Проектування трьохконтурної системи з підпорядкованим керуванням координат станка
Розрахунок потужності для тривалого режиму роботи. Вибір двигуна і його перевірка. Обрання інформаційних електромеханічних елементів виконавчих систем верстата. Аналіз сельсин і обертових трансформаторів. Відбір датчиків кутової швидкості та струму.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.01.2015 |
| Размер файла | 149,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Промислові роботи і маніпулятори - одна із головних частин комплексної програми автоматизації виробництва. Вони вирішують задачу скорочення традиційно ручних операцій у виробництві шляхом автоматизації технологічного процесу.
Сучасні наукові розробки акцентують увагу на автоматизації виробничих процесів і електроприводів, створенні і застосуванні сучасних засобів керування і регулювання, розробці складних промислових роботів , маніпуляторів і систем комплексної механізації, що сприяє значному підвищенню продуктивності праці, допомагає працювати у складних умовах.
У відповідності з вимогами сучасної промисловості розвиток електроприводів іде як у напрямку збільшення потужності, так і в напрямку створення мікроелектроприводів. Широкий діапазон потужностей електродвигунів дозволяє проектувати технічно досконалі і економічно доцільні типи приводів у відповідності з вимогами різноманітних галузей промисловості.
Створення нових апаратів для управління електричними машинами, нових типів автоматичних регуляторів, а також впровадження мікро ЭОМ і різноманітних контролерів наводить до розширення галузей автоматизації, і, як окремий випадок, автоматизації електроприводів роботів і маніпуляторів. Отже доцільність розробки промислових роботів обумовлюється як з економічної, так і з технічної точок зору.
|
Зусилля різання Fр, Н |
Маса ВМ m1, кг |
Маса деталі m2, кг |
Коефіцієнт тертя |
Зусилля натягу Fн, Н |
Швидкість швидкого ходу, м/с |
Швидкість подачі, м/с |
Прискорення ВМ , м/с2 |
Крок гвинта, мм |
|
|
8000 |
450 |
150 |
0,1 |
700 |
0,11 |
0,04 |
1,1 |
10 |
1. Технічні вимоги
Всі електроприводи металорізальних верстатів підрозділяються на приводи головного руху, подачі і допоміжного руху. ПР більш близькі електроприводи подачі. До них ставлять такі вимоги:
– електропривод повинен бути розрахований для роботи в тривалому режимі відповідно до вимог технічних умов на застосування електродвигунів (ЕД);
– вал ЕД повинен бути пов'язаний із валом тахогенератора за допомогою жорсткої безлюфтової передачі з коефіцієнтом редукції 1;
– датчики положення, пов'язані з ЕД вимірювальними безлюфтовими передачами, повинні бути використанні на повний робочий кут по всіх координатах верстату;
– у режимі регулювання частоти обертання електропривод повинен забезпечити роботу у всіх 4-х квадрантах механічної характеристики при зміні напруги керування в межах +/- 10 В, мінімальну частоту обертання вала ЕД n = 1 об/хв.;
– відхилення миттєвої частоти обертання при зміні моменту навантаження в діапазоні (0,25...0,5) не повинно перевищувати від установленої частоти обертання при 0,5Jдв;
– у діапазоні 1...10 об/хв. - +/- 10%;
– у діапазоні 10...n об/хв. - +/- 0,5%;
– смуга пропускання електропривода зі ЗЗ по швидкості повинна бути не менше (20-200) Гц при амплітуді вхідного сигналу 0,1В;
– при частоті обертання n = 1 об/хв., момент навантаження Мст = =0,2Мном, зовнішньому моменті інерції J = 0,5Jдв електропривод повинний забезпечувати зупинку валу після зняття керуючої напруги за 0,5 кута повороту вала ЕД;
– лінійність статичної характеристики електропривода, вхідна напруга керування, частота обертання ЕД у режимі регулювання не більше 5%;
– у системах ЧП ПР головні ЕП і приводи подач повинні забезпечувати режими позиціювання, точність позиціювання повинна досягати 1...2 мкм;
– відносна нерівномірність руху при мінімальній швидкості Кн< 0,3;
– ЕП ПР повинні бути реверсивними;
– необхідний діапазон регулювання швидкості ЕП подачі верстатів складає 10000;
– для зниження динамічних ударів, кінематика ЕП повинна забезпечувати повільність процесів пуску і реверса;
для високої надійності обладнання ЕП повинний мати необхідні види
– захисту, блокування , сигналізації і діагностики.
2. Енергетичний розрахунок
2.1 Розрахунок потужності навантаження
Контурно-позиційне керування використовується в приводах подач верстатів і ланок роботів. Відмінною рисою роботи виконавчих двигунів у верстатних приводах є переважне використання тривалого режиму роботи, особливо для верстатів з ЧП, що входять до складу ГПМ.
Розрахунок необхідної потужності для тривалого режиму роботи проводиться наступним чином.
Зусилля подачі по керованій осі дорівнює:
;
де Fр - зусилля різання уздовж осі;
kр - 1,0-1,5 - коефіцієнт запасу;
- коефіцієнт тертя;
FН - сила від попереднього натягу, неврахована в FN;
FN - сума нормальних сил, що діють на направляючі:
FN = (m1 + m2)·g;
де m1, m2 - маса ВМ та деталі;
FN = (450 +150)·9,81 =5886 Н;
тоді:
Н;
Потужність, прикладена до ВМ у режимі різання:
РМХ = Fn ·vроб;
де vроб - робоча швидкість подачі;
РМХ1 = 10888,6·0,04 = 435,54 Вт;
Потужність в режимі швидкого ходу:
РМХ2 = (Fр+ FН)vmax;
де vmax - швидкість швидкого ходу;
РМХ2 = (0,1 8000 +700) 0,11 =165 Вт;
Таким чином, потужність в режимі різання складає 435,54 Вт, а в режимі швидкого ходу 165 Вт.
2.2 Вибір двигуна і його перевірка
Двигун попередньо вибирається по найбільшому значенню потужності в режимі різання чи в режимі швидкого ходу. В нашому випадку це потужність в режимі різання Рмх1 = 435,54 Вт.
Потужність вибраного двигуна повинна бути більшою за отриману потужність різання, але не набагато. Виконання цієї рекомендації для високомоментних двигунів постійного струму забезпечує краще узгодження двигуна з виконуючим механізмом у динамічних режимах роботи і зменшуючи число ступенів проміжного редуктора або навіть дозволяє відмовитися від його застосування. Вибираємо двигун, дані якого приведені у таблиці 2.1
Таблиця 2.1 Попередній вибір двигуна
|
Тип |
Pном, кВт |
ном, рад/с |
Uном, В |
Мном,Нм |
Іном,А |
Rа,Ом |
Jдв,кгм2 |
Тяд,мс |
Тем,мс |
||
|
ДК1-5,2-АТ |
0,52 |
105 |
110 |
5,2 |
6,5 |
5 |
1,35 |
0,0032 |
4 |
10 |
У верстатах з ЧПК при довжині переміщення менше 3-4 м використовується передача гвинт-гайка, що має ККД рівний 0,95 при відсутності натягу і 0,85-0,9 при наявності попереднього натягу. Відповідно у нашому випадку приймаємо = 0,9.
Загальне передавальне число між виконуючим механізмом і двигуном дорівнює:
Де: дmax - максимальна швидкість двигуна, яку приймаємо рівну номінальній, дmax = ном =105 рад/с;
м/рад;
Момент на валу двигуна, що розвивається під дією сили різання для передачі гвинт-гайка визначається:
Нм
Момент на валу двигуна від сил тертя складається з моментів тертя в направляючих і з моментів сил від попереднього натягу.
Момент тертя в направляючих визначається виразом :
Нм.
Момент сил тертя в гвинтовій парі, що виникає в результаті попереднього натягу визначається :
Нм
Момент опору на валу двигуна при робочій подачі визначається таким чином:
Статичний момент (момент опору) на валу двигуна при швидкому ході:
Необхідний динамічний момент на валу двигуна, який він повинен розвивати при розгоні до швидкості швидкого ходу дорівнює :
;
де Jд - момент інерції двигуна, = 0,0032 кгм2, (коефіцієнт 1,2 враховує приведений момент механічної передачі);
Jвм - приведений момент інерції виконавчого механізму;
д - прискорення вала двигуна.
Приведений момент інерції механізму:
кгм2
Прискорення вала двигуна:
рад/с2
Необхідний динамічний момент на валу двигуна:
Нм
Відповідно, необхідний момент на валу двигуна для розгону до швидкості швидкого ходу дорівнює :
Нм.
Розраховані значення М1, М2 і М3 повинні бути меншими за відповідні допустимі моменти двигуна Мдоп1, Мдоп2 і Мдоп3 :
Мдоп1 = Мдоп2 = Мн = 5,2 Нм;
Мдоп3 = Мн = 55,2 = 26 Нм.
Двигун обрано правильно, якщо виконуються всі умови:
М1 < М1доп; 4,906 < 5,2 виконується;
М2 < М2доп; 0,298 < 5,2 виконується;
М3 < М3доп; 5,02 < 26 виконується.
Отже, двигун обраний правильно.
3. Вибір інформаційних електромеханічних елементів виконавчих систем верстата
Наступний етап роботи передбачає вибір інформаційних електромеханічних елементів, до яких відносяться датчики положення вихідного вала редуктора і виконавчого механізму (сельсини, що обертаються, трансформатори), датчики кутової швидкості (тахогенератори) і датчики струму (вимірювальні шунти і датчики Хола).
Вибір типу датчика визначається вимогами по точності системи електропривода, конструктивними особливостями механічної системи верстата, умовами експлуатації.
3.1 Сельсини і обертові трансформатори
У якості датчиків положення широке застосування одержали пристрої трансформаторної синхронної передачі на електричних індукційних машинах типу сельсинів і обертових трансформаторів. Схеми на обертових трансформаторах забезпечують більш точне перетворення кута розузгодження. Частіше всього вимір здійснюється за допомогою двох обертових трансформаторів включених по трансформаторній схемі, де виробляється напруга розузгодження. Параметри обертового трансформатора наведені у таблиці 3.1.1. двигун електромеханічний верстат трансформатор
Таблиця 3.1 Вибір обертових трансформаторів
|
Тип |
Частота F, Гц |
Коефіцієнт трансформації kт |
Номінальна напруга U, В |
Зсув фаз |
|
|
ВТ-5 |
400 |
0,96 |
40 |
1-40 |
При розгляді нормального режиму роботи обертового трансформатора можна обмежитися робочою зоною 10, у межах якої характеристика лінійна і володіє найбільшою крутизною.
Відповідно коефіцієнт передачі датчика положення дорівнює :
Кдп = 38,4 В/град.
Будуємо статичну характеристику обертового трансформатора згідно наведених вище співвідношень.
Рис. 1. Статична характеристика обертового трансформатора ВТ-5
Таким чином, в якості датчика положення будемо застосовувати обертовий трансформатор типу ВТ-5.
3.2 Вибір датчиків кутової швидкості
Для виміру кутової швидкості обертання в системах електропривода постійного струму ПР в основному застосовуються тахогенератори постійного струму , що мають такі характеристики :
- відхилення від лінійної залежності не більш 2%;
- крутизна, вихідної характеристики 7-50 мВ/(об/хв) ( коефіцієнт підсилення тахогенератора Ктг ) ;
- температурні помилки для діапазону температур (0-60) °С складають +/- 0,2%
- максимальна вихідна напруга визначається для різноманітного типу тахогенераторів по формулі :
,
де nтг. мах - максимальна частота обертання тахогенератора .
Вибираємо тахогенератор з умов :
- зниження сумарного моменту інерції електромеханічної системи , тобто вибирається тахогенератор із мінімальним власним J;
- максимальна швидкість тахогенератора повинна бути більше максимальної швидкості двигуна:
nдв.mах < nтг. mах
- струм навантаження повинний бути менше максимального струму навантаження тахогенератора:
Iнав. роз. < Iнав.mах
Таблиця 3.2 Технічні дані тахогенератора
|
Тип |
Uзб, В |
Ізб, А |
ктг, |
Rя, Ом |
nmax, об/хв |
m, кг |
Jтг·10-7, кгм2 |
Імах, А |
|
|
ТД-101 |
110 |
0,065 |
0,021 |
330 |
1500 |
0,7 |
62 |
0,1 |
Uвих.mах=0,0211500=31,5 В
Так як , то отримуємо об/хв.
Тобто, 1000<1500, отже умова виконується.
Для виконання останньої умови в ланцюг зворотнього зв'язку тахогенератора необхідно включити опір Rз.з.ш.
Rз.з.ш. > (nтг·Ктг/Iтг.mах) - Rа
Rз.з.ш. >1500 ·0,021/0,1 - 170 = 145 Ом.
Приймаємо Rз.з.ш.>150 Ом.
3.3 Вибір датчика струму
У системах керування електроприводами верстата сигнали, пропорційні струму, знімаються із шунтів, трансформаторів струму. Останнім часом у якості датчиків струму ширше використовуються прилади, засновані на ефекті Холу. Вибираємо датчик, заснований на ефекті Холу, коефіцієнт передачі якого наводимо в таблиці 3.3.1.
Таблиця 3.2 Параметри датчика струму
|
Тип датчика |
Коефіцієнт передачі Кдс |
|
|
ДХГ-7А |
4,5 |
4. Розрахунок параметрів системи регулювання положення електроприводів подачі
Розрахунок параметрів системи регулювання положення електропривода верстата з підпорядкованими контурами швидкості, струму і положення проводяться на основі методу послідовної корекції. Розрахунок починаємо з визначення параметрів структурної схеми ДПС.
4.1 Визначення параметрів структурної схеми двигуна постійного струму
Для обраного двигуна складемо структурну схему на основі рівнянь:
де : Та - стала часу якоря;
Тз - стала часу ланцюга збудження
кФ - коефіцієнт зв'язку між потоком і струмом збудження;
Ra - активний сумарний опір якоря.
де : Rдж.жив - опір джерела живлення (трансформатора)
Rтр - опір обмоток трансформатора, приведений до ланцюга випрямленого струму, Ом;
Rа - опір, за рахунок перекриття анодних струмів, Ом;
U2л - вторинна лінійна напруга трансформатора.
Uном - номінальна напруга двигуна. Uном = 110 В.
k - коефіцієнт запасу, що враховує неповне відкриття вентилів при максимальному сигналі. Приймаємо рівним 1,2.
kе - відношення напруги вторинної обмотки силового трансформатора до середнього значення випрямленої напруги. Приймаємо рівним 0,857.
kмережі - коефіцієнт запасу по напрузі, який враховує можливе зниження напруги. Приймаємо рівним 1,15.
kR - коефіцієнт запасу, що враховує падіння напруги в вентилях і обмотках трансформатора, а також наявності кутів комутації. Приймаємо рівним 1,06.
І2 - струм вторинної обмотки трансформатора.
І2 = Кі К2 Ія.ном
Кі - коефіцієнт прямокутності струму, що враховує відхилення форму струму від прямокутної. Приймаємо рівним 1,1.
К2 - коефіцієнт, рівний відношенню діючого значення лінійного струму вторинної обмотки силового трансформатора до середнього значення випрямленого струму. Приймаємо рівним 0,578.
Таким чином:
В
А.
Ом
Ом
Rз - активний сумарний опір обмотки збудження.
Е - ЕРС двигуна, яка знаходиться як добуток кутової швидкості двигуна на коефіцієнт зв'язку між потоком і струмом збудження.
Індуктивність якірного кола може бути визначена з виразу:
де : k - коефіцієнт компенсації, який лежить у межах 8..12.
Приймаємо k=10;
2р - число полюсів, керуючись [1] ця величина рівна 2.
Отже:
Гн
Загальна індуктивність якірного кола має вигляд
де Lдж.жив - індуктивність джерела живлення (трансформатора).
Значення електромеханічної сталої двигуна Та наведено у таблиці параметрів вибраного двигуна - таблиця 2.2.1
Та = 0,004 с.
Знайдемо кФн, виходячи із рівняння:
Отже ЕРС двигуна дорівнює:
В
Статична електромеханічна характеристика двигуна будується на основі виразу:
Характеристика наведена на рисунку 2.
Рис 2. Статична електромеханічна характеристика двигуна.
Структурна схема двигуна наведена в додатках.
4.2 Визначення параметрів контуру регулювання струму в системі тиристорний перетворювач-двигун
Визначимо параметри структурної схеми контуру регулювання струму. Для цього спочатку визначимо електромеханічну сталу часу регулювання:
J - сумарний момент інерції двигуна, тахогенератора і виконуючого механізму маніпулятора.
кгм2
с.
Передавальна функція об'єкта регулювання з урахуванням сталої часу тиристорного перетворювача тп і сталої часу інерційного фільтру ф у системі СІФК, які є некомпенсованими і складають:
має вигляд :
де Ктп- коефіцієнт підсилення тиристорного перетворювача, який визначається:
де Uк.мах - максимальне значення напруги керування тиристорним перетворювачем. Приймаємо Uк.мах = 10 В.
Таким чином, передавальна функція об'єкта регулювання має вигляд :
В даному випадку об'єктом регулювання виступає лише контур регулювання струму, а не вся система.
З огляду на реальні співвідношення Т і Та в результаті послідовної корекції отримуємо передавальну функцію розімкнутого контуру:
Коефіцієнт зворотного зв'язку визначається так:
де Uзс.мах - максимальне значення напруги задання струму, приймаємо 10 В.
В даному випадку нам важливо, щоб контур регулювання струму мав підвищену точність і виключав статичну похибку за збуренням. Відповідно цим властивостям відповідають настройки технічного оптимуму. Швидкодія контуру визначається постійною ас, яка дорівнює 2, при настроюванні на технічний оптимум. Таким чином, передавальна функція розімкнутого контуру запишеться так:
Передавальна функція регулятора струму визначається так :
,
де Тіс - стала часу контуру регулювання струму :
Таким чином, ми отримали ПІ-регулятор струму, налагоджений на технічний оптимум.
Визначимо параметри регулятора струму.
Приймемо Сззс = 8,2 мкФ. Тоді:
; ;
де Rпззс - опір у ланцюзі зворотного зв'язку ПІ-регулятора струму.
Rззс = Rзс Кдс /Кззс = 4,5124,5/0,615 = 33 кОм.
Кдс - коефіцієнт передачі датчика струму.
Схема регулятора струму наведена в додатках.
4.3 Розрахунок параметрів контуру регулювання швидкості в системі з підпорядкованим контуром струму
Функціональна і структурна схеми регулювання швидкості з підпорядкованим контуром струму приведені в додатках. Передавальна функція замкнутого контуру може бути подана з урахуванням розрахованих раніше параметрів у вигляді:
,
У розглянутій структурній схемі струмовий контур і виконавчий механізм являють собою об'єкт регулювання.
При розрахунку контуру регулювання швидкості з підпорядкованим контуром струму методом послідовної корекції, досягаєма швидкодія визначається сумою некомпенсуючих постійних часу розімкнутого контуру регулювання Т , причому зі зростанням номера контуру некомпенсуюча інерційність швидко зростає.
У системі КП-Д практичний рівень Т складає 0,01.
Невідомі параметри регулятора РШ, що забезпечують оптимальну передавальну функцію розімкнутого контуру, визначаються на основі передавальної функції регулятора швидкості:
.
Приймаємо Uзш.ном=10 В. Тоді:
аш = Тм/(ас ·Т) = 0,024/(20,01) = 1,2.
Вибір аш < 2 веде за собою швидке зростання коливальності і перерегулювання, а ефект зменшення часу регулювання знижується. Виключаємо ці негативні впливи шляхом введення допоміжного контуру зворотнього зв'язку.
Передавальна функція замкнутого контуру має вид :
Корені характеристичного рівняння розраховуються по формулі:
.
,
При критичному демпфіруванні:
,
,
,
,
,
Тоді передавальна функція замкнутого контуру буде мати вид:
,
Ткш = 0,012(2,19-1,2) = 0,011 с.
.
Знаючи і задавшись значенням опору Rзш можна знайти Rпззш і Rззш:
приймаємо Rзш = 12 кOм , тоді:
Rпззш = Rзш (р) ,
Rпззш = 12000 0,979 = 11748 Ом = 11,75 кОм.
Rззш = Ктг Rзш /Кззш ,
Rззш = 0,02112000/0,095 = 2652,63 Ом = 2,65 кОм
Статична і механічна характеристика синтезованого електропривода розраховується по формулі :
.
Статична і механічна характеристика синтезованого електропривода наведена на рис. 3.
Рис. 3. Електромеханічна характеристика синтезованого електроприводу
4.4 Визначення параметрів контуру регулювання положення в системі з підпорядкованими контурами швидкості і струму
В якості обєкта регулювання положення приймається двократно інтегруюча система регулювання швидкості в системі керований перетворювач - двигун. Необхідно доповнити її інтегруванням швидкості для одержання переміщення і ввести зворотній звязок за положенням. Утворюється трьох контурна система регулювання положення. Передавальна функція обєкта регулювання положення має вигляд:
Необхідна передавальна функція розімкнутого контуру регулювання положення визначається за формулою:
де : ап - коефіцієнт швидкодії контуру, який приймається рівним 4.
Кззп - коефіцієнт підсилення каналу зворотного звязку за положенням, Кззп=1.
.
Ми бачимо, що для досягнення бажаної передавальної функції контуру положення необхідно знехтувати доданками у виразі для передавальної функції об'єкта регулювання положенням. Тоді ми отримаємо П-регулятор положення такого вигляду :
.
Розрахуємо параметри регулятора положення. Для цього задамо необхідні опори. Значення опору Rзп повинно бути не менше 10-15 кОм. Усі інші опори розраховані нижче:
Rзп = 30 кОм
де Кдп - коефіцієнт передачі датчика положення, розрахований в розділі 3.1.
Напругу пробою стабілітронів, увімкнених у зворотні зв'язки регуляторів для обмеження вихідної напруги, приймаємо рівною максимальній вхідній напрузі приведених в схемах підсилювачів постійного струму, тобто Ucт= 10 В.
Структурна схема контуру регулювання положення наводиться в додатках. Крім того, в додатках наводиться приклад відпрацювання САК положення при подачі ступінчастого задавального сигналу.
Висновки
В даному курсовому проекті, який є розширенням і закріпленням знань по системам програмного керування промисловими установками, електромеханічними елементами приводів металоріжучих верстатів і промислових роботів, був вибраний двигун з послідуючою його перевіркою, проведено вибір інформаційних засобів: датчик кутової швидкості, положення і струму, розраховані параметри систем регулювання електроприводів подачі верстатів і промислових роботів.
Застосована методика проектування трьохконтурної системи з підпорядкованим керуванням координат станка є:
· точною, завдяки ПІ-регулятору струму, налагодженому на технічний оптимум (похибка не перевищує 8%);
· швидкодіючою, завдяки вибору аш=2,19 (для виключення негативних явищ введено допоміжний контур з від'ємним зворотним зв'язком);
· високопозиційною, завдяки П-регулятору положення передачі.
При цьому досягнуті найкращі показники керування: забезпечений діапазон регулювання швидкості обертання двигуна, лінійність статичної характеристики електропривода, стійкість системи автоматичного керування.
Список використаної літератури
1. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Електропривод і автоматизація промислових роботів і маніпуляторів” для студентів спеціальності 7.092203 “Електропривод та автоматизація промислових установок”/ Шульга О. В. - ПДТУ, 1999 р. - 24 с.
2. Гусев И.Т. и др. Устройства числового программного управления: Учебное пособие для технических вузов. - М.: Высшая школа 1986.
3. Ильин О.П. и др. Системы программного управления производственными установками и робототехническими комплексами: Учебное пособие для вузов. - Минск.: Высшая школа. 1988. - 258с.
4. Коровин Б.Г. и др. Системы программного управления промышленными установками и робототехническими комплексами: Учебное пособие для вузов. - Л.: Энергоиздат. Ленинградское отделение. 1990. - 352с.
5. Михайлов О.П. Автоматизированный электропривод станков и промышленных роботов: Учебник для вузов. - М.: Машиностроение. 1990. - 304с.
6. Гжиров Р.И., Серебреницкий П.Н. Программирование обработки на станках с ЧПУ: - Л.: Машиностроение. Ленинградское отделение. 1990. - 588с.
Додаток
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Призначення, характеристики, основні вимоги до проектування та вибір режиму роботи резонансного підсилювача потужності. Вибір транзистора та схеми підсилювача, вольт-амперні характеристики транзистора. Схема резонансного підсилювача та його розрахунок.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 30.01.2010Означення динистора та принцип його роботи. Розрахунок трансформатора малої потужності. Вибір типорозміру магнітопроводу. Розрахунок випрямляча з ємнісним фільтром. Вибір електромагнітних навантажень. Розрахунок згладжуючого фільтра та його перевірка.
курсовая работа [946,8 K], добавлен 07.08.2013Загальні відомості, параметри та розрахунок підсилювача, призначення елементів і принцип роботи підсилювального каскаду. Розрахунок режиму роботи транзисторів, вибір пасивних елементів та номінальних значень пасивних і частотозадаючих елементів схеми.
курсовая работа [990,6 K], добавлен 16.11.2010Розробка функціональної схеми цифрової слідкуючої системи. Складання передаточних функцій її елементів. Вибір виконавчого двигуна і підсилювача потужності. Розрахунок, побудова та моделювання послідовної безперервної корегуючої ланки методом ЛАЧХ.
курсовая работа [169,8 K], добавлен 21.04.2011Огдяд методів вимірювання кутової швидкості. Розробка структурної схеми комп’ютеризованої вимірювальної системи вимірювання залежності кутової швидкості від часу. Розробка електричної принципової схеми для комп’ютеризованої вимірювальної системи.
курсовая работа [259,2 K], добавлен 10.02.2010Аналіз функціонування ЗЕМ на базі інформаційних технологій схемотехнічного проектування. Проектування конструкторської реалізації ЗЕМ у формі ГІС. Проектування плівкових пасивних елементів і конструкції. Визначення параметрів паразитних елементів.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 19.10.2010Пристрої захисту офісу. Аналіз мікропроцесорних охоронних датчиків. Апаратна частина та принципова схема. Вибір типу контролера, наведення його технічних характеристик. Підбір елементів схеми, калькуляція виробу. Вибір середовища та мови програмування.
курсовая работа [982,3 K], добавлен 15.02.2012Особливості розрахунку струмів при трифазному і двофазному короткому замиканні. Визначення параметрів захисту трансформатора. Розрахунок максимального струмового значення, трирелейна схема диференційного захисту. Перевірка трансформаторів струму.
курсовая работа [724,6 K], добавлен 11.02.2015Розрахунок статистичного перетворювача струму на біполярних транзисторах. Розрахунок кола зворотного зв'язку. Оцінка діаметрів проводів обмоток та перевірка можливості їх розміщення у вікні магнітопроводу. Знаходження температури перегріву трансформатора.
контрольная работа [367,0 K], добавлен 28.09.2014Основні фундаментальні закономірності, зв’язані з отриманням сигналу. Розробка технічного завдання, структурної схеми. Аналіз існуючих методів вимірювання струму. Попередній розрахунок первинного перетворювача, підсилювача потужності та напруги.
курсовая работа [601,5 K], добавлен 07.02.2010Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до модернізації. Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем. Вибір силових елементів перетворювача. Розробка і розрахунок задаючого генератора.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.10.2015Аналіз активного опору змінного струму, індуктивності, ємності, вивчення явища резонансу напруг. Визначення миттєвого значення струму в колі з ємністю. Розрахунки його характеристик, побудова векторних діаграм на підставі експерименту і розрахунку.
лабораторная работа [345,7 K], добавлен 13.09.2009Вимоги до системи безпеки об'єктів категорії Б. Розробка підключень і розрахунок необхідної кількості відеокамер та датчиків для забезпечення захисту приміщення. Перевірка правильності вибору та оцінки споживчих характеристик технічних засобів охорони.
курсовая работа [308,0 K], добавлен 28.04.2011Проектування керованого трифазного випрямляча електричного струму, його силової частини. Розробка схеми імпульсно-фазового керування: розрахунок вихідного каскаду, фазозсувного ланцюга, генератора напруги, компаратора, диференціюючої ланки, одновібратора.
курсовая работа [166,1 K], добавлен 22.12.2010Розробка структурованої кабельної системи локальної шкільної комп’ютерної мережі. Архітектурна і телекомунікаційна фази проектування. Вибір комутаційного устаткування і схеми підключення мережевих пристроїв. Розрахунок елементів СКС та їх аксесуарів.
курсовая работа [63,2 K], добавлен 25.06.2015Розрахунок керованого випрямляча великої потужності, виконаного на базі трифазної мостової схеми. Використання в якості навантаження електродвигуна постійного струму з незалежним збудженням. Розрахунок параметрів, вибір трансформатора та тиристорів.
курсовая работа [150,2 K], добавлен 12.01.2015Розробка електричної схеми оптичної охоронної системи. Дослідження можливої реалізації структурних блоків. Вибір елементної бази та розрахунок параметрів елементів схеми. Характеристика особливостей сервісних датчиків і пристроїв охоронної сигналізації.
курсовая работа [358,0 K], добавлен 12.03.2014Особливості процесу діагностування периферійних пристроїв системи керування, який полягає у порівнянні значень діагностичних параметрів, що вимірюються на їхніх виводах, з паспортними даними. Поділ датчиків системи Motronic за класифікаційними ознаками.
контрольная работа [42,0 K], добавлен 03.10.2010Аналіз планування експерименту, його необхідність та основні принципи, регресійний аналіз. Моделювання двигуна постійного струму, тиристорного перетворювача. Карта Парето регресійної моделі. Ротабельне композиційне планування, оцінка адекватності моделі.
курсовая работа [716,6 K], добавлен 27.02.2012Конструкція, принцип дії відсіченого параболоїда, розрахунок його головних елементів і параметрів роботи. Визначення значень діаграми направленості антени. Вибір стандартного хвилеводу, його обґрунтування. Пропозиції по застосуванню у військових умовах.
курсовая работа [232,7 K], добавлен 15.05.2014
