Ексформація поспішає на допомогу інформації

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут проблем математичних машин і систем НАН України

Ексформація поспішає на допомогу інформації

Малишев Олег Васильович

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Анотація

«Інформація» - слово, яке в сучасному світі набуло виключно високої уживаності, особливо у зв'язку з винаходом комп'ютера та бурхливим розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Оскільки це слово до цих пір не отримало загальновизнаного наукового тлумачення, наука заборгувала сама собі та суспільству його чітким визначенням, що б набуло загального визнання. У даній роботі наводиться певна аргументація того, що інформацією слід іменувати образно-знаковий внесок у реальність з боку живих істот, наділених психікою, що виражається станом матеріальних об'єктів (процесів і речей). Звуження сфери дії терміну «інформація» частково може компенсуватися впровадженням нового поняття - ексформація, яким пропонується іменувати вхід сенсорної системи живого організму. Ціною прийняття цієї пропозиції стане відмова від деяких стереотипів мислення та мовлення, що склались упродовж тривалого процесу безконтрольного та подекуди недоброчесного використання в науці слова «інформація».

Ключові слова: процес, річ, план Буття, свідомість, образ, знак, інформація, ексформація.

Вступ

На поточний момент можна упевнено констатувати факт відсутності загальноприйнятого визначення/тлумачення поняття «інформація» (це слово до певного моменту буде братися в лапки щоб показати, що його сенс до кінця не зрозумілий), незважаючи на численні спроби це зробити з боку фахівців різних галузей науки і техніки. Особливе прагнення певний час виявляли філософськи налаштовані фізики, які намагались умонтувати «інформацію» у свій фізичний світ. їх намаганням властива відверта двоїстість: з одного боку, сталий ряд фундаментальних фізичних взаємодій ними «офіційно» не поповнюється, а з іншого - будь-яка фізична взаємодія ними фактично визнається «інформаційною» (див., наприклад, роботу [1], присвячену т.з. «феномену науки»). Бажання возвести «інформацію» у ранг однієї з основ Буття, мабуть, граничної межі досягло в [2] у вигляді мема «It From Bit» (усе з біту), який останнім часом активно пропагується - див., наприклад, [3, 4]. Але ж не можна сприймати цю пропаганду серйозно, коли, наприклад, усередині (!) книги [4] дається таке, на мій погляд, дивне визначення «інформації»:

«A general definition of information is the following:

Definition 13.1 о is an instance of information, understood as semantic

content, if and only if:

о consists of n data, for n > 1;

the data are well formed;

the well-formed data are meaningful».

Це, напевно, треба розуміти так: якщо є «щось», але це не дані, або це дані, але не добре сформовані, або це дані, добре сформовані, але не є змістовними, то це «щось» не є «from bit». Світ знову поділився, щонайменше, навпіл.

До речі, узагалі, про яку «інформацію» йдеться? Картина стає ще заплутанішою, якщо згадати відверте застереження Л. Бриллюена [5] щодо його (!) «інформації»: «This will, of course, be different from the current meaning of the word, and the reader should, from now on, keep in mind the fact that our information theory is not dealing with journalistic, or any other common kind of information, but only with the quantities mathematically defined hereinafter"». А на кого ж покладається обов'язок опікуватись науково «інформацією загального виду», зокрема «журналістикою»? І що це таке - «інформація загального виду»?

Зробити більш детальний і повноцінний огляд усіх існуючих точок зору на розуміння поняття «інформація», у рамках даної роботи звісно неможливо. Обмежусь лише посиланням на дві подібні спроби.

Перша з них [6] датується 2003 р., має назву «The Concept of Information», і починається з цікавого уточнення: «The concept of information as we use it in everyday English, in the sense of knowledge communicated, plays a central role in contemporary society». Щодо визначення «інформації» автори далі не пішли. Але вони хоча б мали такий намір і як могли здійснили «всебічний» розгляд усього, що стосується «інформації» - від самої проблематики визначення наукових понять до того, що таке «інформація» у науках про неї. Чи не цікава спроба?

Через 9 років, а саме у 2012 р. був опублікований огляд [7] під назвою «What Is Information?: Why Is It Relativistic and What Is Its Relationship to Materiality, Meaning and Organization», який також претендував на всебічність, але мене особисто не влаштовують відповіді автора на поставлені у назві питання (далі я ще торкнусь цього предмету). Предметна критика цього опусу може слугувати темою окремого дослідження. Тут доведеться обмежитись лише зауваженням про те, що за браком чіткої відповіді на поставлене питання «What Is Information?», слабкими виглядають роздуми автора щодо «релятивістичності» інформації, її відношень з матерією, ментальністю та організацію тощо. Вважаю, що за відсутності остаточного розуміння сенсу самого базового поняття «інформація», не можна уводити у розгляд його види, наприклад, «biotic», «instructional».

Стан наукового розуміння поняття «інформація» можна до певної міри оцінити, зокрема, по відповідних різномовних статтях у Вікіпедії (англомовнаа, україномовна, російськомовна). Але і тут важко угледіти якісь ознаки прогресу. Складається враження, що думка зацікавлених осіб циркулює по замкнутому колу, яке, беручи до уваги наслідки невирішеності питання, ніщо не заважає назвати «порочним».

Деякі витоки виникнення та існування порочного «інформаційного» кола

«Порочне коло», в основному, завдячує своїми виникненням та

існуванням упертому бажанню вбачати наявність якоїсь «інформації» у будь-якій причині, а оскільки будь-який наслідок, у свою чергу, стає для чогось причиною, то кінця цьому бути не може.

Не менш негативним чинником є уперте бажання вважати «інформацію» від природи кількісною сутністю. Це призводить до того, що серйозність будь- якої спроби внести ясність у питання, оцінюється за ступенем вмісту в ній «математики».

Також можна згадати бажання обов'язково вмістити «інформацію» в якусь абстрактну категорію на кшталт «річ», «відношення», «властивість (речі, відношення)» тощо.

Окремого зауваження заслуговує твердження, що інформація - це не матерія і не енергія.

Неважко зрозуміти, що вирішенням проблеми стане обґрунтований розрив цього кола. Отже, ідемо на розрив, спираючись на думку «It is well known that definitions are not true or false, but more or less fruitful» [6], яка, якщо не прикладати її до математики, виглядає напрочуд тверезою. І ще на одну, мою власну, не вельми оригінальну, думку: різні речі мають іменуватись по-різному.

ексформація інформація знаковий

Плани буття і процеси, що на них відбуваються

Багато хто підступався до розгляду поняття «інформація» здалеку, майже від самих основ Буття (див., напр., [8]). Саме так маю намір вчинити і я. Буду виходити з того, що у Реальності (Бутті), можна розрізняти наявність різних «планів». Оскільки, як вважає більшість філософів, і з цим важко не погодитись, в основі Буття лежить рух, а усе, що відбувається на цих планах, є «процесами» - невпинною зміною реальності. Деякі ж процеси, щодо яких, з точки зору спостерігача, їх динаміка відходить на другий план, можна назвати «речами» (тут не йдеться про абстрактні речі, зокрема, поняття).

Згадуючи про наявні на плані об'єкти (процеси/речі), треба зауважити, що особливе місце в них займають об'єкти цілісні, в яких внутрішні зв'язки між складовими настільки суттєві, потужні і важливі, що це дозволяє відрізняти об'єкт від його оточення.

Першим з планів, мабуть, треба згадати фізичний план - позначимо його Ф (від др. гр. фйоїс -- природа). Далі, оскільки усі ми є живими істотами, згадаємо план живого, який позначимо В (від др.-гр. р(.ос -- життя). Крім того, оскільки сам факт написання цієї роботи і, сподіваюсь, її прочитання, свідчить про наявність психічного плану, згадаємо і його, позначивши Ф (від др.-гр. фихікос -- душевний, духовний). Цей ряд можна продовжувати, наприклад, додати «духовне», і позначити його П (від гр. пуєйра - дух). Можна навіть допустити, що існують плани, наявність яких ми не в змозі осягнути, зарезервувавши за ними позначку «?». Одне зрозуміло, що усі вони пов'язані, переплетені між собою (див. рис. 1а).

Однак, для цілей, поставлених перед даною роботою, достатньо буде обмежитись планами Ф, В і Ф (див. рис. 1б), які певним чином взаємодіють, але не зводяться одне до одного. Можна навіть проілюструвати їх взаємовідносини, виходячи з, так би мовити, «традиційних» поглядів, що усе живе - це якесь особливе фізичне, а психічне властиве лише частині живого (див. рис. 1в). Однак, зауважу, що для цілей цієї роботи це не має особливого значення.

Рис. 1. Плани Буття

Примітки:

Ф, В і Ф можна трактувати як позначення усього фізичного, живого і психічного відповідно.

За потреби, процеси/речі, присутні на планах Ф, В і Ф, будемо позначати як ф-, в- і ф-процеси/речі. їх узагальненням буде слугувати поняття ф-, в- і ф-об'єкт.

Торкнемося зазначених планів більш детально.

Ф-план

Усе, що відбувається на Ф-плані, обумовлене дією т.з. фундаментальних фізичних взаємодій, серед яких немає ніяких взаємодій інформаційних.

В-план

На В-плані перше, що впадає в око, це цілісність в-процесів, кожний з яких представляє собою живу істоту (ЖІ), яка забезпечується на якісно іншому (вищому) рівні, ніж у неживих цілісних ф-об'єктах, і підтримується функціонуванням «вбудованих» у ЖІ взаємопереплетених контурів управління. Зокрема, у діяльності цих контурів беруть участь процеси сприйняття, реагування та впливання, спрямовані на вплив як на внутрішню, так і на зовнішню реальності (див. рис. 2).

Особливе місце тут займає сприйняття, обмежені можливості якого «заганяють» ЖІ у своєрідний «тунель» [9], вирватись з якого можна лише винаходом, виробленням і використанням відповідних технічних засобів.

На жаль, цей рисунок не вмістив багато інших під-процесів, які

відбуваються в p-процесі, до яких належать, наприклад, процеси підтримки пам'яті, знання, споживання/виділення, продовження роду тощо. Думаю, такий рисунок намалювати практично неможливо.

Треба особливо зазначити, що сприйняття здійснюється сукупністю органів чуття, кожен з яких поставляє p-процесу чуттєві образи певних типів.

Ф-план

Не наполягаючи на цьому, будемо вважати, що психіка живої істоти цілком «умонтована» в неї (пам'ятаєте рис. 1в?). Що є очевидним, ф-процес займає в ЖІ (або для неї) певне місце, отримуючи свою частину виходів процесу сприйняття і забезпечуючи під-процесом «ф-Реагування» свою частину участі в контурах управління, присутніх в ЖІ (див. рис 3).

Але компетенція ф-процесу невимірно ширша і глибша - у ньому відбуваються під-процеси, що підтримують свідомість, підсвідомість та несвідомість, а також мислення, яке, своєю чергою, можна розкласти щонайменше на під-процеси підтримки мислення образного, емоційного і раціонального. Живиться мислення чуттєвими образами, що надходять з процесу «Сприйняття», частині яких мислення, після певного оброблення, надає статус знаків (образи, що несуть смисл, сенс) - див. рис. 4.

Це з одного боку. З іншого, ф-процес є ініціатором і модератором привнесення у реальність певних змін (див. рис. 5). Складовими цього внеску, серед іншого, є образи (чуттєві і нечуттєві) і знаки, шо породжуються живими істотами або безпосередньо, або людиною (здебільшого) за рахунок

використання різноманітних інструментів, зокрема, винайдених і виготовлених штучних (технічних) пристроїв.

Рис. 4. Ментальний процес - входи і складові

Рис. 5. Внесок живих істот, наділених психікою, у реальність і деякі його складові

Інформація

Автор сподівається, що ним викладені майже усі допоміжні міркування для того, щоб запропонувати називати інформацією образно-знаковий внесок у реальність ЖІ, наділених психікою, зокрема, свідомістю [10].

Зрозуміло, що при цьому автор насамперед має на увазі людей, але не відмовляє у цій здатності іншим достатньо розвиненим видам ЖІ.

Цей внесок полягає у наданні певного стану (інформації) матеріальним об'єктам (носіям інформації). Під матеріальним об'єктом тут розуміється ф-об'єкт (включно з в). У кожному разі інформація є частковим відображенням (проєкцією) одного (вихідного) об'єкта на інший (цільовий). Рис. 6 містить спробу показати схематично більшість того, що стосується породження, оброблення, транспортування і використання інформації.

Інформація (information), як часткове відображення вихідного фрагменту реальності, поділяється на таку, що призначена до подальшого сприйняття: природного (natural) - живою істотою-реципієнтом R (позначено In); штучного (artificial) - технічним пристроєм (позначено Ia).

Інформація може бути або плинною (носій = процес) або відносно сталою (носій = річ).

Вихідними фрагментами реальності слугують представники Ф та Ф-планів - АФ та АФ (включно з В) відповідно (позначка «^» символізує певну невизначеність («затемненість») вихідного фрагмента реальності).

У разі відображення фрагментів ф-реальності, цільовим об'єктом 1-го плану виступає «власник» відповідного p-процесу - т.з. донор інформації (donor D): його міміка, жести, пози, рухи, що передають образи, у т.ч., означені (мають статус знаків хоча б з боку донора). Через рухи p-процес здійснює вплив на цільові об'єкти 2-го плану - безпосередньо (мовлення, спів, пластика, вплив на інших ЖІ), а також із застосуванням інструментів, наприклад, музичних.

Рис. 6. Породження, оброблення, транспортування і використання інформації

У разі відображення фрагментів ф-реальності з боку людини має місце ланцюг свідомих дій (винахід, розроблення, виготовлення та використання штучних ф-об'єктів-перетворювачів), який призводить до появи потрібного відображення.

Первинне породження (generation) In відбувається живою істотою (донором D) або штучним засобом.

Донор може створювати природним шляхом:

інформацію In безпосередньо за допомогою своїх органів впливання (позначено «Gn»);

інформацію In та Ia за допомогою органів впливання у поєднанні з додатковими, у т.ч., штучними засобами (позначено «Gn+a»).

Штучні засоби можуть створювати (Ga) як In, так і Ia.

Генерація інформації сама по собі є впливом на реальність (окремо не позначено), де особливе місце займає вплив на внутрішню психічну реальність реципієнта АФ (позначка «А» символізує певну визначеність - «освітленість» - цільового фрагмента реальності). При цьому АФ реципієнта формується за рахунок сприйняття (perception) In:

своїми органами чуття (позначено «Pn»);

своїми органами чуття із залученням допоміжних штучних засобів (позначено «Pn+a»).

Реципієнт R здатний здійснювати сприйняття інформації власною сенсорною системою як чуттєві образи різного виду у потоці інших чуттєвих образів (див. далі щодо ексформації).

Додатковий вплив на реальність, що виходить за межі носіїв інформації (позначено «АФ»), може відбуватись у результаті процесів перетворень, де входами слугують АФ або Ia.

Якщо входом слугує АФ, то реципієнт здійснює вплив (effect) або природним чином (позначено «EFn»), або природним чином у поєднанні зі штучними засобами (позначено «EFn+a»).

Якщо входом слугує Ia, то вплив здійснюється штучними засобами (позначено «EFa»).

Один раз створена, інформація може бути об'єктом різних маніпуляцій. Зокрема, можуть мати місце:

транспортування (transportation) In природними засобами (позначено «TPn»), а також Ia та In штучними засобами (позначено «TPa»);

трансформація (transformation) Ia штучними засобами (позначено «7F»); перероблення (change) In природними засобами (позначено «CHn») і Ia штучними засобами (позначено «CHa»);

копіювання (copying) Ia штучними засобами (позначено «CPa»).

Інформація - це додаткові відображення реальності, що формуються живими істотами безпосередньо або з використанням допоміжних предметів (зокрема, людиною з допомогою створюваних нею для цього технічних пристроїв). Ці відображення слугують для задоволення численних суб'єктивних потреб, наприклад, для фіксації реальності («призупинення миттєвостей»), проведення вимірювань, проявлення наявного тощо.

Розмову про інформацію у такому її розумінні тут тільки розпочато. Зокрема, можна було б обговорити її відносини з кількостями, хоча й так зрозуміло, що це не однозначно пов'язано з кількісними характеристиками носіїв. Але на цьому, підкоряючись обмеженням обсягу статті, я вимушений призупинитись на цьому напрямку, оскільки залишилося зробити ще один - останній - крок для остаточного розриву горезвісного порочного кола. ЕКСФОРМАЦІЯ

Уважний читач уже, мабуть, звернув увагу на те, що у запропонованому тлумаченні поняття інформації не все, що потрапляє на вхід сенсорної системи ЖІ, може мати статус інформації. Так і є. Те, на що спрямований фокус уваги з боку сенсорної системи ЖІ, може містити інформацію (штучно створені образи і знаки), а може й не містити. Тому пропонується назвати загальний вхід сенсорної системи ексформацією (від англ. extract - вилучення). У кожний момент сенсорна система торкається носіїв ексформації, серед яких можуть трапитись носії інформації. А можуть і не трапитись. З урахуванням цього, загальну картину взаємодії живої істоти з її оточенням можна проілюструвати схемою, представленою на рис. 7.

Носієм ексформації може виступити будь-що, здатне надати живій істоті чуттєвий образ. Ексформація - це миттєве враження живої істоти від доступного для неї фрагменту реальності, яке розгалужується для оброблення і реагування у в- та ф-процесах.

Деякі наслідки прийняття пропозиції

Розірвавши порочне коло, стверджуючи, що не всі відчуття ЖІ є інформацією, ми звісно стикаємося з деякими несподіванками. Наведемо декілька прикладів.

P-Процес не є інформаційним. Контури управління, що підтримують його цілісність, функціонують лише завдяки реалізації фундаментальних фізичних взаємодій. В-Принцип додає до цього ще щось? Нехай. Але у рамках парадигми, що тут пропонується, це не має значення. Кожний p-процес - це витвір Природи, в якому все збалансовано, і в якого немає потреби мати перетворювачі, які б створювали додаткові відображення фрагментів його внутрішньої реальності.

Так, усередині живої істоти працюють т.з. «сигнальні системи», що реагують на ексформацію, і функціонує щось на кшталт «зв'язку». Але в ці системи не вмонтовані ніякі додаткові сенсорні датчики, і в них не функціонують ніякі поштові служби.

Ми можемо будувати будь-які інформаційні моделі p-процесу і його складових, але при цьому треба пам'ятати, що моделі не повинні підміняти собою об'єкт моделювання.

ф-Процес не є інформаційним. Так, він частково вимушений сприймати інформацію у загальному потоці ексформації, «обробляти» її, реагувати на неї, іноді даючи імпульс p-процесу на створення нової інформації. Але, як і у разі р- процесу, ми жодним чином не можемо вважати його інформаційним, хоча можемо будувати на власний розсуд його інформаційні моделі,

Рис. 7. Інформація як складова ексформаційного входу процесу сприйняття

Ген не несе інформації. Він не є повідомленням. Це просто вкрай важлива деталь живого механізму, яка працює у процесі життєвідтворення, виконуючи покладені на неї функції. Ми можемо будувати інформаційні моделі гену, але при цьому треба пам'ятати, що ці моделі не підмінять собою об'єкт моделювання.

В контурах управління не обов'язково повинна бути задіяна інформація.

Інформація - це лише частково «communicated knowledge». Багато чого з ф-процесу, що відображається інформаційно, не належить до сфери ф-знань.

Інформація - це не «зняття невизначеності». Інформація є такою як вона є. Взаємини конкретної інформації з невизначеністю повинні розглядатись на рівні ситуацій, у які ця інформація потрапляє.

І таке інше.

Заключения

У цій статті я прагнув поділитись з колегами, а можливо й з більш широким загалом, досягнутим розумінням реальності, в якій ми живемо, яку ми спостерігаємо і яку моделюємо у своїй уяві, де варто прокласти межу між інформацією і тим, що нею не є. Як оптиміст я сподіваюсь, що викладене буде сприйняте колегами як достатньо вдала пропозиція наукового, зокрема, понятійно-термінологічного, компромісу, прийняття якого можливе лише через важкий процес відмови від усталених стереотипів мислення і мовлення, що склались.

Здійснена спроба розмежування понять - це не лише гра словами, зважаючи на відповідальність наслідків. До речі, інформацію і ексформацію ніщо не заважає поміняти місцями, або навіть знайти термінологічну заміну

обом, однак тільки за умови збереження означених окремих сфер, що

потребують застосування різних термінів.

Список використаних джерел

Турчин, В. Ф. (2000). Феномен науки: Кибернетический подход к эволюции. Москва: ЭТС.

Wheeler, J. A. (1989). Information, Physics, Quantum: The Search for Links. Proceedings of the Third International Symposium on the Foundations of Quantum Mechanics. 310-335.

Gleick, J. (2011). The Information. A History. A Theory. A Flood. New York: Pantheon Books.

Glattfelder, J. B. (2019). Information - Consciousness - Reality. How a New Understanding of the Universe Can Help Answer Age-Old Questions of Existence. Zurich, Switzerland: SpringerOpen.

Brillouin, L. (1964). Scientific Uncertainty and Information. New York and London: ACADEMIC PRESS.

Capurro, R. & Hj0rland, B. (2003). Theorizing Information and Information Use. The Concept of Information. Annual Review of Information Science and Technology, (37).

Logan, R. K. (2012). What Is Information?: Why Is It Relativistic and What Is Its Relationship to Materiality, Meaning and Organization (Review). Information, (3), 68-91.

Burgin, M. (2010). Theory Of Information - Fundamentally, Diversity and Unification. World Scientific Series in Information Studies, (1).

Metzinger, T. (2009). The Ego Tunnel - the Science of the Mind and the Myth of the Self. - New York: Basic Books, A Member of the Perseus Books Group.

Малышев, О. В. (2012). Информация как сознательный феномен. Математичні машини і системи, (3), 166-177.

Размещено на Allbest.ru