Інформаційні технології в нових умовах освітнього процесу і управління ним

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський торговельно-економічний університет, Україна

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Україна

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В НОВИХ УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ І УПРАВЛІННЯ НИМ

Ощипок Ігор Микоайович Д-р. техн. наук,

професор, завідувач кафедри харчових технологій

Петришин Наталія Зіновіївна Канд. техн. наук, доцент,

доцент кафедри готельно-ресторанного бізнесу

Анотація

інформаційний технологія освіта управління

В статті розглянуті питання особливостей управління вищим навчальним закладом в умовах сьогоденних інформаційних технологій. Існуючі особливості управління новою освітньою системою зумовлюються тим, що вони мають складну структуру. В системі сучасної освіти головними підсистемами є педагогічна, економічна, технологічна і організаційна з непростим взаємозв'язком між ними та іншими сферами суспільного життя. Виділені завдання, які повинні розв'язуватись у сучасних умовах застосування інформаційних технологій. Розкрита роль інформаційних технологій в сучасних умовах діяльності вищої професійної освіти з урахуванням того, що інформація, відображаючи професійні знання в інтернеті, стала найважливішим фактором функціонування освітнього процесу вузу. Розглянули організацію управління роботою закладу освіти на основі формування і накопичення інформації про навчальний процес в сукупності окремих документів і моделювання контролю якості отримуваних знань здобувачами вищої освіти. Показано, що в освітньому процесі, застосовуються різні технології, в тому числі електронне навчання, і, як наслідок, кожен викладач повинен підтримувати в актуальному стані свій контент електронного навчання і дистанційних освітніх технологій, а процес інформаційної' модифікації' сайту вузу стає безперервним. Вказується, що web-сайт вузу стає центральною частиною будь-якого аспекту його діяльності. Мережа Інтернет за допомогою web-сайту вузу надає доступ до безлічі джерел даних - кількісних, якісних, конкурентно необхідних для наукових досліджень, якісного навчання здобувачів вищої освіти та прийняття ефективних управлінських рішень. Підтверджується необхідність генерування моделі навчання здобувачів вищої освіти, в яких би відображався процес отримання ним компетенцій в режимі реального часу. Рекомендується таку модель поміщати в web-середовище для наповнення основних складових електронної інформаційної освітньої системи. Наслідком такого процесу є прозорість освітнього процесу з метою мотивації і визначення ступеня відповідності компетентнішої моделі здобувач вищої освітиа професійним стандартам.

Ключові слова: освіта, ВУЗ, модель, інформаційна система, web-середовище, компетентність

Вступ

Головною особливістю управління системою вищої освіти в нових умовах є те, що проблеми які виникали в ній розв'язувались, останнім часом, лише на рівні загальної освітньої системи - мега рівні. Проведення єдиної державної політики в вищих навчальних закладах постає важливим завданням управління освітою. Як зазначається у ст.13 "Всесвітньої декларації про вищу освіту XXI століття: підходи й практичні заходи", прийнятої на Всесвітній конференції ЮНЕСКО, "управління й фінансування в сфері вищої освіти потребують розвитку відповідних потенціалів й стратегій планування, аналізу політики, які засновані на партнерських зв'язках для забезпечення відповідним чином упорядкованим управлінням й використанням ресурсів з урахування критерію "витрати - ефективність" [7].

Вищі навчальні заклади повинні прийти до практики перспективного управління, яке буде відповідати потребам того середовища, в якому вони діють. Кінцевою метою управління повинно стати укріплення інституціональної місії вищих навчальних закладів шляхом забезпечення високого рівня викладання, підготовки кадрів й наукових досліджень.

Матеріал і методи досліджень

Проблемою управління вищих навчальних закладів займалось чимало вчених зокрема Решетова І.А., Слухенська Р. В. [5, 6] проте залишається відкритим питання особливостей управління навчальним закладом з сьогоденними інформаційними технологіями. Існуючі особливості управління новою освітньою системою зумовлюються й тим, що вони мають складну структуру. Головними підсистемами сучасної системи освіти є педагогічна, економічна, технологічна, організаційна, які знаходяться в складному взаємозв'язку між собою та іншими сферами суспільного життя (рис. 1).

Якщо застосувати "управлінську піраміду" до освітнього менеджменту, то ми отримаємо наступні рівні: найвищу ланку управління - на державному рівні (top management), середню ланку управління -на рівні міністерства освіти (middle management), нижчу ланку - вузівський менеджмент (first management/low management). При цьому, кожна ланка управління, своєю чергою, може бути "внутрішньою управлінською пірамідою", яка складається з тих самих ланок, але в межах кожної окремої комірки. Ефективність такої системи управління в системі вищої професійної освіти залежить від ступеня взаємозв'язку цих рівнів та їхньої нерозривності. Своєю чергою, оцінка управлінських рішень на всіх рівнях імплементується в ефективність й успішність вузівського менеджменту. Крім того, в системі управління вищою професійною освітою є питання розробки нових нормативно-правових актів, які будуть відповідати не лише українській соціокультурній ситуації, але й потребам суспільства. Вони також зможуть визначати співвідношення державних, приватних та муніципальних навчальних закладів.

Рис. 1 Підсистеми сучасної системи освіти

Розвивається й реалізується принцип децентралізації управління освітою - розмежування компетенцій, повноважень і відповідності між різноманітними рівнями управління освітою. Без розвитку нових правових засад неможливе становлення нової системи. Вважається, що управління вищим навчальним закладом (ВНЗ) в сучасних умовах повинно розв'язувати наступні завдання:

- організацію доступу до освіти, яка здатна задовольнити освітні потреби населення;

- забезпечення рівності доступу до освіти для всіх громадян на всіх рівнях й ступенях освіти;

- підвищення якості освіти й встановлення відповідності згідно вимог суспільства;

- підвищення ефективності освітньої системи;

- забезпечення безперервності освіти;

- забезпечення інтеграції навчальних закладів різноманітних типів в єдині комплекси;

- розвиток конкурентного освітнього середовища.

Усі ці проблеми повинні розв'язуватись в умовах навчання здобувачів вищої освіти при скороченні вкладів державних коштів, які виділяються на одного здобувача вищої освіти. Ця тенденція стала стабільною в останні роки. Складність проблем полягає в поєднанні скороченого державного фінансування і вимагає перегляду ролі і функції держави, ВНЗ, родини, здобувачів вищої освіти у фінансуванні й організації освіти. [1-4].

У Стратегії розвитку інформаційного суспільства України розвиток таких віртуальних елементів є пріоритетним. Аналіз, проведений рядом авторів, дозволяє визначити мінімальний контентний зміст сайту будь-якого вузу, який функціонує в Україні.

Для вирішення поставлених завдань необхідно розкрити роль інформаційних технологій в сучасних умовах діяльності вищої професійної освіти з урахуванням того, що інформація, відображаючи професійні знання в інтернеті, стала найважливішим фактором функціонування освітнього процесу вузу. Розглянути організацію управління роботою закладу освіти на основі формування і накопичення інформації про навчальний процес в сукупності окремих документів і моделювання контролю якості отримуваних знань.

Результати та їх обговорення

Специфіка функціонування вищих навчальних закладів за умов різко зростаючої кількості інформації і повсюдної інтеграції мережі Інтернет, визначили необхідність зміни інструментів основної діяльності вищого навчального закладу. Професійні знання в Інтернеті стали найважливішим фактором функціонування освітнього процесу ВУЗу з відображенням різної інформації його роботи в реальному масштабі часу. Формується віддзеркалення основних структурних одиниць (кафедра, факультет, університет ВУЗу в інформаційні об'єкти мережі Інтернет. Декларується що в освітньому процесі, застосовуються різні технології, в тому числі електронне навчання, і, як наслідок, кожен викладач повинен підтримувати в актуальному стані свій контент електронного навчання і дистанційних освітніх технологій. закріплюється, що відкрита і регламентована складова сайту повинна актуалізуватися протягом 10 робочих днів з моменту реальних змін у вузі, отже, процес інформаційної модифікації сайту вузу стає безперервним. Однозначно вказують, що web-сайт вузу стає центральною частиною будь-якого аспекту його діяльності. Мережа Інтернет за допомогою web-сайту вузу надає доступ до безлічі джерел даних - кількісних, якісних, конкуренто необхідних для наукових досліджень, якісного навчання здобувачів вищої освіти та прийняття ефективних управлінських рішень. Створено передумови для web-аналітики, що базується не на якості показників, а на числових даних, математичних моделях аналізу і прийняття рішень. Очевидно, що для повного виконання вимог про структуру та зміст сайтів ВНЗ, віртуалізації всіх процесів, що протікають у вузі, недостатньо просто завантажити на сторінки і бази даних web-сайту велику кількість інформації. Необхідно цю інформацію і бази даних структурувати, виділивши основні та пов'язані з ними контекстні компоненти, визначити ефективні схеми взаємодії сервера і споживачів, створюючи тим самим ефективно функціонуючі інформаційні ресурси вузу. Нормативні документи та законодавчі акти, що розміщені у webсередовищі вузу з моменту появи даних публікацій до сьогочасного дня мали зміни. Кожен хто навчається протягом усього періоду повинен бути забезпечений індивідуальним необмеженим доступом до електронного інформаційно-освітнього середовища академічної установи. Електронно-бібліотечна система (електронна бібліотека) і електронне інформаційно-освітнє середовище повинні забезпечувати можливість доступу здобувачам вищої освіти з будь-якої точки, в якій є доступ до інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет, як на території навчального закладу, так і поза ним. Аналізуючи наведену дефініцію зробимо висновок, що електронна інформаційна освітня система (ЕІОС) не повинна обмежуватися внутрішньою мережею вузу, мета її функціонування полягає в відображенні освітнього процесу, в структури баз даних системи. Далі вона формує функціональний опис цього середовища. Декларується необхідність доступу до навчальних планів і робочих програм і електронних ресурсів, які вказані в цих програмах, що повторює вже розглянуті вимоги.

Наступним, вимагається є «фіксація ходу освітнього процесу» і проміжних результатів. Вимоги обумовлюють необхідність генерування моделі навчання здобувача вищої освіти, в яких би відображався процес отримання ним компетенцій в режимі реального часу. Отримана модель поміщається в web - середовище і стає однією з основних складових ЕІОС. Наслідком такого процесу є прозорість освітнього процесу корисне не тільки для батьків здобувача вищої освіти і самого здобувача вищої освіти з метою мотивації, але і для визначення ступеня відповідності компетентнішої моделі здобувача вищої освіти професійним стандартам. Далі декларується можливість проведення всіх видів занять із застосуванням електронного навчання. Відтак, необхідність формування електронного портфоліо. Компетентнісна модель здобувача вищої освіти пропонується до занурення в програмний код із застосуванням парадигми MVC - модель, уявлення, контроль. Модель відповідає за взаємодії з джерелом даних, подання - за відображенням призначеного для користувача інтерфейсу, контроль містить бізнес-логіку. Сучасні темпи зростання науки визначають період значного оновлення знань, що дорівнює двом рокам. І, як наслідок, викладач з носія знань перетворюється в організатора освітнього процесу. Така діяльність є неефективною без застосування технічних автоматизованих засобів обробки і поширення інформації.

Розглянемо матричну модель контролю управління якістю знань. Тут освітній матеріал представляється в форматі матриці розмірністю n х k:

Елементом матриці є порівняння «інформаційних блоків», в яких містяться «логічно завершені положення досліджуваної дисципліни, на яких зручно складати контрольні тести» для формалізації тестів пропонується використовувати матрицю тестів:

Вслід пропонується згенерувати матрицю фактичних знань, елементами якої виступають оцінки за тести. Вводиться матриця вимог стандарту України і вводиться матриця цільової функції як мінімізація відхилень між вимогами і результатами тестів. Розглядається модель контролю якості знань методом двоступеневого статичного аналізу. Тут здобувач вищої освітиу також пропонуються тести з навчальної дисципліни. Під контрольованим параметром мається на увазі кількість невірних відповідей. Сама двоступенева процедура контролю задається наступними параметрами:

S = (Пі,П2,Сі,С2,Сз) (3)

де пі - вибірка тестів на першому етапі;

П2 - вибірка тестів на другому етапі;

с1 - нижній поріг правильних відповідей на першому етапі;

С2 - верхній поріг неправильних відповідей на першому етапі;

сз - поріг неправильних відповідей на другому етапі, де ci <с2 < сз.

Нехай при тестуванні здобувач вищої освіти дав di неправильних відповідей.

Якщо di <ci, то результат тесту позитивний.

Якщо d₁> c₂, то результат тесту негативний.

Якщо ci < di < С2, то проводиться друга перевірка, де здобувачу вищої освіти задається П2 питань. Нехай кількість невірних відповідей на питання другої вибірки СІ2.

Якщо di - С2 <сз, то результат тесту позитивний.

Якщо di - С2 > сз, то результат тесту негативний.

Обидві моделі, розглянуті в статті, цікаві при побудові системи тестів, але, по суті, вони не відображають вихідні дані і методи управління реальним освітнім процесом у ВНЗ.

В системі управління освітнім процесом застосовується показник обчислення рівня навченості, сформульований у літературних джерелах. Модель визначається наступним виразом:

де N - кількість здобувачів вищої' освіти, які беруть участь в тестуванні; n5 - кількість здобувачів вищої освіти, які впоралися з тестом на «відмінно»; П4 - число здобувачів вищої' освіти, які впоралися з тестом на «добре»; пз - кількість здобувачів вищої освіти, які впоралися з тестом на «задовільно»;

П2 - число здобувачів вищої освіти, впоралися із завданням на «незадовільно».

Така модель дозволяє інтерпретувати результати тестів, але не корелює з компетентнісним підходом, який визначений в стандарті 3 - і, [8]

Модель на (рис. 2) цінна для науки, що досліджує освітній процес, про те не достатньо охоплює його в контексті сучасних умов навчання.

З даної моделі можна зробити висновок, що держава формує мету освітньої діяльності та підсумковий контроль у вигляді державної атестації. Насправді, держава повинна активно взаємодіяти і управляти освітнім процесом як законодавчо, так і в режимі реального часу (державні інформаційні системи - набору, сайт приймальної комісії тощо).

Рис. 2 Модель освітнього процесу

Слід враховувати освіту як об'єкт електронного інформаційно-освітнього середовище. З формальної точки зору його можна віднести до елементу «освітні технології», однак, таке середовище слід розглядати як основний елемент, який реалізує методи взаємодії, комунікативні зв'язки суб'єктів освіти, зберігаючи дані про освітню діяльність, що робить необхідним і важливим виділення ЕІОС як окремого елемента моделі освітнього процесу.

Цю модель можна доповнити зонуванням вищого навчального закладу і зовнішнім середовищем; суб'єктом і об'єктом управління; важливим елементом освітнього процесу «практикою».

Моделі, розглянуті в іноземній літературі [ 9, 10, 11, 12], не враховують особливостей освітнього процесу в Україні, не релевантні законодавству України і, як наслідок, не можуть бути ефективно використані при управлінні освітнім процесом у вузах України.

Інші моделі надмірно складні в описовій частині і важкі в реалізації. Система, побудована на основі таких моделей, не буде ефективно функціонувати з урахуванням людського фактору, так як, здебільшого ні керівництво вузу, ні суб'єкти освітнього процесу - здобувач вищої освіти і викладачі, не зможуть в прийнятний час освоїти і застосовувати на практиці настільки ускладнені механізми.

Існуючі методи управління освітнім процесом ВУЗу мають на увазі формування і накопичення інформації про навчальний процес в сукупності окремих документів. Частина цих документів є внутрішніми звітними документами, які викладачі представляють в різні структури управління освітнім процесом. Інша їх частина формується викладачами для власного використання. Такий підхід ініціює створення великого масиву слабо структурованої інформації, що знижує ефективність управління і унеможливлює реалізацію законодавчих вимог щодо відображення інформації про навчальний процес на сайті вузу в мережі Інтернет. Розрізненість структур зберігання даних робить складною процедуру пошуку і доступу до архіву подібної інформації, ускладняється процес управління, аналізу і прийняття рішень.

Контролю піддаються зовнішні, формальні ознаки навчального процесу, тобто документи, що формуються для констатації результатів навчального процесу - залікові книжки здобувачів вищої освіти, екзаменаційні відомості, висновки голови екзаменаційної комісії і супутні документи. У період планових і позапланових перевірок вищого навчального закладу можуть перевірятися складові навчально-методичного забезпечення, зокрема навчальні плани.

Висновок

Електронна інформаційна освітня система ВУЗу не повинна обмежуватися внутрішньою його мережею, мета її функціонування полягає в відображенні освітнього процесу, в структури баз даних загальної комп'ютерної системи. Далі вони формують функціональний опис цього середовища. На цих засадах вдосконалюється теоретико-методологічні засади управління освітою й будується практична діяльність, що є важливим принципом управління вищою освітою.

В теперішний час навчальний процес ВУЗу протікає за принципом «чорного ящика», гарантії того, що викладач веде освітній процес у відповідності до затверджених навчально-методичних складових, слабкий. Найбільш ефективним способом підвищення прозорості освітнього процесу, підвищення його якості є всебічне заглиблення освітнього процесу в середовище сучасних web-технологій. Іншою позитивною складовою такого підходу є наявність машино-зчитуваних актуальних даних для забезпечення інформаційного наповнення сайту вузу. Проблема підтримки даних вручну стане неактуальною, і, як наслідок, значно знизиться обсяг витрачених ресурсів з боку працівників університету на забезпечення вимог зовнішнього середовища в частині прозорості.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про вищу освіту» Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380.

2. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти».

3. Постанова Кабінету Міністрів України (від 15.04.2015 р. № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти»), Статут НАЗЯВО.

4. Про Національну програму інформатизації. Закон України від 04.02.98// Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 27 - 28. - С.181.

5. Решетова І.А. Напрями вдосконалення системи управління вищими навчальними закладами/ Економіка і суспільство.// Вип. 17. 2018. С. 341-346. DOI https://doi.org/10.32782/2584-0072/2018-17-50.

6. Слухенська Р. В. Теоретичні засади освітнього процесу у Вищій школі. / Р. В. Слухенська, А. М. Медвідь, С. М. Первухіна та ін.// Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах., № 69, Т. 3,2020. С. 115-119. DOI https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.69-3.23.

7. Шпак О. Особливості управління в сучасній системі вищої освіти./ Молодь і ринок №12 (71), 2010.С. 10-13.

8. Braun D. Changing Governance Models in Higher Education: The Case of the New Managerialism//Swiss Political Science Review. 1999. № 5(3): Р. 1-24. Available at: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/j.1662-6370.1999. tb00276.x/pdf.

9. Blum, W., Galbraith, P.L., Henn, H.-W., & Niss, M. (Eds.) Modelling and Applications in Mathematics Education. - The 14th ICMI Study. New York, NY: Springer Science - Business Media, LLC - 2007 DOI:10.1007/s11858-007-0070-z.

10. Galbraith, P., & Stillman, G. A framework for identifying student blockages during transitions in the modelling process // ZDM - 2006 № 38(2), pp 143-162. DOI:10.1007/BF02655886.

11. Kaiser, G., & Maass, K. Modelling in lower secondary mathematics classroom - problems and opportunities. In W. Blum, P. Galbraith, H-W. Henn & M. Niss. (Eds.), Modelling and Applications in Mathematics Education. The 14th ICMI Study // New York, NY: Springer Science - Business Media, LLC - 2007 - pp 99-108.

12. Niss, M., Blum, W., & Galbraith, P. Introduction. In W. Blum, P. Galbraith, H-W. Henn & M. Niss. (Eds.) Modelling and Applications in Mathematics Education // The 14th ICMI Study. New York, NY: Springer Science - Business Media, LLC - 2007 - pp 3-32. https://doi.org/10.1007/978-0-387-29822-1_1.

Размещено на Allbest.ru