Універсальний вольтметр для вимірювання постійної і середньоспрямленої напруги

Функціональна схема універсального вольтметра для вимірювання постійної і напруги у середовищі програми Multisim. Відносна основна похибка вольтметрів залежно від рівня напруги. Повторювач на операційному підсилювачі. Розрахунок діапазонів вимірювання.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.08.2013
Размер файла 250,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Універсальний вольтметр для вимірювання постійної і середньоспрямленої напруги
Електронні вольтметри
Електронні вольтметри складають найбільш численну групу серед радіовимірювальних приладів. Ці вольтметри мають великий опір як на низьких, так і на високих частотах, високу чутливість, споживають малу потужність від вимірювального кола, придатні для вимірювання середніх випрямних, середніх квадратичних і максимальних значень змінних напруг та імпульсних сигналів тривалістю, починаючи з наносекунд.
Електронні вольтметри за родом вимірюваної напруги поділяють на види: В2 вольтметри постійної напруги; В3 вольтметри змінної напруги; В4 вольтметри імпульсної напруги; В6 селективні вольтметри; В7 універсальні вольтметри; В8 вимірювачі відношення напруг та їх різниці.

Універсальні вольтметри можуть вимірювати як постійний так і змінний струм.

При вимірі постійних напруг універсальним вольтметром (УВ) вхідна величина через перемикач подається на вхід перетворювача імпедансу ПІ, вхідний сигнал якого при необхідності перетворюється масштабним перетворювачем МП, навантаженням якого є магнітоелектричних мікроамперметр.

При вимірюванні змінної напруги вимірювана величина надходить на вхід ПАЗ, а постійна напруга з виходу ПАЗ вимірюється вольтметром постійного струму.

При створенні універсальних вольтметрів використовуються в основному схеми ПАЗ із закритим входом, що пояснюється незалежністю напруги на її виході від постійної складової напруги на вході.

Рис. 1 - Функціональна схема універсального вольтметра

Умовні позначення:

П - перетворювач амплітудних значень;

ВП - вимірювальний перетворювач;

ПІ - перетворювач імпедансу;

МП - масштабний перетворювач;

SA - перемикач

Електронні вольтметри постійної напруги дозволяють вимірювати постійні напруги від мікровольт до 1 В, а з зовнішнім подільником напруги до 300 В. Будова вольтметрів досить проста, вони містять подільник напруги (ПН), емітерний повторювач (ЕП), підсилювач постійного струму (ППС), магнітоелектричний мікроамперметр на 50…500 мкА та джерело живлення (ДЖ). Часто на вході вольтметра вмикають фільтр нижніх частот (ФНЧ), який дозволяє ослаблювати змінну складову завади.

Структурна схема електронного вольтметра постійного струму

Подільник напруги ПН, призначений для розширення межі вимірювань, повинен мати високий вхідний опір і стабільний коефіцієнт передачі. Підсилювач постійної напруги ППС є одним із найвідповідальніших елементів вольтметра. Від стабільності його коефіцієнта підсилення залежать метрологічні характеристики вольтметра. Крім того, на точність показів вольтметра істотно впливає дрейф нуля ППС, причинами якого є нестабільність напруги ДЖ, зміна параметрів транзисторів та інших елементів схеми. Тому в сучасних вольтметрах здебільшого використовують ППС, побудовані за схемою модулятор підсилювач змінного струму П демодулятор (рис. 6.30), дрейф нуля яких практично відсутній.

Відносна основна похибка вольтметрів залежно від рівня вимірюваної напруги знаходиться в границях 0,5…6%. Складовою основної похибки є нестабільність коефіцієнтів передачі ПН і ФНЧ, коефіцієнта підсилення ППС, а також похибка магнітоелектричного мікроамперметра. Причинами додаткових похибок є зміна температури навколишнього середовища і коливання напруги живлення.

Структурна схема універсального електронного вольтметра

Вольтметри середніх випрямних значень будуються за схемою підсилювач-перетворювач, яка містить вхідний пристрій (два подільники напруги і перетворювач імпедансу ПІ), підсилювач П і детектор середньовипрямних значень.

Детектор (або перетворювач) являє собою двопівперіодну схему випрямлення, охоплену глибоким негативним зворотним зв`язком. Напруга зворотного зв`язку знімається з резистора і подається на вхід підсилювача П. Завдяки зворотному зв`язку виключається вплив діодів на коефіцієнт перетворення, покращуються характеристики підсилювача, зменшується нестабільність і нелінійність його амплітудної характеристики. В діагональ діодного мосту вмикається магнітоелектричний механізм (мікроамперметр), який реагує на середнє випрямне значення напруги Uсер.в, проте його шкалу градуюють не в середніх випрямних значеннях напруги, а в СКЗ напруги синусоїдної форми U, тобто на шкалу наносять позначки, що відповідають середнім випрямним значенням напруги, помноженим на коефіцієнт форми синусоїди : U = kфUсер.в. Тому при вимірюванні несинусоїдної напруги покази вольтметра не відповідають її дійсному СКЗ. Наприклад, при вимірюванні СКЗ напруги прямокутної форми, середнє квадратичне і середнє випрямне значення якої , вольтметр середніх випрямних значень покаже , тобто відносна похибка вимірювання +11%.

Вхідний пристрій вольтметра складається з компенсованого подільника напруги , перетворювача імпедансу ПІ (підсилювача з безпосереднім зв`язком) та атенюатора (рис. 6.33, б). Атенюатор разом з перемикачем S2 задає межі вимірювань 3, 10, 30, 100, 300, 1000 мВ. Компенсований подільник вмикається перемикачем S1 на межах вимірювання 3…300 В і здійснює ослаблення сигналу в 1000 разів.

Вольтметр середньовипрямних значень

а структурна схема;

б принципова схема вхідного пристрою

Розглянута структура вольтметра забезпечує вимірювання синусоїдних напруг, починаючи з одиниць мілівольт, дозволяє досить просто підвищити вхідний опір і зменшити вхідну ємність за рахунок введення схем глибокого місцевого негативного зворотного зв`язку.

Вольтметри середніх випрямних значень, наприклад, типів В3-38, В3-39 забезпечують вимірювання СКЗ синусоїдних напруг у діапазоні частот від 20 Гц до 5…10 МГц, їх основна відносна похибка складає 2,5% у межах вимірювання 3…1000 мВ і 4% в інших межах вимірювання, вхідний опір не менше 4…5 МОм.

Повторювач на операційному підсилювачі.

Для зменшення похибки вимірювань вольтметр має характеризуватися якомога більшим вхідним опором. Цього можна добитися, поставивши на вході приладу повторювач на операційному підсилювачі. Вхідна напруга повторювача з високою точністю повторює напругу зовнішнього вхідного сигналу. Коефіцієнт передачі напруги наближається до одиниці, зсув фаз дорівнює нулю. Повторювач має великі коефіцієнти підсилення струму та потужності, високий вхідний і низький вихідний опори. Операційний підсилювач бажано брати з польовими транзисторами на вході.

ОУ застосовується з негативним зворотним зв'язком. При цьому характеристики схеми не залежать від коефіцієнта посилення операційного підсилювача без зворотного зв'язку До, а визначаються лише параметрами зовнішніх елементів.

Частина вихідної напруги повертається через ланцюг зворотного зв'язку до входу підсилювача. Коефіцієнт зворотного зв'язку в показує, яка частина вихідного напруги подається на вхід, він може приймати значення від нуля до одиниці.

Вхідна напруга змінилося від нуля до деякого позитивного значення U ВХ. У перший момент вихідна напруга U ВИХІД, а отже, і напруга зворотного зв'язку в U ВИХІД також дорівнюють нулю. При цьому напруга, прикладена до входу операційного підсилювача, складе U Д = U ВХ. Так як це напруга підсилюється підсилювачем з великим коефіцієнтом посилення K U, то величина U ВИХІД швидко зросте до деякого позитивного значення і разом з нею зросте також величина в U ВИХІД. Це призведе до зменшення напруги U Д, прикладеної до входу підсилювача. Той факт, що вихідна напруга впливає на вхідний напруга, причому так, що цей вплив спрямований у бік, протилежний змін вхідної величини і є прояв негативного зворотного зв'язку.

Підсилювач на операційному підсилювачі

Функція підсилювача на ОП у тому, щоб підсилити вхідний сигнал.

Перемикач цього приладу одночасно може контактувати тільки з одним резистором. Нижній контакт перемикача «порожній», він вимикає прилад. Кожен з резисторів розрахований на вимір певного діапазону напруг, і на конкретний індикатор В остаточному підсумку ми одержали вольтметр на два діапазони вимірювань.

Для ідеального ОП справедливо:

· Коефіцієнт підсилення диференціального сигналу K нескінченно великий і не залежить від частоти сигналу.

· Коефіцієнт посилення синфазного сигналу (напруги загального для обох входів) K СІНФ дорівнює нулю.

· Опір по обом входам нескінченно велике.

· Напруга зсуву дорівнює нулю.

· Швидкість зміни вихідної напруги нескінченно велика.

· Дрейф (зміна в часі вихідної напруги) відсутня.

Параметри реального ОП дещо гірше. Однак у більшості випадків для аналізу схем на ОП можна використовувати обидва правила, справедливі для ідеального ОП. Цей підхід і буде використовуватися надалі. Знання реальних значень параметрів конкретного ОП дозволяє оцінити похибку схеми перетворення сигналу і вирішити питання про доцільність використання даного ОП в конкретній схемою.

Розрахунок діапазонів вимірювання:

Відповідно до технічного завдання необхідно застосувати вольтметр на 2 діапазони:

Для розрахунку кількості діапазонів необхідно мати на увазі, що стрілка має знаходитись у третій частині шкали для забезпечення точного вимірювання, Отже, у зв'язку з цим, розбиття діапазонів матиме наступний вигляд:

I діапазон 100-300 мВ

II діапазон 300-1000 мВ

Розрахунок коефіцієнта підсилення

Оскільки, ми реалізуємо на операційному підсилювачі, отже підсилення буде рівним коефіцієнту передачі ОП.

Коефіцієнт передачі

I діапазон К1=3,3*10=33,3

II діапазон К2=10

отже, обираємо

R2=1кОм

R4=33 кОм

R5=14,3 кОм,

Підключення додаткового діапазону вимірювання (300-1000 млВ) буде здійснюватись за допомогою перемикача J1.

Детектор

Схема являє собою випрямляч спільного призначення в високим вхідним опором і малим вихідним опором, при одиничному коефіцієнті передачі для неї треба лише одна узгоджена пара резисторів. При позитивних вхідних сигналах діод VD1 закритий, а діод VD2 - відкритий, Схема охоплена позитивним зворотнім зв'язком через резистори R6 R7 R8, напруга на інвертуючому вході ОП за рахунок дії зворотного зв'язку підтримується рівним вхідній напрузі, що і визначає вихідну напругу схеми. При негативних вхідних сигналах VD1 відкритий, а VD2 закритий, тепер ОП діє як повторювач, а ОП 2, як інвентор з коефіцієнтом передачі

Згідно за формулою

обираємо резистори

R7=5 кОм,

R8=2.5 kОм

R6=15 kOм

Детектор

Висновок

У даній роботі було спроектовано універсальний вольтметр для вимірювання постійної і напруги у середовищі програми Multisim. Даний пристрій складається з 5-ти блоків: повторювача напруги, подільника напруги, підсилювача напруги, детектора і вольтметра. Одержані значення не перевищують допустиму похибку яка задана у завданні на курсову роботу, отже пристрій модельовано вірно.

Список літератури

вольтметр напруга підсилювач multisim

1. Орнатский П.П. Теоретические основы информационно-измерительной техники. ? К.: Вища школа, 1983.?455 с.

2. Измерения в электронике: Справ./ В.А. Кузнецов,

3. В.А. Долгов, В.М. Коневских и др.? М.: Энергоатомиздат, 1987.? 512 с.

4. Измерение электрических и неэлектрических величин: Учеб. пособие для вузов /Н.Н. Евтихиев, Я.А. Купершмидт, В.Ф. Папуловский, В.Н. Скугоров. ?М.: Энергоатомиздат, 1990.?352 с.

5. Атамалян Э.Г. Приборы и методы измерения электрических величин: Учеб. пособие. - М.: Высш. шк., 1982.?223 с.

6. Мирский Г.Я. Электронные измерения. ? М.: Радио и связь, 1986.?440 с.

7. Полищук Е.С. Измерительные преобразователи ? К.: Вища шк., 1985.?321 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Електронні вольтметри постійної напруги. Види електронних вольтметрів за родом вимірюваної напруги. Залежність відносної основної похибки вольтметрів від рівня вимірюваної напруги. Електронні вольтметри змінної напруги. Підсилювачі постійного струму.

    учебное пособие [564,5 K], добавлен 14.01.2009

  • Діагностика електрообладнання автомобіля, вимірювання напруги в різних точках електричних кіл. Класифікація вольтметрів. Використання вимірювальних генераторів і вимірювання частоти сигналу. Функціональна схема електронно-рахункового частотоміра.

    реферат [62,1 K], добавлен 26.09.2010

  • Отримання аналітичного виразу для емпіричної характеристики підсилювача постійної напруги шляхом обробки результатів багаторазових вимірювань. Послідовність оцінювання похибки вивчення емпіричної залежності з урахуванням похибки засобу вимірювання.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 15.03.2012

  • Визначення частоти коливань генератора. Розрахунок додаткового опору для вимірювання заданої напруги. Межа знаходження вимірюваної величини напруги при заданій максимальній величині струму. Визначення амплітудного та середньовипрямленого значення частоти.

    контрольная работа [97,9 K], добавлен 06.11.2016

  • Розрахунок частоти коливань генератора. Визначення додаткового опору для вимірювання заданої напруги. Визначення меж відхилення відліку частоти. Відносна нестабільність частот цифрового генератора. Рівень сигналу в дБ. Абсолютна та відносна похибка.

    контрольная работа [95,0 K], добавлен 06.11.2016

  • Загальні принципи побудови генераторів. Структурна, принципова і функціональна схема генератора пилкоподібної напруги. Генератори пилкоподібної напруги на операційних підсилювачах. Розрахунок струмостабілізуючого елемента на операційному підсилювачі.

    курсовая работа [126,4 K], добавлен 21.01.2012

  • Вимірювання напруги методом амперметра та вольтметра. Методи на основі подільників напруги. Порівняння напруг на зразковому та вимірюваному конденсаторах. Розрахунок похибки та вихідних каскадів при колекторній модуляції. Принцип роботи приладу.

    курсовая работа [655,7 K], добавлен 20.04.2012

  • Вимірювання напруги. Принцип роботи цифрового вольтметру. Структурна схема цифрового вольтметра. Основні параметри цифрового вольтметра. Схема ЦВ з час-імпульс перетворенням та часові діаграми напруг. Метод час-імпульсного перетворення.

    контрольная работа [84,9 K], добавлен 26.01.2007

  • Діагностування систем запалювання та електрозабезпечення за допомогою осцилографа. Осцилограми вторинної напруги послідовного та накладеного зображення. Осцилограми напруг на виході генератора, вимірювання час-амплітудних параметрів сигналів датчиків.

    контрольная работа [377,0 K], добавлен 26.09.2010

  • Призначення та класифікація стабілізаторів, принцип їх дії. Параметричні стабілізатори постійної та змінної напруги. Компенсаційні лінійні транзисторні стабілізатори напруги неперервної дії. Силові каскади без гальванічної розв'язки входу й виходу.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 13.07.2013

  • Основні характеристики, термінологія, види, системи одиниць і методи вимірювання. Класифікація і характеристика вимірювальних приладів. Практичні аспекти при виконанні робіт, зміст та визначення похибки вимірювання, класи точності вимірювальної техніки.

    реферат [234,2 K], добавлен 28.03.2009

  • Основні фундаментальні закономірності, зв’язані з отриманням сигналу. Розробка технічного завдання, структурної схеми. Аналіз існуючих методів вимірювання струму. Попередній розрахунок первинного перетворювача, підсилювача потужності та напруги.

    курсовая работа [601,5 K], добавлен 07.02.2010

  • Особливості розробки схеми підсилювача напруги, що складається із повторювача напруги на польових транзисторах і трьох каскадів підсилення. Підсилювачі можуть використовуватися для підготовки сигналу в системах керування механічними виконуючими вузлами.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 01.02.2010

  • Цифрові частотоміри, магнітоелектричні вольтметри: загальна характеристика та функціональні особливості. Складання структурної схеми приладу, розрахунок її параметрів. Визначення наказів таймера, адаптера і вихідних кодів лічильників. Аналіз похибки.

    курсовая работа [806,1 K], добавлен 08.07.2012

  • Характеристика технологічного об'єкту деасфальтизації гудрону бензином (процес добен) як об'єкту контролю. Вибір та обгрунтування точок контролю. Підбір технічних засобів вимірювання. Розрахунок похибки каналу для вимірювання температури, тиску, густини.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 03.10.2014

  • Схема блоку живлення темброблоку. Розрахунок регулюючого транзистора, пристрою порівняння та ППС. Величина постійної напруги. Вимоги техніки безпеки до радіоелектронного обладнання, та при роботі ручними інструментами при збірних та монтажних роботах.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 24.06.2009

  • Аналіз методів вимірювання рівня рідини. Прилади для вимірювання запасу палива, які використовуються в авіації. Розробка структурної схеми, вибір і розрахунок елементів паливоміра, нечуттєвого до сорту палива; оцінка похибки датчика; технічні вимоги.

    дипломная работа [4,9 M], добавлен 19.03.2013

  • Теорія похибок вимірювання. Джерела складових похибки. Ознаки розрізнення похибки вимірювання. Різновиди похибок вимірювань за джерелом виникнення, за закономірністю їх змінювання. Випадкова та систематична похибка. Кількісні характеристики похибок.

    учебное пособие [109,3 K], добавлен 14.01.2009

  • Мікросхемні та інтегральні стабілізатори напруги широкого використання. Розробка принципової електричної схеми. Розрахунок схеми захисту компенсаційного стабілізатора напруги від перевантаження. Вибір і аналіз структурної схеми та джерел живлення.

    курсовая работа [294,4 K], добавлен 06.03.2010

  • Види вимiрювань. Метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки. Визначення меж приведеної погрішності (абсолютна, відносна і приведена погрішності). Правила округлення розрахованого значення погрішності і отриманого результату вимірювання.

    контрольная работа [104,4 K], добавлен 22.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.