Оптимізація параметрів сучасних телекомунікаційних мереж

Размещено на http://allbest.ru

АВТОРЕФЕРАТ

Оптимізація параметрів сучасних телекомунікаційних мереж

ВСТУП

телекомунікаційний конвергентний радіодоступ

Актуальність роботи. Розробки автора вирішили комплексну проблему побудови принципово нової телекомунікаційної мережі із досягненням, необхідних в сучасних умовах, ефективності та економічності, яка за своїм рівнем відповідає найкращим світовим розробкам, а за рядом параметрів і перевищує їх.

Подані автором матеріали відтворюють поєднання фундаментальних та прикладних розробок.

В науково-практичній роботі представлено нові методи побудови телекомунікаційних мереж на базі новітніх технологій. Запропоновано оригінальні методи розрахунку параметрів мережі, які на відміну від існуючих, забезпечують подолання проблеми їх проектування в умовах апріорної невизначеності на основі багатокритеріальної оптимізації з врахуванням вимог стандартів і рекомендацій міжнародних організацій з питань взаємодії і управління відкритими інформаційними системами.

Рівень економічного розвитку будь-якої країни на даний час визначається ступенем впровадження новітніх технологій. Особливе значення мають новітні технології, які окреслюють напрями науково-технічного прогресу. Поступовий перехід до мереж наступного покоління NGN (Next Generation Network) дозволяє підтримувати широкий спектр інфокомунікаційних послуг.

NGN ґрунтується на фундаментальній ідеї розподілу функцій комутації та функцій надання послуг, що дозволяє виконати впровадження глобальної інформаційної інфраструктури (ГІІ), яка надає можливість користувачам отримати всі види телекомунікаційних послуг з високою якістю, належною вартістю у будь-якому місці та у будь-який час. Щоб забезпечити такі вимоги необхідна більш гнучка архітектура телекомунікаційної мережі, яка б легко підтримувала швидке введення в дію нових послуг та їх супроводження з визначеною достовірністю на всій глобальній мережі.

Телекомунікаційна мережа визначається великою кількістю параметрів, функціональними можливостями, конкурентоспроможністю; суворими вимогами до забезпечення захисту інформації, високою надійністю та точністю, розгалуженою інфраструктурою. Кількість службової інформації в таких системах різко зросла, разом із зростанням об'ємів надання послуг, тому потрібно реорганізувати мережі під можливість впровадження нових технологій у майбутньому.

Оптимізація систем такого типу проходить як на етапі експлуатації, так і проектування. Причому ці процеси взаємозалежні. Показники якості розроблюваної системи істотно залежать від оптимальності процесу та терміну часу розробки, засобів устаткування. У свою чергу, час і засоби, затрачені на процес розробки системи в значній мірі визначаються структурою системи та її параметрами. Проте, задача одночасного вирішення оптимізації телекомунікаційної мережі і процесу її розробки - особливо важлива. Тому в науковій роботі увага приділена як оптимізації параметрів, так і структури телекомунікаційної мережі.

Необхідність проведення даної роботи, її актуальність і важливість визначаються тим, що в умовах конвергенції інфокомунікаційних та інформаційних технологій, переходу до мереж нового покоління, різноманітності типів та розгалуженості мереж, зростаючого попиту споживачів на нові послуги та підвищення вимог до якості їх надання, конкуренції операторів на ринку телекомунікацій, виникають усе нові й нові завдання, пов'язані з роботою телекомунікаційної мережі. Від організації телекомунікаційної мережі залежить надійність і, відповідно, конкурентоспроможність оператора телекомунікацій.

Мета і задачі дослідження. На даний момент чіткої рекомендації побудови концепції та чіткого наукового порівняльного аналізу принципів побудови телекомунікаційної мережі з різнорідним обладнанням та методів глобального синтезу телекомунікаційної мережі, яка володіє властивостями адаптивності та інваріантності з урахуванням усіх вимог користувача не має.

Тому ці актуальні питання визначили мету наукової роботи: дослідження, розробка методів побудови телекомунікаційної мережі на основі методу багатокритеріальної оптимізації.

Об'єктом дослідження є телекомунікаційна мережа, а предметом дослідження - параметри телекомунікаційної мережі.

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає у наступному:

виконано порівняльний аналіз методів побудови телекомунікаційної мережі, і запропоновано принципи побудови телекомунікаційної мережі, що входять у глобальну інформаційну структуру, яку доцільно впровадити на мережах зв'язку України;

розроблено метод багатокритерійної оптимізації телекомунікаційної мережі з різними параметрами, що дозволяє реалізувати оптимальне проектування телекомунікаційної мережі на базі векторного синтезу. На відміну від скалярного, запропонований векторний синтез суттєво підвищує показники якості телекомунікаційної мережі;

Усі вищенаведені наукові положення дають можливість вирішити задачу побудови ефективної телекомунікаційної мережі.

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В роботі вирішено важливу науково-технічну проблему побудови мереж наступного покоління NGN (Next generation network) та доказано доцільність розгортання в якості елемента конвергентної мережі надсучасну технологію з радіодоступом LTE (Long Term Evolution). Технологію LTE було порівняно з подібними (4 покоління бездротового зв'язку) та доказано, що завдяки системам OFDMA та SC-FDMA ця технологія є найкращою.

З технічної точки зору LTE і WіMAX схожі за технічними характеристиками і використовуються в якості головних компонентів IP і OFDM (Orthogonal Frequency Division Multiplexing- мультиплексування з ортогональним частотним розподіленням каналів), а також MIMO (Multiple-Input, Multiple-Output - фізичне розділення радіоканалу за допомогою декількох передаючих антен ).

З однієї точки зору WіMAX має перевагу, бо затверджена в якості стандарту, тоді як стандарти LTE тільки готуються до завершення. На даний момент країни з більш як 50% населення землі ліцензували WіMAX. У WіMAX на відміну від LTE є плани на майбутнє у вигляді стандарту WіMAXm а точніше 802.16m або реліз 2.0. WіMAX підтримують Intrel та Samsung, це забезпечить використання її в ноутбуках. З іншої сторони, LTE забезпечує більшу гнучкість ніж WіMAX. LTE працює на більших швидкостях ніж WіMAX, а саме для реалізації швидкостей до 326.4 Мбіт/с планується використовувати технологію MIMO в конфігурації антен 4x4. У конфігурації 2x2 граничні швидкості DL можуть досягати 172.8 Мбіт/с (у кожній частотній смузі 20 Мгц). Пікова швидкість в направленні "вгору" може досягати 86.4 Мбіт/с на кожну смугу в 20 Мгц. Ця технологія може передавати голос по IP/IMS - що в майбутньому допоможе при створенні NGN. LTE використовує набагато нижчі частоти ніж WіMAX, тому дальність дії базової станції може бути більшою при однаковій потужності. На відміну від WіMAX, LTE може працювати в двох різних діапазонах: низькому та високому. Технологію LTE підтримують дуже багато компаній телекомунікаційної сфери, а саме Qualcomm, Ericsson, Nokia, LG, Huawei та інші. Зокрема Nokia заявила що технологія WіMAX є безперспективною і що LTE до 2015 року займе домінуючу позицію на ринку технологій зв'язку. Головна різниця між LTE та WіMAX закладена в стратегії впровадження. WіMAX потребує побудови нової мережі, а LTE служить розвитком існуючих мереж WCDMA/HSPA, тому оператори мереж CDMA і GSM будуть впроваджувати LTE, до того ж в одній соті, при необхідності, можуть одночасно працювати GSM і LTE, використовуючи спільний модуль MCPA (Multi-Carrier Power Amplifier). Вагоме місце в побудові межеж LTE та WiMAX відіграє MIMO. Технологія MIMO покликана збільшити пікову швидкість передачі трафіку, середню швидкість передачі даних і пропускну спроможність сот в широкосмугових бездротових мережах. Основна ідея MIMO - розбиття потоку трансльованих даних між незалежними прийомо-передавачами, що забезпечують зв'язок для одного і того ж абонента, на одній і тій же частоті.

Визначити яка технологія перспективніша WiMAX чи LTE можна зробивши оцінку перспективності.

Оцінка перспективності пов'язана з прогнозуванням. Точність прогнозів сильно залежить від часового інтервалу прогнозування. Найбільш достовірні короткострокові прогнози, так звані прогнози першого ешелону, розраховані на інтервал прогнозування до 10 років. Їм поступаються прогнози другого ешелону, що мають глибину до 20 років. У роботах з прогнозування наводяться залежності точності прогнозів і рішень, прийнятих на основі прогнозування, від часу прогнозування. Аналіз цих залежностей дозволяє зробити висновок про наявність двох оптимальних за ефективнiстю термінів прогнозування: Т1 = 7--10 років і Т2 = 15--20 років. Термін Т1 відноситься до конкретних прогнозів прикладного характеру; термін Т2 відображає більш узагальнені прогнози, зв'язані з використанням ресурсів і можливими наслідками. Спад ефективності, в проміжку між цими строками, пояснюється непередбаченим закінченням дії деяких короткострокових чинників, що враховуються прогнозами першого і частково другого ешелонів.

Оскільки оцінка перспективності мережi зв'язку відноситься до конкретних прикладних прогнозів, то можна очікувати, що оптимальний час прогнозування буде знаходитися в межах першого ешелону.

Наукове прогнозування здійснюється різними методами прогнозування: екстраполяція, експертиза і моделювання.

Методи екстраполяції засновані на стабільності наявних тенденцій розвитку в прогнозовані терміни. Ці тенденції визначаються із статистичного аналізу.

Інформацію про проведення досліджень цих технологій та їх результати можна знайти у технічній літературі, WiMAX forum, в доповiдях мiжнародних органiзацiй сфери телекомунiкацii. Це і швидкість передачі, ширина каналу, завадостійкість, використання частот, база для впровадження технології (WiMAX потрібно будувати з нуля, а LTE - на базі UMTS), вибір обладнання для побудови (для WiMAX біля 20, а LTE до 5) та багато інших. Отримані експериментальні точки y_ri зазвичай апроксимуються параболою, так звана крива регресії:

.

Коефіцієнти кривої регресії знаходяться шляхом розв'язку системи рівнянь, що одержуються прирівнюванням нулю похідних:

)

по відповідних коефіцієнтах , , , де -- число експериментальних значень відповідних ; -- число відліків .

Оскільки тривалість інтервалу, що екстраполюється, береться рівна приблизно одній третині вихідного ряду даних, то застосування методів екстраполяції практично обмежується прогнозами першого ешелону. З появою нових даних про розвиток технологій можна буде простежити зміни и параболи.

В роботі запропоновано методи багатокритеріальної оптимізації телекомунікаційної мережі. Описано особливості телекомунікаційної мережі як складної системи параметрів. Визначено основні критерії (показники) якості, що впливають на ефективність роботи телекомунікаційних мереж. Розроблено методи об'єднання суперечливих критеріїв та отримання загального критерію оптимальності. Це дозволяє здійснити глобальний синтез телекомунікаційної мережі з урахуванням часткових критеріїв, необхідних для забезпечення заданої точності параметрів мережі.

У m-мірному просторі R_m показників якості k₁, …, k_m, кожній системі відповідає єдине визначене значення вектора і навпаки, кожному вектору К відповідає єдина цілком визначена система. У просторі R_m всім строго допустимим значенням вектора К відповідає множина точок (множина строго допустима, що задовольняє цим обмеженням). Вид цієї множини визначається сукупністю умов і обмежень, які накладаються на синтезовану систему та її показники якості.

Деякі параметри безпосередньо впливають на якість мережі, а деякі практично не впливають. Параметри, у яких при збільшенні (зменшенні) функцій якість системи покращується, ми назвемо показниками якості або критеріями оптимальності. Параметри, у яких такої залежності не відбувається, також характеризують мережу, наприклад, з точки зору об'єму, топології і т.п., але вони не є показниками якості. До показників якості можна віднести такі параметри: затримка передачі інформації, швидкість передачі інформації, достовірність, надійність, вартість. Таким чином, інфокомунікаційна мережа буде представлена у вигляді системи параметрів (в основному будемо аналізувати параметри показників якості). Таку мережу будемо називати системою. Як відомо, для мережі FGN найбільш критичними є три показники якості: затримка інформації в мережі Т_з, ймовірність помилки Р_пом (основний показник при передачі дискретної інформації) і, звичайно, вартість С (показник, який визначає вартість послуг для мережі). Реалізуємо багатокритеріальну оптимізацію мережі з урахуванням одночасно всіх трьох показників якості.

Надавши С значення k₁, а Т_з та Р_пом відповідно k₂ і k₃, ми можемо реалізувати багатокритеріальну оптимізацію методом відшукання негірших систем. Спочатку фіксуємо, що k₃ = const, і розв'яжемо задачу синтезу усього за двома показниками якості k₁,k₂, тобто знайдемо множину негірших точок (систем) у просторі т' показників, де

т' = m - 1 = 2. (1)

При т' = 2 геометричним місцем цієї множини буде деяка крива (рис. 1). Варіюючи значення фіксованого показника k₃ у всьому діапазоні його можливих (або цікавлячих нас) значень, ми одержимо деяку залежність

(2)

яка в просторі т' показників може бути зображена у вигляді сукупності кривих, параметром яких є величина k₃ (рис. 1). Очевидно, кожній точці А цієї сукупності буде відповідати деяка система S.

Порівнюючи процедури добору точок (систем) при утворенні залежності (1) і при відшуканні оптимальної поверхні, доведемо, що множина М_k точок (систем), описуваних сукупністю кривих (1), містить шукану (при т = 3) множину М_нг негірших систем. При утворенні множини М_k від кожної вхідної в неї точки потрібна оптимальність лише відносно двох показників якості (k₁ і k₂) при фіксованому значенні показника k₃. При утворенні множини М_нг від кожної точки потрібна також оптимальність, але відносно всіх трьох показників якості k₁,k₂,k₃. Звідси випливає, що при утворенні множини М_k жодна негірша точка не буде відкинута (виключена з розгляду), але в неї можуть ввійти і деякі негірші точки, що надалі мають бути відкинуті (виключені з розгляду). Тому можна стверджувати, що

М_k М_нг (3)

що і потрібно було довести.

Рис. 1 Крива залежності k₁ від k₂ і сукупність кривих залежності k₁ від k₂

З'ясуємо тепер, за яких умов множина М_k збігається з М_нг і, отже, відкидати гірші точки (системи) непотрібно. Побудуємо за рівнянням (1) залежність

, (4)

що відрізняється від (1) лише тим, що при її побудові параметром функції від двох змінних (k₂ і k₃) вважається не k₃, а k₂. Тоді, якщо ця залежність k₁ від k₃ є монотонно спадною в діапазоні всіх можливих (або цікавлячих нас) значень аргументу k₃ при всіх можливих (або цікавлячих нас) значеннях параметра k₂, то знайдена поверхня

(5)

збігається з оптимальною поверхнею, тобто множина М_k збігається з М_нг.

Для доведення цього твердження можна порівняти поверхню (5) з робочою поверхнею

. (6)

Обидві поверхні (5) і (6) містять множину М_нг негірших систем і можуть містити гірші системи. Точки, що належать кожній з цих поверхонь, мають мінімальне значення показника k₁ при даних k₂ і k₃ . Відмінність поверхні (5) від (6) полягає лише в тому, що кожна її точка має, мінімальне значення показника k₂ при даних k₁ і k₃. У підрозділі 2.3.1 було показано, що необхідною і достатньою умовою збігу робочої поверхні з оптимальною є строга монотонність робочої поверхні. Аналогічно можна довести, що необхідною і достатньою умовою збігу поверхні (5) з оптимальною також є строга монотонність поверхні (5), тобто строга монотонність залежностей (1) і (3).

Отже, ми з'ясували, що тоді і тільки тоді, коли залежність (4) (випливає з (1), якщо параметром вважати показник k₂, а не k₃) є монотонно спадною, поверхня (5) (випливає з (1), якщо показник k₃ вважати не параметром, а другим аргументом функції) збігається з оптимальною, тобто містить всі шукані негірші і притому тільки негірші системи.

Для випадку т показників аналогічно можна довести таке .

Нехай система характеризується т показниками якості (т > 2) k₁, …,k_m; з них п показників (n<m-1) переведені в розряд обмежень типу рівностей і проведений синтез за БКП лише для перших m'=m-n показників (k₁, …,k_m). При цьому отримане рівняння поверхні, оптимальної для m' показників при фіксованих значеннях інших п показників (тобто показників k_m+1, …,k_m):

(7)

Нехай залежність (5) знайдена для всіх можливих (або цікавлячих нас) комбінацій значень фіксованих показників . Розглянемо тепер залежність (7) як функцію змінних при фіксованих значеннях змінних . Нехай ця залежність є строго монотонною при всіх можливих (або цікавлячих нас) комбінаціях значень фіксованих змінних . Тоді (і тільки тоді) залежність (5), розглянута як функція всіх т змінних , збігається з рівнянням оптимальної поверхні і, отже, дає оптимальний розв'язок задачі не тільки для перших m' показників якості, але і для всіх т показників якості.

Можливий також інший варіант. Припустимо, що у нас є сума витрат С_і. Ми бачимо, що за цю суму ми одержимо певну затримку інформації Т_{з і}. Уявімо, що це малі кошти, і ми можемо за них отримати певний показник ймовірності помилки Р_{пом і}, який дорівнює, наприклад, 10^-6. Але нам потрібно мати не більше 10^-9, а краще 10^-11. Ми можемо зменшити витрати на затримку Т_з і витратити заощадженні кошти на покращення показника ймовірності помилки Р_пом. Знаючи залежність затримки від вартості і маючи графічний варіант функції, ми можемо побудувати ще декілька паралельних робочих характеристик, а саме п'ять (оскільки різниця між показниками степеня 10^-6 і 10^-11 дорівнює п'ять) із кроком 10^-1. Це будуть Р_{пом 2} = 10^-7 , Р_{пом 3} = 10^-8, Р_{пом 4} = 10^-9 , Р_{пом 5} = 10^-10, Р_{пом 6} = 10^-11 (рис.2). Припустимо, що при вартості С_і = 10 умовних одиниць, ми маємо Т_{з і} = 50 мс. З рисунка видно, що для Р_{пом 1} = 10^-7, при тій же вартості С_і = 10, Р_пом найгірший, але залишається в рамках норми. Допустимими можуть бути Р_{пом 4} = 10^-9 та Р_{пом 5} = 10^-10. Оскільки для мережі FGN критичною є затримка в 300 мс, то виходячи з графіків, можна зробити висновок, що Р_пом5 = 10^-11 неприйнятний при заданій вартості.

Рис. 2. Залежність затримки інформації та імовірності помилки від вартості

Таким чином, цей метод дозволяє підібрати співвідношення для трьох головних показників якості і оптимізувати графічним методом параметри при проектуванні мережі FGN.

2. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

Сукупність наукових положень, сформульованих і обґрунтованих у науково-прикладній роботі, складає вирішення проблеми побудови телекомунікаційної мережі, значно підвищено якісні показники цієї мережі.

В роботі отримано такі результати:

1. Проведено порівняльний аналіз технологій радіо доступу для побудови мереж наступного покоління NGN (Next generation network) та доказано доцільність розгортання в якості елемента конвергентної мережі надсучасну технологію з радіодоступом LTE (Long Term Evolution).

2. Висвітлено тенденції створення телекомунікаційної мережі. Запропоновано принципи побудови телекомунікаційної мережі як системи параметрів з різнорідним устаткуванням для здійснення глобальної доступності..

3. Розроблено метод багатокритеріальної оптимізації телекомунікаційної мережі. Описано зовнішні параметри телекомунікаційної мережі: кількість службової інформації, затримка інформації, достовірність та вартість. Ці параметри є показниками, що визначають як якість телекомунікаційної мережі, так і кількість наданих послуг.

4. Проведено порівняльний аналіз існуючих методів об'єднання суперечливих критеріїв, досліджено їх переваги та недоліки. Запропоновано метод об'єднання суперечливих критеріїв, таких як кількість службової інформації, достовірність, затримка інформації та вартість. За результатами моделювання отримано співвідношення, які пов'язують основні вищенаведені критерії. Ці результати дозволяють отримати ефективне рішення на основі векторного синтезу, на відміну від скалярного, який використовувався раніше.

5. Розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє отримати оптимальне рішення для векторного критерію, що компромісно оптимізує обмеження вхідних даних та спектр визначених умов.

6. Розроблено комбіновану структуру телекомунікаційної мережі, яка забезпечує мережі як властивість адаптивності до плинно спрогнозованих збурень, так і інваріантності до випадкових збурюючих факторів.

Результатом підвищення основних показників якості телекомунікаційної мережі є значне зменшення вартості самої мережі порівняно з відомими аналогами. Це відбувається за рахунок мінімізації затримки інформації, тобто створення найбільш ефективної структури телекомунікаційної мережі, мінімізації кількості службової інформації, використовуючи існуючі найбільш дешеві канали зв'язку з низьким відношенням сигнал/шум. Векторний синтез дозволяє адаптивно для спектру технологій одержувати оптимальне вирішення узагальненого критерію при різних часткових критеріях для даної технології. Значне покращення економічних показників відбувається за рахунок реалізації розробленого пристрою тактової синхронізації.

Автор роботи постійно приймає безпосередньо участь у багатьох національних та міжнародних науково-технічних конференціях (основні з них міжнародні науково-практичні конференції:

“Сучасні інформаційно-комунікаційні технології /COMINFO-/”, Крим;

“Проблеми телекомунікацій”, НТТУ“КПІ”;

“Нові технології в телекомунікаціях”, Карпати;

“Мережі наступного покоління”, Мережі і бізнес, Київ;

“Актуальні питання регулювання у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України”, Укрчастотнагляд, НКРЗ, Київ;

“Triple Play. IP-TV. Мережі доступу”, Мережі і бізнес, Київ;

“Світ інформатизації та телекомунікацій”, Київ;

та інші.

Всі фундаментальні наукові дослідження і результати роботи автора опубліковані в 24 публікаціях.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ

1. Предмирський В.С., Твердохлеб Н.Г., Бондарчук А.П. Технологический процесс прецизионного шлифования диэлектрических опор замедляющих систем ЛБВ // Вісник Українського науково-дослідного інституту зв'язку. 2008. 82-86 с.

2. Бондарчук А.П. Інтелектуальна мережа разом з мобільною мережею - важливий крок у побудові конвергентної мережі // «Сучасні інформаційно - комунікаційні технології» COMINFO'2008 - Livadia . 2008. 52-53 c.

3. Предмирський В.С., Твердохлеб Н.Г., Бондарчук А.П. Физико-математическая модель технологического процесса изготовления элементов замедляющей системы ЛБВ // Радиотехника. Часть 1. Харків. 2008. 196-202 с.

4. Каюк Я.Ф., Предмирский В.С., Твердохлеб Н.Г., Бондарчук А.П. Анализ технологического процесса шлифования керамических опорных стержней замедляющей системы ЛБВ // «Сучасні інформаційно - комунікаційні технології» COMINFO'2008-Livadia. 2008. 106-108 c.

5. Бондарчук А.П., Твердохлеб Н.Г. Термокомпрессионный метод монтажа замедляющей системы ЛБВ // VI Міжнародна науково-технічна конференція студентства і молоді «Світ інформатизації та телекомунікацій - 2009 ». Київ. 2009. 5 с.

6. Бондарчук А.П. Технология Long term evolution может превзойти WiMAX // VI Міжнародна науково-технічна конференція студентства і молоді «Світ інформатизації та телекомунікацій - 2009 ». Київ. 2009. 5 с.

7. Бондарчук А.П. Алгоритм обробки сигналу в модемах з OFDM. // «Сучасні інформаційно - комунікаційні технології» COMINFO'2009-Livadia. 2009. 127-128 c.

8. Предмирский В.С., Твердохлеб Н.Г., Бондарчук А.П. Оценка параметров технологического изготовления элементов замедляющей системы ЛБВ // «Сучасні інформаційно - комунікаційні технології» COMINFO'2009-Livadia. 2009. 128-130 c.

9. Бондарчук А.П. Порівняння технологій LTE і WiMAX та покращення проходження процесу обробки сигналу в модемах з OFDM // Матеріали VI наукової конференції «Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті». Київ. 2009. 76-79 с.

10. Предмирский В.С., Твердохлеб Н.Г., Бондарчук А.П. Алгоритм определения параметров технологического процесса изготовления элементов замедляющей системы ЛБВ // Матеріали VI наукової конференції «Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті». Київ. 2009. 171-174 с.

11. Бондарчук А.П., Хилько М.М., Булах Д.В. Аналіз HSOPA/LTE та розробка алгоритму обробки сигналу в модемах з OFDM // «Нові технології в телекомунікаціях» ДУІКТ - Карпати' 2010. Вишків. 2010. 64-65 с.

12. Бондарчук А.П., Булах Д.В., Твердохліб М.Г., Хилько М.М. Забезпечення заданого струмопроходження в ЛРХ діапазону ММХ // VII Міжнародна науково-технічна конференція студентства і молоді «Світ інформатизації та телекомунікацій - 2010 ». Київ. 2010. 80 с.

13. Бондарчук А.П., Булах Д.В., Хилько М.М. Порівняльний аналіз та принципи роботи SC-FDMA та OFDMА // VII Міжнародна науково-технічна конференція студентства і молоді «Світ інформатизації та телекомунікацій - 2010 ». Київ. 2010. 81 с.

14. Хилько М.М., Булах Д.В., Бондарчук А.П. HSPA evolution (high-speed packet access evolution) - перехідна сходинка при впровадженні LTE // VII Міжнародна науково-технічна конференція студентства і молоді «Світ інформатизації та телекомунікацій - 2010 ». Київ. 2010. 64 с.

15. Булах Д.В., Бондарчук А.П., Хилько М.М. HSPA evolution (high-speed packet access evolution) - перехідна сходинка при впровадженні LTE // VII Міжнародна науково-технічна конференція студентства і молоді «Світ інформатизації та телекомунікацій - 2010 ». Київ. 2010. 18 с.

16. Беркман Л.Н., Бондарчук А.П. SC-FDMA перевага для LTE над WiMAX // Четверта Міжнародна науково-технічна конференція і Друга студентська науково-технічна конференція. Проблеми телекомунікацій. НТУУ «КПІ». Київ. 2010. 30 с.

17. Бондарчук А.П., Твердохліб М.Г. Покращення оптимального проектування мережі FGN для трьох показників якості // Цифрові технології. Випуск 8. Одеса.2010. 125-127 с.

18. Бондарчук А.П., Твердохліб М.Г. Оцінка перспективності найсучасніших технологій бездротового доступу WiMAX та LTE // «Сучасні інформаційно - комунікаційні технології» COMINFO'2010-Livadia. 2010. 50-52 c.

19. Бондарчук А.П., Твердохліб М.Г. Удосконаленнія методів оптимального проектування мережі FGN // «Сучасні інформаційно - комунікаційні технології» COMINFO'2010-Livadia. 2010. 52-53 c.

20. Предмирский В.С., Твердохлеб Н.Г., Бондарчук А.П. Повышение надёжности работы ЛБВ // Матеріали VI наукової конференції «Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті». Київ. 2010. 402-404 с.

21. Бондарчук А.П. Покращення оптимального проектування мережі FGN // Матеріали VI наукової конференції «Сучасні тенденції розвитку технологій в інфокомунікаціях та освіті». Київ. 2010. 109 -110 с.

22. А.П. Бондарчук. Оцінювання перспективності технологій безпроводового доступу WiMAX та LTE // Зв'язок, №4, Київ. 2010. 22-24 с.

23. Булах Д.В., Бондарчук А.П. Дослідження розвитку Triple play // «Нові технології в телекомунікаціях» ДУІКТ - Карпати'2011. Вишків.2011. 99-100 с.

24. Бондарчук А.П. Аналіз побудови само організуючої мережі для LTE // «Нові технології в телекомунікаціях» ДУІКТ - Карпати' 2011. Вишків. 2011. 64-65 с.

Размещено на Allbest.ru