Оцінка динамічних параметрів тропо-стратосфери радіотехнічними системами вертикального зондування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

05.12.21 - Радіотехнічні системи спеціального призначення

ОЦІНКА ДИНАМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТРОПО-СТРАТОСФЕРИ РАДІОТЕХНІЧНИМИ СИСТЕМАМИ ВЕРТИКАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ

КАРАБАНОВ Олександр Геннадійович

Харків - 1998

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Атмосфера є найважливішим компонентом навколишнього середовища, що безпосередньо впливає на людину та всі сфери її діяльності. Рухливість та мінливість атмосфери робить вкрай важливим отримання експериментальної інформації про її динамічні характеристики - швидкість, напрямок вітру та ступінь турбулентності. Одним з перспективних шляхів отримання таких даних є використання радіометоду. Роботи у даному напрямку в Україні здійснюються у Проблемній науково-дослідній лабораторії радіотехніки (ПНДЛ РТ) Харківського державного технічного університету радіоелектроніки. Проведені колективом лабораторії теоретичні та експериментальні дослідження, а також великий обсяг виконаних інженерних робіт дозволили створити експериментальний макет першої в Україні і в СНД радіотехнічної системи вертикального зондування (РТС ВЗ), здатної одержувати оцінки динамічних характеристик тропо-стратосфери. Вклад автора, як члена колективу, що працював над створенням РТС ВЗ, розкрито у дисертаційній роботі.

Актуальність теми

Для метеорологічного забезпечення авіації, контролю пересування повітряних мас у районі АЕС та інших потенційно небезпечних виробництв, для підвищення вірогідності прогнозування погоди, вивчення динаміки атмосфери необхідні вірогідні й оперативні дані про вітрові рухи тропо-стратосфери. Згідно з сучасними вимогами, одержувані дані повинні мати розрізнення за висотою не гірше 300...500 м, часове розрізнення - не більш 10 хвилин, похибку визначення напрямку вітру - не більш 10, швидкості вітру - не більш 0,8... 2,8 м/с для діапазону швидкостей 0...50 м/с. Традиційні засоби виміру динамічних параметрів атмосфери - аерологічне зондування та наземні спостереження, що застосовуються зараз в Україні, не можуть забезпечити такої якості одержуваної інформації. Новим, найбільш ефективним видом апаратури для отримання даних про вітровий режим у тропосфері й стратосфері є радіотехнічні системи вертикального зондування (вітрові профілометри). Експлуатація експериментальних зразків РТС ВЗ за кордоном підтвердила їхню спроможність проводити виміри вектору швидкості вітру з необхідною точністю та розрізненням у великому діапазоні висот та практично поза залежністю від погодних умов.

Модернізація української мережі метеорологічних спостережних пунктів вимагає розробки, створення й впровадження вітрових профілометрів, здатних у повній мірі втілити усі переваги цього виду радіотехнічних систем. При розробці РТС ВЗ можливі два шляхи досягнення необхідних характеристик. Першим шляхом, екстенсивнім, є підвищення енергетичного потенціалу (потужності та апертури антенної системи), що вимагає великих матеріальних витрат. Більш прийнятним напрямком можна вважати використання ефективних алгоритмів при обробці сигналів та даних, застосування обґрунтовано вибраних параметрів зондуючих сигналів і апаратури обробки, що дозволяє при менших витратах забезпечити отримання інформації з необхідним часовим, просторовим розрізненням і високою вірогідністю. Безпосереднє застосування у РТС ВЗ оптимальних засобів обробки сигналів, відомих у теорії статистичної радіотехніки, зустрічається з деякими труднощами. Вони зумовлені тим, що РТС ВЗ мають ряд особливостей у порівнянні з звичайними когерентними радіолокаторами. Характеристики середовища зондування (об'ємно - розподілена ціль з вкрай малою ефективною поверхнею розсіювання) призводять до того, що розсіяний сигнал практично завжди замаскований шумами (співвідношення сигнал/шум менш одиниці) і має квазінеперервний характер. Складність та різноманітність фізичних механізмів формування сигналу, присутність у його спектрі завадових компонентів, зумовлених корельованими завадами, вимагає розробки спеціалізованих засобів обробки, що реалізують відомі оптимальні алгоритми оцінки параметрів сигналу. Публікації в літературі містять надто обмежені й часто суперечливі рекомендації щодо вибору засобів обробки сигналів при вертикальному зондуванні атмосфери та характеристик цих засобів. Все вищезгадане визначає актуальність розробки радіотехнічних систем вертикального зондування, засобів обробки сигналу в РТС ВЗ, оцінки меж застосування цих методів, аналізу точності одержуваних даних та їх інтерпретації - задач, вирішенню яких присвячені дисертаційні дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами і темами

Дисертаційні дослідження пов'язані з науково-дослідними роботами, що виконуються в ПНДЛ РТ ХТУРЕ: г/б НДР №130 “Розробка радіолокаційної станції вертикального зондування для дослідження атмосферних процесів у тропо-стратосфері (2... 15 км), г/б НДР Міністерства України у справах науки та технологій № 2/53С-98, госпдоговірною НДР Госкомгідромету України “Автоматична апаратура для моніторингу динамічних процесів у тропосфері (0.5-10км) радіометодом” - роботами, що виконуються відповідно з постановою Кабінету Міністрів України № 579 від 29 травня 1996 року про “Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища”.

Мета і задачі дослідження.

Метою роботи є: розробити методику обробки сигналів у РТС ВЗ, що забезпечує визначення динамічних параметрів атмосфери з найменшими похибками, спираючись на аналіз середовища зондування і характеристик розсіяних сигналів для випадку вертикального зондування тропо-стратосфери; науково обґрунтовано визначити структуру та основні параметри апаратури РТС ВЗ з урахуванням їхнього впливу на точність вимірів.

Для досягнення мети роботи вирішувалися такі задачі:

Створення моделей розсіяного сигналу та системи обробки сигналів у РТС ВЗ.

Порівняльна оцінка за допомогою цих моделей найбільш поширених засобів обробки сигналу.

Розробка структури комплексу апаратури для досліджень динамічних параметрів тропосфери й стратосфери доплерівським методом при ясному небі (при відсутності гідрометеорів).

Розробка алгоритмів і апаратури первинної та вторинної обробки сигналів у системах вертикального зондування.

Обґрунтування вибору основних параметрів апаратури вітрового профілометра.

Створення макета РТС ВЗ та експериментальна перевірка на ньому запропонованих рішень.

Наукова новизна отриманих результатів

Експериментально отримано дані про форму фазового спектра сигналу, розсіяного на неоднорідностях коефіцієнта заломлення атмосфери при вертикальному зондуванні ясного неба.

З урахуванням цих даних розроблено імітаційні моделі розсіяного сигналу та системи його обробки для випадку вертикального зондування турбулентних неоднорідностей тропо-стратосфери, удосконалені у порівнянні з відомими аналогами. Особливістю моделей є більше число аналізуємих засобів параметризації спектрів, врахування наявності корельованих завад з ненульовою доплерівською частотою, неоптимальності приймального пристрою, всього апріорно можливого діапазону варіацій параметрів сигналу.

Внаслідок модельних експериментів визначено значення похибок оцінок швидкості вітру та ширини спектра розсіяного сигналу за різноманітних умов (залежності від співвідношення сигнал/шум (с/ш), дисперсії швидкостей, наявності та величини корельованих завад та інших параметрів). На підставі аналізу цих залежностей, які отримано для декількох засобів обробки сигналів у РТС ВЗ, визначено потенційні можливості розглянутих засобів за різноманітних умов і вибрано найбільш прийнятний з них.

Практичне значення роботи

Проведений у роботі аналіз засобів обробки розсіяних сигналів при вертикальному зондуванні ясного неба дозволив вибрати алгоритм функціонування вітрового профілометра, який забезпечує вимір швидкості та напрямку вітру з найменшими похибками, уточнити структуру апаратури обробки та обґрунтувати її основні параметри.

Експериментальний макет профілометра, що реалізовано на цих принципах, показав при експериментальних вимірюваннях прийнятні характеристики точності визначення швидкості та напрямку вітру, високе часове розрізнення одержуваних результатів. Цим було підтверджено доцільність використання запропонованих рішень при побудові станцій для моніторингу атмосферних параметрів з дослідною метою, для розв'язання задач практичної метеорології та метеорологічного забезпечення авіації.

Розроблені моделі розсіяного сигналу та системи його обробки можуть бути використані для подальших досліджень, оскільки дозволяють легко модифікувати умови модельних експериментів та засоби обробки.

Зараз на підставі результатів роботи у ПНДЛ РТ розробляється прототип РТС ВЗ для створення Української національної мережі вітрових профілометрів.

Особистий внесок автора роботи в публікації, написані у співавторстві. Автором було розроблено алгоритми первинної та вторинної обробки сигналів для експериментального макета РТС ВЗ; розроблено програмне забезпечення для їхньої реалізації. Розроблено моделі сигналу та системи його обробки; досліджено характеристики засобів параметризації спектру розсіяного сигналу на моделі. Автором розроблено і виготовлено систему цифрової обробки відбитих сигналів для макету РТС ВЗ, проведено дослідження діаграми спрямованості антени (спільно з Соляник О.А.), проведено цикл спільних вимірів зі станцією аерологічного зондування, оброблено результати експериментальних вимірів.

На захист виносяться

Структура системи обробки сигналів у РТС ВЗ та алгоритми первинної та вторинної обробки, вибір параметрів апаратури.

Моделі розсіяного сигналу та системи обробки сигналу при вертикальному радіолокаційному зондуванні неоднорідностей коефіцієнта заломлення атмосфери при ясному небі.

Оцінки похибок вимірів параметрів сигналу, які отримано в модельних експериментах за різноманітних умов.

4. Результати експериментальних вимірювань швидкості вітру на макеті РТС ВЗ.

Апробація роботи

Основні результати роботи доповідалися на таких конференціях та симпозіумах:

- Міжнародна конференція “Теорія і техніка передачі, прийому та обробки інформації”, Туапсе, 1995 р.

- Міжнародна наукова конференція “Метеорні частки в атмосфері Землі”, Харків,1996г.

- Міжнародна конференція по вітровим профілометрам COST-76 Profiler Workshop PWS-97, Engelberg, Switzerland, 1997.

- VII симпозіум з сонячно-земної фізики Росії і країн СНД, 1998г., м. Троїцьк.

Публікації

За темою дисертації опубліковано 7 робіт, з них 3 роботи у виданнях, наведених у переліку ВАК (одна з трьох - у співавторстві), 3 роботи в зарубіжних виданнях (у співавторстві), 1 депонована стаття.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 73 найменувань і 6 додатків. Обсяг дисертаційної роботи складає 136 сторінок друкованого тексту, 6 сторінок списку використаних джерел, 63 ілюстрації на 31 сторінці, 9 таблиць, що займають 4 сторінки, 22 сторінки додатків. Загальний обсяг роботи 203 сторінки.

ЗМІСТ РОБОТИ

радіотехнічний зондування тропосфера стратосфера

У вступі обґрунтовано актуальність вибраного напрямку досліджень та його наукову новизну. Сформульовано мету дисертаційної роботи, її практичне значення. Показано особистий внесок автора. Наведено обсяг та структура дисертації. Перелічено публікації автора за темою дисертаційної роботи, наведено перелік конференцій та симпозіумів, на яких здійснено апробацію роботи.

У першому розділі проведено огляд літератури та визначено наукові положення і теоретичні передумови, що стали підставою розв'язань задач дисертаційного дослідження. Визначено вимоги до необхідної точності оцінок швидкості вітру та його напрямку, часове розрізнення, що необхідне для метеорологічного забезпечення авіації та прогнозування погоди. Розглянуто характеристики, переваги та недоліки традиційних і перспективних засобів отримання інформації про динамічні характеристики атмосфери. Аналіз цих засобів показує, що РТС ВЗ є найбільш перспективним технічним засобом для отримання висотних профілів швидкості й напрямку вітру у тропо-стратосфері. Далі розглянуто історію розвитку та загальні принципи функціонування РТС ВЗ, а також сучасний стан парку вітрових профілометрів за кордоном

та їхня класифікація. У другий частини розділу надано характеристика атмосфери та атмосферних рухів різноманітних типів - регулярних, нерегулярних, турбулентних. Проаналізовано характеристики турбулентності, що є однією з причин появи неоднорідностей коефіцієнта заломлення при ясному небі. При розгляді розсіювання радіохвиль на турбулентних неоднорідностях використовуються результати, які отримано В. І. Татарським для випадку однорідної локально ізотропної турбулентності. Розсіювання відбувається на компоненті просторової неоднорідності коефіцієнта заломлення з масштабом для кута розсіювання . Для зворотного розсіювання =180, отже . Інтенсивність розсіювання для турбулентності, що знаходиться в інерційному діапазоні та має кореляційну функцію степеневого вигляду (закон “мінус 5/3” Колмогорова-Обухова), пропорційна питомій об'ємній ефективній поверхні розсіювання, що визначається величиною структурної сталої коефіцієнта заломлення та довжиною хвилі : . Застосування гіпотези Тейлора про заморожену турбулентність дозволяє визначити зміну параметрів розсіяного сигналу під впливом вітру. Спектр розсіяного сигналу має вигляд функції Гауса з центральною частотою, яка зсунута відносно частоти зондуючого сигналу на величину частоти Доплера. Особливістю спектральної густини потужності розсіяного сигналу при вертикальному зондуванні є наявність компонентів, обумовлених впливом корельованих завад, які мають амплітуду на 20-40 дБ більше корисної складової. Наведено також аналіз фізичних процесів відбиття від шарових та анізотропних неоднорідностей, внесок яких у відбитий сигнал зумовлює кутову залежність розсіяної потужності.

В другому розділі на підставі використання відомих засобів байесівского оптимального оцінювання параметрів сигналу визначено структуру приймального пристрою, що виробляє оцінку швидкості вітру та дисперсії швидкостей при вертикальному зондуванні ясного неба. Приймальний пристрій є кореляційним приймачем з накопичуванням сигналу. Враховуючи вкрай мале значення доплерівського зсуву частоти розсіяного сигналу, що складає одиниці герц, для його визначення пропонується використання набору послідовно одержуваних оцінок фази приймаємих сигналів. Спектральний аналіз цієї реалізації дозволяє отримати апостеріорну густину імовірності розподілу доплерівскої частоти. Після цього вирішальний пристрій на підставі вибраної функції вартості втрат виробляє оцінку доплерівскої частоти та спектральної ширини розсіяного сигналу - виконує параметризацію спектру.

На підставі запропонованої методики обробки сигналу визначено структурну схему оцінюючого пристрою та алгоритми первинної обробки сигналу, до яких належать:

попередня обробка часових реалізацій;

спектральний аналіз;

процедури накопичування, обробки спектрів та вилучення корельованих завад;

параметризація спектрів - отримання одиничних оцінок доплерівської частоти (швидкості вітру) та спектральної ширини (дисперсії швидкості вітру).

Описано алгоритми отримання оцінок, які реалізують засіб максимуму апостеріорної імовірності та засіб центру тяжіння. Як альтернативний засіб запропоновано використання методу найменших квадратів з апроксимуючою функцією у вигляді гаусіани.

Далі описано запропоновані засоби вторинної обробки даних зондування, що полягають у аналізі одиничних оцінок швидкості та спектральної ширини з метою вилучення невірогідних даних, відновлення пропусків та отримання середньочасових і інших інтегральних оцінок атмосферних рухів. Запропоновані алгоритми вторинної обробки поділено на дві частини: обробку у висотній області та у часовій. Це дозволяє використати принцип нерозривності фізичних величин, та їх градієнти, що реально існують в атмосфері.

В другий частини розділу надано обґрунтування вибору основних параметрів вітрового профілометру: робочої частоти, енергетичного потенціалу, ширини променя діаграми спрямованості антени й кута її нахилу, а також параметрів системи обробки сигналу. Параметри антенної системи визначають результуючі характеристики комплексу, тому при їхньому виборі необхідно враховувати ефекти ракурсної (кутової) чутливості, зміщення оцінок із-за збільшення імпульсного об'єму та ряд інших. На підставі аналізу експериментальних даних про величину структурної сталої у тропо-стратосфері визначено енергетичний потенціал РТС ВЗ, необхідний для отримання вірогідних оцінок.

У третьому розділі описано запропоновану модель розсіяного сигналу, яка ґрунтується на дослідженнях теорії розсіювання, розглянутої у 1 розділі та на результатах експериментальних досліджень, проведених на макеті РТС ВЗ. Модель системи обробки сигналу реалізує три засоби отримання оцінок швидкості вітру та спектральної ширини - засіб максимуму апостеріорної імовірності, засіб центру тяжіння та засіб найменших квадратів. На відміну від наведених у літературі аналогів, модель розвинуто, вона має як більш широкий набір аналізуємих засобів параметризації спектру, так і значно більш близький до реального склад сигналу, який містить гаусів стаціонарний шум, корельовані завади з ненульовою частотою, спектральні компоненти, зумовлені неідентичністью квадратурних каналів приймача.

На першій стадії модельних експериментів було визначено характер розсіювання помилок оцінок швидкості вітру та спектральної ширини, що виявився близьким до нормального. Це дозволило для порівняння розглянутих засобів використати розповсюджену методику отримання середньоквадратичних відхилень як першого статистичного моменту. Для аналізу засобів параметризації було проведено такі групи модельних експериментів:

за відсутності корельованих завад та інших ефектів спотворення спектру;

при впливі корельованих завад;

при неідентичному коефіцієнті передачі квадратурних каналів.

У кожній групі визначалися залежності середньоквадратичних помилок оцінок швидкості вітру та спектральної ширини від значення співвідношення сигнал/ шум (в діапазоні -10...+20 дБ).

При обробці результатів моделювання визначено:

характер локалізації помилок на профілі швидкості вітру;

значення співвідношення с/ш, які відповідають порогу виникнення аномальних помилок;

величини залишкових помилок оцінок швидкості вітру та спектральної ширини при великих співвідношеннях с/ш.

На підставі аналізу результатів моделювання визначено найбільш прийнятний для використання у реальних умовах засіб параметризації спектрів (отримання оцінок) - метод найменших квадратів.

У другій частини розділу наведено опис експериментального макету РТС ВЗ, принципи функціонування і стисла характеристика його основних систем, приладів та програмного забезпечення. Описано результати експериментальних вимірів на макеті. Для визначення характеристик антенної системи, як найважливішого компоненту станції, було проведено виміри радіоастрономічним засобом, з використанням радіоджерел Кассіопея А та Лебідь А, що дозволило визначити реальну ширину головного пелюстка діаграми спрямованості та апертуру антенної системи.

Для визначення похибок експериментальних оцінок швидкості та напрямку вітру було проведено цикл спільних вимірів зі станцією аерологічного зондування Харківського аеропорту. Внаслідок вимірів отримано значення усередненої по усьому діапазону висот і по декільком сеансам вимірів величини середньоквадратичного відхилення швидкості вітру та його напрямку між двома вимірювальними системами (РТС ВЗ й радіозонд), що склали 2,28 м/с та 8,3 відповідно. Враховуючи відстань між пунктами спостереження (приблизно 75 км), що призводила до наявності помітних просторових і часових варіацій поля швидкості вітру, збіг результатів можна визнати задовільним - коефіцієнт кореляції між значеннями швидкості вітру, які визначено двома засобами, для одиничних сеансів вимірів склав приблизно 0,91.

Наведено також результати чотиридобового безперервного циклу спостережень, які демонструють процеси вторинної обробки, форми подання результатів зондування, що дозволяють наочно спостерігати атмосферні процеси та їхню еволюцію.

У висновках наведено основні результати роботи.

У додатках наведено графіки залежності помилок оцінок швидкості вітру та спектральної ширини, профілі одержаних оцінок, та інші ілюстрації щодо результатів моделювання, які не увійшли до основного тексту.

ВИСНОВКИ

Актуальна задача отримання інформації про динамічні параметри атмосфери для метеорологічного забезпечення авіації, практичної метеорології, охорони навколишнього середовища може бути вирішена з допомогою вимірів на РТС ВЗ. Задоволення сучасних вимог до якості одержуваної інформації - просторового та часового розрізнення, величини похибок оцінок швидкості та напрямку вітру вимагає розробки та застосування у РТС ВЗ спеціалізованих алгоритмів обробки сигналів, які реалізують оптимальні підходи. Ця задача була вирішена у дисертаційній роботі на підставі аналізу особливостей атмосфери як цілі дистанційного зондування та характеристик розсіяних сигналів. Адаптація відомих у статистичній радіотехніці засобів оптимального оцінювання параметрів сигналів до умов вертикального зондування турбулентних неоднорідностей тропо-стратосфери дозволила отримати алгоритми первинної та вторинної обробки сигналів, уточнити структуру та основні параметри апаратури вітрового профілометра. Порівняльний аналіз засобів параметризації спектрів за величиною похибок одержуваних оцінок було проведено шляхом імітаційного моделювання, оскільки отримання аналітичних залежностей для реальних значень співвідношення сигнал/шум зустрічається зі значними труднощами. Для цього було створено моделі розсіяного сигналу та системи його обробки, удосконалені у порівнянні з описаними в літературі аналогами. При створенні моделей використовувались експериментально отримані дані про характеристики фазового спектру сигналів, розсіяних на неоднорідностях коефіцієнта заломлення атмосфери при вертикальному зондуванні ясного неба.

Внаслідок моделювання визначено, що похибки оцінок швидкості вітру та спектральної ширини мають нормальний закон розподілу для всіх розглянутих засобів параметризації спектрів. Отримано значення середньоквадратичних помилок оцінок швидкості вітру та спектральної ширини в різноманітних умовах (в залежності від співвідношення с/ш, дисперсії швидкості вітру, наявності та величини корельованих завад, інших параметрів) для трьох засобів параметризації спектрів. За відсутності у спектрі сигналу завадових компонентів (окрім гаусового шуму) усі розглянуті засоби параметризації спектрів дають незміщені асимптотично ефективні оцінки як швидкості вітру, так і спектральної ширини. Вплив корельованих завад (земна завада) на залежності СКП оцінок від співвідношення с/ш виражається у зсуві кривих до області більших значень с/ш. При цьому є порогове значення співвідношення с/ш, при перевищенні якого СКП оцінок швидкості вітру різко зменшується і зникають аномальні похибки. Похибки параметризації, зумовлені наявністю корельованих завад та розбаланса квадратурних каналів, зосереджено в області близьких до нуля значень доплерівских частот.

Моделювання показало, що найбільш прийнятним при параметризації спектрів у РТС ВЗ є засіб найменших квадратів з апроксимуючою функцією у вигляді гаусіани. Цей засіб є найбільш стійким до викривлення спектральної густини потужності розсіяного сигналу завадовими компонентами.

Розроблено та виготовлено експериментальний макет профілометра для дослідження вітрових рухів у тропо-стратосфері. У програмно-апаратному комплексі, що забезпечує обробку сигналів в експериментальному макеті, реалізовано розроблені засоби й алгоритми первинної та вторинної обробки. Виміри, які було проведено на експериментальному макеті, підтвердили, що запропоновані рішення дозволяють задовольнити сучасні вимоги до якості одержуваної інформації. Похибки визначення швидкості вітру та його напрямку, отримані за спільними вимірами зі станцією аерологічного зондування Харківського аеропорту, не перевищували 2,3 м/с та 8,3. Часове розрізнення одержуваних даних склало 2 хвилини, що відповідає аналогічному показнику для найбільш поширених зарубіжних вітрових профілометрів.

ЛІТЕРАТУРА

Карабанов А. Г. Обработка отраженных сигналов в РЛС вертикального зондирования атмосферы // Радиотехника, Всеукр. межвед. науч.-техн. сб., Вып. 106, 1998.- С. 40 - 49.

Карабанов А. Г. Некоторые результаты модернизации радиолокационной станции вертикального зондирования Харьковского университета радиоэлектроники // Радиотехника, Всеукр. межвед. науч.-техн. сб., Вып. 106, 1998.-С. 33 - 39.

Олейников В. Н., О. А. Соляник, А. Г. Карабанов. Низкопотенциальная атмосферная РЛС вертикального зондирования // Радиотехника, Всеукр. межвед. науч.-техн. сб., Вып. 107, 1998.- С. 24 - 27.

Kashcheyev B., Oleynikov V., Oleynikov A., Solyanik O., Karabanov A. Some results of the atmospheric wind profiler of the Kharkov University of radioelectronics.- Meteorologische Zeitschrift, NF 7, p.332 - 335, Dezember 1998.

Kascheyev B.L., Oleynikov V.N., Oleynikov A.N., Solyanik O.A., Karabanov A.G.

Atmospheric wind profiler of Kharkov University of radioelectronics.- In: COST-76 Profiler Workshop Extended Abstracts, Vol.2.- Engelberg, 1997, p. 309-312.

Oleynikov V.N., Karabanov A.G. Algorithms of Secondary Data Processing in the Atmospheric Wind Profiler.- In: COST-76 Profiler Workshop Extended Abstracts, Vol.2.- Engelberg, 1997, p. 326-329.

Исследование атмосферных динамических процессов в тpопо-стpатосфеpе с помощью РЛС вертикального зондирования. Часть 1. Основные принципы и методы/ Кащеев Б.Л., Карабанов А.Г., Олейников В.Н., Соляник О.А.; Хаpьк. техн. ун.-т pадиоэлектpоники.-Хаpьков,1995.-30с: ил.-Деп. в ГНТБУ 28.02.95 N525 Ун 95.

Размещено на Allbest.ru