному ефекту. Основою концепції є інформаційно-телекомунікаційні технології, які підвищують ефективність роботи органів влади та полегшують їх взаємодію з суспільством для вирішення актуальних проблем міського середовища та підвищення рівня життя мешканців міста. Серед складових розумного міста найбільш значущими є розвинена міська інфраструктура, масштабне використання інформаційно-телекомунікаційних технологій та інновацій, орієнтація на формування та використання нових знань, зниження екологічного навантаження на територію. При цьому об'єднуючою умовою функціонування структурних компонентів є процеси цифровізації простору сучасного міста. Важливо мати прогресивне, сучасне інституційне середовище, розвинену інфраструктуру, включаючи ІКТ інфраструктуру та забезпечити її готовність до інновацій, моніторингу, збору даних, їх обробки, прийняття рішень в управлінні. Необхідна наявність розвиненої системи управління містами з розумними користувачами, високий рівень готовності системи управління до змін, що забезпечує споживання послуг за умов їх цифровізації, і навіть стимулювання її розвитку.

Процес створення «Розумного міста» передбачає чотири послідовні етапи. По-перше, створити розумну фізичну інфраструктуру, тобто об'єднати всі конкретні технологічні рішення: розумний будинок, розумний транспорт, розумна енергетика, розумна система управління житлово-комунальним господарством, розумне поводження з відходами, розумна освіта, розумна система охорони здоров'я тощо. Потім створюється первинна цифрова інфраструктура, що включає єдині стандарти та протоколи, що забезпечують сумісність пристроїв. І вже на її основі здійснюється перехід до третього кроку: створення цифрових платформ. Вони формуються шляхом поєднання розумної фізичної інфраструктури та розумної цифрової інфраструктури. Наприклад, інтегровані системи управління будинками чи районами, інтегровані в платформи управління ресурсами. І, нарешті, четвертий крок - це об'єднання даних із окремих вертикальних цифрових платформ в горизонтальну інтегровану цифрову платформу - «цифровий двійник» міста [7].

Результатом цих серйозних, об'єктивно необхідних перетворень стане привабливе для життя «розумне місто», інтегроване в міжрегіональну та міжнародну інтелектуальну мережу, здатне максимально ефективно використовувати доступний йому територіальний та ресурсний потенціал. Найбільш сприятливими умовами для впровадження елементів концепції «розумного міста» мають великі міста, фінансові та промислові центри країни. Незважаючи на те, що міста з невеликою кількістю жителів і сільські поселення, за рахунок компактності, виграють у великих міст у вартості створення необхідної інфраструктури, вони нерідко відчувають дефіцит кваліфікованих кадрів, проблеми із зайнятістю населення, а також не мають достатньої бюджетної забезпеченості та досвіду залучення зовнішніх інвестицій із комерційного сектора на подібні проекти.

Засновник Всесвітнього економічного форуму Клауса Шваб у своїй праці «Четверта промислова революція» стверджує, що в даний час людство стоїть на порозі нової революції, що характеризується стрімким розвитком інноваційних технологій, які все більше й глибше проникають у наше життя. Усі сфери життєдіяльності суспільства перетворюються на цифровий формат. Згідно з дослідженням, проведеним експертною радою Всесвітнього економічного форуму сьогодні виділяється 21 глибинна технологічна зміна - тобто ті переломні моменти, які мають відбутися в різних цифрових трансформаціях. Однією з таких змін є концепція «Розумне місто» [8].

Використання даної концепції дає можливість щодо оперативного вирішення низки проблем, таких як зростання чисельності міського населення, старіння населення, зміна клімату, а також вирішення інфраструктурних та комунальних проблем.

Впровадження концепції «розумне місто» у провідних містах світу почалося на кілька років раніше, ніж в Україні, у зв'язку з чим на міжнародному рівні вже тривалий час ефективно функціонують системи стандартизації та оцінювання кращих практик впровадження даної концепції. Провідні позиції в основних міжнародних рейтингах розумних міст свідчать про ефективність систем управління процесами цифровізації міста. Сьогодні існує п'ять основних та найбільш авторитетних світових рейтингів «розумних міст»:

«Рейтинг, складений шведською компанією «Easypark, що є великим

розробником технологій для «розумних» парковок. Основні критерії оцінки міст: наявність швидкісного інтернету, поширення мереж 4G/LTE,

громадського Wi-Fi, постачання екологічно чистої енергії, наявність «розумних» парковок, сервісів каршерингу, «розумних» будинків, висока активність населення, сприятливе середовище для підприємців» [9];

«Cities in motion» рейтинг, складений бізнес школою IESE (м. Наварра, Іспанія). Міста оцінюються за такими факторами: людський капітал, соціальна згуртованість, економіка, стан довкілля, управління, містобудування, міжнародні зв'язки, технології, мобільність та транспортні мережі [10];

«Рейтинг «розумних міст», складений компанією «Juniper Research», що займається консалтингом у галузі цифрових технологій, враховує в основному інтелектуальну систему управління містами: енергоефективність, управління системою логістики та трафіком, використання IT сервісів при наданні державних послуг та державному управлінні, обладнання будівель єдиною мережею управління через інформаційні та інженерні системи [11];

«IMD Smart City Index» - рейтинг, складений міжнародним університетом Управлінського Розвитку (м. Лозанна, Швейцарія). У цьому рейтингу насамперед оцінюється думка жителів міста з питань, пов'язаних із підходами до застосування технологій, доступних у місті [12];

«Global cities index», складений провідною американською компанією в галузі управлінського консалтингу «AT Kearney». Враховуються 5 основних показників: рівень ділової активності, людський капітал, інформаційний обмін, рівень культурного розвитку, роль міста на політичній арені [13];

Позиції провідних світових міст у зазначених вище рейтингах представлені у таблиці 1.

Таблиця 1 Позиції провідних світових міст у рейтингах «розумних міст»

Джерело: [9-13].

На підставі таблиці 1 можна виділити 10 міст, які вийшли в лідери за параметрами всіх рейтингів: Копенгаген, Осло, Амстердам, Сінгапур, Лондон, Гельсінкі, Торонто, Відень, Стокгольм, Цюріх. Це говорить про ефективність впровадження технологій «розумного міста» та позитивний ефект від впровадження таких технологій, оскільки місто змогло зайняти вищі позиції в рейтингах, складених різними компаніями на підставі різних критеріїв. Звернемо увагу на особливості систем управління проектами цифровізації міського господарства в перерахованих містах:

Копенгаген. Це місто є «майданчиком» для тестування інформаційних технологій завдяки ефективним механізмам співпраці наукових організацій, бізнесу та державного сектору, що суттєво підвищує інвестиційну привабливість міста. Близько 250 інноваційних компаній беруть участь у заходах щодо впровадження «розумних рішень». У Копенгагені функціонує ефективна система збирання та зберігання даних про громадян (на основі технології Big Data). Завдяки гнучким механізмам регулювання ринку праці, високій кваліфікації кадрів, пільгам з оподаткування, спрощеним адміністративним процедурам низькому рівню корупції, Данія є одним із найбільш економічно ефективних місць для ведення бізнесу в Європі.

Осло. Керівництвом міста було визначено три пріоритетні сфери, в яких потрібна термінова модернізація та цифрова трансформація: контроль кліматичних змін, екологічна політика, економічна стійкість муніципалітетів, соціальна стабільність у місті та рівні можливості для всіх громадян. Цифровізація міста має яскраво виражену соціальну спрямованість. Міська влада активно впроваджує платформи спільного прийняття рішень на основи технологій «інтернету речей» та Big Data.

Амстердам. Амстердам є одним із перших міст Європи, де почалося впровадження концепції «розумне місто». Реалізація проекту будується на чотиристоронньому співробітництві: органів влади, бізнесу, науково-дослідних інститутів та громадян. Їхня взаємодія забезпечується на платформі «Amsterdam smart city», яка є майданчиком для координації ідей та проектів «розумного міста»: свого роду ринок, де ініціатори ідей та проектів можуть зв'язатися з потенційними партнерами щодо їх реалізації. Такими партнерами можуть бути будь-які компанії, стартапи, державні установи, університети, дослідні інституції чи приватні особи. Коли проект виявляється успішним та ефективним у ході початкового дрібномасштабного тестування, він переноситься на ширшу сферу або оновлюється з точки зору функціональності [14, с. 80-87]

Сінгапур. Адміністрація міста реалізує масштабну програму «Smart Nation», в рамках якої передбачається впровадження «розумних рішень» - складових «розумного міста» - з метою ефективного контролю основних міських процесів, запобігання надзвичайним ситуаціям, покращення якості надання державних послуг та залучення громадян до спільного прийняття рішень.

Лондон. У випадку Лондона рушійною силою виявляється людський капітал. Лондон є домівкою для одного з найзначніших центрів творчості та культури у всьому світі, там представлено більше технологічних компаній, ніж у будь-якому європейському місті. Лондон виділяється як місто з найбільшою кількістю університетів та найкращих бізнес-шкіл. Місто позиціонується як центр розвитку цифрових талантів та інноваційних послуг. Лондон вважається одним із найкращих міст з погляду «простоти ведення бізнесу».

Гельсінкі. Три основні напрямки, завдяки розвитку яких, це місто процвітає в технологічному розвитку: освіта, відкритість та підзвітність, екологія. У місті розгорнуто програму фінансування освітніх установ, що надають освіту у сфері інноваційних технологій. Місто управляється на основі концепції «відкритого уряду», а влада міста приділяє велику увагу збереженню та підтримці стабільного стану навколишнього середовища.

Торонто. Місто відрізняється не лише високою ефективністю впровадження цифрових рішень, що сприяють покращенню умов життя громадян, а й найефективнішим міським плануванням.

Відень. Як було зазначено, це місто відрізняється ефективністю у розвитку технологічних послуг та установ, високою мобільністю населення, здатністю узгоджувати інтереси муніципальних органів влади з інтересами громадян, здатністю стратегічно планувати заходи.

Стокгольм. Місто відрізняється своєю екологічністю у всіх сферах впровадження нових технологій. Стратегія «екологічних» інформаційних технологій Стокгольма відповідає загальним цілям міської екологічної програми та реалізації міської стратегії цифровізації.

Цюріх. У системі управління цим містом пріоритетна увага приділяється сферам охорони здоров'я та безпеки. Якість надання медичних послуг, послуг з переробки відходів, послуги у сфері суспільної безпеки високо оцінюються світовими експертами. «Розумні рішення» впроваджуються переважно у таких сферах як транспорт та освіта. У місті розгорнуто ефективну систему взаємодії влади з населенням. Поліпшення умов життя громадян є пріоритетним напрямом політики розвитку міста, що відображено у відповідних документах стратегічного планування [15, с. 215-226]

Підбиваючи підсумки проведеного дослідження та узагальнюючи досвід найпрогресивніших міст, можемо сформулювати такі рекомендації:

- функціонування економічної системи «розумного міста» має будуватися на принципах ефективності та цілепокладання, а також фокусуватися на ретельній розробці та офіційному прийнятті місцевої стратегії розвитку «розумного міста». Без ухвалення цього документа фінансування та реалізація «розумних» рішень може виявитися стратегічно невірними діями. Затвердження відповідних документів стратегічного планування дозволяє спланувати відповідний обсяг видатків міського бюджету на впровадження «розумних» технологій. Рекомендується виділити достатній обсяг ресурсів для впровадження критично важливих «розумних рішень» та подальшу їхню інтеграцію між собою;

- для міського управління вкрай важливою є участь громадян у прийнятті ключових рішень. Для цього влада може використовувати можливості соціальних мереж або спеціалізованих платформ, наприклад «Активний громадянин». Вирішення існуючих проблем та усунення недоліків у системах управління містами, подолання адміністративних бар'єрів, міжрегіональний обмін досвідом та залучення фахівців із впровадження інноваційних технологій, а також ініціативність, активна участь органів влади та контроль з їх боку - всі ці заходи мають задати правильний вектор інноваційного розвитку регіонів та побудови ефективної системи управління «розумними містами». Крім того, сьогодні існує безліч прикладів ефективних практик управління реалізацією проектів цифровізації міст у світі. Кожен проект по-своєму унікальний і відображає те, як технологічні інновації використовуються владою для оперативного вирішення проблем, що виникають у місті, та задоволення запитів і потреб населення, однак одним з найважливіших факторів успіху реалізації проектів з цифровізації, як і раніше, залишається соціальна спрямованість і активне залучення громадян до ухвалення ключових рішень.

Висновки

Таким чином, управлінська практика впровадження концепції «розумне місто» в Україні показує, що на рівні міст система є недосконалою: спостерігається відсутність ключових документів стратегічного планування та ідентифікації суб'єктів реалізації управлінських рішень у сфері цифровізації міського простору. Це говорить про необхідність удосконалення та доопрацювання механізмів визначення можливостей міст щодо смартизації міського господарства та впровадження цифрових інновацій. За підсумками аналізу міжнародного досвіду було визначено основні стандарти та рейтинги «розумних міст». В рамках дослідження міжнародних рейтингів були виокремлені кращі практики управління впровадженням концепції «розумних міст» у світі, а також були ідентифіковані основні напрямки оцінки міст.

Література

1. Report «2021 Revision of World Urbanization Prospects»

2. Дмитренко В.І. Смарт-сіті чи електронне місто: сучасні підходи до розуміння впровадження е-урядування на місцевому рівні. Інвестиції: практика та досвід. № 13. 2016. С. 89-93.

3. Лэндри Ч. Публичная лекция 22 марта 2011 года.

4. Greenfield A. Against the Smart City

5. Yigitcanlar Tan. Smart cities: An effective urban development and management model? Australian Planner, 2015. №52(1). P. 27-34.

6. Poole S. The truth about smart cities: `In the end, they will destroy democracy'. The guardian. 2014.

7. Чукут С.А., Дмитренко В.І. «Смарт-сіті» чи електронне місто: сучасні підходи до розуміння впровадження Е-урядування на місцевому рівні. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 13. С. 89-93.

8. Lee J.H., Phaal R., Lee S.-H. (2013). An integrated service-device-technology roadmap for smart city development. Technological Forecasting & Social Change. 2013. №80(2). P. 286-306.

9. Smart cities index 2019

10. IESE Cities in motion index 2019.

11. How “smart” is your city: Juniper Research reveals the 20 “cleverest”. Juniper research.

12. IMD Smart City Index 2019.

13. 2019 Global Cities Report.

14. Anthopoulos L., Janssen M., Weerakkody V. A Unified Smart City Model (USCM) for smart city conceptualization and benchmarking. International Journal of Electronic Government Research. 2016. Vol. 12.Iss. 2. Р. 77-93.

15. Townsend A. Smart Cities: Big Data, Civic Hackers, and the Quest for a New Utopia. W. W. Norton & Company, 2013. 400 р.

References

1. (2021) Report «2021 Revision of World Urbanization Prospects»

2. Dmytrenko V.I. (2016) Smart-siti chy elektronne misto: suchasni pidkhody do rozuminnya vprovadzhennya e-uryaduvannya na mistsevomu rivni [Smart city or electronic city: modern approaches to understanding the implementation of e-government at the local level]. Investytsiyi:praktyka ta dosvid [Investments: practice and experience]. No. 13. 2016. P. 89-93.. [in Ukrainian]

3. Lendry CH. (2011) Publychnaya lektsyya 22 marta 2011 hoda [Public lecture on March 22, 2011.].

4. Greenfield A. Against the Smart City.

5. Yigitcanlar Tan. (2015). Smart cities: An effective urban development and management model? Australian Planner, 52(1). P. 27-34.

6. Poole S. (2014) The truth about smart cities: `In the end, they will destroy democracy'. The guardian.

7. Chukut S.A., Dmytrenko V.I. (2016) «Smart-siti» chy elektronne misto: suchasni pidkhody do rozuminnya vprovadzhennya E-uryaduvannya na mistsevomu rivni [«Smart city» or electronic city: modern approaches to understanding the implementation of e-government at the local level]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid [Investments: practice and experience]. № 13. S. 89-93. [in Ukrainian]

8. Lee J.H., Phaal R., Lee S.-H. (2013). An integrated service-device-technology roadmap for smart city development. Technological Forecasting & Social Change. 80(2). P. 286-306. [in English]

9. (2019) Smart cities index 2019

10. (2019) IESE Cities in motion index 2019

11. How “smart” is your city: Juniper Research reveals the 20 “cleverest”. Juniper research

12. (2019) IMD Smart City Index 2019.

13. (2019) 2019 Global Cities Report

14. Anthopoulos L., Janssen M., Weerakkody V. A (2016) Unified Smart City Model (USCM) for smart city conceptualization and benchmarking. International Journal of Electronic Government Research. Vol. 12.Iss. 2. C. 77-93. [in English]

15. Townsend A. (2013) Smart Cities: Big Data, Civic Hackers, and the Quest for a New Utopia. W. W. Norton & Company. 400 c. [in English]

Размещено на Allbest.ru