Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

В даному курсовому проекті наведено розрахунки для міської опорної ЦСК «Квант-Є». Виконані розрахунки було проведено для визначення необхідних параметрів для подальшого впровадження даної цифрової системи комутації. Разом із цим було проведено порівняння ЦКС з аналоговими станціями, наведено ряд переваг на користь ЦКС.

В графічній частині наведено основні структурні та функціональні схеми цифрової мережі, а також схему з'єднувального тракту.



Перелік скорочень

АТС - автоматична телефонна станція.

АМТС - автоматична міжнародна телефонна станція.

АЛ - абонентська лінія.

АК - абонентський комплект.

БАЛ - блок абонентської ліній.

ВСС - вузол спецслужб.

ГТ - груповий тракт.

ГНН - година найбільшого навантаження.

ЗЛ - з'єднувальна лінія.

ІКМ - імпульсно-кодова модуляція.

КМ - комутаційний модуль.

КС - координатна система.

МТЕ - модуль технічної експлуатації.

МТМ-5 - міська телефонна мережа з п'ятизначною нумерацією.

МП - мікропроцесор.

ОПС - опорна станція.

ОЗП - оперативний запам'ятовуючий пристрій.

ПС - підстанція.

ПЧК - просторово-часовий комутатор.

ПЛМ - програмно-логічна матриця.

СС - сигнал станції.

СП - системи передачі.

ТМЗК - телефонна мережа загального користування.

ЦСК - цифрова система комутації.

ЦЗЛ - цифрова з'єднувальна лінія.



Вступ

З кожним роком зростає обсяг інформації, яка підлягає передачі по каналах зв'язку. Характерним при цьому є не тільки кількісне зростання обсягів інформації, але і якісно нові вимоги до комутації та розподілу інформації, що надходить. Це в свою чергу вимагає значного розширення і розвитку мереж зв'язку і в першу чергу апаратури комутації.

Телефонний зв'язок є основним й інтенсивно зростаючим видом зв'язку, тому розвитку і вдосконалення мереж телефонного зв'язку в нашій країні постійно приділяється велика увага.

Мережа зв'язку являє собою складний комплекс споруд, створення і розвиток яких потребує великих капітальних вкладень. Цим пояснюється те, що питання оптимальної побудови мереж зв'язку та підвищення ефективності їх використання розглядаються як найважливіша народногосподарська задача.

На різних етапах розвитку телефонного зв'язку були створені автоматичні системи комутації різних типів (поколінь). До АТС першого покоління належать станції із безпосереднім управлінням (наприклад, АТС крокової системи), засновані на застосуванні електромеханічних приладів, кожен з яких має власне управляючий пристрій. Подібні системи комутації мають істотні недоліки, до яких насамперед слід віднести необхідність постійної присутності експлуатаційно-технічного персоналу для спостереження за дією станції і як наслідок - значні експлуатаційні витрати, непродуктивне використання індивідуальних керуючих пристроїв, займаних не тільки в процесі встановлення з'єднання, але й у час розмови.

Цих недоліків позбавлені АТС координатної системи (АТС другого покоління), в яких вперше була здійснена централізація управління та застосовані більш надійні комутаційні прилади - багаторазові координатні з'єднувачі (МКС). Все це дозволило істотно підвищити використання колективних керуючих пристроїв (маркерів, регістрів), спростити умови експлуатації АТС і скоротити експлуатаційні витрати.

Проте нові, більш високі вимоги до систем комутацій, викликані необхідністю вирішення нових завдань, поставлених перед мережами зв'язку в сучасних умовах, змусили істотно перетворити комутаційну техніку і створити якісно нові системи управління автоматичної комутації. До таких систем відносяться квазіелектронні (третє покоління) і електронні (четверте покоління) міські, сільські та міжміські телефонні станції і вузли. Квазіелектронні системи комутації характеризуються тим, що в якості комутаційних елементів у них використовуються різні швидкодіючі електромагнітні прилади (герконові реле, Перідині та ін), а в якості центрального керуючого пристрою - спеціалізовані ЕОМ, які в автоматичній електрозв'язку називаються електронними керуючими машинами (ЕКМ). На квазіелектронних АТС, як і на АТС попередніх поколінь, застосовуються комутаційні системи з просторовим розподілом каналів.

Як на електронних, так і на квазіелектроннихx АТС використовується перспективний програмний принцип побудови керуючих пристроїв. При цьому в міських та міжміських станціях і вузлах комутації, як правило, застосовується система централізованого управління з програмою, записаною в спеціальних запам'ятовуючих пристроях (ЗУ). Така система управління в значній мірі спрощує умови введення нових або зміни чинних програм, наприклад при необхідності надання абонентам нових послуг (додаткових видів обслуговування - ДВО). Введення нових ДВО (наприклад, скорочений набір номера абонентів, щонайбільш часто викликаються, конференц зв'язок, переадресація викликів на інший апарат) в цьому випадку зводиться до зміни алгоритмів функціонування ЕКМ шляхом заміни або перезапису програм до ЗУ керуючої машини.

Нові системи комутації з програмним управлінням мають ряд важливих переваг, серед яких перш за все слід відзначити малі габарити, малу потужність і високу надійність дії апаратури. Істотною перевагою цих систем комутації є також зниження експлуатаційних витрат за рахунок автоматизації дій з обслуговування АТС (процесів контролю і спостереження за працездатністю обладнання, пошуку несправностей, усунення пошкоджень шляхом перемикання несправного блоку на резервний та ін.)

Щоб підвищити якість зв'язку, розширити число послуг зв'язку, здійснити автоматизацію мережі, відбувається заміна аналогових комутаційних станцій на цифрові.

Мета створення нового покоління комутаційної техніки на основі цифрових систем передачі полягає в тому, щоб підвищити гнучкість і економічність системи, скоротити витрати і трудомісткість експлуатації, спростити виробництво, створити нові види послуг абонентам [1]



1. Розробка технічного завдання

Для даного мікрорайону потрібно впровадити цифрову систему комутації (ЦСК) типу Квант-Є.

Для початку розрахунку проектованої мережі потрібно визначитись із вхідними даними, чи вони є в достатній кількості, що потрібно додатково. Для проектування заданої мережі потрібні такі початкові дані, для кожної АТС[2]:

РАТС-2:

Ємність індивідуальних номерів і таксофонів відповідно дорівнює номерів, номерів.

РАТС-3:

Ємність індивідуальних номерів і таксофонів відповідно дорівнює номерів, номерів.

РАТС-4:

Ємність індивідуальних номерів і таксофонів відповідно дорівнює номерів, номерів.

Частка квартирних номерів на АТС типу ДК та КС рівна .

Відстані від РАТС-2 до РАТС-3 і РАТС-4 відповідно дорівнюють

АТС, що впроваджується (АТС ЦСК «Квант-Є») складається із опорної станції (ОПС), ємністю номерів, із них номерів таксофонів; підстанції (ПС), ємністю номерів, із них номерів таксофонів. Підстанція розміщується в будинку РАТС-2. Частка квартирних ТА на ОПС і ПС складає .

Відстань від ОПС до РАТС-2 складає км.

ЦСК ”КВАНТ- Е” працює в умовах:

а) постійний режим, що рекомендується, (85 % часу експлуатації):

температура від плюс 18 °С (291 °К) до плюс 27 °С (300 °К);

відносна вологість від 30 % до 70 %;

атмосферний тиск 720 ± 75 мм.рт.ст. (96 ± 10 кПа);

б) граничний режим (15 % часу експлуатації):

температура від плюс 5 °С (278 °К) до плюс 40 °С (313 °К);

відносна вологість від 20 % до 80 %;

атмосферний тиск 460 ± 75 мм.рт.ст. (61 кПа);

в) запиленість повітря в приміщенні не повинна перевищувати 1 мг/м³ при розмірі часток не більш 3 мкм;

г) вібрація в приміщенні не повинна перевищувати за амплітудою, 1 мм на частоті 25 Гц;

д) у приміщенні не повинні утримуватися шкідливі пари кислот, лугів і ін. з'єднань;

е) рівень шуму в приміщенні на робочих місцях не більш 6 дб;

ж) приміщення для обладнання повинне бути не вибухонебезпечним, не пожежонебезпечним, пилезахищеним з антистатичним покриттям підлоги.

Електроживлення АТС КВАНТ-Е від джерела опорної напруги 60 В з межами відхилення від 48 В до 72 В. АТС КВАНТ-Е малої ємності - від мережі 220 В частотою 50 ± 2 Гц із граничними відхиленнями плюс 10 % - мінус 15 %.

Працездатність АТС КВАНТ-Е повинна зберігатися при динамічних змінах опорної напруги не перевищуючих значень, зазначених у ДСТ 5237-85.

Норма шумів у розмовному тракті повинна забезпечуватися при наступних припустимих значеннях пульсацій напруги:

-псофометрических значень не більш 2 мв;

-діючих значень не більш 250 мв у діапазоні частот до 300 Гц і 15 мв у діапазоні частот від 300 Гц до 20 кГц.

Споживання від джерела опорної напруги повинне бути зазначене в проекті на АТС КВАНТ-Е, розсіювана потужність від 0,3 Вт до 0,6 Вт на «порт» у ГНН.

Перерви в електропостачанні АТС КВАНТ-Е або зниження напруги, що перевищує вимоги ДСТ 5237-83, можуть приводити до зупинки станції без ушкодження обладнання .

Після відновлення напруги працездатність АТС КВАНТ-Е повинна відновлятися автоматично за час, що не перевищує 3 хв.

Зовнішні пристрої АТС КВАНТ-Е (ПЕВМ) повинні бути розраховані на електроживлення від мережі

220 В плюс 22 В мінус 33 В частотою 50,0 Гц ± 2,5 Гц з автоматичним резервуванням від первинного джерела напруги 60 В плюс 12 В мінус 6 В через інвертор.

Опір ланцюга заземлення від будь-якої, доступної до дотику металевої неструмоведучої частини обладнання і шиною «Корпус» у місці з'єднання її з проводом від электроживильної установки (заземлення) повинна бути не більш 0,1 Ом. Опір розтіканню струму заземлення АТС КВАНТ-Е не більш 2,5 Ом.

Середній час переходу в розмовний стан при внутрішньостанційному зв'язку не більш 0,5 с.

Коефіцієнт готовності АТС КВАНТ-Е 0,99999 (без обліку часу прибуття обслуговуючого персоналу).

Ймовірність відмовлення у встановленні з'єднання при проведенні контрольних викликів не повинна перевищувати 10 -³.

Середньостатистична ймовірність передчасного роз'єднання або відмовлення в роз'єднанні встановленого з'єднання через несправність АТС КВАНТ-Е повинна бути не більш 2х10^-5.

Середньостатистична ймовірність невстановлення з'єднання по будь-якому виду зв'язку через несправності АТС КВАНТ-Е повинна бути не більш 10^-4.

Термін служби АТС 20 років.

АТС КВАНТ-Е забезпечує можливість визначення місця несправності програмно-апаратними засобами з точністю до одного ТЕЗа в 75 % випадків, від 2 до 5 ТЕЗів у 95% випадків і в інших 5 % випадків місце несправності визначає персонал.

Трудомісткість обслуговування 0,05 люд.година на один «порт» у рік при централізованому технічному обслуговуванні і не більш 0,4 люд.година - при децетралізованному техобслуговуванні.

Робоче послаблення станційного чотириполюсника повинне бути:

між інтерфейсами Z (аналогова АЛ) - 7 дб;

між інтерфейсами V і інтерфейсами А (цифрові АЛ і ЗЛ) - 0 дб;

Перехідне послаблення з аналогового входу між різними напівз'єднаннями не менше 73 дБ на ближньому кінці і 70 дБ на віддаленому кінці.

Перехідне послаблення від цифрового входу між будь-якими іншими напівз'єднаннями більше 73 дБ на віддаленому кінці і більше 70 дБ на ближньому кінці.

Відношення сигналу до сумарних спотворень (включаючи квантування) на вході/виході напівз'єднання не повинні перевищувати 35 дБ мO (при рівні сигналу від 0 до мінус 10 дБ мO)

Середнє значення довгострокового коефіцієнта помилок 1 10^-9.

Середні за годину рівні зваженого псофометрического шуму не повинні перевищувати наступні значення:

а) на вході напівз'єднань: (інтерфейс Z) - мінус 66,9 дБ мп

б) на вході напівз'єднання (інтерфейс С22, С11) - мінус 64,5 дБ мп (при сигнализациии по розмовних проводах) і мінус 66,0 дБ мп (при сигналізації по окремих проводах);

г) на вході напівз'єднання (інтерфейс С22. С11) мінус 68,8 дБ (при сигналізації по розмовних проводах) і мінус 75,0 дБ (при сигналізації по окремих проводах).

Рівень будь-якої селективної перешкоди повинний бути менш мінус 5 дБ мО на вході з'єднання (інтерфейсом Z і С22).

Всі інші потрібні дані беруться із довідкових таблиць (таблиця коефіцієнтів тяжіння; таблиця Ерланга для пропускної спроможності повно доступного пучка ємністю V ліній при обслуговуванні найпростішого потоку викликів із явними втратами).



2. Стан сучасних розробок

Однією з плідних ідей розвитку сучасної системи комутації вважається концепція NGN (мережі зв'язку наступного покоління), що передбачає перехід на технологію «комутація пакетів».

Технологія вимірів удосконалювалася разом з ускладненням, мініатюризацією й ростом економічності технологій зв'язку. Тому єдиним коректним рішенням є застосування незалежних від устаткування систем контролю. Вимірювальна техніка відіграє важливу роль - це настроювання й оптимізація мереж зв'язку, пошук несправностей і причин конфліктів, дозвіл конфліктних ситуацій. Для рішення комплексу завдань по підтримці динамічно мінливих систем зв'язку в робочому стані засобу вимірів також повинні мінятися.

Уже на етапі мереж зв'язку відбулася спеціалізація вимірювальної техніки. Ще 15-20 років тому для обслуговування аналогових мереж зв'язку застосовувалася загально вимірювальна техніка (генератори, осцилографи, частотоміри й т.д.). Розвиток цифрових систем передачі й комутації призвів до того, що вимірювальна техніка для телекомунікацій стала високо спеціалізованою. З'явилися вимірювальні прилади для телекомунікацій, такі як аналізатори протоколів сигналізації, аналізатори цифрових систем передачі, вимірювальні прилади ВОЛЗ і т.д. [2]

У міру наростання складності сучасних систем зв'язку підвищуються вимоги до таких приладів. Розвиток концепції NGN, у свою чергу, приводить до ще більшої спеціалізації методик і приладів. Наприклад, аналізатори Softswitch (на рівні керування) відрізняються по функціональності від аналізаторів IMS, прилади для експлуатації ADSL відрізняються від приладів для Gigabit Ethernet і т.д.

У той же час існує й зворотна тенденція, пов'язана з розвитком універсальних приладів, які могли б вирішувати широкі завдання контролю мереж на окремих рівнях. Ця тенденція поки присутня на ринку тільки в устаткуванні декількох виробників. Але ігнорувати її не можна. [3]

Стосовно до специфіки NGN як приклад технічного впливу такого світогляду можна привести широке впровадження принципів Plug&Play у сучасні системи зв'язку.

Незважаючи на загальні завірення й конвергенції й ідею побудови технології NGN, стратегічні технології поки не торкаються соціального компонента. Синтез технологій поки не привів до синтезу світобачення, що робить технологічне поле NGN не тільки революційним і парадоксальним, але ще й потенційно конфліктним.

АТСЕ "F-50/1000 - електронна телефонна автоматична станція.

"F-50/1000" призначена для експлуатації на міських, сільських, відомчих телефонних мережах. Станція може працювати в крайовому і вузловому режимах. На мережах ГТС може використовуватися в якості незалежної індексного ступені або віддаленого виносу.

Мінімальна абонентська ємність становить 50 номерів, максимальна - 1000. Можливе об'єднання в загальне поле декількох тисячних ступенів. Вихід з ладу одного або декількох модулів не призводить до втрати функціонування системи в цілому.

Технічні дані АТСЕ "F-50/1000".

Абонентська ємність, № 50-1000

Кількість з'єднувальних ліній, кан 30-180

Максимальна кількість викликів:

На модуль (200 номерів) 850

На 1000 номерів 7200

Максимальний трафік ЧНН (р = 0,5%)

На модуль (200 номерів), Ерл 95

На 1000 номерів, Ерл 290

Навантаження на АЛ, Ерл 0,2

Навантаження на СЛ, Ерл 0,8

Номенклатура ТЕЗ 20

Питома споживана потужність 1Вт / №

Напруга живлення, В 52-70

Опір шлейфу АЛ, кОм 3

Габаритні розміри 2600х850х400мм

Кількість стативів:

До 200 номерів 0,5

Від 200 до 400 номерів 1

Від 400 до 1000 номерів 2

Цифрова мультиплексна система зв'язку DMS (Digital Multiplex System) створена канадською фірмою NORTEL TELEKOM. У станціях сімейства DMS реалізується загальна архітектура апаратного та програмного забезпечення з тим, щоб використовувати їх у різних областях: у якості кінцевих комутаційних і транзитних станцій, міжміських/міжнародних комутаційних центрів, а також центрів комутації для систем стільникового зв'язку.

Остання версія програмного забезпечення комутаційної системи ММР (попередні версії DMS-BCS39, BCS44 і BCS45) і нове обладнання центрального процесора (XA-CORE) забезпечують трансформацію телефонної станції в сервер керування викликами (Softswitch) CS2000, службовця основою для побудови мереж наступного покоління NGN.

Версія DMS-MMP надає широкий вибір послуг, від базових телефонних послуг (Plain Old Telephone Service, POTS) до послуг ISDN, Centrex, CLASS, VPN і IN. Доступ до всіх послуг надається аналоговим абонентам, абонентам мережі ISDN (PRI і BRI) і абонентам відомчих станцій РВХ.

Система DMS-100 має модульну структуру з ієрархічним управлінням, резервування кожного модуля і ліній зв'язку між модулями. Обробка виклику виконується центральним процесором з розподілом ряду функцій попередньої обробки виклику між іншими модулями.

Архітектура системи дозволяє гнучко поєднувати різні варіанти модулів для реалізації оптимального рішення з урахуванням всіх вимог замовника. Станції легко розширюються як у плані нарощування абонентської ємності, так і в плані надання додаткових послуг. Підтримуючи різні типи сигналізації на мережах СНД, DMS-100 повністю сумісна зі стандартними телекомунікаційними протоколами, включаючи ОКС № 7, EDSS1, V5.2. Для організації зв'язку з віддаленими абонентами в рамках сімейства DMS існує ряд пристроїв віддаленого доступу, яким доступний весь спектр послуг, що надаються основний станцією. Станції працюють з різними типами абонентських пристроїв: від апаратів з дисковим номеронабирачем до ISDN терміналів і пристроїв передачі даних.

До основних технічних характеристик станції DMS-100 відносяться: Максимальна ємність:

З'єднувальних ліній - 60000;

Ємність виносного обладнання:

мінімальна - 60;

Максимальна - обмежена тільки загальною ємністю станції;

Питомі навантаження, Ерл:

абонентська лінія - 0,1;

сполучна лінія - 0;

Максимальна кількість викликів у ЧНН - 1500 тис;

Напруга системи безперебійного живлення - 43,2-60 В;

Споживана потужність на одного абонента, Вт:

станція на 15000 абонентів - 1,65;

станція на 20000 абонентів - 1,50.

Комутаційна система 5ESS являє собою універсальну цифрову телефонну станцію з розподіленим управлінням, що має широкий діапазон застосувань, у тому числі і використання як комутаційний центр ISDN. Однак, на відміну від EWSD, весь діапазон застосувань системи 5ESS, починаючи від віддалених концентраторів і закінчуючи міжнародними вузлами великої ємності реалізується з використанням всього трьох типів модулів: комутаційного SM, комунікаційного чи зв'язкового СМ і адміністративного AM. Кожен модуль включає безліч мікропроцесорів, зв'язок між якими здійснюється за допомогою внутрішньої цифрової мережі, що поєднує разом усі модулі системи.

АТС 5ESS повинна:

забезпечити високу якість зв'язку, сервісу;

надавати можливість використати засоби телефонного зв'язку;

надавати можливість використати засоби факсимільного зв'язку;

надавати можливість використати додаткові послуги, такі як:

a) скорочений набір (1…3 цифри) часто використовуваних номерів;

b) з'єднання без набору із завчасно заданою абонентської лінією;

c) переадресація вхідних викликів до абонента, на його розсуд на будь-яку абонентську лінію, на автовідповідач або на робоче місце оператора: у разі відсутності, у разі зайнятості або у випадку, якщо абонент не відповідає;

d) встановлення виклику, який прийшов до зайнятого абонента, на очікування з відповідним інформуванням абонента, що викликається і можливістю для нього вести розмову з кожним партнером, при цьому після відбою автоматично відновлюється з'єднання з іншим партнером;

e) тимчасова заборона на вхідний зв'язок, загальна або вибіркова для вказаних викликаючих номерів;

f) конференц-зв'язок;

g) будильник;

h) ідентифікація зловмисних викликів.

Архітектура 5ESS базується на трьох головних елементах: комутаційних модулях SM, модулі зв'язку CM і модулі керування й експлуатації AM.

Комутаційний модуль SM забезпечує підключення всіх абонентських і з'єднувальних ліній до ЦСК 5ESS і виконує основні функції по обслуговуванню викликів. До кожного модуля SM може бути підключено до 5120 абонентських чи 500 з'єднувальних ліній, або будь-яка комбінація АЛ і ЗЛ у зазначених межах. Модуль SM є базовим при збільшенні ємності станції. Одна ЦСК 5ESS може включати до 192 модулів SM і обслуговувати до 350000 АЛ чи 90000 ЗЛ, а також будь-яку їхню комбінацію. Максимальна ємність системи обмежена пропускною здатністю в 45000 Ерл. чи 900000 викликів у ГНН.

Адміністративний модуль AM виконує загальносистемні функції, що впливають на роботу всієї станції. До них відносяться: маршрутизація, управління системними ресурсами, техобслуговування, адміністративні функції і зв'язок з експлуатаційним персоналом.

Модуль зв'язку чи комунікаційний модуль СМ здійснює передачу інформації користувачів, а також сигнальної і управляючої інформації між усіма модулями, забезпечуючи зв'язок між AM і SM, і зв'язок модулів SM між собою.

Модулі SM з'єднуються з модулем СМ по волоконно-оптичним каналам управління і синхронізації NST, що забезпечують синхронізацію всієї системи 5ESS. Модуль СМ зв'язаний з кожним SM чотирма двоволоконними трактами NST (два з яких є резервними). Швидкість передачі кожного тракту 32,768 Мбіт/с, що відповідає 256-ти 16-разрядным двохстороннім часовим каналам, тобто між СМ і кожним SM організовано 512 основних і 512 резервних часових канали. Адміністративний модуль і модуль СМ зв'язані металевим кабелем.

Для управління встановленням з'єднання необхідно передавати управляючі повідомлення між адміністративним і комутаційним модулями. Управляючі повідомлення від кожного модуля передаються по своїм окремим каналах управління, у якості яких використовується по одному часовому каналу у кожному із внутрішньостанційних трактів, що з'єднують модулі між собою. Отже, з 512 часових каналів між кожним SM і СМ, 510 використовуються для передачі інформації користувачів, а два як управляючі.

Комутатор повідомлень у модулі CM (MSGS) приймає управляючі повідомлення, і направляє їх до необхідного блоку. Кожен SM і AM має свій буфер повідомлень у комутаторі повідомлень.

АТСЦ-90 являє собою сучасну повністю цифрову АТС з функціями ЦСИО, ОКС № 7, СОРМ, докладного обліку вартості з'єднань і реалізацією протоколів V5, придатну для застосування на взаємопов'язаних мережах зв'язку Росії в якості оконечной АТС міської телефонної мережі, транзитної станції, що виконує функції УІС , УВС, УІВС.

Різноманітність способів сигналізації, реалізованих в АТСЦ-90, сприяє її сумісності з різними мережами електрозв'язку. Поряд з поширеними способами сигналізації по цифрових сполучних лініях, включаючи сигналізацію по загальному каналу ОКС № 7, АТСЦ-90 підтримує специфічні протоколи сигналізації сільського зв'язку з цифровим і аналоговим лініях, в результаті чого система стикується практично з будь-якими типами АТС. Частина устаткування АТСЦ-90 може використовуватися в якості абонентськіх концентраторів різної ємності, встановлюваних на значній відстані від опорної АТС в районах високої абонентської щільності. Застосування концентраторів дозволяє оптимально побудувати абонентську мережу доступу та суттєво скоротити витрати на абонентську кабельну мережу.

Для АТСЦ-90 характерна децентралізована модульна структура. Децентралізація структури підвищує надійність і забезпечує простоту управління системою. Модульність, в свою чергу, забезпечує поступове розширення ємності системи і введення нових технологій і послуг зв'язку, що дозволяє повністю врахувати потреби клієнтів при установці і експлуатації станцій.

Система АТСЦ-90 надає в розпорядження оператора мережі прості, ефективні і економічно обгрунтовані методи технічної експлуатації (ТЕ) та технічного обслуговування (ТО). Контроль за ТЕ і ТО станцій може виконуватися на кожній АТС окремо або в Центрі технічного обслуговування (ЦТО), що забезпечує експлуатацію кількох станцій.

Базова ємність комутаційної системи АТСЦ-90 становить 37000 абонентських ліній і 256 трактів ІКМ. Передбачена можливість розширення ємності станції до 120 000 номерів за рахунок відповідної конфігурації обладнання.

Пропускна спроможність системи складає 250 000 викликів в ЧНН. Станція стійко обслуговує питоме навантаження на абонентську лінію, складову 0,1 Ерл, і на сполучну лінію, рівну 0,7 Ерл, а також навантаження, що перевищує питоме навантаження на абонентську лінію на 25% і на 35% - на сполучну лінію.

При виникненні граничного навантаження спрацьовує система захисту від перевантаження, що дозволяє згладити піки навантаження за рахунок тимчасового обмеження потоку викликів від абонентів.

Обробка викликів в АТСЦ-90 заснована на принципі комутації каналів, як найбільш швидкого і ефективного способу комутації розмовних з'єднань. Ядром АТСЦ-90 є досить гнучка цифрова комутаційна система, ємність якої визначається ємністю обладнання, що постачається і може варіюватися від 96х96 трактів ІКМ для кінцевих АТС малої ємності до 1024х1024 трактів ІКМ для великих транзитних вузлів.

Завданням комутаційної системи є комутація вхідного і вихідного каналів один з одним у відповідності з інструкціями, які надходять з блоку обробки викликів. Підключення до комутаційної системі АТСЦ-90 здійснюється за допомогою ліній ІКМ зі швидкістю передачі 2Мбіт / с. Згідно специфіці цифрової комутаційної системи, комутація є чьотирьох, тобто обидва напрямки передачі комутуються окремо. Крім розмовних каналів комутаційної системі здійснюється комутація каналів сигналізації і внутрішньостанційних каналів передачі даних [4].

3. Техніко-економічне обґрунтування

«Квант» призначено для побудови центральних ЦС, вузлових УС, кінцевих станцій ОС і вузлів автоматичної комутації УАК, що включаються до відомчої і загальнодержавної телефонної мережі. Обладнання станції передбачає можливість зміни ємності від 64 до 2048 номерів. При цьому комутаційне обладнання нарощується блоками (БАЛ - кратно 64 або 128 номерами, БСЛ - блоками 32х32 або 64х64 у Залежно від ємності АТС), інше обладнання нарощується за допомогою ТЕЗ та касет. Обладнання «Квант» дозволяє включати від 0 до 384 односторонніх (вихідних і вхідних) з'єднувальних ліній. Число односторонніх СЛ,включаються в УАК-В, становить від 8 до 464. Замість односторонніх з'єднувальних ліній можуть бути включені двосторонні; число ліній при цьому зменшується вдвічі. Число напрямів зовнішньої зв'язку для АТС та УАК-В --до 32. Кількість з'єднувальних ліній у напрямку може бути будь-яким.

Обладнання «Квант» дозволяє будувати АТС з питомим сумарним навантаженням до 0,2 Ерл на абонентську лінію і до 0,8 Ерл (не менше 0,4 Ерл)на сполучну лінію.

Станції АТС КВАНТ-Е мають комутаційне обладнання, яке базується на багаторазових герконових з'єднувачах з магнітним утриманням (ферідах).

Керуючий пристрій - централізоване, із записаною програмою, побудовано на інтегральних схемах за принципом двомашинного комплексу.

Центральне управляючий пристрій однаково для всіх типів станцій і може відрізняться лише обсягом пристроїв пам'яті. Конструкцією АТС КВАНТ-Е передбачено включення різних абонентських ліній індивідуального користування, з спареними телефонними апаратами з взаємною зв'язком, віддалених абонентів.

Квазіелектронні станції «Квант» забезпечують такі основні види зв'язку: внутрішньостанційних і міжстанційних (внутрішньорайонних, зоновою,міжміський і міжнародний незалежно від способу їх встановлення --ручного, напівавтоматичного й автоматичного). Станції АТС КВАНТ-Е й вузли УАК-В забезпечують транзитну зв'язок з двох-і чотирьох комутацією розмовного тракту і переходом з двох-на чотирьох дротову і навпаки.

Взаємодія з АТС забезпечується по двох-, трьох-і чотири провідних фізичних лініях, а також по каналах ТЧ, ущільненим апаратурою систем передачі, для чого у складі обладнання є набір різних комплектів з'єднувальних ліній.

Впровадження комп'ютерного управління і цифрової технології в комутаційні систем і відкрили абсолютно нові перспективи для техніки зв'язку. Розробка відкритої системи з гнучкою архітектурою була первинною метою при проектуванні EWSD. EWSD може бути ефективно використана в різних мережевих структурах в якості мережевого вузла різної місткості для комутації більшості видів інформації і може бути легко пристосована для задоволення вимог, що змінюються.

Динамічна місткість системи дозволяє обслуговувати навантаження до 25600 Ерлангів і обробляти 2,5 мільйона ВНСА(спроб викликів під час найбільшого навантаження).

Завдяки цифровій електронній комутаційній системі EWSD, фірма Siemens створила основу для універсального зв'язку у відкритих мережах з різними застосуваннями. У момент появи EWSD на світовому ринку вона була однією з перших повністю цифрових комутаційних систем. Зараз на базі технології EWSD введені в експлуатацію понад 85 млн. портів приблизно 200-ми експлуатаційними компаніями в 85 країнах.

EWSD є системою, призначеною для усіх видів застосувань з точки зору розміру вузла, його місткості, діапазону послуг, що надаються, і мережевого оточення.

EWSD має широкий і орієнтований на майбутнє спектр застосування і може використовуватися як:

місцева телефонна станція;

транзитна телефонна станція;

цифровий абонентський блок(концентратор);

сільська телефонна станція;

CENTREX(central office exchange service) означає надання звичайної АТС функцій установської станції(РАВХ);

міжнародна телефонна станція;

комутаторна система(OSS);

комутаційний центр для рухливих абонентів;

EWSD відповідає вимогам міжнародних стандартів. Участь інженерів фірми Siemens в робочих групах міжнародних організацій забезпечує вступ широкого потоку інформації на етапі від стандартизації і розробки до практичної реалізації проекту. Прикладами застосування в EWSD рекомендованих стандартів є використання мови CHILL, мови специфікацій і описів SDL, мови «людина-машина» MML, застосування системи сигналізації по загальному каналу №7, реалізація можливостей цифрової мережі інтегрального обслуговування ISDN і використання різних стандартних інтерфейсів, таких як Q3 для Мережі Управління Телекомунікаціями TMN і V5.1/V5.2 для підключення виробів Мережі Доступу від різних постачальників.

Технічна характеристика

Приведемо деякі технічні характеристики системи EWSD.

Продуктивність:

кількість абонентських линий-макс.250 000

кількість сполучних линий-макс.60 000

комутований трафик-макс.25 600 Ерл.

число викликів в ЧНН(ВНСА) - більше 2,5 млн.(відповідно до рекомендації Q.543 ITU - T)

Напруга живлення :

48 У або 60 В - номінальна постійна напруга.

Системи сигналізації :

усі стандартні системи, наприклад, системи R2, №5, №7 ITU-Т.

Сполучні лінії.

Аналогові СЛ - можливі різні опори шлейфу/шунта.

Цифрові СЛ - по мультиплексних лініях 1544 кбіт/с або 2048 кбіт/с.

Аналоговий абонентський доступ.

імпульсний набір 5-22 імп./с

багаточастотний набір відповідно до рекомендації Q.23 ITU - T.

Доступ ISDN.

Базовий доступ - 160 кбіт/с(2B + D + синхр.) В = 64 кбіт/с, D=16 кбіт/с

Первинний доступ - 2048 кбіт/с(30В + D + синхр.) або 1544 кбіт/с (23В + D +синхр.) B = D = 64 кбіт/с.

Таблиця 3.1 Параметри АТС

Параметри:	EWSD	КВАНТ-Е
Кількість абонентів	До 250000	200000
Вартість	30 тис. грн	40 тис. грн
Живлення	60 В	60 В
Max навантаження	25600 Ерл	30000 Ерл



4. Розрахунок проектувальної мережі

4.1 Розробка структурної схеми МТМ

На МТМ здійснюється впровадження цифрових систем комутації (ЦСК) методами «накладення» ЦСК на існуючу аналогову мережу і “цифровими островами”, коли ЦСК працює в одному мікрорайоні. У КП передбачається встановити ОПС в одному з районів міста і включити в неї виносний комутаційний модуль (ВКМ), що виконує роль підстанції, яка розміщена у будинку РАТС-2.

Відстані між РАТС у КП визначаються методом трикутника в масштабі 1 см = 1 км.

Розташування станцій вибирається довільно.

Відстань між РАТС-3 та ОПС визначається з трикутника РАТС-2-РАТС-3-ОПС, між РАТС-3 та РАТС-4 з трикутника РАТС-2-РАТС-3-РАТС-4, а між РАТС-4 та ОПС з трикутника РАТС-3-РАТС4-ОПС.

Отже, АТС розміщуються на таких відстанях одна від одної:

РАТС-2 (ПС) - РАТС-3: 7 км;

РАТС-2 (ПС) - РАТС-4: 9 км;

РАТС-2 (ПС) - ОПС: 11 км;

РАТС-3 - РАТС-4: 5 км;

РАТС-3 - ОПС: 13 км;

РАТС-4 - ОПС: 15 км.

Тип з'єднувальних ліній між даними АТС визначається економічними розуміннями і технічними можливостями.

Лінії між аналоговими РАТС використовуються однобічної дії і вибираються виходячи з відстані між станціями: між РАТС-2 і РАТС-3, РАТС-2 і РАТС-4, РАТС-3 і РАТС-4 використовуються фізичні двопровідні з'єднувальні лінії, тому що відстані між ними знаходяться в межах від 1,5 до 9 км; між всіма РАТС та ОПС використовуються цифрові з'єднувальні лінії однобічної дії, ущільнені за допомогою системи передачі (СП) типу ІКМ, тому що відстані між ними більші 9 км.

З'єднувальні лінії між цифровими станціями застосовують двосторонньої дії і тільки цифрові типу Е1.

4.2 Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень.

У завданні прийняті три категорії:

- абоненти ділового сектора - категорія 1;

- абоненти квартирного сектора - категорія 2;

- універсальні таксофони - категорія 3.

Структурний склад абонентів по категоріях - для існуючих РАТС визначається в залежності від частки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу.

Тому:

де - частка абонентів квартирного сектора;

- кількість абонентів індивідуальних;

- кількість абонентів по категоріях - ділового і квартирного секторів відповідно. За формулами (3.1, 3.2) обчислюється кількість номерів квартирного та ділового сектора на всіх РАТС:

для РАТС-2:

для РАТС-3

для РАТС-4

Структурний склад для ЦСК визначається за винятком універсальних таксофонів.

Кількість індивідуальних телефонів дорівнює:

Обчислюється кількість індивідуальних телефонів на ОПС і ПС:

для ОПС:

для ПС:

Знаючи число індивідуальних ТА (N_ОI), можна визначити число абонентів ділового сектора і квартирного сектора по формулах:

де К_ц - частка квартирних ТА на ОПС і ПС;

N_ОД , N_ОК - кількість абонентів по категоріях - ділового і квартирного секторів відповідно.

За формулами (3.4, 3.5) обчислюється кількість абонентів ділового і квартирного сектора для ОПС і ПС:

для ОПС:

для ПС:

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження (ГНН). У КГГ взята ранкова ГНТ-І, у додатку Б наведено структурну схему проектованої мережі. У додатку В подано структурну схему розподілу навантаження на ОПС і ПС.

Інтенсивності навантажень визначаються наступними співвідношеннями[2]:

За формулами (3.6-3.9) розраховуються величини навантажень для кожної із станцій:

для РАТС-2:

"

для РАТС-3:

для РАТС-4:

для ОПС:

"

для ПС:

Навантаження до спецслужб визначається як частка (Ксп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження[2]:

де .

Частка навантаження, що залишилось дорівнює:

За формулою (3.10) обчислюється навантаження до спецслужб для кожної із станцій, а за формулою (3.11) обчислюється частка навантаження, що залишилась:

для РАТС2:

для РАТС3

для РАТС4:

для ОПС:

для ПС:

Навантаження вихідних зовнішніх абонентських модулів на групові тракти менше навантаження абонентських ліній через різницю часу зайняття абонентських ліній (АЛ) і ліній групових трактів (ГТ). Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження.

Ця відмінність визначається коефіцієнтом , значення якого залежить від виду зв'язку[2]:

, (3.12)

, (3.13)

де - середня тривалість зайняття АЛ (для РАТС =60 с, для ЦСК =75 с);

- середня тривалість слухання сигналу станції, рівна 3 с;

- час встановлення з'єднання, =0;

- час набору номера, що залежить від способу передачі номера від телефонного апарату.

Для імпульсного набору , для частотного набору де - число цифр, що набираються і залежать від нумерації мережі. При вихідному зв'язку приймається =5 чи 6 у залежності від значності нумерації.

При змішаній нумерації визначається середньозважене значення

, (3.14)

де _ частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією.

Величина визначається за такою формулою[2]:

, (3.15)

де , - загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією.

Підстановкою чисельних даних у формулу (4.15) визначається частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією.

Середньозважене значення визначається підстановкою чисельних значень у формулу (4.14):

Розраховується для декадно-крокових АТС при 5-значній нумерації:

Розраховується для координатних АТС при 5-значній нумерації:

Розраховується для цифрових АТС при 6-значній нумерації:

Розрахунок величини виконується за формулою (3.13) для кожної станції окремо:

Отримані числові значення підставляються у формулу (3.12) і виконується розрахунок величини для усіх станцій:

При вихідному міжміському зв'язку величина дорівнює:

, (3.16)

де ; ; - частки викликів при зоновому, міжміському і міжнародному зв'язку відповідно.

Підставивши дані у формулу (3.16), отримаємо:

Коефіцієнт визначається за наступною формулою[2]:

. (3.17)

Розраховується для імпульсного набору:

Розраховується для частотного набору:

Для РАТС с, для ЦСК с.

Користуючись виразом (3.17), розраховується значення для усіх станцій

"

Для спецслужб час довідки с, а число цифр, що набираються, дорівнює 3. Згідно формули (4.13) дорівнює:

Величина визначається за формулою

телефонний цифровий комутаційний аналоговий



. (3.18)

Отже, згідно формули (3.18) і чисельних значень можна визначити як:

"

При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі, як при місцевому так і при міжміському зв'язку, тому .

При вихідному зв'язку на аналогових РАТС значення розраховують з урахуванням типу станції:

- для декадно-крокових станцій при прийомі номера ДКБІ (с):

, (3.19)

Для координатних станцій при прийомі номера кодом БЧК (с):

. (3.20)

Враховуючи, що згідно технічного завдання РАТС-2 є декадно-крокового типу, а РАТС-3 і РАТС-4 - координатного типу, а також застосовуючи формули (3.19) і (3.20), можна визначити значення:

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ І ГТ відповідно рівні[2]:

, (3.21)

, (3.22)

, (3.23)

, (3.24)

, (3.25)

, (3.26)

Використовуючи формули (3.21-3.26) проводиться розрахунок для всіх РАТС, ОПС та ПС:

для РАТС-2:

"

для РАТС-3:

"

для РАТС-4:

"

для ОПС:

для ПС:

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень і без втрат проходить через УКС ОПС (чи УКС ПС).

Тому можна стверджувати[2]:

, (3.27)

. (3.28)

Отже, за формулами (3.27) і (3.28) для усіх станцій:

Міжстанційне навантаження від станції J до стації K визначається по формулі[2]:

, (3.29)

де - інтенсивність вихідного навантаження від РАТС-J (ОПС, ПС);

- інтенсивність вхідного навантаження до РАТС-К;

- нормований коефіцієнт тяжіння від станції J до станції К;

- сума вхідних на усі РАТС, ОПС, ПС.

, (3.30)

. (3.31)

Нормовані коефіцієнти тяжіння від станції J до станції К визначаються в залежності від відстані між цими станціями (таблиця 3.1).

Таблиця 4.1 - Значення нормованих коефіцієнтів тяжіння від станції J до станції К

Станція	РАТС-2	РАТС-3	РАТС-4	ОПС	ПС
РАТС-2	1	0,6	0,52	0,4	1
РАТС-3	0,6	1	0,57	0,36	0,6
РАТС-4	0,52	0,57	1	0,44	0,52
ОПС	0,4	0,36	0,44	1	0,4
ПС	1	0,6	0,52	0,4	1

Згідно формул (4.30, 4.31) проводиться розрахунок міжстанційного навантаження:

для РАТС-2:

для РАТС-3:

для РАТС-4:

для ОПС:

для ПС:

Результати розрахунків заносяться на схему розподілу навантаження на АМ і УКМ ОПС, приведену у додатку В.

Таблиця 4.2 - Результати розрахунку між станційних навантажень

Y	РАТС-2	РАТС-3	РАТС-4	ОПС	ПС
РАТС-2	103,99	89,13	61,8
РАТС-3	85,32	203,15
РАТС-4	62,48	97,84	137,32
ОПС	67,49	86,77	84,84
ПС	22,99	19,7	13,66

Розраховується навантаження на ЗЛ від ОПС[2]:

(4.32)

Підставивши отримані раніше дані в формулу (4.32), отримаємо:

Розраховується навантаження на вузлі спецслужб за формулою[2]:

. (4.33)

Підставивши дані в формулу (4.33), отримаємо:

Навантаження на ПС від інших станцій розраховується за формулами:

. (4.34)

. (4.35)

Підставивши отримані раніше значення, розраховуються навантаження на ПС через інші станції:

- РАТС-2:

- РАТС-3:

- РАТС-4:

"

Навантаження на АМТС визначається за формулою[2]:

. (4.36)

В результаті отримаємо:

4.3 Розрахунок кількості ЗЛ і ГТ

Розрахунок числа ЗЛ від декадно-крокової АТС виконується методом Британського поштового відомства по формулі О'Делла:

, (4.37)

де - доступність одного напрямку 1Г1 (ступінь 1Г1 виконана на ДКШ-100); Оскільки ємність РАТС-2 становить 9000 абонентів, то необхідно використати 4 ступені ГІ, тому

- інтенсивність навантаження, яке обслуговується повнодоступною системою при заданих втратах;

- коефіцієнт, який залежить від доступності і втрат викликів, розраховується за формулою[2]:



. (4.38)

При розрахунку приймаються втрати викликів на ЗЛ . Втрати явні, структура пучка, як правило, неповно доступна, тобто ».

Підставивши дані в формулу (4.38), розрахуємо коефіцієнт

Визначається кількість ЗЛ від РАТС-2.

Число вхідних з'єднувальних ліній для РАТС-2 становить:

.

Число вихідних з'єднувальних ліній для РАТС-2 становить:

Число ЗЛ від координатних АТС розраховується методом ефективної доступності. Приймається, що втрати викликів явні і становлять . На ступені 1ГП АТСКУ використовується двокаскадний комутаційний блок ГП-3 з параметрами типу ВП-ВП.

Двокаскадна блокуємо комутаційна схема розглядається як одно каскадна неповнодоступна схема з деякою ефективною доступністю .

Ефективна доступність визначається за формулою[2]:

, (4.39)

де - емпіричний коефіцієнт;

- мінімальна доступність. Вона визначається за формулою:

, (4.40)



де - число виходів з одного комутатора каскаду А, для якого (, );

- число виходів з одного комутатора каскаду В у одному напрямку;

- середня доступність.

Підставивши дані в формулу (4.40), можна розрахувати мінімальну доступність:

Середня доступність визначається за формулою:

, (4.41)

де - навантаження на ПЛ одного комутатора каскаду А.

Навантаження на ПЛ одного комутатора каскаду А розраховується за формулою:

. (4.42)

Тому, розрахунок кількості ЗЛ від координатних АТСК виконується по формуло О'Делла (4.37).

Визначається кількість ЗЛ від РАТС-3.

Підставивши дані в формулу (4.42), отримаємо:

Розраховується середня доступність за формулою (4.41):

Отримавши необхідні дані, можна розрахувати ефективну доступність, нехай емпіричний коефіцієнт становить 0,75. Тоді, за формулою (4.39):

Число вхідних з'єднувальних ліній для РАТС-3 становить:

.

Число вихідних з'єднувальних ліній для РАТС-3 становить:

Визначається кількість ЗЛ від РАТС-4.

Підставивши дані в формулу (4.42), отримаємо:

Розраховується середня доступність за формулою (4.41):

Отримавши необхідні дані, можна розрахувати ефективну доступність, нехай емпіричний коефіцієнт становить 0,75. Тоді, за формулою (4.39):

Число вхідних з'єднувальних ліній для РАТС-4 становить:

.

Число вихідних з'єднувальних ліній для РАТС-4 становить:

Розрахунок числа групових трактів виконується в залежності від типу і кількості ЗЛ з урахуванням того, що тракт Е1 має швидкість 2048 Кбіт/с, забезпечуючи при цьому 30 інформаційних канальних інтервалів.

Для однобічних ЗЛ (наприклад, між ОПС і РАТС-J)[2]:

. (4.43)

Визначимо число ГТ (число ОЛТ, ЦСЛ) від ПС. Число ЗЛ () від ПС визначається по сумарному навантаженню і для повно доступного пучка лінії:

. (4.44)

Сумарне навантаження на ПС - 180,578 Ерл, що за таблицею Ерланга становить 206. Тоді число ГТ від ПС буде:

Число ГТ від ОПС визначається аналогічно попередньому. При цьому сумарне навантаження на ГТ 771,134 Ерл, що за таблицею Ерланга становить 800. Тоді число ГТ від ОПС буде:

Число ЗЛ між РАТС і груповими трактами:

- РАТС-2:

, (4.45)

де - визначається по вхідному навантаженню і - по таблиці для повнодоступного пучка ліній

- визначається по вихідному навантаженню і - по таблиці для повнодоступного пучка ліній

Підставивши дані, отримані у попередньому пункті, отримаємо:

- РАТС-3 і ВВС:

, (4.46)

де - визначається по вхідному навантаженню і - по таблиці для повнодоступного пучка ліній

- визначається по вихідному навантаженню і - по таблиці для повнодоступного пучка ліній

- визначається по вхідному міжміському навантаженню і - по таблиці для повнодоступного пучка ліній

Підставивши дані, отримані у попередньому пункті, отримаємо:

- РАТС-4:

, (4.47)

де - визначається по вхідному навантаженню і - по таблиці для повнодоступного пучка ліній

- визначається по вихідному навантаженню і - по таблиці для повнодоступного пучка ліній

Підставивши дані, отримані у попередньому пункті, отримаємо:

Для зв'язку ОПС з АМТС використовуються двосторонні ЗЛ, тому навантаження буде розраховуватись за такою формулою:

, (4.48)

, (4.49)

де .

Число ГТ буде розраховуватись за формулою:

. (4.50)

Навантаження на АМТС буде:

В результаті кількість ГТ буде:

4.4 Розрахунок кількості абонентських модулів

Визначається кількість абонентських модулів на ОПС і ПС, що відповідає числу ГТ до УКС.

На станції застосовуються два типи модулів: абонентський модуль (АМ) має ємність - для індивідуальних ліній або 112 індивідуальних АЛ і 8 ліній від таксофонів. В АМ встановлюється 8 ТЕЗ АК чи 7 АК і 1 АКТ.

Визначимо число ТЕЗ-АКТ для включення ліній від таксофонів[2]:

. (4.51)

Число ТЕЗ-АКТ для ОПС і ПС, в яких кількість таксофонів буде однаковою, становить:

В результаті число АМ, у яких є по одному ТЕЗу АКТ, дорівнює:

. (4.52)

Тобто,

Визначається число індивідуальних ліній, що включаються в АМ, де є ТЕЗ -АКТ[2]:

Визначимо число АМ для включення інших ліній:

. (4.54)

Число АМ в ОПС буде:

Число АМ в ПС буде:

Число АМ, тобто число ГТ від УКС, дорівнює:

. (4.55)

Число ГТ від УКС для ОПС буде:

.

Число ГТ від УКС для ПС буде:

.

Загальна кількість модулів дорівнює сумі АМ і АМТ.

Розрахувавши число ГТ для кожної станції, можна знайти сумарну кількість ГТ:

4.5 Розробка функціональної схеми

За проведеними розрахунками було визначено, що для ПС доцільно і достатньо використовувати УКС 32 (так як загальна кількість АМ та АМТ становить 30). ГТ-0 використовується для сигналізації, а в ГТ-1 включені ЦГТС і ЦП. На ПС встановлюють один УКС-32 основний і один резервний.

ОПС складається з АМ, АМТ та універсальної комутаційної системи УКС-128. До ГТ0 підключається модуль внутрішньостанційної сигналізації (ЗУУС). До ГТ1 підключаються ЦГТС та ЦП. Для кількості АМ 105 використовується один УКС-128. Також до УКС-128 підключається модуль технічної експлуатації (МТЕ) та окремий модуль синхронізації (СКС). З іншої сторони до УКС-128 підключаються ЦСЛ до РАТС, ВСС, АМТС та ПС.

Функціональна схема ПС зображена в додатку Г, а опорного обладнання - в додатку Д.

4.6 Розробка з'єднувального тракту

Згідно технічного завданя необхідно розробити тракт ТА-А (АМ) й також ТА-Б (ПС). Функціональна схема з'єднувального тракту наведена в додатку Е.

Умови з'єднувального тракту - абонент ТА-А № 52-52-52 включений в абонентський комплект абонентського модуля (типу АК-6). Абонентському комплекту наданий канальний інтервал (КІ) 06 в ГТ-. Генератор тональних сигналів ПС включений в ГТ-8, у якому по КІ-00 здійснюється посилка цифрового сигналу “готовність станції”. Абонент ТА-Б № 54-54-54 включений в 10 абонентський комплект абонентського модуля. Для комутації в ПС використовується УКС-32 (просторово - часовий комутатор ємністю 31 інформаційний ГТ та один ГТ для спільноканальної сигналізації). На підстанціїї використовується УКС-32. На опорній станції - УКС -128.

Для з'єднання АМ і УКС-32 використовується цифрова з'єднувальна лінія ІКМ -30 (ГТ- 0 КІ15) для абонента ТА-Б і ГТ -9 КІ 8 - для абонента, наприклад ТА-А. З'єднання в УКС-32 здійснюється по цифровій лінії ІКМ-30 (ГТ-5 КІ 10) та КІ 8 ГТ-9. В УКС-128 для з'єднання виділений КІ10 ГТ-6.

4.7 Опис процесу встановлення з'єднання

При зняті абонентом А мікротелефона з ТА-А, замикається коло постійного струму. В АК ТА-А включається точка сканування, яка через програмно-логічну матрицю (ПЛМ) повідомляє мікропроцесору (МП) абонентського модуля (АМ) про виклик.

МП за даними, записаними в оперативному запам'ятовуючому пристрої (ОЗП), визначає дані про абонента - викликає ТА-А, що включений у просторово-часовий комутатор (ПЧК) у КІ-06 ГТ-4, телефонний апарат у абонента ТА-Б РАТС-3, типу АТСК-У.

МП здійснює в ПЧК комутацію КІ-06 ГТ-4 з КІ-00 ГТ-7, тобто підключає до ТА-А “Сигнал станції” від цифрового генератора тональних сигналів (ЦГТС). Сигнал у цифровому виді надходить в АК, де перетворюється в аналоговий і абонент чує “Сигнал станції” (СС).

При наборі абонентом ТА-А номера абонента ТА-Б шлейфні імпульси сприймаються точкою сканування ТА-А і передаються в МП, де запам'ятовуються, СС відключається.

Далі МП ПС аналізує номер і вибирає вільний канальний інтервал, що знаходиться в КІ-08 у ГТ-06. Для передачі номера МП формує пакет сигнальної інформації і по КІ-13 передає в ГТ-08 ПЧК УКС ПС. Інформація записується в ЗПКС ПС. Номер із ЗПКС ПС передається в ПКС-2 ОПС, де аналізується. Після аналізу вибирається комплект ЦЗЛ і вільний канальний інтервал КІ-10 ГТ-5. ПКС2 ОПС видає номер абонента ТА-Б у ЗПКС ПС

В УКС ПС, інформація передана з ЦЗЛ, записується в ЗПКС ПС. Номер із ЗПКС ПС передається в ПКС-2 ПС, де аналізується. Після аналізу вибирається комплект ЦЗЛ і вільний канальний інтервал КІ-15 у ГТ-3. Так, як ПКС2 ПС видає номер абонента ТА-Б у ЗПКС ПС. По закінчення процесу з'єднання, створюється розмовний тракт. МП аналізує та обирає для передачі посилки виклику ГТ-7

Після відповіді абонента ТА-Б настає розмова. Під час розмови мікрофон ТА-А одержує струм живлення з АК ТА-А, мікрофон ТА-Б із подібного АК ТА-Б.



Висновки

Під час виконання даного курсового проекту було проведено розробку міської опорної цифрової системи комутації (ЦСК) Квант-Є. В пункті розробки технічного завдання представлено початкові дані, необхідні для подальших розрахунків.

У другому розділі проекту було розглянуто сучасний стан розвитку комутаційних систем, наведено історію їх розвитку, недоліки та переваги цифрових та аналогових систем.

У третьому розділі було проведено розрахунки та дослідження, які дають змогу побудувати необхідну мережу. Було проведено розрахунок основних параметрів системи, наприклад кількість індивідуальних телефонів для ОПС та ПС становить 14900 та 1900 відповідно. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження.

Для РАТС2 вхідне значення - 325,5 Ерл, а вихідне 337,73 Ерл.

Для РАТС3 вхідне - 465 Ерл, вихідне - 474,53 Ерл. Для РАТС4, вхідне навантаження - 372 Ерл, вихідне - 389,1 Ерл. Для ОПС, вхідне навантаження 486 Ерл, вихідне - 504,45 Ерл. Для ПС, вхідне навантаження - 64,8 Ерл, вихідне - 74,67 Ерл.

Розрахунок числа з'єднувальних ліній продемонстрував, що для РАТС 2 число вхідних з'єднувальних ліній становить 113, вихідних - 77, для РАТС3 вхідних необхідно - 73, вихідних - 47, для РАТС4, вхідних ліній - 82, вихідних - 509.

...