Нормування та вимірювання електричних характеристик каналу тональної частоти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчальна дисципліна

“СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ В ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ”

Змістовий модуль № 1

МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ.

Практичне заняття № 1

НОРМУВАННЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КАНАЛУ ТОНАЛЬНОЇ ЧАСТОТИ

ПЛАН

Навчальні питання:

1. Схеми КТЧ в різних режимах роботи

2. Схеми виміру основних характеристик

3. Схеми виміру додаткових характеристик

Навчально-матеріальне забезпечення:

1. Проектор.

2. Слайди за темою заняття.

Навчальна література

1. Бірюков М.Л., Стеклов В.К., Костік Б.Я. Транспортні мережі телекомунікацій Системи мультиплексування. Підручник для студентів вищ. техн. закладів. - К.: Техніка, 2005. - С. 15-45.

2. Иванов В.И., Гордиенко В.Н., Попов Г.Н. Цифровые и аналоговые системы передачи. - М.: Горячая линия. Телеком, 2003. - С. 27-38.

1. Схеми КТЧ в різних режимах роботи

Режим 4-проводовий кінцевий (4ПР.КІН). Режим використовується при включенні кінцевих пристроїв (спецапаратури, апаратури тонального телеграфування, апаратури передачі даних і т. ін.) (рис. 1). Номінальний рівень: вхідного сигналу (гн. ПЕР) Рвх=-13 дБ (-1,5 Нп), вихідного сигналу (гн. ПР) Рвих=+4 дБ (+0,5 Нп).

Режим 4-проводовий транзит (4ПР.ТР). Режим застосовується для з'єднання між собою по 4-проводній схемі простих каналів ТЧ у пунктах транзиту з метою збільшення дальності зв'язку шляхом утворення складених каналів ТЧ (рис. 2). Для одержання цього режиму на входи каналу (гн. ПЕР) включаються подовжувачі згасання по 17 дБ (2 Нп).У цьому випадку вхідні і вихідні рівні однакові: Рвх=Рвих=+4 дБ (+0,5 Нп).

Рисунок 1. Режим 4ПР.КІН.	Рисунок 2. Режим 4ПР.ТР.

Режим 2-проводовий кінцевий (2ПР.К). Режим застосовується для відкритого телефонного зв'язку з виходом на 2-проводову абонентську лінію (рис. 3). Вона утворюється за допомогою диференційної системи.



Рисунок 3. Режим 2ПР.КІН.

У цьому режимі номінальні рівні: Рвх=0 дБ (0 Нп), Рвих=-7 дБ (-0,8 Нп). Транзитні подовжувачі загасання +3,5 дБ (0,4 Нп) можуть включатися на 2-проводовому вході каналу безпосередньо в КУА або на комутаторі дальнього зв'язку.

Режим 2-проводовий транзит (2ПР.ТР). Застосовується для тимчасового 2-проводого транзиту (з'єднання на час розмови) двох каналів ТЧ на комутаторі (рис. 4). У цьому режимі рівні прийому і передачі (гн. 2ПР) однакові: Рвх=Рвих=-3,5 дБ (-0,4 Нп).

Рисунок 4. Режим 2ПР.ТР.	Рисунок 5. Вимір абсолютних рівнів.

2. Схеми виміру основних характеристик

2.1 Вимір абсолютних рівнів

Вимір абсолютних рівнів напруги здійснюється по одній зі схем (рис. 5-7). На схемі (рис. 5) вимірник рівня (ВР) включений високоомним входом паралельно ланцюгу передачі. Це зроблено для того, щоб уникнути шунтування тракту передачі вхідним опором ВР. Прийнято вважати вхідний опор високоомним при Rвх>6 кОм. Навантаженням попереднього 4-полюсника є вхідний опір Rвх наступного.

На схемі (рис. 6) виміру сам ВР є навантаженням 4-полюсника. Такий вимір можливий лише тоді, коли вхідний опір ВР може бути встановлено рівним необхідному опору навантаження. 4-полюсники, що входять до складу трактів передачі багатоканальних систем, звичайно розраховуються на навантаження 600 Ом (для діапазону частот до 30 кГц), 150 Ом, а для апаратури колишніх випусків - 135 Ом (для діапазону частот від 30 до 300 кГц) або 75 Ом (для діапазону частот >300 кГц). Опір 135 Ом являє собою середнє значення модуля хвильового опору симетричного кабелю перших типів, опору 75 Ом - хвильовий опір коаксіального кабелю. Всі пристрої існуючої апаратури проводового зв'язку, за рідкісним винятком, розраховані на одне з цих опорів навантаження, що дозволяє уніфікувати вимірювальні прилади - генератори, ВР, магазини загасань. Вибір зазначених опорів обумовлений прагненням одержати прийнятні співвідношення між індуктивностями та ємностями контурів, що входять у вузли апаратури (фільтри, коректори і т. ін.). Якщо вхідний опір ВР не можна установити рівним необхідному опору навантаження, то доцільно використовувати схему , що наведена на рис. 7. В ній паралельно високоомному входу ВР включається необхідний опір навантаження Rн.

Рисунок 6. Включення ВР у якості навантаження.	Рисунок 7. Включення ВР при неузгоджених опорах.

Звичайно ВР мають лінійний детектор, тому їхні показання справедливі тільки для синусоїдальних напруг. Для виміру рівнів діючих напруг складної форми (наприклад, напруги шуму) ці прилади непридатні. Для виміру сигналів складної форми використовуються спеціальні прилади з квадратичним детектором (наприклад: П-323-ИIII і т. ін.). До особливого класу відносяться виборчі ВР, що забезпечують вимір рівня однієї зі складових напруг складної форми в широкосмуговому або вибірковому режимах (комплект приладів II-322 і т. ін.).

2.2 Вимір робочого загасання та робочого підсилення

Зі схеми, яка наведена на 6-му рисунку (рис. 8), випливає, що:

,

а з рисунка (рис. 9): . Поділивши чисельник і знаменник дробу, що знаходиться під знаком першого логарифма, на 775 мВ, одержимо:

.

Рисунок 8. Джерело сигналу. Рисунок 9. Вимір робочого загасання (підсилення)

Остаточно маємо:

(1)

Подібним чином одержимо для робочого підсилення:

. (2)

В даних виразах - абсолютний рівень напруги ЕРС, - рівень напруги на навантаженні 4-полюсника. На виразах (1) і (2) базуються всі методи виміру робочого загасання та робочого підсилення. Існує два методи виміру: метод різниці рівнів, метод порівняння. Розглянемо їх.

Метод різниці рівнів. При вимірі цим методом може використовуватися відомий генератор, тобто генератор з цілком визначеним виходом опору Rг. Так само як й ВР, вимірювальні генератори випускаються промисловістю з Rг=600 (150, 135 або 75) Ом. Rг генератора буде рівним вихідному опору 4-полюсника, що передує вимірюваному в тракті передачі. Rн повинно відповідати вхідному опору наступного 4-полюсника. Для виміру необхідні 2 відліки по ВР. Перший відлік робиться за схемою (рис. 10) і дає рівень напруги половини ЕДС. Другий відлік робиться при підключенні вимірюваного 4-полюсника до того ж вимірювальному генератору та показує рівень напруги на навантаженні (рис. 11).

За даними відліків згідно виразів розраховується робоче загасання або підсилення. Недоліком описаного методу є низька точність (похибка може досягати 1 дБ), обумовлена похибка ВР. Перевагою методу є можливість вимірювати параметри 4-полюсників, вхід і вихід яких територіально рознесені. Цей метод знаходить саме широке застосування при експлуатаційних вимірах каналів і трактів.

Зустрічаються випадки, коли неможливо застосувати схеми виміру з відомим генератором (рис. 10 і рис. 11). Для виміру використовуються генератори, внутрішній опір яких не є типовим. Для виміру подібних 4-полюсників методом різниці рівнів використовується схема рис. 12.

За цією схемою утворюється еквівалентний генератор з ЕРС ЕЭКВ і внутрішнім опором Z. Тому величина опору вимірювального генератора Rг може бути любою. По ВР1 відраховується рівень еквівалентної ЕРС РЕ, а по ВР2 - рівень напруги навантаження 4-полюсника. Для застосування виразів (1) і (2) необхідно знати рівень напруги половини еквівалентної ЕРС. Так як РЕ/2=РЕ-20, то вирази (1) і (2) для методу різниці рівнів з використанням схеми Z мають вигляд:

. (11)

Подібним чином одержимо вираз для робочого підсилення:

Методиці різниці рівнів за схемою Z, що використана для виміру робочого загасання та підсилення, властиві ті ж переваги та недоліки, що й методу вимірів з відомим генератором, однак вимірювальний генератор може мати будь-який внутрішній опір.

Рисунок 10. Зняття 1-го відліку. Рисунок 11. Зняття 2-го відліку.

Рисунок 12. Вимір за схемою Z.

Метод порівняння. Цей метод застосовується при необхідності підвищення точності вимірів робочого загасання та робочого посилення. Точність виміру визначається можливістю відліку на магазині загасання. Експлуатаційні магазини загасання дозволяють робити відлік з точністю 0,1 дБ, тобто похибка виміру методом порівняння на порядок нижче, ніж при вимірах методом різниці рівнів. Недолік методу порівняння - вхід і вихід вимірюваного 4-полюсника не можуть бути рознесені. Таким чином, метод порівняння не застосовується для експлуатаційних вимірів каналів і трактів. При вимірах методом порівняння також можуть бути використані відомий генератор (рис. 13) або схема Z (рис. 14). По верхніх схемах рис. 13 або 14 виміряється робоче загасання, по нижнім - робоче підсилення. При вимірах методом порівняння ВР використовується як індикатор. Змінюючи величину загасання МЗ, домагаються однакових показань індикатора для обох положень перемикача. Як наслідок, похибка ВР не позначається на похибці вимірів.

Рисунок 13. Вимір методом порівняння.	Рисунок 14. Вимір методом порівняння за схемою Z.

У схемі з відомим генератором (рис. 13) повинне бути виконана умова Rг=Zс=Rвх. При цьому за схемою (рис. 14) можуть вимірятися тільки 4-полюсники, що вимагають однакових навантажень на вході і виході, тобто Rг=Rн. При верхнім положенні перемикача за виразом (1) одержимо: , а при нижньому: .

При рівності показань індикатора і магазині, навантаженій погоджено:

, (3)

тоді й відлік робочого загасання ведеться по положенню перемикачів на магазині загасання.

При вимірах за схемою Z генератор може мати будь-яке Rг, а Z і Rн вибираються в залежності від умов роботи вимірюваного 4-полюсника в реальній схемі. Магазин загасання може мати будь-як характеристичний опір Zс=R, однак навантаження R повинні бути погоджені з магазином. При верхнім положенні перемикача за виразом (3) одержимо:

, (4)

при нижньому:

, (5)

Так як , а магазин включений погоджено, то: .

Підставляючи отримані значення для в (5) одержимо:

. (6)

Вираз (6) визначає величину вимірюваного робочого загасання.

2.3 Вимір та нормування залишкового загасання

Номінальне значення рівнів передачі, прийому та залишкового загасання нормується для різних режимів роботи КТЧ на частоті 800 Гц (рис. 15). Ці значення наведені у табл. 1.

Таблиця 1.

Норми на залишкове загасання КТЧ в різних режимах роботи

Режим КТЧ	Рівень на вході каналу Рвх, дБ/Нп	Рівень на виході каналу Рвх, дБ/Нп	Залишкове загасання, дБ/Нп
2-проводний кінцевий	0/0	-7,0/-0,8	7,0/0,8
2-проводний транзит	-3,5/-0,4	-3,5/-0,4	0/0
4-проводний кінцевий	-13/-1,5	+4,0/+0,5	-17,0/-2,0
4-проводний транзит	+4,0/+0,5	+4,0/+0,5	0/0

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 15. Схема вимірювання ЗЗ каналу в режимі 4 ПР.КІН

Норми в 2 ПР.КІН. та 4 ПР.КІН. режимах роботи КТЧ на залишкове загасання повинні виконуватись не залежно від протяжності каналу та числа транзитів в ньому. Похибка установки залишкового загасання повинна бути не більш 0,5 дБ (0,05 Нп). Нормується також стабільність залишкового загасання у часі. Для існуючих систем відхилення значення у часі від номіналу повинна находитись у межах 10,75 дБ (0,2 Нп) для простого каналу. В складеному каналі, який складається з n простих КТЧ, всі норми на стабільність збільшуються у разів. Вимірювання залишкового загасання проводиться методом різниці рівнів з використанням відомого генератора.

Порядок вимірювання.

Подати на вхід КТЧ в точку номінального рівня -13 дБ (-1,5 Нп) від вимірного генератора (ВГ) в вихідним опором 600 Ом струм частотою 800 Гц з вимірним рівнем -23 дБ (-2,65 Нп), тобто на 10 дБ (1,15 Нп) нижче номінального, з метою виключення перевантаження трактів багатоканального систем.

На протилежній станції підключити до виходу каналу в точці номінального рівня +4 дБ (+0,5 Нп) вимірювач рівня (ВР) з вхідним опором . Встановити регулятор підсилення на ВР рівень дБ (-0,65 Нп).

Визначити залишкове загасання за виразом: або залишкове загасання .

Провести вимір і установку ЗЗ (підсилення) КТЧ в зворотному напрямку передачі.

Вимір і установку залишкового загасання (підсилення) каналу в 4-проводовому режимі можна проводити одночасно в обох напрямках передачі. Вимір у інших режимах каналу проводиться аналогічно з врахуванням номінального рівня передачі. Залишкове загасання (підсилення) вважається у нормі, якщо його значення дорівнює номінальному (див. табл. 1) з точністю ±0,5 дБ (0,05 Нп). Для вимірювання залишкове загасання (підсилення) можуть бути використанні вбудовані прилади в апаратуру або спеціалізовані прилади.

2.4 Вимір частотної характеристики залишкового загасання (ЧХЗЗ)

Налаштовування КТЧ і корегування його частотної характеристики здійснюється по переприймальній ділянці між двома кінцевими станціями. Якщо канал має кілька переприймальних ділянок, то амплітудно-частотні перекручування, що виникають у кожному з них, підсумовуються. Вимір частотної характеристики виконується після виміру та регулювання залишкового загасання. Схема підключення приладу така ж, як при вимірі залишкового загасання. На передавальній станції на вхід вимірювального каналу в гнізда передачі від генератора по черзі подається сигнал з частотами 0,3-3,4 кГц і рівні -1,5 Нп. На приймальної станції в гніздах прийому вимірником рівня з 600 Ом вхідним опором виміряється рівень прийнятого сигналу на кожній частоті. Обчислюється величина , а отримані результати порівнюються з нормами. Для вимірів частотної характеристики, як і самого залишкового загасання застосовуються вимірювальні вбудовані або спеціалізовані прилади П-321. На рис. 16 наведений такий графік-шаблон для каналу ТЧ максимальної дальності ЕАСЗ (12 простих каналів).

Рисунок 16. Графік-шаблон для виміру ЧХЗЗ.	Рисунок 17. Схема виміру перехідних впливів.

2.5 Вимір захищеності від зрозумілих перехідних впливів між прямим та зворотнім напрямками каналу ТЧ

Вимір виконуються в режимі 4 ПР.КІН. на частоті 0,8 кГц (рис. 17). На вхід каналу включають вимірювальний генератор з рівнем -13 дБ (-1,5 Нп), на вихід - ВР, яким виміряється рівень перехідної завади. Вхід і вихід протилежного кінця каналу повинний бути навантажений на 600 Ом. Норма захищеності розраховується за виразом: , та має граничне значення 55 дБ.

2.6 Вимір рівня (напруги) шумів

Псофометрична напруга шуму виміряється псофометром, що представляє собою вольтметр із квадратичним детектором, на вході якого включений спеціальний коригувальний контур із визначеною характеристикою згасання (рис. 18). Згасання контуру на частоті 800 Гц дорівнює нулю і з віддаленням від цієї частоти збільшується відповідно до зміни чутливості вуха й телефону.

Загасання контуру при f=800 Гц дорівнює нулю. З віддаленням від цієї частоти воно збільшується відповідно до зменшення чутливості вуха і телефону. Для оцінки незваженого шуму на вхід вольтметра з квадратичним детектором включається спеціальний обмежуючий фільтр із характеристикою, близькою до прямокутної. Для каналів ТЧ такий фільтр має смугу пропущення 0,3 - 3,4 кГц. Вимір рівня або напруги шуму провадиться приладом П-323-ИШ або псофометром УНП-60 у наступному порядку (рис. 19).

Порядок виміру.

1. Установити номінальне залишкове загасання КТЧ.

Рисунок 18. Частотна характеристика затухання псофометричного фільтра.	Рисунок 19. Схема вимірювання шуму в каналі ТЧ.

2. Вхід тракту передачі на протилежній станції навантажити на 600-Омне навантаження.

3. До виходу тракту прийому каналу підключити прилад (вхід вимірника шуму ИШ). Вимірити середню псофометричну напругу шуму на протязі будь-якої години найбільшого навантаження з інтервалом між вимірами 1 хв. Показання варто відраховувати за період 5 сек. При вимірах фіксувати середню величину завади та не враховувати окремих різких відхилень стрілки приладу. (за один вимір допускається не більш 2-3 викидів).

4. На підставі отриманих результатів вимірів обчислити середню арифметичну величину псофометричної напруги шуму за 1 годину:

, (7)

де - результат і-го вимірювання; k - загальна кількість вимірювань.

5. При необхідності вимірити середню величину напруги незваженого шуму (за 1 годину) у каналі ТЧ, роблять операції аналогічно виміру середньої псофометричної напруги шуму і порівняти з нормою.

6. Зробити аналогічні виміри напруги шуму у зворотному напрямку.

Шуми в каналах варто вимірювати при завантаженому груповому тракті, тобто коли по інших каналах системи передаються сигнали. При перевірці шумів каналів у процесі настроювання стаціонарних ліній інші канали системи завантажуються шумовим сигналом, що імітує реальне завантаження. При настроюванні польових ліній штучне завантаження створити важко. Тому напруга шуму в каналах незавантаженої системи повинне бути на 15-20 % нижче норми.

3. Схеми виміру додаткових характеристик

3.1 Вимір амплітудної характеристики (АХ)

Контроль АХ виконується на частоті 800 Гц у режимі 4 ПР.КІН. При вимірах потрібно реєструвати малі зміни і , для чого застосовується метод 2-х магазинів загасання (МЗ), що включаються на вході та виході вимірюваного каналу. ВР повинний мати квадратичний детектор, тому що при Рвх>3,5 дБ форма вимірювального сигналу сильно спотворюється за рахунок ОА. Таким приладом може служити вимірник шумів П-323-ИШ (рис. 19).

Рисунок 19. Вимір АХ.	Рисунок 20. Структурна схема вимірювання коефіцієнта нелінійних спотворень.

В якості зазначених приладів використовується псофометр УПП-60 або прилад П-323-ИШ. Незважений шум також виміряється приладом П-323-ИШ, на вхід якого замість контуру, що зважує, включається обмежуючий фільтр. Шуми в каналах варто вимірювати при завантаженому груповому тракті, тобто коли по інших каналах системи передаються сигнали. Напруга шуму в каналах незавантаженої системи повинна бути на 15-20 дБ нижче норми.

3.2 Вимір коефіцієнту нелінійних спотворень

Нелінійні перекручування в КТЧ, особливо по третій гармоніці, шкідливі для систем тонального телеграфування, де вони викликають взаємні завади між каналами. В інтересах цих систем установлена наступна норма для простого КТЧ: для частоти 0,8 кГц ?1,5%, ?1%. Для складених каналів норма збільшується в раз. Для виміру коефіцієнта нелінійних спотворень каналу ТЧ у 4-проводовому режимі на його вхід в тракт передачі від генератора подається сигнал частотою 800 Гц із рівнем -13 дБ (-1,5 Нп), на виході каналу по покажчику рівня з виборчим входом (типу СИУ-300 або П-326-2) з 600-Омним вхідним опором установлюється рівень прийому частоти 0,8 кГц, рівний 4 дБ (0,5 Нп). Потім покажчик рівня перестроюється по черзі на частоти 1,6 і 2,4 кГц, і по максимальному відхиленню стрілки приладу виміряється рівень другої та третьої гармонік основного сигналу. По обмірюваних величинах рівнів по табличних даних визначають значення напруги основної гармоніки (0,8 кГц), другої гармоніки (1,6 кГц) і третьої гармоніки (2,4 кГц) у мВ. За цими значеннями обчислюється коефіцієнт нелінійних спотворень по формулі:

,

де U1 - напруга сигналу частотою 0,8 кГц, мВ; U2 і U3 - напруга гармонік (частоти 1,6 і 2,4 кГц відповідно), мВ.

Аналогічно визначається коефіцієнт нелінійних спотворень каналу ТЧ у 2-проводовому режимі. При цьому вихід вимірювального генератора підключається до 2-проводового входу каналу передавальної станції та подається сигнал частотою 0,8 кГц із рівнем 0 дБ (0 Нп), покажчик рівня з виборчим входом підключається до 2-проводового входу каналу приймальної станції.

При вимірюванні коефіцієнта нелінійних спотворень за допомогою аналізатора спектру при включених обмежувачах амплітуд в обох напрямках передавання спочатку в каналі встановлюється номінальне значення рівня приймання на частоті 800 Гц (для складених каналів і в пунктах транзиту по ТЧ). Далі до входу вимірюваного каналу подається сигнал з частотою 800 Гц з вимірювальним рівнем -23 дБм (-2,65 Нп) від вимірюваного генератора з коефіцієнтом нелінійності не більше 0,2-0,5% або різницею рівнів основного коливання та продуктів нелінійності вищого порядку не менше 46 дБ або від будь-якого генератора за наявності фільтрів, які подавляють другу і третю гармоніки вимірюваного генератора до наведених величин.На виході каналу за допомогою аналізатора спектра або вибіркового вимірювача рівня зі смугою пропускання не більше 10 Гц та вибірковістю не менше 55 дБ при нормуванні на 100 Гц вимірюються рівні другої та третьої гармонік частоти 1020 Гц.

3.3 Вимір групового часу проходження

У каналі ТЧ нормується відхилення величини групового часу в смузі КТЧ від його значення на частоті 1900 Гц (відносний груповий час): .

У табл. 2 наведені значення для простого каналу ТЧ (при трьох транзитах по кожному з первинних, вторинних і третинних групових трактів). Для n простих каналів наведені значення збільшуються в n разів. Аналогічно нормується розкид частотних характеристик стосовно зазначених значень на кожній частоті для полегшення коректування.Максимальна величина середнього значення групового часу проходження сигналу повинна бути не більше 100 мс для проводних і радіорелейних систем передачі й не більше 400 мс для космічних ліній зв'язку, з яких 300 мс приділяється на космічну ділянку каналу.

Згідно рекомендацій МСЕ гранична норма відхилення ГЧП на частотах 0,4 і 3,3 кГц стосовно його значення на середній частоті 1,9 кГц дорівнює 20 мс та 10 мс відповідно. Але ці норми не враховують вимог, що висуваються кінцевою апаратурою передачі даних. З урахуванням систем ПД нерівномірність ГЧП повинна знаходитись в межах ?2 мс. В залежності від швидкості передачі нерівномірність ГЧП визначається: , де v - швидкість, Бод.

Норми постійної складовий ГВП потрібні головним чином розроблювачам систем передачі. У стаціонарних мережах при необхідності визначають вимірами за допомогою нетипових приладів. У польових мережах не контролюється. Вимір нерівномірності групового часу проходження сигналу виробляється приладом П-323-ИЗВЗ у наступному порядку (рис. 21).

Таблиця 2

Норми на груповий час проходження.

Частота, кГц	0,3	0,4	0,5	0,6	0,8	1,0	1,4	1,6	2,2	2,4	2,8	3,0	3,2	3,3	3,4
Відхилення групового часу проходження (мс) щодо його значення на частоті 1900 Гц	3,5	2,4	1,5	1,1	0,6	0,4	0,15	0,1	0,1	0,15	0,45	0,75	1,35	1,9	3,5
Відхилення значень від номінальних, ± мс	1,0	0,4	0,25	0,2	0,15	0,1	0,06	0,06	0,06	0,06	0,1	0,2	0,25	0,5	1,0



Рисунок 21. Схема вимірювання нерівномірності групового часу проходження сигналів в КТЧ

Порядок виміру ГВП.

1. Установити номінальне залишкове затухання (посилення) у каналі ТЧ.

2. Підключити до 4-проводного тракту каналу на передачі й прийомі до точок номінальних відносних рівнів -13 дБ (-1,5 Нп) і +4 дБ (+0,5 Нп) передавальну й приймальню частини приладу П-323 ИЗВЗ. Виміру робити з вимірювальним рівнем -23 дБ (-2,5 Нп), тобто на 10 дБ (1 Нп) нижче номінального відносного рівня передачі -13 дБ (-1,5 Нп).

3. Отриману характеристику нерівномірності групового часу проходження зрівняти з нормою. Відхилення групового часу проходження щодо його значення на частоті 1,9 кГц не повинне виходити за межі розкиду значень від номінальних величин в ЭППЧ каналу.

4. Аналогічно зробити вимір і оцінку нерівномірності групового часу проходження у зворотному напрямку.

3.4 Вимір зміни частоти сигналу

Нормування припустимої величини зміни частоти сигналу, переданого по КТЧ, виконується з урахуванням вимог якісної роботи з нього апаратури тонального телеграфування. У цей час на стаціонарних мережах зв'язку припустима зміна частоти при максимальній дальності зв'язку повинне бути не більше ±2 Гц. Для сучасних систем передачі припустима зміна частоти залежить від числа простих каналів n і повинне бути по нормах ЕАСС не більше Гц. Вимір зміни частоти переданого сигналу виробляється в 4-провідній частині каналу ТЧ в обох напрямках передачі з використанням частотоміра, що має погрішність виміру не більше 0,1 Гц (рис. 22).

Рисунок 21 Схема вимірювання зміни частоти в КТЧ

Порядок вимірів

1. На вхід тракту передачі КТЧ від вимірювального генератора подати струм частоти 800 Гц із вимірювальним рівнем -23 дБ, тобто на 10 дБ нижче номінального.

2. Вихід каналу навантажити на 600 Ом.

3. До входу й виходу КТЧ підключити електронні частотоміри (наприклад, типу Ч3-38).

4. Розбіжність частот визначити по різниці показань частотомірів.

Отримане значення різниці частот зрівняти з нормою.

зв'язок телефонний відкритий загасання

Розробив:

доцент КІ

к.т.н., доцент Слюсар І.І.

Размещено на Allbest.ru

...