Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Комутаційні системи телекомунікаційних мереж»

студента Котика Богдана Петровича навчальної групи ТС-43

Тема проекту: «Розрахунок цифрової комутаційної системи»

Питання, що належать розробці та вихідні дані для розрахунків:

1. Характеристика міської телефонної мережі міста К.

2. Розрахунок навантаження і кількості з'єднувальних ліній.

3. Розрахунок кількісного складу обладнання цифрової комутаційної системи.

Варіант № 6

Вихідні дані:

Кількість телефонних апаратів, включених у проектовану АТС:

· народногосподарського сектора N_нг = 2109;

· квартирного сектора N_кв = 7891;

· таксофонів місцевих односторонньої дії N_т = 153;

· таксофонів міжміських N_мт = 47;

Параметри концентраторів абонентського навантаження:

· народногосподарський сектор N_нг = 93;

· квартирний сектор N_кв = 646;

· таксофони міжміські N_мт = 6.

Питоме навантаження на ЗЗЛ Y_ЗСЛ = 0,0057 Ерл.

Питоме навантаження по ЗЛМ Y_СЛМ = 0,0067 Ерл.

Питоме навантаження від міжміських таксофонів Y_МТ = 0,61 Ерл.

Параметри телефонного навантаження:

· середнє число викликів у ЧНН С_нг = 2,7; С_кв = 1,5; С_та = 6;

· середній час розмови в с. Т_нг = 100; Т_кв = 167; Т_та = 155;

· частка викликів, що закінчилися розмовою p = 0.5.

Термін здачі проекту: 25.05.2017 р.

Термін захисту проекту: 25.05.2017 р.

Керівник проекту: Вакуленко ОВ..

Завдання отримав:

cтудент навчальної групи ТС-43

Котик Богдан Петрович



ВСТУП

За столітній період свого існування техніка автоматичної комутації пройшла значний шлях розвитку, на різних етапах якого були створені різноманітні типи (покоління) автоматичних систем комутації. На початку вісімдесятих років переважними системами комутації на мережах зв'язку були електромеханічні системи - крокові, координатні. Подальший прогрес комутаційної техніки був пов'язаний із досягненнями у розвитку електронної та обчислювальної техніки, що призвели до істотних перетворень у принципах побудови АТС і створенню якісно нових систем автоматичної комутації.

Характерною рисою нових систем автоматичного зв'язку є високий ступінь централізації функцій керування на основі застосування електронної техніки. До таких систем відносяться електронні автоматичні станції і вузли з програмним керуванням. Нові системи комутації з програмним керуванням мають такі важливі якості, як малі габарити устаткування, мала споживана потужність, висока надійність дії апаратури, а також зниження експлуатаційних витрат за рахунок автоматизації процесів контролю і спостереження за устаткуванням, зменшення обслуговуючого персоналу, виключення необхідності присутності висококваліфікованого персоналу на кожній станції. Застосування електронних систем комутації дозволяє докорінно змінити характер експлуатаційно-технічного обслуговування устаткування АТС із повною передачею усіх функцій по спостереженню за роботою АТС центру технічного обслуговування, що в ще більшому ступені підвищить ефективність обслуговування телефонних мереж. Можна сказати, що саме необхідністю централізації й автоматизації процесів обслуговування в значній мірі пояснюються інтенсивні роботи, що ведуться у всьому світі по створенню нових систем комутації з застосуванням електронної й обчислювальної техніки.

Цифрові системи комутації мають багато важливих переваг перед аналоговими системами. Зокрема, цифрові системи комутації забезпечують більш високу завадостійкість і надійність при передачі інформації (висока надійність досягається за рахунок резервування і використання безконтактних елементів, а підвищення завадостійкості за рахунок тимчасового поділу каналів). Ще однією перевагою цифрових систем комутації є висока ефективність використання ліній зв'язку (тому що по одній лінії можна передавати одночасно інформацію про декількох абонентів). Керування цифровими системами комутації здійснюється з використанням ЕОМ, що полегшує роботу оператора, дозволяє робити діагностику, забезпечує абонентів додатковими послугами.

Зараз на мережах зв'язку України широко використовуються такі цифрові системи комутації як МТ20/25, EWSD, 5ESS, Alcatel 1000 E 10. Слід відзначити, що на даний час системи МТ20/25 в Україні не встановлюються. Але зважаючи на те, що з новим керуючим комплексом MU 321 фірми Alcatel станція може нарощувати свою ємність до 60000 замість існуючих максимум 20000, автор вважає доцільним ввести в навчально-методичний посібник розділ розрахунку обладнання цієї станції.



1. ХАРАКТЕРИСТИКА МТМ МІСТА К

1.1 Опис структурної схеми МТМ міста К

Існуючі районні АТС (РАТС) мають п'ятизначну нумерацію і зв'язані між собою за принципом "кожна з кожної". При цьому РАТС-2,9 (АТС-2 і УВТС-9) і РАТС-5 розташовані в "старій" частини міста, а РАТС-4 і РАТС-6 - у "новій". У старій частині міста розташоване і міжміська АТС (АМТС) (рис. 1.1).

Проектована РАТС буде розміщатися в "новій" частини міста і розташується на відстані до РАТС-2,9 і РАТС-5 меншій, ніж відстань від існуючих РАТС-4 і РАТС-6 до цих РАТС.

З введенням в експлуатацію проектованої РАТС мережа повинна бути реконструйована і нумерація абонентів МТМ стане шестизначною. Ця обставина вимагає поділу МТМ на вузлові райони (ВР) із необхідністю визначення місць установлення вузлів вхідного повідомлення (ВВП).

Відповідно до генерального плану розвитку міста К. у даний час необхідно розділити МТМ на два вузлових райони: ВР-2 і ВР-3 У ВР-3 увійдуть РАТС-2,9 і РАТС-5, що приймуть нумерацію РАТС-32, 39 і РАТС-35. У ВР-2 увійдуть РАТС-4, РАТС-6, що приймуть нумерацію РАТС-24, РАТС-26 відповідно, і проектована РАТС-22, що буде мати нумерацію абонентів 22 0000 - 22 9999 (абонентська ємність станції відповідно до завдання складає 10 000 номерів).

Відповідно до географічного розташування станції і з метою економії капітальних вкладень на побудову лінійних споруджень організуємо вузол вхідних сполучень ВВП-3 на РАТС-35 і ВВП-2 на проектованої РАТС-22.. У зв'язку з цим, проектована РАТС-22 буде виконувати функції опорної-транзитної станції (ОПТСЕ). Структурна схема МТМ при шестизначній нумерації абонентів мережі показана на рис. 1.2.



Рис. 1.1. Структурна схема існуючої МТМ міста К. при 5-значній нумерації

Рис. 1.2. Структурна схема МТМ міста К. при 6-значній нумераціїї

1.2 Вихідні дані для побудови МТМ

Телефонні апарати, що включаються в проектовану АТС

- народногосподарського сектораNнх = 2109;

- квартирного сектораNкв = 7891;

- таксофони місцеві односторонньої діїNт = 153;

- таксофони міжміськіNмта = 47.

У проектовану АТС включено 10 % телефонних апаратів кожної категорії від загальної кількості з багаточастотным (БЧ) набором номера.

У проектовану АТС включено 2 віддалених концентратора абонентського навантаження ємністю 768 номерів кожний із структурним складом:

- народногосподарського сектораNнх = 93;

- квартирного сектораNкв = 646;

- таксофони міжміськіNмта = 6.



Існуючі районні АТС подані в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Система	Код	Ємність	Середнє навантаження ВВТС, Ерл.	Тип ЗЛ і СП із проектованою АТС
АТС-54	АТС-2; ВВТП-9; (АТС-2,9)	8 100 -	- 170	ІКМ
АТСКУ	АТС-4	10 100	-	ІКМ
АТСК	АТС-5	10 200	-	ІКМ
АТСКУ	АТС-6	10 200	-	ІКМ

Примітка. У таблиці ємність АТС зазначена як сума абонентської ємності і кількості місцевих таксофонів, наприклад: 8 100 = 8 000 + 100.

Вузол спецслужб розташований на АТС-2,9.

Зв'язок з АМТС:

- АМТС типу "EWSD";

- ЗЗЛ і ЗЛМ організовані по каналах ІКМ;

- питоме навантаження на ЗЗЛ Y_ЗСЛ = 0,0057 Ерл. ;

- питоме навантаження по ЗЛМ Y_СЛМ = 0,0067 Ерл. ;

- питоме навантаження від МТА Y_МТА = 0,61 Ерл.

Параметри телефонного навантаження:

- середнє число викликів у ЧНН: С_нг = 2,7; С_кв = 1,5; Ста = 6;

- середній час розмови в с.: Т_нг = 100; Т_кв = 167; Т_та = 155;

- частка викликів, що закінчилися розмовою: p = 0,5.

Населення міста до 500 000 чоловік.

Існуюча нумерація мережі - п'ятизначна. З уведенням проектованої РАТС нумерація мережі переводиться на шестизначну.



2. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ І ЧИСЛА З'ЄДНУВАЛЬНИХ ЛІНІЙ

2.1 Розподіл телефонного навантаження на проектованій ОПТСЕ-22

Схема розподілу телефонного навантаження на проектованої ОПТСЕ-22, що виконує функції кінцевої (опорної) станції АТС-22 (ОПС) і транзитної станції (ТС) ВВП-2, подана на рис. 2.1.

Рис. 2.1.Схема розподілу телефонного навантаження в комутаційному полі проектованої ОПТСЕ-22

2.2 Розрахунок інтенсивності питомих навантажень

Середнє значення питомого навантаження, що надходить у ЧНН від однієї абонентської лінії i-й категорії.

, (Ерл),(2.1)

деС_i - приймається відповідно до вихідних даних на проектування;

t_i - середній час заняття лінії для абонентів різних категорій визначається по формулах (3), (4) [1]:

, (с),(2.2)

, (с),(2.3)



деp, T_i і n - приймаються відповідно до вихідних даних на проектування.

Для даного проекту:

с;

с;

с;

с;

с.

Відповідно до (2.1) питомі навантаження для абонентів різних категорій і різних способів набору номера складуть:

Ерл,

Ерл,

Ерл,

Ерл,

Ерл.

2.3 Розрахунок інтенсивності абонентського навантаження на вході комутаційного поля

Розмір навантаження, що надходить від абонентів проектованої ОПТСЕ-22 (вихідного абонентського навантаження), визначається відповідно до формули (2) [1] і може бути подано у вигляді



, (Ерл),(2.4)

де, (Ерл),(2.5)

, (Ерл),(2.6)

, (Ерл),(2.7)

Відповідно до вихідних даних у проектовану АТС включено 10 % апаратів кожної категорії з БЧ набором номера. Отже, для загального числа апаратів народногосподарського сектора N_нх 2109 отримаєм

и.

Аналогічно при Nкв 7891 отримаєм

и.

Підставляючи значення N_{нг. бат}, N_{нг. бч}, N_{кв. бат} і N_{кв. бч} у (2.5), (2.6), знайдемо Y_аб.бат і Y_{аб. бч} :

Ерл;

Ерл.

Отже:

Ерл.



Розмір навантаження на ЗЗЛ складе:

, (Ерл).(2.8 )

Ерл.

Тоді

Ерл.

2.4 Розрахунок інтенсивності абонентського навантаження на виході комутаційного поля

Навантаження на виході UCX менше навантаження на вході, тому що заняття напрямків на виході UCX відбувається після підключення сигналера (кодового приймача), подачи абоненту сигналу "відповідь станції" і прийому номера від абонента:

,

(Ерл),(2.9)

Ерл.

2.5 Розрахунок міжстанційих навантажень

При розрахунку міжстанційих навантажень необхідно врахувати наступне:

структурний склад і параметри телефонного навантаження для існуючих АТС МТМ умовно приймаються такими ж, як і для проектованої АТС;

тому що існуючі АТС всі аналогові, то абоненти цих АТС мають апарати тільки з батарейним набором номера.

Величина навантаження на вході ступіні 1ГП існуючих РАТС визначається по формулі:

, (Ерл),(2.10)

деy_{ср. аб} - середнє абонентське навантаження від одного апарата і місцевого таксофона з батарейним способом набору номера;

N_{АТС i} - ємність АТСi (по вихідним даним).

Значення y_{ср. аб} визначається по розрахованим даним проектованої АТС:

, (Ерл),(2.11)

Ерл.

Тоді

Y_{вх 1ГП АТС-32} 0,049 8100 397,917 Ерл;

Y_{вх 1ГП АТС-35} 0,049 10200 501,08 Ерл;

Y_{вх 1ГП АТС-24} 0,049 10100 496,168 Ерл;

Y_{вх 1ГП АТС-26} 0,049 10200 501,08 Ерл;

Тому що АТС-32 і ВВТП-39 мають спільне поле ступіні 1ГП, то:

. (Ерл)(2.12)



Відповідно вихідним даним Y_{вх ВВТП-39} 170 Ерл

Отже,

Y_{вх 1ГП АТС-32,39} 397,917 + 170 567,917 Ерл.

Телефонне навантаження на виході ступіні 1ГП менше, ніж на вході цього ступеня [7]. Тому приймається для АТС-32,39, як АТС декадної-крокової системи

Y_{вых 1ГП АТСДШ} 0,95 Y_{вх 1ГП АТСДШ}, (Ерл),(2.13)

для всіх інших РАТС мережі, як АТС координатної системи

Y_{вых 1ГП АТСК(У)} 0,9 Y_{вх 1ГП АТСК(У)}, (Ерл).(2.14 )

По (2.13), (2.14) визначаємо:

Y_{вых 1ГП АТС-32,39} 0,95 397,917 539,521 Ерл;

Y_{вых 1ГП АТС-35} 0,90 501,08 450,972 Ерл;

Y_{вых 1ГП АТС-24} 0,90 496,168 446,551 Ерл;

Y_{вых 1ГП АТС-26} 0,90 501,08 450,972 Ерл;

Y_{вых АТС-22} Ерл.

Місцеве навантаження з поля блоків 1ГП існуючих РАТС і поля UCX проектованої РАТС-22 надходять до свого РАТС (внутрішнє навантаження), РАТС свого вузлового району, ВВП інших ВР і до вузла спецслужб (ВСС). Крім того з виходу цих ступіней направляється вихідне міжміське навантаження до АМТС по ЗЗЛ.

Навантаження по ЗЛ до вузла спецслужб визначається по формулі (19) [7]:

, (Ерл),(2.15)

деК_ВСС - частка навантаження, що направляється до ВСС

У випадках, коли К_ВСС не задана, вона приймається 3 % від навантаження на виході ступіні 1ГП (або UCX) 1-ої РАТС.

Y_АТС-32,39-_ВСС 0,03 539,521 16,186 Ерл;

Y_АТС-35- _ВСС 0,03 450,972 13,529 Ерл;

Y_АТС-22-_ВСС 0,03 446,551 13,397 Ерл;

Y_АТС-24-_ВСС 0,03 450,972 13,529 Ерл;

Y_АТС-26-_ВСС 0,03 347,00 12,076 Ерл;

Внутрішнє навантаження для кожної РАТС мережі визначаємо з виразу:

,(2.16)

де - частка внутрішнього навантаження, що залежить від значення відношення:



і знайдена по табл. 5 [7].

Потім для кожної станції визначається зовнішнє навантаження Y_{звнш АТСi}, що виходить до всіх РАТС мережі:

,(2.17)

Виконаємо розрахунок внутрішнього і вихідних навантажень для проектованої РАТС-22 (ОПТСЕ-22):

,

Ерл.

.

За даними таблиці 5 [7] методом лінійної інтерполяції знаходимо:

.

Внутрішнє навантаження:

0,361 440,28 =145,217 Ерл.



Зовнішнє вихідне навантаження:

440,28 - 12,076 - 145,217 = 245,257 Ерл.

Аналогічні розрахунки виконуємо для інших РАТС мережі і результати заносимо в табл. 2.1.

Зовнішнє навантаження розподіляється між РАТС пропорційно частці зовнішніх навантажень цих станцій у спільному зовнішньому навантаженні інших станцій, крім "своєї": вихідне навантаження від РАТС_i до РАТС_j, визначається як:

(2.18)

Таблиця 2.1 Інтенсивності навантажень на РАТС МТМ

Вид навантаження, Ерл.	Індекс АТС
	АТС-32,39	АТС-35	АТС-22	АТС-24	АТС-26
	567,92	501,08	489.2	496,17	501,08
	539,521	450,972,	440,28	446,551	450,972
	16.186	13.529	13.208	13.397	13.529
	0,232	0,194	0,189	0,192	0,194
	0,417	0,379	0,374	0,377	0,379
	224,83	170,78	164,71	168,26	170,78
	298.504	266,664	262.36	264,9	266,664



Виконаємо розрахунок для проектованої АТС-22 (ОПТСЕ-22).

Ерл.

Ерл;

Ерл;

Ерл;

Ерл.

Правильність розрахунків перевіримо по формулі:

(2.19 )

Ерл.

Аналогічні розрахунки виконуємо для інших РАТС мережі і результати зводимо в табл. 2.2, у якій у вигляді дробу вказуємо: у чисельнику значення середніх навантажень у напрямку, у знаменнику - розрахункові значення інтенсивностей навантажень, визначені по формулі:

(2.20)



Аналогічні розрахунки виконуємо для інших РАТС мережі:

Для АТС-32,39:

Ерл;

Ерл;

Ерл;

Ерл.

Правильність розрахунків перевіримо по формулі:

Ерл.

Для АТС-35:

Ерл;

Ерл;

Ерл;

Ерл.



Правильність розрахунків перевіримо по формулі:

Ерл.

Для АТС-24:

Ерл;

Ерл;

Ерл;

Ерл.

Правильність розрахунків перевіримо по формулі:

Ерл.

Для АТС-26:



Ерл;

Ерл.

Ерл;

Ерл;

Правильність розрахунків перевіримо по формулі:

Ерл.

Результати зводимо в табл. 2.2, у якій у вигляді дробу вказуємо: у чисельнику значення середніх навантажень у напрямку, у знаменнику - розрахункові значення інтенсивностей навантажень, визначені по формулі:

(2.20)

Y_p32,39-35 = 1,06 • 75.053+0,27 • = 81,895

Y_p32,39-22 = 1,06 • 73.843 +0,27 • = 80,593

Y_p32,39-24 = 1,06 • 74.556+0,27 • =81,36

Y_p32,39-26 = 1,06 • 75.053 +0,27 • = 81.895

Y_p35-32,39 = 1,06 • 72.865+0,27 • = 79.542

Y_p35-22 = 1,06 • 63.792+0,27 • = 69.776

Y_p35-24 = 1,06 • 64.662+0,27 • = 70.713

Y_p35-26 = 1,06 • 65.093+0,27 • = 71.177

Y_p22-32,39 = 1,06 • 71.409+0,27 • = 77.975

Y_p22-35 = 1,06 • 63.792+0,27 • = 69.776

Y_p22-24 = 1,06 • 63.516+0,27 • = 69.479

Y_p22-26 = 1,06 • 115,2 +0,27 • = 69.776

Y_p24-32,39 = 1,06 • 72.266 +0,27 • = 78.897

Y_p24-35 = 1,06 • 64.557+0,27 • = 70.6

Y_p24-22 = 1,06 • 63.516+0,27 • = 69.479

Y_p24-26 = 1,06 • 64.557 +0,27 • = 70.6

Y_p26-32,39 = 1,06 • 72.865 +0,27 • = 79.542

Y_p26-35 = 1,06 • 65.093+0,27 • = 71.177

Y_p26-22 = 1,06 • 64.043 +0,27 • = 70.047

Y_p26-24 = 1,06 • 64.662+0,27 • = 70.713

Таблиця 2.2 Інтенсивності міжстанційих навантажень на МТМ

от АТС	к АТС
	АТС-32,39	АТС-35	АТС-22	АТС-24	АТС-26
АТС-32,39	-
АТС-35		-
АТС-22			-
АТС-24				-
АТС-26					-

У табл. 2.2 уписані міжстанційні навантаження на МТМ при з'єднанні РАТС за способом "кожна з кожною". Однак, при будівництві АТС-22 проводиться реконструкція мережі, у результаті якої організується два вузлових райони, що приводить до зміни структурної схеми МТМ міста К. Виходячи з цього розрахуємо величину міжстанційних навантажень по вхідним і вихідним ЗЛ для проектованої ОПТСЕ-22.

Вхідне навантаження на ОПТСЕ-22, як на ВВП-2, складається з навантажень АТСi ВР-3, що закінчуються на АТС-22 і навантаження АТСi ВР-3, що проходять транзитом через ОПТСЕ-22 до АТСj ВР-2:

, Ерл. (2.21 )

Для нашого проекту дане навантаження надходить від АТС-32,39 і АТС-35 і визначається відповідно до (21) як

Визначимо розміри цих навантажень:

Ерл.

Ерл.

Вхідні навантаження на ОПТСЕ-22 від АТС ВР-2 відповідають значенням навантажень у табл. 2.2, тому що усередині ВР-2 РАТС з'єднані за способом "кожна з кожною", і визначаються



, (Ерл).(2.22 )

Відповідно до (2.22)

.

Визначаємо:

Ерл.

Розрахункові значення вхідних навантажень на ОПТСЕ-22, визначені відповідно до (2.20), складуть

240,89 Ерл;

208,92 Ерл;

138,81 Ерл;

139,49 Ерл.

Навантаження по вихідним ЗЛ від ОПТСЕ-22 до РАТС ВР-2 складаються із навантажень, що виходять від АТС-22 до станцій свого ВР-2 і транзитних навантажень, що виходять від АТСi ВР-3 до АТСj ВР-2:

, (Ерл).(2.23)



Для нашого проекту:

Визначаємо:

Ерл;

Ерл.

Навантаження, що виходить від ОПТСЕ-22 до РАТС ВР-3, складається з вихідного навантаження АТС-22 до РАТС ВР-3

, (Ерл).(2.24 )

Ерл.

Розрахункові значення вихідних навантажень складуть:

218,742 Ерл;

220,03 Ерл;

116,44 Ерл.

Навантаження по ЗЛМ від АМТС до АТС-22 визначається відповідно до (14) [1],

,



де y_ЗЛМ 0,0067 Ерл (по вихідним даним).

Ерл.

Величину навантаження, що надходить до абонентів АТС-22, визначаємо

, (Ерл).(2.25 )

496.9Ерл.

Отримані значення вхідних і вихідних навантажень наносимо на схему розподілу навантажень у полі проектованої ОПТСЕ-22 (рис. 2.1).

2.6 Розрахунок кількості з'єднувальних ліній

Методика розрахунку ЗЛ докладно викладена в [1, 2, 3].

Кількість ЗЛ на ділянці АТС-32,39-ОПТСЕ-22 визначається виходячи з наступних даних: Y_{р АТС-32,39-ОПТСЕ-22} 240,89 Ерл; D 10, P 0,005 (вибір D і P диктується тим, що АТС-32,39 декадно-крокової системи).

Відповідно до формули (60) [7] число з'єднувальних ліній

,(2.26)

де Y_D 3,96 Ерл, 0,59 Ерл прийняті по [7].



.

З'єднувальні лінії на ділянці АТС-32,39-ОПТСЕ-22 організовані по каналах АСП "ІКМ" (вихідні дані). Отже, кількість ЗЛ приймаємо кратним 30, тобто:

V_{АТС-32,39-ОПТСЕ-22} = 420.

Розрахуємо кількість ЗЛ від АТС-35 до ОПТСЕ-22 при Y_P 208,9 Ерл, числі навантажувальних груп g 12 ступіні 1ГП, що складаються з однозв'язних блоків ГП-3 (n_a 13,3; m_a 20; k_b 20), навантаження на один вхід ступіні a 0,4 Ерл, доступності в напрямку D 40, P 0,005 і 0,7.

,(2.27)

,(2.28)

,(2.29)

,(2.30)

,(2.31)

,(2.32)

;

Ерл;

;

.



Значення коефіцієнтів і для D_еф знаходимо методом лінійної інтерполяції по табл. 4.2 [8] або по додатку 6 [7]:

.(2.33)

.(2.34)

З табл. 4.2 [8]:

Тоді по (2.33 - 2.34) маємо:

.

.

Число ЗЛ відповідно до (2.32)

V 1,2383 208.916+ 6,6344 204,39 265.331.

Тому що на ділянці АТС-35-АТС-22 сполучні лінії організовані по каналах АСП ІКМ, отримане значення округляємо до числа кратного 30:

V_{АТС-35-ОПТСЕ-22} 280.

Аналогічним способом розраховуємо число вхідних ЗЛ від інших РАТС координатної системи:

Від АТС-24 при Y_P 138.81Ерл, g 12 (КБ ГП-3), а 0,4 Ерл, D 40, P 0,005 і 0,7 з врахуванням, що канали АСП "ІКМ":

V_{АТС-24-АТС-22} 178.52179 180.

Від АТС-26 при Y_P 139.49 Ерл, g 12 (КБ ГП-3), а 0,4 Ерл, D 40, P 0,005 і 0,7 з врахуванням, що канали АСП ІКМ:

V_{АТС-26-АТС-22} 179.363 179 180.

Кількість ЗЛ від АМТС типу "EWSD" до АТС-22 і від електронної АТС-22 типу МТ-20/25, EWSD, 5ESS, ALCATEL 1000 E 10 в усіх напрямках визначаємо по таблицях повнодоступного вмикання П3 [9] з врахуванням припустимих втрат повідомлення.

Від АМТС до АТС-22 при Y 67 Ерл, Y_P 73.23 Ерл, P 0,001 знаходимо V_{АМТС-АТС-22} 98. Тому що ЗЛ організовані по каналах АСП ІКМ, приймаємо

V_{АМТС-АТС-22} 120.

Від АТС-22 до ВВП-3 при Y_P 146.45 Ерл, P 0,005 знаходимо V_{АТС-22-ВВП-3} 170. Тому що ЗЛ організовані по каналах АСП ІКМ, приймаємо

V_{АТС-22-УВС-3} 180.

Від АТС-22 до АТС-24 при Y_P 218.74 Ерл, P 0,005 знаходимо

V_{АТС-22-АТС-24} 300.

Від АТС-22 до АТС-26 при Y_P 220.03 Ерл, P 0,005 знаходимо

V_{АТС-22-АТС-26} 300.

Від АТС-22 до ВСС при Y 13.20 Ерл, Y_P 14.98 Ерл, P 0,001 знаходимо V_{АТС-22-ВСС} 24. Тому що ВСС розміщений на АТС-32,39, сполучні лінії до якої організовані по каналах АСП "ІКМ", приймаємо

V_{АТС-22-ВСС} 30.

Від АТС-22 до АМТС при Y 42,3 Ерл, Y_P 46,6 Ерл, P 0,005 знаходимо V_{АТС-22-АМТС} 63. Тому що ЗЗЛ організовані по каналах АСП ІКМ, принимаем

V_{АТС-22-АМТС} 90.



3. КОМУТАЦІЙНА СИСТЕМА EWSD

3.1 Структура системи EWSD

У 1981р. фірмою Siemens була створена цифрова комутаційна система EWSD, яка розроблялася як відкрита система з гнучкою архітектурою апаратних і програмних засобів.

ЦСК EWSD може використовуватися у різних мережних структурах, в якості вузла мережі різної ємності для комутації різних видів інформації та легко пристосовуватися для задоволення вимог, які змінюються.

На місцевих телефонних мережах система EWSD використовується як місцевий комутаційний вузол, може функціонувати як транзитний вузол комутації, вузол міжмережної взаємодії (міжнародний). Крім того, система EWSD знаходить застосування в якості:

- комутаційного центру рухомого зв'язку (MSC) у мережах рухомого зв'язку. EWSD забезпечує реалізацію всіх специфічних для мобільного зв'язку функцій, які необхідні для роботи мережі рухомого зв'язку;

- пункту комутації послуг (SSP) в інтелектуальних мережах (IN);

- автономного транзитного пункту сигналізації (STP).

Структура системи EWSD включає програмне забезпечення і апаратні засоби. Програмне забезпечення має модульну структуру. Один або декілька модулів об'єднуються у підсистеми програмного забезпечення. Операційна система EWSD складається з прикладних програм та програм користувачів. Прикладні програми наближені до апаратних засобів і є однаковими для всіх комутаційних станцій. Програми користувачів залежать від визначеного застосування станції на мережі і змінюються в залежності від конфігурації станції.

Модульність і прозорість апаратних та програмних засобів забезпечують можливість адаптації EWSD до будь-якого середовища мережі, а гнучкість системи досягається за рахунок використання розподілених процесорів з функціями локального управління. Загальні функції управління реалізуються координаційним процесором.

Принцип розподіленого управління у системі забезпечує розмежування функцій між окремими її частинами з метою забезпечення рівномірного розподілу навантаження та мінімізації потоків інформації між окремими підсистемами.

Продуктивність системи: кількість абонентських ліній (АЛ) - 250 000; кількість з'єднувальних ліній (ЗЛ) - 60 000. Управляючий пристрій ССS №7 - до 254 сигнальних каналів. Напруга живлення - 48В або 60В.

Всі апаратні засоби вузла комутації типу EWSD розміщуються на стативах. Їх кількість залежить від ємності системи.

Апаратні засоби підрозділяються на підсистеми. П'ять основних підсистем складають основу конфігурації EWSD. До них відносяться:

1. Цифровий абонентський модуль (DLU).

2. Лінійна група (LTG).

3. Комутаційне поле (SN).

4. Управляючий пристрій мережі сигналізації по загальному каналу (CCNC).

5. Координаційний процесор (СР).

Кожна підсистема має один власний мікропроцесор.

На рис.1 представлені основні підсистеми EWSD.



Рисунок 1 - Підсистеми EWSD

3.2 Апаратне забезпечення системи

Апаратне забезпечення системи EWSD можна розділити на центральні і периферійні системи.

До центральних систем відносяться: комутаційне поле (SN), координаційний процесор (СР), буфер повідомлень (МВ), центральний тактовий генератор (ССG), управляючий пристрій мережі сигналізації (CCNC).

До периферійних систем відносяться: абонентські блоки (DLU) та лінійні групи (LTG).

DLUC - пристрій управління для цифрового абонентського блоку;

GP - груповий процесор;

CCNP - процесор мережі загальноканальної сигналізації;

EM - зовнішній запам'ятовуючий пристрій;

OMT - термінал для експлуатації та техобслуговування;

SYP - системна панель;

SYPC - управління системною панеллю;

MBC - управління буфером повідомлень;

SGC - пристрій управління комутаційної групи.

Доступ

Цифрові абонентські блоки (DLU) виконують аналого-цифрове перетворення для аналогових АЛ, а також призначені для концентрації навантаження від абонентів. Вони можуть бути встановлені у приміщенні станції або виконані у вигляді виносних блоків і розміщені у безпосередній близькості від абонентських груп. Віддалені DLU використовуються в якості концентраторів. Виносні DLU забезпечують зменшення довжини абонентських ліній та концентрацію абонентського навантаження на цифрових трактах у сторону станції, що дозволяє зменшити капітальні витрати на лінійні споруди абонентської мережі та покращити якість передавання.

DLU можуть комплектуватися абонентськими комплектами (АК) як для аналогових, так і для цифрових абонентів. Підключення DLU до лінійних груп LTG здійснюється по ущільненим лініям (2048 кбіт/с).

Лінійні групи (LTG) формують інтерфейс з комутаційним полем для області доступу. До LTG можуть бути підключені цифрові ЗЛ з різними системами сигналізації (№5, R2, №7 Рек. ITU-T), лінії доступу на первинній швидкості ISDN (PA), які використовуються для включення УВАТС, а також супутникові лінії зв'язку, для яких в LTG передбачені луно-компенсатори. Незважаючи на те, що АЛ та ЗЛ використовують різні системи сигналізації, LTG представляє собою єдиний внутрішньосистемний сигнально-незалежний інтерфейс з КП, що полегшує впровадження нових або модифікованих систем сигналізації і дозволяє використовувати в СР незалежне від сигналізації ПЗ для всіх застосувань системи EWSD.

У лінійну групу можна включити від одного до чотирьох ІКМ-трактів із сумарною швидкістю не більшою, ніж 8,096 Мбіт/с. Всі лінійні групи включаються у цифрове комутаційне поле вторинними цифровими потоками SDC із швидкістю 8192 кбіт/с по одній лінії до 0-ої та 1-ої площин SN.

Комутація

Комутаційне поле (SN) є основною складовою частиною вузла мережі. Воно забезпечує проключення з'єднань між джерелами і необхідними адресатами. SN станції EWSD здійснює проключення цифрової інформації через ступені часової (Т) та просторової (S) комутації. У СР постійно надходить інформація про стан зайнятості з'єднувальних шляхів комутаційного поля, і він визначає шлях для визначеного з'єднання. Координаційний процесор передає установочну інформацію до пристрою управління комутаційної групи (SGC) для проключення з'єднувальних шляхів через ступені Т та S.

SN здійснює комутацію роздільних шляхів для двох напрямків передавання одного з'єднання (А>В, В>А), що відповідає проключенню чотирьохпроводного з'єднання в аналоговій мережі. Ці два шляхи, які зв'язані між собою, проходять через SN із «дзеркально симетричними» параметрами, як показано на рис.2. Крім цих з'єднань, SN встановлює напівпостійні з'єднання, які необхідні для обміну даними між різними блоками управління в EWSD.

Комутаційне поле системи EWSD дублюється, є повнодоступним, будується за модульним принципом, має мале внутрішнє блокування і в залежності від кількості лінійних груп (LTG) може використовуватися на станціях всіх типів та ємностей.

Координація

Координаційний процесор (СР 113) необхідний для обробки викликів, експлуатації та техобслуговування, забезпечення надійності. СР є мультипроцесором, ємність якого нарощується ступенями, завдяки чому він легко адаптується до різних вимог по продуктивності обробки викликів. СР взаємодіє з блоками децентралізованого управління в окремих підсистемах.

До координаційного СР підключаються:

1. Буфер повідомлень МВ - для координації внутрішнього обміну інформацією між СР, SN, LTG, CCNC в межах однієї станції. У новому буфері повідомлень D (MBD) реалізована функція обходу цифрових трактів у напрямку CCNC на базі технології АТМ.

2. Централізований генератор тактової частоти CCG - відповідає за синхронізацію вузла мережі, а при необхідності - самої мережі. CCG має дуже високу точність (10^-9), можлива додаткова синхронізація від зовнішнього задаючого тактового генератора (10^-11).

3. Системна панель SYP - призначена для відображення внутрішньо- системних аварійних сигналів, повідомлень-рекомендацій та навантаження СР. Таким чином, SYP забезпечує неперервний огляд стану системи. На панель виводиться зовнішня аварійна сигналізація, наприклад, пожежа, вихід з ладу системи кондиціонування повітря та ін.

Рисунок 2 - З'єднання через комутаційне поле SN

Для організації контролю за всіма ступенями однієї зони обслуговування у центрі експлуатації та техобслуговування (ОМС) може встановлюватися центральна системна панель (CSYP). На неї виводяться як акустичні, так і візуальні аварійні сигнали і повідомлення-рекомендації, що надходять від усіх станцій.

4. Термінал експлуатації і техобслуговування ОМТ.

5. Зовнішня пам'ять ЕМ - використовується для зберігання наступної інформації: програм і даних, які не повинні постійно зберігатися у СР; всієї системи прикладних програм для автоматичного відновлення; даних з тарифікації телефонних розмов.

ЕМ складається з двох накопичувачів на магнітних дисках MDD, також є накопичувач на магнітній стрічці MTD - для операції введення/виведення, для зберігання програм і даних та магнітно-оптичний накопичувач MOD.

Сигналізація по загальному каналу

Пристрої управління мережі ЗКС№7 призначені для обробки та забезпечення обміну сигнальними повідомленнями між станціями.

Контролер мережі сигналізації по загальному каналу (CCNC) в EWSD управляє трафіком сигналізації через ланки сигналізації по загальному каналу. Загальні канали сигналізації проключаються до CCNC через обидві сторони дубльованого комутаційного поля. CCNC з'єднується з декількома групами LTG по лініям 2 Мбіт/с, по каналам яких здійснюється передача сигнальної інформації зі швидкістю 64 кбіт/с через обидві сторони SN у групи LTG та у зворотньому напрямку. До CCNC можна підключити до 254 ланок сигналізації. Пересилання сигнальних повідомлень всередині самого CCNC здійснюється в режимі асинхронного передавання (АТМ).

3.3 Програмне забезпечення

Програмне забезпечення (ПЗ) системи EWSD має модульну структуру та функціональну організацію. У ПЗ використовуються такі мови програмування, як CHILL, C++ та Ассемблер. ПЗ завантажується у систему одним із двох способів:

- у вигляді системи прикладних програм (APS), що завантажується у координаційний процесор або у головні процесори (МР) контролера мережі системи сигналізації (SSNC) з магнітної стрічки або магнітооптичного диску;

- у вигляді мікропрограмного забезпечення, яке зберігається у постійних запам'ятовуючих пристроях (ROM) підсистеми EWSD.

Аналогічно розподілу апаратних засобів на підсистеми з децентралізованим управлінням ПЗ EWSD також ділиться на групи у відповідності з виконуємими функціями. Це означає, що більш прості функції реалізуються засобами управління системної периферії, а більш загальні та складні функції виконуються координаційним процесором СР. Відповідно до принципів розподіленого управління EWSD кожний процесор в системі має своє власне ПЗ, яке складається з операторів управління (коду програми) та даних, а також операційну систему, яка виконує свої задачі в умовах реального часу, тобто з урахуванням відповідних переривань та пріоритетів. Операційна система СР написана на мові CHILL.

База даних містить як змінні, так і напівпостійні дані. Змінні відносяться до даних обробки виклику, тому вони постійно змінюються під час роботи системи. До них відносяться, наприклад, стан апаратних засобів, дані з урахування вартості розмови та ін. Напівпостійними даними описуються стани та характеристики, які рідко змінюються під час роботи, - це конфігурація системи, характеристики доступу, дані маршрутизації, зони тарифікації. Дані цього типу захищені від запису, їх поточна копія завжди зберігається у дубльованому пристрої зовнішньої пам'яті МВ - накопичувачі на магнітному диску. Вони можуть змінюватися за допомогою команд MML. База даних складається з декількох модулів, в яких містяться визначення структури та записи опису даних для розподілу простору пам'яті та процедури доступу.

У відповідності з концепцією розподіленого управління ПЗ EWSD окремі частини бази даних розміщуються у периферійних процесорах.



4. РОЗРАХУНОК ОБЛАДНАННЯ СИСТЕМИ MT20/25

телефонний лінія цифровий комутаційний

Розрахунок стативів BURA

Розрахунок виконується роздільно для місцевого (К00) і віддалених (К01, К02) концентраторів, по формулах (31-37) [1].

Місцевий концентратор К00

Кількість плат ЕАО:

,(3.1)

деNнг 00 і Nкв 00 -кількість апаратів народногосподарського і квартирного секторів, включених у місцевий концентратор;

[ ] -означають округлення до найближчого більшого числа, отриманого в квадратних скобках.

Nнг 00 Nнг - Nнг 01 - Nнг 02 ,(3.2)

Nкв 00 Nкв - Nкв 01 - Nкв 02 .(3.3)

Визначаємо:

Nнг 00 2109 - 93 - 93 1923,

Nкв 00 7891 - 646 - 646 6599.

1 066.

Попередня кількість плат EAD:



,(3.4)

де Nт 00 - кількість таксофонів, включених у місцевий концентратор:

Nт 00 Nт - Nт 01 - Nт 02 .(3.5 )

Nт 00 153 - 6 - 6 141.

47.

Попередня кількість стативів BURA:

,(3.6)

[11.779] = 12.

Уточнюємо кількість плат EAD:

,(3.7)

38.

Уточнюємо кількість стативів BURA:



,(3.8)

12.

Розподіляємо рівномірно абонентські лінії по стативам BURA. У один статив BURA включається:

,(3.9)

,(3.10)

161,

550.

Розподіл плат по стативам BURA також робиться рівномірно. На один статив установлюється плат:

,(3.11)

88,83.

Ми одержали, що:

nmin < nEAO < nmax,(3.12)



де nmin і nmax - у загальному випадку можуть бути будь-якими цілими числами.

Якщо позначити число стативів BURA, у які входить мінімальне число плат ЕАО через NBURA min і число стативів BURA, у які входять максимальне число плат ЕАО через NBURA max , то в загальному випадку (при довільних значеннях nmin і nmax)

.(3.13)

.(3.14)

При рівномірному розподілі плат ЕАО нерівність (3.12) доповнюється умовою:

nmax nmin + 1.(3.15 )

Для нашого випадку nmin 88, nmax 89.

Виходячи з (3.13), (3.14) з врахуванням (3.15), одержимо:

3.

9.

Це означає, що на 9 стативах BURA установлюється по 89 плат ЕАО, а на 3 стативах - по 88 плат.



,(3.16)

3,167.

Скориставшись (3.13 - 3.15) визначаємо, що на 11 стативах BURA установлюється по 3 плати EAD, а на однім стативі BURA - 4 плати EAD.

Віддалений концентратор К01

,(3.17)

[92,375] = 93.

,(3.18)

2.

1.

[0.75 ] = 1.

Отже, на концентраторі К01 встановлюється один статив BURA із 93 платами ЕАО і 1 платою EAD.

Віддалений концентратор К02

Концентратор К02 має структурний склад абонентів аналогічний концентратору К01. Отже, на концентраторі К02 установлюється 1 статив BURA c 93 платами ЕАО і 1 платою EAD.

Усього на ОПТСЕ-22 установлюється 12 + 1 + 1 ( 14 стативів BURA.)



5. РОЗРАХУНОК КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ ОБЛАДНАННЯ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ EWSD

5.1 Розрахунок кількості плат, касет і стативів

Кількість аналогових модулів SLMA визначаємо як [3]:

_M:SLMA = (_кв + _нг) / 8, (4.1)

де - округлення до найближчого більшого числа, отриманого в квадратних скобках.

_M:SLMA = 10000/ 8 = 1250 модулів.

Так як навантаження на одну АЛ складають _{сер аб} = 0,045 Ерл, то на одному стативі DLU встановлюється одна касета F:DLU(A), що містить 23 плати SLMA, і три касети F:DLU(B), що містять по 32 плати SLMA кожна. Одержуємо, що один статив DLU містить 23 1 + 32 3 = 119 плат SLMA. Тоді кількість стативів DLU складає

_DLU = N_M:SLMA / 119.

_DLU = 1250 / 119 = 11 стативів.

Так як в даному випадку на одному стативі DLU встановлюється одна касета F:DLU(A) і 3 касети F:DLU(B), то кількість касет визначається як:

N_F:DLU(A) = 1 N_DLU = 1 11 = 11 касет;

N_F:DLU(B) = 3 N_DLU = 3 11 = 33 касет.



Визначимо число АЛ на цілком задіяних стативах DLU:

N_{АЛ задіяних} = 8 119 (N_DLU - 1) = 952 (11 - 1) = 9520 ліній.

Число АЛ на незадіяному стативі:

N_{АЛ незадіяних} = N_АЛ - N_{АЛ задіяних}.

N_{АЛ незадіяих} = 10000 - 9520 = 480 ліній.

Визначимо число модулів SLMA на задіяних і незадіяних стативах

N _{M:SLMA задіяних} = N_{АЛ задіяних} / 8 = 9520 / 8 = 1190 модулів;

N _{M:SLMA незадіяних}= N_{АЛ незадіяних} / 8 = 480 / 8 = 60 модулів.

Результати розрахунку занесемо в таблицю 4.1.

Таблиця 5.1 Результати розрахунку устаткування DLU

Обладнання	К-сть плат SLMA	К-сть касет F:DLU(A)	К-сть касет F:DLU(B)	К-сть стативів DLU	К-сть АЛ н/г	К-сть АЛ кв
DLU	1250	11	33	11	2109	7891
DLUзавант	1190	10	30	10	2008	7512
DLUнезавант	60	1	3	1	101	379

Розрахунок кількості трактів ІКМ для DLU

У таблиці 3.1 зазначений склад абонентів завантажених і незавантажених DLU, що дозволяє розрахувати навантаження на дані DLU.

Навантаження від одного цілком завантаженого статива DLU складає:

_{вих завант DLU} = _{нг бат завант} y_{нг бат} + _{кв бат завант} y_{кв бат} + _{нг бч завант} y_{нг бч} +

+ _{кв бч завант} y_{кв бч} + (_{кв завант} + _{нг завант}) y_ззл(4.2)

Y_{вих. з DLU} = 181*0.055+ *0.045 + *0.052+*0.043+ (200.777+751.223)* 0.006 = 49.792Ерл

Навантаження від одного не цілком завантаженого статива DLU складає:

_{вих незавант DLU} = _{нг бат незавант} y_{нг бат} + _{кв бат незавант} y_{кв бат} + _{нг бч незавант} y_{нг бч} + _{кв бч незавант} y_{кв бч} + (_{кв незавант} + _{нг незавант}) y_ззл.(4.3)

Y_{вих. нез DLU} = 91.109*0.055+ 340.891*0.045 + 10.123 *0.052 + 37.877*0.043 + (101.232+378.768) *0.006 = 25.105 Ерл.

Приймаючи розмір вхідного навантаження на DLU рівному вихідному, що пояснюється їхньою незначною відмінністю, знаходимо загальне навантаження на завантажений (незавантажений) DLU:

Y_заг = Y_вих + Y_вх = 2Y_вих

Y_{заг. з} = 2 49.792 = 99.583 Ерл;

Y_{заг. нез} = 2 25.105 =50.21 Ерл.

Відповідно до таблиці 4.3 [3] визначаємо кількість трактів ІКМ, необхідних для одного завантаженого і незавантаженого DLU для зв'язку зі своєю лінійною групою LTG. Результати розрахунків наводимо в таблиці 4.2.



Таблиця 5.2 Розподіл трактів ІКМ від DLU

Найменування	Кількість стативів DLU	Кількість трактів ІКМ на стативах	Загальна кількість трактів ІКМ
DLUзавант	24	4	96
DLUнезавант	1	2	2

5.2 Розрахунок устаткування LTG

Розрахунок лінійних груп LTGB для вмикання DLU (LTGB:DLU)

Необхідна кількість LTGB розраховується в залежності від необхідної кількості DLU, що відповідає кількості систем ІКМ, необхідних для вмикання DLU. Один LTGB може містити максимально 4 DIU-30. Для забезпечення надійності кожний DLU підключається до двох LTGB:DLU.

Розрахунок зробимо в такому порядку.

Кількість LTGB визначимо як

_LTGB = [_{ІКМ DLU} / 4];

_LTGB = [42/4] = 11 блоків.

На стативі LTGB розміщується чотири блоки LTGB. Отже, кількість стативів:

_{ст LTGB} = _LTGB / 4;

_{ст LTGB} = 11/4 = 3 стативів.

Розрахунок приймачів CRP приведений у розділі 5.3.2.

Розрахунок навантаження на приймачі багаточастотного набору (CRP)

Приймачі CRP приймають сигнали багаточастотного набору номера і передають їх у GP. Для кожної LTGB:DLU максимально передбачено 32 CRP (розширення роблять на число подільне на 4).

Кількість CRP розраховують, виходячи з навантаження, що надходить на CRP, що визначається по формулі [3]:



Y_CRP = Y_бч (t_CRP / t_бч)

де _бч - навантаження, що надходить від абонентів із багаточастотним набором номера (_бч);

t_CRP - середній час заняття CRP, прийняте рівним 10 с;

t_бч - середній час заняття абонентської лінії при початковому навантаженні, прийнятий рівним 126 с.

_CRP = (/2) (10/ 126) = 1.776 Ерл.

При відомій кількості блоків LTGB N_LTGB, навантаження на один блок складає:

Y_1LTGB = _CRP / N_LTGB, (Ерл).

_1LTGB=1.776 / 11 = 0,161 Ерл.

Кількість приймачів N_CRP визначимо із таблиці 3.11 3 з врахуванням можливості чекання понад припустимого часу P(>t) = (0,015...10)%, часу t, прийнятого рівним 1с і відношення: t/t_CRP. При t/t_CRP = 0,1с, P(>t) = 1% і _1LTGB = 0,161 Ерл, відповідно до табл. 3.11 3 потрібно N_CRP = 4. Для забезпечення надійності в кожному блоці LTGB повинно бути мінімум 2 модуля М: CRP/ LTGB (8 CRP).

Розрахунок лінійних груп LTGC

Лінійна група С служить для вмикання аналогових зєднувальних ліній (через АЦП) і цифрових зєднувальних ліній (ІКМ-30) із БЧК сигналізацією і без БЧК сигналізації. Кожній системі ІКМ призначається цифровий інтерфейс DIU.

Розрахунок проведемо в такому порядку.

Кількість блоків LTGC для вмикання цифрових каналів із декадною сигналізацією визначається як:



_{ІКМ ДЕК} + 1 _{МЕХ ГОЛОС}

Відповідно до схеми організації зв'язку визначимо ємність пучка ЗЛ (_пр) проектованої станції з зустрічними РАТС мережі з декадною сигналізацією і розрахуємо число трактів ІКМ по формулі (70) [3]:

_{ІКМ ДЕК} = _прДЕК / 30.

_{ІКМ ДЕК} = (420 + 180 + 30) / 30 = 21 тракт;

_LTGC = (21 + 1) / 4 = 6 блоків.

Так як на одній стійці LTGC розміщується 6 блоків LTGC, то

_{ст LTGC} = 6/6 = 1 статив.

Кількість блоків LTGC/CR для вмикання цифрових каналів із БЧК сигналізацією визначається згідно (72) [3]:

_LTGC/CR = _{ІКМ МН} / 4.

Для проведення розрахунку по цій формулі визначимо, відповідно до схеми організації зв'язку, ємності вхідних і вихідних пучків ЗЛ (_{пр вх/вих}) проектованої станції з зустрічними РАТС мережі з БЧК сигналізацією:

_{ІКМ БЧ вх} = _{пр вх} / 30;

_{ІКМ БЧ вих} = _{пр вих} / 30.

_{ІКМ БЧ вх} = (270 + 180 + 180 + 120) / 30 = 25 трактів;

_{ІКМ БЧ вих} = (180 + 270 + 30 + 90) / 30 = 30 трактів;

_LTGC/CR = (30 + 25) / 4 = 14 блоків.



Так як на стійці LTGC/CR розміщується 4 блоки LTGC/CR, то число стійок:

_{ст LTGC/CR} = N_LTGC/CR / 4;

_{ст LTGC/CR} = 14/4 = 4 стійки.

Розрахунок приймачів БЧК сигналізації CRM наведений у розділі 4.2.4.

Розрахунок навантаження на приймачі БЧК (CRM)

Приймачі CRM приймають сигнали БЧК і передають їх у GP. Всі приймачі можуть приймати сигнали як у прямому, так і в зворотньому напрямку. У разі потреби усі CRM на LTGB можуть працювати як CRP.

Кількість CRM розраховують, виходячи з навантаження, яке надходить на CRM, що визначається по формулі [3]:

_CRM = _зл t_CRM / t_зл,

де _зл - навантаження БЧК на зєднувальні лінії;

t_CRM - середній час заняття CRM, що для окремих складових навантаження залежить від початку встановлення виклику і його тривалості, від сигналізації, використовуємої при комутації, і часу проключення через комутаційні ступіні станцій різноманітних систем, що беруть участь у створенні зєднувального тракту (для автоматичних викликів із сигналізацією БЧК t_CRM = 5с);

t_зл - середній час заняття зєднувальних ліній БЧК навантаженням, прийнятий рівним 126с.

_CRM = 5/ 126 = 17.636 Ерл.

При відомій кількості блоків LTGC/CR N_LTGC/CR навантаження на один блок складає:



Y_1LTGC/CR = Y_CRM / N_LTGC/CR, (Ерл).

Y_1LTGC/CR = 17.636 / 14 = 1.306 Ерл.

Кількість приймачів N_CRМ визначимо із таблиці 3.11 3 з врахуванням імовірності чекання понад допустимий час P(>t) = (0,015...10)%, часу t, прийнятого рівним 1с і відношення: t/t_CRM. При t/t_CRM = 0,1с, P(>t) = 1% і _1LTGC/CR = 0,161 Ерл, відповідно до таблиці 3.11 3 потрібно N_CRM = 4. Для забезпечення надійності в кожному блоці LTGC/CR повинно бути мінімум 2 модуля CRM (4 CRM).

5.3 Розрахунок числа випробувальних блоків TU

Випробувальний блок TU знаходиться в DLU. Для одного цифрового абонентського блока передбачений один TU, що розміщується в F:DLU(A). На різноманітних типах стативів DLU розміщується від одного до двох F:DLU(A), отже, кількість TU визначається згідно (76) [3]:

N_TU = (1...2) N_{ст DLU};

N_TU = 1 25 = 25 блоків.

4.4 Розрахунок устаткування цифрового комутаційного поля SN

Для вибору типу комутаційного поля розрахуємо число його входів (77) [3]:

_вх = N_LTGB + N_LTGC + N_LTGC/CR + N_MB.

N_MB = (N_LTGB + N_LTGC + N_LTGC/CR) / 63;

N_MB = (11+ 6 + 14) / 63 = 1 інтерфейс;

_вх = 11 + 6 + 14 + 1 = 32 входів.

...