Світові тенденції автоматизації сортування письмової кореспонденції

Размещено на http://allbest.ru

Світові тенденції автоматизації сортування письмової кореспонденції

Автоматизація сортування ПО - генеральний напрям розвитку поштового зв'язку. Хоча нині розроблені автоматичні машини для сортування різних видів ПО, найбільшого розповсюдження набули машини для сортування ПК - АЛСМ. Автоматизація сортування ПК - природний і закономірний процес, який пройшли, проходять або пройдуть поштові служби усіх країн, що мають достатньо високі об'єми ПК. Не слід забувати, що для України, як і для інших республік колишнього СРСР, нинішня хвиля автоматизації сортування ПК - друга.

Перша хвиля припала на 70-80 pp. XX століття, коли в СРСР був накопичений унікальний досвід автоматизованого сортування ПК в ОПЗ республіканських, крайових, обласних і крупних промислових центрів.

Причиною практично повсюдної відмови від автоматизованого сортування ПК та повернення до її ручного сортування стало багаторазове падіння потоків ПК, обумовлене розпадом СРСР і бурхливим розвитком електронних засобів телекомунікацій, які повністю або частково витиснули поштовий зв'язок з багатьох раніше опанованих ним ніш.

Підкреслимо, що з економічної точки зору принципова відмінність ручного й автоматизованого сортування ПК полягає не в тому, що в першому випадку сортування ПК здійснюють сортувальники, а в другому - АЛСМ, і навіть не у співвідношенні вартості ручного й автоматизованого сортування ПК, а в тому, що оплата праці сортувальників здійснюється за виконану роботу, а отже, безпосередньо залежить від об'ємів сортованої ПК, у той час як витрати на придбання АЛСМ носять завчасний характер, а витрати на їх експлуатацію практично не залежать від того, сортують вони ПК чи не сортують. ручний автоматизований сортування пошта

Як свідчать розрахунки, понад 90% витрат на утримання АЛСМ складають виплати по банківських кредитах або амортизаційні відрахування, утримання або оренда приміщень, придбання запасних частин і витратних матеріалів, оплата електроенергії, комунальні платежі, заробітна плата позазмінного, як правило, високооплачуваного адміністративно-управлінського персоналу, електронників, електромеханіків, програмістів, а також допоміжного обслуговуючого персоналу й охорони, і лише близько 10% на заробітну плату змінного, як правило, низькооплачуваного персоналу.

Таким чином, ефективність використання АЛСМ визначається її навантаженням, тобто, по суті, коефіцієнтом корисної дії. Зарубіжний досвід і досвід першої хвилі автоматизованого сортування ПК в СРСР свідчить, що використання АЛСМ є ефективним, якщо її корисна робота складає не менше 16 годин за добу. Виходячи з цього при середній продуктивності АЛСМ 40 тис. листів за годину одна АЛСМ повинна сортувати не менше 640 тис. листів за добу (з урахуванням можливого багатоетапного сортування).

Проте, наскільки важливе виконання цієї вимоги, красномовно свідчить сумний досвід використання близько 20 АЛСМ радянського виробництва, установлених свого часу в ОЦ України, коли внаслідок багаторазового падіння потоків ПК, зазначені машини практично простоювали, їх утримання виявилося конче збитковим і вони, залишаючись у справному технічному стані, раніше чи пізніше опинилися на смітниках металобрухту.

У 1991 р. об'єми ПК в СРСР складали близько 15 млрд, одиниць за рік. Хоча облік цих об'ємів по союзних республіках не провадився, за співвідношенням чисельності населення СРСР і України можна вважати, що частка України складала не менше 3 млрд, одиниць за рік (8,2 млн. одиниць за добу). Нинішні об'єми ПК в Україні заданими Укрпошти складають менше 300 млн. одиниць за рік (близько 800 тис. одиниць за добу), тобто зменшились порівняно з 1991 роком більш ніж у 10 разів.

Оптимістичні прогнози стосовно зростання потоків ПК, на жаль, не виправдовуються: наведені об'єми протягом останніх років практично не змінюються.

За даними Всесвітнього поштового союзу стагнація або падіння потоків ПК спостерігаються в усьому світі. І це не дивно. Небувалий розвиток телефонного зв'язку, в тому числі мобільного, упровадження електронної пошти, гібридної пошти, SMS, інтернету, факсу, інших телекомунікаційних систем передавання інформації практично не залишають сподівань на зростання потоків ПК.

Фактично за роки незалежності України виросло покоління молодих людей, яким взагалі невідомий епістолярний жанр.

Втім, перспектива реального поступового зростання потоків ПК в Україні все ж таки залишається. Ця перспектива пов'язана не з якими-фп особливостями України, а з тим, що нині за рівнем споживання послуг поштового зв'язку, що визначається рівнем життя населення, Україна суттєво поступається не тільки розвиненим країнам світу, а й колишнім радянським республікам, які лише нещодавно увійшли до європейської співдружності, а також Росії.

Так, кількість листів, що припадає на одного мешканця за рік за даними ВПС складає: в США - 655,0, у Німеччині - 252,5, у Польщі - 32,5, у Росії - 7,7, в Україні - 6,5. Зі зростанням добробуту населення, розвитком малого і середнього підприємництва можна сподіватися на зростання зазначеної кількості листів в Україні хоча б до рівня Польщі, що виявиться достатнім для ефективної роботи приблизно 12 АЛСМ.

Звідси випливає, що реальне зростання потоків ПК в Україні слід пов'язувати лише з прогнозами реального підвищення рівня життя населення України.

Оскільки в обласних ОПЗ МП З УДППЗ "Укрпошта" нині немає потоків ПК, достатніх для забезпечення ефективного використання АЛСМ, виходом зі становища може стати створення РАСЦ, розташованих в одному (м. Київ) або декількох (мм. Київ, Дніпропетровськ, Львів і, можливо, Миколаїв) крупних обласних ОПЗ, і призначених для здійснення автоматизованого сортування ПК, що надходить від закріплених за ними ОПЗ відповідних регіонів, і що спрямовується у відсортованому виді до цих ОПЗ.

Зазначимо, що створення РАСЦ було передбачене ще Комплексною програмою створення Єдиної національної системи зв'язку України (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. №790) і повторене в Програмі реструктуризації Українського об'єднання поштового зв'язку "Укрпошта" (Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 1998 р. №1), Концепції розвитку зв'язку України до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. №2238), Концепції Державної цільової програми розвитку поштового зв'язку на 2009-2013 роки (Постанова Кабінету' Міністрів України від 14 січня 2009 р. №35-р) та ряді відомчих нормативних актів.

На користь створення одного РАСЦ можуть бути наведені наступні доводи:

- низькі об'єми ПК в Україні;

- мінімальні витрати на створення РАСЦ;

- можливість організації безперервного сортування ПК;

- найвища концентрація потоків ПК в РСЦ;

- можливість об'єднання перевезень ПК з перевезеннями загальнодержавних ПВ;

- простота синхронізації оброблення і перевезення ПК.

На користь створення декількох РАСЦ можуть бути наведені такі доводи:

- можливість скорочення кількості етапів сортування ПК за рахунок розподілу напрямів сортування між РАСЦ;

- можливість скорочення загальної протяжності магістральних ПМ за рахунок існування оптимальної кількості РАСЦ, за якої сумарна протяжність міжрегіональних і внутрішньорегіональних ПМ сягає мінімуму.

У той самий час створення РАСЦ тягне за собою низку недоліків, серед

яких:

- необхідність створення нових коштовних ОПЗ;

- необхідність додаткових перевезень ПК між ОПЗ обласного рівня і РАСЦ;

- затримка сортування ПК, обумовлена її додатковими перевезеннями, а також необхідністю забезпечення високої ефективності роботи АЛСМ.

Оскільки створення одного РАСЦ оцінюється в декілька десятків мільйонів євро, виникає низка важливих питань:

- скільки повинно бути створено РАСЦ;

- де повинні розташовуватися РАСЦ;

- як повинні бути з'єднані між собою РАСЦ;

- до якого рівня повинна сортуватися ПК в РАСЦ до ОПЗ власних регіонів;

- до якого рівня повинна сортуватися ПК в РАСЦ до ОПЗ решти регіонів;

- як впливає створення РАСЦ на техніко-економічні показники МПЗ;

- яким вимогам повинні відповідати АЛСМ у РАСЦ?

Світовий досвід переконливо свідчить: для впровадження надто коштовних систем автоматизованого оброблення ПК повинні бути створені відповідні техніко-економічні передумови.

Основними техніко-економічними передумовами упровадження систем автоматизованого оброблення ПК виступають:

- концентрація потоків ПК у РАСЦ;

- забезпечення виконання нормативних строків пересилання ПК;

- економічна доцільність переходу від ручного до автоматизованого оброблення ПК.

Нижче в узагальненому виді наведений аналіз зазначених передумов.

Размещено на Allbest.ru