Розробка імпульсного блоку живлення

В процесі регулювання приладу дозволяється під'єднувати до контрольних точок мультиметр без відключення напруги живлення.

Регулювання підстроювальних резисторів слід проводити із застосуванням інструменту з ізольованою ручкою, що задовольняє потреби ТУ.

Під час роботи регулювальник повинен розмістити апаратуру таким чином, щоб виключити можливість випадкового дотику до струмоведучих частин.

При виникненні несправності під час регулювання, імпульсного блоку живлення необхідно негайно вимкнути й зняти вхідні напруги. Про це повідомляється майстру.

При регулюванні завжди необхідна пайка. Паяльники потрібно живити напругою, яка не перевищує 42В. Для запобігання пожежі електричні паяльники повинні забезпечуватися діелектричними термостійкими підставками. Паяльники дозволяється класти тільки на ці підставки.

Для нормальних умов праці робочих на дільниці повинні застосовуватись необхідні санітарні умови.

Найбільш ефективним засобом для зниження концентрації шкідливих речовин а також для зниження тепла й вологи є вентиляція. Природна вентиляція може здійснюватися за рахунок кватирок і дверей. При пайці завжди виділяються особливо шкідливі для організму людини пари свинцю, а також олова та флюсу. Тому крім загальної, тут повинна застосовуватись і місцева вентиляція, яка забезпечує видалення шкідливих речовин з повітря безпосередньо на місці їх, утворення. Ця вентиляція може виконуватися за допомогою повітряного душа, місцевих відсосів шкідливого повітря або просто за допомогою вентиляторів.

В приміщенні (на дільниці) по регулюванню й налагодженню імпульсного блоку живлення не повинно бути людей, які не допущені до роботи з радіоелектронним обладнанням.

6.3 Санітарно-гігієнічні заходи

В приміщенні має місце кілька несприятливих для здоров'я і праці факторів зовнішнього середовища, такі як часта зміна мікроклімату через підвищення температури в теплі і жаркі пори року. Для боротьби з такими шкідливими факторами використовуються кондиціонери з іонізаторами і зволожувачами повітря, які очищають повітря і регулюють його температур, вологість і швидкість руху в залежності від часу дня чи в разі зміни нормальних умов в залежності від показів датчиків чи просто вручну за побажанням працюючих. Мікрокліматичні умови в приміщенні відповідають ДСТ 12.01.00588.

Вентиляція в приміщенні суміщена загальнообмінна відповідає СНиП 2.04.05-86, ГОСТ 12.1.005-88

Освітлення в приміщенні цеху суміщене, зорова робота високої точності, працюючі повинні роздивлятися об'єкти дуже малих розмірів, які використовуються при виготовленні пристрою.

Ще одним шкідливим фактором, що впливає на працездатність працюючих в приміщенні являється шум, що створюється стендами регулювання чи просто станками. Для зниження шуму в робочому приміщенні використовуються найрізноманітніші заходи, такі як специфічні архітектурно - планувальні рішення, спеціальні поглинаючі поверхні стін, акустичні екрани і звукоізолюючі кожухи безпосередньо на джерелах шуму. Кожний працюючий для роботи коло джерел шуму має свої захисні навушники.

Для попередження розповсюдження вібрації в приміщенні застосовуються спеціальні гумові амортизаційні системи, що встановлюються на джерелах вібрації.

6.4 Заходи по забезпеченню техніки безпеки

Приміщення підприємства відноситься до II категорії електробезпеки з підвищеною небезпекою ураження людини електрострумом, згіно з ГОСТ 12.1.018-86. У приміщенні цеху гранично - допустимий рівень напруги діючого електричного поля 380 В. Використовуваний рiвень напруги дорівнює 220 В. Для забезпечення захисту від випадкового дотику до частин обладнання, по яких тече струм, виконано такі способи i засоби: захисні оболонки, безпечне розташування струмопровідних частин, їх ізоляція (робоча, додаткова, посилена, подвійна), iзоляцiя робочого місця, мала напруга, захисне відключення, попереджувальна сигналізація, блокування. Для забезпечення захисту від враження електричним струмом при дотику до металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, виконано: захисне заземлення, захисне відключення, iзоляцiя струмоведучих частин, електричний розподіл мережі, мала напруга, контроль iзоляцiї.

Захисне відключення являє собою швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні в них небезпеки поразки людини електричним струмом. Така небезпека може виникнути при порушенні ізоляції струмоведучих частин і пробої на корпус, зниженні рівня ізоляції, при дотику людини до струмоведучих частин.

Захисне відключення присутнє на кожному регулювальному стенді цеху для запобігання електротравм.

6.5 Протипожежні заходи

Пожежі являють собою особливу небезпеку, оскільки завдають великої матеріальної шкоди. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювача і джерела загорання. В нашому приміщенні є всі ці фактори.

По вибухо-пожежонебезпеці приміщення цеху відноситься до категорії В, згідно ОНТП 24-86.

Для більшості технологічних процесів в цеху встановлена категорія пожежної небезпеки В (в виробництві є тверді згораємі речовини і матеріали). В приміщеннях I і II ступіней вогнестійкості при категорії пожежної небезпеки виробництва в СНіП II-90-81 встановлені обов'язкові розміри евакуаційних шляхів і виходів з приміщень, розміри коридорів і виходів з коридору назовні.

Горючими речовинами в майстерні є: двері, підлога, шафи, столи, папір, ізоляція силових і ізоляційних кабелів, обмотки радіотехнічних деталей, ізоляція з'єднувальних кабелів комірок, блоків, панелей.

Джерелами пожеж в даному випадку можуть бути електронні схеми, пристрої електроживлення, кондиціонери повітря, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри і дуги, які здатні викликати загорання горючих речовин.

При проектуванні приміщень цехів необхідно дотримуватися пожежної профілактики, керуючись при цьому СН 512-78 "Инструкция по проектированию зданий и помещений для электронно-вычислительных машин" і СНіП II-2-80 "Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений", де викладені основні вимоги до вогнестійкості приміщень, протипожежних перешкод, евакуації людей з будинків і приміщень.

Для забезпечення евакуації працюючих у разі виникнення пожежi, та для локалізації пожежі у будівлі є:

- карта-схема евакуації персоналу;

- два пожежні щити;

- один пожежний пост;

- три пожежні крани;

- по одному вогнегаснику в кожному цеху.

6.7 Організаційні заходи з охорони праці

До роботи в приміщенні цеху до виробництва допускаються особи, які пройшли інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правилами поведінки при аваріях, яким виповнилося 18 років, що пройшли медичний огляд і придатні по стану здоров'я для виконання даної роботи, що вивчили технологічні процеси, які використовуються на виробництві і безпечні прийоми робіт.

Навчання працівників безпечним прийомам праці проводиться у формі лекцій, інструктажів та спеціальних навчань з послідуючим закріпленням на практиці. Також буде проводитись навчання (перевірка знань) посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів. Велике значення у забезпеченні високого рівня охорони праці на виробництві матиме пропаганда передового досвіду та новітніх технологій і досягнень в цій галузі, яка буде реалізуватися через обов'язкові лекції, семінари, тематичні виставки, тощо.

Правила з охорони праці при виробництві приладу

Перед роботою перевірити заземлення стендів, станків, як загальне, так і окремих їх частин, справність інструментів та регулювального обладнання.

Забороняється відволікатися і відволікати інших працівників, особливо під час роботи, яка потребує підвищеної уваги.

Перед роботою та впродовж роботи ретельно провітрюємо приміщення.

Працювати лише при повному освітленні, при напруженій довготривалій роботі проводити короткочасні перерви, роботи зарядку для очей.

Працювати лише в спецодязі, в рукавичках та спецокулярах при необхідності.

При роботі на стендах з підвищеними шумовими характеристиками працювати лише в навушниках

При регулюванні, враховуючи можливість роботи пристрою при досить високих напругах (до 380 В), використовувати спеціальний заземлюючий браслет.

При виявленні несправностей приладу проводити ремонтні рооти лише з відключеним від мережі приладом. При регулюванні перевірити наявність клем, зажимів і контакторів там, де вони передбачені конструкцією.

6.8 Розрахунок штучного освітлення цеху методом світлового потоку

Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку, точковий та питомої потужності.

В даному дипломному проекті буде використовуватись метод світлового потоку. Він призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє враховувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі.

Вхідні дані:

Розміри приміщення: довжина а = 6 м, ширина b = 6 м, висота

h0 = 3,5 м. Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття Рстелі=70 %,

Рстін=50 %.

Висота робочих поверхонь (столів) hP=0,7 м. Мінімальне освітленість приміщення в якому виконуються зорові роботи розряду ІІІВ становить Е=300лк. Як світлові пристрої приймаємо світильники типу ЛП001 (з двома лампами), які доцільно використати в нашому випадку. Оскільки світильники не суперечать вимогам випадку СНиП 11-4-79, відповідно до яких h0MIN = 2,6 - 4 м, коли у світильнику менше 4-х ламп, і h0MIN=3,2 - 4,5 м - при 4-х і більше ламп.

Визначаємо висоту світильника над робочою поверхнею:

h=h0-hP=3,5-0,7=2,8 м

де h0 - висота приміщення, м;

hP - висота робочих поверхонь, м.

Показник приміщення і становить:

де a і b - довжина і ширина приміщення, м2;

h - висота світильників над робочою поверхнею, м.

приймаємо і=1,5. для світильника ЛП001 коефіцієнт використання дорівнює 0,55.

Визначимо необхідну кількість світильників, для забезпечення необхідної нормованої освітленості робочих поверхонь, якщо відомо, що в кожному світильнику встановлено по дві лампи ЛБ-40, а світловий потік однієї такої лампи становить ФЛ=3200 лм.

де Е - нормована освітленість, лк;

S - площа освітлюваного приміщення, м2;

kЗ - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп ( kЗ=1,3 - 1,8 );

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення ( Z=1,1 - 1,15 );

ФЛ - світловий потік лампи;

п - кількість ламп в світильнику;

з - коефіцієнт використання світлового потоку.

Приймаємо 6 світильників типу ЛП001, які для забезпечення рівномірності освітлення розташовуємо в два ряди по три штуки в кожному. Оскільки довжина світильника більша за довжину люмінесцентної лампи, встановленої в ньому, то загальна довжина усіх світильників у ряді становитиме:

LСВ=1,2·3=3,6 м.

Це значення менше довжини приміщення, тому між світильниками будуть розриви 0,6 м (рисунок 19 ).

Рисунок19 - Схема розташування світильників.

Визначимо сумарну електричну потужність усіх світильників, встановлених в приміщені:

УРСВ=РЛ·N·n=40·6·2=480 Вт.

Висновки

В ході дипломного проектування був розроблений імпульсного блоку живлення з цифровою індикацією, який дозволяє отримати вихідну напругу +/- 24 і +/-12 В. Основне призначення блоку живлення це забезпечення живлення різної апаратури, яка працює на таких вольтажах.

В розрахунково-конструкторській частині вибрана і обгрунтована схема пристрою, проведений розрахунок похибок приладу, який показує що прилад має досить високу точність. Електричний розрахунок разом з моделюванням випрямного моста та стабілізатора показали що частини схеми вибрані вірно і підходять для даного приладу. В технологічній частині вибрані прилади та методи настройки лабораторного макету. Проведено експерементальні дослідження. В економічній частині розраховано кошторис витрат, вартість даного блоку живлення. Описаний аналіз потенційних небезпек на робочому місці, проведена організація робочого місця і розроблена інструкції з ОП.

Література

1. Аккумуляторы, батарейки и другие источники [Електронний ресурс]/ Устройство умного аккумулятора. - Режим доступу: http://www.powerinfo.ru, вільний. - Загл. з екрана. - Мова рос.

2. Аксенов А. И. Микросхемы для бытовой радиоэлектронной аппаратуры/ А. И. Аксенов, А. В. Нефедотов. - М.: «Солон», 2000. - 162с.

3. Браун М. Источники питания. Расчет и конструирование.: Пер. с англ./ М. Браун. - К.: "МК-Пресс", 2007. - 288 с. - ISBN 966-8806-01-8.

4. Васильев Б. Ю. История, технология, реальность. Аккумуляторы / Б. Ю. Васильев, Н. Н. Петров. // Специальная техника. - № 6, 2000 г.

5. Гайно Е. Радиолюбительские расчёты на компьютере/ Е. Гайно, Е. Москатов // Радио.- 2005. - №6. - с. 55, 56.

6. Гайно Е. Радиолюбительские расчёты на компьютере/ Е. Гайно, Е. Москатов // Радио.- 2005. - №7. - с. 55, 56.

7. Гедзберг Ю. М. Импульсные блоки питания телевизоров и их ремонт/ Ю. М. Гедзберг. - М.: ДОСААФ, 1989. -92 с.

8. Григорьев Б. Алгоритм быстрой зарядки аккумуляторов/ Б. Григорьев// Радио. - 2001. - № 8. - с. 38.

9. Источники электропитания радиоэлектронной аппаратуры: Справочник / Г. С. Найвельт, К. Б. Мазель, Ч. И. Хусаинов и др.; под редакцией Г. С. Найвельта. - М.: Радио и связь. - 1986. - 576 с.

10. Косенко С. М. Методика и программа разчета ипульсного трансформатора двухтактного преобразователя/ С. М. Косенко// Радио. - №6. - 2006. - С.32-36

11. Костиков В. Т., Парфенов Е. М., Шахнов В. А. Источники электропитания электронных средств. Схемотехника и конструирование: Учебник для вузов./ В. Т. Костиков, Е. М. Парфенов, В. А. Шахнов. - М.: Горячая линия -Телеком, 2001. - 344 с. - ISBN 5-93517-052-3.

12. Мэк Р. Импульсные источники питания. Теоретические основы проектирования и руководство по практическому применению / Р. Мэк. - М.: Издательский дом «Додэка-ХХ1», 2008. - 272 с: ил. (Серия «Силовая электроника»). - ISBN 978-5-94120-172-3

13. Офіційна web - сторінка Rassian HamRadio [Електроний ресурс] / Блоки питания для системных модулей типа IBM PC-XT/A. - Режим доступу: http://www.qrx.narod.ru/book/at/index.htm, вільний. - Загл з екрана. - Мова російська.

14. Офіційна web - сторінка Layout [Електроний ресурс] / - Режим доступу: http://www.abacom-online.de/default.html , вільний. - Загл з екрана. - Мова російська

15. Офіційна web - сторінка OOП Platan [Електроний ресурс] / - Режим доступу: http://www.Platan.ru, вільний. - Загл з екрана. - Мова російська

16. Фрумкин Г. Д. Расчет и конструирование радиоаппаратуры/ Г. Д. Фрумкин. - М.: Высш. Шк., 1989.- 288с.

17. Шустов М. А. Практическая схемотехника. Преобразователи напряжения/ М. А. Шустов. - М.: «Альтекс-А», 2002. - 190с. - ISBN 5-94271-006-6

18. Щука А. А. Электроника / А. А. Щука. - СП.: «БХВ-Петербург», 2005. - 800с. - ISBN 5-94157-461-4

Размещено на Allbest.ru