Автоматизована охоронна та пожежна сигналізація

Контроль за дотриманням проектними організаціями протипожежних норм, технічних умов і правил при проектуванні нових і реконструкції існуючих об'єктів, будинків і споруд. Безпосередній нагляд за протипожежним станом діючих об'єктів народного протипожежного режиму господарства, житлових і суспільних будинків і дотриманням у них належного стану.

Облік і аналіз пожеж, загорянь, що виникли в будинках і спорудах, на промислових підприємствах, у містах і в сільській місцевості. Аналіз даних про пожежі і загоряння дозволяє вчасно виявляти характерні причини пожеж і розробляти заходи для їхнього усунення. Крім того, ці дані необхідні для обгрунтування положень.

Протипожежна пропаганда й агітація. Біля 70% пожеж виникає від необережного поводження з вогнем, паління, неправильного застосування легкозаймистих рідин і інших порушень протипожежного режиму, що можуть бути усунуті в результаті роз'яснювальної роботи серед робітників, службовців і серед населення. З цією метою використовують радіо, телебачення, кіно. Найбільший ефект досягається в тому випадку, якщо лекції і бесіди будуються на конкретних прикладах.

Адміністративна робота органів Держпожнагляду. У своїй роботі органи Держпожнагляду користуються насамперед методом роз'яснення і переконання, однак у необхідних випадках удаються до прав, наданим їм “Положенням про державний пожежний нагляд” і іншими документами.

Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу органи Держпожнагляду служать органами дізнання по справах про пожежі і порушення протипожежних правил. Це право використовується при виникненні пожежі для виявлення винних осіб, а також у тих випадках, коли об'єкт у результаті порушення правил пожежній безпеці приведений у загрозливий стан. Крім того органи Держпожнагляду (керування пожежної охорони області, краї, республіки) відповідно до “Положення про державний пожежний нагляд” мають право винести постанову про часткове або повне припинення роботи підприємства або його окремої ділянки з негайним повідомленням про це ГУПО МВС, а також начальнику організації (міністерству), якому підвідомчий даний об'єкт. Винесенню постанови про припинення експлуатації об'єкта передує укладання розпорядження або акта обстеження, у якому викладаються необхідні заходи для усунення виявлених недоліків і визначені терміни їх усунення.

Керівник підприємства, об'єкта, будучи особою, відповідальною за всі сторони діяльності підприємства, об'єкта, відповідає і за забезпечення пожежної безпеки, організує роботу з попередження і гасіння пожеж.

На підприємствах:

по-перше, розробляються інструкції з заходів пожежної безпеки (звичайно одночасно з заходами для техніки безпеки) по окремих цехах, ділянках і виробничих установках і призначаються по ним відповідальні особи з числа інженерно-технічного персоналу;

по-друге, створюються добровільні пожежні дружини, оснащені пожежною технікою, що займаються попередженням пожеж у цехах і на робочих ділянках. На великих підприємствах добровільні пожежні дружини організуються по цехах, а в цехах - по змінах.

Інженерно-технічний персонал промислових підприємств грає важливу роль у забезпеченні пожежної безпеки:

удосконалює технологічний процес на тій або іншій ділянці виробництва, упроваджує більш безпечне устаткування й апаратуру, влаштовує на окремих ділянках виробництва вогнегасячі установки, чітко виконує технологічний режим. З цією метою організують пожежо-технічні комісії, очолювані одним із головних інженерно-технічних працівників (головним інженером, головним механіком або іншими посадовими особами). Комісії проводять протипожежні обстеження, намічають заходи для зниженню пожежної небезпеки окремих ділянок виробництва і стежать за їх здійсненням. Для проведення протипожежного інструктажу і пожежно-технічного мінімуму інженерно-технічний персонал підприємства і працівники пожежної охорони використовують спеціально обладнані пожежно-технічні кабінети, оснащені наочним приладдям, плакатами й іншими матеріалами.

Пожежний зв'язок і сигналізація грають важливу роль у заходах для попередження пожеж, сприяють своєчасному їх виявленню і виклику пожежних підрозділів до місця пожежі, а також забезпечують оперативне керівництво роботами на пожежі.

Пожежний зв'язок можна підрозділити на зв'язок повідомлення (своєчасний прийом викликів на пожежі), диспетчерський зв'язок (керування силами і засобами для гасіння пожеж) і зв'язок на пожежі (керівництво пожежними підрозділами).

Для повідомлення про пожежу найбільше поширення одержали технічні засоби зв'язку і пожежної сигналізації - телефон, електрична пожежна сигналізація, автоматична і неавтоматична, і радіозв'язок.

Промислові підприємства, господарства й інші об'єкти з підвищеною пожежною небезпекою, як правило, обладнані прямим телефонним зв'язком. Для цієї мети прокладають прямий провід від об'єкта до пожежної команди, минаючи телефонну станцію, і встановлюють два індукторні телефонних апарати.

Для передачі повідомлення про пожежу з міського або іншого телефону на центральний пункт пожежного зв'язку (ЦППЗ) від міської телефонної станції (МТС) прокладають спеціальні односторонні телефонні лінії. Телефонні апарати обладнані спеціальними покажчиками з чітким написом номера телефону пожежної частини. При наявності телефонної станції (АТС) зв'язок здійснюється набором визначеного номера, а при ручній телефонній станції шляхом усної вимоги: “Пожежну команду!”.

Найбільш надійний і швидкодіючий засіб зв'язку для виклику пожежної команди - електрична пожежна сигналізація, що складається з наступних основних частин:

оповіщувачів, встановлених у виробничих будинках або на території промислового підприємства, господарства або складу і призначених для подачі сигналів про пожежу;

прийомної станції з прийомними апаратами, що забезпечують прийом сигналів про пожежу і фіксування цих сигналів;

лінійних мереж, що з'єднують оповіщувачі з прийомними станціями.

На приймальній станції є оптичні й акустичні сигнали тривоги.

Системи електричної пожежної сигналізації виявляють початкову стадію пожежі (загоряння) і повідомляють про місце його виникнення. На підприємствах використовують високоефективні види автоматичної пожежної сигналізації, оповіщувачі яких реагують на дим, ультрафіолетові промені, полум'я і тепло. Системи автоматичної сигналізації без участі людей передають повідомлення про пожежу і місце його виникнення, а в окремих випадках також автоматично включають стаціонарні установки гасіння пожеж.

Будівлі та споруди заводу обладнано вогнегасниками двох типів: порошковими і пінними. Окрім того встановлено протипожежну сигналізацію, сигналізатори якої реагують на дим та інфрачервоне випромінювання (тепло). Сигнали від сигналізаторів поступають на центральний пульт протипожежної сигналізації

5. Економічна частина

Для розрахунку економічної частини проекту необхідно врахувати собівартість виготовлення системи протипожежної сигналізації, вартість монтажних матеріалів, вартість витрат електроенергії при експлуатації та в кінцевому результаті розрахувати економію коштів в порівнянні з встановленням протипожежної сигналізації заводського виробництва з сповіщувачами таких же типів.

5.1 Розрахунок собівартості виготовлення системи протипожежної сигналізації

Згідно до специфікації елементів системи проводимо розрахунок вартості складових частин пристрою:

Таблиця 5.1 Вартість складових частин

Обчислюємо витрати на виготовлення системи:

Таблиця 5.2 Вартість витрат на виготовлення системи протипожежної сигналізації складських приміщень

Таблиця 5.3 Вартість системи пожежної сигналізації складських приміщень

В таблиці 5.3 обчислена вартість 4 пристроїв пожежної сигналізації, так як в підпорядкуванні заводу знаходяться чотири складських приміщення.

5.2 Розрахунок вартості монтажних матеріалів

Таблиця 5.4 Вартість монтажних матеріалів

5.3 Розрахунок амортизації і витрат на поточний ремонт

Таблиця 5.5 Вартість амортизації і витрат на поточний ремонт

5.4 Розрахунок вартості електроенергії

Таблиця 5.6 Вартість електроенергії

Внаслідок того, що монтаж та наладка системи пожежної сигналізації являється простою технологічною операцією, вона може встановлюватись штатними спеціалістами заводу чи запрошеним спеціалістом для наладки системи в цілому. Оплата запрошеного спеціаліста встановлюється із розрахунку двох робочих днів і становить - 150 грн.

5.5 Розрахунок суми витрат по проекту

Таблиця 5.7 Сума витрат по проекту

Враховуючи оплату робіт по наладці системи сигналізації сума витрат становить - 857,46 грн.

Загальна вартість системи протипожежної сигналізації, включаючи монтаж та наладку, згідно з попередніми розрахунками проведеними цехом пожежної безпеки Дистанції сигналізації і зв'язку Львівської залізниці складає 1354,74 грн.

5.6 Розрахунок економічної ефективності від впровадження автоматизації

5.6.1 Розрахунок терміну окупності витрат, пов'язаних з впровадженням автоматизації

Термін окупності витрат визначають за формулою:

де В - сума витрат по автоматизації, грн.

Е - сума економії, досягнутої за рахунок автоматизації, грн.

Ток.=В/Е=857,46/1354,74=0,63р.

5.6.2 Розрахунок коефіцієнту економічної ефективності

Коефіцієнт економічної ефективності визначають по формулі:

Підставляючи числові значення, одержуємо:

К=1354,74/857,46=1,58

5.7 Висновок про економічну доцільність проекту

В результаті проведеної роботи сконструйовано систему протипожежної сигналізації складських приміщень, яка дозволила:

1. Зменшити витрати коштів на придбання, монтаж та наладку системи сигналізації (пожежної та охоронної) складських приміщень.

2. Використати місцеві виробничі ресурси для монтажу системи протипожежної сигналізації.

3. Контролювати стан складських приміщень як з точки зору пожежної безпеки, так і з точки зору збереження матеріальних цінностей (фактори крадіжки, зламу та ін.).

Порівнюючи фактичний термін окупності витрат 0,63 року з нормативним 6,7 року і фактичний коефіцієнт економічної ефективності 1,58 з нормативним 0,15 можна зробити висновок, що даний проект системи протипожежної безпеки складських приміщень в Коломийському державному „Ветсанзаводі” є економічно доцільним.

Література

1. Горбачев Г.Н., Чаплыгин Е.Е. Промышленная электроника: Учебник для вузов/ под ред. В.А. Лабунцова. М.: Энергоатомиздат, 1988, 320 стр.

2. Камнев В.Н. Чтение схем и чертежей электроустановок. Москва. «Высшая школа», 1990, 144 стр.

3. Ленк Дж.Д. Справочник по проектированию электронных схем. Под ред. В.П. Сигорского. К.: Техніка, 1979, 208 стр.

4. Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники: Пер. с англ. М.: Мир, 1998, 704 стр.

Размещено на Allbest.ru