Дослідження теплового об’єкту
Властивості та динамічні характеристики теплового об’єкту (ТО). Дослідження залежності опору від температури. Схема вимірювання температури контролера керування ТО. Розробка програмного забезпечення для електронного пристрою в середовищі Proteus.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | лабораторная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.01.2024 |
Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Лабораторна робота
Виконала:
студентка гр. АКІТ-м 2023
Римма Митяй
Київ 2023
1. Експериментальне дослідження теплового об'єкту
Мета: Дослідити властивості теплового об'єкту, визначити його динамічні характеристики, ідентифікувати його параметри та побудувати імітаційну модель теплового об'єкту.
Хід роботи.
1. Зняти криву розгону об'єкту.
2. Побудувати графік перехідного процесу (зміна температури у часі).
3. Визначити параметри об'єкту - коефіцієнт підсилення Ко та сталу часу То.
4. Побудувати розрахункову криву розгону та уточнити значення параметрів.
5. Зробити висновки
Рис. 1
В ході проведення дослідження теплового об'єкту були виконані кілька ключових етапів, спрямованих на отримання інформації про його теплові властивості та побудову імітаційної моделі.
На першому етапі була знята крива розгону об'єкту, що дозволило отримати дані про залежність температури від часу при введенні енергії. Це надало можливість вивчення перехідного процесу та його характеристик.
На другому етапі був побудований графік перехідного процесу, де аналізувалися зміни температури у залежності від часу. Отримані дані стали основою для подальшого визначення параметрів об'єкту.
Третій етап передбачав визначення параметрів об'єкту. Коефіцієнт підсилення Ко та стала часу То були отримані на основі аналізу графіка перехідного процесу, що визначило динамічні характеристики теплового об'єкту. Можна відзначити, що проведене дослідження дозволило отримати важливі відомості про тепловий об'єкт та визначити його параметри. Отримані дані можуть бути використані для подальшого вдосконалення системи контролю або регулювання об'єкта, а також для побудови імітаційної моделі, що є важливим етапом при проектуванні автоматизованих систем.
2. Дослідження напівпровідникового термістора як датчика температури
Мета: Дослідити залежність опору від температури, та обрати методи перетворення результатів вимірювання в температуру з корекцією похибок вимірювання
Хід роботи.
1. Скласти принципову електричну схему вимірювання відображення температури.
2. Створити новий проект в середовищі Proteus, та розмістити в ньому принципову електричну схему пристрою.
3. Написання програмного забезпечення рекомендується в такій послідовності: спочатку скласти підпрограму ініціалізації ЕОМ та обраного дисплею, потім підпрограму що виводить символ на дисплей. Відлагодити підпрограми, перевірити їх роботу з використанням засобів середовища Proteus.
4. Доповнити програмне забезпечення підпрограмами:
- перетворення числа типу «слово» в код символів обраного дисплею, перевірити роботу підпрограми;
- читання АЦП та відображення результату на дисплеї;
- усереднення результатів АЦП;
- перетворення коду напруги в температуру (з використанням таблиць отриманих в попередній роботі).
5. Перевірити роботу всіх підпрограм в середовищі Proteus, в якості моделі датчика температури використати потенціометр. Переконатись в коректній роботі програм, в разі потреби виправити помилки.
6. Згідно обраної схеми зібрати макет контролера та, після перевірки схеми викладачем, записати програму в пам'ять ЕОМ та перевірити її роботу.
7. В якості датчика температури використати магазин резисторів, змінюючи опір котрих, переконатись в коректній роботі програми. Оцінити похибку вимірювання.
8. Змінюючи кількість кроків усереднення результату, дослідити їх вплив на точність вимірювання, обрати оптимальне значення.
9. Зробити висновок
Під час виконання дослідження залежності опору від температури та розробки пристрою для вимірювання температури було проведено кілька ключових кроків, що дозволили отримати надійні та точні результати вимірювань:
Розроблена схема вимірювання відображення температури дозволяє використовувати зміни опору для отримання даних про температуру.
Використання середовища Proteus для моделювання принципової електричної схеми сприяло відлагодженню та оптимізації програмного забезпечення перед фізичною реалізацією.
Рис. 2
тепловий контролер програмний proteus електронний
Розроблено програмне забезпечення для електронного пристрою, включаючи підпрограми ініціалізації, виводу на дисплей, перетворення чисел та читання значень з АЦП.
В середовищі Proteus перевірено роботу підпрограм та їх взаємодію з обладнанням, використовуючи потенціометр як датчик температури
Зібрано фізичний макет контролера та перевірено його роботу з реальним датчиком температури (магазин резисторів).
Оцінено похибку вимірювань та вивчено вплив усереднення результатів на точність вимірювань.
Встановлено, що розроблена система ефективно вимірює температуру на основі змін опору.
Похибки вимірювань були ідентифіковані та скориговані за допомогою корекції з використанням результатів попередніх вимірювань.
Оптимальна кількість кроків усереднення була визначена експериментально для досягнення максимальної точності.
Загальною метою було створення надійної та точної системи вимірювання температури, і цей експериментальний підхід дозволяє впевнено висловитися про досягнення цієї мети.
3. Розробка блоку вимірювання та відображення температури контролера керування тепловим об'єктом
Мета: Розробити схемні та програмні рішення для реалізації вимірювань, обробки даних та відображення результатів на дисплеї.
Хід роботи.
1. Скласти принципову електричну схему вимірювання відображення температури.
2. Створити новий проект в середовищі Proteus, та розмістити в ньому принципову електричну схему пристрою.
3. Написання програмного забезпечення рекомендується в такій послідовності: спочатку скласти підпрограму ініціалізації ЕОМ та обраного дисплею, потім підпрограму що виводить символ на дисплей. Відлагодити підпрограми, перевірити їх роботу з використанням засобів середовища Proteus.
4. Доповнити програмне забезпечення підпрограмами:
перетворення числа типу «слово» в код символів обраного дисплею, перевірити роботу підпрограми;
читання АЦП та відображення результату на дисплеї;
усереднення результатів АЦП;
перетворення коду напруги в температуру (з використанням таблиць отриманих в попередній роботі).
5. Перевірити роботу всіх підпрограм в середовищі Proteus, в якості моделі датчика температури використати потенціометр. Переконатись в коректній роботі програм, в разі потреби виправити помилки.
6. Згідно обраної схеми зібрати макет контролера та, після перевірки схеми викладачем, записати програму в пам'ять ЕОМ та перевірити її роботу.
7. В якості датчика температури використати магазин резисторів, змінюючи опір котрих, переконатись в коректній роботі програми. Оцінити похибку вимірювання.
8. Змінюючи кількість кроків усереднення результату, дослідити їх вплив на точність вимірювання, обрати оптимальне значення.
9. Зробити висновки
Рис. 3
This program was created by the
CodeWizardAVR V3.12 Advanced
Automatic Program Generator
© Copyright 1998-2014 Pavel Haiduc, HP InfoTech s.r.l.
Project:
Version:
Date: 16.11.2023
Author:
Company:
Comments:
Chip type: ATmega8
Program type: Application
AVR Core Clock frequency: 8,000000 MHz
Memory model: Small
External RAM size: 0
Data Stack size: 256
#include <mega8.h>
#include <stdio.h>
#include <delay.h>
// Alphanumeric LCD functions
#include <alcd.h>
// Declare your global variables here
#define FIRST_ADC_INPUT 0
#define LAST_ADC_INPUT 0
int Temeratyra=0;
int AD_RES=0;
char Buffer[18];
unsigned int adc_data[LAST_ADC_INPUT-FIRST_ADC_INPUT+1];
// Voltage Reference: AREF pin
#define ADC_VREF_TYPE ((0<<REFS1) | (0<<REFS0) | (0<<ADLAR))
// ADC interrupt service routine
// with auto input scanning
interrupt [ADC_INT] void adc_isr(void)
{
static unsigned char input_index=0;
// Read the AD conversion result
adc_data[input_index]=ADCW;
// Select next ADC input
if (++input_index > (LAST_ADC_INPUT-FIRST_ADC_INPUT))
input_index=0;
ADMUX=(FIRST_ADC_INPUT | ADC_VREF_TYPE)+input_index;
// Delay needed for the stabilization of the ADC input voltage
delay_us(10);
// Start the AD conversion
ADCSRA|=(1<<ADSC);
}
void main(void)
{
// Declare your local variables here
// Input/Output Ports initialization
// Port B initialization
// Function: Bit7=In Bit6=In Bit5=In Bit4=In Bit3=In Bit2=In Bit1=In Bit0=In
DDRB=(0<<DDB7) | (0<<DDB6) | (0<<DDB5) | (0<<DDB4) | (0<<DDB3) | (0<<DDB2) | (0<<DDB1) | (0<<DDB0);
// State: Bit7=T Bit6=T Bit5=T Bit4=T Bit3=T Bit2=T Bit1=T Bit0=T
PORTB=(0<<PORTB7) | (0<<PORTB6) | (0<<PORTB5) | (0<<PORTB4) | (0<<PORTB3) | (0<<PORTB2) | (0<<PORTB1) | (0<<PORTB0);
// Port C initialization
// Function: Bit6=In Bit5=In Bit4=In Bit3=In Bit2=In Bit1=In Bit0=In
DDRC=(0<<DDC6) | (0<<DDC5) | (0<<DDC4) | (0<<DDC3) | (0<<DDC2) | (0<<DDC1) | (0<<DDC0);
// State: Bit6=T Bit5=T Bit4=T Bit3=T Bit2=T Bit1=T Bit0=T
PORTC=(0<<PORTC6) | (0<<PORTC5) | (0<<PORTC4) | (0<<PORTC3) | (0<<PORTC2) | (0<<PORTC1) | (0<<PORTC0);
// Port D initialization
// Function: Bit7=In Bit6=In Bit5=In Bit4=In Bit3=In Bit2=In Bit1=In Bit0=In
DDRD=(0<<DDD7) | (0<<DDD6) | (0<<DDD5) | (0<<DDD4) | (0<<DDD3) | (0<<DDD2) | (0<<DDD1) | (0<<DDD0);
// State: Bit7=T Bit6=T Bit5=T Bit4=T Bit3=T Bit2=T Bit1=T Bit0=T
PORTD=(0<<PORTD7) | (0<<PORTD6) | (0<<PORTD5) | (0<<PORTD4) | (0<<PORTD3) | (0<<PORTD2) | (0<<PORTD1) | (0<<PORTD0);
// Timer/Counter 0 initialization
// Clock source: System Clock
// Clock value: Timer 0 Stopped
TCCR0=(0<<CS02) | (0<<CS01) | (0<<CS00);
TCNT0=0x00;
// Timer/Counter 1 initialization
// Clock source: System Clock
// Clock value: Timer1 Stopped
// Mode: Normal top=0xFFFF
// OC1A output: Disconnected
// OC1B output: Disconnected
// Noise Canceler: Off
// Input Capture on Falling Edge
// Timer1 Overflow Interrupt: Off
// Input Capture Interrupt: Off
// Compare A Match Interrupt: Off
// Compare B Match Interrupt: Off
TCCR1A=(0<<COM1A1) | (0<<COM1A0) | (0<<COM1B1) | (0<<COM1B0) | (0<<WGM11) | (0<<WGM10);
TCCR1B=(0<<ICNC1) | (0<<ICES1) | (0<<WGM13) | (0<<WGM12) | (0<<CS12) | (0<<CS11) | (0<<CS10);
TCNT1H=0x00;
TCNT1L=0x00;
ICR1H=0x00;
ICR1L=0x00;
OCR1AH=0x00;
OCR1AL=0x00;
OCR1BH=0x00;
OCR1BL=0x00;
// Timer/Counter 2 initialization
// Clock source: System Clock
// Clock value: Timer2 Stopped
// Mode: Normal top=0xFF
// OC2 output: Disconnected
ASSR=0<<AS2;
TCCR2=(0<<PWM2) | (0<<COM21) | (0<<COM20) | (0<<CTC2) | (0<<CS22) | (0<<CS21) | (0<<CS20);
TCNT2=0x00;
OCR2=0x00;
// Timer(s)/Counter(s) Interrupt(s) initialization
TIMSK=(0<<OCIE2) | (0<<TOIE2) | (0<<TICIE1) | (0<<OCIE1A) | (0<<OCIE1B) | (0<<TOIE1) | (0<<TOIE0);
// External Interrupt(s) initialization
// INT0: Off
// INT1: Off
MCUCR=(0<<ISC11) | (0<<ISC10) | (0<<ISC01) | (0<<ISC00);
// USART initialization
// USART disabled
UCSRB=(0<<RXCIE) | (0<<TXCIE) | (0<<UDRIE) | (0<<RXEN) | (0<<TXEN) | (0<<UCSZ2) | (0<<RXB8) | (0<<TXB8);
// Analog Comparator initialization
// Analog Comparator: Off
// The Analog Comparator's positive input is
// connected to the AIN0 pin
// The Analog Comparator's negative input is
// connected to the AIN1 pin
ACSR=(1<<ACD) | (0<<ACBG) | (0<<ACO) | (0<<ACI) | (0<<ACIE) | (0<<ACIC) | (0<<ACIS1) | (0<<ACIS0);
// ADC initialization
// ADC Clock frequency: 1000,000 kHz
// ADC Voltage Reference: AREF pin
ADMUX=FIRST_ADC_INPUT | ADC_VREF_TYPE;
ADCSRA=(1<<ADEN) | (1<<ADSC) | (0<<ADFR) | (0<<ADIF) | (1<<ADIE) | (0<<ADPS2) | (1<<ADPS1) | (1<<ADPS0);
SFIOR=(0<<ACME);
// SPI initialization
// SPI disabled
SPCR=(0<<SPIE) | (0<<SPE) | (0<<DORD) | (0<<MSTR) | (0<<CPOL) | (0<<CPHA) | (0<<SPR1) | (0<<SPR0);
// TWI initialization
// TWI disabled
TWCR=(0<<TWEA) | (0<<TWSTA) | (0<<TWSTO) | (0<<TWEN) | (0<<TWIE);
// Alphanumeric LCD initialization
// Connections are specified in the
// Project|Configure|C Compiler|Libraries|Alphanumeric LCD menu:
// RS - PORTB Bit 7
// RD - PORTB Bit 6
// EN - PORTB Bit 5
// D4 - PORTB Bit 4
// D5 - PORTB Bit 2
// D6 - PORTB Bit 1
// D7 - PORTB Bit 0
// Characters/line: 8
lcd_init(18);
sprintf(Buffer,"Proverka");
lcd_puts(Buffer);
// Global enable interrupts
#asm("sei")
while (1)
{AD_RES=adc_data[0];
// Place your code here
}
}
Рис. 4
Розроблена електрична схема для вимірювання та відображення температури, використовуючи АЦП та дисплей. В новому проекті в середовищі Proteus була розміщена принципова електрична схема, що дозволило виконати моделювання та відладку. Розроблено програмне забезпечення відповідно до послідовності: ініціалізація ЕОМ та дисплею, вивід символів на дисплей, перетворення чисел, читання з АЦП, усереднення результатів, та перетворення коду напруги в температуру. Проведено тестування всіх підпрограм в Proteus з використанням потенціометра в якості моделі датчика температури.
Зібрано макет контролера відповідно до обраної схеми, з використанням реального датчика температури (магазин резисторів). Програма була записана в пам'ять ЕОМ та протестована. Використовуючи магазин резисторів як датчик температури, оцінено похибку вимірювань та виявлені можливі напрямки її корекції. Змінюючи кількість кроків усереднення, проведено дослідження їх впливу на точність вимірювань та обрано оптимальне значення Розроблені рішення можуть бути використані для подальших досліджень та реалізацій в галузі вимірювання температури з використанням мікроконтролера.
4. Створення регулятора для керування тепловим об'єктом
Мета: Навчитись створювати регулятор для керування тепловим об'єктом.
Хід роботи
1. В середовищі Orcaview створити дискретні входи (PI), диcкретні виходи (BO).
2. Створити аналоговий вхід (АІ), налаштувати його на використання термістора.
3. Переконатись в коректній роботі термістора в якості датчика температури.
4. Створити (PG) з логікою реалізації роботи регулятора.
5. Запустити виконання та на макеті перевірити коректність роботи.
Текст програми:
If (dddd <= 35) Then Lamp3 = On
Else Lamp3 = Off
End If
Створені дискретні входи (PI) та дискретні виходи (BO), які можуть бути використані для обробки цифрових сигналів. Створений аналоговий вхід (AI) налаштований для використання термістора як датчика температури. Перевірена коректність роботи термістора як датчика температури для аналогового входу. Створений програмний блок (PG) з використанням логіки, яка управляє лампою в залежності від значень термістора. Текст програми: If (dddd <= 35) Then Lamp3 = On Else Lamp3 = Off End If.
Запущено виконання програми, та використано макет для перевірки коректності роботи регулятора, зокрема, включення лампи при значенні термістора менше або дорівнює 35. В результаті виконання завдання у середовищі Orcaview було успішно створено та налаштовано вхідні та вихідні засоби для обробки цифрових та аналогових сигналів. Логіка програми для регулятора також була успішно реалізована та перевірена на макеті, що дозволило підтвердити коректність роботи термістора в якості датчика температури та відповідність програми вказаній логіці регулювання.
5. Створення трендів, тривог та людино-машинного інтерфейсу (HMI)
Мета:навчились створювати тренди, тривоги та людино-машинний інтерфейс (HMI) в середовищі Orcaview.
Хід роботи
1. Доповнити лабораторну роботу №2 об'єктом «Тренд», обрати параметри, налаштувати час опитування.
2. Створити об'єкт «Тривога» та налаштувати його параметри.
3. Сворити мнемосхему технологічного процесу та відобразити на ній параметри процесу ( Вкл\Викл, температура).
4. Переконатись в коректній роботі системи.
В ході виконання додаткових завдань з системи моніторингу та відображення параметрів технологічного процесу були виконані наступні кроки:
Створено об'єкт "Тривога" з необхідними параметрами та налаштуваннями, щоб визначити умови виникнення тривог та їхню реакцію.
Рис. 5 Мнемосхема
Рис. 6 Тренд
Створено мнемосхему, яка відображає технологічний процес з параметрами "Вкл/Викл" та "Температура". Це дозволяє операторам моніторити стан процесу та реагувати на можливі аномалії.
Проведено тестування та перевірку налаштувань об'єкта "Тривога" для підтвердження його правильної реакції на встановлені умови тривог. Також перевірено мнемосхему на коректність відображення параметрів.
Відображено тренд, який слідує за динамікою зміни параметрів технологічного процесу. Тренд дозволяє візуалізувати та аналізувати динаміку параметрів протягом певного часу. В результаті виконання цих кроків було успішно створено та налаштовано систему моніторингу та відображення параметрів технологічного процесу. Об'єкт "Тривога" дозволяє системі реагувати на критичні ситуації, а мнемосхема та тренд надають операторам інструменти для відслідковування та аналізу динаміки процесу в реальному часі. Підсумкова перевірка підтвердила коректну роботу системи та її можливість надійного моніторингу технологічних параметрів.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Алгоритмічна структура алгоритму керування. Вибір конфігурації контролера, схем підключення, технічних засобів автоматизації. Схеми підключення зовнішніх пристроїв. Розроблення прикладного програмного забезпечення для реалізації алгоритму керування.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 22.01.2014Дослідження та аналіз об’єкту програмування. Основні архітектурні риси JavaScript. Переваги CSS розмітки. Структура HTML-документа. Вимоги до апаратного та програмного забезпечення. Опис програми та її алгоритмів. Оцінка вартості програмного продукту.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 01.09.2016Вибір конфігурації контролера і схем підключення. Розроблення прикладного програмного забезпечення для реалізації алгоритму керування. Самодіагностика та індикація несправностей. Обробка цифрової інформації. Розрахунок надійності системи керування.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.08.2014Дослідження етапів розробки програмної реалізації криптографічного алгоритму RC5. Опис об'єкту, що потребує захисту: операційне середовище, тип програмного забезпечення. Блок-схема алгоритму функціонування програми криптозахисту. Листінг тесту програми.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 28.10.2010Розробка структурної та електричної принципової схеми комп’ютерного засобу вимірювання показників тиску і температури у кліматичній камері. Електричний розрахунок джерела живлення, тактового генератора мікроконтролера. Розрахунок похибки вимірювання.
курсовая работа [289,0 K], добавлен 11.02.2010Підстава для створення системи Компас-3D. Характеристика розробленого програмного забезпечення. Призначення і характеристики систем автоматизації конструкторської документації. Дослідження методів створення динамічних бібліотек в середовищі Delphi.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 22.10.2012Властивості характеристик динамічних ланок, визначення їх параметрів. Робота в системі MatLab, створення tf-об'єкту. Складання диференціального рівняння, який визначає функціонування системи автоматичного керування. Отримання динамічних характеристик.
лабораторная работа [728,4 K], добавлен 17.12.2011Аналіз методів емпіричної інженерії програмного забезпечення. Призначення та властивості програмного забезпечення та метрик проектів Openproj-1.4-src, TalendOpen Studio 3.2.1 та Рlazma-source 0.1.8, їх статистичний, кореляційний та регресійний аналіз.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 12.12.2010Підстава для створення, найменування та область застосування програмного забезпечення. Дослідження теоретичних аспектів процесу проектування систем автоматизації розробки конструкторської документації. Інструкція по інсталяції програмного продукту.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 26.10.2012Аналіз практиці впровадження електронного журналу у школі з виконанням автоматизованої обробки аналізу успішності учнів. Створення програмного забезпечення для ведення електронного обліку успішності школярів за допомогою Microsoft Visual Studio 2008.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 01.12.2010Розробка програмного забезпечення для управління транспортними платформами на базі програмованого логічного контролера S7-300 в Simatic STEP-7. Аналіз програмного забезпечення, розрахунок показників його надійності. Опис алгоритму функціонування системи.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.05.2012Розробка алгоритмічної структури алгоритму керування об’єктом. Вибір конфігурації контролера і схем підключення. Проектування прикладного програмного забезпечення для реалізації алгоритму керування. Проведення розрахунку надійності спроектованої системи.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 16.01.2014Схема об'єкта управління ємністю, блок-схема процесу, відповідність адрес входів-виходів різних контролерів. Вибір технічних засобів для визначення та неперервного вимірювання рівня та температури, управління мішалкою за допомогою магнітного пускача.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 01.06.2010Основні поняття щодо захисту програмного забезпечення. Класифікація засобів дослідження програмного коду: відладчики, дизасемблери, діскомпілятори, трасировщики та слідкуючі системи. Способи вбудовування захисних механізмів в програмне забезпечення.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 14.11.2010Аналіз задач, які вирішуються з використанням інформаційної системи. Вибір серверного вирішення, клієнтської частини, мережного вирішення, системного програмного забезпечення. Розробка підсистеми діагностики, керування, забезпечення безпеки даних.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 22.04.2011Розробка компонентів технічного і програмного забезпечення мікропроцесорного пристрою, аналогово-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі. Синтез структурної схеми фільтру. Структурна схема та алгоритм функціонування пристрою. Програми вводу, виводу.
курсовая работа [869,6 K], добавлен 15.02.2011Характеристики мікропроцесора. Функції інтерфейсу центрального процесору із системною шиною. Проектування системи пам’яті, контролера, блоків клавіатури, індикації, зв’язку з іншою ЕОМ, дешифратора, мікросхеми ОЗП. Розробка програмного забезпечення.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 13.09.2013Тестування програмного забезпечення як процес його дослідження для отримання інформації про якість. Автоматизація тестування програми Join It - Jigsaw Puzzle. Методика тестування, структура пакету та його модулів. Вимоги до програмного забезпечення.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 24.07.2013Тривимірна модель мобільного робота. Алгоритмізація моделі та її програмної реалізації з використанням бібліотек MFC та OpenGL. Розробка програмного забезпечення. Середовище розробки проекту Microsoft Visual Studio 2010. Керування рухами маніпулятора.
курсовая работа [462,9 K], добавлен 03.04.2014Варіантний аналіз чисельних методів моделювання зміни температури термопари. Основні сучасні вимоги до інтерфейсу та логічної структури програми. Суть сплайн-інтерполяції, лістинг програми та оцінка похибок результатів експериментальних досліджень.
курсовая работа [698,4 K], добавлен 03.12.2009