Вплив економічних чинників на роботу UX/UI дизайнерів над цифровими сервісами

До прикладу наводиться діалогове вікно повідомлень Instagram (рис. 1.3). Користувача змушують увімкнути повідомлення через періодичну появу діалогового вікна із пропозицією увімкнути повідомлення та опціями «Так» або «Не зараз». Діалогове вікно з'являється у додатку доти, допоки функція повідомлень не буде активована.

Можна ще виокремити метод вимушеної дії. Вимушені дії - метод маніпуляції UX, що передбачає змушення користувача до конкретних дій для доступу до того чи іншого функціоналу чи інформації, яка попередньо, на рівні офіційної позиції власників сервісу, є безкоштовною та доступною на суб'єктивному рівні сприйняття потенційного користувача [2, 5].

До прикладу виноситься така політика сервісу Twitter: Twitter дає «тайм-аут» користувачам, які були визнані «образливими» або «хуліганами». Тайм-аут не вимикає їхній обліковий запис, він лише робить їхні публікації доступними для перегляду їхнім підписникам протягом обмеженого часу. Це гарантує, що якщо хтось інший буде грубим або образливим, він не зможе образити нікого, хто не хоче бачити їхній вміст.

Також розглянемо метод елементів емоційно-психологічного впливу. Елементи емоційно-психологічного впливу - методи специфічної архітектури UX/UI дизайну, яка в основах принципу своєї дії має вплив на емоційний або психологічний стан людини. Поширеним принципом будови архітектури UX/UI дизайну Twitter, Facebook, Instagram та TikTok є використання феномену періодичного підкріплення, який на нейробіологічному рівні пояснює привабливість цих соціальних мереж тими ж самими процесами у мозку людини, які є в основні привабливості слот -машин для клієнтів казино [3].

Нижче наведені декілька розгорнутих різнопланових прикладів елементів емоційно - психологічного впливу у UX/UI дизайні:

1. Заміна стоп механізмів. З 2019 року компанії систематично прибрали з дизайну своїх додатків природні стоп-механізми, такі як, наприклад, кінець сторінки, який би відволікав користувача та нагадував про зміну діяльності. Етичні розробники комп'ютерних ігор додають такі механізми для того, щоб розділити їх продукт на декілька розділів, що, у свою чергу, спонукало б користувачів до проходження гри фіксованими короткими ігровими сесіями замість однієї великої. Так само це працює й для інтернет-ресурсів. Коли Facebook, Twitter та Instagram зробили свої стрічки новин нескінченними, вони прибрали природний психологічний стоп-механізм [4, 1; 5].

2. Функція Pull-to-refresh. Функція «потягни вниз для оновлення» не тільки за видом своєї дії схожа на ігрові слот -автомати, але й по своєму психологічному впливу працює так само. У психології цей феномен має назву періодичного підкріплення. З кожним оновленням сторінки та оновленням контенту у стрічці новин людина підсвідомо переслідує неочікувану нагороду у вигляді цікавого, смішного або важливого контенту. Має втілення у архітектурі дизайну інтерфейсів TikTok, YouTube та Instagram [6].

3. Заміна активної дії на пасивну. Феномени нескінченної стрічки та автовідтворення впливає на час, що людина проводить у додатку. До цих оновлень користувачам потрібно було вдатися до активних дій, щоб продовжувати перегляд контенту: перейти на наступну сторінку, обрати нове відео для перегляду тощо. Після вищевказаних оновлень користувачам напроти тепер потрібно вдатися до активних дій, щоб зупинити перегляд контенту. Такий метод оформлення архітектури дизайну представлений у вигляді автовідтворення YouTube та TikTok, нескінченної стрічки у Instagram та Facebook [6].

Отже, зручність для користувача є одним з ключових факторів успіху того чи іншого цифрового продукту, але, разом з тим, дизайн інтерфейсу може не бути орієнтованим на користувача безпосередньо.

Необхідно зазначити, що дизайн інтерфейсу того чи іншого цифрового продукту можна охарактеризувати за шкалою орієнтованості на користувача:

* користувач та його досвід є головним фактором для дизайнерів інтерфейсу (радикально з одного боку);

* для дизайнерів інтерфейсу того чи іншого проекту головним фактором у робочому процесі є будь що відмінне від безпосереднього користувача, незважаючи на будь-який негативний вплив на користувача (радикально з іншого боку).

У висновку з аналізу маніпулятивних методів у дизайні виноситься ієрархічність вказаних за суб'єктивним впливом на користувача. За шкалою від 1 до 5, де 1 - це найбільш м'які маніпулятивні методи, які у своєму результаті здатні лише на невеликий проміжок часу затримати або відволікти користувача, а 5 - це найбільш жорсткі методи маніпуляцій [7], які у своєму складі мають вплив на емоційний та психологічний стан користувача:

1) інтерференція інтерфейсу;

2) перешкоди;

3) набридання;

4) вимушені дії;

5) елементи емоційно-психологічного впливу.

З метою підтвердження викладеного вище було проведено дослідження. Об'єктом вивчення було обрано по три екземпляри цифрових сервісів кожної бізнесової моделі за видами: безкоштовний, умовно безкоштовний та платний сервіси з точки зору доступу до певного функціоналу для користувача, та були обрані таким чином, щоб до різних груп за видами бізнесової моделі потрапили сервіси, які є аналогами один одного. Таким чином, у якості платного аналогу безкоштовного сервісу Facebook був досліджений сервіс Mighty Networks; а платного аналогу умовно безкоштовного сервісу SoundCloud - сервіс Apple Music. Додаткові сервіси були обрані як об'єкти дослідження для більш репрезентативної вибірки. Аналіз дослідження проводився на поверховому рівні за принципом пошуку наявності тих маніпулятивних методів, з якими зустрічається статистично значна кількість саме постійних користувачів.

Встановлено, що безкоштовні сервіси мають найбільші тенденції до вмісту кожного із вказаних методів маніпуляцій. Зокрема, саме елементи емоційно-психологічного впливу кількісно та якісно переважають у присутності за усі інші методи. Архітектура UX/UI дизайну сервісів Facebook, Instagram, TikTok та Twitter має специфічну будову, яка розрахована на затримання користувача якнайдовше за використанням сервісу (Barnhart, 2017). У порівнянні із останнім комплексним аналізом [8] UX/UI дизайну вказаних вище сервісів, станом на початок 2023 року був значно знижений вміст кількісно та якісно методів інтерференції інтерфейсу, перешкод, набридання та вимушених дій, яким на заміну прийшли відносно нові та більш різноманітні методи елементів емоційно-психологічного впливу [9]. У результаті це значно підвищило якість UX/UI дизайну цих сервісів з точки зору зручності взаємодії з користувачем та статистично вплинуло на проміжок часу, що середній користувач проводить за використанням певного цифрового продукту.

Умовно-безкоштовні сервіси на прикладах Audible, SoundCloud та Spotify мають значно менший відсоток присутності методу елементів емоційно -психологічного вплив. З точку зору UX/UI дизайну цих сервісів перевага надається методам інтерференції інтерфейсу та перешкод, що сконцентровані саме навколо функцій управління платними підписками та іншою внутрішньою продукцією.

Водночас платні сервіси на прикладах Apple Music, YouTube Music та Mighty Network є найбільш екологічними з погляду взаємодії з користувачем. Окремо у результаті аналізу сервісу Mighty Network не було знайдено жодної ознаки того чи іншого методу маніпуляцій в UX/UI дизайні [10].

У висновку з аналізу тенденцій використання маніпулятивних методів в UX/UI дизайні зазначається кореляція між бізнесовою моделлю цифрового сервісу та архітектури UX/UI дизайну. За наведеними прикладами спостерігаються статистично більші тенденції до вмісту методів маніпуляцій в UX/UI дизайні у разі більшої незалежності сервісу від отримання прибутку напряму від користувачів.

Варто зауважити, що сервіси Facebook, Instagram, Twitter та TikTok у середньому сукупно до 98% свого прибутку мають з продажу рекламних місць, що робить рекламодавців основним джерелом прибутку компаній, що володіють вказаними вище сервісами. Одночасно з цим встановлено, що основними методами маніпуляції в UX/UI дизайні вищевказаних сервісів є методи елементів емоційно-психологічного впливу, що впливають на час, який користувач в середньому проводить за використанням певного сервісу в бік його збільшення. Методи маніпуляцій за вказаними прикладами працюють безпосередньо у тій сфері, на якій концентрується основне джерело прибутку. Очевидним є той факт, що збільшення часу користувача в середньому за використанням сервісу призведе до можливості зі сторони власників сервісів демонстрації більшої кількості рекламних пропозицій, отже до можливості збільшення отриманого прибутку від рекламодавців.

Сервіси Spotify, SoundCloud та Audible у середньому сукупно до 80% свого прибутку мають з продажу платних періодичних підписок, що робить платоспроможного користувача основним джерелом прибутку. Тож було встановлено, що основними методами маніпуляції в UX/UI дизайні вищевказаних сервісів є методи перешкод, інтерференції інтерфейсу та набридання.

Методи маніпуляцій за вказаними прикладами працюють безпосередньо у тій сфері, на якій концентрується основне джерело прибутку. Ефективність таких методів у цьому прикладі порівняно з ефективністю методу елементів емоційно-психологічного впливу, що спостерігався у безкоштовних сервісів, залишається сумнівною та відкритою до подальших досліджень. Однак ці методи фактично сконцентровані саме на сфері основного джерела прибутку [10].

Проте платний сервіс Mighty Network, або сервіси YouTube Music та Apple Music, які є лише незначною частиною прибутків в рамках більш великого проекту, не мають тенденції до використання у своєму дизайні жодних з методів маніпуляцій в UX/UI дизайні або мають дуже незначний кількісний та якісний вміст вказаних методів. Основним джерелом даних сервісів є сам користувач, на відміну від наведених до прикладу безкоштовних сервісів, де фактичний користувач не є джерелом прибитку, та умовно безкоштовних сервісів, де джерелом прибутку є лише та частка користувачів, що придбали платну періодичну підписку.

У висновку зазначимо, що фокус роботи UX/UI дизайнерів змінюється залежно від типу бізнесової моделі цифрового продукту: платний, умовно безкоштовний або безкоштовний та залежно від основного джерела прибутку в межах безкоштовних та умовно безкоштовних проектів [10].

У разі роботи над безкоштовними або умовно безкоштовними проектами UX/UI дизайнери використовують низку маніпулятивних за своїм впливом на користувача методів залежно від основних джерел прибутку. Як наслідок, у межах безкоштовних проектів користувач як суб'єкт перестає бути користувачем теоретично та стає продуктом з точку зору UX/UI дизайнерів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що було вперше досліджено вплив економічних чинників на роботу UX/UI дизайнерів над цифровими сервісами. Також удосконалено розуміння UX/UI дизайну.

Висновки

Проведене дослідження дозволило отримати наступні висновки. У першу чергу було встановлено та систематизовано актуальні методи маніпуляцій користувачем в UX/UI дизайні. За шкалою від 1 до 5, де 1 - це найбільш м'які маніпулятивні методи, які у своєму результаті здатні лише на невеликий проміжок часу затримати або відволікти користувача, а 5 - це найбільш жорсткі методи маніпуляцій, які у своєму складі мають вплив на емоційний та психологічний стан користувача: інтерференція інтерфейсу (1); перешкоди (2); набридання (3); вимушені дії (4); елементи емоційно-психологічного впливу (5).

Згідно з результатами практичного дослідження встановлено, що безкоштовні сервіси на прикладах мають найбільшу тенденцію до вмісту повного зазначеного списку методів маніпуляцій якісно та кількісно. При тому тенденція усіх оновлень з 2019 по кінець 2022 року схиляється до більшого використання саме методу елементів емоційно-психологічного впливу. При цьому умовно безкоштовні сервіси на прикладах мають значно меншу концентрацію методів маніпуляцій користувачем в UX/UI дизайні порівняно з безкоштовними сервісами. При тому сутність методів схиляється до інтерференції інтерфейсу та перешкод. Водночас платні сервіси на прикладах не мають тенденції до вмісту жодних з вказаних методів маніпуляцій користувачем в UX/UI дизайні або мають статистично незначний їх вміст.

Загалом у роботі встановлено чітку закономірність між джерелом прибутку певного сервісу та його вмістом методів маніпуляцій користувачем в UX/UI дизайні. Принцип роботи дизайнерів інтерфейсів змінюється залежно від бізнесової моделі певного проекту, тобто від цілей, які сприяють збільшенню прибутковості сервісу у рамках певної бізнесової моделі.

Література

1. Most popular social networks worldwide as of October 2019, ranked by number of active users. 2019. URL: https://www.statista.com/statistics/ 272014/global-social-networks-ranked-by-number-of- users/ (дата звернення 10.09.2023).

2. Gray C., Kou Y., Battles B., Hoggatt J., Toombs A. The Dark (Patterns) Side of UX Design. Conference on Human Factors in Computing SystemsAt: Montreal, QU, Canada. 2018. DOI: 10.1145/3173574.3174108.

3. Price C. The secret ways social media is built to be addictive. Science Focus. 2018. URL: https://www.sciencefocus.com/future- technology/trapped-the-secret-ways-social-media-is- built-to-be-addictive-and-what-you-can-do-to-fight- back (дата звернення 10.10.2023).

4. Biolcati R., Mancini G., Virginia P., Mugheddu V. Facebook Addiction: Onset Predictors. Journal on Clinical Medicine, 2018. № 7(6). Р. 1-12. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm7060118.

5. Kaye A. Facebook Use and Negative Behavioral and Mental Health Outcomes. Journal of Addiction Research & Therapy. 2018. Vol 10(1). Р. 375. DOI: 10.4172/2155-6105.1000375.

6. Dillard-Wright D. B. Technology Designed for Addiction. Psychology Today, 2018. URL: https:// www.psychologytoday.com/us/blog/boundless/201801/ technology-designed-addiction (дата звернення: 10.10.2023).

7. Hou Y., Xiong D., Jiang T., Song L., Wang Q. Social Media addiction: Its impact, meditation, and intervention. Cyberpsychology: Journal of Psychosocial Research on Cyberspace, 2019. Vol. 13(1). Art. 4. DOI: https://doi.org/10.5817/CP2019-1-4.

8. Andalibi N., Buss J. The Human in Emotion Recognition on Social Media: Attitudes, Outcomes, Risks. Conference: Proceedings of the ACM SIGCHI Conference on Human Factors in Computing Systems (CHI) 2020. DOI:10.1145/3313831.3376680.

9. Brignull H., Miquel M., Rosenberg J., Offer J. Dark Patterns-User Interfaces Designed to Trick People. Proceedings of the Poster Presentation, Australian Psychological Society Congress, Sydney, NSW, Australia, 2015. Р. 21-23. URL: https://scholar. google.com/citations?view_op=view_citation&hl=en& user=HABCZisAAAAJ&citation_for_view=HABCZis AAAAJ:Tyk-4Ss8FVUC (дата звернення: 10.09.2023).

10. Barnhart B. Everything you need to know about social media algorithms. Sprout Social. 2021. URL: https://sproutsocial.com/insights/social-media-algorithms/ (дата звернення: 10.09.2023).

References

1. Most popular social networks worldwide as of October 2019, ranked by number of active users. (2019). Retrieved from: https://www.statista.com/ statistics/272014/global-social-networks-ranked-by- number-of-users/ [in English].

2. Gray, C., Kou, Y., Battles, B., Hoggatt, J., Toombs, A. (2018). The Dark (Patterns) Side of UX Design. Conference on Human Factors in Computing SystemsAt: Montreal, QU, Canada. DOI: 10.1145/ 3173574.3174108 [in English].

3. Price, C. (2018). The secret ways social media is built to be addictive. Science Focus. Retrieved from: https://www.sciencefocus.com/future-techno logy/trapped-the-secret-ways-social-media-is-built-to- be-addictive-and-what-you-can-do-to-fight-back [in English].

4. Biolcati, R., Mancini, G., Virginia, P., Mugheddu, V. (2018). Facebook Addiction: Onset Predictors. Journal on Clinical Medicine, 7(6), 1-12. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm7060118 [in English].

5. Kaye, A. (2018). Facebook Use and Negative Behavioral and Mental Health Outcomes. Journal of Addiction Research & Therapy, 10(1), 375. DOI: 10.4172/2155-6105.1000375 [in English].

6. Dillard-Wright, D. B. (2018). Technology Designed for Addiction. Psychology Today, URL: https://www.psychologytoday.com/us/blog/boundle ss/201801/technology-designed-addiction [in English].

7. Hou, Y., Xiong, D., Jiang, T., Song, L., Wang, Q. (2019). Social Media addiction: Its impact, meditation, and intervention. Cyberpsychology: Journal of Psychosocial Research on Cyberspace, 13(1), article 4. https://doi.org/10.5817/CP2019-1-4 [in English].

8. Andalibi, N., Buss, J. (2020). The Human in Emotion Recognition on Social Media: Attitudes, Outcomes, Risks. Conference: Proceedings of the ACM SIGCHI Conference on Human Factors in Computing Systems (CHI), DOI: 10.1145/3313831.3376680 [in English].

9. Brignull, H., Miquel, M., Rosenberg, J., Offer, J. (2015). Dark Patterns-User Interfaces Designed to Trick People. Proceedings of the Poster Presentation, Australian Psychological Society Congress, Sydney, NSW, Australia, 21-23. Retrieved from: https://scholar.google.com/citations?view_op=view_citation&hl=en&user=HABCZisAAAAJ&citation _for_view=HABCZisAAAAJ:Tyk-4Ss8FVUC [in English].

10. Barnhart, B. (2021). Everything you need to know about social media algorithms. Sprout Social. Retrieved from: https://sproutsocial.com/insights/social-media-algorithms/ [in English].

Размещено на Allbest.ru