Побудова систем супутникової навігації
Призначення систем супутникової навігації. Вимоги до глобальної навігаційної супутникової системи. Класифікація систем супутникової навігації. Аналіз принципів побудови найпоширеніших систем супутникової навігації. Особливості системи місцезнаходження.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.09.2013 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
24
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
"КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
Спеціальна кафедра №3
РЕФЕРАТ
ПОБУДОВА СИСТЕМ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ
роботу виконав: курсант С-24а групи
ряд. Зборовський Д.С.
перевірив: к. т. н., доцент,
п-к Головін Ю.О.
КИЇВ
2007
Зміст
- Вступ
- 1. Призначення систем супутникової навігації
- 1.1 Основні вимоги до глобальної навігаційної супутникової системи
- 1.2 Класифікація систем супутникової навігації
- 1.3 Автоматична інформаційна (ідентифікаційна) система
- 2. Система місцезнаходження, що використовує спеціалізовану супутникову радіонавігаційну систему
- 3. Аналіз принципів побудови найпоширеніших систем супутникової навігації
- 3.1 Глобальна навігаційна супутникова система ГЛОНАСС-М
- 3.2 Система Глобального Позиціювання (GPS)
- 3.3 Вимоги до апаратури користувача
- 3.4 Основні вимоги до GNSS (GPS/ГЛОНАСС) приймача
- 3.5 GNSS приймач, взаємодіючий з SBAS
- 3.6 Перспективи розвитку ГЛОНАСС
- 4. Переваги системи супутникової навігації ГЛОНАСС /GPS
- Висновок
- Список літератури
- Приложение
Вступ
У даній роботі розглядаються супутникові системи, системи спостереження за рухомими об'єктами, системи визначення їхнього місцезнаходження, автоматичні інформаційні (ідентифікаційні) системи (АІС), супутникові радіонавігаційні системи NAVSTAR (Navigation System using Timing And Ranging), GPS (Global Positioning System), "Глонасс" (Росія), а також перспективи розвитку ГЛОНАСС як Єдиної глобальної системи координатно-часового забезпечення (ЄС КЧЗ).
система супутникова навігація місцезнаходження
1. Призначення систем супутникової навігації
Системи супутникової навігації призначені для контролю за всіма видами рухомих об'єктів (наземними, повітряними, морськими й т.д.), а також для визначення їх місця знаходження у глобальному масштабі в умовах реального часу.
1.1 Основні вимоги до глобальної навігаційної супутникової системи
Резолюції ИМО А.815 (19) 1995 року встановили вимоги до перспективної глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) для забезпечення ефективного й надійного використання її координатно-часової інформації при використанні у всіх районах земної поверхні, а особливо в акваторіях світового океану, включаючи вузькості, підходи до портів, ріки й портові води.
1.2 Класифікація систем супутникової навігації
У наш час найбільш повно задовольняють вимогам до навігаційного забезпечення СНС GPS і Глонасс при використанні в штатному й диференціальному режимах роботи. Основними достоїнствами цих систем при використанні сигналів стандартної точності в штатному режимі роботи є глобальність робочої зони, високі доступність, точність і надійність при безперервності навігаційних визначень, а в диференціальному режимі - можливість підвищення точності й надійності навігаційних визначень у робочій зоні диференціальної підсистеми. Погрішності визначення місця розташування СНС Глонасс й GPS при використанні сигналів стандартної точності в штатному режимі не перевищують відповідно 45м й 100м, а в диференціальному режимі - 10м з імовірністю 95%. Виходячи з перспективних можливостей СНС, пов'язаних зі спільним використанням систем Глонасс й GPS, а також уведенням в експлуатацію функціональних доповнень СНС, що забезпечують поліпшення основних характеристик СНС за рахунок реалізації диференціального режиму й спеціальних систем контролю працездатності СНС й оперативної передачі даних про цілісність, зазначені системи зможуть задовольнити основні вимоги споживачів до майбутньої глобальної навігаційної супутникової системи.
Навігаційні системи, Глонасс й GPS в 1996 р. були схвалені як компоненти Всесвітньої радіонавігаційної системи. При схваленні систем Глонасс й GPS ИМО відзначила недоліки:
нездатність кожної з них забезпечити в штатному режимі точність, необхідну для безпечної навігації судів на підходах до портів й в інших водах, у яких можливість маневрування обмежена.
інший відзначений недолік цих систем пов'язаний з їхньою нездатністю забезпечувати оперативне оповіщення споживачів про порушення в роботі систем або їхніх елементів, які відбуваються поки досить часто.
Найбільш раціональним шляхом усунення зазначених недоліків і поліпшення основних характеристик систем Глонасс й GPS, необхідних для розширення їхніх функціональних можливостей, є застосування диференціального режиму роботи цих систем, що дозволяє домогтися підвищення точності, надійності й ефективності радіонавігаційного забезпечення в робочих зонах диференціальних підсистем СНС.
1.3 Автоматична інформаційна (ідентифікаційна) система
Особливий інтерес для мене серед цих засобів має автоматична інформаційна (ідентифікаційна) система (АІС). Дана система розроблена для потреб судноплавних компаній й у першу чергу призначена для:
для обміну навігаційними даними між рухомими об'єктами (судами);
для передачі даних про об'єкт, про його вантаж, технічний стан й ін.;
для передачі із судна навігаційних даних у берегову СУДС для забезпечення більше точної й надійної його проводки в зоні дії системи.
Відповідно до Глави 5 Конвенції СОЛАС суднове встаткування АІС (транспондери) впроваджується як обов'язкове на судах місткістю понад 5000т, що перевозять небезпечні вантажі, з 2000р. Одночасно йде оснащення наземним устаткуванням АІС районів з обов'язковим оповіщенням - (Датські протоки, Англійська канал, район Австралійського Бар'єрного рифа, підходи до деяких портів США й інші райони). Національні влади окремих держав можуть установити таке встаткування в будь-яких районах свого узбережжя для контролю за судноплавством у прибережних водах країни й уводити в них зони обов'язкового оповіщення.
У травні 1998 р. ИМО прийнята Рекомендація (MSC.74/69), яка містить технічно - експлуатаційні вимоги до універсальних транспондерів.
Зазначена суднова апаратура повинна бути здатна по запиту іншого транспондера, розміщеного на іншому судні або на березі, передати по виділеному каналу УКВ - зв'язку дані про своє судно, дані про рейс судна (характер вантажу, порт призначення й час прибуття його позивні, тип судна і його розміри), навігаційні параметри (місце розташування судна, час, курс, шлях і швидкість щодо ґрунту, стан судна, його осаду та інші характеристики), а також інші необхідні повідомлення, що стосуються безпеки плавання. Частота передачі даних транспондером диференціюється залежно від їхньої важливості. Навігаційні параметри, знання яких необхідно для розбіжності судів, передаються з дискретністю в кілька секунд, а дані про судно і його вантаж транслюються з періодичністю 6 хв або по запиті. Для виробітку переданих даних судновий транспондер буде сполучений із уже наявними на судні гірокомпасом, лагом й апаратурою супутникової навігації, що включає в себе також приймач диференціальних виправлень, що дозволяє видавати дані про місце розташування c метровою точністю.
На іншому судні, що автоматично приймає зазначені дані, його транспондер буде видавати одержувану інформацію на екран САРП, або радіолокатора або на індикатор системи електронної картографії. У берегових службах, оснащених подібним транспондером, дані, що надходять, уводяться в комп'ютер і видаються на дисплей ЕОМ або екран СУДС. Узагальнена інформація про навігаційну обстановку поблизу СУДС може також через транспондер передаватися з берега на судна плаваючі в цьому районі. Це дозволить судну, що одержує цю інформацію, мати в себе на САРП або електронній карті високоточну картину навколишнього оточення, спостерігаючи при цьому навіть судна й об'єкти, невидимідлясудової РЛС.
2. Система місцезнаходження, що використовує спеціалізовану супутникову радіонавігаційну систему
Супутниковою радіонавігаційною системою прийнято називати систему, у якій угруповання ШСЗ виконує роль опорних радіонавігаційних точок. До числа таких систем відносяться NAVSTAR (США) і "Глонасс" (Росія). У перекладі: NAVSTAR (Navigation System using Timing And Ranging) або GPS (Global Positioning System)
У них радіопередавач є тільки на навігаційних ШСЗ, а апаратура, розташовувана на рухомому об'єкті, має тільки приймач сигналів ШСЗ, пристрій обробки сигналів й обчислення координат об'єкта. У даних навігаційних системах результати обчислення координат об'єкта є тільки на самому об'єкті, тобто апаратура об'єкта сама визначає свої координати. Загальноприйнята назва цих апаратур - апаратури споживача супутникової навігації (АССН).
Схема побудови системи радіомісцезнаходження й супроводу рухомих об'єктів на основі супутникової радіонавігаційної системи представлена на рис. 2.1.
Апаратура, встановлена на рухомому об'єкті - апаратура споживача, здійснює прийом на спрямовану антену від навігаційних сигналів одночасно декількох ШСЗ (не менш 4-х), що перебувають у зоні видимості. По поступаючої від ШСЗ кодової інформації про параметри випромінюваного зі супутника сигналу, а також даних про орбітальні параметри руху ШСЗ (эфемерідна інформація) в ЕОМ апаратури споживача по закладених алгоритмах визначаються географічні координати рухомого об'єкта, швидкість і напрямок руху.
Дані про координати й швидкість рухомого об'єкта можуть представлятися споживачеві у візуальній формі на табло й запам'ятовуються з реєстрацією часу виміру.
Для передачі навігаційних параметрів рухомого об'єкта в центр збору даних на рухомому об'єкті використається окремий канал зв'язку рухомої супутникової служби (ПСС). У даній схемі зазначений канал супутникового зв'язку рухомого об'єкта з наземною станцією центра збору через геостаціонарний супутник зв'язку (ГСС). Сеанс виміру навігаційних параметрів й їхня передача від рухомого об'єкта включається по запиту із центра збору. При цьому не потрібно втручання оператора на рухомому об'єкті.
Глобальна супутникова радіонавігаційна система NAVSTAR (Navigation System using Timing And Ranging) або GPS (Global Positioning System) створена для високоточного навігаційно-часового забезпечення об'єктів, що рухаються в космосі, повітрі, на землі й у воді.
У її состав входять навігаційні супутники, наземний комплекс керування й апаратура споживачів (користувачів). Застосовуваний у системі принцип полягає в тому, що спеціальні приймачі, установлені в споживачів, вимірюють дальності до декількох супутників і визначають свої координати по точках перетинання поверхонь рівного видалення. Величина тимчасової затримки визначається зіставленням кодів сигналів, випромінюваних супутником і генеруємих приймальним пристроєм, методом тимчасового зрушення до їхнього збігу. Часове зрушення визначається по годинниках приймача. Для знаходження широти, довготи, висоти й виключення помилок у визначенні тимчасового зрушення, приймач користувача повинен "бачити” і приймати навігаційні сигнали від чотирьох супутників.
Рис. 2.2 Космічний сегмент систем ГЛОНАСС та GPS
Система місцезнаходження, що використає геостаціонарні супутники зв'язку.
Широкий розвиток супутникового зв'язку на основі геостаціонарних супутників, що обертаються на екваторіальних орбітах з періодом 24 години, дозволили використати ці супутники як нерухомі опорні радіонавігаційні точки для виміру щодо них координат рухомих об'єктів.
Схема побудови системи місцезнаходження із двома геостаціонарними
супутниками зв'язку представлена на Рис.2.3.
Прикладом таких систем можуть служити системи EUTELTRACS (ECA) та GEOSTAR (США).
Рис. 2.3 Схема побудови системи місцезнаходження.
Супутники ГСС-1 і ГСС-2 виконують роль ретрансляторів сигналів у лінії радіозв'язку між наземною станцією центра збору й апаратурою рухомого об'єкта. При цьому ГСС-1 забезпечує ретрансляцію сигналів від наземної станції до рухомого об'єкта й назад, а ГСС-2 тільки від рухомого об'єкта до наземної станції.
Апаратури кожного рухомого об'єкта має свій код, що дозволяє наземній станції встановлювати зв'язку одночасно з усіма об'єктами, із групою або з одним.
У нормальному стані апаратури на рухомому об'єкті перебуває в пасивному режимі (прийом сигналів від наземної станції). Активізація (включення передавача) апаратур здійснюється по запиту від наземної станції.
Наземна станція й центр збору можуть бути сполучені або з'єднані між собою окремим каналом зв'язку (радіорелейним, телефонним, супутниковим).
3. Аналіз принципів побудови найпоширеніших систем супутникової навігації
3.1 Глобальна навігаційна супутникова система ГЛОНАСС-М
Призначення:
Забезпечення навігаційною інформацією й сигналами точного часу військових і цивільних наземних, морських, повітряних і космічних споживачів.
З 1996 року за пропозицією Уряду Російської Федерації Міжнародна організація цивільної авіації й Міжнародна морська організації використають систему ГЛОНАСС разом із системою GPS (США) у якості міжнародних.
Таблиця 3.1 Характеристики системи ГЛОНАСС - М
|
Зона обслуговування |
Глобально по поверхні Землі в повітряному й навколоземному космічному просторі |
|
|
Можливість використання |
У будь-який момент, незалежно від часу доби, року й метеоумов |
|
|
Точність навігаційних визначень (імовірність 0,95): у стандартному режимі: |
||
|
- по планових координатах |
20м |
|
|
- по висоті |
30м |
|
|
- по швидкості |
5 м/с |
|
|
- за часом прив'язки до Госєталону |
0,7 мкс |
|
|
у диференціальному режимі |
від 0,1м до 5м |
|
|
Доступність |
99,64% |
|
|
Кількість КА в орбітальному угрупованні |
24 (по 8 КА в трьох площинах) |
|
|
Орбіта |
кругова |
|
|
- висота |
19140км |
|
|
- нахилення |
64,8 |
|
|
Частотний діапазон |
1,6 ГГц |
|
|
- частота L1 |
1,2 ГГц |
|
|
Гарантований строк функціонування КА |
7 років |
|
|
Засоби виведення: |
||
|
- одиночний запуск із космодрому Плесецк |
РН "Союз-2" і РБ "Фрегат" |
|
|
- груповий запуск (3 КА) з к. Байконур |
РН "Протон" і РБ "Бриз-М" |
3.2 Система Глобального Позиціювання (GPS)
Global Positioning System (GPS) - супутникова система визначення місцезнаходження рухомих об'єктів.
Система GPS створена міністерством оборони США й дозволяє з точністю до 20м визначати в будь-якій точці земної кулі місце знаходження нерухомого або об'єкта, що рухається, на землі, у повітрі й на море в трьох вимірах з дуже високою точністю. Більше того, GPS повідомляє швидкість пересування об'єкта. Ця система дозволяє оснастити річкові й морські судна, автомобілі, літаки електронними картами, на яких показується місце знаходження об'єкта й найкоротший (або найбільш зручний) шлях до пункту призначення. GPS використається також для складання географічних карт й у завданнях геодезії. Система широко використовується й цивільними абонентами.
Система створена в супутниковій мережі, утвореної супутниками зв'язку, що обертаються навколо землі по високих орбітах. В 1995р. мережа мала 24 супутника. Для входження в GPS кожен абонент повинен мати невеликий пристрій. Останнє в побутовому варіанті має розмір, який дорівнює портсигару, що дозволяє носити його в кишені костюма. Пристрій з високою точністю показує три координати об'єкта, що перебуває в будь-якій точці планети. Одним з найважливіших компонентів пристрою є атомний годинник, здатні вимірювати час із точністю до наносекунди. Сигнали пристрою синхронізуються із приймально-передавачами супутників зв'язку.
3.3 Вимоги до апаратури користувача
У сучасних умовах, коли супутникові навігаційні технології стають одним з основних засобів навігації й керування рухомими об'єктами апаратури споживача повинна задовольняти цілому ряду вимог, сформульованих у міжнародних, національних і відомчих стандартах.
Апаратури споживачів стає складовій GNSS і повинна взаємодіяти з елементами GNSS: SBAS, GBAS, ABAS, DGNSS.
У сучасних комплексах апаратури споживачів GNSS складається не тільки із приймача супутникових сигналів. У її состав включаються й засоби прийому інформації від систем наземних і космічно функціональних доповнень.
Інформація, прийнята й оброблена навігаційним приймачем у свою чергу може надходити в інші системи й комплекси, що управляють рухомими об'єктами. Приведемо основні вимоги, які пред'являються стандартами й рекомендованою практикою ИКАО до бортового супутникового навігаційного приймача.
Приймач повинен через антенно-фідерний пристрій приймати й обробляти сигнали елементів GNSS, з якими він взаємодіє, а саме: сигнали супутників GPS, ГЛОНАСС, GEO SBAS, наземного функціонального доповнення GBAS по лінії передачі даних ОВЧ - діапазону, сигнали DGNSS.
У зоні видимості споживача потенційно може перебувати 9-11 супутників GPS, 9 - 11 супутників ГЛОНАСС, супутники GEO SBAS. Тому навігаційний приймач може взаємодіяти, приблизно, з 19 - 23 супутниками. З огляду на, що число супутників GPS-24, ГЛОНАСС-24 (потенційно), GEO-3 у приймачі може бути 51 канал. Для проведення одномоментних вимірів приймач повинен мати 19-23 канали. Логічно, що ці кількості каналів потрібно розглядати як орієнтовні.
3.4 Основні вимоги до GNSS (GPS/ГЛОНАСС) приймача
Приймач повинен виключати з рішення навігаційного завдання будь-який супутник, позначений непрацездатною ознакою стану здоров'я ефемерид.
Приймач повинен забезпечувати безперервний супровід мінімум чотирьох супутників і рішення навігаційного завдання на основі вимірів цим супутникам.
Приймач GPS повинен компенсувати динамічний доплеровський зсув у вимірах по коду З/А та фазі несучі номінального SPS сигналу й доплеровський зсув, що є унікальним для передбачуваного застосування. Приймач ГЛОНАСС повинен компенсувати вплив доплеровського зсуву на вимір початкової фази несучого радіосигналу ГЛОНАСС. Приймач GPS перед рішенням будь-якого навігаційного завдання засвідчує в правильності застосування часу й ефемерид, безупинно відслідковує значення ідентифікатора набору параметрів часу (IODC), ідентифікатора набору ефемерид (IODE), обновляє ефемериди, і параметри часу при виявленні зміни значень одного або обох цих параметрів, використає тимчасові параметри й ефемериди разом з відповідними їм значеннями IODC й IODE для даного супутника. Приймач ГЛОНАСС повинен засвідчувати в правильності застосування эфемерідної і тимчасової інформації, що надходить із супутників ГЛОНАСС до рішення навігаційного завдання.
Приймач повинен задовольняти вимогам до перешкодозахищеності згідно стандарту й рекомендованої практики ИКАО. Сполучений приймач GNSS (GPS+ ГЛОНАСС) повинен задовольняти вимогам для приймача GPS, і вимогами для приймача ГЛОНАСС.
3.5 GNSS приймач, взаємодіючий з SBAS
Приймач повинен приймати й обробляти сигнали SBAS, задовольняти вимогам до приймача GPS. Виміри псевдодальності по кожному супутнику повинні згладжуватися з використанням вимірів несучої й фільтра, що згладжує, що має відхилення після ініціалізації менш чим 0.1 м за 200 секунд щодо стійкого стану відгуку фільтра при наявності дрейфу між фазою коду й інтегрованою фазою несучої до 0.01м/сек.
Приймач при прийомі із супутника GEO SBAS повідомлення типу 0 повинен припинити роботи із цим супутником (крім спостереження за супутником) і не використати всі прийняті з його дані протягом, як мінімум однієї хвилини.
Приймач повинен використати дані про цілісність або коригувальну інформацію, тільки при IODP для цієї інформації співпадаючої з ознакою IODP для маски PRN.
Приймач повинен використати дані про іоносферу від супутника GEO SBAS (оцінку вертикальної затримки IGP й GIVEIi), тільки якщо ознака IODIk, пов'язаний із цими даними в повідомленні типу 26, збігається з IODIk, пов'язаним з відповідною маскою діапазону IGP, переданої в повідомленні типу 18.
Приймач повинен використати самі останні прийняті дані про цілісність, для яких ознака IODFj дорівнює 3, або збігається з ознакою lODFj, пов'язаним із застосовуваними швидкими виправленнями.
Для супутників GPS, приймач повинен застосовувати довгострокові виправлення, тільки якщо ознака IOD збігається з ознакою IODE й 8 молодшими розрядами ознаки IODC. Приймач не повинен брати участь у забезпеченні операції точного заходу на посадку при втраті чотирьох послідовних повідомлень SBAS. Приймач не повинен використати будь-який переданий параметр даних, якщо його термін дії минув. [7]
Приймач не повинен використати швидке виправлення, якщо інтервал часу (Дt) для її віднесений до швидкості зміни дальності перевищує інтервал дії для швидких виправлень, або якщо вік RRC перевищує 8 Дt.
Приймач при виконанні операцій точного заходу на посадку повинен взаємодіяти із супутниками, кут місця яких більше 5°.
При обчисленні координат супутників GEO SBAS приймач повинен декодувати повідомлення типу 9, визначити зсув фази PRN коду й обчислити координати (XG, YG, ZG).
Приймач повинен ідентифікувати супутників GEO SBAS при помилковому прийомі супутникового сигналу, обумовленого крос кореляцією.
Приймач може використати дані альманаху, забезпечувані системою SBAS, для входження у зв'язок.
Приймач повинен виключати з рішення навігаційного завдання, супутники, якщо вони позначені SBAS ознакою "Не використати". Якщо використаються надавані SBAS дані про цілісність, то приймачу не потрібно виключати супутники GPS на підставі надаваного GPS ознаки несправності (health flag).
3.6 Перспективи розвитку ГЛОНАСС
У цей час на базі системи ГЛОНАСС передбачається створення Єдиної глобальної системи координатно-тимчасового забезпечення (ЄС КВО). Крім супутникової системи, ЄС КВО включає:
Державну систему Єдиного часу з еталонною базою країни;
Державну систему й службу визначення параметрів обертання Землі;
систему наземної й заатмосферної оптичної астрометрії;
космічну геодезичну систему й ін.
4. Переваги системи супутникової навігації ГЛОНАСС /GPS
Спільне використання для навігації двох систем - ГЛОНАСС й GPS, дає користувачам додаткові переваги, головними з яких є підвищення вірогідності навігаційного визначення за рахунок збільшення числа доступних КА в зоні радіо видимості споживача. Цілий ряд передумов істотно полегшує інтеграцію двох систем, зокрема, приводячи лише до незначного ускладнення й подорожчання комбінованих приймачів ГЛОНАСС - GPS.
До таких передумов можна віднести:
схожість принципів синхронізації й виміри навігаційних
параметрів;
мале розходження у використовуваних системах координат;
близький частотний діапазон;
спільність принципів балістичної побудови;
готовність урядів Росії й США надати системи для використання різними споживачами світового співтовариства.
КНС ГЛОНАСС є національним надбанням Росії. Розпорядженням Президента РФ від 18.02.99 р. доручено Уряду РФ вжити заходів по безумовному збереженню й розвитку КНС ГЛОНАСС і збільшенню кількості користувачів системи. У виконання цього розпорядження Уряд РФ в 22.03.99 р. прийняло постанову, у якому визначена відповідальність федеральних органів виконавчої влади за підтримку й розвиток КНС ГЛОНАСС і представлений "План першочергових заходів щодо збереження й розвитку КНС ГЛОНАСС".
Відповідно до цього плану розроблена "Програма підтримки й розвитку КНС ГЛОНАСС на період до 2003 року", у якій передбачалися заходи щодо безумовного збереження КНС ГЛОНАСС, а так само прискорене оснащення вітчизняного парку користувачів, що працюють одночасно по сигналах від двох систем: ГЛОНАСС й GPS.
Довгострокова програма розвитку КНС реалізовується по наступних укрупнених етапах.
Етап 1 (до 2005 р.). Розгортання на базі КА "Глонасс-М" робочого орбітального угруповання до 18 КА, перехід у новий частотний діапазон навігаційного сигналу. Відпрацьовування технології эфемерідно-часового забезпечення з використанням міжсупутникових вимірів. Розширення номенклатури й кількості споживачів, що працюють по сигналах КНС ГЛОНАСС й GPS. Розробка й створення маломассогабаритного КА "Глонасс-К".
Етап 2 (до 2010 р.). Розгортання штатного орбітального угруповання на базі маломассогабаритного КА "Глонасс-К". Розширення використання міжсупутникових радіолінії для рішення завдань автономного эфемерідно-часового забезпечення, оперативного керування й контролю КА, забезпечення цілісності. Створення наземної мережі станцій моніторингу КНС ГЛОНАСС і функціональних доповнень. Оснащення парку споживачів НАП, що працює по сигналах ГЛОНАСС, GPS, Galileo. [8]
Висновок
Проаналізувавши дану інформацію, можно зробити висновки, що:
системи супутникової навігації ГЛОНАСС й GPS є перспективними й широко використається в багатьох країнах;
із всіх проаналізованих систем глобального позиціювання найпоширенішими є системи ГЛОНАСС (Росія) і GPS (США);
такі країни, як Росія і США вкладають кошти в підтримку й розвиток цих систем, що гарантує довгострокове їх використання й модернізацію;
дані системи максимально задовольняють вимогам користувачів різних відомств й організацій до систем супутникової навігації;
дані системи є широко розповсюдженими й багатофункціональними, що забезпечує розмаїтість варіантів їхнього використання;
системи ГЛОНАСС й GPS можна використати як окремо друг від друга, так і разом, при спільному (комплексному) використанні вони доповнюють один одного;
дані системи використовуються для контролю за всіма видами рухомих об'єктів (наземними, повітряними, морськими й т.д.). У функцію контролю входить:
а) спостереження за переміщеннями об'єктів у глобальному масштабі в умовах реального часу;
б) повна інформація про стан об'єктів, маршрути проходження а також службова інформація;
дані системи можуть бути спряженими з системами радіозв'язку й при спільному їхньому використанні утворять Автоматичну інформаційну (ідентифікаційну) систему.
Список літератури
1. Антонян А.Б. Подвижная сотовая связь на пороге третьего тысячелетия // Технологии и средства связи, 2000, №5
2. Быховский М.А. Сравнение различных систем сотовой подвижной связи по эффективности использования радиочастотного спектра // Элетрозвяль
3. Невдяев Мобильная свіязь 3-го поколения "Свіязь и Бизнес" 2002
4. Ратинський М.В. Основи сотовой связи / Под. ред. Д.Б. Зимина - М.: Радио и связь, 1998
5. Карташевский В.Г., Семенов С.Н. Сети подвижной святи. - М.: Єко-Трендз, 2001
Приложение
Список умовних скорочень
РЧ - реальний час
КК - канал керування
ПК - персональний комп'ютер
ПД - передача даних
РС - рухома станція
ГЛОНАСС - глобальна навігаційна супутникова система
GPS (Global Positioning System) - глобальна система позиціювання (навігаційна супутникова система)
АІС - автоматична інформаційна (ідентифікаційна) система
ШСЗ - штучний супутник землі
ЄОМ - електрона обчислювальна машина
РСС - рухома супутникова служба
ГСЗ - геостаціонарний супутник звязку
ДВЧ - дуже високі частоти
IODC - індифікатор набору параметрів часу
IODЕ - індифікатор набору ефемерид
ЕС КЧЗ - єдина глобальна система координатно-часового забезпечення
РФ - російська федерація
СНС - супутникові навігаційні системи
АССН - апаратура споживача супутникової навігації
ПРА - полозкова резонаторна антена
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Огляд методів і прийомів визначення місцезнаходження. Вивчення особливостей системи супутникового зв’язку, супутникової навігації (позиціювання), автоматизованого визначення місцеположення транспортних засобів. Мікростільникова структура зв’язку.
реферат [257,7 K], добавлен 02.06.2015Структура супутникових систем персонального зв’язку. Зона обслуговування супутникової мережі Глобалстар. Наземний сегмент супутникових систем персонального зв’язку. Персональний користувальницький сегмент супутникових систем персонального зв’язку.
реферат [250,2 K], добавлен 09.03.2009Призначення бортових навігаційних комплексів для GPS-навігації наземних транспортних засобів. Типові види електронних навігаційних карт. Інтелектуальні транспортні системи. Супутникові радіонавігаційні системи СРНС для менеджменту та їх характеристика.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 20.01.2009Прoблеми впрoвадження систем зв’язку, навігації та спостереження, напрямки їх розв’язання. Oрганiзацiйна структура авiацiйнoгo електрoзв’язку, наземного, повітряного та супутникового. Рoзрoбка та oбґрунтування схеми цифрoвoї системи радioзв’язку.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 30.11.2014Загальні поняття про системи на кристалі. Призначення та області застосування систем на кристалі. Мікропроцесор hynet32xs/s компанії Нyperstone. Загальний аналіз СНК TI OMAP-L138. Короткий огляд засобів контролю та налагодження мікропроцесорних систем.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 16.02.2013Керуюча напруга системи фазового автопідстроювання частоти, яка застосована в радіотехнічних пристроях. Принцип дії системи, її схема. Системи спостереження за часовим положенням імпульсного сигналу. Призначення систем автоматичного регулювання посилення.
контрольная работа [716,6 K], добавлен 27.11.2010Алгоритми вибору устаткування охоронного телебачення. Розрахунок пропускної системи каналів зв'язку, необхідних для роботи системи спостереження. Принципи побудови мультисенсорних систем, огляд, функціональні можливості та характеристики мультиплексорів.
статья [81,1 K], добавлен 13.08.2010Аналіз якості лінійних безперервних систем автоматичного управління. Методи побудови перехідної функції, інтегральні оцінки якості. Перетворення структурної схеми, аналіз стійкості розімкнутої та замкнутої систем. Розрахунок часових та частотних функцій.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 07.03.2014Класифікація систем спостереження за повітряною обстановкою. Принцип побудови багатопозиційних пасивних систем. Спостереження на основі передачі мовних повідомлень. Автоматичне спостереження ADS, на основі використання первинних радіолокаторів.
реферат [31,2 K], добавлен 30.01.2011Архітектура та побудова IP-телебачення. Особливості захисту контенту від несанкціонованого доступу. Характеристика системи розподілу контенту. Сутність, функції та вимоги до системи біллінгу. Порівняння принципів кодування стандартів MPEG2 і MPEG4 AVC.
реферат [1,7 M], добавлен 30.01.2010- Структуровані кабельні системи. Фізична структуризація локальної мережі. Повторювачі і концентратори
Стандартизація структурованих кабельних систем. Структура та топологія кабельних систем. Архітектура ієрархічної зірки. Перелік основного обладнання магістральної підсистеми. Розрахунок довжини кабельної системи. Розрахунок системи електроживлення.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 08.10.2014 Історія розвитку послуг IN. Розподілена та централізована архітектура побудови IN. Переваги цифрових комутаційних систем і цифрових систем передачі. Функції контролю та адміністративного управління IN. Частково розподілена архітектура побудови IN.
реферат [558,8 K], добавлен 16.01.2011Характеристика та аналіз функціональних схем систем автоматичного регулювання підсилення (АРП). Різновиди та елементи систем АРП. Методика розрахунку зворотньої системи регулювання підсилення. Порівняльний аналіз між аналоговими та цифровими системами.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 25.01.2010Принципи побудови й основні особливості волоконнооптичних систем передачі в міських телефонних мережах. Загальні розуміння з розрахунку принципової схеми пристрою. Методи побудови структурних схем оптичних систем передачі. Розрахунок ємностей фільтрів.
курсовая работа [251,0 K], добавлен 15.03.2014Загальний принцип побудови систем багатоканального радіозв'язку. Особливості радіорелейного зв'язку, його переваги. Загальні показники для цифрових і аналогових систем. Аналіз використання радіорелейного зв'язку у розвинутих державах світу, військах NАТО.
реферат [281,5 K], добавлен 25.01.2010Дослідження динамічних властивостей імпульсних автоматичних систем. Поняття й визначення передатної функції розімкнутої імпульсної системи. Оцінка стійкості системи, складання її характеристичних рівнянь. Якість процесів у лінійних імпульсних системах.
реферат [251,4 K], добавлен 25.11.2010Особливості мережі зв’язку; проектування автоматизованої системи: вибір глобального показника якості, ефективності; визначення структури мережі і числових значень параметрів. Етапи проектування технічних систем, застосування математичних методів.
реферат [58,6 K], добавлен 13.02.2011Схема цифрової системи передачі інформації. Кодування коректуючим кодом. Шифрування в системі передачі інформації. Модулятор системи передачі. Аналіз роботи демодулятора. Порівняння завадостійкості систем зв’язку. Аналіз аналогової системи передачі.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 04.02.2013Особливості побудови несиметричних і симетричних кабельних ліній. Характеристика категорій та типів кабелів. Аналіз існуючих систем діагностики та контролю кабельної мережі. Сутність та види методик тестування кабельних мереж обладнанням фірми Fluke.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 12.06.2013Визначення перехідної функції об’єкта керування. Побудова кривої розгону об’єкта. Обчислення і побудова комплексно-частотної характеристики (КЧХ) об’єкта. Побудова КЧХ розімкнутої автоматичної системи регулювання. Запас сталості за модулем і фазою.
курсовая работа [158,4 K], добавлен 23.06.2010
