Інформаційний вплив в соціальних мережах

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія СБ України, м. Київ

Інформаційний вплив в соціальних мережах

Єфіменко Ірина Василівна науковий співробітник наукової лабораторії по боротьбі з кіберзагрозами Центру кібербезпеки ННІ ІБ СК

Анотація

На третьому році протистояння України повномасштабному вторгненню рф продовжується активне використання засобів невійськового характеру, до яких також відноситься вплив в мережі Інтернет, одним з яких є інформаційній вплив в соціальних мережах. Такі засоби впливають на свідомість неявно і дія їх пролонгована.

Метою статті є розкриття особливостей інформаційного впливу в соціальних мережах. За результатами аналізу наукових точок зору було підтримано позицію щодо визначення інформаційного впливу як організованого цілеспрямованого застосування спеціальних інформаційних засобів і технологій для внесення деструктивних змін у свідомість особистості, соціальних груп чи населення (корекція поведінки), в інформаційно-технічну інфраструктуру об'єкта впливу та (чи) фізичний стан людини. інформаційний вплив соціальний мережа

Сьогодні для українців найпопулярнішим джерелом інформації є соціальні мережі, завдяки яким суспільство має змогу не лише контактувати один з одним, але й само створювати новини, надавати інформацію іноземним ЗМІ, закликати до певних дій державні органи, створювати резонанс тощо. При цьому соціальні мережі продукують навалу неперевіреної інформації, фейків, ботів тощо. Було визначено особливості інформаційного впливу в соціальних мережах: розповсюдження інформації відбувається як несвідомо, так й доволі керовано; алгоритми всіх соціальних мереж працюють за принципом пропозиції споживачу контенту подібного до того, який він вже споживає, що обумовлює сприяння поширенню споживачами інформаційного впливу; вплив на швидкість розповсюдження інформації особливостей джерела, звідки вона походить, адже саме воно формує довіру до інформації; інформаційний вплив в соціальних мережах не обмежується тематикою чи територією. Доведено, що потужним джерелом інформаційного впливу, сьогодні є блогер, однією з навичок якого є здатність відчувати настрої своєї аудиторії і виходячи з цього формувати інформаційний потік. В основі адаптації інформаційного впливу в соціальних мережах лежить поєднання стратегічних комунікацій, психології та маркетингу. Його ефективність, з-поміж іншого, пояснюється певним періодичним інформаційним вакуумом з боку офіційних джерел інформації.

У висновку наголошено, що неможливо контролювати розповсюдження інформації в соціальних мережах, але можливо ініціювати більш високу якість інформаційної гігієни шляхом підвищення обізнаності населення, а також формування відкритої комунікацій офіційних представників державних органів з населенням.

Ключові слова: інформація, контент, джерело інформації, інформаційний вплив, адаптація інформаційного впливу, соціальні мережи, блогер

Efimenko Irina Vasylivna scientific worker scientific laboratory for combating cyber threats of the cyber security center, National Academy of the Security Service of Ukraine, Kyiv

INFORMATION INFLUENCE IN SOCIAL NETWORKS

Abstract

In the third year of Ukraine's resistance to the full-scale invasion of the Russian Federation, the active use of non-military means continues, which also includes influence on the Internet, one of which is informational influence in social networks. Such means affect consciousness implicitly and their action is prolonged.

The purpose of the article is to reveal the features of information influence in social networks. According to the results of the analysis of scientific points of view, the position regarding the definition of informational influence as an organized purposeful application of special informational means and technologies for making destructive changes in the consciousness of individuals, social groups or the population (correction of behavior), in the informational and technical infrastructure of the object of influence and ( or) physical condition of a person.

Today, the most popular source of information for Ukrainians is social networks, thanks to which society is able not only to communicate with each other, but also to create news itself, provide information to foreign media, call for certain actions by state bodies, create resonance, etc. At the same time, social networks produce an influx of unverified information, fakes, bots, etc. The peculiarities of informational influence in social networks were determined: the dissemination of information occurs both unconsciously and quite controlled; the algorithms of all social networks work according to the principle of offering the consumer content similar to what he already consumes, which determines the promotion of the spread of informational influence by consumers; the impact on the speed of information dissemination of the characteristics of the source from which it originates, because it is this that forms trust in information; information influence in social networks is not limited to the topic or territory. It has been proven that a powerful source of information influence today is a blogger, one of whose skills is the ability to sense the mood of his audience and, based on this, to form an information flow. The basis of adaptation of information influence in social networks is a combination of strategic communications, psychology and marketing. Its effectiveness, among other things, is explained by a certain periodic information vacuum on the part of official sources of information.

The conclusion emphasizes that it is impossible to control the spread of information in social networks, but it is possible to initiate a higher quality of information hygiene by increasing public awareness, as well as the formation of open communication between official representatives of state bodies and the population.

Keywords: information, content, source of information, information influence, adaptation of information influence, social networks, blogger

Постановка проблеми. Сьогодні йде вже третій рік, як Україна протистоїть повномасштабному вторгненню рф. Боротьба відбувається надзвичайно жорстка - як на полі бою, так і у віртуальному світі. Ретроспектива воєнного вторгнення рф на територію нашої країни показав, що військовим діям передували активності кардинально іншого характеру, зовсім не те, що асоціюються з міжнародним конфліктом. На шляху до анексії Криму, окупації східних регіонів, та, у підсумку, відкритої агресії проти України було використано низку засобів як військового, так і невійськового характеру. Саме засоби невійськового характеру, до яких можна віднести й вплив в мережі Інтернет, використовувались задовго до початку прямих військових дій. Небезпека таких засобів обумовлюється тим, що вони впливають на свідомість неявно і дія їх пролонгована. Тому вони не лише безпосередньо завдали шкоди, а й продовжують загрожувати безпеці України. Сьогодні одним з таких засобів, який набув свого широкого розповсюдження, виявився інформаційній вплив в соціальних мережах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням, пов'язаним з вивченням інформаційного впливу приділяли увагу такі науковці як В. Бутузов, В. Гавловський, С. Горова, В. Горовий, О. Зіменко, М. Мринський, М. Ожеван, В. Петрик, М. Пілат, М. Присяжнюк, С. Онищенко, В. Остроухов, А. Стадник, І. Стьопочкіна, В. Цимбалюк, О. Юрченко та інші. Проте, проблематика інформаційного впливу в соціальних мережах на теперішній час висвітлена недостатньо повно.

Метою статті є розкриття особливостей інформаційного впливу в соціальних мережах.

Виклад основного матеріалу. На теперішній час інформаційний вплив відіграє суттєву роль у створенні суспільної думки та створює певні загрози національній безпеці держави. Проте, у чинному законодавстві відсутнє унормоване його визначення. Водночас, наукова спільнота послідовно розробляє його теоретичне тлумачення. Зокрема, автори підручника «Історія інформаційно-психологічного протиборства» під інформаційним впливом пропонують розуміти організоване цілеспрямоване застосування спеціальних інформаційних засобів і технологій для внесення деструктивних змін у свідомість особистості, соціальних груп чи населення (корекція поведінки), в інформаційно-технічну інфраструктуру об'єкта впливу та (чи) фізичний стан людини [1, с. 10]. Дещо модифіковане розуміння пропонують В. Остроухов та В. Петри, а саме - «інформаційний вплив - організоване цілеспрямоване застосування спеціальних інформаційних засобів і технологій для внесення змін у свідомість населення (корекція поведінки) та (або) інформаційно- технічну інфраструктуру об'єкта» [2, с. 136]. Значно скорочене тлумачення пропонує О. Зіменко та розглядає інформаційний вплив як «поширення певних ідей, поглядів чи ідеології, а головним інструментом їх поширення є засоби масової інформації та інші канали комунікації» [3, с. 29]. Нами було наведено лише декілька з існуючих точок зору на зміст дефініції «інформаційний вплив». Проте, найбільш оптимальним та змістовним вбачається перше з наведених його тлумачень. Саме в такому розумінні ми і використовуємо його в даній статті.

Життя сучасного суспільства майже нерозривно пов'язане із всесвітньої мережею, через яку отримується майже 90 % інформації. Тому саме Інтернет сьогодні є провідником як правдивих, так і фейкових даних. Саме ретрансляція таких відомостей створює найбільшу небезпеку стабільності та чіткому усвідомленню подій, що відбуваються як на території країни, так і за її межами. Зазначена особливість сьогодення сприяла утворенню новітнього типу загрози національній безпеці, так званої, кампанії впливу. Кампанія впливу полягає у використанні представниками іноземних держав вразливих місць суспільства задля досягнення своїх цілей на території країни, щодо якої відбувається такий вплив, без використання військової сили. Загалом кампанія впливу складається з низки заходів впливу, одним із яких є інформаційний вплив.

Іноземні держави можуть таємно та оманливо використовувати інформацію для підриву важливих демократичних процесів, контролю громадського діалогу та впливу на прийняття рішень. Діяльність інформаційного впливу слід вважати ворожою, оскільки вона підриває довіру суспільства до важливих соціальних інститутів, ізолює вразливі спільноти та сприяє соціальній і політичній поляризації. Одним з наймасштабніших джерел інформаційного впливу сьогодні є соціальні мережі.

Для українців соціальні мережі є найпопулярнішим джерелом інформації, яке обрали 78 % опитаних респондентів, серед яких 76 % жінок та 80 % чоловіків. Привертає увагу, що за останній рік серед усіх вікових категорій довіра до інформації, яку вони отримують через соціальні мережі, зросла. Найбільше довіра до соціальних мереж зросла серед молоді (18-29 років) - з 67,45% до 76,1% та людей віком 30-39 років - із 63,8% до 71,8%. При цьому, найбільше українці використовують Telegram (71,3%), YouTube (66,2%) та Facebook (55%). Також 50% опитаних споживають новини у Viber, 29,5% - в Instagram, 25,1% - у TikTok, 8,3% - у Twitter [4].

Саме через соціальні мережі суспільство має змогу не лише контактувати один з одним, читати новини чи дізнаватись про події, але й може само створювати ці новини, писати повідомлення лідерам інших країн, надавати інформацію іноземним ЗМІ, закликати до певних дій державні органи, привертати увагу до гострих соціальних питань, створювати резонанс тощо. Водночас, соціальні мережі продукують навалу неперевіреної інформації, фейків, ботів - контенту, який неконтрольовано споживається аудиторією і дестабілізує не лише психологічний стан українців, але і провокує до деструктивних дій, що загрожують безпеці країни. Тому соціальні мережі надзвичайно вразливі до інформаційного впливу.

Джерелом розповсюдження інформації в соціальних мережах є користувачі, які одночасно є як суб'єктами, так і об'єктами інформаційного впливу. При цьому перехід з однієї ролі до іншої, у переважній більшості випадків, відбувається несвідомо, адже одна людина знаходить інформацію і ділиться нею з іншою. Саме на цьому побудована вся суть розповсюдження відомостей в соціальних мережах, яке відбувається максимально швидко і вільно. У свободі розповсюдження інформації зацікавлені як користувачі, так і засновники соціальних мереж, які успішно її монетизують.

Водночас, помилково стверджувати, що інформація в соціальних мережах розповсюджується лише несвідомо. Це відбувається й доволі керовано - під впливом специфічних засобів. Зокрема, smm (від англ. - social media marketing) - вид маркетингу який включає комплекс активностей в соціальних мережах, спрямований на просування тієї чи іншої інформації, найчастіше, бренду або певного продукту бренду. Або таргет (від англ. target - «мета») - можливість, яку платно надають соціальні мережі для спрямування тієї чи іншої інформації на конкретну аудиторію. Отже, що інформація в соціальних мережах розповсюджується як несвідомо, так й доволі керовано.

Ще одним засобом розповсюдження інформації в соціальних мережах є так званий «вірусний контент» - ситуація, за якої відео чи повідомлення неочікувано набирає охоплення в сотні, а то і тисячі разів більше ніж аудиторія користувача. На «вірусність» контенту безпосередньо впливають його показники: якість, актуальність, скандальність, а також відповідність

алгоритмам тієї чи іншої соціальної мережі. Створення контенту, який відповідає наведеним показникам є задачею контент мейкера - однієї з новітніх «професій» маркетингу в соціальних мережах та суб'єкта інформаційного впливу. У цьому, хоч і несуттєво, але обізнані майже всі користувачі. Аудиторія значно швидше розповсюджує те, що виглядає захопливо і яскраво, відгукується загальному настрою в суспільстві та викликає бажання дискутувати.

Алгоритми всіх соціальних мереж працюють за принципом пропозиції споживачу контенту подібного до того, який він вже споживає. Тож, не викликає заперечення, що аудиторія, споживаючи контент в соціальних мережах, сприяє поширенню інформаційного впливу.

Також на швидкість розповсюдження інформації впливають й особливості джерела, звідки вона походить. Адже, один і той самий контент, розповсюджений за однією і тією самою схемою від різних користувачів може мати абсолютно протилежний результат в охопленні. Саме джерело розповсюдження формує довіру до інформації. Розповсюдження інформації відбувається максимально стрімко від джерела, якому довіряє аудиторія та якщо його контент відповідає вимогам аудиторії і соціальних мереж. В такому випадку відбувається органічне розповсюдження інформації. Суб'єктом, який має найбільшу ступінь довіри аудиторії соціальних мереж серед всіх інших інформаційних каналів є блогери, які свідомо, вважають свою аудиторію сім`єю. Такий підхід суттєво підвищує ступінь впливу думки блогера на всю аудиторію, порівняно з іншими інформаційними джерелами.

В умовах сьогодення блогера варто розглядати як одне з потужних джерел інформаційного впливу. Запропонована позиція обґрунтовується тим, що однією з навичок блогера є здатність відчувати настрої своєї аудиторії і виходячи з цього формувати інформаційний потік. Мова не лише про цифри статистики, як-то вподобання, збереження публікацій, вік і стать аудиторії та інше. Йдеться про суть блогерства, яка полягає в унікальному зворотному зв'язку аудиторії - не стільки в коментарях, скільки в діалогах та в особистих переписках. Блогери постійно ведуть розмову зі своїми читачами з різних куточків країни, в тому числі і з людьми в окупації, і з військовими на фронті. Враховуючи те, що блогер на відміну від ЗМІ одноособово є і аналітиком соціальних мереж, і редактором своєї сторінки, і комунікатором з аудиторією, і продюсером свого кінцевого продукту, він має змогу найбільш точно і ефективно створити і поширити інформацію в своєму профілі для своєї аудиторії ніж будь-хто інший.

Тому ми переконані, що роль лідерів думок, блогерів, інфлюенсерів в інформаційному полі надзвичайно велика. Саме блогер формує реакцію аудиторії в інформаційному просторі. Це обумовлює їх надзвичайну роль як у випадку несвідомого розповсюдження неправдивої інформації, так і при розповсюдженні інформації, що спрямована на забезпечення інформаційної безпеки, зокрема, викриття фейків чи закликів дотримуватися інформаційної гігієни.

Наступною особливістю інформаційного впливу в соціальних мережах є те, що він не обмежується тематикою чи територією - він без обмежень. Аналіз інформації, що обертається в соціальних мережах, засвідчує, що сьогодні ворог, фактично на постійній основі працює з іноземною аудиторією, розміщуючи в них неправдиві факти про повномасштабне вторгнення, маніпулюючи слабкостями інших держав, змінюючи в світі думку про себе. Прикладів такої маніпуляції безліч. Одним з найяскравіших є провокації з проросійськими лозунгами на кордоні з Польщею, що облетіли Україну і світ, як доказ зради найближчим партнером України. Такого роду події є адаптацією інформаційного впливу в соціальних мережах.

Акцентуємо увагу, що в основі адаптації інформаційного впливу в соціальних мережах лежить поєднання стратегічних комунікацій, психології та маркетингу. Зокрема, маркетингу в соціальних мережах, який створив такі поняття як smm, контентмейкерство та інфлюенс маркетинг, які являються інструментами для просування інформації в тій чи інший соціальній мережі.

На ефективність інформаційного впливу в соціальних мережах серед іншого впливає рівень інформаційної гігієни, яка на теперішній час на надзвичайно низькому рівні як серед блогерів, так і серед звичайних користувачів соціальних мереж. Нехтування правилами інформаційної гігієни, зазвичай, призводить до негативних наслідків. Адже інформаційний вплив не розповсюджується сам по собі, його розповсюджують люди. Коли один блогер з кількістю підписників 1 000 000 користувачів ділиться тією чи іншою інформацією в своєму блозі, це означає, відповідно до середніх показників статистики, що ця інформація фактично охопила до 200 000 користувачів, а потенційно - до 1 000 000 і більше. І якщо інформація суперечить дійсності або свідомо фейкова - це провокує ланцюгову реакцію у суспільстві, яке в умовах воєнного стану є надмірно чуттєвим до різноманітних новин, що безпосередньо стосуються найбільш актуальних процесів, що відбуваються в українському суспільстві.

Ефективність інформаційного впливу в соціальних мереж також пояснюється певним періодичним інформаційним вакуумом з боку офіційних джерел інформації. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення офіційні джерела не задовольняли потреби суспільства в своєчасному інформуванні, надані алгоритмів дій і конкретних рекомендацій в ситуації, що склалась. Мотивуючі заяви не відповідали на самі нагальні питання: де здавати кров, якою дорогою безпечно покинути місто, який рівень загрози окупації тощо. Зрозуміло, що така інформація не надавалась на широкий загал в першу чергу через заходи безпеки. Але саме через відсутність актуального і повного інформування люди не мали можливості прийняти вчасно рішення, від яких залежало їх життя. Враховуючи низьку довіру до ЗМІ, недостатню оперативність в комунікації державних установ через офіційні джерела, масштабну паніку серед населення, а також відсутність досвіду аудиторії в інформаційній гігієні, Telegram-канали, імовірно створені ворогом, за лічені дні набирали значну аудиторію, розповсюджуючи дестабілізуючу інформацію. Отже, інформаційний вплив у вигляді панічних настроїв, теми зради владою народу України, магічні передбачення щодо військових подій, повідомлення «Київ за 3 дні» публікувалися в усіх без виключення соціальних мережах.

Висновки

Вище наведені особливості розповсюдження інформації в соціальних мережах дозволяють зробити висновок, що неможливо контролювати розповсюдження інформації в соціальних мережах, але можливо ініціювати більш високу якість інформаційної гігієни шляхом підвищення обізнаності населення, а також побудувати відкриту комунікацію офіційних представників державних органів з населенням. Ефективними інструментом в боротьбі з інформаційним впливом є прозорість, відкритість інформації та об'єднаність суспільства.

Література

Історія інформаційно-психологічного протиборства : підруч. / [Я.М.Жарков, Л.Ф.Компанцева, В.В.Остроухов В.М.Петрик, М.М.Присяжнюк, Є.Д.Скулиш] ; за заг. ред. д.ю.н., проф., засл. юриста України Є.Д.Скулиша. К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2012. 212 с.

Остроухов В., Петрик В. До проблем забезпечення інформаційної безпеки України. Політичний менеджмент. 2008. № 4. С. 135-141.

Зіменко О.Є Вивчення інформаційного впливу в соціальних мережах: методологічний аспект. Вісник Харківської державної академії культури. 2023. Вип. 63. С. 19-34.

Медіаспоживання українців: другий рік повномасштабної війни. Опитування ОПОРИ. URL : https://www.oporaua.org/polit_ad/mediaspozhivannia-ukrayintsiv-drugii-rik- povnomasshtabnoyi-viini-24796

References

Zharkov, M., Kompanceva, L.F., Ostrouhov, V.V., Petrik, V.M., Prisjazhnjuk, M.M., Skulish, Є/D. (2012). Istorija informacijno-psihologichnogo protiborstva [The history of informational and psychological struggle], K. : Nauk.-vid. vMdd NA SB Ukraini [in Ukrainian].

Ostrouhov, V., Petrik, V. (2008). Do problem zabezpechennja іnformadjnoї bezpeki Ukrami [To the problems of ensuring information security of Ukraine.]. Politichnij menedzhment - Political management, 4, 135-141 [in Ukrainian].

Zmenko, О.Є (2023). Vivchennja mformadjnogo vplivu v sodal'nih merezhah: metodologіchnij aspekt [Study of information influence in social networks: methodological aspect]. Visnik Harkivs'kot derzhavnot akademit kul'turi - Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture, 63, 19-34 [in Ukrainian].

Medmspozhivannja ukramdv: drugij rik povnomasshtabno'i' vijni [Ukrainians' media consumption: the second year of full-scale war]. www.oporaua.org Retrieved from https://www.oporaua.org/ polit_ad/mediaspozhivannia-ukrayintsiv-drugii-rik-povnomasshtabnoyi-viini-24796 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru