Стабілізація частоти автогенераторів

Вимоги до стабільності частоти генерованих коливань. Вплив інерційності транзистора на роботу автогенератора. Ефект Ерлі на колекторно-базовому переході. Засоби термокомпенсації режиму роботи транзистора. Визначення частоти контуру та його добротності.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 13.07.2017
Размер файла 149,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Стабілізація частоти автогенераторів

1. Вплив інерційності транзистора на роботу автогенератора

Досі при розгляді роботи автогенератора ми нехтували інерційністю транзистора і вважали, що його колекторний струм є синфазним з базовою напругою (рис.3.1а).

Струм збуджує контур на резонансній частоті, так що спад напруги на контурі є синфазним зі струмом (бо повний опір контуру є цілком активним і дорівнює ).

Цьому спаду напруги дорівнює і є протилежною за фазою напруга на транзисторі . При дійсному і від'ємному (а саме таке значення забезпечує позитивний зворотний зв'язок) напруга дорівнює і протилежна за фазою до .

При врахуванні інерційності транзистора колекторний струм має відставати від керуючої базової напруги та базового струму на кут (рис.3.1б). Оскільки вимоги протифазності і , а також і ,зберігаються (бо вони задані структурою схеми), то виявляється, що струм має відставати від спаду напруги на контурі. Це може бути, якщо контур являє собою індуктивний опір.

Останнє можливе, якщо генерація відбувається не на частоті , а на частоті . Отже з причини інерційності транзистора частота, яка буде генеруватися, має трохи різнитися від резонансної частоти контуру і бути нижчою від неї. Кут залежить від багатьох факторів, в тому числі від режиму транзистора і його температури. Причиною зміни кута від режиму (наприклад, від ) є, у першу чергу, ефект Ерлі. При зміні змінюється товщина збідненого шару на колекторно-базовому переході (головним чином у бік бази), ефективна товщина бази зазнає зміни і час руху неосновних носіїв через базу також змінюється.

При зміні температури зазнає зміни коефіцієнт дифузії неосновних носіїв у базі та їх рухливість, що також може спричиняти до зміни часу їх руху через базу і, отже, впливатиме на кут

Таким чином відкривається шлях для впливу режиму і температури на частоту генерації, що може бути причиною її нестабільності. Відхилення частоти , що її генерує автогенератор, від резонансної частоти контуру при заданому куті визначається добротністю контуру

або (при малих кутах )

З цих формул видно, що при певному куті відхилення частоти від резонансного значення буде тим меншим, чим більша добротність контуру.

Отже контур є, так би мовити, “гарантом” стабільності частоти автогенератора, саме він забезпечує мализну змін частоти генерованих коливань незважаючи на дію усіх факторів, що призводять до змін фазового кута . Тим більші вимоги висуваються до стабільності власної частоти самого контуру та його добротності.

2. Проблема стабільності частоти автогенератора

Однією з основних вимог, що ставляться до автогенераторів - це стабільність частоти генерованих ними коливань. Інколи вимоги до стабільності частоти бувають дуже суворі. Зокрема це стосується радіомовних станцій, бо при непередбачуваних змінах частоти вони можуть спричиняти завада одна одній. Кількісно стабільність частоти визначається як відношення , де - можливе відхилення частоти автогенератора від її середнього значення . автогенератор добротність стабільність частота

Якщо не вживати ніяких спеціальних заходів до стабілізації частоти, нестабільність складає звичайно . Стабілізація джерел живлення, використання у коливному контурі високоякісних деталей (наприклад, конденсаторів з малим температурним коефіцієнтом зміни ємності), термокомпенсації та термостабілізації режиму транзистора - все це дозволяє покращити стабільність частоти на порядок і одержати .

Саме його температурна стабільність і висока добротність можуть забезпечити достатньо високу стабільність частоти генерованих коливань. Таку високу стабільність можна забезпечити використовуючи у контурі автогенератора кварцові кристали, або, як то кажуть, «кварцувати» автогенератор.

3. Кварцова платівка як високоякісний електричний резонатор

Платівка вирізана з монокристалу кварцу являє собою вельми досконалий механічний резонатор. Кварц як матеріал має цілу низку унікальних якостей: механічну міцність і твердість, високу пружність, мале внутрішнє тертя і дуже малий коефіцієнт теплового розширення.

Тому кварцовий резонатор має дуже мале згасання коливань і високу температурну стабільність власної частоти.

При геометричних розмірах менш за один сантиметр власні частоти механічних коливань кварцових платівок бувають порядку Гц, що лежить у діапазоні частот широко застосовуваних у радіоелектронній апаратурі.

Але окрім перелічених вище властивостей кварц має ще і властивість п'єзоелектрика (хоча і не дуже сильно виражену). При механічній деформації на гранях кварцової платівки з'являється поверхневий заряд, який може бути знятий за допомогою електродів притулених до платівки (рис.3.2).

Тому при механічних коливаннях кварцового резонатора у колі електродів виникає змінний струм з частотою коливань кварцу.

Навпаки, прикладаючи до електродів напругу з частою власних коливань кварцової платівки, можна збудити в ній інтенсивні механічні коливання.

Таким чином кварцова платівка з притуленими до неї електродами стає електричним резонатором з винятково високою добротністю порядку , недосяжною для звичайних LRC - контурів. Еквівалентна схема такого резонатора зображена на рис.3.3.

Тут індуктивність L моделює механічну інерційність (масу) кварцової платівки, С - її пружність, а r - внутрішнє тертя. Звичайно L буває порядку кількох Генрі, ємність СпФ, а rОм.

Ємність С0 являє собою ємність електродів і буває звичайно порядку кількох пікофарад.

Легко впевнитись, що схема зображена на рис 3.3, має два резонанси: послідовний на частоті і паралельний на частоті .

Залежність реактивного опору між точками «аа» від частоти (при нехтуванні активним опором) зображена на рис.3.4. Як видно, на частоті нижче та вище провідність ємнісна і тільки на ділянці від до вона має індуктивний характер і різко змінюється від нуля до нескінченості.

При цей частотний інтервал є дуже вузьким і тому крутість зміни ефективної індуктивності зі зміною частоти є дуже великою. А висока теплова стабільність кварцу забезпечує малі зміни зі зміною температури.

4. Схеми кварцових автогенераторів

В автогенераторах кварцовий резонатор використовується як індуктивність, що сильно залежить від частоти і мало змінюється з температурою.

В схемі зображеній на рис.3.5а кварц підключено до входу польового транзистора. На виході транзистора стоїть контур, власна частота якого має бути вищою за власну частоту кварцу Ставити конденсатор С в контур необов'язково. Роль цієї ємності може відігравати і вихідна ємність транзистора. .

Елементом зворотного зв'язку є прохідна ємність СЗС, яка завжди існує між затвором і стоком транзистора. Тоді для частот у діапазоні від до до входу транзистора підключена індуктивність кварцу, а до виходу транзистора - індуктивність, яку являє собою вихідний контур, і схема може бути зведена до схеми індуктивної трьохточки (схема Хартлі), де роль ємності контуру відіграє ємність СЗС (рис.3.5б).

В зображеній схемі застосовується польовий (а не біполярний) транзистор для того, щоб його вхідний опір не шунтував кварц і не погіршував його добротності.

Резистор R потрібний для того, щоб на затворі встановлювалась певна (в даному випадку - нульова) постійна напруга, відповідна до режиму транзистора.

Оскільки постійний струм в колі затвора практично не протікає, величина R може бути достатньо великою (порядку кількох Мом), яка шунтуючи кварц не сильно погіршує його добротність. Завдяки тому, що ефективна індуктивність створюваного коливального контуру дуже велика, а ємність СЗС мала, його добротність і еквівалентний опір вельми великі, так що автогенератор самозбуджується дуже легко.

Інший варіант схеми кварцевого генератора наведено на рис.3.6а. В ньому кварц увімкнено між затвором і стоком транзистора.

Власна частота вихідного контуру має бути дещо нижчою від та , так щоб на частоті самозбудження вихідний контур мав еквівалентний ємнісний опір. Тоді схема автогенератора може бути зведена до схеми ємнісної трьохточки - схеми Колпітца (рис.3.6б), де ємність СЗВ - вхідна ємність транзистора.

Стабільність частоти автогенераторів з кварцем виявляється порядку . Цього звичайно буває достатньо для більшості практичних застосувань. Якщо ж забезпечити стабільність джерел живлення, термостатування кварцу і всієї схеми в цілому, то стабільність може бути доведеною до . Така висока стабільність дозволяє використовувати стабілізований кварцевий автогенератор як еталон частоти або еталон часу. Такі кварцеві годинники використовуються тепер в службі часу замість звичайних механічних годинників.

Ще більш високу стабільність частоти мають лише квантовомеханічні радіоелектронні пристрої, де як еталон частоти використовуються переходи між енергетичними рівнями вільних молекул або атомів.

Стабільність частоти таких автогенераторів (щоправда, на протязі порівняно коротких проміжків часу) досягає , тобто менше одної мікросекунди за рік.

Контрольні питання

Як впливає інерційність транзистора на частоту самозбудження автогенератора?

Відомо, що із збільшенням постійної напруги на колекторі ефективна товщина бази зменшується (ефект Ерлі). Як це буде відбиватися на частоті автогенератора?

Яка основні причини нестабільності частоти автогенератора?

Якими засобами можна поліпшити стабільність частоти, не вдаючись до застосування кварцу ?

Чому висока добротність коливного контуру забезпечує кращу стабільність частоти автогенератора?

Які саме властивості роблять кварцову пластинку ідеальним високочастотним резонатором? Які (за порядком величини) еквівалентні LRC-параметри кварцового резонатора?

Як впливає на властивості кварцового резонатора ємність електродів С0 ? В якому інтервалі частот може працювати автогенератор, зображений на рис.3.5?

Який за знаком реактивний опір кварцу на цій частоті?

Нащо потрібний резистор R, який шунтує кварц на рис.3.5?

Чи залежатиме частота, яку генерує автогенератор, зображений на рис.3.6, від настройки вихідного контуру?

Чи можна без шкоди вилучити ємність C з вихідного контуру автогенератора, зображеного на рис.3.5? Як це вплине на роботу автогенератора?

Якої найвищої стабільності (за порядком величини) можна досягти, використовуючи кварцову стабілізацію?

Задачі до розділу

У автогенераторі параметри контуру L = 64 мкГ; C = 100 пФ; Q0 =50;. На скільки зміниться частота його коливань, якщо врахувати, що інерційність транзистора становить = 2,810-8 с?

Для середньої частоти f0 = 2 МГц смуга пропускання каналу радіозв'язку становить F = 104 Гц. Якою повинна бути (за порядком величини) стабільність частоти автогенератора, щоб відхід частоти не впливав на якість радіозв'язку? Чи необхідна кварцова стабілізація частоти?

Еквівалентні електричні параметри кварцового кристалу L = 10 Г; C = 310-3 пФ; r = 103 Ом. Визначте його власну частоту та добротність.

Паралельно кристалу кварцу, розглянутому в задачі №2, увімкнена ємність C0 = 10 пФ. Чому дорівнюватимуть резонансні частоти цієї системи (частота послідовного та паралельного резонансів)?

Якою буде еквівалентна індуктивність кварцового кристалу, розглянутого в задачі №3, на частоті = 5774000 с-1 ?

...

Подобные документы

  • Технологічні параметри і характеристики мікропотужної радіостанції УКХ-діапазонної. Розрахунок підсилювача звукової частоти, вибір методу виготовлення друкованої плати, конструктивна розробка; розрахунок режиму роботи транзистора. Вимоги техніки безпеки.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 05.02.2012

  • Визначення частоти коливань генератора. Розрахунок додаткового опору для вимірювання заданої напруги. Межа знаходження вимірюваної величини напруги при заданій максимальній величині струму. Визначення амплітудного та середньовипрямленого значення частоти.

    контрольная работа [97,9 K], добавлен 06.11.2016

  • Принцип роботи біполярного транзистора, його вхідна та вихідна характеристики. Динамічні характеристики транзистора на прикладі схеми залежності напруги живлення ЕЖ від режиму роботи транзистора. Динамічний режим роботи біполярного транзистора.

    лабораторная работа [263,7 K], добавлен 22.06.2011

  • Дослідження характеру залежності струму колектора від напруги на колекторно-емітерному переході і струму бази для вихідних вольт-амперних характеристик транзистора. Використання досліджуваного транзистора 2Т909Б у широкосмугових підсилювачах потужності.

    контрольная работа [1,0 M], добавлен 31.07.2010

  • Види пристроїв синхронізації. Принципи фізичної реалізації стандартів частоти. Параметри сигналів на виходах пристроїв синхронізації. Дослідження зв'язку фази і частоти сигналу при дрейфі частоти. Вплив просковзування на якість передачі інформації.

    курсовая работа [898,0 K], добавлен 01.10.2015

  • Розрахунок частоти коливань генератора. Визначення додаткового опору для вимірювання заданої напруги. Визначення меж відхилення відліку частоти. Відносна нестабільність частот цифрового генератора. Рівень сигналу в дБ. Абсолютна та відносна похибка.

    контрольная работа [95,0 K], добавлен 06.11.2016

  • Лічильники з цифровими автоматами. Схемотехнічна розробка дільника частоти з коефіцієнтом ділення К = 210 на JK-тригерах. Програма розрахунку споживаної потужності на алгоритмічній мові. Принцип роботи дільника частоти згідно електричної схеми.

    курсовая работа [362,0 K], добавлен 14.02.2011

  • Дослідження поняття "синтезатор частоти" - електронного пристрою, здатного формувати з опорної частоти на виході необхідну частоту (набір частот), згідно управляючим сигналам. Структура DDS. Прямий цифровий синтезатор на основі накопичувального суматора.

    контрольная работа [185,1 K], добавлен 12.11.2010

  • Характеристика та побудова математичної моделі системи автоматичного підстроювання частоти (АПЧ). Аналіз впливу характеристик фільтрів у системі АПЧ на часові залежності процесу встановлення частоти. Застосування системи АПЧ у слідкувальних фільтрах.

    курсовая работа [552,1 K], добавлен 12.08.2011

  • Вибір проміжної частоти і типу підсилювача проміжної частоти. Розрахунок смуги пропускання радіоприймального пристрою та розподілу її між окремими блоками. Розрахунок граничної чутливості радіоприймального пристрою та вибір типу схеми перших каскадів.

    курсовая работа [222,6 K], добавлен 21.05.2014

  • Вибір та обґрунтування супергетеродинного методу прийому. Розподіл величин частотних спотворень по трактам приймача. Вибір коливальних систем тракту проміжної частоти та визначення їх добротності. Вибір підсилювальних каскадів. Опис роботи схеми.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 04.04.2011

  • Аналіз елементної бази та вимір елементів принципової схеми резонансного підсилювача. Порядок розрахунку підсилювача проміжної частоти. Методика визначення транзисторних підсилювачів одноконтурного настроєного та з фільтром зосередженої вибірковості.

    реферат [46,0 K], добавлен 14.10.2010

  • Розробка схеми підсилювача змінного струму, який має п'ять каскадів підсилення. Визначення типів транзисторів. Вибір і розрахунок інтегрального стабілізатору напруги для живлення підсилювача низької частоти та однофазного випрямляча малої потужності.

    курсовая работа [478,8 K], добавлен 20.09.2011

  • Ознайомлення із процесом розробки структурної схеми радіоприймального пристрою. Проведення попереднього розрахунку смуги пропускання сигналу, чутливості пристрою та коефіцієнта підсилення. Визначення принципової схеми підсилювача проміжної частоти.

    курсовая работа [469,0 K], добавлен 21.05.2014

  • Проект радіомовного радіоприймального пристрою з амплітудною модуляцією. Вибір структурної схеми приймача, розрахунок підсилювального елемента та його високочастотних параметрів. Вибір типу транзистора вихідного каскаду підсилювача низької частоти.

    курсовая работа [890,9 K], добавлен 10.04.2014

  • Призначення, характеристики, основні вимоги до проектування та вибір режиму роботи резонансного підсилювача потужності. Вибір транзистора та схеми підсилювача, вольт-амперні характеристики транзистора. Схема резонансного підсилювача та його розрахунок.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 30.01.2010

  • Підсилення та обробка електричних інформаційних сигналів. Проектування операційного підсилювача, генератора низької частоти, підсилювача низької частоти, компаратора, вибіркового підсилювача, емітерного повторювача, детектора рівня, діодного обмежувача.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 20.04.2012

  • Критична довжина і критична частота основного типу хвиль коаксіального кабелю. Залежність групової швидкості від частоти. Визначення критичної довжини хвилі і критичної частоти основного типу хвиль прямокутного хвилеводу з певним поперечним перерізом.

    контрольная работа [508,9 K], добавлен 05.05.2015

  • Проект електронного пристрою керування автономним інвертором напруги. Розробка схем мікропроцесорної системи управління перетворювачем частоти. Конструювання друкованого вузла на основі трифазного інвертора з драйвером управління та елементами захисту.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 17.10.2013

  • Проектування підсилювача низької частоти з диференційним вхідним каскадом: розробка структурної схеми, розрахунок напруги джерела електроживлення, коефіцієнта загальних гармонійних спотворень, елементів кіл зміщення і стабілізації режиму транзисторів.

    курсовая работа [342,4 K], добавлен 16.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.