Компаративний аналіз інформаційної інфраструктури закладів вищої освіти та виробничих підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компаративний аналіз інформаційної інфраструктури закладів вищої освіти та виробничих підприємств

Токар Володимир Володимирович доктор економічних наук, професор, професор, Палагута Катерина Олексіївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки, Державний торговельно-економічний університет, Самойленко Юлія Олександрівна кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри автоматизації та комп'ютерних технологій систем управління, Національний університет харчових технологій

Анотація

У статті проаналізовано інформаційну інфраструктуру закладів вищої освіти та виробничих підприємств через призму характеристик, які пов'язані з масштабом і розміром, доступом і безпекою, управлінням та інтеграцією, швидкістю та продуктивністю, автоматизацією та інноваціями, ефективністю та оптимізацією, сумісністю та стандартизацією, вартістю та витратами. Також були розроблені класів, що допомагають краще організувати інформацію та зрозуміти основні аспекти порівняння між інформаційною інфраструктурою закладів вищої освіти та виробничими підприємствами.

Авторами наведено основні спільні риси інформаційної інфраструктури в закладах вищої освіти та виробничих підприємствах, а також виділено ключові відмінності між ними. До спільних рис належить інтеграція з іншими системами, захист даних, масштабованість, аналітика даних, автоматизація, доступність, ІТ-підтримка, інтерфейс користувача, безперебійність та забезпечення документообігу. Ці спільні риси підкреслюють важливість правильного впровадження та підтримки інформаційної інфраструктури для успіху обох типів організацій.

Однак, існують відмінності у цілях та завданнях, структурі даних, персоналі, системах управління та безпеці даних між закладами вищої освіти та виробничими підприємствами. Заклади вищої освіти фокусуються на підтримці навчальних процесів, тоді як виробничі підприємства зосереджені на оптимізації виробничих процесів та наданні товарів або послуг. Крім того, структура даних, персонал, системи управління та безпека даних розрізняються в залежності від контексту кожного типу організації.

Розуміння цих спільних рис та відмінностей вказує на необхідність адаптації інформаційної інфраструктури до конкретних потреб та вимог закладів вищої освіти та виробничих підприємств. Успішне впровадження та підтримка інформаційної інфраструктури сприятимуть досягненню поставлених цілей та покращенню ефективності обох типів організацій у конкурентному середовищі.

Ключові слова: порівняльний аналіз, інформаційна інфраструктура, заклади вищої освіти, виробничі підприємства.

Abstract

Comparative analysis of the information infrastructure of higher education institutions and manufacturing enterprises

Tokar Volodymyr Volodymyrovych Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Software Engineering and Cybersecurity, Palaguta Kateryna Oleksiivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Software Engineering and Cybersecurity, State University of Trade and Economics, Samoilenko Yuliia Oleksandrivna Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Automation and Computer Technologies of Control Systems, National University of Food Technologies

The article examines the information infrastructure of higher education institutions and manufacturing enterprises, considering various factors such as scale, size, access, security, management, integration, speed, performance, automation, innovation, efficiency, optimization, interoperability, standardization, cost, and expenses. It also introduces classes designed to facilitate information organization and comprehension, focusing on the key aspects of comparing the information infrastructure of these two types of organizations.

The authors present the main similarities and differences in the information infrastructure of higher education institutions and manufacturing enterprises. Shared features include integration with other systems, data protection, scalability, data analytics, automation, accessibility, IT support, user interface, continuity, and document management. These commonalities underscore the significance of effectively implementing and maintaining information infrastructure for the success of both organizations.

However, there are distinctions in goals, objectives, data structure, personnel, management systems, and data security between higher education institutions and manufacturing enterprises. Higher education institutions prioritize supporting learning processes, while manufacturing enterprises concentrate on optimizing production processes and delivering goods or services. Furthermore, the specific context of each organization type influences the variations in data structure, personnel, management systems, and data security.

Recognizing these shared characteristics and differences highlights the importance of adapting the information infrastructure to the specific needs and requirements of higher education institutions and manufacturing enterprises. By successfully implementing and maintaining information infrastructure, both types of organizations can achieve their goals and enhance efficiency in a competitive environment.

Keywords: comparative analysis, information infrastructure, higher education institutions, manufacturing enterprises

Постановка проблеми

У сучасному цифровому світі, де інформація стала ключовим ресурсом, ефективна інформаційна інфраструктура стає критично важливою для різних типів організацій. Заклади вищої освіти та виробничі підприємства є двома галузями, де інформаційні системи та технології мають значний вплив на їхню продуктивність і ефективність.

Проте, хоча ці два типи організацій мають спільну потребу у функціональній інформаційній інфраструктурі, вони зіткаються з унікальними викликами та вимогами, що обумовлені специфікою сфери діяльності.

Однією з ключових проблем є забезпечення ефективного спілкування та обміну інформацією. Заклади вищої освіти мають потребу в створенні комунікаційних мереж, які дозволяють студентам, викладачам та адміністрації взаємодіяти та обмінюватися навчальними матеріалами та даними. З іншого боку, виробничі підприємства зосереджуються на забезпеченні зв'язку між різними відділами та підрозділами, щоб забезпечити ефективність виробничих процесів.

Інший аспект проблеми полягає в безпеці інформації. Заклади вищої освіти мають обмежені доступи до конфіденційних студентських даних та наукових досліджень. Завдання полягає у забезпеченні надійного захисту цієї інформації від несанкціонованого доступу. У свою чергу виробничі підприємства стикаються з викликами щодо захисту комерційних даних, клієнтської інформації та інтелектуальної власності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різноманітним аспектам інформаційної інфраструктури було присвячено значну кількість досліджень. О. Зачко відмічає, що розвиток ефективного освітнього простору в закладі вищої освіти можливий завдяки імплементації інноваційних елементів інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, таких як науковий репозитарій, відео-бібліотека навчальних матеріалів і віртуальне навчальне середовище [1, c. 271]. Однак, автор не надає конкретних критеріїв для оцінки ступеня інноваційності цих заходів, які можуть змінюватися з часом.

На основі аналізу конкуруючих платформ хмарних сервісів (Microsoft Office 365 та Google Apps For Education) А. Семенець стверджує, що хмарні технології сприяють створенню відкритого освітнього середовища на рівні окремих закладів вищої освіти та національної системи освіти в цілому. На думку автора, доцільним є застосування «Інфраструктури як сервісу», що дозволяє забезпечити користувача повністю готовим до використання інформаційним середовищем з мінімальними витратами, як фінансовими, так і організаційно-технічними [2, c. 102], проте поза увагою залишилися інші елементи інформаційної інфраструктури.

А. Семенець та В. Ковалок вказують на те, що невід'ємною складовою частиною інформаційної інфраструктури будь-якого закладу вищої освіти є програмне забезпечення, яке складається з трьох основних груп: системного, прикладного та методичного програмного забезпечення. Авторами було розроблено концепцію побудови інформаційної інфраструктури медичного (фармацевтичного) університету, яка ґрунтується на максимальному використанні безкоштовного програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом. Автори додатково підкреслюють можливості ефективного управління інформаційною інфраструктурою медичного університету у випадку застосування технологій віртуалізації апаратного забезпечення [3, с. 285], проте дослідниками не було узагальнено концепцію для використання в закладах вищої освіти іншого спрямування.

В. Маргасова, Н. Ткаленко та Т. Шестаковська зазначають, що для комерціалізації інновацій в українських закладах вищої освіти доцільно започатковувати стартапи та спін-офф компаній для трансформації інноваційних результатів досліджень у промислові продукти. При цьому для вдосконалення інформаційно-комунікаційної інфраструктури комерціалізації інновацій в сфері вищої освіти потрібно формувати центри комерціалізації, які можуть бути новоствореними організаціями або структурними підрозділами університетів, їх діяльність спрямована на отримання прибутку від використання інновацій [4, с. 137]. Незважаючи на потенційну ефективність запропонованих заходів, поза увагою дослідниць залишилися технічні аспекти проблеми побудови інформаційної інфраструктури, яка б дозволила отримати синергію від поєднання потенціалів академічного та виробничого секторів.

К. Шовш зазначає, що одним із основних завдань сучасної педагогічної спільноти є інтегрування передових інформаційних, комп'ютерних, мультимедійних та мережевих технологій з інноваційно-гуманістичними підходами в навчально-виховні процеси. [5, с. 243], проте у статті авторка проігнорувала технічні аспекти формування суто інформаційної інфраструктури.

І. Ощипок та Г. Лоїк указують на те, що створення єдиного регіонального інформаційного простору призводить до зменшення залежності підприємств і технопарків від конкретної території. Натомість, спостерігається тенденція до формування віртуального регіонального інформаційного простору, заснованого на мережевій моделі діяльності господарств у сфері обслуговування [6, с. 74]. Погоджуючись із зазначеними авторами, необхідно зазначити відсутність аналізу технічних викликів у процесі створення єдиної інформаційної інфраструктури, а також безпосереднього програмного забезпечення для реалізації такого технічного завдання.

П. Зуб та Г. Калач зазначають, що на рівні окремого підприємства рекомендується розробити власні стратегії цифрової трансформації [7], що дозволить побудувати ефективну інформаційну інфраструктури на основі оптимізації наявних ресурсів суб'єкта господарської діяльності.

Т. Смірнова, Ю. Моторін, К. Буравченко, Т. Бочуля та О. Коваленко на основі авторської моделі багатокритеріальної оптимізації підтвердили доцільність використання стільникових мереж 5G для автоматизації виробничих процесів [8, с. 25], що актуалізує питання цифровізації різноманітних локацій та залучення фінансування для переходу на такий тип технологій.

У цілому незважаючи на дослідження різноманітних аспектів інформаційної інфраструктури в різних сферах економіки та суспільного життя, додаткової уваги потребують виробничий та академічний сектори, що й обумовлює актуальність цієї статті.

Мета статті - дослідження основних характеристик інформаційної інфраструктури закладів вищої освіти та виробничих підприємств, виявлення спільних і відмінних рис.

Виклад основного матеріалу

Сучасні тенденції в побудові інформаційної інфраструктури будь-якої організації передбачають перехід на веб-орієнтовані технології та використання відповідних серверних програмних додатків. Цей підхід, зокрема, має наступні переваги [3, с. 282]:

1. Ліквідація прив'язки прикладного програмного забезпечення до конкретної апаратно-програмної платформи.

2. Спрощення процедури встановлення, налаштування та адміністрування прикладного програмного забезпечення.

3. Ефективне використання різноманітних робочих станцій, включаючи застарілі, що дозволяє оптимально використовувати наявні ресурси.

4. Можливість ефективного використання різних мобільних пристроїв.

5. Мінімізація переліку необхідного програмного забезпечення для робочих станцій (в ідеалі - лише операційна система та веб-браузер) і спрощення процесу налаштування та адміністрування.

Основна мета такого підходу полягає в створенні гнучкої та ефективної інформаційної інфраструктури, яка забезпечує оптимальне використання ресурсів та сприяє ефективності роботи персоналу та інших зацікавлених сторін.

Інформаційну інфраструктуру можна розглядати з різних точок зору, зокрема в контексті її складу через призму системного підходу (табл. 1) та суб'єктного виміру (табл. 2).

Таблиця 1 ілюструє єдність параметрів і властивостей інформаційної інфраструктури як системи. У свою чергу таблиця 2 зосереджується на ключових суб'єктах інформаційної інфраструктури та наводить приклади.

Таблиця 1. Склад інформаційної інфраструктури (системний підхід) [6, с. 73]

Таблиця 2 Суб'єкти інформаційної інфраструктури[6, с. 74]

Таблиця 3 Інформаційна інфраструктура закладів вищої освіти та виробничих підприємств