Підсилювач малих сигналів з аперіодичним навантаженням

Сутність та поняття підсилювача малих сигналів з аперіодичним навантаженням. Спектральний склад струму у безінерційному елементі, характеристика амплітудного модулятора, специфіка функції Хевісайда. Функціонування резонансного підсилювача малих коливань.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.07.2015
Размер файла 301,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

кафедра радіотехніки

Курсова робота

з дисципліни: «Сигнали та процеси»

Перевірив:

доц. кафедри р-т. студент 3-го курсу

Даник О. В. ФЕТ РТ - 102

Виконав:

Мякота І. М.

Черкаси 2012 р.

Зміст

  • Вступ
  • 1. Підсилювач малих сигналів з аперіодичним навантаженням
  • 2. Спектральний склад струму у без інерційному елементі, при гармонічному зовнішньому впливові у випадку кусково лінійної апроксимації
  • 3. Амплітудний модулятор
  • 4. Функція включення або функція хевісайда
  • 5. Норма та енергія сигналу
  • 6. Резонансний підсилювач малих коливань
  • 7. Матричний простір і метрика
  • 8. Складання добутків сигналів
  • 9. Амплітудна модуляція
  • 10. Апроксимація характеристик нелінійних елементів
  • Висновок
  • Список використаної літератури
  • Вступ

Сигнал -- фізичний процес, за допомогою якого відбувається проявлення, тобто генерація, та збереження, перенесення в просторі і часі інформації про предмет, стан, явище, дію тощо. Німецьке слово Signal, латинське signum, тобто знак походить від грецького ухмвплпн - символ, прикмета, ознака. Грецьке цхуйт означає - природа, звідси фізика у всій її повноті; -хкб - наука, тобто те, що може бути навчене і повторене в певних умовах. Латинське слово procesus означає проходження, просування вперед; informatio - роз'яснення, від in, тобто роз- і forma - те, що несе вигляд (від грецького цпспт, форос- носій)

Властивості усувають невизначеність, проявляють предмети видами сигналів, що в сукупності притаманні для даної форми матерії і утворюють систему.

1. Підсилювач малих сигналів з аперіодичним навантаженням

Рис. 1(а) Рис. 1(б)

a) Спрощена принципова схема.

b) Еквівалентна схема.

Rн - резистор навантаження;

Сп - паразитна ємність.

Метод еквівалентних схем використовується тоді, коли амплітуди змінних напруг у схемі малі наскільки, що можна знехтувати нелінійністю зовнішніх характеристик електронних приладів.

З еквівалентної схеми заміщення випливає, що частотний коефіцієнт передачі схеми дорівнює:

S - крутизна характеристики приладу у робочій точці.

Еквівалентний опір навантаження дорівнює:

Rі - опір приладу.

Модуль коефіцієнту підсилення дорівнює:

Смугу пропуску підсилювача прийнято оцінювати величиною граничної частоти , на якій спостерігається зменшення амплітудно - частотної характеристики (АЧХ) у разів. Гранична частота підсилювача:

Задача 1.1

Підсилювач зібраний за схемою зображеною на рис. 1(б) має такі параметри:

Rн = 1,6 кОм;

S = 20 мА/B;

Cп = 30 пФ;

Rі = 15 кОм;

Обчислити коефіцієнт підсилення на нульовій частоті і смугу пропуску системи.

Розв'язання:

Знаходимо еквівалентний опір навантаження:

Модуль коефіцієнта підсилення на нульовій частоті:

Гранична частота підсилювача:

2. Спектральний склад струму у без інерційному елементі, при гармонічному зовнішньому впливові у випадку кусково лінійної апроксимації

Характеристики нелінійного елемента:

На нелінійний елемент подана напруга:

Кут відсічки імпульсів струму визначиться з рівності:

Звідки одержуємо

Задача 2.1

Постійна складова та амплітуди гармонік струму обчислюється за формулами у які входять відповідні функції Берга .

Нелінійний елемент має кусково - лінійну вольт - амперну характеристикуз такими параметрами:

Uп = 0.6 В;

S =25мА/B;

До елемента прикладено напругу

U = 0.2 + 0.8 cos щt (B). Обчислити постійну складову І0 та першу гармоніку І1 струму що протікає.

Розв'язання:

Можна знайти:

Обчислимо значення функцій Берга:

Тоді можна знайти

3. Амплітудний модулятор

Найпростішим амплітудним модулятором служить однокаскадний підсилювач - пристрій нелінійного типу з резонансним навантаженням.

На вхід подається напруга:

Робоча точка переміщується у такт з низькочастотним модульованим коливанням і відповідно відбувається неперервна зміна кута відсічки несучого сигналу. амплітуда першої гармоніки послідовності імпульсів колекторного струму виявляється непостійною в часі, коливний контур фільтрує колекторний струм виділяючи на виході амплітудно модульований сигнал, тобто коливання з амплітудою, що змінюється пропорційно корисному моделюючому сигналу.

Задача 3.1

Транзистор що використовується в схемі модулятора, має злам характеристики в точці Uп=0.6 В, амплітуда коливань несучої частоти на вході Um нес=0.4 В, амплітуда моделюючого сигналу Um мод=0.1 В, початковий зсув U0=0.6 В. визначити коефіцієнт амплітудної модуляції М у даній схемі.

Розв'язання:

Коли косинусоїдальні імпульси не модульовані , тобто Um мод=0 , то кут відсічки буде рівним:

У випадку коли Um мод ? 0, положення робочої точки змінюється у межах від:

U0 + Um мод=0.7 В;

до

U0 - Um мод=0.5 В;

тоді кут відсічки буде змінюватись так:

амплітуда першої гармоніки колекторного струму дорівнює

тобто амплітуда першої гармоніки колекторного струму пропорційна функції яка залежить від кута відсічки, а отже змінюється у межах від:

;

до

;

Виходячи з цього, знаходимо коефіцієнт модуляції вихідного сигналу

4. Функція включення або функція Хевісайда

Розглянемо сигнал заданий системою рівностей:

така функція процес переходу деякого фізичного об'єкта з «нульового» в «одиничний» стан, причому цей перехід здійснюється за лінійним законом, за час , якщо параметр спрямувати до нуля, то при переході до границі, зміна одного стану на інший буде здійснюватись миттєво математична модель цього граничного сигналу одержала назву функції включення або функції Хевісайда.

за допомогою функції зручно описувати процеси комутації у електричних колах, в теоретичній радіотехніці функцію включення дуже широко використовують для опису розривних, зокрема імпульсних сигналів.

Якщо зсунута відносно початку відліку часу на величину t0 то

Задача 4.1

Маємо імпульсний сигнал н прямокутної форми тривалістю 5 мкс і амплітудою 15 В, початок відліку часу співпадає з фронтом імпульсу . Записати аналітичний вираз для цього сигналу.

Передній фронт сигналу можна записати таким чином U1(t) = 15 у(t). Для того щоб записати спад імпульсу необхідно у момент t = 5•10-6 c відняти функцію включення зсунуту на цей відрізок часу

Тоді в результаті одержимо

5. Норма та енергія сигналу

Геометричне трактування теорії сигналів передбачає наявність поняття яке за своїм змістом відповідало б довжині вектора, аналог довжини вектора у математиці називають його нормою.

Для дійсних сигналів норма дорівнює

З двох можливих значень кореня вибирається додатне. Для комплексних сигналів

Квадрат норми має енергію сигналу

Задача 5.1

Обчислити енергію і норму сигналу S(t), що являє собою імпульс напруги, форма імпульсу трикутника з висотою U і тривалістю фі в інтервалі часу від [0; фі] сигнал описується функцією

підсилювач амплітудний хевісайд резонансний

Енергія сигналу

U = 0.5 B , фi = 10 мкс

Розрахувати

Норма буде дорівнювати

Задача 5.2

Обчислити енергію радіо імпульсу з прямокутною формою обвідної. Імпульс існує на відрізку часу [0; фі] і описується функцією

Енергія сигналу рівна

Якщо тривалість імпульсу багато більша періоду заповнюю чого коливання

щ0•фi >> 1 то ЕS = U2•фi/2 незалежно від значень щ0 та ц0. Обчислити норму сигналу можна обчислити таким чином.

6. Резонансний підсилювач малих коливань

Дана вузько смугова система поєднує в собі функції підсилювача та лінійного частотного фільтра.

Рис 1 резонансний підсилювач малих коливань 1 (а) - спрощена принципова схема, 1 (б) - еквівалентна схема заміщення.

Невідмінно від підсилювача з резистивно - ємнісним навантаженням, тут навантаження електронного приладу є паралельний коливний контур. Включення контуру у загальному випадку може бути неповним. Резонансний контур коливної системи.

Еквівалентний опір контуру при резонансі із врахуванням шунтуючої дії транзистора.

Еквівалентне узагальнене розладнання

Вплив внутрішнього опору джерела струму полягає в тому що добротність коливної системи зменшується і стає рівною еквівалентній добротності

Частотний коефіцієнт передачі системи

АЧХ підсилювача має вигляд

Смуга пропуску підсилювача за рівнем 0,707

П 0,707 = fрез/Qекв

Задача 6.1

Підсилювач зібраний за схемою зображеною на Рис 1 має такі параметри

fрез = 28 МГц

Q =95 , с = 430 Ом

Квкл =0,6, S =20 mA/B, Ri = 15 kOm

Визначити коефіцієнт підсилення на резонансній частоті і смугу пропуску підсилювача.

Отже ми одержали:

Продеференціювавши одержимо:

Прирівняємо похідну до нуля:

Необхідно переконатись що при даному А у нас мінімум очевидно , що при А<2U/р похідна від'ємна а при А>2U/р похідна приймає додатне значення отже можна зробити висновок, що при А=2U/р у нас мінімум тоді:

Задача 6.2

Знайти енергію синусоїдного імпульсу та його норму виходячи з умови попередньої задачі.

Норма сигнала

отже в рамках вибраної нами метрики

Резонансній опір коливної системи

=0,36*0,43*55=14,706 кОм;

При резонансі з урахуванням шунтуючої дії транзистора

, тому kрез

Або в логарифмічних одиницях

Смуга пропуску підсилювача з рівнем 0,707 буде такою:

7. Матричний простір і метрика

Лінійний простір стає і метричним простором якщо кожній парі елементів: u, v, є, b поставимо у відповідність невід'ємне число с(u, v) , що називається метрикою чи відстанню між цими елементами. Метрика визначається як норма різних двох сигналів. Поняття метрики дає можливість судити про те, наскільки добре один з сигналів апроксимує інший.

Задача 7.1

Сигнал u(f) являє собою відрізок синусоїди, що перетворюється в 0 на кінцях інтервалу [0,р]. Висота імпульса U відома. Вибрана амплітуда А прямокутного імпульса v(t) тієї ж тривалості щоб забезпечувати мінімальну відстань між цими сигналами.

Сигнал u(t) можна записати таким чином:

u(t)=U*sin(рt/T), 0<t<T

Квадрат відстані між сигналами буде дорівнювати

Отже ми одержали

Продиференціювавши одержимо:

Прирівняємо похідну до 0:

=0

A = 2U/р ? 0,637U

Необхідно переконатись, що при даному А у нас мінімум. Очевидно, що при похідна від'ємна, а при похідна приймає додатне значення. Отже, можна зробити висновок, що при у нас мінімум. Тоді:

Задача 7.2

Знайти енергію синусоїдального імпульсу та його норму виходячи з умови попередньої задачі

Норма сигнала

Отже в рамках вибраної нами метрики мінімальна відстань між розглянутими сигналами, яку можна досягти, складає від норми синусоїдального імпульса

8. Складання добутків сигналів

Скалярний добуток сигналів U та V

Косинус кута між сигналами

Задача 8.1

Маємо два зсунутих в часі експоненційних імпульси напруги

Знайти скалярний добуток цих сигналів, а також кут між ними.

Енергія цих сигналів, а також норма їх, однакова

Скалярний добуток сигналів

Косинус кута між сигналами:

2С)

Скалярний добуток:

2С)

Звідси отримаємо:

9. Амплітудна модуляція

У випадку однотонального АМ сигналу обвідна:

де U0 - амплітуда несучого коливання

М - коефіцієнт модуляції.

Коефіцієнт модуляції виду

ширина спектру АМ сигналу Амплітуда верхньої та нижньої бокової складової однотонального АМ сигналу

Задача 9.1

Амплітуда несучих ВЧ коливань дорівнює 4 В. коефіцієнт модуляції 70%. Знайти максимальне та мінімальне значення АМ сигналу.

Розв'язання

У випадку однотонального АМ сигналу обвідна

Smax = 1 Smin = -1

[ В]

[ В]

Задача 9.2

Амплітуда несучих ВЧ коливань дорівнює 4 В. Максимальне значення АМ сигналу 5 В, а мінімальне 2 В. визначити коефіцієнт модуляції вниз та вгору.

Розв'язання

Коефіцієнт модуляції вгору:

Коефіцієнт модуляції вниз:

Задача 9.3

Низькочастотний модулюючий сигнал має нижню частоту 350 Гц І верхню 4000 Гц. Визначити ширину спектру АМ сигналу якщо частота несучого коливання 1 МГц.

Розв'язання

Гц

Задача 9.4

Амплітуда несучого ВЧ коливання 4 В. Коефіцієнт модуляції 0,65. Розглядається випадок однотональної модуляції. Визначити амплітуду верхньої бокової складової.

Розв'язок

UВБ = U0M/2 = 4*0.65/2 = 1.3 В.

10. Апроксимація характеристик нелінійних елементів

Кусково-лінійна апроксимація

Спосіб ґрунтується на наближеній заміні реальної характеристики відрізками прямих ліній зрізними нахилами. Використовується у випадку великих амплітуд зовнішніх впливів. Степенева апроксимація ґрунтується на розкладанні нелінійної ВАХ у ряд Тейлора, що сходиться в даному околі робочої точки U0.

Коефіцієнти a0, a1,a2,… - дійсні числа. Кількість членів розкладання визначається точністю розрахунків. Степенева апроксимація використовується у випадку малих зовнішніх впливів.

Задача 10.1

На графіку представлена вхідна характеристика транзистора. За допомогою кусково-лінійної апроксимації записати у аналітичному вигляді залежність струму бази від напруги база-емітер.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розв'язок

Апроксимація визначається двома параметрами - напругою початку характеристики UП і крутизною S. Математична форма така:

З рисунка слідує UП = 0,6 В

Розглянемо точку

i = 5 mA.

UБЕ = 0,9 В

Тоді 0,5=S(0.9-0.6)

Звідки S = 1.67 мА/В

Отже маємо

Задача 10.2

Задана характеристика транзистора: iБ = f(UБЕ). Необхідно знайти коефіцієнти a0, a1,a2 для степеневої апроксимації у околі точки U0 = 0,7 В.

Вибираємо в якості вузлів апроксимації точки 0,5, 0,7, 0,9 В. в результаті у нас утвориться система рівнянь з трьома невідомими.

Звідки знайдемо, що

a0 = 0,15мА

a1 = 1,125 мА/В

a2 = 3,125 мА/В

Степенева апроксимація - це спосіб здебільшого локального опису характеристик, користуватися ним при значних відхиленнях миттєвих значень недоцільно внаслідок суттєвого погіршення точності.

Список використаної літератури

1. Волощук Ю.І. Сигнали та процеси у радіотехніці: Підручник для студентів вищих навчальних закладів, том 1. -Харків: «Компанія СМІТ», 2003. - 580 с.

2. Волощук Ю.І. Сигнали та процеси у радіотехніці: Підручник для студентів вищих навчальних закладів, том 2. -Харків: «Компанія СМІТ», 2003. - 444 с.

3. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%86%D0%B8%D1%8F

4. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%A7%D0%9C

5. Бернард Скляр. Цифровая связь. Теоретические основы и практическое применение = Digital Communications: Fundamentals and Applications. -- 2-е изд. -- М.: Вильямс, 2007. -- 1104 с. -- ISBN 0-13-084788-7

6. Феер К. Беспроводная цифровая связь. Методы модуляции и расширения спектра. Пер. с англ. -- М.: Радио и связь, 2000.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розрахунки двоканального підсилювача електричних сигналів, звукового каналу, диференційного підсилювача та фільтра, теоретичні основи роботи підсилювачів. Розробка структурної схеми, вибір елементної бази. Функціональні вузли та принципова схема.

    курсовая работа [169,8 K], добавлен 28.09.2011

  • Вибір схеми підсилювача. Розрахунок каскаду підсилення на біполярному транзисторі. Графоаналітичний розрахунок робочого режиму. Схема каскаду підсилення для підсилення малих сигналів без спотворень. Параметри транзистора та кола зміщення каскаду.

    контрольная работа [2,2 M], добавлен 22.10.2010

  • Огляд математичних моделей елементарних сигналів (функції Хевісайда, Дірака), сутність, поняття, способи їх отримання. Динамічний опис та енергетичні характеристики сигналів: енергія та потужність. Кореляційні характеристики детермінованих сигналів.

    курсовая работа [227,5 K], добавлен 08.01.2011

  • Призначення, характеристики, основні вимоги до проектування та вибір режиму роботи резонансного підсилювача потужності. Вибір транзистора та схеми підсилювача, вольт-амперні характеристики транзистора. Схема резонансного підсилювача та його розрахунок.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 30.01.2010

  • Загальні відомості про резонансні підсилювачі. Сутність явища резонансу. Резонансний підсилювач, призначення і види. Коефіцієнт підсилення і АЧХ одноконтурного РП. Розрахунок стійкості одноконтурного резонансного підсилювача. Вибір транзистора для РПП.

    контрольная работа [151,5 K], добавлен 15.05.2014

  • Функціональна та принципова схеми пристрою обробки електричних сигналів, виводи операційного підсилювача. Розрахунок автогенератора гармонійних коливань, вибір номіналів опорів та конденсаторів. Схема ємнісного диференціюючого кола генерування імпульсів.

    курсовая работа [525,3 K], добавлен 23.01.2011

  • Підсилення та обробка електричних інформаційних сигналів. Проектування операційного підсилювача, генератора низької частоти, підсилювача низької частоти, компаратора, вибіркового підсилювача, емітерного повторювача, детектора рівня, діодного обмежувача.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 20.04.2012

  • Розробка підсилювача вертикального відхилення осцилографа – приладу, призначеного для підсилення слабких сигналів, що надходять з осцилографа. Загальна структура вимірювального перетворювача, розрахунки для підсилювача напруги і для кінцевого каскаду.

    курсовая работа [339,0 K], добавлен 10.02.2010

  • Розрахнок підсилювача імпульсних сигналів на транзисторах. Вибрані транзистори і прийнята схема забезпечують отримання заданих параметрів без застосування високочастотної корекції. Кількість підсилювальних каскадів є оптимальною з технічних міркувань.

    реферат [666,1 K], добавлен 18.01.2011

  • Розкладання складної функції в неперервну чи дискретну послідовність простіших, елементарних функцій. Системи ортогональних функцій. Спектральний опис періодичних сигналів. Комплексна форма опису ряду Фур’є. Спектральна функція детермінованих сигналів.

    курсовая работа [299,1 K], добавлен 13.01.2011

  • Аналіз елементної бази та вимір елементів принципової схеми резонансного підсилювача. Порядок розрахунку підсилювача проміжної частоти. Методика визначення транзисторних підсилювачів одноконтурного настроєного та з фільтром зосередженої вибірковості.

    реферат [46,0 K], добавлен 14.10.2010

  • Підсилення електричних сигналів як один з видів перетворення електромагнітної енергії. Основні технічні показники підсилювача потужності. Розробка методики розрахунку для двотактного трансформатора. Розрахунок мультивібратора в автоколивальному режимі.

    курсовая работа [606,6 K], добавлен 29.12.2014

  • Ознайомлення із процесом розробки структурної схеми радіоприймального пристрою. Проведення попереднього розрахунку смуги пропускання сигналу, чутливості пристрою та коефіцієнта підсилення. Визначення принципової схеми підсилювача проміжної частоти.

    курсовая работа [469,0 K], добавлен 21.05.2014

  • Розробка схеми підсилювача змінного струму, який має п'ять каскадів підсилення. Визначення типів транзисторів. Вибір і розрахунок інтегрального стабілізатору напруги для живлення підсилювача низької частоти та однофазного випрямляча малої потужності.

    курсовая работа [478,8 K], добавлен 20.09.2011

  • Опис принципу роботи операційного та інвертуючого підсилювача. Структурна схема інвертуючого підсилювача на операційних підсилювачах. Розрахунок та вибір елементів електричної принципової схеми інвертуючого підсилювача. Розрахунок блоку живлення.

    курсовая работа [466,6 K], добавлен 15.05.2012

  • Роль сигналів у процесах обміну інформацією. Передавання сигналів від передавального пункту до приймального через певне фізичне середовище (канал зв'язку). Використання електромагнітних хвиль високих частот. Основні діапазони електромагнітних коливань.

    реферат [161,8 K], добавлен 05.01.2011

  • Загальні питання схемотехніки лінійних підсилювачів. Вибір типу підсилювальних приладів, розрахунок режиму їх роботи для заданого підсилювача. Параметри елементів принципової схеми та якісні показники найпростішого трикаскадного лінійного підсилювача.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.09.2014

  • Структурна схема підсилювача звукових частот, технічні характеристики та параметри аналогової мікросхеми серії КР119. Розробка електричної принципової схеми двокаскадного підсилювача, розрахунок вихідного каскаду, вибір елементів блоку живлення.

    реферат [1,0 M], добавлен 10.06.2011

  • Розрахунок вихідного каскаду безтрансформаторного двохтактного комплементарного підсилювача потужності на транзисторах з різною провідністю. Підбір вихідних транзисторів, включених по схемі зі спільним колектором; розрахунок емітерного повторювача.

    курсовая работа [6,5 M], добавлен 25.01.2013

  • Основні відомості про підсилювачі: класифікація, головні характеристики, зворотній зв’язок; вимірювання опорів; стандарти звуковідтворюючої апаратури. Розробка макета високоякісного підсилювача потужності звукової частоти із струмовим буфером на тріоді.

    дипломная работа [3,5 M], добавлен 13.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.