Організація навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями засобами штучного інтелекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями засобами штучного інтелекту

Задоріна Ольга Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри математики і методики її навчання, факультету початкового навчання, Південноукраїнський національний педагогічний університет ім.К.Д.Ушинського, м.Одеса

Качан Тетяна Василівна викладач математики, комісія фізико-математичних дисциплін, ВСП «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету», м. Одеса

Задорін Володимир Володимирович викладач інформатики, комісія фізико-математичних дисциплін, ВСП «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету», м. Одеса

Анотація

У цій статті розглянуто питання щодо активізації освітніх програм за допомогою сучасних інформаційних технологій. Установлено, що базові знання штучного інтелекту в системі освіти та наукових пошуках здобувачів освіти вищих навчальних закладів (ВНЗ) спрямовано на формування адаптивного, ефективного та якісного процесу здобуття знань в умовах становлення інформаційного суспільства. У цьому дослідженні проаналізовано поняття «штучний інтелект» з точки зору наукових теорій, основних наукових ідей і досліджень, загальноприйнятих вітчизняними та зарубіжними вченими. Актуальність наукового дослідженння підтверджується тим, що сучасні випускники ВНЗ повинні набути необхідних компетенцій, зокрема цифрових навичок. В основних результатах дослідження представлено віртуальних помічників - чат-ботів (ChatGPT, Thinkster, Alta by Knewton, Querium та ін.) та онлайн-платформи (Moodle, Google Meet та ін.) та описано їхні основні характеристики, переваги та використання в освіті. Метою цієї статті є аналіз популярних на цей час інноваційних сервісів штучного інтелекту, що дають змогу активізувати діяльність здобувачів освіти шляхом механізованої роботи комп'ютерів і реалізовувати освітню діяльність за індивідуальними освітніми траєкторіями. Виявлено, що віртуальна реальність як новий організаційний соціальний простір призводить до планомірних, послідовних і систематичних змін у навчальному процесі та науково-дослідній роботі студентів ВНЗ, удосконалення нявних і формування безпрецедентних організаційних форм, типів і методів. Освіта також змінила взаємодію між викладачами й студентами, а також усе освітнє середовище. До того ж, ідентифікація штучного інтелекту як сучасного сучасного освітнього механізму має важливе концептуально-методичне значення в процесі плідної інтеграції освіти і науки. У висновку визначено перспективний напрям і тенденцію розвитку штучного інтелекту у вищій освіті. Перспективами подальших досліджень є використання штучного інтелекту для перевірки якості отриманих знань здобувачами освіти.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, навчальні парадигми, інноваційні технології, освітній процес, проблеми та можливості.

Abstract

Zadorina Olha Mykolaivna PhD in Pedagogy, Associate Professor of the Department of Mathematics and Teaching Methods the faculty of Primary Education, The State institution “South Ukrainian National Pedagogical university named after K.D.Ushinsky”, Odesa

Kachan Tetiana Vasylivna Mathematics Teacher, Commission of Physical and Mathematical Disciplines Odessa Technical Professional College, Odessa National University of Technology, Odesa

Zadorin Volodymyr Volodymyrovych Computer Science Teacher, Commission of Physical and Mathematical Disciplines Odessa Technical Professional College, Odessa National University of Technology, Odesa

ORGANISATION OF TRAINING ACCORDING TO INDIVIDUAL EDUCATIONAL TRAJECTORIES BY MEANS OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE

The study considered the issue of activating educational programs using modern information technologies. The study showed that the knowledge base of artificial intelligence in the world system of higher educational institutions and scientific research of students is aimed at the formation of an adaptive, efficient and high-quality process of knowledge acquisition in the conditions of the formation of an information society. The article analyzed the concept of "artificial intelligence" from the point of view scientific theories, basic scientific ideas and research, generally accepted by domestic and foreign scientists. The importance of scientific research is justified by the fact that modern university graduates need to acquire the necessary competencies, especially digital skills. The main research results reveal the main features and advantages of virtual assistants - chatbots (ChatGPT,

Thinkster, Alta by Knewton , Duolingo, Querium, etc.) and online platforms (Moodle, Google Meet, etc.), their main capabilities and advantages, the educational process, and their use in this process. The purpose of this article is the analysis of innovative artificial intelligence services that are currently widely used. Artificial intelligence, thanks to the mechanized operation of computers, can help mobilize users, educate and implement educational activities that correspond to the educational trajectory of individuals. Virtu reality as a new organizational social space contributes to planned, consistent and systematic changes in educational processes and scientific and research activities of students in higher educational institutions, improving existing organizational forms, creating unprecedented organizational forms, types and methods. identification of AI as a modern and innovative educational mechanism has an important conceptual and methodological significance in the process of effective integration of education and science. In conclusion, this article provides an idea of the directions and trends in the development of artificial intelligence in higher education.

Keywords: information and communication technologies, educational paradigms, innovative technologies, educational process, problems and opportunities.

Постановка проблеми

Глобальні зміни в українській освіті - це напрям на сучасний освітній процес, надання більшої свободи, комфорту для учнів, оновлені навчальні програми, можливості для індивідуалізації освітніх програм й акцент на реалізації індивідуальних освітніх траєкторій за допомогою штучного інтелекту.

Завдяки вищезазначеним критеріям є змога створити умови для гармонійного розвитку особистості, яка здатна до саморозвитку.

Визначено, що освітня програма кожного здобувача освіти індивідуальними освітніми траєкторіями засобами штучного інтелекту регламентується ресурсами, необхідними для виконання навчальної програми має реалізовуватися з урахуванням ресурсів, наявних у закладах освіти та інших організаціях, що провадять освітню діяльність. Цей процес здійснюється на основі індивідуальних інноваційних програм розвитку, розроблених педагогічним колективом у співпраці з учнями та їхніми батьками.

Нині інформаційно-комунікаційні технології інтенсивно впроваджуються в освіту. Штучний інтелект застосовується в повсякденному житті й усе частіше використовується в освіті. Майбутнє освіти пов'язане з досягненнями нових технологій. Водночас досягнення в галузі штучного інтелекту відіграють важливу роль в освіті, створюючи нові можливості, але водночас породжуючи багато проблем у функціонуванні й структурі навчальних закладів та їхніх навчальних програм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значна кількість науковців досліджують особливості організації навчання за допомогою штучного інтелекту, який є інноваційним механізмом у сучасному світі. Наприклад, І. Візнюк, Н. Буглай, Л. Куцак, А. Поліщук, В. Киливник розглянули можливості використання штучного інтелекту для ефективного традиційного й дистанційного навчання студентів. Актуальними інструментами для цього є мобільні застосунки, що є помічниками викладачів [1].

О. Задоріна, Т. Качан, В. Задорін, Н. Варга дослідили стан і тенденції сучасної освіти й визначили, що штучний інтелект є потрібним інноваційним інструментом для стійкості розвитку навчальних програм і методик [2]. У. Кірієнко підтверджує цю думку і вказує на те, що без цифровізації освіти неможливо реалізувати конкретні проєкти чи розширити освітні послуги на цей час [3]. В. Корольов висвітлює шляхи правильного використання штучного інтелекту, який має функціонувати на двох основних принципах: академічній доброчесності й стане помічником для здобувачів освіти в навчанні [4].

Дослідники І. Краснощок, О. Демченко, Т. Кравцова вважають, що процес використання штучного інтелекту в навчанні має забезпечити розвиток необхідних компетентностей у здобувачів освіти, які згодом можуть використати свої вміння і навички на сучасному ринку [5]. М. Мар'єнко,

В. Коваленко під час практи підтвердили, що штучний інтелект застосовують для машинного й дослідницького навчання [6]. Освіта є важливою інвестицією в розвиток людського капіталу, а штучний інтелект може створити умови за індивідуальними освітніми траєкторіями й забезпечить персоналізоване, інтервальне, адаптивне оцінювання, систематизований навчальний процес і науково-дослідницьку роботу, уважає О. Панухник [7].

Г. Розлуцька, Є. Гайович, В. Назаров дослідили питання штучного інтелекту як дидактичного засобу для підвищення доступності та зміни парадигми [8]. Крім того, дослідники Я. Сікора,

Н. Марчук, В. Нестеров уважають, що під час використання штучного інтелекту можна обробляти значні обсяги даних з можливістю створити персоналізоване освітнє середовище [9]. І. Сілютіна розглядає можливість входження української освіти в міжнародний простір, а штучний інтелект як один із засобів інформаційно-комунікаційних технологій допоможе змінити форми, методи й освітні процеси навчання [10].

Дослідження Л. Сущенко, О. Андрющенко, П. Сущенко присвячено перспективним напрямам цифрової трансформації, а саме набуття цифрової компетентності. Зокрема змодельовано процес набуття цієї компетентності [11].

М. Шишкіна, Ю. Носенко виявили, що в умовах сучасності освіта проходить важкий період з поширенням цифрових технологій. Зокрема розглянуто, як штучний інтелект покращує роботу для вчителів і викладачів [12].

Мета статті - проаналізувати сервіси, які організовують взаємодію між комп'ютерами та людьми на основі природної мови: чат-боти, голосові помічники, особливо ChatGPT, як інтерактивні репетитори, які надають персоналізовану допомогу в навчанні студентів, ураховуючи вищезазначені сервіси штучного інтелекту, як визначити індивідуальні освітні траєкторії студентів, ураховуючи сервіси штучного інтелекту.

Виклад основного матеріалу

сервіс chatgpt інтерактивний навчання студент

Використання інтернет-ресурсів в освіті стає важливим етапом у досягненні високої результативності. Цифрова трансформація освіти стає каталізатором реформування всієї освітньої галузі, що є ключовим питанням для багатогранного розвитку інформаційного суспільства України [2]. Ефективність навчального процесу залежить від актуальності, точності й оперативності інформації, яку отримують здобувачі вищої освіти. Цього можна досягти завдяки комплексному використанню сучасних інформаційних систем. Використання таких інструментів означає, що студенти мають необмежений доступ до онлайн-ресурсів, уключаючи електронні підручники й лекції, сучасні освітні бази даних і предметні довідники, навчально-методичні посібники, предметно-орієнтовані середовища, а також використання комп'ютерних ілюстрацій для різноманітних видів діяльності.

І. Краснощок, О. Демченко та Т. Кравцова наголошують, що одним із основних чинників, що сприяє успіху в сучасному суспільстві, є наявність розвинених м'яких навичок, які можуть набути здобувачі освіти в навчальних закладах. Розвиток і підтримка цих навичок у навчальних програмах і педагогічних підходах є стратегічно важливим. Однак, розвиток «м'яких навичок» в українських навчальних закладах вимагає використання інноваційних методів [5]. Інтерактивне навчання, проєктне навчання, робота в команді та використання інформаційно-комунікаційних технологій - це далеко не повний перелік інноваційних підходів, які забезпечують ефективний розвиток м'яких навичок учнів.

Слід зазначити, що в умовах сучасності необхідно реформувати методи викладання й основні навчальні програми, щоб якомога більше зосередитися на критичному мисленні та навичках вирішення проблем. Цього можна досягти шляхом залучення більшої кількості студентів й учнів до практичного навчання та заохочення викладачів до використання більш сучасних методів викладання, особливо штучного інтелекту.

Штучний інтелект (ШІ) - це здатність цифрових пристроїв виконувати завдання, притаманні розумним організмам. У людини основа інтелекту - це біологічні нейрони, у комп'ютерах - штучні нейрони.

Штучні нейрони - це математичні функції та моделі біологічних нейронів; варіант ШІ - нейронна мережа. Якою б розумною не була нейромережа, вона є продуктом людської діяльності, що дає змогу змінювати логічні й складні алгоритми [1].

Хоч освітній сектор не був початківцем у впровадженні штучного інтелекту, проте, багато освітніх програм і застосунків використовують цю технологію вже сьогодні. Штучний інтелект як галузь сучасної науки впроваджують у наше життя і все частіше використовують в освіті. Майбутнє освіти пов'язане з досягненнями нових технологій. Водночас досягнення в галузі штучного інтелекту відіграють важливу роль в освіті, відкриваючи нові можливості, але й створюючи багато проблем у роботі й структурі навчальних закладів.

Штучний інтелект можна розділити на два типи: штучний інтелект на основі правил і штучний інтелект на основі машинного навчання. ШІ на основі правил використовує правила прийняття рішень, щоб генерувати або пропонувати рекомендації чи рішення для певного запиту. Одним із прикладів є система інтелектуального репетитора, яка надає студентам граматику й конкретні відгуки.

Штучний інтелект, заснований на машинному навчанні, є потужнішим, оскільки (орієнтовані на комп'ютер) машини можуть насправді навчатися та ставати кращими із часом, особливо під час обробки великих багатошарового набору даних. В освіті інструменти штучного інтелекту на основі машинного навчання можна використовувати для різноманітних завдань, таких як моніторинг діяльності здобувачів освіти й побудова моделей, які точно передбачають результати їх поведінки. У межах штучного інтелекту є ще обробка природної мови, яка використовує програмне забезпечення для розуміння, прогнозування, перекладу та запису текстового вмісту. Фахівці досліджують способи використання штучного інтелекту на основі мовлення для діагностики читання й інших академічних проблем [6].

Сьогодні використання машинного штучного інтелекту набуло визнання в освіті. Основні компоненти освітніх систем, задіяні за допомогою штучного інтелекту, зображено на Рисунку 1.

Рис.1. Компоненти освітніх систем на основі штучного інтелекту Джерело: складено на основі [9]

Тема штучного інтелекту в освіті пов'язана з його величезним світовим науковим потенціалом, який зростає з кожним днем, а розкриття його сутності чекає на практичні рішення. Так, сьогодні активно публікується значна кількість наукових праць, упроваджуються системи розпізнавання тексту й персоналізовані адаптивні навчальні програми, які коригують зміст освіти в межах окремих освітніх компонентів на основі аналізу результатів навчання учнів. Усе більшої актуальності набувають предиктивний аналіз, інтервальне навчання, автоматичне оцінювання результатів навчання з можливістю аналізу відповідей і надання персоналізованої підтримки, застосовують віртуальні помічники - чат-боти (ChatGPT, Thinkster, Alta by Knewton, Duolingo, Querium тощо) та онлайн-платформи (Moodle, Google Meet тощо) [7]. Електронні засоби зв'язку, соціальні мережі, онлайн-платформи навчання, застосунки й чат-боти допомагають якісному практичному навчанню в умовах карантину, дистанційного навчання та сьогодення [13]. Отримані знання дають змогу здобувачам освіти постійно займатися самоосвітою, розширюючи спектр засобів навчання, що використовуються щоденно протягом життя. Крім того, комплексне поєднання традиційних підходів і можливостей високих технологій допомагає їм будувати траєкторію професійного розвитку та працювати з навчальним матеріалом, онлайн-методами, розвивати креативне й логічне мислення.

Найбільш популярними є чат-боти - інструменти, що підтримують онлайн-навчання. Чат-боти можна класифікувати за різними критеріями, наприклад, за типом технології, що використовують, її можливостями та сферою застосування. Згідно з останніми дослідженнями та публікаціями, дослідники по-різному підходять до класифікації чат-ботів. Найпоширенішими є чат-боти, направлені виключно на діалог щодо певної теми; ті, що встановлюються на сайтах або в месенджерах; чат-боти зі змішаною моделлю інтерфейсу, призначені для одночасного використання клієнтами без необхідності звертатися до працівника.

Чат-боти мають низку переваг:

- надають постійну допомогу студентам й учням, не втрачаючи терпіння;

- надають унікальний спосіб взаємодії з користувачами за допомогою взаємодій, необхідних для навчального процесу;

- працюють протягом тривалого часу;

- зберігають історію спілкування з користувачем і дозволяють користувачеві в будь-який момент переглянути відповіді на раніше поставлені запитання.

Ця функція економить час не лише здобувачам освіти, але й викладачам, при цьому надаючи змогу студентам миттєво отримати необхідну інформацію в будь-який час, а викладачам - більш ефективно використовувати свій час для розробки навчальних матеріалів і більш тісної співпраці зі своїми студентами.

Чат-боти можуть виконувати багато різних функцій. Найпоширеніші функції - відповіді на запитання користувачів; пошук даних на вебсайтах; консультації з технічних питань; бронювання готелів, квитків, ресторанів, кафе й кінотеатрів.

Чат-боти можуть багато разів перечитувати перекладені слова та вимови. Іншими словами, вони відіграють важливу роль репетитора в онлайн- навчанні. На основі результатів навчання, таких як оцінка, якість і швидкість засвоєння матеріалу, навчання може бути адаптоване до особливостей, потреб і розумових здібностей кожної людини.

Система штучного інтелекту дає змогу навчальним закладам створювати індивідуальні навчальні профілі. На основі цього викладачі можуть оцінювати здібності студентів і значно покращувати їхні знання й академічну успішність.

Використання голосових асистентів в онлайн-освіті також є позитивним і корисним. Студенти можуть застосовувати ці інструменти для взаємодії з матеріалом і задоволення своїх інформаційних потреб. Замість традиційних роздаткових матеріалів викладачі надають студентам голосові повідомлення і поради. Така практика, яка зменшує навантаження на людину, є одним з найкращих прикладів використання ШІ. На рівні навчальних закладів штучний інтелект також дає змогу організовувати навчальний процес, керувати викладацьким складом, контролювати успішність студентів і виконувати адміністративні завдання.

Одним з відомих чат-ботів сучасності є саме ChatGPT, розроблений OpenAI. За допомогою нейронних мереж він аналізує мову користувача, дозволяючи користувачеві вести розмови, відповідати на запитання, знаходити ідеї та надавати пропозиції. ChatGPT відрізняється від інших помічників і ботів тим, що він вибирає відповіді на основі даних, які має. Тобто це не інформація, отримана з пошуку пошукової системи, а унікальний текст, що написала машина [4].

Як інструмент штучного інтелекту, Chat GPT також має свої переваги й недоліки. Виділено найважливіші та варті уваги аспекти корпоративного електронного навчання. Переваги електронного навчання для здобувачів освіти:

- може автоматизувати й полегшити щоденні завдання, пов'язані з розробкою навчальних матеріалів;

- допоможе знайти нові ідеї для створення навчального контенту;

- полегшить збір й аналіз навчального матеріалу для вивчення, дозволяючи заощаджувати час на самостійних пошуках в інтернеті;

- дає змогу створити чернетки, які можна використовувати для розробки навчальних курсів і заходів.

Недоліки й обмеження під час використання корпоративного електронного навчання:

- ChatGPT не є пошуковою системою, тому можуть виникати помилки;

- перед розробкою навчальних матеріалів слід перевірити якість і точність інформації;

- це нейромережа, а нефахівець у конкретній галузі, тому може не вистачати глибоких знань з відповідних предметів;

- дані, що генерує чат-бот, обмежені 2021 роком.

Ще одниим актуальним чат-ботом є Thinkster. Він використовує штучний інтелект, щоб надавати персоналізовані послуги з навчання математики. Користувачі спочатку отримують тестовий текст, після чого штучний інтелект може відповідним чином коригувати запитання залежно від знань користувача й уміння навчатися. Thinkster поєднує штучний інтелект з навчанням учителів математики в режимі реального часу. Користувачі також можуть використовувати персоналізацію, щоб підготувати здобувачів освіти до цілеспрямованого зворотного зв'язку.

Aita by Knewton, використовуючи адаптивне навчання, може виявити прогалини в знаннях здобувачів освіти й надати їм першокласні освітні ресурси зі своєї персональної бази даних. Штучний інтелект в цьому разі є підручником, який виявляє й усуває будь-які прогалини в знаннях. Існує альтернативний застосунок, який також може допомогти з навчанням.

Слід зазначити, що загалом використання штучного інтелекту може мати негативний характер. Основні ризики його використання зазначено на Рисунку 2.

Рис. 2. Ризики використання штучного інтелекту у вищій освіті Джерело: складено авторами на основі [9]

Незважаючи на численні недоліки, необхідно підкреслити низку важливих переваг штучного інтелекту для освітніх систем:

- системи штучного інтелекту адаптуються до навчальних потреб і цілей кожного студента на основі його індивідуальних сильних і слабких сторін;

- системи штучного інтелекту аналізувати й спостерігати за поточним стилем навчання та здібностями студента й надавати індивідуальний контент і шаблони підтримки;

- штучний інтелект оцінює письмові відповіді, а також закриті відповіді у вигляді тестів;

- штучний інтелект дає змогу учням робити випадкові помилки як невід'ємну частину навчання й отримувати зворотній зв'язок у режимі реального часу для внесення необхідних коректив;

- адаптивне навчання використовується на початкових етапах, поступово переходячи від одного етапу до іншого, доповнюючи попередній;

- штучний інтелект може дозволити всім учням отримати доступ до освіти на вимогу, наприклад, читання контенту учням з вадами зору;

- штучний інтелект може бути використано й представлено в освіті для навчання і розвитку базових навичок для дітей і дорослих через презентацію інтерактивних ігор;

- штучний інтелект може підтримувати створення навчального контенту, наприклад, штучний інтелект, який перетворює голос на текст.

О. Задоріна, Т. Качан, В. Задорін та Н. Варга виявили, що науково- методичні дослідження з питань е-освіти та підтримки е-педагогіки є актуальними для розбудови системи відкритої когнітивної освіти, зокрема, створення педагогічних засад цифрової освіти людства, упровадження електронного навчання у формальну, неформальну й інформальну освіту, моніторинг стану, тенденцій і розвитку електронної освіти відповідно до міжнародних стандартів й індикаторів, широке використання суб'єктами педагогічного процесу освіти штучних інтелектів, зокрема навчальних роботів, мобільних вебпристроїв й інших комп'ютерних засобів навчання [2]. Відповідно до цього важливо зберігати інформаційну безпеку, сприяти захисту інформації та протидіяти інформаційним загрозам в освітніх і наукових системах. Компанія ChatGPT сподівається зрештою створити те, що дослідники називають штучним загальним інтелектом (A.G.I.). В їхніх планах удосконалити чат-бот так, щоб він міг робити все, що може робити людський мозок. Щоб штучний інтелект став загальним штучним інтелектом, він повинен розуміти весь фізичний світ.

Незрозуміло, чи можуть системи навчитися імітувати людські міркування та здоровий глузд за допомогою методів, які використовуються для створення технологій, таких як GPT-4. Можливо, знадобляться нові прориви [4]. Постійний розвиток обробки й розуміння природної мови є фундаментальним аспектом чат-ботів зі штучним інтелектом. У майбутньому планується розробка важливих алгоритмів, які дозволять чат-ботам ефективніше розуміти людську мову та реагувати на неї. Аналіз речень, розуміння контексту та можливість відповідати на складні запитання також буде серед цих удосконалень.

Чат-боти зможуть розуміти конкретні деталі, що призведе до більшої участі у складних обговореннях і надання персоналізованих відповідей. Очікується більш природна взаємодія між людьми та штучним інтелектом, стирання відмінностей між спілкуванням людини та штучним інтелектом.

Висновки

Розвиток штучного інтелекту у вищій освіті вважається ключовим трендом сучасності. Його використання в навчальному процесі має великий потенціал для підвищення якості та персоналізації навчання здобувачів вищої освіти. Адаптивність штучного інтелекту та його здатність обробляти великі обсяги даних можуть створити персоналізоване освітнє середовище, яке враховує сильні та слабкі сторони кожного учня та його унікальні потреби. Однак, важливо враховувати всі можливі ризики впровадження таких технологій в освітні заклади, приділяючи особливу увагу конфіденційності даних, етичним питанням і необхідності ефективного навчання вчителів. Пошук балансу між інноваціями та дотриманням етичних стандартів, а також вирішення проблемних питань буде критичним для повного використання потенціалу штучного інтелекту в персоналізованому навчанні.

Перспективами подальших досліджень є використання штучного інтелекту для перевірки якості отриманих знань здобувачами освіти.

Література

2. Задоріна О. М., Качан Т. В., Задорін В.В., Варга Н. І. Сучасні технології в освіті: потенціал та тенденції розвитку. Академічні візії. 2023. № 19. С. 24-34. http://dx.doi.org/ 10.5281/zenodo.7936943

3. Кірієнко У. В. Цифрова трансформація освітнього простору: тенденції, кейси, обмеження. Аналітичний вісник у сфері освіти й науки: довідковий бюлетень ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. 2023. № 17. С. 67-82. http://surl.li/qezlo

4. Корольов В. В. Використання штучного інтелекту в освітньому середовищі ЗВО. Перспективи та інновації науки. 2023. № 14(32). С. 228-236. http://perspectives.pp.ua/ index.php/pis/article/view/6869/6909

5. Краснощок I., Демченко О., Кравцова Т. Практичні аспекти розвитку soft skills в освітніх закладах України: використання інноваційних методик та технологій. Перспективи та інновації науки. 2023. №10(28). С. 246-256. https://doi.org/10.52058/27864952-2023- 10(28)-246-256

6. Мар'єнко М., Коваленко В. Штучний інтелект та відкрита наука в освіті. Фізико- математична освіта. 2023. №38(1). С. 48-53. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-007

7. Панухник О. Штучний інтелект в освітньому процесі та наукових дослідженнях здобувачів вищої освіти: відповідальні межі вмісту ТТТІ. Галицький економічний вісник. 2023. №4(83). С. 203-211. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.04.202

8. Розлуцька Г. М., Гайович Є. Ф., Назаров В. С., Штучний інтелект як інноваційний дидактичний засіб. Інноваційна педагогіка. 2023. №63(2). С. 203-206. https://doi.org/10.32782/ 26636085/2023/63.2.41

9. Сікора Я. Б., Марчук Н. А., Нестеров В. Ф. Технології майбутнього: роль штучного інтелекту у персоналізованому навчанні. Наука і техніка. 2024. №1(29). С. 526-537. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-1(29)-526-537

10. Сілютіна І. М. Етичні та правові аспекти впровадження систем штучного інтелекту в освітній процес у вищій школі. Вісник науки та освіти. 2023. №10(16). С. 850-862. https:// doi.org/10.52058/2786-6165-2023-10(16)-850-862

11. Сущенко Л. О., Андрющенко О. О., Сущенко П. Р. Цифрова трансформація закладів вищої освіти в умовах діджиталізації суспільства: виклики і перспективи. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2022. №5. С. 146-151. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5. 2022.spec.2.28

12. Шишкіна М., Носенко Ю. Перспективні технології з елементами штучного інтелекту для професійного розвитку педагогічних кадрів. Фізико-математична освіта. 2023. №38(1). С. 66-71. https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/13161/1/PERSPEKTYVNI% 20TEKhNOLOHII.pdf

13. Ostapenko E., Kovalenko A., Miziuk V., Zarutska O., Zadorina O., Hlazunova I. Traditional pedagogical approaches in the context of higher education digitalization. Journal of Interdisciplinary Research. 2022. №12(2). P. 44-47. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/37933

References

1. Viznyuk, I. M., Buhlay, N. M., Kutsak, L. V., Polishchuk, A. S., Kylyvnyk, V. V. (2021). Vykorystannya shtuchnoho intelektu v osviti [The use of artificial intelligence in education]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya u pidhotovtsiv fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy, 59, 14-22 [in Ukrainian].

2. Zadorina, O. M., Kachan, T. V., Zadorin, V.V., Varha, N. I. (2023). Suchasni tekhnolohiyi v osviti: potentsial ta tendentsiyi rozvytku [Modern technologies in education: potential and development trends]. Akademichni viziyi, 19, 24-34 [in Ukrainian].

3. Kiriyenko, U. V. (2023). Tsyfrova transformatsiya osvitn'oho prostoru: tendentsiyi, keysy, obmezhennya [Digital transformation of the educational space: trends, cases, limitations]. Analitychnyy visnyk u sferi osvity y nauky: dovidkovyy byuleten' DNPB Ukrayiny im. V. O. Sukhomlyns'koho, 17, 67-82 [in Ukrainian].

4. Korol'ov, V. V. (2023). Vykorystannya shtuchnoho intelektu v osvitn'omu seredovyshchi ZVO [The use of artificial intelligence in the educational environment of higher education institutions]. Perspektyvy ta innovatsiyi nauky, 14(32), 228-236.

5. Krasnoshchok, I., Demchenko, O., Kravtsova, T. (2023). Praktychni aspekty rozvytku soft skills v osvitnikh zakladakh Ukrayiny: vykorystannya innovatsiynykh metodyk ta tekhnolohiy [Practical aspects of soft skills development in educational institutions of Ukraine: use of innovative methods and technologies.]. Perspektyvy ta innovatsiyi nauky, 10(28), 246-256 [in Ukrainian].

6. Mar'yenko, M., Kovalenko, V. (2023). Shtuchnyy intelekt ta vidkryta nauka v osviti [Artificial intelligence and open science in education]. Fizyko-matematychna osvita, 38(1), 48-53 [in Ukrainian].

7. Panukhnyk, O. (2023). Shtuchnyy intelekt v osvitn'omu protsesi ta naukovykh doslidzhennyakh zdobuvachiv vyshchoyi osvity: vidpovidal'ni mezhi zmistu SHI [Artificial intelligence in the educational process and scientific research of students of higher education: responsible limits of content]. Halyts'kyy ekonomichnyy visnyk, 4(83), 203-211 [in Ukrainian].

8. Rozluts'ka, H. M., Hayovych, YE. F., Nazarov, V. S. (2023). Shtuchnyy intelekt yak innovatsiynyy dydaktychnyy zasib [Artificial intelligence as an innovative didactic tool]. Innovatsiyna pedahohika, 63(2), 203-206 [in Ukrainian].

9. Sikora, YA. B., Marchuk, N. A., Nesterov, V. F. (2024). Tekhnolohiyi maybutn'oho: rol' shtuchnoho intelektu u personalizovanomu navchanni [Technologies of the future: the role of artificial intelligence in personalized learning]. Nauka i tekhnika, 1(29), 526-537 [in Ukrainian].

10. Silyutina, I. M. (2023). Etychni ta pravovi aspekty vprovadzhennya systemy shtuchnoho intelektu v osvitniy protses u vyshchiy shkoli [Ethical and legal aspects of the implementation of the artificial intelligence system in the educational process in higher education]. Visnyk nauky ta osvity, 10(16), 850-862 [in Ukrainian].

11. Sushchenko, L. O., Andryushchenko, O. O., Sushchenko, P. R. (2022). Tsyfrova transformatsiya zakladiv vyshchoyi osvity v umovakh didzhytalizatsiyi suspil'stva: vyklyky i perspektyvy [Digital transformation of higher education institutions in conditions of digitalization of society: challenges and prospects]. Naukovyy chasopys NPU imeni M. p. Drahomanova, 5, 146-151 [in Ukrainian].

12. Shyshkina, M., Nosenko, YU. (2023). Perspektyvni tekhnolohiyi z elementamy shtuchnoho intelektu dlya profesiynoho rozvytku pedahohichnykh kadriv [Promising technologies with elements of artificial intelligence for professional development of teaching staff]. Fizyko- matematychna osvita, 38(1), 66-71 [in Ukrainian].

13. Ostapenkok YE., Kovalenko, A., Mizyuk, V., Zaruts'ka, O., Zadorina, O., Hlazunova, I. (2022). Tradytsiyni pedahohichni pidkhody v konteksti tsyfrovizatsiyi vyshchoyi osvity [Traditional pedagogical approaches in the context of digitalization of higher education]. Zhurnal mizhdystsyplinarnykh doslidzhen', 12(2), 44-47.

Размещено на Allbest.ru