Зручність користування як проблематика виражального інструментарію веб-дизайну: від практики веб-юзабіліті до контексту веб-доступності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

Зручність користування як проблематика виражального інструментарію веб-дизайну: від практики веб-юзабіліті до контексту веб-доступності

Олена Куртцева

Стаття присвячена проблемі аналізу питання web usability та web accessibility користування освітніми вебресурсами в контексті проблематики виражального інструментарію вебдизайну. Розглянуто системи web usability та web accessibility як складові універсальної проблеми дизайну, що виходить за рамки вузьких технічних питань споживання контенту сайтів. Важливою складовою дослідницького дискурсу публікації є вивчення та інтерпретація досвіду користування освітніми інтернет-ресурсами з точки зору системи виражальних засобів, естетичних рішень та художньо-проєктних властивостей вебдизайну.

Зроблено висновок, що художньо-образна природа вебсайту для навчання має здатність до репрезентації в межах досвіду користувача. Доведено, що параметр зовнішньої узгодженості виражальних засобів є вкрай важливим для проблематики вебдоступності. Якщо навчальна модель вебсайту використовує більше однієї образної системи, це вимагає узгодження образних рішень на всіх рівнях дизайну інтерфейсу.

Авторкою підкреслюється, що практика набуття досвіду користування освітнім вебресурсом спирається на функціональні критерії. Водночас характеристик юзабіліті недостатньо для виявлення типологічної структури певного сайту та визначення на цій основі універсального підходу до побудови образних рішень. Практично в усіх розглянутих випадках присутні художньо-образні або естетично-стильові ознаки, які або є частиною системи функціонування, або розглядаються як самостійні естетичні складові.

Необхідність у функціонуванні вебсайтів вимагає від дизайнерів таких рішень, які б визначали не тільки функціональні властивості вебсайту, а й його художньо-образну спрямованість. Проведений аналіз показує, що естетика мережевих інтернет-ресурсів формується на основі принципів юзабіліті та є утилітарною системою, яка має власний функціонал та широке коло норм користування. Виходячи з цього, вебсайти навчального типу мають суттєві відмінності у порівнянні з представницькими вебресурсами, які формують візуальні повідомлення в межах іншої художньо-образної системи.

Ключові слова: виражальні засоби вебдизайну, вебзручність, вебдоступність, дизайн освітніх вебсайтів та вебпорталів, дизайн-естетика мережевих ресурсів

Olena Kurtseva

USABILITY AS A PROBLEM OF EXPRESSIVE WEB DESIGN TOOLS: FROM THE PRACTICE OF WEB USABILITY TO THE CONTEXT OF WEB ACCESSIBILITY

The article is devoted to the problem of analyzing the issue of web usability and web accessibility of using educational web resources in the context of the problems of expressive web design tools. The author considers web usability and web accessibility systems as components of a universal design problem that goes beyond narrow technical issues of website content consumption. An important component of the research discourse of the publication is the study and interpretation of the experience of using educational Internet resources from the point of view of the system of expressive means, aesthetic solutions and artistic and project properties of web design.

It is concluded that the artistic nature of an educational website has the ability to be represented within the user's experience. It is proved that the parameter of external consistency of expressive means is extremely important for the problem of web accessibility. If a website training model uses more than one visual system, this requires coordination of visual solutions at all levels of interface design.

The author emphasizes that the practice of gaining experience using an educational web resource is based on functional criteria. At the same time, the usability characteristics are not enough to identify the typological structure of a certain site and to determine, on this basis, a universal approach to the construction of visual solutions. Practically in all the considered cases there are artistic-figurative or aesthetic-stylistic features, which are either part of the functioning system, or are considered as independent aesthetic components.

The inevitability in the functioning of websites requires designers to come up with such solutions that would determine not only the functional properties of the website, but also its artistic direction. The conducted analysis shows that the aesthetics of network Internet resources is formed based on the principles of usability and is a utilitarian system that has its own functionality and a wide range of usage norms. Based on this, educational websites have significant differences compared to representative web resources that form visual messages within a different artistic and figurative system.

Keywords: expressive means of web design, web usability, web accessibility, design of educational websites and web portals, design-aesthetics of network resources

ВСТУП

Система веб'юзабіліті (web accessibility; від англ. «використання»), якщо розглядати її в ракурсі аналізу виражальних засобів, має надзвичайно широку дослідницьку амплітуду. Її академічною основою є теоретичні міркування дослідників 1990-х рр. щодо екранної зручності як практики, що виникає у взаємодії двох компонентів:

1) власні дизайн-рішення, котрі націлені на комунікативні режими (т. зв. дизайн взаємодії);

2) досвід користувача як окрема ланка у структурі споживання будь-якого сайту.

Відомі дослідниці Л. Шилд (L. Shield) та A. Ку- кульська-Халм (A. Kukulska-Hulme) зауважують, що перше не може існувати без другого, оскільки проблема зручності дизайну - це своєрідний зустрічний рух розробника та користувача. «Дизайн взаємодії» є проєктуванням інтерактивних продуктів для підтримки людей у їхньому повсякденному та робочому житті. Натомість це автоматично передбачає «створення користувацького досвіду, який покращує та розширює те, як люди працюють, спілкуються та взаємодіють» [6, р. 353].

Проте дидактична природа вебсайтів для освіти та навчання вносить у цю систему деякі корективи, які, на наш погляд, важливо врахувати у дизайн-проєктуванні. Навчальний досвід спирається на особливу емоційну складову, яка не може описуватися лише у т. зв. позитивних категоріях. Досить часто навчальні компоненти вимагають зусиль, акумуляції емоційного стану людини, її терпіння, витримки тощо. Ця специфіка є невід'ємною складовою освіти, що у процесі користування контентом вебсайтів має певні особливості щодо зручності (передусім емоційного характеру), які, проте, компенсуються здобутим досвідом та кінцевим позитивним результатом.

Аналіз досліджень. Винесена у заголовок проблематика в тому чи іншому аспекті розглянута у фаховій науковій літературі, переважно в англомовному дослідницькому сегменті та в рамках узагальненого підходу. Зокрема варто назвати статті Л. Шилд (L. Shield), П. Акоста-Варгаса (P. Acosta- Vargas) А. Ю. Махфуза (A. Mahfouz) та інших дослідників, чиї розвідки складають основне поле для діалогу в межах нашої публікації. Водночас слід звернути увагу на те, що напрям аналізу виражальних компонентів дизайну саме в дизайн-рішеннях освітніх сайтів та порталів не є ані першочерговим, ані широко дослідженим.

У вітчизняному науковому дискурсі про вебдизайн тематика зручності користування як проблематика виражального інструментарію вебдизайну не розглядалася.

Мета статті полягає в дослідженні питання зручності (web usability) та доступності (web accessibility) користування освітніми вебресурсами в контексті проблематики виражального інструментарію вебдизайну.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

виражальний веб дизайн освітній

Наші рекомендації стосовно практики юзабіліті в її художньо-образній складовій спираються на найбільш стабільну та широковідому чотирирівневу модель інтерфейсу користувача [3, р. 47-48].

Модель складається з концептуального, семантичного, синтаксисного та лексичного рівнів. Кожен має власну систему репрезентації, яка в утилітарно-функціональній основі характеризує оперативну взаємодію користування. Проте, на наш погляд, її вадою є неврахування принципів художньо-образного значення, які, утім, є органічною частиною будь-яких сценаріїв користування контентом вебсайту.

Наприклад, концептуальний рівень, що визначає простір задач взаємодії людини та інтерфейсу, у функціональному аспекті характеризується трьома складниками. Усі вони містять виражальні характеристики, які є художньо узагальненими в рамках дизайн-рішень певного сайту. А саме:

1) об'єкти, якими маніпулюють;

2) зв'язки, що виникають між об'єктами;

3) операції, що формуються на перетині об'єктів та зв'язків (набутого досвіду).

Для системи репрезентації художньо-образних значень, концептуальний рівень є простором вираження програмної естетики сайту.

Семантичний рівень надає визначення тим компонентам, що були сформульовані в межах програмної концептуальної основи. У контексті практик користування - це безпосередня реалізація завдань інтерфейсу, що на художньо-образному рівні здійснюється завдяки проєктуванню т. зв. мови звернення: меню, діалогові вікна, підказки.

Синтаксисний рівень є етапом формування контексту. Ті ж самі компоненти цілісності сайту, що на попередньому рівні формували структури звернення до користувача, тепер будують змістові сукупності. Синтаксис дозволяє описати та виразити порядок дій, які виконує користувач для завершення повідомлень. Він також демонструє користувачеві т. зв. мову представлення (мову дій), яка, у свою чергу, включає візуальні рішення щодо розташування, форми та розміру, динаміки та ритму появи на екрані об'єктів.

На лексичному рівні виникає т. зв. мова презентації, яка у виражальному сенсі є аналогом художньої мови: множинності засобів та змістів художнього узагальнення, які підсумовують символіку елементів, естетичні властивості гарнітур, виражальний потенціал ліній та площин тощо. Типові рішення системи виражальних засобів мають власну лексичну програму, котра, перш за все, є важливим фактором узгодженості інтерфейсу користувача.

Як ми можемо переконатися, в дослідженні виражальних засобів освітнього вебресурсу як універсальної системи, що враховує і художньо-образну складову, і функціонал користування утилітарними складовими сайту, основним простором узгодження лишається проблематика взаємодії технологічного та естетичного рівнів дизайн-рішень. На наш погляд, не буде спрощенням стверджувати, що дизайн-практики - це про потенціал та можливості, а юзабіліті - передусім про методики оцінки вже існуючих пропозицій дизайну.

Проте, на наш погляд, сучасна інтернет-комунікація є настільки інтегрованою в проблематику набуття та репрезентації досвіду користувача, що проблема дизайну не припиняє бути актуальною під час користування. Усе можна корегувати та налаштовувати. Гнучкість сучасного дизайн-проєктування дозволяє повертатися до координації взаємодії користувача з екранним простором та технологіями. Тому юзабіліті є невід'ємним компонентом дизайн-проєктування. Людина користується технологією, але споживає її емоційно. Це означає, що художні рішення завжди матимуть високий ступінь впливу на форми та види екранної репрезентації, вираження яких, на наше переконання, має узгоджуватися з системою відповідних дизайн-підходів (корпоративного, креативного та респонсивного).

Наприклад, корпоративний дизайн-підхід вимагає дотримання вже існуючих у бренд-структурі компанії (установи, інституції) візуальних алгоритмів. Цей тип дизайну використовується для створення вузькопрофесійної репрезентації, яка має включати наперед відомі (т. зв. корпоративні) кольори, форми емблеми, логотипа та інші елементи бренда. Закони корпоративної етики регламентують можливості застосування відповідних композиційних або формальних схем, які, зрештою, і визначають стильове обличчя такого вебресурсу.

На противагу цьому, креативний дизайн-підхід є основою для формування акцидентної художньої мови, яка в системі формального представлення є максимально оригінальною. Вихід за рамки стандартів є ключовою рисою цього типу рішень. Креативний дизайн-підхід є експресивним простором, що спирається, приміром, на несподівані шрифтові гарнітури або нестандартне використання кольорових схем.

Нарешті, респонсивний дизайн-підхід орієнтований на максимізацію зручності користування. Його друга назва - дизайн-юзабіліті. Такий підхід будує режим оптимізації для пристроїв з різними розмірами екранів, такими як комп'ютери, планшети та смартфони. Він забезпечує адаптивність і відповідність вигляду сайту до різних екранних розмірів, що вимагає застосування специфічної художньої складової.

Наприклад, нас зацікавило комплексне дослідження групи фахівців із США, результати якого показали, що в еволюції домашніх вебсторінок державних установ завжди присутня орієнтація на три репрезентативні виміри дизайну, кожен з яких спирається на властиву для нього парадигму виражальних засобів. Серед них: 1) макетування сторінки; 2) система підтримки навігації; 3) комплекс засобів, що відповідає за щільність інформації. Усі три виміри чітко окреслюють межі прийнятного й неприйнятного для естетичних рішень та образного бачення юзабіліті [5, р. 407-410].

Таким чином, усі три дизайн-підходи мають різні системи художньої репрезентації змісту, оскільки спираються на відмінні між собою моделі споживання інформації, її поширення та представлення.

Як іще один важливий компонент юзабіліті, що також має характерні художні рівні, треба назвати вебдоступність (web accessibility). Зазначений параметр у проєктуванні досвіду користувача спрямований на врахування як когнітивних, так і емоційно-чуттєвих ефектів сприйняття контенту, що актуалізує питання ролі та місця виражальних засобів.

Параметр вебдоступності завжди так чи інакше співіснує з художньо-стильовою та зображальною програмою вебсайту, яка в найбільш типовому варіанті продукується як стилістика звернення (стиль-маніфест). Базові повідомлення сайтів цього типу (наприклад, система заголовків або виділення рубрик) одночасно є елементами регламенту юзабіліті (аспект користування) та компонентами візуального образного супроводу (художньо-виражальний аспект).

Як показує дослідження П. Акоста-Варгаса (P. Acosta-Vargas) та ін., висновки якого здобуті на основі аналізу вебсайтів навчальних закладів з Латинської Америки, вебдоступність формалізується в межах чотирьох груп параметрів, які типологізовані за критерієм специфіки побудови досвіду користувача. Серед них: 1) група емотивних факторів; 2) група факторів оперування та техніки користування контентом; 3) фактори зрозумілості та відкритості змісту повідомлень; 4) фактори надійності структурного цілого вебсайту [1, p. 36502-36503].

За нашими висновками, усі вищезазначені групи факторів мають безпосереднє відношення до образно-виражальної системи вебконтенту, яка реалізується за допомогою дизайн-проєктування. Система художнього узагальнення присутня одночасно і в параметрії окремих компонентів естетики сайту, і в рамках її цілісного сприйняття.

Співвідношення між змістом параметру web accessibility та системою виражальних засобів є вкрай важливою та актуальною проблемою, що має практичне поле втілення та потребує уваги дослідників.

Група емотивних факторів спрямована на візуальне, тактильне та авдіальне сприйняття як паралельні контексти, що обумовлюють та взаєморегулюють один одного.

Наприклад, навчальний компонент сайту надає текстові альтернативи для будь-якого вмісту, окрім тексту, який можна замінити іншими формами, що актуальні для користувачів зі спеціальними потребами (йдеться, приміром, про заміну контенту збільшеною гарнітурою або шрифтом Брайля, аудіосупроводом чи іконографічними символами). У цілому зазначена група в загальній моделі користування спрямована на впровадження альтернативних / паралельних джерел комунікації / навчання, які створюють змісти, що можна подавати різними способами без втрати інформації чи структури.

Виражальний репертуар в емотивній групі є репрезентаційним засобом. Так, композиційно-пластична основа структури сайту, яка має надавати користувачеві можливості для альтернативної взаємодії (приміром, можливості вибору текстового потоку або його ілюстративно-графічного відповідника), вимагає «відкритого» просторового звернення, яке є очевидним для інтерпретації та не потребує додаткових зусиль для цього. На наш погляд, ключове визначення сутності такого принципу альтернативи в контексті побудови виражальних засобів має бути окреслене наступними позиціями:

1) композиційні рішення не повинні породжувати додаткові інтерпретації;

2) морфологія об'єктів не повинна формувати вторинні (неієрархічні) компоненти;

3) тоново-колірні рішення мають оминати ефекти графічного шуму та декоративізму;

4) естетика в межах принципів web accessibility має звужувати ефекти сприйняття, а не розширювати їх.

За приклад застосування групи емотивних факторів юзабіліті у відповідності до інтерфейсної системи художньо-образної репрезентації вебсайту наведемо візуальну структуру навчального порталу Сілезького університету в Катовіце (Польща) - автори позиціонують свій освітній продукт як простір альтернатив і відкритих можливостей користування.

Зазначимо, інтерфейсний дизайн є, на думку дослідників, найбільш поширеною моделлю, що в цілому характеризується домінуванням критеріїв функціональності вебсайту, одноманітністю графічного рішення та стереотипністю, в основі якої лежить прагнення наблизити графічний інтерфейс вебсайту до програмних оболонок, котрі вже стали знайомими користувачам. Особливу роль у поширенні такої моделі відіграє практика юзабіліті. Важливо, що більшість вебсайтів, які є актуальними сьогодні, побудовані відповідно до цієї моделі, оскільки основним завданням інтер- фейсного дизайну є узгодженість змісту й сенсу повідомлення [4, р. 23-24].

На наше переконання, з точки зору аналізу системи виражальних засобів модель інтерфейсного дизайну, безперечно, ґрунтується на утилітарних рішеннях веб'юзабіліті. Естетична складова витупає як другорядна, а її ключовою характеристикою є типовість і системність художніх рішень.

Група факторів оперування та техніки користування контентом є наступною щаблиною в структурі web accessibility, яка відповідає за оперативне визначення вебдоступності. У першу чергу, це альтернативи навігації та інтерфейсу користувача для людей з особливим потребами або схильністю до альтернативного користування навчальними компонентами сайту. З точки зору техніко-технологічних засобів, зазначена група безпосередньо формує інтерфейс користувача для реалізації тактильних (клавіатура, маніпулятор, команди), звукових (за принципом «транслюю та завантажую звук») та зорових (за принципом «бачу - дію») принципів користування.

У виражальному репертуарі навчального вебсайту оперативні фактори в першу чергу реалізуються в роботі: 1) з часопростором (хронотопом) сайту; 2) з таймінгом користування певними операціями та діями; 3) з образними структурами навігації.

Усі визначені нами компоненти прямо стосуються художньо-образного потенціалу, передусім, візуальних засобів виразності.

Наприклад, час користування будь-яким компонентом інфографічної структури сайту закладений у структурі образного змісту знаково-символьних елементів (іконок, емблем, графічних кнопок тощо). Їхня художня параметрія не існує окремо від технічного інструментарію. Споживання таких елементів (їх інтерпретація, осмислення та подальша трансляція через дії користувача) потребує певного часу перебування в структурі візуального повідомлення.

Особливо гостро зазначена особливість стосується графічних елементів у візуальному цілому інтерфейсу, які репрезентуються на межі знакової та символьної природи. Як показує проведений нами аналіз, неочевидність символічних контекстів у візуальних дизайн-рішеннях породжує розмаїття інтерпретацій та часто приводить до домінування суб'єктивного художнього змісту над навчальними задачами.

Наприклад, освітній портал «Академія мистецтв у Братиславі» (Словаччина) демонструє саме такі похибки як щодо загального оперування, так і стосовно окремих технік користування контентом. Сайт звертається до користувача грайливо та декоративно «шумно», його структура переобтяжена неврівноваженими елементами, які при цьому мають оперативний статус (кнопки, іконки, посилання тощо) та безпосередньо призначені для контексту юзабіліті.

Художньо-образну складову має і структурна навігація вебсайту, що також робить зазначений параметр у виражальному репертуарі навчального вебсайту оперативним фактором.

За нашими спостереженнями, актуальні питання вебдоступності часто є похідними від окремих дисфункційних порушень у взаємодії користувача та контенту на рівнях образ - рішення - дія та сигнал - інтерпретація - дія. Зазначені рівні поєднують в одну універсальну систему оперативні та художні контексти управління контентом. Питання «Де я перебуваю зараз у структурі сайту?», «Яке місце займає “конкретно ця” (що наразі є предметом оперування людиною) просторова або зображальна складова сайту?» постійно супроводжують анкетування користувачів. Це безпосередньо вказує на вагоме значення образної складової в структурі технічної навігації.

Група факторів зрозумілості та відкритості змісту повідомлень у структурі вебдоступності відповідає за критично важливий рівень сприйняття контексту, який ми пропонуємо визначати як поріг незворотності інтерпретації.

За нашими даними, на певному етапі проникнення у зміст повідомлень користувач набуває такої кількості позитивних та успішно здійснених рішень, які у своїй сукупності стають самостійним фактором інтерпретації (тобто успішна кількість дій та рішень у взаємодії з контентом сайту стає новою якістю взаємодії). Вагому роль у цьому важливому процесі користування грає художньо-образно складова. Вона має власний апарат образної незворотності, наприклад, у ситуаціях коректного стилістичного презентування змісту повідомлень.

Стайлінг завжди є частиною інструментарію користування, що позиціонує художньо-стильові засоби виразності як універсальні для обох класичних систем юзабіліті (технічної та образної).

І зрозумілість, і відкритість повідомлення є конкретно вираженими контекстами структури екранного простору. Ці фактори безпосередньо конвертуються в дії та рішення, тож є елементами дизайн-проєктування. Ми переконані в тому, що зрозумілість образного повідомлення (як фактор вебдоступності) проєктується з використанням: параметрії сприйняття користувача (простір, масштаб, таймінг тощо); прогнозованості образного припущення.

Наприклад, контраст об'ємів та просторового розташування об'єктів визначає відповідну інтерпретацію в побудові планів (виражальні компоненти), які, у свою чергу, будують структуру користування (приміром, первинна / вторинна дія).

Така сама закономірність є і в параметрі читабельності текстових елементів сайту, які ґрунтуються одночасно і на властивостях графічного креслення гарнітури (приміром, антиква з висічками у порівнянні з лінійністю гарнітури з групи «гротеск»), і на змістових якостях наративної природи тексту (приміром, неякісно пропонований текст не врятує коректно застосовані шрифтові рішення).

У даному разі поріг незворотності інтерпретації виникає на етапі поєднання двох паралельних процесів у практиці користування: інтерпретації оповідної властивості тексту, яка узагальнює зміст; та інтерпретування образності гарнітури, що через власні виражальні засоби підвищує / знижує параметри читабельності, ефективності сприйняття, часу декодування тексту тощо.

Група факторів надійності структурного цілого вебсайту орієнтована на універсальне значення мережевої культури, яка не розвивається у відриві від загального технічного прогресу та властивостей художньо-стильового генезису. З точки зору дизайн-проєктування надійність рішень передбачає сумісність із поточними та майбутніми технологіями. Досить часто зазначений фактор асоціюють з моделлю сталого розвитку, де стійкість і врівноваженість певної системи виступає запорукою функціональності суміжних систем і практик. Як і в розглянутому вище випадку з групою факторів зрозумілості та відкритості, фактори надійності перебувають на перетині технічної та образної систем юзабіліті.

У цьому сенсі користування вебконтентом має багаторівневу структуру узгодженості, котру, наприклад, А. Ю. Махфуз визначає як внутрішню, аналогічну та зовнішню [3, р. 48].

На основі цієї градації ми пропонуємо наступну модель участі виражальних засобів у параметрії надійності структурного цілого вебсайту.

Внутрішня узгодженість характеризує інтерфейс вебсайту всередині самого сайту. Для системи виражальних засобів цей тип узгодженості має передусім просторово-композиційну спрямованість, адже побудова цілісного прийняття неможлива без формування цілісного композиційного бачення окремих елементів. Екранний простір є умовним шаблоном (або «рамкою», в термінології вебдизайнерів) більш розлогого віртуального простору, який маніпулює образністю сприйняття. Фактори надійності стабілізують моделі користування, дозволяючи людині відчувати межі умовного просторового цілого та координувати свої очікування з, наприклад, ступенем насиченості певного екранного простору відповідною кількістю об'єктів (параметр балансу «повітря», розрідженості простору екрана).

Аналогічна узгодженість проступає в контексті взаємодії вебсайту з завданнями самого користувача. Інтернет-простір, у якому існує вебсайт, є за визначенням антропоморфним. Він орієнтований на тілесні або, у більш широкому значенні, антропометричні властивості користування.

Наприклад, колірно-тонова система має у своєму арсеналі параметр надійності кольору, котрий як дослідницьку модель можна схематично надати у вигляді зони схрещення двох просторів: повідомлення та його інтерпретації. З цієї точки зору, надійне колірне рішення - це прогнозовано зрозуміле рішення, яке спирається на наперед відому стратегію декодування.

Зовнішня узгодженість характеризує співіснування різних інтерфейсів у межах спільного користувацького досвіду. Людина використовує багато різноманітних екранних продуктів і програм, це не може не позначатися на характері її звичок користувача та, найголовніше, на характері очікувань від користування певним інтерфейсом. У цьому сенсі, наприклад, користування навчальною платформою буде підсвідомо включати раніше набутий досвід від користування, приміром, комерційним сайтом супермаркету.

Таким чином, художньо-образна природа вебсайту для навчання буде інтерпретуватися користувачем у межах досвіду, здобутого раніше, інакше та з орієнтацією на інші мотиви користування. Саме тому параметр зовнішньої узгодженості є таким важливим для проблематики вебдоступності. Якщо навчальна парадигма вебсайту використовує більше однієї образної системи, зовнішня узгодженість означає узгодженість усіх цих систем на всіх рівнях дизайну інтерфейсу.

Наприклад, інфографіка має вступати в органічну взаємодію з ілюстративним контентом, а фотоматеріали - не випадати з загального художнього контексту композиційно-просторових рішень тощо.

З нашої точки зору, вкрай важливим компонентом зручності користування освітніх інтернет-ресурсів гнучкість дизайну. Зазначений параметр поєднує можливості юзабіліті з практиками художньо-стильової репрезентації. Способам вимірювання гнучкості вебдизайну присвячено чимало фахових публікацій, як, наприклад, стаття Дж. Снелла [7], результати якої показують специфіку побудови коректного сприйняття простору навчального сайту в межах вирішення різних дизайн-задач.

У контексті питання типології велике значення має гнучкість образної складової. Наприклад, у системі розмірності побудови елементів, що спроєктовані для різних і одночасно змінних просторів смартфона та, наприклад, комп'ютера [2].

ВИСНОВКИ

Таким чином, художньо-образна природа вебсайту для навчання має виражену здатність до особливих норм репрезентації в межах досвіду користувача. Саме тому параметр зовнішньої узгодженості виражальних засобів є таким важливим для проблематики вебдоступності. Якщо навчальна парадигма вебсайту використовує більше однієї образної системи, зовнішня узгодженість означає узгодженість усіх цих систем на всіх рівнях дизайну інтерфейсу.

Важливо наголосити на тому, що практика набуття досвіду користування освітнім вебресурсом спирається на функціональні критерії, проте характеристик утилітарності юзабіліті недостатньо для виявлення типологічної структури певного сайту та визначення на цій основі універсального аналітичного підходу. Практично в усіх моделях таксономії присутні художньо-образні або естетично-стильові ознаки, які або є частиною системи функціонування, або розглядаються як самостійний критерій типології.

Націленість на відповідну практику користування вимагає від дизайнерів певного набору рішень, які визначають не тільки функціональні властивості сайту, а й його художньо-образну спрямованість. Проведений нами аналіз показує, що естетика мережевих ресурсів має безпосереднє відношення до принципів юзабіліті та є утилітарною системою, яка має власний функціонал та широке коло норм користування. Виходячи з цього, веб-сайти навчального типу мають суттєві відмінності у порівнянні з ресурсами, які будують моделі репрезентації або організовані як комплекс представницьких повідомлень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Acosta-Vargas P., Acosta T., Lujan-Mora S. Challenges to assess accessibility in higher education websites: A comparative study of Latin America universities. IEEE Access. 2018. No 6. Р. 36500-36508.

2. Chen S. Y., Magoulas G. D., Dimakopoulos D. A flexible interface design for web directories to accommodate different cognitive styles. Journal of the American Society for information science and Technology. 2005. No 56(1). Р. 70-83.

3. Mahfouz A. Web site interface design: external and internal factors. Open Hypermedia Systems and Structural Computing: 6^th International Workshop, OHS-6 2^nd International Workshop, SC-2 San Antonio, Texas, USA. 2000. May 30-June 3 / Proceedings 6. Р. 46-56.

4. Mukhamedov U. S. Trends In The Emergence And Development Of Styles In Web-Design. The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research. 2021. No 3(10). Р. 21-24.

5. Ryan T., Field R. H., Olfman L. The evolution of US state government home pages from 1997 to 2002. International journal of human-computer studies. 2003. No 59(4). Р. 403-430.

6. Shield L., Kukulska-Hulme A. Are language learning websites special? Towards a research agenda for disciplinespecific usability. Journal of Educational Multimedia and Hypermedia. 2006. No 15(3). Р. 349-369.

7. Snell J. Flexible Everything: Getting Responsive with Web Design. Computers in Libraries. 2013. No 33(3). Р. 12-16.

REFERENCES

1. Acosta-Vargas, P., Acosta, T., & Lujan-Mora, S. (2018). Challenges to assess accessibility in higher education websites: A comparative study of Latin America universities. IEEE Access, 6, 36500-36508.

2. Chen, S. Y., Magoulas, G. D., & Dimakopoulos, D. (2005). A flexible interface design for web directories to accommodate different cognitive styles. Journal of the American Society for information science and Technology, 56(1), 70-83.

3. Mahfouz, A. (2000). Web site interface design: external and internal factors. Open Hypermedia Systems and Structural Computing: 6th International Workshop, OHS-6 2nd International Workshop, SC-2 San Antonio, Texas, USA. May 30-June 3 / Proceedings 6. Р. 46-56.

4. Mukhamedov, U. S. (2021). Trends In The Emergence And Development Of Styles In Web-Design. The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research, 3(10), 21-24.

5. Ryan, T., Field, R. H., & Olfman, L. (2003). The evolution of US state government home pages from 1997 to 2002. International journal of human-computer studies, 59(4), 403-430.

6. Shield, L., & Kukulska-Hulme, A. (2006). Are language learning websites special? Towards a research agenda for discipline-specific usability. Journal of Educational Multimedia and Hypermedia, 15(3), 349-369.

7. Snell, J. (2013). Flexible Everything: Getting Responsive with Web Design. Computers in Libraries, 33(3), 12-16.

Размещено на Allbest.ru