Ультразвуковий метод, п'єзоелектричні перетворювачі та пристрої контролю в'язкості рідини підвищеної точності для систем контролю

Размещено на http://allbest.ru

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

05.13.05 - елементи та пристрої обчислювальної техніки і систем керування

Ультразвуковий метод, п'єзоелектричні перетворювачі та пристрої контролю в'язкості рідини підвищеної точності для систем контролю

Виконала: Кісіль Тетяна Юріївна

Одеса - 2003



АНОТАЦІЯ

Кісіль Т.Ю. Ультразвуковий метод, п'єзоелектричні перетворювачі та пристрої контролю в'язкості рідини підвищеної точності для систем контролю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.05. - елементи та пристрої обчислювальної техніки та систем керування. Одеський національний політехнічний університет, Одеса, 2003.

Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням вдосконалення відомих та створення нових п'єзоелектричних перетворювачів в'язкості рідини.

Побудована і досліджена математична модель п'єзоелектричного перетворювача. Запропонований новий ультразвуковий метод контролю в'язкості шляхом збудження в п'єзоелектричному пєзотрансформаторі затухаючих коливань і контролі числа коливань, що перевищують фіксований рівень. Встановлена залежність затухання коливань від глибини занурення, тому для забезпечення точності контролю необхідно фіксувати глибину занурення вібратора.

Досліджена можливість використання ультразвукових концентраторів у п'єзоелектричних перетворювачах в'язкості рідини для підвищення потужності коливального процесу і, отже, розширення діапазону контролю в'язкості. Розглянута можливість підвищення точності конролю в'язкості шляхом поділу коливального перетворювача на дві, з'єднані жорсткою тягою, частини - зонд, що рухається в рідині, і власне вібратор, що приводить у рух зонд; виключення безпосереднього контакту випромінювача (вібратора) з рідиною; застосування вібраторів, що забезпечують зворотно-поступальний рух зонда.

ультразвуковий п'єзоелектричний в'язкість трансформатор



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Робота присвячена актуальним питанням вдосконалення відомих та створення нових п'єзоелектричних перетворювачів (ПП), зокрема, п'єзоелектричних перетворювачів в'язкості рідини.

Розвиток автоматичних систем керування та обчислювальної техніки підвищив вимоги, що ставляться до п'єзоелектричних перетворювачів. Знадобилися нові перетворювачі, і зросли вимоги до вже відомих.

Від характеристик перетворювачів значною мірою залежать точність і надійність роботи систем керування і регулювання, приладів контролю технологічних процесів, навколишнього середовища, безпека роботи ядерних, теплових, хімічних установок, тому роботи зі створення нових і вдосконалення відомих перетворювачів є дуже актуальними.

Протягом останніх десятиліть досягнутий певний прогрес у даній області і, як наслідок, була створена значна кількість різних типів п'єзоелектричних перетворювачів, у тому числі, в'язкості рідини.

Параметрами перетворювача, що у багатьох випадках мають найбільш суттєве значення, є його чутливість, робочий діапазон контролю і похибка контролю фізичної величини.

Тому роботи з розширення діапазону контролю і підвищення точності перетворювачів, вдосконалення методів контролю в'язкості є дуже актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота проводилася відповідно до прикладних держбюджетних науково-дослідних робіт «Створення континуальних механіко-математичних моделей і основ аналізу функціональних параметрів і синтезу п'єзоелектричних перетворювачів поліморфного типу, у тому числі з аморфними й алмазоподібними плівками» (держ. реєс.№0100U004418) і «Розробка методів синтезу пєзокерамічних перетворювачів статичних і динамічних тисків, лінійних і вібраційних прискорень із заданими характеристиками» (держ. реєс. №103U003690).

Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є вдосконалення відомих і створення нових п'єзоелектричних перетворювачів в'язкості рідини.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

Проаналізувати переваги та недоліки відомих методів і пристроїв для контролю в'язкості.

Спростити алгоритм реалізації ультразвукового (УЗ) методу контролю в'язкості рідини.

Розширити діапазон контролю в'язкості рідини.

Підвищити точність п'єзоелектричних перетворювачів в'язкості рідини.

Об'єкт дослідження - п'єзоелектричні перетворювачі фізичних величин.

Предмет дослідження - ультразвуковий метод, п'єзоелектричні перетворювачі, пристрої контролю в'язкості рідини.

Методи дослідження. Для розвязання поставленої задачі використовувалися методи лінійної теорії електропружності, теорія коливань, хвильова теорія, фізика твердого тіла, гідродинаміка, теорія п'єзоелектричних перетворювачів, комп'ютерна програма Electronics Workbench 5.12, математична статистика, експериментальні методи досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів:

Наукова новизна полягає в наступному:

Одержав подальший розвиток ультразвуковий метод контролю в'язкості, зокрема, розроблений новий метод контролю в'язкості рідини за допомогою п'єзоелектричних трансформаторів, який полягає у контролі числа вільних коливань перетворювача, що перевищують фіксований рівень. Побудована і досліджена математична модель п'єзоелектричного перетворювача при його взаємодії з рідиною, на підставі чого вперше встановлено, що число затухаючих коливань п'єзоелектричного перетворювача залежить не тільки від величини внутрішнього тертя в матеріалі перетворювача, але і від величини в'язкості рідини та глибини занурення в рідину.

Вперше встановлено, що використання в п'єзоелектричних перетворювачах стрижневих і фокусуючих ультразвукових концентраторів коливальної швидкості дозволяє розширити діапазон контролю в'язкості. Встановлено, що в зонах концентратора, де існують максимальні амплітуди коливань, у рідинах з малою в'язкістю виникають кавітаційні пухирці, що спотворюють результати контролю в'язкості.

Вперше отримана формула для визначення затухань коливань в залежності від в'язкості рідини.

Вперше встановлено, що для підвищення точності контролю в'язкості необхідно розділити коливний перетворювач на дві, з'єднані твердою тягою, частини - зонд, що рухається в рідині, і власне вібратор, що приводить у рух зонд. Установлено, що лінійна швидкість руху зонда (отже, частота й амплітуда коливань) повинна вибиратися такою, щоб число Рейнольдса було б значно менше критичного значення (Re2300).

Практична цінність отриманих результатів полягає в такому:

Результати досліджень, розроблені методи і пристрої розширили науково-технічну базу для проектування п'єзоелектричних перетворювачів в'язкості рідини.

Розроблений метод контролю в'язкості за допомогою п'єзоелектричних перетворювачів дозволяє спростити процедуру контролю.

Використання в якості вібратора концентраторів різних типів дозволило розширити діапазон контролю в'язкості.

Використання заглибних зондів дозволило виключити ультразвукові втрати в середовище і підвищити точність контролю в'язкості рідини.

Досліджені перетворювачі можуть бути використані в промисловості, зокрема на НПК «Фотоприлад» і в ОАО «Укрпєзо» (м. Черкаси), а також використовуються в навчальному процесі в курсі дисципліни «Перетворюючі пристрої приладів» у Черкаському державному технологічному університеті.

Розроблений метод вимірювання в'язкості може бути адаптований для вимірювання фактичної площі контакту - важливої дисипативної характеристики механічного контакту.

Особистий внесок здобувача. Автором проведений інформаційно-патентний пошук та обрані методи теоретичних та експериментальних досліджень. За результатами роботи опубліковано 33 праці, з них 3 [4, 18, 19] індивідуальні.

В роботах [1 - 4] автор запропонував новий метод контролю в'язкості за допомогою п'єзоелектричних трансформаторів шляхом контролю числа коливань, що перевищують фіксований рівень, провів експериментальні дослідження.

В роботах [5 - 17] автор запропонував ідею, теоретично ії обґрунтував, провів експериментальні дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на 8 науково-технічних міжнародних і республіканських конференціях:

Міжнародна конференція «Датчик -99» (Москва-Гурзуф, 1999);

9-th National Scientific Symposium with international participation «Metrology and Metrology Assurаnce' 99» (Sozopol, Bulgaria, 1999);

1-й Міжнародний радіоелектронний форум «Прикладна радіоелектроніка. Стан і перспективи розвитку «МРФ-2002»« (Харків, 2002);

Міжнародна науково-технічна конференція «Приладобудування 2002» (Вінниця-Алупка, 2002);

IV Міжнародна науково-технічна конференція «СИЭТ-2003» (Одеса, 2003);

V Міжнародна науково-технічна конференція «АВИА-2003» (Київ, 2003);

Міжнародна науково-практична конференція «Мікропроцесорні пристрої та системи в автоматизації виробничих процесів» (м. Хмельницький, 2003);

VII Міжнародний симпозіум «Fluid Control, Measurement and Vizualization»(Sorrento, Italy,2003).

ІІ-га науково-технічна конференція «Приладобудування 2003: стан і перспективи» (Київ, 2003).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність напрямку дослідження, сформульовані мета і задачі дослідження, відображені наукова новизна і практична цінність роботи, наведені дані про апробацію, публікації і використання результатів дослідження.

У першому розділі подано огляд відомих методів і перетворювачів в'язкості рідини. Оцінено їх переваги і недоліки. Найбільший інтерес для автоматизації і комп'ютеризації процесу контролю становлять ультразвуковий метод і перетворювачі для його реалізації - кварцові і магнітострикційні. Визначено їх недоліки - малу коливальну потужність кварцових, великі габарити, вагу й енергоспоживання магнітострикційних перетворювачів.

Сформульовано мету і задачі дослідження.

У другому розділі побудована і досліджена математична модель п'єзоелектричного перетворювача, запропонований новий ультразвуковий метод контролю в'язкості за допомогою п'єзоелектричних трансформаторів.

Розглянуто випадок, коли в рідині робить коливання плоска п'єзоелектрична пластинка. Параметри коливань такої пластинки залежать від властивостей середовища, зокрема від в'язкості рідини. Пластинка збуджує в середовищі поперечні коливання, поляризовані в площині пластинки.

Поверхневе гальмування пластинки середовищем визначається імпедансом середовища:

, (1)

де - імпеданс середовища; - х-компонента напруги, діюча на площадку, перпендикулярну осі ; - зсув пластинки уздовж осі Х.

Розглянуто випадок, коли сила тертя пропорційна швидкості, (тобто в'язке тертя). Це припущення являє собою ідеалізацію законів тертя, але справедливе для багатьох рідин.

Рівняння руху при даному припущенні про закони тертя має вигляд

, (2)

де - коефіцієнт тертя, тобто сила тертя для швидкості, що дорівнює одиниці;

,

- щільність речовини пластинки; - товщина пластинки;

Позначаючи, отримаємо рівняння (2) в вигляді



. (3)

Рішення цього рівняння має вигляд

, (4)

де і - корені квадратного рівняння.

. (5)

На базі методу електромеханічних аналогій п'єзоелектричну пластинку можна уявити у вигляді послідовного електричного коливального контуру. Такий контур, як відомо, підпорядковується рівнянню:

, (6)

де - заряд на обкладках конденсатора.

При коливальному русі складова розвязання, що описує перехідний процес, має вигляд

, (7)

де - показник затухання; - частота власних коливань; - кількість електрики на еквівалентному конденсаторі.

Звідси очевидно, що перехідний процес являє собою затухаючі коливання з власною (резонансною) частотою п'єзоелемента і показником затухання

,

де - еквівалентна індуктивність; - активний опір, що характеризує втрати в п'єзоелементі (внутрішнє тертя) , втрати на випромінювання і в'язке тертя (в'язкість рідини) .

Якщо забезпечити сталість і , про величину в'язкості можна судити по затуханню коливань. Автором було запропоновано використовувати п'єзоелемент 2 із двома системами електродів 6, 7 (п'єзотрансформатор): на одну систему електродів подаються електричні імпульси, а до другої підключається лічильник. Число вільних коливань N₀ від початкової амплітуди А до амплітуди а можна визначити з виразу

, (8)

де - резонансна частота; - фіксований рівень.

Після простіших перетворювань отримаємо. Число коливань за секунду

N₀=. (9)

, (10)



де - частота проходження імпульсів.

Звідси випливає, що по числу затухаючих коливань N, які перевищують фіксований рівень , можна зробити висновок про в'язкість рідини. Характер та тип коливань, що збуджуються, залежить від геометрії п'єзоелемента, його кріплення, направлення поляризації та ін.

Комп'ютерне моделювання перетворювача виконано за допомогою програми Electronics Workbench 5.12 (EWB 5.12) для схеми.

Моделювання проводилось при довжині збуджуючого імпульса 0,1 мс, період проходження - 15 мс, встановлено вплив в'язкості рідини на затухаючий процес.

Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) та фазочастотна характеристика (ФЧХ), а затухаючий коливальний процес залежно від опору резистора (тобто в'язкості).

У третьому розділі досліджена можливість використання ультразвукових концентраторів у п'єзоелектричних перетворювачах в'язкості рідини для підвищення потужності коливального процесу і, отже, розширення діапазону контролю в'язкості. Концентратор можна розглядати як стрижневу резонансну систему зі змінними сталими. У реальних умовах зміна хвильового опору уздовж довжини стрижневої системи може бути забезпечена зміною площини поперечного перетину.

Хвильове рівняння стрижневої системи:

, (11)

де - площа перетину; - швидкість поширення пружної хвилі в обмеженому середовищі (системі); - амплітуда коливальної швидкості.

Розвязок хвильового рівняння має вигляд:



, (12)

де - фазова швидкість поширення хвилі уздовж експоненціальної стрижневої системи; - коефіцієнт зміни хвильового опору;

.

Значення зосереджених еквівалентних сталих стрижневої системи з вільним кінцем довжиною

поблизу резонансу можуть бути визначені по формулах Мезона.

Еквівалентна маса

, (13)

де - площа перетину широкого кінця; - площа перетину вузького кінця; - довжина хвилі; - модуль Юнга.

Еквівалентна гнучкість:

. (14)



Використання виразів для зосереджених еквівалентних сталих значно спрощують розрахунки концентраторів, що несуть на своєму кінці робочий інструмент - зонд. Дослідження цього пристрою показали, що він дозволяє контролювати в'язкість рідин із великою в'язкістю (масел, гліцерину та інш.). Показання цього пристрою залежать від глибини занурення концентратора в рідину. Для рідин з малою в'язкістю (вода, спирт, ацетон, толуол та ін.) чутливість перетворювача мала. Крім того, у торця концентратора утворюються кавітаційні пухирці, що спотворюють результати вимірювань. Крім стрижневих концентраторів (східчастих, експонентних, гауссових та ін.) у пристроях запропоновано використовувати фокусуючі, зокрема, циліндричні.

Нехтуючи дифракційними ефектами і малоамплітудним поглинанням, урахування якого дає звичайно лише несуттєві виправлення, будемо вважати, що від внутрішньої поверхні циліндричного концентратора до поверхні циліндра радіусом r усередині концентратора поширюється циліндрична збіжна хвиля, яка приблизно описується виразом:

siny, (15)

де - швидкість хвилі; - амплітуда коливальної швидкості хвилі; - радіус циліндричної поверхні; - частота хвилі;

,

- швидкість звуку на низьких частотах; - час.

Вираз для граничної швидкості у фокусі системи, до якої асимптотично наближається величина швидкості у фокусі при збільшенні напруги



v_{ф гр}=, (16)

де - коефіцієнт підсилення по швидкості;

,

- дійсна частина, що визначає суму хвилі; - уявна частина, що визначає коефіцієнт поглинання.

Таким чином, усередині п'єзоелектричного циліндра концентрується енергія, що надає руху рідині. Як показали експерименти, це дозволило розширити діапазон вимірювання в'язкості.

В четвертому розділі розглянута можливість підвищення точності контролю в'язкості шляхом:

- поділу коливального перетворювача на дві, з'єднані твердою тягою, частини - зонд, що рухається в рідині, і власне вібратор, що приводить у рух зонд;

- виключення безпосереднього контакту випромінювача (вібратора) з рідиною;

- застосування вібраторів, що забезпечують зворотно-поступальний рух зонда;

- застосування перетворювачів і концентраторів крутильних коливань із зондами у вигляді тіл обертання.

Вивчено процеси, що відбуваються при обтіканні рідиною тіл різної форми (пластинки, куля, циліндр, тощо) при різній їх орієнтації щодо потоку рідини. Досліджувалися напрямки потоків, розподіл тисків біля зонда, характер руху рідини (ламінарний чи турбулентний), утворення кавітаційних пухирців. Наприклад, при обтіканні циліндра. Встановлено, що для підвищення точності контролю необхідно забезпечити ламінарний режим обтікання рідини, тобто щоб число Рейнольдса було значно менше критичного (Re2300) і були відсутні кавітаційні пухирці. Ці вимоги можна задовольнити двома способами.

У другому випадку використовуються тіла обертання (куля, циліндр, еліпсоїд), що приводяться в рух п'єзоелектричним перетворювачем з концентратором крутильних коливань.



ВИСНОВКИ

1. Проведені дослідження, спрямовані на вдосконалення п'єзоелектричних перетворювачів, використовуваних у системах автоматичного керування, обчислювальній техніці, приладобудуванні, вимірювальній техніці, виявили ряд закономірностей, аналіз яких дозволяє стверджувати, що сформульована в роботі ціль може вважатися досягнутою. При виконанні роботи використовувалися коректні і достовірні методи досліджень. Розроблені методи і пристрої використовуються в промисловості і навчальному процесі.

2. Результати досліджень, розроблені методи і пристрої розширили науково-технічну базу для проектування п'єзоелектричних перетворювачів в'язкості рідини.

3. Розроблений і досліджений новий ультразвуковий метод контролю в'язкості шляхом порушення в п'єзоелектричному трансформаторі затухаючих коливань і контролю числа коливань, що перевищують фіксований рівень. П'єзоелектричні перетворювачі можуть використовуватися для контролю в'язкості тільки до того моменту, коли коливальний процес у них переходить в аперіодичний (тобто при ). Встановлено, що затухання коливань у п'єзоелектричному перетворювачі залежать не тільки від в'язкості рідини, але і від величини ультразвукових втрат у рідину, тобто від глибини занурення в рідину вібратора.

4. Вперше в п'єзоелектричних перетворювачах в'язкості використані ультразвукові концентратори, що дозволяє розширити діапазон контролю в бік великих вязкостей. Для розширення діапазону контролю в'язкості необхідно збільшувати енергію коливального процесу. При роботі концентратора в повітрі в концентраторі виникає стояча хвиля. При переміщенні концентратора в рідину з'являється біжуча хвиля, яка обумовлює ультразвукові втрати. Також встановлено, що показання перетворювача залежать від глибини занурення концентратора в рідину та від рівня рідини в порожнинах порожніх концентраторів. В зонах концентратора, де існують максимальні амплітуди коливань, у рідинах з малою в'язкістю виникають кавітаційні пухирці, що спотворюють результати контролю в'язкості.

5. Вперше для зменшення похибки контролю, обумовленої ультразвуковими втратами на випромінювання, перетворювач було розділено на власне вібратор і з'єднаний з вібратором жорсткою тягою зонд, що рухається в рідині. Найбільш ефективним є зонд у вигляді полірованої пластинки з загостреними крайками, гальмування якого в рідині залежить тільки від її в'язкості. Лінійна швидкість руху зонда (отже, частота й амплітуда коливань) мають вибиратися такими, щоб число Рейнольдса було значно менше критичного значення (Re2300). В якості вібратора в запропонованих перетворювачах можуть використовуватися асиметричні біморфні пєзоелементи, які роблять згинальні коливання. Також в якості вібратора можуть застосовуватися також ультразвукові концентратори, що роблять подовжні чи крутильні коливання.

6. Запропонований метод контролю в'язкості по числу затухаючих коливань, що перевищують фіксований рівень, може бути адаптований для контролю фактичної площі контакту - важливої дисипативної характеристики механічного контакту.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шарапов В.М., Кисиль Т.Ю. Ультразвуковой метод измерения вязкости жидкости // Вісник Черкаського державного технологічного університету - 2002. - №3. - С.17-21.

2. Шарапов В.М., Кисиль Т.Ю. Об одном способе измерения фактической площади контакта // Вісник Черкаського державного технологічного університету -2002. - №2. - С.84-87.

3. Шарапов В.М., Лега Ю.Г., Мусиенко М.П., Кисиль Т.Ю Исследование симметричных биморфных пьезоэлектрических преобразователей// Вісник Черкаського державного технологічного університету. - 2001. - №2. - С. 33.

4. Кисиль Т.Ю. Измерение вязкости жидкости с помощью асимметричных биморфных пьезоэлементов. // Оптимизация производственных процессов. - СевГТУ, Севастополь. - 2002 - №6 - С. 20-25.

5. Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Балковская Ю.Ю., Кисиль Т.Ю. Пьезодатчики контрольно-измерительных систем // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. - №3. - С. 149-152.

6. Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Чудаева И.Б., Кисиль Т.Ю., Сарвар И. Пьезоэлектрические преобразователи давления на акустически связанных резонаторах // Вестник Винницкого государственного сельскохозяйственного института. - Винница, 1999.-С.118-121.

7. Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Кисиль Т.Ю., Коваль В.В., Столяр В.Ф. Прибор для комплексной ректальной и вагинальной электротерапии // Вестник Винницкого государственного сельскохозяйственного института. - Винница, 1999.-С.126-129.

8. Патент № 33849. Украина. Ректальний електрод / Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Кисиль Т.Ю., Коваль В.В., Столяр В.Ф., 1999.

9. Патент № 33850. Украина. Ректальний електрод / Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Кисиль Т.Ю., Коваль В.В., Столяр В.Ф., 1999.

10. Шарапов В.М., Лега Ю.Г., Кисиль Т.Ю. Об одном методе измерения фактической площади контакта// Сборник научных трудов Международной научной конференции «Приборостроение 2002», С.227-228.

11. Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Балковская Ю.Ю., Кисиль Т.Ю. К вопросу линеаризации амплитудно-частотных характеристик пьезокерамических преобразователей // Труды ІV Международной НПК «СИЭТ-2003». - Одесса, 2003. - С.54-56.

12. Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Балковская Ю.Ю., Кисиль Т.Ю Доменно-угловой диссипативный пьезокерамический преобразователь // Праці ІІ-ї НТК «Приладобудування 2002: підсумки і перспективи». - Київ, 2003. - С.31-34.

13. Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Балковская Ю.Ю., Кисиль Т.Ю Пьезокерамические преобразователи для авиационных информационно-измерительных систем // Труды V Международной научно-технической конференции «АВИА - 2003». - Киев, 2003. - С.28-30.

14. Шарапов В.М., Лега Ю.Г., Сарвар И., Кисиль Т.Ю.,Чудаева И.Б., Мусиенко М.П. Трехкомпонентный пьезоэлектрический акселерометр // Труды Межд. конф. «Датчик- 99» Москва - Гурзуф, 1999. - С. 175-176.

15. Шарапов В.М., Лега Ю.Г., Сарвар И., Мусиенко М.П., Чудаева И.Б., Кисиль Т.Ю. Пьезоэлектрический датчик механических величин с усилителем заряда // 9-th National Scientific Symposium with international participation «Metrology And Metrolodgy Assurance '99» (Sozopol, Bulgaria, 1999).-С. 98-100.

16. Шарапов В.М., Лега Ю.Г., Сарвар И.. Мусиенко М.П., Чудаева И.Б., Кисиль Т.Ю. Прибор для комплексной электротерапии // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах.-1999.- С. 52-53.

17. Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Ротте С.В., Балковская Ю.Ю., Кисиль Т.Ю. Пьезоэлектрические преобразователи физических величин // Сборник научных трудов по материалам 1-го Международного радиоэлектронного форума «Прикладная радиоэлекторника. Состояние и перспективы развития» МРФ-2002 - Харьков, 2002. - С. 482-485.

18. Патент України по заявці №2002108336 від 22.10.2002 Спосіб вимірювання вязкості рідини. / Кісіль Т.Ю.

19. Патент України по заявці №2002108658 від 23.12.2002 Пристрій для вимірювання вязкості рідини. / Кісіль Т.Ю.

Размещено на Allbest.ru

...