Розробка проекту корпоративної мережі авіакомпанії

Тепловий або світловий

- приміщення підприємств з обслуговування автомобілів.

Тепловий або димовий

3. Адміністративні, побутові і громадські будівлі та споруди

- зали для глядачів, репетиційні, лекційні, читальні і конференц-зали, артистичні, кулуарні, костюмерні, реставраційні майстерні, кіносвітлопроекційні, апаратні, фойє, холи, коридори, гардеробні, книгосховища, архіви, фотолабораторії, простори за підвісними стелями, приміщення з персональними комп'ютерами;

Димовий

- склади декорацій, бутафорії і реквізитів, адміністративно-господарські приміщення, машино-лічільні станції, пульти керування, передпокої житлових приміщень;

Тепловий або димовий

- лікарняні палати, приміщення підприємств торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, службові кімнати, житлові приміщення готелів і гуртожитків;

Тепловий

- приміщення музеїв і виставок та підпільні простори приміщень з персональними комп'ютерами.

Димовий або світловий

Примітка 1. Вказаний першим вид сповіщувача є пріоритетним.

Примітка 2. Використання інших видів сповіщувачів або необхідність встановлення в одному приміщенні автоматичних пожежних сповіщувачів, що реагують на різні фактори пожежі на початку горіння визначається техніко-економічним обґрунтуванням.

В даний час розвивається тенденція заміни теплових сповіщувачів на димові з метою зниження інерційності їх спрацювання.

Наведена таблиця не визначає галузь використання автоматичних пожежних сповіщувачів, яка встановлюється відповідними будівельними нормами, нормами технологічного проектування і відомчими переліками.

При виборі димових сповіщувачів не рекомендується використовувати радіоізотопні сповіщувачі в приміщеннях з довготривалим перебуванням людей (лікарні, санаторії та інші оздоровчі заклади), жилих приміщеннях готелів і гуртожитків. Забороняється встановлення радіоізотопних сповіщувачів в житлових будинках і дитячих закладах.

Сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять, за наявності технічної можливості, на пульти централізованого спостереження пожежної охорони.

В якості охоронно-пожежного пульту контролю й керування в приміщенні конструкторського відділу пропонується використати Сучасний пульт С-2000.

Рисунок 4.2 - Пульт контролю й керування охоронно-пожежний С-2000

Технічні характеристики:

- кількість підключених пристроїв - до 127;

- кількість шлейфів сигналізації, які можуть бути об'єднані в розділи - до 512;

- кількість паролів - до 511;

- кількість керованих в автоматичному режимі релейних виходів - до 255;

- обсяг буфера подій - 1023 повідомлень;

- довжина лінії інтерфейсу RS-485 - до 4000 м;

- довжина лінії інтерфейсу RS-232 для зв'язку із принтером - до 20 м;

- напруга живлення - від 10,2 до 28,4 В;

- типовий струм споживання в черговому режимі становить:

- при напрузі живлення 12 В - 50 мА;

- при напрузі живлення 24 В - 25 мА;

- клавіатура - 16 клавіш із підсвічуванням;

- індикатор - ЖК із підсвічуванням, 16 символів;

- робочий діапазон температур - від +1 до +40 °С;

- габаритні розміри - 146 х 105 х 35 мм.

Основні функції ПКП С-2000:

- контроль до 127 приладів, підключених до пульта по інтерфейсі RS-485;

- відображення на ЖКИ, зберігання в енергонезалежному буфері всіх подій, що відбуваються в системі, і печатка їхньому принтері з послідовним інтерфейсом RS-232;

- сигналізація тривог на убудованому звуковому сигналізаторі;

- керування узяттям/зняттям і контроль стану шлейфів сигналізації з пульта;

- програмування конфігураційних параметрів приладів, печатка конфігурації на принтері, настроювання адрес приладів і адресних пристроїв;

- обмеження доступу до функцій керування й програмування за допомогою паролів.

Функції доступні після конфігурування:

- об'єднання шлейфів у розділи;

- відображення текстових назв розділів і імен користувачів у протоколі подій. Довжина рядків - до 16 символів;

- керування узяттям/зняттям і контроль стану розділів з пульта й клавіатур «С2000-С», пультів «С2000-КС» і приладів «С2000-4»;

- розмежування повноважень керування на основі системи паролів.

- завдання прав керування узяттям/зняттям розділів як користувачам, так і кожному із пристроїв керування (клавіатурам «С2000-С», пультам «С2000-КС» і приладам «С2000-4»);

- автоматичне керування релейними виходами блоків «С2000-СП1» відповідно до стану розділів. Можливість керування виходами приладів «С2000-4», «Сигнал-20П» і «Сигнал-20» серія 02. Можливість керування релейними виходами із затримкою;

- керування індикацією станів розділів на блоках індикації «С2000-БИ»;

- передача подій, що відбуваються в системі, клавіатурам «С2000-С» для індикації й інформаторам «С2000-ИТ» для передачі по абонентській телефонній лінії;

- до пульта можна підключити персональний комп'ютер із програмним забезпеченням АРМ «С2000» для ведення протоколу подій і відображення станів розділів і шлейфів сигналізації на комп'ютері;

- пульт у режимі програмування може виконувати функцію перетворювача інтерфейсів «RS-232 - RS-485», що дозволяє конфігурувати пульт і підключені до нього прилади з персонального комп'ютера без використання додаткових перетворювачів інтерфейсів;

- пульт має спеціальний режим роботи, що дозволяє резервувати АРМ «Оріон», автоматично перехоплюючи керування приладами при відключенні відключенні персонального комп'ютера;

- можливість підключення декількох підсистем охоронно-пожежної сигналізації на базі пультів «С2000» до персонального комп'ютера з АРМ «Оріон». Така система має всі переваги АРМ «Оріон» і працює при вимиканні персонального комп'ютера;

- конфігурування здійснюється програмою PPROG.EXE.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Одним з завдань цивільного захисту України є організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.

Завдання передбачає заходи, що поширюються на всю територію держави, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконанням здійснюються за територіально-виробничим принципом центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих Рад, постійними органами управління цивільного захисту (ЦЗ), адміністраціями підприємств, установ і організацій завчасно, а також у разі надзвичайної ситуації (НС) з метою створення умов для виживання населення, яке може опинитися (опинилося) в осередку ураження.

Головними заходами є: надання житла, організація харчування, забезпечення одягом, взуттям та товарами першої необхідності, медичне обслуговування і т.п.

Період життєзабезпечення починається з моменту виникнення надзвичайної ситуації та продовжується до встановлення нормальної життєдіяльності.

В умовах можливого обмеження споживання товарних ресурсів вводиться забезпечення по нормі водою, продовольством та предметами першої необхідності. Нормативи життєзабезпечення встановлюються диференційно в залежності від регіону, масштабів лиха з врахуванням наявних запасів життєзабезпечення, але не нижче норм воєнного часу з подальшим доведенням до середніх норм.

Заходами життєзабезпечення населення, які спрямовані на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних і інших невідкладних робіт, є:

- тимчасове розміщення громадян в безпечних районах;

- організація харчування в районах лиха і тимчасове розселення, при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт (далі РІНР);

- організація забезпечення населення одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

- організація надання фінансової допомоги потерпілим;

- забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення.

Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об'єктах, а також запобігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів його проживання.

В місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту.

Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, в тому числі і евакуйовані.

При тимчасовому розміщенні евакуйованих необхідно забезпечити середню житлову площу у розрахунку не менше 2,5 кв.м. на людину.

Не допускається розміщення евакуйованих у виробничих приміщеннях, на складах та базах, поблизу місць зберігання небезпечних отруйних речовин, пально-мастильних матеріалів, отрутохімікатів та інших небезпечних та шкідливих для здоров'я людей речовин.

Підібраний житловий фонд повинен забезпечувати нормальні санітарно-гігієнічні та культурно-побутові умови, мати теплопостачання та водопостачання, місце приготування та приймання їжі, відпочинку.

При розміщенні евакуйованих у будинках та приміщеннях, які не мають центрального опалення, необхідно передбачити забезпечення їх твердим паливом (відповідно до встановлених розцінок та добових норм):

- для опалення - з урахуванням займаної житлової площі;

- для господарських потреб - за кількістю людей, розміщених на даній площі.

Забезпечення евакуйованих (постраждалих) продуктами харчування у заміській зоні повинно здійснюватися через місцеву мережу продовольчих магазинів та підприємств громадського харчування сумісно з органами робочого постачання.

Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезених з собою. При їх відсутності харчування здійснюється через мережу (їдалень) громадського харчування, або в сім'ях, куди вони підселяються.

Видача гарячої їжі та сухих пайків проводиться по установленій нормі. Приготування та прийом гарячої їжі організується на незараженій території, або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1Р/год). При радіації від 1 до 5Р/год приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5Р/год особовому складу невоєнізованих формувань замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці.

Приготовлена їжа роздається безпосередньо із похідних кухонь або розноситься в термосах до місць розташування формувань (людей). Кухні, термоси та інше, в якому перевозилася (переносилась) їжа, старанно дезактивуються і розкриття їх дозволяється тільки після дозиметричного контролю.

Матеріально-технічне і фінансове забезпечення пересувних пунктів здійснюються організаціями (підприємствами) на базі яких вони створені.

Для приготування їжі в зонах радіоактивного зараження використовуються в основному консервовані і концентровані продукти захисній (герметичній) тарі і упаковці, які не потребують складної кулінари обробки.

В районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками. В районах, заражених бактеріального засобами приготування і прийом їжі дозволяється тільки після ретельне дезінфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих.

Мінімальна норма забезпечення водою евакуйованих у заміській_зоні повинна складати не менше 25 літрів на добу. Однак при дефіциті питної води, необхідно встановлювати більш жорсткий режим водопостачання, який складає у середньому 12,5 літрів на одну людину. У поняття водопостачання входять: пиття, приготування їжі, умивання, санітарно-гігієнічні потреби, прибирання приміщень.

Вибір джерел водозабезпечення узгоджується з органами СЕС, які видають висновок про придатність їх до водопостачання.

Забезпечення предметами першої необхідності здійснюється на базі місцевих органів торгівлі.

Евакуйовані повинні мати з собою комплект верхнього одягу та взуття по сезону (у літній час і теплі речі), постільну білизну, туалетні приладдя, предмети першої необхідності. Загальна вага їх разом з продуктами харчування та водою не повинна перевищувати 50 кг на одну людину.

У перелік предметів першої необхідності, які постачаються для еваконаселення через торгівельну мережу, входять:

- одяг (одяг та білизна, трикотажні вироби, головні убори, усі види панчішно-шкарпеткових виробів, вовняні хустки, тканини взамін одягу);

- тканини (бавовняні та льняні);

- взуття різне;

- посуд, мило, миючі засоби;

- (галантерейне) парфуми і вироби (зубна паста, зубні щітки, голки, ґудзики, гребінки, предмети гігієни);

- інші непродовольчі товари (тютюнові вироби, сірники, гас та ін.).

Комунально-побутове обслуговування в районах розміщення покладають на місцеві комунально-побутові служби (організації і підприємства, про що говорилося в першому питанні). Кількість їх при необхідності може бути збільшена за рахунок розгортання комунально - побутових служб евакуйованим населенням.

Медичне забезпечення при надзвичайних ситуаціях повинно складатися:

- у наданні усіх видів медичної допомоги потерпілим від радіоактивних, отруйних, небезпечних отруйних речовин, бактеріальних засобів, дії стихійних лих, аварій та катастрофу;

- у проведенні йодної профілактики;

- у медичному обстеженні тим, що отримали дозу опромінення понад 25 бер;

- у госпіталізації та обліку осіб, які підлягають загальному опроміненні 1 більше як 100 бер, або опроміненню щитовидної залози радіонуклідами йоду більш як 250 бер;

- у медичному забезпеченні процесу евакуації;

- у амбулаторному обстеженні та лікуванні у районах евакуації осіб, потерпілих від іонізуючого опромінення з перевищенням гранично-допущених доз опромінення та отримавши) травми і поранення різного ступеня тяжкості;

- у попередженні спалахів інфекційних хвороб серед населення. Для проведення цих робіт створюються санепідембригади.

Медичне забезпечення у заміській зоні необхідно здійснювати через існуючу мережу лікарень, поліклінік та медпунктів сільської місцевості, яка розширюється за рахунок медико-санітарних частин та органів охорони здоров'я евакуйованих об'єктів, а також розгортанням лікувальних установ у будинках громадського призначення. Єдиного комплексу заходів, спланованих на захист населення, забезпечення його життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій (аварії на АЕС, ХНО, стихійні лиха) немає. В кожному конкретному випадку передбачається проведення таких заходів, які були б реальними, найбільш ефективними у даній ситуації і зводили б до мінімуму усі небажані явища після НС.



5ю ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

У цьому дипломному проекті розробляється корпоративна мережа для авіакомпанії на основі технологій xDSL.

Метою цього розділу є обгрунтування доцільності впровадження такого проекту. В даному розділі виконємо економічне обґрунтування розробки корпоративної мережі на основі технології xDSL

Розглянемо такі питання:

1. Складання кошторису витрат на розробку і створення корпоративної мережі.

2. Витрати на обслуговування мережі.

3. Визначення і оцінка економічної ефективності введення в експлуатацію мережі.

5.1 Складання кошторису витрат на розробку і створення корпоративної мережі

До складу витрат на розробку проекту і створення корпоративної мережі на основі технології xDSL входить вартість усіх ресурсів, необхідних для реалізації комплексу робіт, передбачених головною частиною дипломного проекту. До складу кошторису даних витрат входять:

- обладнання та комплектуючі вироби - С_м;

- спеціальне устаткування для виміру параметрів траку лінії - К_об;

- головна і додаткова зарплатня працівників проектного відділу - З_п;

- відрахування на соціальне страхування - З_ос;

- робота і послуги сторонніх організацій - С_ст;

- витрати на відрядження - С_ком;

- інші прямі витрати - С_пр;

- накладні витрати - Н_р.

Всі розрахунки будуть проводитися у національній валюті - гривнях.

5.1.1 Обладнання та комплектуючі вироби

До складу телекомунікаційної мережі, що проектується входить покупні комплектуючи вироби та обладнання. Отже, підрахуємо витрати на закупку обладнання проектованої корпоративної мережі.

Для визначення суми необхідних капіталовкладень необхідно розрахувати витрати на: маршрутизатори, серверне обладнання,модеми і монтажні роботи.

Загальна сума капіталовкладень визначається на основі вартості обладнання: маршрутизаторів, серверного обладнання.

Таблиця 5.1 - Вартість обладнання

Обладнання	Кількість, шт.	Вартість обладнання , грн.	Загальна вартість, грн.
Catalyst 2950SX-24TS	52	5500	286,000
Catalyst 3560G-48TS	11	17790	195,690
Cisco 7200	7	210000	1,470,000
Оптоволокно LOGIC POWER	33000 м	8	240000
Всього	-	-	2,191,690

Вартість обладнання з монтажними роботами становить:

грн.

де тис. грн. - вартість станційного обладнання мережі.

грн. - вартість монтажу обладнання мережі.

Вартість планових накопичень становить 6% вартості монтажу:

Інші витрати становлять 10% вартості монтажу:



Загальна сума капіталовкладень на станційне обладнання, монтаж, планові накопичення, інші витрати становить:

грн.

5.1.2 Основна і додаткова зарплата працівників проектного відділу

До цієї статті витрат входить зарплата проектного відділу, де працює 3 спеціалісти. Фахівці займаються розробкою системно-мережевих рішень з організації систем телекомунікацій з урахуванням вимог замовника контролюють встановлення та інсталяцію обладнання на мережі.

Витрати по цій статті включають:

,

де - тарифний фонд заробітної плати,

- премія з фонду заробітної плати (20-30% від ),

- додаткова заробітна плата (10-15% від ).

У даному розрахунку приймемо заробітну плату рівну 4400 гривень (середня заробітна плата при виконанні даних робіт на даний момент часу).

Отримаємо:

грн.;

грн.;

грн;

грн.

5.1.3 Відрахування на соціальне страхування

Норматив відрахувань на соціальне страхування приймається за чинним законодавством України і дорівнює - 36,79% від суми основної зарплати.

грн.

5.1.4 Роботи і послуги сторонніх організацій

До витрат на послуги сторонніх організацій відносяться надання консультаційних послуг по виконанню монтажних робіт при монтажі корпоративної мережі. Порівнюючи з аналогами даного виду робіт грн.

5.1.5 Витрати на наукові і виробничі відрядження

Розрахунок цих витрат здійснюється прямимобчисленням або вони приймаються рівними 8-10% від суми основної і додаткової зарплати.

При виконанні цих робіт необхідно прийняти дані витрати по нормі 10% від суми основної і додаткової зарплати:

грн.

5.1.6 Інші прямі витрати

До інших витрат відносяться витрати, що не входять у жодну з перерахованих статей, але можуть бути віднесені на дану розробку по прямій ознаці (витрати по оплаті консультацій, аналізу, експертиз і ін.). Вартість по даній статті витрат включена у вартість послуг сторонніх організацій.

5.1.7 Накладні витрати

Накладні витрати включають заробітну плату адміністративного і господарського персоналу, витрати на охорону праці, ремонт, опалення, електропостачання і ряд інших, загальних витрат по виконанню даних робіт. Вони визначаються в процентах до планового фонду заробітної плати науково - виробничого персоналу відповідно до розрахованого кошторису. В розрахунках рекомендується використовувати процент накладних витрат рівний 60-70% суми основної і додаткової зарплати науково-виробничого персоналу.

грн.

Таблиця 5.2 - Кошторис витрат на розробку і впровадження корпоративної мере

№ п/п	Статті витрат	Умовне позн-я	Сума, грн.	% до загальної суми
1	Витрати на будівництво ТК мережі	См	2 480 992	99,3
2	Основна і додаткова зарплата науково-виробничого персоналу	Зод	6578	0,26
3	Відрахування на соціальне страхування	Зос	1618	0,064
4	Робота і послуги сторонніх організацій	Сст	4400	0,017
5	Витрати на відрядження	Ском	525	0,021
6	Інші прямі витрати	Спр	0,00	0,000
7	Накладні витрати	Нр	3680	0,14
Разом	Цкошт.	2 497 853	100

5.2 Витрати на обслуговування

Витрати на обслуговування містять у собі такі статті витрат:

- витрати на оплату праці;

- відрахування в бюджетні фонди;

- амортизаційні відрахування;

- витрати на оплату послуг провайдера Інтернет послуг;

- витрати на запасні частини;

- інші витрати.



5.2.1 Основна і додаткова заробітна плата персоналу

Витрати по статті включають:

,

де - тарифний фонд заробітної плати,

- премія з фонду заробітної плати (20-30% від ),

- додаткова заробітна плата (10-15% від ).

На додаток до персоналу, що вже працює, потрібно найняти спеціаліста для обслуговування основних вузлів зв'язку. Враховуючи середній рівень зарплат для даної професії в даному розрахунку приймаємо заробітну плату рівною 5000 гривень. Одержимо:

грн.;

грн.;

грн;

грн.

5.2.2 Розрахунок відрахувань у бюджетні фонди

Результати розрахунку відрахувань у бюджетні фонди по Україні складають 36,79% суми основної зарплати.

грн./місяць

5.2.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Для для даного устаткування, яке встановлюється у корпоративній мережі, норма амортизації складає 25%. Результати розрахунку наведені в таблиці 5.3.



Таблиця 5.3 - Амортизаційні відрахування

№ п/п	Найменування	Кількість	Ціна, грн (за од.)	Сума амортизаційних відрахувань, грн.
1	Catalyst 2950SX-24TS	52	5500	71500
2	Catalyst 3560G-48TS	11	17790	48922
3	Cisco 7200	7	210000	367500
4	Оптоволокно LOGIC POWER	33000 м	8	60000
Разом, грн./рік	547922

На місяць витрати складуть - 547922 грн.

5.2.4 Витрати на запасні частини

Витрати на запасні частини розрахуємо із розрахунку 2% від вартості основних:

З_зап = 2 191 690 0,02 = 43833,8 (грн./рік).

5.2.5 Розрахунок інших витрат

До інших видів витрат відносяться такі види витрат:

- платежі по обов'язковому страхуванню майна підприємства, на якому використовується сегмент мережі, що враховується в складі виробничих фондів;

- винагороди за винаходи і раціоналізаторські пропозиції;

- платежі по кредитах у межах ставок, що встановлені законодавством;

- плата стороннім організаціям за пожежну і сторожову охорону, за підготовку і перепідготовку кадрів;

- витрати на гарантійний ремонт і обслуговування;

- оплата послуг обчислювальних центрів і банків;



Таблиця 5.4 - Кошторис витрат на обслуговування корпоративної мережі (на місяць)

№	Стаття витрат	Сума, грн.	% від загал. суми
1	Витрати на оплату праці	8970	1,4
2	Відрахування в бюджетні фонди	3300	0,54
3	Роботи і послуги сторонніх організацій	100	0,001
4	Амортизаційні відрахування	547 922	90,69
5	Витрати на запасні частини	43 833,8	7,25
Разом	604 195	100

Отже, обслуговування КМ авіакомпанії потребує 604 195 гривень на місяць і відповідно 7 250 340 гривень на рік.

5.3 Розрахунок економічного ефекту від впровадження корпоративної мережі для авіакомпанії

Успішна діяльність промислової, фінансової або іншій організації багато в чому визначається наявністю єдиного інформаційного простору. Розвинена інформаційна система дозволяє ефективно справлятися з обробкою потоків інформації, циркулюючих між співробітниками підприємства і приймати їм своєчасні і раціональні рішення, що забезпечують виживання підприємства в жорсткій конкурентній боротьбі.

Розробка та впровадження високошвидкісної корпоративної мережі для авіакомпанії дозволяє створити єдину для усіх підрозділів базу даних, вести електронний документообіг, для ефективнішого управління авіаперельотами, що призведе збільшення прибутку, проводити відеоконференції з віддаленими підрозділами, забезпечити усі потреби організації у високоякісному телефонному, міжнародному і міжміському зв'язку, доступі в Інтернет. Усе це зменшує час реакції на зміни, що відбуваються в компанії, і забезпечує оптимальне управління усіма процесами в реальному масштабі часу.

Прогнозована кількість авіарейсів авіакомпанії буде становити за перший 2015 рік - 900 рейсів, другий - 1800 рейсів, і на третій - 2600 рейсів. Проаналізувавши ринок послуг авіакомпаній, середня ціна авіаперельоту становить 1500 грн і з середньою .

З урахуванням витрат на томливо Вт , яке становить 40% прибутку авіакомпанії, дохід складатиме:

– за 1 рік : 900* 15* 1 500=20 250 000-Вт=12 000 000

– за 2 рік : 1800 * 15 * 1 500=40 000 000 - Вт= 23 000 000

– за 3 рік : 2600 * 15 * 1 500=58 500 000 - Вт= 35 100 000

Таблиця 5.5 - Плановий дохід

	1-й рік (2015)	2-й рік (2016)	3-й рік (2017)
Кількість авіарейсів	900	1800	2600
Дохід	12 000 000	23 000 000	35 100 000

Згідно даних таблиці 5.5 розрахуємо строк окупності проекту.

Розрахуємо чистий прибуток за 3 роки:

грн. за 3 роки

Де, - чистий прибуток;

Д - дохід за 3 роки;

К - Кошторис витрат на обслуговування мережі;



Рисунок 5.1 - Приріст авіарейсів

Розрахуємо чистий прибуток за 1 рік та термін окупності:

грн./рік

місяці, де:

Т - термін окупності, Пч - чистий прибуток за 1 рік.

Згідно даних розрахунку окупності розробленої вісокошвидкісної корпоративної мережі для авіакомпанії з метою поліпшення управління авіаперелітами, та об'єднання філій та віддалених офісів в одну мережу є вигідним проектним рішенням, строк окупності проектного рішення становить 3,5 місяців.



ВИСНОВОК

В даному дипломному проекті була розроблена корпоративна мережа для авіакомпанії, з використанням технолологій xDSL:

- Було розподілено апаратні засоби КМ авіакомпанії, у тому числі і у філіях, по відділах.

- Вибрано операційну систему, використану в КМ, мережевої ОС, СУБД, бухгалтерських програм та програм документообігу, програмного забезпечення управління авіакомпанії і т.д.

- Визначено число і типи серверів, використовуваних в авіакомпанії, а також місць їх розташування

- Вибрані типи каналів зв'язку між корпусами, між центральним офісом і філіями.

- Розроблено структурної схеми обчислювальної мережі авіакомпанії

У розділі охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях були розглянуті та проаналізовані умови праці в приміщенні експериментального відділу, в якому проводяться розробка корпоративної мережі. За результатами аналізу умов праці робітника відділу, можна зроблено висновок, що всі параметри приміщення відділу відповідають вимогам нормативних докуметів для даного типу роботи. Відхиленням від встановлених вимог є відсутність системи кондиціонування і підігріву повітря та застаріла система пожежної сигналізації. Виходячи з цього було модернізовано систему пожежної сигналізації.

У техніко-економічному розділі обґрунтовано доцільність впровадження корпоративної мережі для авіакомпанії, а саме, кошторису витрат на розробку та створення мережі, витрати на обслуговування та розраховано що впровадження корпоративної мережі є економічно ефективним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Олифер В.Г. Комп'ютерні мережі. СПб. 2001

2. Олифер В.Г. Комп'ютерні мережі. 2-е видання, СПб. 2003

3. Віктор і Наталія Олифер, Стратегічне планування мереж. http://www.citforum.ru/nets/

5. Сергій Орлов. На шляху до G.shdsl. журнал LAN,#11 /2002

6. Євгеній Евдокименко Російський ринок xDSL- пристроїв журнал Мережі,#04 /1998

7. Ю.А.Парфенов, О.Н.Чернова, До практичного використання устаткування xDSL. 2001 http://www.citforum.ru/koi/nets/articles

8. Воєводський С.В., Мещери В.В., DSL- технології і цифровизация мідних кабельних магістралей. 2002-03 http://www.nateks.ru/pub/

9. Шаронин С. Сучасні концепції широкосмугового абонентського доступу http://www.citforum.ru/koi/nets/articles

10. Семінар. Теорія і практика забезпечення безпеки інформаційних систем. http://www.citforum.ru/seminars/2003/bezopis.shtml#2

11. Кульгин М. Комп'ютерні мережі. Практика побудови. СПб.: Пітер, 2003,464 с.

12. Кулаків Ю.А., Омелянский С.В. Комп'ютерні мережі. Вибір, установка, використання і адміністрування. Київ: Издат. ЮНІОР, 1999, 544с.

13. Бакланів И. Г. Технології ADSL/ADSL2 : теорія і практика застосування. - М.: Метротек, 2007. - 384 с.

14. Столингс В. Сучасні комп'ютерні мережі. - С-Пб.: Пітер, 2003. - 783 с.

Размещено на Allbest.ru

...