Метод компенсації імпульсних завад для когерентно-імпульсних РЛС

Вивчення методів і завдань забезпечення завадостійкості когерентно-імпульсних РЛС в умовах одночасного впливу імпульсних і пасивних завад шляхом розробки лінійного одноканального методу виявлення, визначення параметрів й компенсації імпульсних завад.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.08.2015
Размер файла 42,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти й науки України

Запорізький національний технічний університет

УДК 621.391.828

МЕТОД КОМПЕНСАЦІЇ ІМПУЛЬСНИХ ЗАВАД ДЛЯ КОГЕРЕНТНО-ІМПУЛЬСНИХ РЛС

Спеціальність 05.12.17 - радіотехнічні та телевізійні системи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Чорнобородов Михайло Петрович

Запоріжжя, 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі радіотехніки та телекомунікацій Запорізького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Піза Дмитро Макарович, завідувач кафедри радіотехніки та телекомунікацій Запорізького національного технічного університету.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Зеленський Олександр Олексійович, завідувач кафедри прийому, передачі та обробки сигналів Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”,

кандидат технічних наук, доцент Климченко Василь Йонович, провідний науковий співробітник наукового центру Повітряних Сил Харківського університету Повітряних Сил

Захист відбудеться 01 липня 2009 р. о 15-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.03 у Харківському національному університеті радіоелектроніки за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету радіоелектроніки за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14.

Автореферат розіслано 13.05. 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Безрук

Анотації

Чорнобородов М. П. Метод компенсації імпульсних завад для когерентно-імпульсних РЛС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.12.17 "Радіотехнічні та телевізійні системи" - Запорізький національний технічний університет, Запоріжжя, 2009.

У дисертаційній роботі розв'язано актуальне науково-прикладне завдання забезпечення завадостійкості когерентно-імпульсних РЛС в умовах одночасного впливу імпульсних і пасивних завад шляхом розробки лінійного одноканального методу виявлення, визначення параметрів й компенсації імпульсних завад. Запропоновано кілька способів втілення пристроїв компенсації й виконано оптимізацію структури компенсаторів для різних варіантів побудови систем первинної обробки радіолокаційних станцій.

Оцінювання ефективності розроблених цифрових пристроїв компенсації імпульсних завад виконано шляхом проведення математичного моделювання й експериментальних досліджень на базі РЛС 35Д6 у справжньому сигнально-завадовому середовищі. Одержані результати свідчать про ефективність запропонованих пристроїв компенсації, застосування яких дозволяє розв'язати питання електромагнітної сумісності РЛС: коефіцієнт проведення цілей не зменшується, забезпечується ймовірність хибних тривог не вище 10-7 за втрат у відношенні сигнал/шум не більше 2 дБ. імпульсний завадостійкість лінійний

Ключові слова: взаємні завади, імпульсні завади, пасивні завади, компенсатор, перетворення Фур'є, когерентно-імпульсна РЛС.

Чернобородов М. П. Метод компенсации импульсных помех для когерентно-импульсных РЛС. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.12.17 "Радиотехнические и телевизионные системы" - Запорожский национальный технический университет, Запорожье, 2009.

В диссертационной работе решена актуальная научно-практическая задача обеспечения помехоустойчивости когерентно-импульсных радиолокационных станций в условиях одновременного воздействия пассивных и импульсных помех путём разработки линейного одноканального метода обнаружения, определения параметров и компенсации импульсных помех. Предложено несколько способов реализации устройств компенсации и произведена оптимизация структуры компенсаторов для разных вариантов построения систем первичной обработки радиолокационных станций.

При решении поставленной задачи:

а) проведен сравнительный анализ известных и предложенного в работе методов борьбы с импульсными помехами;

б) выделены основные недостатки известных устройств, снижающих помехозащищённость станции в целом, и выполнен анализ порождающих причин такого ухудшения;

в) выполнено ограничение количества анализируемых характеристик импульсных помех из всей совокупности признаков;

г) синтезирован метод обнаружения и определения их параметров, а также разработаны одноканальные линейные устройства компенсации импульсных помех и обоснованы рациональные способы их реализации;

д) предложено несколько способов воплощения устройств компенсации и выполнена оптимизация структуры компенсаторов для разных вариантов построения систем первичной обработки радиолокациойнных станций.

Впервые разработан линейный алгоритм последовательного обнаружения, определения параметров и компенсации импульсных помех, который, в отличие от известных, не ограничивает эффективность выделения полезных сигналов на фоне пассивных помех.

Впервые получено, что для обнаружения и компенсации импульсных помех необходимо и достаточно провести оценку временных, энергетических и спектральных характеристик принятой радиолокационной информации одного элемента разрешения по дальности одной частотной пачки зондирующих сигналов одного приёмного канала когерентно-импульсной станции. Предложены методы обнаружения и компенсации импульсных помех, не зависящие от структуры излучаемых зондирующих импульсов РЛС.

Оценка эффективности разработанных цифровых устройств компенсации импульсных помех выполнена путём проведения математического моделирования и экспериментальных исследований на базе РЛС 35Д6 при работе в реальной сигнально-помеховой обстановке. Полученные результаты подтверждают высокую эффективность предложенных устройств компенсации, применение которых позволяет решить задачу электромагнитной совместимости РЛС в реальных условиях работы. Описанный метод защиты не снижает коэффициент проводки целей и обеспечивает уровень ложных тревог не более 10-7 при потерях в отношении сигнал/шум не более 2 дБ.

Ключевые слова: взаимные помехи, импульсные помехи, пассивные помехи, компенсатор, преобразование Фурье, когерентно-импульсная РЛС.

Chornoborodov M. P. Method of pulse jumming cancelling for coherent-pulse radar. - Manuscript.

Zaporizhzhya National Technical University, Zaporizhzhya, 2009.

Dissertation is devoted to the solving of actual problem of increasing radars pulse jumping noise-immunity during simultaneous passive and pulse noises impact. The task is solved by means of comparative analysis of known and offered in the work impulse noises control methods; underlining the main disadvantages of famous devices decreasing the station noise immunity in general, and generating reasons analysis of such worsening; limiting the amount of analyzing impulse jumping characteristics from the whole combination of features; detection method developing and their parameters determination, and also arrangement of their compensation synthesis; substantiation of rational realization means. This cancelling method does not decrease target airway coefficient and ensure the false alarm ratio no more 10-7 and signal-to-noise ratio decreasing no more 2 dB.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення захищеності радіолокаційних стан-цій (РЛС) від імпульсних завад - одна з важливих складових електромагнітної сумісності. На індикаторі РЛС імпульсні завади можуть проявлятися як одиночна ціль; як несинхронна імпульсна завада, що вбирає екран пристрою відображення позначками хибних виявлень; як синхронна завада, що малює спіралі або кола на екрані. Імпульсні завади можуть маскувати сигнал від цілі - позначка не з'явиться на індикаторі. В обох випадках погіршуються основні характеристики РЛС: ймовірності правильного виявлення й хибної тривоги.

Серед вчених, які зробили істотний внесок у створення та розробку методів захисту від імпульсних завад, можна виділити Щукіна О. М., Багдаді E. Дж., Папалексі М. Д., Агеєва Д. В., Воллернера Н. Ф., Гольдберга А. П., Кузьміна Б. Г., Фінка Л. М., Ширмана Я. Д., Сколніка М., Уайта Д. Р. Ж., Фаріну А., Фіна Х. М., Майсела Л., Шнідмана Д., Сосуліна Ю. Г., Зюкіна В. Ф.

Відомі методи придушення імпульсних завад спрямовані, головним чином, на зниження ймовірності хибних тривог. За синтезу пристроїв, у яких втілено ці методи, або імпульсні завади розглядалися відокремлено від інших сигнально-завадових складових, або використовувалася лише частина апріорно відомих характеристик імпульсних завад. За відсутності пасивних завад такі методи завадозахисту дозволяють досягти необхідного результату. Однак, в умовах впливу пасивних завад використання цих методів вносить нелінійні спотворення в спектр вихідного сигналу, що знижує ефективність оптимального статистичного аналізу й проявляється, по-перше, у зменшенні ймовірності правильного виявлення, по-друге - у підвищенні ймовірності хибних тривог. З огляду на сучасні тенденції розвитку РЛС у напрямку саме модернізації систем обробки, а не розробки нових станцій, принципова необхідність існування додаткових каналів для багатоканальних методів завадозахисту унеможливлює їхнє застосування в станціях без додаткових каналів.

Методи придушення однієї з завадових складових оброблюваної радіолокаційної інформації найчастіше збільшують дію іншої складової, і тоді ефективність решти пристроїв захисту або виявлювача знижується. Так, пристрої бланкування в умовах одночасного впливу пасивних й імпульсних завад заміняють придушувану імпульсну заваду іншою, що є інверсною до відповідної складової пасивної завади. У пристроях амплітудного обмеження внаслідок нелінійності обробки слабкі сигнали (звичайно - цілі) придушуються сильними (наприклад, пасивними завадами), а також використовуються взаємовиключні підходи для придушення коротких і довгих імпульсних завад. Окрім того, для усіх цих методів характерне зниження відношення сигнал/шум.

Таким чином, актуальність теми дисертаційних досліджень обумовлює-ться низькою ефективністю наявних способів завадозахисту за роботи РЛС в умовах справжнього сигнально-завадового оточення й свідчить про необхід-ність розробки лінійних одноканальних методів придушення імпульсних завад.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота тісно пов'язана з держбюджетною темою ДБ 05813 "Створення й дослідження алгоритмів просторово- (поляризаційно-) часової обробки сигналів у радіотехнічних системах в умовах дії комбінованих завад" (номер державної реєстрації 0103U000108, 2005 р.) у Запорізькому національному технічному університеті (ЗНТУ), а також тематичними планами робіт казенного підприємства науково-виробничого комплексу "Іскра".

За виконання науково-дослідної роботи автором (як відповідальним виконавцем) були проведені заходи зі створення багатопараметричної моделі сигнально-завадового середовища для тестування алгоритмів обробки сигналів, створення моделі просторово-часової обробки радіолокаційних сигналів для дослідження ефективності відомих й розробки нових алгоритмів придушення імпульсних завад.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка нового методу компенсації імпульсних завад для когерентно-імпульсних РЛС в умовах одночасного впливу пасивних завад.

Для досягнення поставленої мети необхідно:

1. Провести додаткові дослідження з визначення первинних ознак, необхідних і достатніх для аналізу прийнятої суміші сигналів і завад, за якого стало би можливим виявлення й визначення параметрів імпульсних завад.

2. Розробити метод виявлення й визначення параметрів завад.

3. Синтезувати пристрій компенсації імпульсних завад, що придушує імпульсні завади й не вносить спотворень у спектр решти складових радіолокаційного сигналу. Забезпечити можливість застосування пристрою у різних когерентно-імпульсних радіолокаційних системах й розробити для них оптимальні варіанти побудови запропонованого пристрою.

4. Виконати математичне моделювання, а також експериментально підтвердити ефективність розробленого методу й пристроїв його втілення.

Об'єкт дослідження - процес виявлення імпульсних завад і визначення їх параметрів.

Предмет дослідження - методи виявлення й компенсації імпульсних завад.

Методи дослідження. Метод виявлення й визначення параметрів імпульсних завад заснований на спектральному аналізі й теорії виявлення сигналів, теорії оптимального оцінювання та адаптивної цифрової фільтрації, а також методах цифрової обробки сигналів. Для одержання кількісних оцінок і перевірки теоретичних результатів алгоритми виявлення, визначення параметрів та компенсації імпульсних завад піддавалися аналізу методами математичного моделювання й експериментального дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці нового методу розв'язання актуального науково-прикладного завдання забезпечення завадостійкості когерентно-імпульсних РЛС, який, на відміну від відомих, не обмежує ефективність виявлення цілей в умовах одночасного впливу імпульсних і пасивних завад. За цього одержані наступні нові результати:

1. Вперше обґрунтовано вибір первинних ознак, необхідних і достатніх для виявлення, визначення параметрів й компенсації імпульсних завад шляхом аналізу прийнятої радіолокаційної інформації одного елемента дальності однієї частотної пачки за часовим, амплітудним й спектральним критеріями.

2. Вперше розроблено метод виявлення й визначення параметрів імпульсних завад, що дозволяє отримати інформацію щодо: а) кількості імпульсних завад, що впливають на когерентно-імпульсну РЛС; б) моменту надходження на вхід приймальної антени РЛС кожної імпульсної завади; в) амплітуди й фази кожної імпульсної завади.

3. Вперше розроблено лінійний одноканальний метод компенсації імпульсних завад, що не спотворює спектральні характеристики інших сигнально-завадових складових прийнятої радіолокаційної інформації.

Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному:

1. Синтезовано пристрій компенсації імпульсних завад, що дозволяє в умовах одночасного впливу імпульсних і пасивних завад забезпечити завадозахищеність когерентно-імпульсних РЛС, у тому числі, якщо станція не має додаткових або компенсаційних каналів.

2. Вироблено критерії, що дозволяють вибрати оптимальне місце розташування пристрою компенсації імпульсних завад в системі первинної обробки когерентно-імпульсних РЛС.

3. Експериментально підтверджено ефективність розробленого методу й пристроїв його втілення: в умовах одночасної дії пасивних й імпульсних завад зменшено ймовірність хибних тривог з 10-4 (забезпечується пристроями бланкування) до 10_7, а втрати у відношенні сигнал/шум не перевищують 2 дБ.

Результати дисертаційної роботи впроваджено у НДР ЗНТУ, а також на філії кафедри "Радіотехніки та телекомунікацій" ЗНТУ в науково-виробничому комплексі "Іскра", що підтверджується двома актами.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці методу виявлення й визначення параметрів імпульсних завад [1, 3], лінійного методу компенсації імпульсних завад [1, 3], підготовці й проведенні як математичного моделювання [2, 3], так й експериментальних досліджень [4].

Апробація результатів дисертації. Основні положення й підсумки досліджень за темою дисертації доповідалися на III науково-технічній конференції "Стан і розвиток ВМС Збройних Сил України на сучасному етапі", що проходила 27-28 листопада 2003 р. у Головному штабі Збройних Сил України й у Севастопольському військово-морському Ордена Червоної Зірки інституті ім. П. С. Нахімова, а також на І й ІV науково-технічних конференціях Харківського університету Повітряних Сил, що проходили 16-17 лютого 2005 р. й 16-17 квітня 2008 р., відповідно.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано чотири статті у відкритих спеціалізованих виданнях ВАК України [1-4], тези доповідей на трьох конференціях [5-7]. Отримано два патенти України на пристрій компенсації імпульсних завад [8-9]. Матеріали дисертаційної роботи використані за написання звіту про науково-дослідну роботу 0103U000108.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація, загальним обсягом 140 стор., складається зі вступу, 5 розділів, висновків, додатку й переліку посилань (129 джерел на 15 стор.) та містить 69 малюнків й 2 таблиці.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі "Аналіз відомих методів й наявних пристроїв захисту від імпульсних завад" шляхом порівняльного аналізу відомих методів боротьби з імпульсними завадами виділені основні недоліки цих методів. Визначено їх внесок у зниження сукупної завадозахищеності станції за роботи в умовах дії комбінованих завад, а також зазначено причини такого погіршення.

Підбиваючи підсумки стану досліджуваного питання, зроблено наступні висновки:

1. Нелінійні методи придушення (наприклад, ШОВ: широка смуга - обмеження - вузька смуга) імпульсних завад, що застосовуються в когерентно-імпульсних РЛС, істотно обмежують виявлення цілей на тлі пасивних завад.

2. Застосування відомих пристроїв бланкування бічних відбиттів (ПБВ) не дозволяє розв'язати задачу захищеності РЛС від завад, що діють головною пелюсткою діаграми спрямованості антени. Окрім того, процедура бланкування погіршує можливість виявлення радіолокаційних цілей на тлі пасивних завад.

3. Можливим шляхом підвищення захищеності когерентно-імпульсних РЛС є розробка лінійного методу компенсації імпульсних завад. Для досягнення поставленої мети потрібно:

а) виділити мінімально необхідну й достатню кількість відмітних ознак імпульсних завад;

б) розробити метод виявлення й визначення параметрів імпульсних завад за підсумками обробки мінімально необхідної й достатньої кількості інформації;

в) синтезувати пристрій компенсації імпульсних завад на основі лінійного алгоритму аналізу й компенсації;

г) виконати математичне моделювання, а також експериментально підтвердити ефективність розробленого методу й пристроїв його втілення

Другий розділ "Синтез пристрою виявлення й компенсації імпульсних завад" присвячено розв'язанню означених завдань у радіолокаційних станціях, що випромінюють прості імпульси зондування.

Шляхом техніко-економічної оптимізації варіантів розв'язання перших двох завдань визначено необхідну й достатню кількість інформації, яка може бути використана для аналізу вхідних радіолокаційних сигналів з метою виявлення імпульсних завад. Такою інформаційною одиницею є дані одного елемента дальності однієї частотної пачки одного приймального каналу.

Метод виявлення й визначення параметрів імпульсних завад. Питання пошуку мінімальної сукупності ознак, за якою можна було б перевіряти гіпотезу про наявність чи відсутність імпульсних завад, розглядалося шляхом аналізу впливу цих завад на систему первинної обробки РЛС. Для перевірки гіпотези про наявність у вхідній радіолокаційній інформації шуканих завад розроблено метод оцінки їх параметрів. Цей метод ґрунтується на спектральному аналізі вхідних сигналів й полягає у наступному. Одиночна імпульсна завада, прийнята серед відгуків від одного з N імпульсів зондування елемента дальності, що обробляється (див. мал. 1), за відсутності інших завад й сигналів після обробки за алгоритмом дискретного перетворення Фур'є (ДПФ)

, (1)

де N - кількість імпульсів зондування однієї частотної пачки, S(k) - оцифровані відліки вхідного сигналу, матиме рівноамплітудний відгук на виходах усіх фазових фільтрів:

, (2)

а різниця фаз між сусідніми складовими спектра одиночної імпульсної завади є функцією часу й залежить лише від номера часової вибірки m, і дорівнює 2рm/N.

Отже, амплітудний спектр імпульсної завади - рівномірний, а фазовий - лінійно змінюється, але не з довільним кроком, а кратним 2·р/N, що відповідає центральній частоті одного з фільтрів перетворення Фур'є. Як відомо, за відсутності вагової обробки, когерентне накопичення комплексних чисел зі сталою амплітудою й фазою, що лінійно змінюється з кроком, кратним 2·р/N, відбувається лише в одному фільтрі дискретного перетворення Фур'є. Таким чином, спектральні складові одиночної імпульсної завади можуть бути повторно оброблені за алгоритмом дискретного перетворення Фур'є з метою когерентного накопичення амплітуди завади в одному з фільтрів. Накопичена амплітуда імпульсної завади у відповідному фільтрі повторного перетворення Фур'є з точністю до коефіцієнта когерентного накопичення N становитиме амплітуду імпульсної завади, що була присутня на вході пристрою компенсації:

(3)

За цього, номер фільтра когерентного накопичення завади однозначно визначатиметься величиною m.

Отже, повторна обробка спектральних складових вхідного сигналу за алгоритмом перетворення Фур'є дозволить визначити момент надходження до цифрового пристрою обробки одиночної імпульсної завади, її амплітуду й фазу.

На РЛС одночасно може впливати кілька імпульсних завад так, що в одному елементі розрізнення за дальністю ці завади можуть бути присутні серед відгуків від декількох зондувальних імпульсів однієї частотної пачки. У цьому випадку спектр суміші завад не буде рівномірним - він складатиме суму дискретних перетворень Фур'є, обчислених для кожної завади окремо. Тому, у випадку присутності декількох імпульсних завад в одному елементі розрізнення за дальністю, функція

(4)

де j - номер імпульсної завади, матиме багатомодову характеристику з числом мод, рівним кількості імпульсних завад в елементі розрізнення, й когерентно накопиченими амплітудами завад у фільтрах, що відповідають тим номерам зондувальних імпульсів, серед відгуків від яких в елементі розрізнення за дальністю, що обробляється, були присутні імпульсні завади.

Таким чином, визначивши номери фазових фільтрів, у яких відбулося когерентне накопичення дискретизованої функції часу Х(і), можна обчислити номери імпульсів зондування mj, на відлуння від яких впливали імпульсні завади, з метою їх наступної компенсації.

Це завдання пропонується розв'язати наступним чином: значення усіх Х(і), обчислених відповідно до (3)-(4), порівнюється з величиною порога виявлення імпульсних завад РН й за виконання умови

(5)

стає можливим визначення комплексної амплітуди j-ої завади:

, (6)

де Z - коефіцієнт, що враховує застосування вагової функції під час обчислення перетворення Фур'є, й моменту надходження чергової завади:

mj=N-ij. (7)

Еаведені амплітуди часових складових імпульсних завад на тлі шумів й пасивних завад, а на мал. 2, б) - їх спектральні складові, в азимутальному секторі від 266°34' до 269°15', на дальності від 7 км до 7,2 км. Віссю абсцис чергуються дані частотних пачок, кожна з яких складається з N=16 імпульсів зондування. Нумерація випромінюваних імпульсів або фільтрів перетворення Фур'є - ліворуч-праворуч від 0 до 15. Імпульсні завади з амплітудами, що перевищують 100 абс. од. й пасивні завади, більші за 200 абс. од., за відображення просто обмежуються.

Оскільки одиночна імпульсна завада має рівномірний широкосмуговий спектр, то, за відсутності пасивних завад частотна пачка 266є55'), амплітуду імпульсної завади SНо можна визначати як середнє арифметичне значення, що обчислюється серед амплітуд спектральних складових вхідного сигналу. Наявність пасивної завади частотні пачки 268є30'…269є15') завищуватиме значення оціненої (відповідно до операції усереднення) амплітуди наявної імпульсної завади, що може призвести до хибних спрацьовувань пристрою компенсації імпульсних завад й, як наслідок, - до спотворення вхідного сигналу. Тому, за такого способу визначення амплітуди імпульсних завад у спектральній області, наявність пасивних завад (особливо за малої кількості імпульсів зондування в частотній пачці) може мати вплив на величину порогу Рн. Для зменшення такого впливу за обчислення оцінки амплітуди імпульсної завади потрібно вилучити фільтри, у яких накопичується пасивна завада. Наприклад, для відбиттів від місцевого предмету зменшення такого впливу досягається вилученням фільтрів № 0, 1 й N-1. За цього оцінка амплітуди імпульсної завади:

. (8)

Однією з характерних ознак імпульсної завади є значно більша ширина спектра, ніж у вузькосмугових цілей чи стаціонарних пасивних завад. Тому, одержавши наближене значення амплітуди наявної імпульсної завади (відповідно до (8)), доречним є оцінка ширини спектру суміші сигналів й завад в елементі дальності, що обробляється, - кількість фільтрів W повторного ДПФ, що задовольняють амплітудному критерію виявлення імпульсної завади:

, (9)

де ·Fп.в. - поріг виявлення імпульсної завади, що визначається ймовірністю правильного виявлення Fп.в. за амплітудною ознакою, а Р0 - поріг виявлення по шумам. Таким чином, критерій виявлення завади в елементі розрізнення дальності, що обробляється, за шириною спектру є таким:

W ? Nв·Fп.в.і.з., (10)

де Fп.в.і.з. - коефіцієнт, що визначає ймовірність правильного виявлення імпульсних завад за спектральною ознакою, Nв - кількість вільних від пасивної завади фільтрів.

За невиконання умови (10) в обробку надходить інформація наступного елементу розрізнення для пошуку імовірно присутніх інших імпульсних завад. Якщо умова (11) не виконується, перевіряється виконання умови когерентного накопичення амплітуди завади у фільтрах повторного ДПФ, відповідно до (5):

·Fп.в.. (11)

Таким чином, шляхом аналізу прийнятої радіолокаційної інформації одного елемента дальності однієї частотної пачки для визначення параметрів й компенсації імпульсних завад (за обчислення (1), (5), (8), (10), (11)) застосовуються такі необхідні і достатні ознаки: часові, амплітудні, спектральні.

Метод компенсації імпульсних завад. Алгоритм компенсації імпульсних завад може бути втілений як у часовій області, так й у частотній.

Компенсатор імпульсних завад, у випадку втілення алгоритму компенсації у часовій області (див. мал. 3), працює в такий спосіб. На вхід компенсатора надходять квадратурні складові S(k), що відповідають даним однієї частотної пачки прийнятої радіолокаційної інформації. Ця вхідна інформація затримується в оперативному пристрої запам'ятовування (ОПЗ) на час,необхідний для проведення компенсації можливо наявних імпульсних завад.

Одночасно, ці ж квадратурні складові надходять на вхід пристрою обчислення дискретного перетворення Фур'є (ДПФ) з метою оцінки ширини спектрів сигналів прийнятої суміші. Далі розраховані у пристрої обчислення модулів (ПОМ) спектральні складові надходять на вхід пристрою формування порогу (ПФП) виявлення імпульсних завад Рн, а також знову на вхід блоку ДПФ з метою визначення моментів надходження на вхід приймальної антени РЛС імпульсних завад.

Повторно оброблені спектральні складові вхідного сигналу за алгоритмом ДПФ надходять на вхід порогового пристрою ПП, де відбувається порівняння їх амплітуд з розрахованою у ПФП межею виявлення імпульсної завади Рн. У випадку виявлення хоча б однієї завади відповідні амплітуди надходять на вхід пристрою обчислення (ПО) параметрів імпульсних завад.

За відомих параметрів виявлених імпульсних завад у пристрої віднімання ПВ відбувається компенсація цих завад у часовій області: з відповідної складової S(k) затриманого в ОПЗ вхідного сигналу віднімається комплексна амплітуда імпульсної завади, обчислена у пристрої ПО.

У разі виявлення хоча б однієї імпульсної завади в розглянутому елементі розрізнення за дальністю скомпенсований сигнал через комутатор К знову затримується в ОПЗ й одночасно подається на вхід ДПФ з метою виявлення й наступної компенсації імпульсних завад, що можливо ще залишилися. В іншому разі оброблений у такий спосіб сигнал у часовій області надходить на вихід пристрою. Необхідність у такому зворотному зв'язку зумовлюється необхідністю застосування адаптивного порога виявлення Рн у пристрої формування порогу ПФП.

Якщо частотній пачці, що аналізується, серед відгуків від однойменного елементу розрізнення дальності присутні декілька імпульсних завад, то їх загальний спектральний портрет не буде рівноамплітудним. За цього, оцінка амплітуди наявної імпульсної завади SНо, відповідно до (8), залишиться орієнтованою на пошук однієї ("усередненої") завади, а не кількох. За такого усереднення значення оцінки тягнеться до амплітуди більшої завади. Тоді сформоване значення порога виявлення імпульсних завад Рн за один прохід алгоритму компенсації забезпечуватиме виявлення однієї або кількох завад, близьких за амплітудою. Тому для одержання можливості виявлення решти імпульсних завад, що присутні в аналізованому елементі дальності, необхідно провести компенсацію виявленої завади з метою перерахування значень порогів

На відміну від способу компенсації імпульсних завад у часовій області за втілення пристрою компенсації в спектральній області затримуються не квадратурні складові вхідної радіолокаційної інформації S(k), а інформація, отримана в блоці ДПФ після обчислення першого перетворення Фур'є. Подальша процедура виявлення й обчислення параметрів можливо присутніх імпульсних завад не відрізняється від раніше описаного способу компенсації у часовій області.

Компенсація виявлених завад в спектральній області відбувається так: з кожної затриманої спектральної складової вхідного сигналу в ОПЗ в аналізованому елементі розрізнення за дальністю віднімається комплексна амплітуда імпульсної завади, обчислена у ПО. У випадку виявлення хоча б однієї імпульсної завади в розглянутому елементі розрізнення за дальністю скомпенсований сигнал через комутатор знову затримується в ОПЗ й одночасно подається на вхід пристрою ДПФ з метою виявлення й наступної компенсації імпульсних завад, що можливо ще залишилися.

Наявність кількох варіантів побудови компенсатора імпульсних завад дозволяє надати рекомендації щодо вибору місця розташування розроблених пристроїв компенсації в системі первинної обробки когерентно-імпульсних РЛС, що випромінюють прості сигнали зондування, з метою зменшення кількості математичних операцій. У випадку втілення алгоритму компенсації у часовій області, пристрій може розташовуватися у будь-якому місці між аналого-цифровим перетворювачем й виявлювачем, оскільки вихідна структура сигналів не відрізняється від вхідної.

Зважаючи на те, що блок обчислення дискретного перетворення Фур'є є невід'ємною частиною багатьох РЛС, які наразі застосовуються для розв'язання як цивільних, так й військових потреб, то використання алгоритму компенсації у спектральній області дозволить зменшити обсяг апаратури каналу первинної обробки. Оскільки вихідні сигнали пристрою компенсації імпульсних завад у такому разі становитимуть спектральні складові вхідних часових складових оброблюваної радіолокаційної інформації, то необхідність у штатному для каналу первинної обробки пристрої ДПФ відпадає.

Основні науково-практичні підсумки другого розділу:

1. Вперше визначено, що для виявлення й компенсації імпульсних завад необхідно й достатньо провести оцінку часових, енергетичних й спектральних характеристик прийнятої радіолокаційної інформації одного елемента розрізнення за дальністю однієї частотної пачки сигналів зондування одного приймального каналу когерентно-імпульсної радіолокаційної станції.

2. Вперше розроблено лінійний алгоритм послідовного виявлення, визначення параметрів й компенсації імпульсних завад, який, на відміну від відомих, не обмежує ефективності виділення корисних сигналів на тлі пасивних завад.

Третій розділ "Застосування пристрою компенсації імпульсних завад" присвячено питанням застосування запропонованих пристроїв компенсації у РЛС зі складними сигналами зондування та у станціях, що обробляють неоднозначно вимірювану дальність.

Як відомо, в радіолокації широкого вжитку набули складні сигнали. На відміну від задачі виявлення цілей, операцію стиснення радіолокаційної суміші з метою компенсації імпульсних завад виконувати немає потреби. Тому задача компенсації імпульсних завад у випадку складних сигналів зводиться до задачі компенсації для випадку простих сигналів. Таким чином, запропоновані способи виявлення й компенсації імпульсних завад не залежать від структури випромінюваних імпульсів зондування радіолокаційної станції.

Застосування фільтрів стиснення складних сигналів призводить до зміни суміші сигналів й завад. Імпульсні завади розтягуються у таких фільтрах, зменшуючи відношення сигнал/шум у сусідніх елементах дальності, вільних від таких завад. Внаслідок проведених досліджень зроблено висновок, що для запобігання розмноження імпульсних завад у пристроях стиснення складних сигналів, розроблений пристрій компенсації мусить розташовуватися до фільтрів стиснення.

Використання у Збройних Силах України РЛС, що обробляють неоднозначно вимірювані дальності, певним чином загострює проблему завадозахищеності таких станцій від імпульсних завад. Як відомо, для усунення неоднозначності вимірювання дальності потрібно кілька циклів опромінення повітряного об'єкта й збільшення середньої потужності випромінювання в кілька разів. За наявності, наприклад, відбиттів від пасивних завад, прийнятих головною пелюсткою діаграми спрямованості антени, в оброблюваній радіолокаційній інформації з'являються імпульсні завади, джерелом яких є сама радіолокаційна станція.

Таким чином, в РЛС, що обробляють неоднозначно вимірювану дальність, змінюється ідеологія застосування пристроїв захисту від імпульсних завад. Ці пристрої мусять вмикатися не лише на час появи в ефірі імпульсних завад від невідомого джерела, а мусять бути увімкненими під час роботи РЛС.

Компромісним розв'язком задачі захисту від таких завад може бути звичайний шлях погіршення одних характеристик станції в обмін на можливість досягнення інших. Для боротьби з такими імпульсними завадами в ефір випромінюється N зондувальних імпульсів, а за обчислення дискретного перетворення Фур'є беруться відгуки лише від N-1 імпульсу: з другого по N. Таким чином, шляхом зменшення обсягу радіолокаційної інформації, що аналізується, зникає проблема наявності власно створених імпульсних завад. Але такий розв'язок не забезпечує досягнення потенційно можливих характеристик станції. Тому застосування в РЛС, що оброблює неоднозначно вимірювану дальність, запропонованого пристрою компенсації імпульсних завад сприятиме досягненню потенційно можливих характеристик станції.

Найвагоміші науково-практичні підсумки третього розділу:

1. Запропонований метод виявлення й компенсації імпульсних завад не залежить від структури випромінюваних імпульсів зондування РЛС.

2. Для запобігання розмноження імпульсних завад у пристроях стиснення складних сигналів зондування запропонований компенсатор імпульсних завад мусить розташовуватися до цих пристроїв первинної обробки.

3. Застосування цифрового пристрою компенсації імпульсних завад у радіолокаційних станціях з підвищеною частотою випромінювання імпульсів зондування дозволить поліпшити тактико-технічні характеристики станції навіть за відсутності імпульсних завад за рахунок можливості обробляти відбиті сигнали від усіх N випромінених імпульсів зондування, а не N-1.

У четвертому розділі шляхом математичного моделювання підтверджено можливість виявлення, обчислення параметрів й компенсації усіх наявних в одному елементі дальності імпульсних завад. За моделювання використано 8-крапкове ДПФ (N=8) без застосування вагового вікна.

Амплітудний спектральний портрет двох імпульсних завад, присутніх серед відгуків від імпульсу зондування № 1 (m1=1) з амплітудою Sн1=50 абс. од. й фазою ц01=50 та імпульсу № 4 (m2=4) з Sн2=100 абс. од. й ц02=100, буде нерівномірним а фазовий - нелінійним. Відповідно до (4) й (7), повторне ДПФ над спектральними складовими імпульсних завад забезпечить їх когерентне накопичення з амплітудами Sн1·N=50·8=400 абс. од. й Sн2·N=100·8=800 абс. од. лише у фільтрах, з номерами k=1 й k=4 й фазами у 50 й 100, відповідно.

Виконаємо процедуру виявлення й визначення параметрів імпульсних завад на першому проході алгоритму. Оцінимо амплітуду можливо наявної імпульсної завади SНо відповідно до (8), з урахуванням інформації у 0, 1 й N-1 фільтрах (через відсутність пасивної завади - див. умови моделювання): SНо=(137+116+69+151+78+108+142+51)/8=107. Задамося ймовірністю правильного виявлення імпульсних завад за амплітудою Fп.в.=0,9. Визначимо поріг U0 відповідно до (9): U0=107·0,9=96. Задамося ймовірністю правильного виявлення імпульсних завад за шириною спектру Fп.в.і.з.=0,5. Оцінимо ширину спектру й перевіримо критерій виявлення завади (див. (10)): W=4, 4 ? 8 · 0,5. Критерій виконано. Відповідно до (8) й (11) поріг виявлення імпульсної завади Рн=8·107·0,9=768. Отже, імпульсну заваду виявлено серед відгуків від імпульсу зондування № 4 з амплітудою Х(4)/N=800/8=100 абс. од. (див. (6)). Аналогічні розрахунки дозволять виявити, визначити параметри й провести компенсацію решти імпульсних завад, але на наступних проходах алгоритму. Відповідно до заданих параметрів моделювання, після проведення процедури компенсації першої знайденої завади (у фільтрі k=4) амплітудний спектральний портрет однієї завади (у фільтрі № 1) буде рівномірним, а фазовий портрет - лінійно збігатиме. Тому, відповідно до (3), повторне ДПФ накопичить імпульсну заваду у фільтрі k=1.

Таким чином, на прикладі впливу на РЛС двох імпульсних завад підтверджено можливість виявлення, обчислення параметрів й компенсації обох наявних в одному елементі дальності імпульсних завад.

У п'ятому розділі описуються умови й підсумки проведення експериментального оцінювання ефективності цифрового пристрою компенсації імпульсних завад для випадку простого зондувального сигналу за роботи у справжньому сигнально-завадовому оточенні на базі РЛС 35Д6.

З виходу пристрою формування квадратурних складових (АЦП-ФК) під час штатної роботи станції проводився запис (реєстрація) сигнально-завадового середовища: вихідний сигнал приймача РЛС 35Д6 із входу ШПФ паралельно записувався на накопичувач на жорсткому магнітному диску апаратури реєстрації у вигляді цифрових квадратурних складових. Ці складові обробляли-ся за допомоги комп'ютерної моделі цифрового пристрою компенсації імпульс-них завад. Далі ці дані знову подавалися на вхід ШПФ й оброблялися або штатною апаратурою системи первинної обробки РЛС 35Д6, або за допомоги розробленої в Запорізькому КБ "Іскра" комп'ютерної моделі цієї системи.

Під час досліджень оброблялися записи, отримані за різних погодно-кліматичних умов. Аналізувалися відгуки від корисних сигналів, пасивних завад (відбиттів від земної поверхні, хмар й опадів у вигляді дощів), імпульсних завад і шумів ефіру в різних комбінаціях. Джерелами імпульсних завад були: а) аеродромний радіолокаційний комплекс "Дніпро-А", що випромінює складні сигнали з фазовою маніпуляцією за 13-позиційним кодом Баркера; б) РЛС 19Ж6 - джерело взаємних завад у вигляді простих зондувальних імпульсів, що працює на тій же робочій частоті, що й 35Д6; в) невідомі радіопередавальні засоби.

Порівняльне оцінювання ефективності пристрою компенсації. На мал. 9 наведено зовнішній вигляд екрана робочого місця оператора 35Д6, на якому наведені хибні виявлення, одержані протягом двох обертів антени, в умовах впливу взаємних імпульсних завад: до компенсації й після жерелом цих завад була РЛС 19Ж6.

Можна виділити синхронну складову взаємної імпульсної завади, яка утворює кола й спіраль, а також несинхронну складову, яка утворює решту хибних позначок. Крапка в центрі - місце розташування РЛС 35Д6.

Після обробки цього сектора математичною моделлю розглянутої системи компенсації, на індикаторі РЛС 35Д6 відсутні хибні виявлення, обумовлені наявністю імпульсних завад: усі позначки, розташовані по дугах кіл чи спіралі, - зникли. На індикаторі відображаються хибні позначки лише від тих пасивних завад, які не потрапили до встановленої оператором зони режекції.

В ході експерименту одержано, що за впливу взаємних й пасивних завад пристрій компенсації забезпечує ймовірність хибних тривог не більше 10_7, у той час як пристрій бланкування - не менше 10-4.

Наведено втрати у відношенні сигнал/шум й пасивна завада/шум для пристроїв амплітудного обмеження (ШОВ), бланкування (ПБВ) й компенсатора в залежності від кількості імпульсних завад М в елементі дальності. Найкращі показники - у запропонованого пристрою компенсації. Хоча за М>N/2 така завада все більше набуває рис шумової активної завади й не виявляється відповідно до (2)-(11), але цього виявляється цілком вдосталь для захисту РЛС як від несинхронних, так й взаємних імпульсних завад.

Оцінювання впливу цифрової системи виявлення на коефіцієнт проведення цілей. Наведено частину траси польоту літака у плині 30 обертів антени без компенсації (а) й з нею (б). Повітряний об'єкт рухається на тлі купчасто-дощових хмар в умовах впливу на РЛС 35Д6 імпульсних завад від невідомого джерела. Можна побачити, що внаслідок проведеної компенсації імпульсних завад кількість позначок, що утворюють трасу, збільшилася майже до 100%. Аналіз обробленої радіолокаційної інформації показав, що відсутність двох позначок на трасі (одна - на початку траси, одна - в середині) не пов'язана з роботою пристрою компенсації. Праворуч від траси, б) присутні дві позначки - це хибні виявлення від пасивних завад, які не потрапили до встановленої зони режекції. В ході експериментів одержано, що пристрої компенсації як за відсутності, так й у випадку дії імпульсних завад, не погіршують коефіцієнта проведення цілей.

Найвагоміші практичні підсумки п'ятого розділу:

1. Проведені експерименти підтвердили високу ефективність пристрою компенсації імпульсних завад: придушуються винятково імпульсні завади, а дія усіх інших завад (відбиття від земної поверхні, метеоявищ тощо) не змінюється.

2. Цифровий пристрій компенсації як за відсутності імпульсних завад, так й у випадку їхньої дії, не погіршує коефіцієнта проведення цілей.

Висновки

У дисертаційній роботі розв'язано актуальне науково-прикладне завдання забезпечення завадостійкості когерентно-імпульсних РЛС в умовах одночасного впливу імпульсних і пасивних завад шляхом розробки лінійного одноканального методу виявлення, визначення параметрів й компенсації імпульсних завад. Запропоновано кілька способів втілення пристроїв компенсації й виконано оптимізацію структури компенсаторів для різних варіантів побудови систем первинної обробки радіолокаційних станцій.

Оцінювання ефективності розроблених цифрових пристроїв компенсації імпульсних завад виконано шляхом проведення математичного моделювання й експериментальних досліджень на базі РЛС 35Д6 у реальному сигнально-завадовому середовищі. Одержані результати свідчать про ефективність запропонованих пристроїв компенсації, застосування яких дозволяє розв'язати питання електромагнітної сумісності РЛС у справжніх умовах роботи.

Найважливіші наукові й практичні підсумки роботи:

1. Вперше розроблено лінійний алгоритм послідовного виявлення, визначення параметрів й компенсації імпульсних завад, який, на відміну від відомих, не обмежує ефективність виділення корисних сигналів на тлі пасивних завад.

2. Вперше отримано, що для виявлення й компенсації імпульсних завад необхідно й достатньо провести оцінювання часових, енергетичних й спектральних параметрів прийнятої радіолокаційної інформації одного елемента розрізнення за дальністю однієї частотної пачки зондувальних імпульсів одного приймального каналу когерентно-імпульсної станції.

3. Запропоновані метод виявлення й визначення параметрів, а також способи компенсації імпульсних завад не залежать від структури випромінюваних імпульсів зондування радіолокаційної станції.

4. Підсумки математичного моделювання показали високу ефективність цифрових пристроїв компенсації імпульсних завад як у випадку простих сигналів зондування, так й складних. Проведений експеримент на базі РЛС 35Д6 підтвердив високу ефективність пристрою компенсації за виявлення радіолокаційних цілей в умовах впливу імпульсних завад. Запропоновані пристрої компенсації дозволяють позбутися впливу імпульсних завад на РЛС й за цього не спотворюють спектр решти складових радіолокаційної інформації. Одержано, що розглянуті пристрої компенсації як за відсутності імпульсних завад, так й в умовах їхнього впливу не погіршують коефіцієнта проведення радіолокаційних цілей. В умовах одночасної дії пасивних й імпульсних завад зменшено ймовірність хибних тривог з 10-4 (що забезпечується пристроями бланкування) до 10_7, а втрати у відношенні сигнал/шум не перевищують 2 дБ.

5. Застосування цифрового пристрою компенсації імпульсних завад у радіолокаційних станціях, що працюють з підвищеною частотою випромінювання імпульсів зондування, дозволить поліпшити тактико-технічні характеристики таких станції навіть за відсутності імпульсних завад від сторонніх радіотехнічних засобів, коли джерелом цих завад є сама РЛС.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Часовский В.А. Цифровая система компенсации несинхронных импульсных помех [Текст] / В.А. Часовский, Н.П. Чернобородова, М.П. Чернобородов, Д.М. Пиза // Радіоелектроніка. Інформатика. Управління. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2002. - № 2. - С. 41-44.

2. Чернобородова Н.П. Моделирование цифровой системы компенсации несинхронных импульсных помех [Текст] / Н.П. Чернобородова, М.П. Чернобородов // Радіоелектроніка. Інформатика. Управління. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2003. - № 2. - С. 74-78.

3. Чернобородова Н.П. Цифровая система компенсации несинхронных импульсных помех [Текст] / Н.П. Чернобородова, М.П. Чернобородов // Радіо-електроніка.Інформатика.Управління. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2004. - № 2. - С. 49-54

4. Чорнобородов М.П. Підвищення тактико-технічних характеристик РЛС 79К6 (80К6) "Пелікан" [Текст] / М.П. Чорнобородов // Системи управління, навігації та зв'язку. - К.: ХУПС, 2008. - Вип. 1. - С. 64-67.

5. Чернобородов М.П. Оценка эффективности цифровой системы компенсации импульсных помех / М.П. Чорнобородов // Стан і розвиток ВМС Збройних Сил України на сучасному етапі: ІІІ наук.-техн. конф., 27-28 листо-пада 2003 р.: тези доп. - Севастопіль: СВМІ ім. П. С. Нахімова, 2003. - С. 67.

6. Чорнобородов М.П. Порівняльна оцінка ефективності систем захисту РЛС від імпульсних завад / М.П. Чорнобородов // І науково-технічна конференція Харківського університету Повітряних Сил: наук.-техн. конф., 16-17 лютого 2005 р.: тези доп. - Х.: ХУПС, 2005. - 310 с., с. 64.

7. Чорнобородов М.П. Підвищення тактико-технічних характеристик РЛС 80К6 "Пелікан" / М.П. Чорнобородов // Четверта наукова конференція Харківського університету Повітряних Сил: наук.-техн. конф., 16-17 квітня 2008 р.: матеріали конф. - Х.: ХУПС, 2008. - С. 189.

8. Пат. 46625 А України, МПК7 G01S 7/36. Цифрова система компенсації несинхронних імпульсних завад / Часовський В.О., Чорноборо- дов М.П. - № 2001106836; заявл. 08.10.2001; опубл. 15.05.2002, Бюл. № 5.

9. Пат. 58183 А України, МКІ3 G01S 7/36. Цифрова система компенсації несинхронних імпульсних завад / Часовський В.О., Чорнобородова Н.П., Чорно-бородов М.П.- № 2002108319; заявл. 21.10.2002; опубл. 15.07.2003, Бюл. № 7.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження динамічних властивостей імпульсних автоматичних систем. Поняття й визначення передатної функції розімкнутої імпульсної системи. Оцінка стійкості системи, складання її характеристичних рівнянь. Якість процесів у лінійних імпульсних системах.

    реферат [251,4 K], добавлен 25.11.2010

  • Розрахнок підсилювача імпульсних сигналів на транзисторах. Вибрані транзистори і прийнята схема забезпечують отримання заданих параметрів без застосування високочастотної корекції. Кількість підсилювальних каскадів є оптимальною з технічних міркувань.

    реферат [666,1 K], добавлен 18.01.2011

  • Розробка методики розрахунку активного фільтра нижніх та верхніх частот. Порядок визначення підсилювального каскаду та генераторів імпульсних сигналів. Розрахунок мультивібратора в автоколивальному режимі. Схема моделювання симетричного тригера.

    курсовая работа [707,1 K], добавлен 30.12.2014

  • Обробка радіолокаційних сигналів, розсіяних складними об'єктами, на фоні нестаціонарних просторово-часових завад. Підвищення ефективності виявлення й оцінок статистичних характеристик просторово-протяжних об'єктів. Застосування вейвлет-перетворення.

    автореферат [139,3 K], добавлен 11.04.2009

  • Виміряння частоти синусоїдних та імпульсних сигналів від кількох десятих герца до десяти мегагерц з різною амплітудою. Загальний вигляд частотоміру-хронометру. Принцип дії приладу. Обнулення лічильника. Структурна схема вимірювача інтервалів часу.

    контрольная работа [811,8 K], добавлен 18.06.2014

  • Особливості застосування силових транзисторів IGBT і MOSFET, які стали основними елементами, вживаними в могутніх імпульсних перетворювачах. Технічні характеристики драйверів для захисту від перевантажень: драйвер трьохфазного моста та нижнього плеча.

    реферат [231,5 K], добавлен 06.11.2010

  • Дослідження будови та зняття електричних і часових характеристик дискретних пристроїв: нейтральних, комбінованих, імпульсних, пускових, двоелементних секторних реле. Будова та електричні і часові характеристики маятників та кодових колійних трансмітерів.

    методичка [4,3 M], добавлен 23.04.2014

  • Застосовання блокінг-генератору в імпульсній і цифровій техниці та його основні недоліки. Використання блокінг-генератору з колеторно-базовим зв'зком в режимі очікування. Засоби запуску схеми. Автоколивальний стан роботи. Генератор пилоподібних імпульсів.

    реферат [600,0 K], добавлен 30.01.2010

  • Технічна характеристика гасителя комутаційних завад. Розробка принципової схеми виробу. Обґрунтування вибору елементної бази та матеріалів, а також розрахунок надійності виробу. Комутаційний симістор як основний елемент, яким керує вся вищеописана схема.

    дипломная работа [647,0 K], добавлен 04.06.2011

  • Розробка методики розрахунку потужного високовольтного ключа на біполярному транзисторі. Розрахунок підсилювального каскаду, тригеру та імпульсних пристроїв: одновібратора, мультивібратора, генератора лінійно-змінної напруги. Моделювання відповідних схем.

    курсовая работа [592,4 K], добавлен 10.01.2015

  • Розрахунок технічних параметрів імпульсної оглядової радіолокаційної станції. Потужність шуму, коефіцієнт спрямованої дії антени передавача. Ефективна площина антени приймача. Енергія зондуючого сигналу: вибір та опис. Схема захисту від пасивних завад.

    курсовая работа [994,2 K], добавлен 19.10.2010

  • Проблеми забезпечення електромагнітної сумісності сучасних джерел електроживлення із функціональною апаратурою та електричною мережею. Вивчення характеру та джерел електромагнітних завад, шляхів їх поширення та впливу на роботу електронної апаратури.

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 13.07.2013

  • Типи задач обробки сигналів: виявлення сигналу на фоні завад, розрізнення заданих сигналів. Показники якості вирішення задачі обробки сигналів. Критерії оптимальності рішень при перевірці гіпотез, оцінюванні параметрів та фільтруванні повідомлень.

    реферат [131,8 K], добавлен 08.01.2011

  • Пропускна здатність лінійного тракту з ТDМ та WDM. Q-фактор - фактор якості передавання. Еталонні точки ВОСПІ. Опис моделі для розрахунку перехресних завад систем DWDM. Розрахунок рівня шумів системи. Врахування нелінійних ефектів оптичних компонентів.

    реферат [3,0 M], добавлен 20.11.2010

  • Види теплообміну: теплопровідність, конвекція, випромінювання. Передача теплової енергії через плоскі й циліндричні стінки. Вільне і примусове повітряне і рідинне охолодження у радіоелектронному засобі. Джерела і приймачі завад, методи екранування полів.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 13.06.2010

  • Розрахунок параметрів антени на резонансній, нижній і верхній частотах і двохпровідного фідера. Визначення величин елементів компенсації реактивної складової вхідного опору антени. Побудова діаграм напрямленості на крайніх частотах робочого діапазону.

    курсовая работа [506,2 K], добавлен 08.12.2013

  • Аналіз чинників, що впливають на рівень внутрішньо-системних завад систем мобільного зв’язку. Переваги технології цифрового діаграмоутворення. Закордонні концепції побудови систем мобільного зв’язку. Завадозахищеність телекомунікаційних магістралей.

    реферат [9,4 M], добавлен 11.08.2009

  • Моделі шуму та гармонічних сигналів. Особливості та основні характеристики рекурсивних та нерекурсивних цифрових фільтрів. Аналіз результатів виділення сигналів із сигнально-завадної суміші та порівняльний аналіз рекурсивних та нерекурсивних фільтрів.

    курсовая работа [6,6 M], добавлен 20.04.2012

  • Ознайомлення із поняттями диференційних, перехідних та інтегруючих кіл. Вивчення принципу дії одностороннього та двостороннього обмежувачів амплітуди. Визначення призначення, основних параметрів та прикладів застосування стабілізаторів напруги.

    реферат [5,8 M], добавлен 30.01.2010

  • Разведка радиоэлектронных средств. Одночастотные когерентно-импульсные РЛС. Сущность и особенности спектрального состава видеоимпульсов на выходе детектора. Зависимость частоты биений от частоты Доплера. Спектры сигналов на входе, выходе РГФ и его АЧХ.

    контрольная работа [391,8 K], добавлен 30.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.