Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

Звіт самостійної роботи

з навчальної дисципліни «Бази даних»

на тему: «Сучасна економічна кон'юнктура ринку мобільних мікропроцесорів»

Виконав:

Студент ІІ курсу 1-ї групи

Спеціальності «Економічна кібернетика»

Зянько Павло Віталійович

Науковий керівник:

Косинський Валентин Іванович

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

Важко уявити сучасне життя без такої звичайної, високотехнологічної дивного досягнення людства, як мікропроцесор. В сучасному високотехнологічному світі вони практично скрізь, людство навчилось та звикло довіряти найпростіші арифметичні операції, потім прийняття простих а згодом і складних важливих рішень цьому звичайному пристрою настільки що зараз ми не задумуючись довіряємо мікропроцесорам прийняття життєво важливих рішень і навіть з більшою впевненістю аніж живій людині.

Розвиток персональних комп'ютерів у світі спричинило за собою і розвиток мікропроцесорів. Тенденції розвитку сучасних технологій виготовлення процесорів і їх застосування з кожним роком набирають все більших обертів. Застосовуються нові нано-технології, збільшується кількість ядер на одному кристалі, зростає розрядність процесорів, збільшується кеш пам'ять усіх рівнів, застосовуються нові набори інструкцій і багато іншого. Саме тому ця тема на сьогоднішній день набула такої актуальності. Метою моєї роботи є вивчення ринку мікропроцесорів, дізнатися його технології виготовлення і розглянути види сучасних мікропроцесорів. Об'єктом вивчення є мікропроцесор і його основні функції. Предметом вивчення є види сучасних мікропроцесорів.

В основі будь-якої ЕОМ лежить використання мікропроцесорів. Це найважливіше пристрій будь-якого комп'ютера. Саме від нього залежить рівень продуктивності будь-якого комп'ютера, і не тільки персонального. Мікропроцесори оточують людину скрізь. Будь-яка електроніка в сучасному суспільстві забезпечена своїм мікропроцесором.

Завданням моєї курсової роботи є:

1. Проаналізувати тенденції розвитку сучасних мікропроцесорів.

2. Виявити їх значущість для суспільства.

3. Спробувати зробити приблизні прогнози про їх майбутній розвиток.РОЗДІЛ I. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІКРОПРОЦЕСОРА

інтегральний мікропроцесор мобільний

1.1 Створення CPU

У винайдення, розповсюдження та розвиток перших інтегральних схем з функцією мікропроцесора докладено чимало зусиль, тому варто згадати людей, чий вклад в дану галузь важко переоцінити. За винахід інтегральної мікросхеми, яка стала основою створення мікропроцесора, Джеку Кілбі було присуджено Нобелівську премію 2000 року з фізики. Ще одним творцем інтегральної мікросхеми вважається Роберт Нойс, який помер в 1990 року, який теж повинен був разом з Кілібі отримати Нобелівську премію, проте за правилами вона вручається тільки живим вченим. Килбі і Нойс придумали технологію, яка зробила переворот в електронній промисловості, попри те, що сама задумка з точки зору фізики, як і все геніальна була дуже проста.

Перша мікросхема успішно запрацювала 12 вересня 1958 року в компанії Texas Instruments. Перші мікропроцесори з'явилися на початку 1970-х і використовувалися в електронних калькуляторах для обробки 4-бітних слів, що являли десяткові цифри в двійковому представленні. Досить скоро з'явилися інші вбудовані реалізації, такі як термінали, принтери, автоматичні прилади тощо, що використовували 4-бітні і 8-бітні мікропроцесори. Поява 8-бітних процесорів з 16-бітною адресацією в середині 1970-х забезпечила достатній простір можливостей для реалізації перших мікропроцесорів загального призначення в мікрокомп'ютерах.

Довгий час процесори складалися з малих і середніх інтегральних схем, що містили в собі еквівалент від кількох до кількасот транзисторів. Інтеграція цілого центрального процесора в один чип значно зменшила вартість процесорної потужності. Послідовне впровадження мікросхем з більшим ступенем інтеграції робило цілі класи комп'ютерів застарілими, мікропроцесори з'явилися в широкому класі пристроїв, від малих вбудованих систем і ручних комп'ютерів до найбільших мейнфреймів і суперкомп'ютерів.

Починаючи з 1970-х збільшення процесорної потужності розвивається за правилами так званого закону Мура, який стверджує, що складність інтегральних мікросхем подвоюється кожні 18 місяців, за ті ж мінімальні гроші. В кінці 1990-х основним стримуючим фактором розвитку стала проблема надлишкового тепла, яке виділяється мікропроцесором.

1.2 Розвиток мікропроцесорів Intel

Перший мікропроцесор Intel, який розпочав революцію у електроніці, з'явився ще у далекому 1971-му році. До Intel 4004 на ринку просто не існувало мікропроцесорів, які можна було програмувати. Він став першим процесором, який зробив програмне забезпечення важливим елементом проектування мікроелектроніки.

У 1969 році корпорація Nippon Calculating Machine звернулася до Intel з проханням спроектувати 12 спеціалізованих мікросхем для нового калькулятора Busicom 141-PF. Замість того, щоб створювати цілих 12 мікросхем, інженери Intel розробили проект всього з чотирьох, одну з яких можна було програмувати для використання у приладах різного призначення.

Intel запропонувала компанії Busicom знижену ціну на мікросхеми в обмін на право конструювати мікропроцесори та просувати їх у інші області, крім калькуляторів. Оскільки у той час компанія Busicom переживала фінансові труднощі, вона погодилася на таку пропозицію.

15-го листопада 1971 у журналі Electronic News Intel представила 4-бітовий мікропроцесор 4004 та оголосила про початок нової ери у мікроелектроніці. Він став першим мікропроцесором загального призначення на ринку, компонентом, який інженери можуть купувати та доповнювати програмним забезпеченням для виконання різних функцій в різноманітних електронних пристроях.

4004 складався з 2300 транзисторів і виготовлявся по 10-мікронний технології, тобто лінійний розмір вентиля приблизно дорівнював десяти мікрометрам. Коштував процесор всього 200 доларів і поміщався на руці людини, тоді як його обчислювальна потужність була порівнянна з потужністю створеного в 1946 р. комп'ютера ENIAC, який розміщувався в приміщенні площею 120 м2 і коштував декілька мільйонів доларів. Тактова частота процесора складала 108 КГц, швидкодія дорівнювала 0,06 MIPS (60 000 арифметичних операцій в секунду), а об'єм адресного простору дорівнював всього 640 байт.

Через рік був випущений 8-бітовий процесор i8008, що складався з 3500 транзисторів (10-мікронна технологія), що працював на частоті 0,2 Мгц.

В 1974 р. фірма Intel випустила 8-бітовий процесор i8080, що складався з 6000 транзисторів (6-мікронна технологія). Він працював на частоті 2 Мгц, а його швидкодія складала 0,64 MIPS, тобто більш ніж в 10 разів вище, ніж у i8008. Процесор мав 8-бітову шину даних і 16-бітову шину адреси, об'єм адресного простору складав 64 Кбайт.

Цей процесор зробив значну дію на розвиток техніки у всьому світі. Зокрема, на базі i8080 був створений персональний комп'ютер Altair 8800, який завоював світову популярність.

Шістнадцятибітові моделі сімейства Intel

В 1978 р. був випущений 16-бітовий процесор i8086, що став базовим для усього сімейства процесорів Intel. Він складався з 29 000 транзисторів (3-мікронна технологія), працював на частоті 4,77 Мгц, і його продуктивність була рівна 0,33 MIPS.

А для споживачів, яких цікавили обчислення з плаваючою точкою, в 1980 р. був випущений математичний співпроцесор i8087, що забезпечував потужністю спеціалізованої системи команд виконання операцій над даними у форматі з плаваючою точкою.

Процесори i8086, i8087 і i8088 відносять до першого покоління мікропроцесорів.

У 1982 р. компанія Intel почала випуск мікропроцесора другого покоління - 16-бітового i80286. Він складався з 134 000 транзисторів (1,5-мікронна технологія), працював на частотах до 12 Мгц і мав продуктивність до 2,6 MIPS. Передбачалася робота з 16-бітовою шиною даних і 24-бітовою адресною шиною, що забезпечує об'єм адресного простору 16 Мбайт.

На базі процесора i80286 фірма IBM в 1984 р. випустила персональний комп'ютер IBM PC/AT (від Advanced Technology - передова технологія) з об'ємом оперативною пам'яті 256 Кбайт, двома дисководами гнучких дисків об'ємом до 1,2 Мбайт жорстким диском об'ємом до 40 Мбайт.

Тридцятидвохбітові моделі i80386 і i80486

У 1985 р. компанія Intel випустила CPU третього покоління 32-бітовий мікропроцесор i80386. Він складався з 275 000 транзисторів (1,5-мікронна технологія), працював на частотах до 33 МГц з продуктивністю до 8,5 MIPS. Регістри центрального процесора, розрядність шини даних і адресної шини стали 32-бітовими, внаслідок чого обсяг адресного простору зріс до 4 Гбайт. Успадкована від процесора i80286 система команд у зв'язку з переходом на 32-бітову модель була розширена командами, що забезпечують операції з чотирибайтовими даними.

У 1989 р. фірма Intel почала випуск CPU, що відносяться до четвертого покоління також 32-бітового мікропроцесора i80486. Він містив 1 200 000 транзисторів і був виконаний за 1-мікронною технологією. Процесор працював на частотах до 66 Мгц і мав продуктивність до 54 MIPS.

П'яте покоління моделей сімейства

На початку 90-х рр. фірма Intel, зберігаючи традиційну лінію на програмну сумісність з попередніми моделями, почала розробку мікропроцесорів п'ятого покоління. Першим результатом цього проекту був випуск в 1993 р. процесора Pentium. Зокрема, процесор Pentium відносять до п'ятого покоління, або до сімейства Р5. Моделі процесора Pentium виготовлялися по 0,8 - 0,5 - і 0,35-мікронним технологіям, вони складалися з 3 100 000 транзисторів, працювали на частотах до 200 Мгц і мали продуктивність до 330 MIPS.

Пізніше фірма Intel приступила до виробництва процесорів Pentium MMX(від MultiMedia Technology - мультимедійні технології), які вироблялися за 0,28-мікронною технологією, складалися з 4,5 млн. транзисторів, що робив на частотах до 233 Мгц. Процесори Pentium MMX відрізнялися від процесорів Pentium включеною в систему команд групою з 57 команд, що забезпечують роботу з мультимедійними даними.

Шосте покоління моделей сімейства

У 1995 р. компанія Intel почала продаж мікропроцесорів Pentium Pro, які вважаються першими представниками шостого покоління(чи сімейства Р6) мікропроцесорів. Мікропроцесор складався з 5,5 млн. транзисторів, і його відмітною особливістю, став усіх подальших моделей процесорів, стало об'єднання в одному корпусі з процесором кеш-пам'яті другого рівня об'ємом від 256 Кбайт до 1 Мбайт. Тому залежно від об'єму кеша процесор випускався як по 0,5-, так і за 0,35-мікронною технологією.

Двохядерні моделі сімейства Intel

Як виявилося згодом, випуск Pentium 4 по технології HP був кроком у напрямку створення багатоядерних процесорів, перший випуск яких відбувся в квітні 2005 р. складаються з 230 000 000 транзисторів двохядерний процесор Pentium D (від Desktop - настільний) і група мікропроцесорів Pentium ЕЕ 8хх у складі Pentium ЕЕ 820, Pentium ЕЕ 830 і Pentium ЕЕ 840. Нові процесори побудовані за однією і тією ж архітектурою: два процесорні ядра, які повністю аналогічні одному ядру, використовуваному в процесорі Pentium Extreme Edition (Pentium ЕЕ), знаходяться на одному кристалі і з'єднані за допомогою внутрішньої шини. Кожне процесорне ядро має кеш L2 об'ємом 1 Мбайт. Тактова частота ядер дорівнює 2,8-3,2 ГГц.

РОЗДІЛ 2.СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА КОН'ЮНКТУРА РИНКУ МОБІЛЬНИХ МІКРОПРОЦЕСОРІВ

2.1 Аналітичний огляд ринку

Сучасний ринок мікропроцесорів поділений досить нерівномірно. Згідно з офіційною статистикою, яка була проведена компанією IDC (International Data Corporation) ринок процесорів ділять фірми Intel, AMD. Останнім часом як варіант дешевих і малопотужних процесорів можна зустріти процесори фірми VIA Technologies, але їх доля на ринку не перевищує 1% і вони не можуть скласти жодної серйозній конкуренції процесорам Intel і AMD.

IDC оприлюднила статистику по світовому ринку комп'ютерних мікропроцесорів за 2011 рік. За оцінками, з жовтня по грудень виручка виробників мікрочіпів склала $ 10,9 млрд, що на 1,8% більше в квартальному численні і на 14,2% - у річному. Обсяг ринку за весь 2011-й досяг $ 41 млрд; зростання по відношенню до 2010-го - 13,2%, див. рис. 1.

Рис. 1 Динаміка обсягу ринку виробників мікропроцесорів

У штучному вираженні попит на процесори збільшився на 3,6%. При цьому в сегменті портативних комп'ютерів відзначено зростання на 3,9%, в секторі десктопів - на 2,7%, серверів з архітектурою х86 - на 9,0%.

Найбільшим постачальником традиційно залишається корпорація Intel: її частка у світовому масштабі протягом минулого року зменшилася на 0,6% - до 80,1%. На другому місці знаходиться AMD, яка показала 0,7-відсоткове зростання: за підсумками минулого року компанія займала 19,7% ринку. VIA Technologies - третя з результатом в 0,2% проти 0,3% в 2010-му.

У сегменті портативних ПК частки процесорів Intel, AMD і VIA склали відповідно 83,8, 16,0 і 0,2%. У секторі десктопів ці показники дорівнюють 73,8, 26,0 і 0,2%. Ринок серверів і робочих станцій поділили між собою Intel і AMD з 94,5 і 5,5%.

Рис. 2 Ринок мікропроцесорів за 2011 рік

В поточному році, за прогнозами IDC, постачання комп'ютерних мікропроцесорів зростуть у штучному вираженні на 5,1%.

Якщо розглядати ринок мікропроцесорів сегментовано, тобто поділений на менші сегменти відповідно до їх спрямованості, можна помітити що різні сегменти поводять себе по-різному, що пов'язано із структурними змінами галузі, спрамованості виробників комп'ютерів виробляти ультрамобільні ПК, нетбуки та планшети.

“Середня ціна (ASP) комп'ютерних процесорів для OEM-виробників збільшилася більш ніж на 9% в 2011 році. Показник ASP помітно зростає вже другий рік поспіль”, - зазначив аналітик IDC Роу Шейн (Shane Rau).

Якщо розглядати ринок чіпів для ПК в натуральному вираженні, то в 2011 році його обсяг підвищився на 3,6% в порівнянні з 2010 роком. У мобільному сегменті процесорів підйом вимірювався 3,9%, в серверній категорії (архітектура x86) - 9%.Нарешті, випуск процесорів для настільних комп'ютерів (десктопів) виріс на 2,7%.

Розподіл часток ринку між його основними учасниками в 2011 році змінилося мало. Intel контролювала 80,1% (рік тому американський чипмейкер мав у своєму активі 80,7% ринку). Частка AMD становить 19,7% (рік тому - 19,0%). Частка VIA Technologies скоротилася з 0,3% до 0,2%.

На ринку мобільних процесорів Intel частка склала в 2011 році 83,8% (-2,6 п.п. у порівнянні з минулим роком). AMD завершила рік з результатом 16% (+2,7). VIA Technologies отримала 0,2%. У ніші чіпів для серверів і робочих станцій ситуація наступна: Intel - 94,5% (+1,5 п.п. від року до року), AMD - 5,5% (-1,5 п.п.). Серед виробників настільних процесорів Intel також лідирує з часткою 73,8% (+1,7 п.п. в порівнянні з 2010 роком). Далі розташувалися AMD - 26% (-1,6 п.п.) і VIA, чий показник в 0,2% за рік залишився незмінним.

В кінці лютого 2012 року компанія Jon Peddie Research оцінила розстановку сил на світовому ринку графічних процесорів в IV кварталі 2011 року. Найбільшим гравцем ринку залишилася Intel: частка корпорації за рік піднялася з 52,5 до 59,1%.AMD також зміцнює позиції: з 24,2% ринку до 24,8%. Що знаходиться на третьому місці Nvidia, навпаки, відстає від конкурентів. Частка компанії за 12 місяців скоротилася з 22,5 до 15,7%.

2.2 Порівняння сучасних мікропроцесорів-конкурентів на світовому ринку

З попереднього підпункту можемо зробити висновок, що світовий ринок мікропроцесорів стабільно та швидко розвивається у кількісних показниках. Збільшується обсяг ринку в грошовому та кількісному вимірі. Тепер проаналізуємо якісну сторону ринку мікропроцесорів, а саме технічний бік, нові досягнення та технології.

У 2011 році ринок мобільних процесорів зазнав істотних змін: в ноутбуках останніх моделей працюють вже зовсім інші чіпи, ніж рік тому.

Як і рік тому, більшу частину ринку мобільних центральних процесорів займає корпорація Intel з сімейством чіпів Core i3/i5/i7. Однак в сучасних ноутбуках та ПК під цим брендом ховаються вже зовсім інші чіпи: на початку 2011 року вони були переведені на нову мікроархітектуру Sandy Bridge. Крім того, зовсім недавно AMD представила принципово нові гібридні чіпи A-Series з вбудованим графічним ядром, здатним конкурувати з дискретним відео чіпів фірми Intel. У технологічному плані ситуація на ринку помітно змінилася, так що давайте ближче придивимось до нових мобільних рішень.

Мобільні процесори Intel

Мікроархітектура Sandy Bridge була офіційно представлена 9 січня 2011 року, тоді ж з'явилися і нові десктопні і мобільні чіпи на її основі. Sandy Bridge - офіційний наступник архітектури Nehalem, і нові моделі при збереженні марки Core i3/i5/i7 отримали інші індекси, що чітко відрізняють їх від мікросхем попереднього покоління.

Одна із основних переваг новітніх моделей мобільних процесорів Sandy Bridge у порівнянні з десктопними це більш низькі частоти, а відповідно зменшене енергоспоживання з деякими її особливостями.

Список мікропроцесорів Intel Core I3

Наступна принципова відмінність від Nehalem полягає в тому, що в Sandy Bridge на одному кристалі з обчислювальним ядром розташований так званий "системний агент", що включає в себе графічне ядро нового покоління, контролери оперативної пам'яті DDR3 1333 МГц, контролер PCI Express 2.0 і блоки управління живленням і виведенням зображення на дисплей. До інших головних нововведень належить буфер мікрокоманд L0, колективна кеш-пам'ять третього рівня (L3 або LLC, Last Level Cache, "кеш останнього рівня"), технологія автоматичного розгону Turbo Boost нового покоління і підтримка набору інструкцій SIMD AVX. Всі чіпи випускаються по 32-нм технологічним нормам.

В даний час Intel виробляє 22 мобільних процесора сімейства Core на базі мікроархітектури Sandy Bridge: один двоядерний чіп Core i3, сім двоядерних Core i5, сім двоядерних Core i7, шість чотирьохядерних Core i7 і один "екстремальний" Core i7 XM. У всіх моделях реалізовані технології багатопоточності Hyper Threading і автоматичного розгону Turbo Boost (крім Core i3).

Обсяг кеш-пам'яті L3, доступної при необхідності через кільцеву шину всім ядрам, включаючи графічне, а також системного агенту, становить 3 Мбайта у двоядерних Core i3 і Core i5, 4 Мбайта у двоядерних Core i7, 6 Мбайт у чотирьохядерних Core i7 і 8 Мбайт у флагманських чотирьохядерних Core i7 2820QM і Core i7 Extreme 2920XM.

Intel випускає також дві бюджетні мобільні моделі під старим брендом Celeron, побудовані на Sandy Bridge: B810 (1,6 ГГц) і B847 (1,1 ГГц). Ці двоядерні чіпи відрізняються вбудованою графікою попереднього покоління, відсутністю технології Hyper Threading, системи автоматичного розгону Turbo Boost і розділяємою кеш-пам'яттю третього рівня об'ємом 2 Мбайта.

Окрема категорія мобільних процесорів, вироблених корпорацією Intel, - це Atom: такі чіпи призначені для установки в нетбуки і неттопи - недорогі портативні та настільні комп'ютери, орієнтовані переважно на роботу в інтернеті. Конструкція Atom за останні роки не зазнала будь-яких принципових змін, був лише розширено модельний ряд, і вони все так само випускаються по застарілій 45-нм технології.

Єдине суттєве поповнення в сімействі Atom - "система на чіпі" Oak Trail, представлена в квітні 2011 року і призначена для смартфонів і планшетних комп'ютерів. Ця мікросхема багато в чому повторює Moorestown зразка 2010 року, призначену для портативних пристроїв на базі Linux. Новий чіп відрізняється контролером PCI, графічним ядром з підтримкою HD-відео 1080p і інтерфейсу HDMI, і найголовніше - можливістю роботи з різними операційними системами, включаючи Windows, Android і MeeGo. Поки випускається всього два чіпи цієї серії: Atom Z650 (1,2 ГГц) і Atom Z670 (1,5 ГГц).

Мобільні процесори AMD

Незважаючи на те що на прилавках ще досить довго будуть присутні ноутбуки на основі "традиційних" процесорів AMD Phenom II, Turion II, Athlon II і V Series, в самій компанії роблять ставку на перспективні гібридні чіпи A-Series (кодова назва Llano) з вбудованим графічним ядром, офіційно представленим 14 червня 2011 року. AMD позиціонує процесори A-Series як прямих конкурентів чіпів Core корпорації Intel.

Список мікропроцесорів Intel Core I5

Список мікропроцесорів Intel Core I7

Гібридні процесори Fusion в AMD називають APU, Accelerated Processing Units, тобто "блоки прискорених обчислень", на відміну від CPU, Central Processing Units, "центральних обчислювальних блоків". Сенс ідеї APU полягає в переході від універсальних, але малоефективних до спеціалізованих та легко масштабованих високоефективних мікросхем. Такі чіпи можуть складатися з обчислювальних ядер різного типу, підібраних в різних комбінаціях для вирішення тих чи інших завдань. Першими моделями подібного типу повинні були стати багатоядерні процесори з вбудованими обчислювальними і графічними ядрами.

Незважаючи на те що сама концепція APU була оприлюднена ще в кінці 2006 року, AMD явно запізнилася з виходом цих мікросхем на ринок. Intel успішно продає процесори з вбудованою графікою вже кілька років, а перші серійні гібридні чіпи AMD сімейства Fusion під кодовою назвою Brazos були представлені лише на початку 2011 року. Процесори складалися з одного або двох обчислювальних ядер Bobcat, одноканального контролера оперативної пам'яті DDR3 1066 МГц і графічного ядра Mobility Radeon HD 6xxx (Cedar) з вісімдесятьма універсальними потоковими процесорами. Інтегрована графіка повністю підтримувала програмні інтерфейси DirectX11, DirectCompute і OpenGL і забезпечувала апаратне прискорення відтворення HD-відео аж до розширення 1080p.

Новітні процесори Llano повинні істотно випередити по продуктивності Brazos, які були орієнтовані на планшети, нетбуки, неттопи та бюджетні ноутбуки. Вони покликані стати повноцінною заміною універсальних чіпів AMD середнього класу як для портативних, так і для настільних комп'ютерів. Версія Llano для ноутбуків - це тільки що представлені A-Series, версія для десктопів - E-Series, презентація якої очікується в третьому кварталі 2011 року.

A-Series включає в себе два або чотири обчислювальних ядра на базі архітектури Stars (K10.5) з 1 Мбайт кеш-пам'яті L2 для кожного, вбудоване графічне ядро, двоканальний контролер оперативної пам'яті DDR3 1600 МГц об'ємом до 32 Гбайт і контролер PCI Express 2.0 на 24 лінії, шістнадцять з яких можуть використовуватися для підключення дискретних графічних прискорювачів. Процесори виробляються по 32-нм технології.

Найважливіша перевага A-Series, мабуть, перед усіма сучасними центральними процесорами - вбудована в процесор графіка, здатна на рівних конкурувати з дискретними відеокартами. Вперше в історії інтегроване відеоядро здатне "потягнути" навіть дуже ресурсомісткі комп'ютерні ігри. У старших моделях A-Series встановлюється графічний прискорювач Radeon HD 6620G з чотирмастами універсальними потоковими процесорами, тобто на рівні дискретної мобільної графіки середнього класу Radeon HD 5650/573/5750/5770 або HD 6530/6550/6570. У молодших чіпах використовуються відеоядра Radeon HD 6620G з 320 або Radeon HD 6480G з 240 універсальними потоковими процесорами.

Ще одна важлива перевага A-Series - можливість одночасної роботи вбудованого в чіп і дискретного графічного прискорювача, на відміну від интеловской версії, де підтримується виведення зображення або через інтегроване, або через дискретне відео. Як стверджують в AMD, таке "об'єднання зусиль" дозволяє при сприятливих обставинах підвищити продуктивність графічної підсистеми на 75 відсотків понад стандартної - при роботі тільки з дискретними відеокартами AMD Radeon.

Для обробки відео високої чіткості в чіпі реалізовано уніцифікований модуль відеодекодера третього покоління (UVD3), здатний апаратно декодувати всі розповсюджені формати, серед яких H.264, MPEG-2, MPEG-4 (DivX / XviD) і Blu-ray, включаючи Blu- ray 3D. Фірмові технології Perfect Picture HD і Steady Video покликані забезпечувати виведення на екран відео бездоганної якості.

Нова технологія Turbo Core, аналогічна інтеловскій Turbo Boost, дозволяє автоматично розганяти як окремі обчислювальні, так і графічні ядра. Модернізована система управління живленням, за оцінками AMD, обіцяє до десяти з половиною годин автономної роботи ноутбука на основі чіпів A-Series.

В даний час лінійка процесорів AMD A-Series складається з семи моделей: двох двоядерних і п'яти чотирьохядерних. Термопакет модифікацій з індексом MX становить 45 Вт, з індексом M - 35 Вт.

Тайванська компанія VIA Technologies практично пішла з масового ринку мобільних процесорів, витіснена більш сильними конкурентами, і в даний час її чіпи зустрічаються лише у вбудованих системах і - надзвичайно рідко - в нетбуках і неттопах. Між тим, якби не виробничі та маркетингові можливості Intel, процесор VIA Nano останнього покоління міг свого часу стати сильним конкурентом Intel Atom, випереджаючи його як по продуктивності, так і по економічності. Хоча б завдяки своїм видатним характеристикам цей чіп заслуговує короткої згадки.

Мобільні процесори VIA

В роботі було досліджено сучасний стан ринку мікропроцесорів та процес їх історичного розвитку. Було розглянуто технологічні особливості та відмінності мікропроцесорів.

У результаті проведеної роботи були зроблені наступні висновки: на світовому ринку продажу процесорів в даний час лідирують дві компанії Intel і АMD. Конкурента боротьба не є дуже рівномірною, оскільки Intel контролює більше 80% світового ринку, а тому багато в яких ситуаціях може поводити себе як монополіст. Ситуація така, що фірма Intel практично завжди лідирує по технологіям виготовлення, характеристиках та потужностях плат, що випускаються. А тому фірма AMD, хоча і досить впевнено заповнює та утримує свою нішу у розмірі 18 -19% світового ринку, що також дуже багато, знаходиться у стані гонки за лідером, постійно змушена шукати альтернативні рішення на новітні та успішні розробки Intel, відповідно компанія веде дещо лояльнішу цінову політики, встановлюючи оптимальний баланс ціни та якості.

Оскільки ринок мікропроцесорів настільки концентрований у руках двох корпорацій, іншим підприємствам вхід в дану галузь та утримування свого сектору є досить складним завданням, оскільки, як видно з рис. 2 іншим виробникам залишається станом на 2011 рік сектор у розмірі 0,6% ринку. З якого 0,2% утримує корейська компанія VIA.

Споживач може обрирати потрібний продукт виходячи з власного гаманця та потреб. Якщо необхідний потужний процесор вибір ліпше спрамовувати у сектор найсучасніших розробок фірми Intel. Більш лояльна цінова категорія належить корпорації AMD. Серед інших виробників також трапляються успішні моделі, проте зазвичай їх характеристики суттєво уступають актуальним розробкам фірм-лідерів, але коли ціна має визначальне значення рішення вибору може бути прийнято на їх користь.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. [Електрон. ресурс]. Код доступу: http://www.intel.ru/

2. [Електрон. ресурс]. Код доступу: http://www.amd.com/ru/

3. [Електрон. ресурс]. Код доступу: http://www.via.com.tw/en/

4. [Електрон. ресурс]. Код доступу: http://www.idcukraine.com/

5. [Електрон. ресурс]. Код доступу: http://it-tehnolog.com/zalizo/mobilni-protsesori/

6. [Електрон. ресурс]. Код доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/

7. Сучасні інформаційні технології: навчальний посібник з грифом МОН України. - К.: Знання, 2011, 318 с.

8. Плескач В.Л. Інформаційні системи і технології на підприємствах: [підручник] / В.Л.Плескач, Т.Г. Затонацька. -К.: Знання, 2011.

Размещено на Allbest.ru