Розробка проекту обладнання дільниці залізниці пристроями МСДЦ "Каскад"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство транспорту та зв'язку України

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра АТ

Розробка курсового проекту обладнання дільниці залізниці пристроями МСДЦ «КАСКАД»

Пояснювальна записка і розрахунки до курсового проекту з дисципліни «Системи диспетчерського управління та інформаційні комплекси»

Перевірив ст. викладач

М. В. Ушаков

Розробив студент Групи 1-V АТЗ-с

А. Г. Лупенос

2009

Зміст

Реферат

Вступ

1. Розробка структури МСДЦ «КАСКАД» на дільниці та обладнання центрального посту диспетчерською централізацією

1.1 Розробка структури МСДЦ «КАСКАД» на дільниці

1.2 Розробка структури програмно-апаратного комплексу «ЦП КАСКАД»

2. Розробка комплексу лінійного пункту «ЛП КАСКАД»

2.1 Розробка структурної схеми комплексу «ЛП КАСКАД»

2.2 Осигналізування лінійного пункту

2.3 Складання переліків об'єктів управління і контролю

2.4 Розробка переліків вхідних і вихідних змінних

2.5 Розробка монтажних схем модулів ТУ, ТС і ТВ

2.6 Розробка схем узгодження пристроїв МСДЦ з ЕЦ проміжних станцій

2.6.1 Схема керування двохпровідним СЕП

2.6.2 Схеми кнопкових реле та реле напрямку

2.6.3 Схема індикації відміни та штучного розмикання маршрутів

3. Проектування підсистеми контролю стану перегінних пристроїв СЦБ

4. Проектування локальних мереж передачі даних

4.1 Розробка структурних схем мереж зв'язку

4.2 Розрахунок терміну транспортування інформації локальною мережею кільцевого типу

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Реферат

диспетчерський централізація сигналізація каскад

Курсовий проект складається з 45 аркушів пояснювальної записки, 7 рисунків, 5 таблиць, 5 використаних джерел, 5 рисунків графічної частини.

Розроблено проект на обладнання дільниці залізниці пристроями МПДЦ «КАСКАД»

Ціль проекту - обладнання дільниці залізниці пристроями МПДЦ «КАСКАД».

В першому розділі курсового проекту приведено розробку структури МПДЦ «КАСКАД».

В другому розділі курсового проекту приведено розробку комплексу лінійного пункту «ЛП КАСКАД».

В третьому розділі курсового проекту приведено розробку підсистеми контролю стану перегінних пристроїв СЦБ.

В четвертому розділі курсового проекту приведено розробку структурних схем мережі зв'язку.

В додатках приведено розроблені за завданням схеми.

Вступ

Програмно-апаратний комплекс мікропроцесорної системи диспетчерської централізації (МСДЦ) “КАСКАД” впроваджується на дільницях залізничного транспорту з метою підвищення ефективності управління вантажними та пасажирськими перевезеннями за рахунок:

- автоматизації процесів збору та надання інформації про поїзне положення на регіоні керування;

- телеуправління пристроями електричної централізації лінійних станцій в автоматичному та напівавтоматичному режимах;

- підсилення контролю за станом об'єктів керування на підставі автоматично сформованої діагностичної інформації в реальному масштабі часу;

- автоматизації та максимального спрощення операцій по керуванню рухом поїздів;

- підвищення безпеки руху;

- зменшення впливу суб'єктивного фактора при прийнятті рішень;

- надання інформації користувачам різних рівнів та служб через локальну та глобальну мережі зв'язку;

- використання сучасних графічних інтерфейсів, єдиного інформаційного простору, оперативного об'єднання або роз'єднання диспетчерських дільниць.

Крім цього, впровадження системи “КАСКАД” дозволяє комплексно вирішити проблеми, пов'язані з повним скороченням чергових по станціях, а саме: забезпечення надійного та високоякісного зв'язку, телекерування роз'єднувачами енергопостачання, голосове сповіщення працівників та пасажирів, підключення систем пожежної та охоронної сигналізації, підключення систем осьових лічильників та інше.

Метою даної курсової роботи є вивчення основних принципів побудови мікропроцесорних систем диспетчерської централізації, дослідження конкретних технічних засобів з метою подальшої розробки, технічного обслуговування і проектування систем та пристроїв, на основі сучасних інформаційних технологій.

Курсовий проект розроблений за допомогою навчальної звітності. [5]

1. Розробка структури МСДЦ «КАСКАД» на дільниці та обладнання центрального посту диспетчерською централізацією

1.1 Розробка структури МСДЦ «КАСКАД» на дільниці

Характеристики комплексу, значення щодо обладнання дільниці, а саме: кількість сегментів, станцій, блок-дільниць на перегоні наведено в табл.1.1.

Таблиця 1.1

Характеристика МСДІІ "КАСКАД"

Найменування характеристики	Чисельне значення
Розмір сегмента диспетчерської дільниці	134 км
Кількість сегментів дільниці	2
Кількість блок - дільниць на перегоні між станціями	9
Станцій	10

Програмно-апаратний комплекс мікропроцесорної системи диспетчерської централізації МСДЦ "КАСКАД" впроваджується на дільницях залізничного транспорту з метою підвищення ефективності управління вантажними та пасажирськими перевезеннями за рахунок:

- автоматизації процесів збору та надання інформації про поїзне положення на регіоні управління;

- телеуправління пристроями електричної централізації лінійних станцій в автоматичному та напівавтоматичному режимах;

- підсилення контролю за станом об'єктів управління на підставі автоматично сформованої діагностичної інформації в реальному масштабі часу;

- автоматизації та максимального спрощення операцій по управлінню рухом поїздів;

- підвищення безпеки руху;

- зменшення впливу суб'єктивного фактора при прийнятті рішень;

- надання інформації користувачам різних рівнів та служб через локальну та глобальну мережі зв'язку;

- використання сучасних графічних інтерфейсів, єдиного інформаційного простору, оперативного об'єднання або роз'єднання диспетчерських дільниць. [1]

Дільниця диспетчерського управління складається із двох сегментів (рис. 1.1): до першого надходять станції А, Б, В, Г, Д; до другого - станції Ж, З, К, Л.

1.2 Розробка структури програмно-апаратного комплексу «ЦП КАСКАД»

Програмно-апаратний комплекс "ЦП КАСКАД" виконує функції обробки, збереження, формування, захисту інформації, людино-машинного інтерфейсу, підтримки глобальних та локальних мереж зв'язку.

До складу програмно-апаратного комплексу "ЦП КАСКАД", розташованого в центрі управління перевезеннями (рис. 1.2), належать:

- автоматизоване робоче (АРМ) місце поїзного диспетчера;

- автоматизоване робоче місце енергодиспетчера;

- автоматизоване робоче місце інженера СЦБ і зв'язку;

- локальна мережа АРМ;

- резервований сервер бази даних з робочим місцем системного адміністратора;

- каналоутворююча апаратура зв'язку;

- джерела безперебійного живлення;

- системне та прикладне програмне забезпечення.

Програмно-апаратний комплекс АРМ поїзного диспетчера забезпечує контроль перевізного процесу, який здійснюється на основі інформації, отриманої від пристроїв СЦБ.

Управління перевізним процесом на дільниці здійснюється поїзним диспетчером дистанційно. Основні функції управління:

- приготування поїзних та маневрових маршрутів за принципом "маршрутного набору";

- автоматична реалізація поїзних маршрутів на дільниці за номером поїзда;

- настанова маршрутів у режимі "наскрізного пропускання";

- відкриття та закриття світлофорів;

- переведення стрілок індивідуальне і маршрутне;

- відміна встановленого та невикористаного маршруту;

- включення штучного розімкнення секцій маршрутів;

- зміна напряму руху при вільних перегонах;

- аварійна зміна напряму руху при хибній зайнятості перегонів;

- автоматичне управління схрещенням і пропусканням поїздів па заданих станціях;

- перемикання режимів електроживлення світлофорів (день/ніч);

- управління закриттям переїздів;

- ввімкнення/вимкнення місцевого управління окремими об'єктами.

Функціонально програмне забезпечення "ЦП КАСКАД" має такі складові частини:

- сервер віддалених станцій;

- сервер дільниці керування;

- сервер бази даних ("SQL-server");

- WEB сервер (intranet) користувачів глобальної мережі, автоматизованих робочих місць поїзного диспетчера, енергодиспетчера, інженера СЦБ та інше. [1]

2. Розробка комплексу лінійного пункту «ЛП КАСКАД»

2.1 Розробка структурної схеми комплексу «ЛП КАСКАД»

До складу комплексу "ЛП КАСКАД" входять уніфіковані модулі (стрілки, сигнали, колії, переїзди та інше). Конструктивно модулі монтуються в електронні крейти, які відповідно змонтовані в пилозахисній шафі. Підключення до пристроїв СЦБ, зв'язку або інших виконується через кросове поле (монтажні колодки), яке розташоване на задній стінці пилозахисної шафи. Чисельність та склад модулів визначається на етапі технічного проекту на основі даних табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні типи модулів, що входять до складу "ЛП КАСКАД"

№ п/п	Назва	Умовна назва	Порти введення/ виведення
1	Модуль телесигналізації	"КАСКАД-ТС"	48
2	Модуль телеуправління	"КАСКАД-ТУ"	32
3	Модуль телеуправління відповідальний	"КАСКАД-ТБ"	12
4	Модуль модема	"КАСКАД-ММ"	4
5	Модуль мікропроцесорного контролера	"КАСКАД-МП"	2
6	Модуль вторинного живлення	"КАСКАД-ВЖ"	-
7	Модуль електронного крейту	"КАСКАД-КР"	-

У таблиці наведені основні типи модулів, що входять до складу "ЛП КАСКАД".

У цілому комплекс «ЛП КАСКАД» побудовано за принципом двоканальної системи з незалежними каналами зв'язку (рис. 2.1)

Функціонально модулі поділяються на три категорії:

- модулі взаємодії з пристроями СЦБ (введення/виведення): "КАСКАД-ТС", "КАСКАД-ТУ", "КАСКАД-ТВ";

- загальносистемні модулі: «КАСКАД-МП», «КАСКАД-ММ»;

- модулі живлення та електронного крейту: "КАСКАД-ВЖ", "КАСКАД-КР".

Кожен з модулів першої категорії взаємодіє з мікропроцесорним контролером через міжмодульну послідовну локальну мережу. Локальна міжмодульна мережа забезпечує зв'язок між модулями взаємодії з пристроями СЦБ та модулем контролера міжмодульної мережі, який у свою чергу через системну шину (ISA96) взаємодіє з мікропроцесорним контролером.

Функціональна схема програмно-апаратного комплексу "ЛІІ КАСКАД" підтримує основний режим одноканальної системи з "гарячим" резервуванням частини складових комплексу: модулів телеуправління, телесигналізації або інших. У разі пошкодження модулів введення/виведення в схемах узгодження з пристроями СЦБ (найбільш вірогідна ситуація) та при наявності відповідного наказу система переходить на резервні модулі, а система діагностики дозволяє виявити та зафіксувати місце пошкодження до рівня модуля. [1]

2.2 Осигналізування лінійного пункту

Схематичний план в однонитковому зображенні виконують без масштабу (Додаток А ).

На плані показано розташування і нумерацію стрілок і світлофорів, спеціалізацію колій, розмітку ізолюючих стиків з умов габаритних кордонів кожної колії, профіль підходу до станції, пост ЕЦ та підписані стрілочні та без стрілочні секції.

Вхідні світлофори встановлені на відстані 50м. від вістряків проти шерстних стрілок, тобто Н від стрілки 1, а ЧА від проти шерстної стрілки 6 та ЧБ від проти шерстної стрілки 2. Вихідні світлофори встановлені з кожної приймально-відправної колії, тільки із першої і другої колії вихідних світлофорів немає так як вони спеціалізовані. Для виконання маневрової роботи в горловинах станції встановлені маневрові світлофори. На відправних коліях маневрові світлофори суміщені з вихідними.

Станційні поїзні і маневрові світлофори позначені літерами і цифровими індексами. Повне позначення поїзного світлофору залежить від напрямку руху і спеціалізації приймально-відправних колій.

Вхідні та вхідний допоміжний світлофори позначені ЧА, ЧБ, Н та НД; вихідні Н3, Н4, Н5 Ч2, Ч3, Ч4, Ч5.

Маневрові світлофори позначені літерою М зі зростаючими номерами в напрямку до вісі станції М2, М4, М6, М8, М10, М12, М1, М3, М5, М7, М9.

На однонитковому плані станції також показані в нормальному положенні всі централізовані стрілки і їх нумерація, вони також пронумеровані порядковими номерами, зростаючими в напрямку до осі поста ЕЦ -- 2/4, 6/8, 10/12, 14/16, 18, 20, 1/3, 5/7, 9/11, 13/15, 17.

2.3 Складання переліків об'єктів управління і контролю

В МСДЦ джерелами формування вхідних сигналів є електричні кола ЕЦ (контакти колійних, замикаючих, сигнальних, стрілкових контрольних реле та ін. або їх повторювачів), що замикають кола електроживлення ламп або світлодіодів табло. Входи модулів введення підключаються паралельно лампам табло. Таким чином, вся інформація про стан станційних пристроїв ЗАТ, яка виводиться на табло ЕЦ, буде надходити на входи модулів ТС МСДЦ, а відповідно, може бути відображена на екрані монітора детального виду станцій АРМ ДНЦ. [4]

Перелік об'єктів контролю станції, схематичний план якої зображено у додатку А, наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Перелік об'єктів контролю станції

№ з/п	Тип об'єкта контролю	Найменування об'єктів контролю	Кіл. шт.	Кіл. кіл на один об'єкт контролю, шт.	Загальна кіл. електр. кіл.,шт.
1	Стрілки без передавання на місцеве управління (без подвійного управління)	1/3, 5/7, 9/11, 13/15, 17, 2/4, 6/8, 10/12, 14/16, 18, 20	11	2	22
2	Безстрілкові ділянки колії в горловинах станції	НП, ЧАП, НДП, ЧБП	4	2	8
3	Стрілкові ділянки колії в горловинах станції	1-11СП, 3-5СП, 9СП, 15-17СП, 6-12СП, 2-18СП, 4-8СП, 10-14СП, 20СП	9	2	8
4	Передмаршрутні ділянки колії	М5П	1	1	1
5	Колії прийому-відправлення	1, 2, 3, 4, 5	5	2	10
6	Ділянки наближення/віддалення	Н1УП, Н2УП, Н1УУ, Н2УУ, ЧА1УП, ЧА2УП, ЧБ1УП, ЧБ2УП	8	2	16
7	Вхідний допоміжний	НД	1	3	3
8	Вхідні світлофори без витримки часу на відкриття	ЧА, ЧБ, Н	3	4	12
9	Вихідні і маршрутні світлофори без витримки часу на відкриття	Ч2, Ч3, Ч4, Ч5, Н3, Н4, Н5	7	3	21
10	Маневрові світлофори	М1, М3, М5, М7, М9, М2, М4, М6, М8, М10, М12	11	2	22
11	Земля	"Земля"	1	1	1
12	Відміна	"Відміна групова", "Відміна поїзного", "Відміна маневрового", "Відміна вільного"	4	1	4
13	Штучне розмикання	"ШР"	1	1	1
14	Встановлення маршруту	"Встановлення поїзного парного", "Встановлення маневрового непарного", "Встановлення поїзного непарного", "Встановлення маневрового парного"	4	1	4
15	Фідери	"1 Фідер", "2 Фідер"	2	2	4
16	Сезонне управління	"СУ"	1	1	1
17	Контроль зайнятості перегону	"НКП", "ЧКП"	2	2	4
18	Напрям руху на перегоні (для одноколійних перегонів)	"Парний прийом", "Парне відправлення", "Непарний прийом", "Непарне відправлення"	4	1	4
19	Замикання стрілок	"НЗС", "ЧЗС"	2	1	2
20	Подвійне зниження напруги	"ДСН"	1	1	1
21	Контроль перегоряння запобіжників	"КПЛ"	1	1	1
22	Контрольно-габаритні пристрої	"КГЛ"	1	1	1
23	Макет стрілки	"Макет"	1	3	3
24	Режим сигналів	"РР", "АР", "НН", "ДН"	4	1	4
25	Резервна електростанція (контроль ДГА)	"РЭЗ", "РЭК", "Т"	3	1	3
26	Контроль батареї	"Б"	1	1	1
27	Дозвіл відправлення	"РОН", "РОЧ"	2	1	2
28	Сигналізація	"Охоронна ДСП", "Пожежна ДСП", "Охоронна рел.", "Пожежна рел.",	4	1	4
29	Високовольтні роз'єднувачі	"РВЧ", "РВН"	2	1	2
30	Блок-ділянки перегону (релейні шафи перегінних пристроїв ЗАТ)		15		ДК-КАСКАД
31	Допоміжне керування	ВУ	1	1	1
32	Всього	169

Для визначення необхідної кількості модулів телеуправління необхідно мати інформацію про кількість об'єктів керування на станції, що проектується, і кількість команд, які передаються на адресу даного лінійного пункту.

Об'єктами керування є стрілки (в режимі індивідуального управління), кнопкові реле маршрутного набору, реле зміни напрямку руху на одноколійних перегонах, пристрої енергозабезпечення, пристрої сповіщення та ін. [4] Перелік команд для керування станцією наведено в таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.2

Перелік команд для керування станцією

№	Команди управління	Об'єкт управління	Кіл. вих. МТУ	Кіл. шт.	За-гал. Кіл-ть шт.
1	Відміна набору	"кнопка" ОН	1	1	1
2	Відміна маршруту	Реле ВОГ, ОГ1, ОГ	2	3	6
3	Переведення стрілок в "+" або в "-"	"Стр. комутатор" ПУ, МУ	2 (на стрілку)	11	22
4	Зміна напрямку руху	"кнопки" "ЧАСН", "ЧБСН"	1	2	2
5	Переведення станції на сезонне управління	Реле ВСУ	1	1	1
6	Передавання групи об'єктів на місцеве управління	Реле МИ	1	0	0
7	Дозвіл відправлення	Реле "РОЧ", "РОН"	1	2	2
8	Вмикання/вимикання гудка (акустичний виклик в парній/непарній горловині)	Реле "ВАЧ", "ВАН"	1	2	2
9	Відкриття поїзного сигналу (Встановлення поїзного маршруту)	Кнопкові реле поїзних світлофорів	1 на кнопку	10	10
10	Відкриття маневрового сигналу (Встановлення маневрового маршруту)	Кнопкові реле маневрових світлофорів, маневрових сигналів на вихідних світлофорах	1 на кнопку	18	18
11	Кінцеві кнопки поїзних маршрутів (на спеціалізованих коліях)	Кнопкові реле	1 на кнопку	2	2
12	Штучне розмикання маршрутів	Реле РИ изольов. секцій, ГРИ, ГРИП	2+ індивід. реле РИ ізол. секцій	9	11
14	Подвійне зниження напруги	Кнопка "ДСН"	1	1	1
15	Замикання/розмикання високовольтних роз'єднувачів в горловинах станції	Реле "РВЧ", "РВН"	1	2	2
Всього	80
Всього відповідальних	28

2.4 Розробка переліків вхідних і вихідних змінних

Від стану контрольованих об'єктів (джерел формування подій) залежить режим горіння індикаторних ламп на табло (пульті керування) ЕЦ. Входи модулів ТС підключені до контактів контрольованих об'єктів (колійних реле, стрілкових контрольних, замикаючих, реле напрямку і т.д.) паралельно лампам табло, тому при замиканні/розмиканні контактів включається/виключається відповідна лампа і змінюється напруга на вході модуля ТС. Таким чином, напруга на входах модулів несе інформацію про стан контрольованих об'єктів. Стан відповідного ключа модуля телекерування (замкнений/розімкнений) визначає стан підключеного до його виходу об'єкта керування. Для спрощення процедури і формалізації процесу розробки монтажних схем модулів ТС, ТУ і ТВ усім вхідним і вихідним змінним необхідно привласнити умовні імена.

2.5 Розробка монтажних схем модулів ТУ, ТС і ТВ

Основні електричні характеристики програмно-апаратного комплексу “ЛП КАСКАД” визначаються електричними характеристиками застосованих модулів в складі комплексу.

Модуль телесигналізації “КАСКАД-ТС.2208” забезпечує дискретну реєстрацію електричних сигналів постійного або змінного струму, які вилучаються з пристроїв автоматики, з гальванічною ізоляцію по кожному сигналу. Кількість портів виводу в одному модулі - 48.

Модуль телеуправління “КАСКАД-ТУ.2206” забезпечує подачу електричних сигналів на пристрої автоматики в вигляді нормально розімкнутого “сухого” електронного контакту, з гальванічною ізоляцією кожного з “контактів” (порти виводу), з захистом від коротких замикань та перевищення допустимої межі напруги, комутує струм постійного та змінного напрямків. Чисельність портів виводу в одному модулі - 32.

Модуль телеуправління “КАСКАД-ТВ.2212 відповідальних наказів забезпечує подачу електричних сигналів на пристрої автоматики в вигляді напруги сформованої внутрішніми схемами. Модуль має гальванічну ізоляцію кожної з “напруг” (порти виводу), із захистом від коротких замикань та перевищення допустимої межі напруги. В модулі є зворотній контроль наявності вихідного сигналу з двома незалежними каналами управління. Кількість портів виводу в одному модулі - 12.

Модуль модему “КАСКАД-ММ.2202” забезпечує обмін даними через кільцеву локальну мережу зв'язку лінійних пунктів по виділеним фізичним парам в дводротовій схемі підключення. Крім цього модуль використовується для підтримки міжстанційного телефонного зв'язку, передачі голосових повідомлень з метою оповіщення пасажирів та інше.

Модуль мікропроцесорного контролера “КАСКАД-МП.2214” - ведучий процесорний модуль, виконує наступні функції:

- взаємодіє з модулями комплексу;

- підтримує протоколи мереж зв'язку лінійних пунктів;

- забезпечує синхронізацію процесів з сусіднім каналом системи;

- перевіряє достовірність інформації в каналах обміну.

Модуль вторинного живлення “КАСКАД-ВЖ.2214” забезпечує постійними стабілізованими напругами електронні модулі комплексу. В модулі передбачено гальванічну ізоляцію між вхідними та вихідними напругами, захист від вхідної перенапруги та коротких замикань (електронний запобіжник), аварійну сигналізацію.

Модуль електронного крейту “КАСКАД-КР.2204” забезпечує підключення уніфікованих модулів до джерел живлення, міжмодульної мережі, зовнішніх сигналів взаємодії з пристроями СЦБ. В своєму складі не має активних напівпровідникових приладів. Модуль має 12 роз'єднувачів по 34 контакти для підключення зовнішніх сигналів, 12 роз'єднувачів по 96 контактів для підключення уніфікованих модулів. Схему розташування модулів в крейті “КАСКАД-КР” наведено на рисунку 2.2. На задній стіні крейту розташовані дві шестишарові печатні плати з роз'єднувачами для підключення модулів та з'єднувальних шнурів з монтажними колодками. [4]

ТС=169/48=4

ТУ(80-28)/32=2

ТВ=28/12=3

Порядок розміщення модулів у крейті зображено на рисунку 2.2

Рисунок 2.2 Порядок розміщення модулів у крейді

Схема підключення до клемних колодок наведена в додатку Б.

2.6 Розробка схем узгодження пристроїв МСДЦ з ЕЦ проміжних станцій

В курсовій роботі здійснюється розробка електричних принципових схем для лінійного пункту, станції Ж. У схемах узгодження апаратури “ЛП КАСКАД” зі схемами електричної централізації по управлінню використовуються модулі МТУ або МТВ, по контролю - модулі МТС. При обладнанні станції для визначення необхідної кількості модулів, по-перше, підрахували кількість об'єктів управління і контролю, по-друге, визначили, які схеми є відповідальними і потребують встановлення модулів МТВ. Так, об'єктами управління в системі електричної централізації є:

- кнопкові реле;

- реле, що здійснюють відміну маршруту та штучне розмикання;

-? пускове коло схеми управління стрілочним приводом.

Підключення модулів виведення до релейних схем ЕЦ здійснюється через тиловий контакт реле РУ. Якщо станція знаходиться на диспетчерському управлінні, то реле РУ без струму. При переході на резервне управління воно збуджується, зовнішні кола апаратури диспетчерської централізації відокремлюються від релейних схем і не впливають на роботу централізації.

Станція Ж, що переводиться на диспетчерське управління, обладнана системою електричної централізації проміжних станцій. Модулі МТВ підключаються через тилові контакти РУ до схеми управління стрілочним приводом (згідно завдання стрілка 2/4), схеми кнопкових реле та реле напрямків (додатку В). Загальний принцип вилучення інформації про стан пристроїв СЦБ - це підключення модуля МТС до контакту реле, яке вмикає лампу на табло чергового по станції. [2]

2.6.1 Схема керування двохпровідним СЕП

Згідно із завданням на станції будуть використовуватися стрілочні електродвигуни постійного струму, тому треба використовувати двохпровідну схему управління стрілочним приводом постійного струму. Схема керування спареною стрілкою 2/4 приведені на рисунку 2.3.

Схема управління стрілочним електроприводом складається із трьох кіл:

- пускове;



- робоче;

- контрольне.

Схеми управління і включення стрілок при ДЦ мають ряд особливостей.

По-перше, не допустима тривала робота стрілок на фрікцію, тому що ДСП може не відразу це побачити, а це приведе до ушкодження апаратури. Тому схеми стрілок повинні бути доповнені схемою скидання, тобто вимикання двигуна при тривалій роботі його на фрікцію. У цьому випадку стрілка залишиться в проміжному положенні, що при диспетчерському управлінні є небажаним. Для виключення цього схеми стрілок повинні бути доповнені пристроєм автоматичного повернення стрілок до вихідного положення.

Досвід показує, що в більшості випадків стрілка, що зупинилася в середньому положенні, при повторній спробі переведенні доходить до крайнього положення.

Тому при ДЦ застосовується схема управління стрілкою з дворазовим переведенням. Схема повинна забезпечувати автоматичне повернення стрілки у вихідне положення при тривалій роботі двигуна на фрікцію, автоматичне вмикання двигуна для повторного переведення й автоматичне повернення стрілки у вихідне положення при тривалій роботі на фрікцію, автоматичне вмикання двигуна для повторного переведення та автоматичне повернення стрілки у вихідне положення, якщо стрілка знову не переводиться.

При цьому скидаються управляючі реле, і на пост ДЦ подається сигнал несправності у відповідній горловині. Для живлення стрілочних електродвигунів на станціях із ДЦ застосовуються малопотужні джерела живлення, розраховані на переведення одночасно тільки однієї стрілки. Тому на станціях при ДЦ застосовується послідовне переведення стрілок, що дозволяє додаткові схеми скидання, автоповернення, повторне переведення робити не для кожної стрілки індивідуально, а загально для всієї станції.

Перевагою даної схеми є те, що схема більш надійна за рахунок відсутності реле встановлених в напільних умовах, контроль “+” і “-” положення здійснюється за різним проводам.[2]

2.6.2 Схеми кнопкових реле та реле напрямку

Кнопкові реле (Додаток В) призначені для фіксації натиснення кнопок ДСП при завданні маршруту, а реле напрямку - для фіксації категорії та напрямку маршруту: парне поїзне (Ч), непарне поїзне (Н), парне маневрове (ЧМ), непарне маневрове (НМ).

Кількість кнопкових реле відповідає кількості поїзних та маневрових кнопок.

Позначаються кнопкові реле по найменуванню кнопки (світлофора) с добавленням літери К.

Кнопкові реле в схемі маршрутного набору утворюють дві групи: прану та непарну, ув'язані відповідно з парними (Ч, ЧМ) та непарними (Н, НМ) реле напрямку. Схема кнопкових реле побудована так, що в кожній групі може бути збуджене тільки одно кнопкове реле.

Тиловим контактом реле ОН перевіряє вільність маршрутного набору. Тиловими контактами реле Н та Ч виключається збудження другого кнопкового реле в групі у випадку помилкових дій ДСП. Контакт реле МОН служить для вимикання маршрутного набору при переході на індивідуальне управління стрілками. Реле ОГ виконує скасування або відміну завданого маршруту. Контакт реле СФ паралельно підключеним контактом реле СБ для вимикання маршрутного набору, якщо стрілковий електродвигун довгий час працює на фрікцію.

Паралельно обмоткам реле Ч, Н, ЧМ, НМ та ОН встановлений резистори опором 51 Ом для утримання якоря кнопкових реле. Реле ЧМ, притягнувши якір, зашунтує своїм фронтовим контактом контакт реле ОН в колі уповільнення кнопкового реле та реле напрямку, а тиловим контактом розірве коло збудження інших кнопкових реле даної групи, виключаючи відміну маршрутного набору при помилкових діях ДСП. Тиловими контактами реле ЧМ розмикається коло збудження парних реле напрямків Н та НМ, а фронтовими - к схемі блокіровки кнопкових реле парної групи підключає реле закінчення набору ОН. [4]

2.6.3 Індикація відміни та штучного розмикання маршрутів

Для контролю дій ДСП при відміні та штучному розмиканні маршрутів на табло ЕЦ встановлено п'ять контрольних ламп з червоними світофільтрами. Введення інформації в МСДЦ про роботу станції у вказаних режимах здійснюється за допомогою модуля МТС, входи якого підключено паралельно лампам ОС, ОМ, ОП, РИ, ОГ.

Рисунок 2.4 Індикація відміни та штучного розмикання маршрутів

3. Проектування підсистеми контролю стану перегінних пристроїв СЦБ

Адреси підключення сигнальної установки до модуля ПК2202 наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Адреси підключення сигнальної установки до модуля ПК2202

Адреса	Електричне коло, що підключається	Тип ТС
Вхідні дискретні датчики	ТС1	Наявність живлення в основному фідері	1
	ТС2	Наявність живлення в резервному фідері	1
	ТС3	ДСН	1
	ТС4	Цілість нитки жовтого або зеленого вогнів	1
	ТС5	Напрям встановленого руху правильний	0
	ТС6	Перемикання на резервні нитки жовтого та зеленого вогнів	0
	ТС7	Блок-дільниця зайнята	1
	ТС8
	ТС9	Цілість резервної нитки червоного вогню	1
	ТС10
	ТС11	Цілість основної нитки червоного вогню	1
	ТС12
	ТС13
	ТС14

В системах ДЦ "НЕВА", "ЛУЧ", "ТЕМП" тощо стан блок-ділянок на перегонах, стан пристроїв СЦБ в релейних шафах контролюється апаратурою частотного диспетчерського контролю ЧДК. Однак загальновідомо, що навіть модернізовані системи ЧДК мають ряд суттєвих недоліків:

- низька інформативність систем;

- мала швидкість передачі інформації;

- неможливість передавання діагностичної інформації про стан пристроїв автоблокування при зайнятій блок-ділянці (вимкнутому сигнальному реле Ж) тощо.

МСДЦ "КАСКАД" має в своєму складі комплект мікроелектронних технічних засобів для контролю стану пристроїв ЗАТ на перегонах, а також приймально-передавальну апаратуру, яка дозволяє ефективно використовувати наявні лінії зв'язку (ДСН-ОДСН).

До складу підсистеми "ДК-КАСКАД" входять мікропроцесорні контролери ПК2202 і СК2202. Модуль мікропроцесорного контролеру ПК2202 призначений для організації диспетчерського контролю за пристроями СЦБ на перегоні. Це інтегрований мікроелектронний пристрій, який забезпечує зчитування до 14 дискретних сигналів стану сигнальної установки (ТС) за рахунок отримання інформації про стан контрольних реле:

- контролю живлення в основному та резервному фідерах;

- ДСН; контролю рейкових кіл блок-дільниці (для АБТ);

- контролю показань прохідних світлофорів;

- напрямку встановленого руху; контролю справності електричних кіл (ниток розжарювання) ламп прохідних світлофорів;

- контролю стану блок-дільниці;

- охоронної сигналізації.

Крім цього, модуль може застосовуватись для управління двома пристроями (реле) з нормально замкненими/розімкненими контактами (ТУ). Об'єктами управління ПК2202 звичайно є реле ДСН. Внутрішнім перемикачем на платі ПК2202 встановлюється номер модуля для "прив'язки" до конкретної сигнальної установки перегону. Внутрішні три модеми (пристрої доступу) призначені для підтримки протоколів обміну локальною мережею "DKnet". Живлення модуля здійснюється змінним струмом з напругою 10-18 В. Конструктивно модуль виконаний в захищеному пластиковому корпусі розмірами 25х100х120 мм. Підключення зовнішніх сигнальних провідників - під "гвинт".

Модуль мікропроцесорного контролеру СК2202 призначений для організації диспетчерського контролю за пристроями СЦБ на перегоні, індикації стану сигнальних установок на перегоні, зв'язку з системами ДЦ вищого рівня. Модуль СК2202 встановлюється на посту ЕЦ залізничної станції. СК2202 забезпечує збір та обробку інформації з 14 сигнальних установок на перегоні, управління пристроями (реле) сигнальних установок (ДСН). Стан сигнальних установок відображається на світлодіодному табло, детальна інформація про кожну з 14 сигнальних установок транспортується через інтерфейс RS485 пристроям ДЦ вищого рівня. "ДК-КАСКАД" допускає нарощування чисельності модулів СК2202, а відповідно і контрольованих сигнальних установок.

Подальше використання інформації можливе через "ЛП КАСКАД" в разі обладнання дільниці системою МСДЦ, або іншими - наприклад ПЕОМ з відповідним програмним забезпеченням. В складі модуля - модем для підтримки протоколів обміну локальною мережею "DКnet і технічні засоби фізичного рівня інтерфейсу "RS485". [1]

Схема контролера сигнальной установки №7 наведена в рисунку 3.1

Структурна схема мережі зв'язку "DKnet" наведена у додатку Г

Рисунок 3.1 Схема контролера сигнальної установки №7

4. Проектування локальних мереж передачі даних

4.1 Розробка структурних схем мереж зв'язку

Локальна мережа кільцевого типу використовується в системі МСДЦ "КАСКАД". Комплекси "ЛП КАСКАД", розташовані на постах ЕЦ залізничних станцій, є клієнтами локальної мережі кільцевого типу "LPnet". Топологія локальної мережі кільцевого типу "LPnet" при обладнанні диспетчерської дільниці наведена в Додатку Г. На фізичному рівні для організації локальної мережі "LPnet" використані дві пари магістрального кабелю (1,05 мм) при відстані між сусідніми клієнтами мережі (Станції "А"-"В") до 40-45 км. Максимальна кількість станцій, об'єднаних одним кільцем локальної мережі "LPnet", розраховується на допустимий термін транспортування інформації, в найгіршому випадку до 6 с. [4]

Структурна схема мережі зв'язку "LPnet" наведена у додатку Д

4.2 Розрахунок терміну транспортування інформації локальною мережею кільцевого типу

Відповідно до вимог щодо терміну транспортування інформації загальна затримка не повинна перевищувати 6с. Час передачі одного інформаційного пакета пристроями "ЛП КАСКАД" визначається за формулою

Тпрд =(Ts+Trp+Tv), (4.1)

де: Ts - затримка МП процесора "ЛП КАСКАД" при формуванні пакету, с (Ts =0.02);

Trp - затримка модема (Round Trip) "ЛП КАСКАД", с (Trp=0.04-0.06);

Tv - затримка передачі інформаційного пакету, пов'язана зі швидкістю обміну, с.

Tv - розрахунковий параметр, який залежить від швидкості обміну по мережі, розміру інформаційного пакету, ступеню захисту інформації від трансформації сигналів ТУ, ТС. Для МСДЦ "КАСКАД":

Tv=1/V^. N^. k, (4.2)

де: V - швидкість передачі пакету в мережі, bps (біт за секунду);

N - чисельність дискретних сигналів об'єктів контролю (ТС);

K=2,2 - коефіцієнт, який враховує захист інформації та технологічне оформлення пакету.

Враховуючи, що в процесі передавання інформації з однієї станції на іншу задіяні два модеми (передавач і приймач), загальна затримка транспортування повинна враховувати і затримку приймального модему Trp. Таким чином, загальна затримка передачі пакету визначається за виразом:

Тпрд =(Ts+Trp+Tv) +Trp (4.3)

Дільниця диспетчерського керування складається с трьох сегментів, тому розрахунок термін транспортування інформації локальною мережою необхідно розрахувати для кожного сегменту. Кількість об'єктів контролю на станціях диспетчерської дільниці:

А - 420 об'єктів контролю

Б - 685 об'єктів контролю

В - 776 об'єктів контролю

Г - 172 об'єктів контролю

Д - 369 об'єктів контролю

ЦП - 169 об'єктів контролю

Розрахунок сегменту А - ЦП.

Розрахунки виконуються для гіршого випадку - пошкодження лінії зв'язку між станцією "А" і сервером ЦП (див рисунок 1.1). В такому випадку транспортування інформації відбувається в одному напрямку: від ЦП до станції "Б", від "Б" до "Г", від "Г" до "Д" та від "Д" до "В" і від "В" до "А", що призводить до найбільшого навантаження локальної мережі.

Розрахунок починається з найбільш віддаленої від ЦП (за кількістю ретрансляцій) станції А

1) Розрахунок терміну транспортування інформації від станції А до ст. В.

N= 420 сигналів контролю (ТС)

Tv=1/V *N*k=1/28800*420* 2,2 = 0,03208 с

Т1 =(Ts+Trp+Tv)+(Trp) =0,02+0,06+0,03208+0,06 = 0,17208 с

2) Розрахунок терміну транспортування інформації від станції В до ст. Д.

N= 776+369=1145 (ТС ст В + ТС ст. Д)

Tv=1/V. N. k=1/28800*1145*2,2 = 0,08747 с

Т2=(Ts+Trp+Tv)+(Trp)=0,02+0,06+0,08747 +0,06 = 0,22747 с

3) Розрахунок терміну транспортування інформації від станції Д до ст. Г.

N= 1145+172=1317 (ТС ст В + ТС ст. Д + ТС ст. Г)

Tv=1/V. N. k=1/28800*1317* 2,2 = 0,1006042 с

Т3=(Ts+Trp+Tv)+(Trp) = 0,02+0,06+0,1006042+0,06 = 0,2406042 с

4) Розрахунок терміну транспортування інформації від станції Г до ст. Б.

N= 1317+685=2002 (ТС ст В + ТС ст. Д + ТС ст. Г + ТС ст. Б)

Tv=1/V. N. k=1/28800*2002* 2,2 = 0,1529305 с

Т4=(Ts+Trp+Tv)+(Trp) = 0,02+0,06+0,1529305+0,06 = 0,2929305 с

5) Розрахунок терміну транспортування інформації від станції Б до ЦП.

N= 2002+169=2171 (ТС ст В + ТС ст. Д + ТС ст. Г + ТС ст. Б + ТС ЦП)

Tv=1/V. N. k = 1/28800*2171* 2,2 = 0,1658403 с

Т5=(Ts+Trp+Tv)+(Trp) = 0,02+0,06+0,1658403+0,06 = 0,3058403 с

Загальний термін транспортування інформації про стан контрольованих об'єктів диспетчерської дільниці (2171):

Т= Т1+Т2+ Т3+Т4+Т5 (4.4)

T=0,17208+0,22747+0,2406042+0,2929305+0,3058403=1,238928 c

Висновок по розрахункам. Після розрахунків бачимо, що час на проходження інформації навіть при самих найгірших умовах, не перевищує допустимих 6 секунд.

Висновок

В даній курсовій роботі здійснене обладнання дільниці залізниці пристроями МСДЦ «КАСКАД».

У першому розділі виконана розробка структури МСДЦ “КАСКАД” на дільниці та обладнання центрального посту диспетчерської централізації.

У другому розділі у пункт 2.1 розроблена структурна схема комплексу “ЛП КАСКАД“; виконане осигналізуваня лінійного пункту (пункт 2.2). У пункті 2.3 складено перелік об'єктів управління і контролю.

У пункті 2.4 виконана розробка переліків вхідних і вихідних змінних.

У пункті 2.5 виконана розробка монтажних схем модулів телеуправління і телесигналізації та розробка схем узгодження пристроїв МСДЦ з ЕЦ проміжних станцій (пункт 2.6).

У третьому розділі описане проектування підсистеми контролю стану перегінних пристроїв СЦБ.

У четвертому розділі виконане проектування локальних мереж зв'язку, розраховано термін транспортування інформації локальною мережею кільцевого типу.

Список використаної літератури

1. Мікропроцесорна диспетчерська централізація «КАСКАД» / М. І. Данько, В. І. Мойсеєнко, В. З. Рахманов, В. І. Троценко, М. М. Чепців: Навч. Посібник, Харків, 2005. 176 с.

2. Переборов А. С. и др. Диспетчерська централізація. Під редакцією Вл. В.Сапожніков. М.: Транспорт, 1989. 303 с.

3. Карвацкий С. В. и др. Телеуправление стрелками и сигналами. М.: Транспорт, 1985. 224 с.

4. Нейчев О. В., Ушаков. М. В. Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Обладнання дільниці залізниці МСДЦ КАСКАД» №686, Харків, 2006. 58 с.

5. Студентська навчальна звітність. Текстова частина (пояснювальна записка). Загальні вимоги до побудови, викладення та оформлення. Методичний посібник з додержання вимог нормо контролю у студентській навчальній звітності. Харків, УкрДАЗТ, 2004. 38 с. (код в бібліотеці 658.216 К 647).

Додаток А

Схематичний план станції

Таблиця 1

Перелік вхідних змінних

№ з/п	Позначення змінної	Колір лампи св.	Назва змінної	Примітки
1. Стрілки
1	Стр. 2/4	Зелена	Лампа стрілки 2/4	Пульт ЕЦ (стр. комутатор)
		Жовта	Лампа стрілки 2/4
2	Стр. 6/8	Зелена	Лампа стрілки 6/8
		Жовта	Лампа стрілки 6/8
3	Стр. 10/12	Зелена	Лампа стрілки 10/12
		Жовта	Лампа стрілки 10/12
4	Стр. 14/16	Зелена	Лампа стрілки 14/16
		Жовта	Лампа стрілки 14/16
5	Стр. 18	Зелена	Лампа стрілки 18
		Жовта	Лампа стрілки 18
6	Стр. 20	Зелена	Лампа стрілки 20
		Жовта	Лампа стрілки 20
7	Стр. 1/3	Зелена	Лампа стрілки 1/3
		Жовта	Лампа стрілки 1/3
8	Стр. 5/7	Зелена	Лампа стрілки 5/7
		Жовта	Лампа стрілки 5/7
9	Стр. 9/11	Зелена	Лампа стрілки 9/11
		Жовта	Лампа стрілки 9/11
10	Стр. 13/15	Зелена	Лампа стрілки 13/15
		Жовта	Лампа стрілки 13/15
11	Стр. 17	Зелена	Лампа стрілки 17
		Жовта	Лампа стрілки 17
2. Ділянки колії в горловинах станції
12	НП	Біла	Лампа ділянки колії НП	Лампи табло
		Червона	Лампа ділянки колії НП
13	НДП	Біла	Лампа ділянки колії НДП	Лампи табло
		Червона	Лампа ділянки колії НДП
14	ЧАП	Біла	Лампа ділянки колії ЧАП
		Червона	Лампа ділянки колії ЧАП
15	ЧБП	Біла	Лампа ділянки колії ЧБП
		Червона	Лампа ділянки колії ЧБП
16	1-11СП	Біла	Лампа ділянки колії 1-11
		Червона	Лампа ділянки колії 1-11
17	3-5СП	Біла	Лампа ділянки колії 3-5
		Червона	Лампа ділянки колії 3-5
18	15-17СП	Біла	Лампа ділянки колії 15-17
		Червона	Лампа ділянки колії 15-17
19	М5П	Біла	Лампа ділянки колії М5П
		Червона	Лампа ділянки колії М5П
20	9СП	Біла	Лампа ділянки колії 9
		Червона	Лампа ділянки колії 9
21	2-18СП	Біла Червона	Лампа ділянки колії 2-18
			Лампа ділянки колії 2-18
22	4-8СП	Біла Червона	Лампа ділянки колії 4-8
			Лампа ділянки колії 4-8
23	6-12СП	Біла	Лампа ділянки колії 6-12
		Червона	Лампа ділянки колії 6-12
24	10-14СП	Біла	Лампа ділянки колії 10-14
		Червона	Лампа ділянки колії 10-14
25	20СП	Біла	Лампа ділянки колії 20
		Червона	Лампа ділянки колії 20
3. Колії прийому-відправлення
25	ІК	Біла	Лампа колії І	Лампи табло
		Червона	Лампа колії І
26	ІІК	Біла	Лампа колії ІІ
		Червона	Лампа колії ІІ
27	3К	Біла	Лампа колії 3
		Червона	Лампа колії 3
28	4К	Біла	Лампа колії 4
		Червона	Лампа колії 4
29	5К	Біла	Лампа колії 5
		Червона	Лампа колії 5
4. Ділянки віддалення/наближення
30	Н1УП	Біла	Лампа ділянки Н1УП	Лампи табло
		Червона	Лампа ділянки Н1УП
31	Н2УП	Біла	Лампа ділянки Н2УП
		Червона	Лампа ділянки Н2УП
32	Н1УУ	Біла	Лампа ділянки Н1УУ
		Червона	Лампа ділянки Н1УУ
33	Н2УУ	Біла	Лампа ділянки Н2УУ
		Червона	Лампа ділянки Н2УУ
34	ЧА1УП	Біла

Подобные документы

• Розробка системи диспетчерської централізації МСДЦ "Каскад"

  Основні функції та рівні ієрархії МСДЦ "Каскад". Обладнання центрального поста диспетчерської централізації. Побудова лінійних пунктів за принципом двоканальної системи з незалежними каналами зв'язку. Складання переліків об'єктів управління і контролю.
  
  курсовая работа [531,5 K], добавлен 23.04.2015
  

• Мікропроцесорні системи

  Характеристика структур систем мікропроцесорної централізації, їх порівняний аналіз. Розробка структурної схеми та оцінка її функціональних можливостей, сфери використання. Розробка схем включення обладнання. Розрахунок модулів введення-виведення.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 17.03.2015
  

• Модернізація пристроїв автоматики і телемеханіки ділянки залізниці на базі мікропроцесорних технічних засобів

  Обґрунтування плану модернізації ділянки залізниці. Модернізація перегінних пристроїв. Обладнання станції "П" системою електричної централізації з кодовим керуванням. Апарат диспетчера для кодового керування станцією. Принципова схема дешифратора АБ.
  
  курсовая работа [2,8 M], добавлен 08.05.2011
  

• Розробка технологічної системи процесу контролю якості

  Технічна діагностика радіоелектронної апаратури. Розробка та обґрунтування процесу контролю якості. Дефекти, які можна виявити при контролі якості. Розробка методики досягнення запланованого рівня якості. Розробка статистичного методу контролю.
  
  дипломная работа [9,3 M], добавлен 20.06.2012
  

• Розробка автоматизованої вимірювальної системи технологічного процесу контактного окиснення аміаку

  Вибір, обґрунтування методів автоматичного контролю технологічних параметрів. Розробка структурних схем ІВК, вибір комплексу технічних засобів. Призначення, мета і функції автоматичної системи контролю технологічних параметрів, опис функціональної схеми.
  
  курсовая работа [32,7 K], добавлен 08.10.2012
  

• Створення простої лазерної системи охоронної сигналізації

  Розробка електричної схеми оптичної охоронної системи. Дослідження можливої реалізації структурних блоків. Вибір елементної бази та розрахунок параметрів елементів схеми. Характеристика особливостей сервісних датчиків і пристроїв охоронної сигналізації.
  
  курсовая работа [358,0 K], добавлен 12.03.2014
  

• Розрахунок схеми підсилювача з двополярним джерелом електроживлення

  Проектування підсилювача низької частоти з диференційним вхідним каскадом: розробка структурної схеми, розрахунок напруги джерела електроживлення, коефіцієнта загальних гармонійних спотворень, елементів кіл зміщення і стабілізації режиму транзисторів.
  
  курсовая работа [342,4 K], добавлен 16.03.2011
  

• Розрахунок елементів цифрової радіорелейної системи передачі

  Розробка цифрової радіорелейної системи передачі на базі обладнання Ericsson mini-link TN. Створення мікрохвильових вузлів мереж безпроводового зв'язку. Розробка DCN для передачі інформації сторонніх систем управління. Дослідження профілів даної РРЛ.
  
  контрольная работа [807,7 K], добавлен 05.02.2015
  

• Розробка комплексу апаратних засобів для апаратно-студійного блоку телеканалу

  Загальні принципи побудови та організації мовлення. План апаратно-студійного блоку, розташування обладнання у ньому. Розробка функціональних схем тракту формування відеосигналу та звукового тракту. Розрахунок акустичних характеристик студійних приміщень.
  
  дипломная работа [3,0 M], добавлен 13.02.2013
  

• Розробка схеми центрального процесора з модулем пам’яті ємністю 22 Кбайт

  Проектування модулів пам’яті загальною ємністю 22 Кбайти на м/с КР537РУ2А та К573РФ2. Розробка схеми центрального процесору на ОМК MCS-51 відповідно до типу пам’яті. Створення програми на асемблері, яка виводить цифру 5 на знакосинтезуючий індикатор.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 09.11.2011
  

• Усилительный каскад на биполярном транзисторе

  Разработка и расчет основных характеристик усилительных каскадов. Сущность и применение графоаналитического метода. Вычисление параметров эквивалентных схем биполярных и полевых транзисторов. Нелинейные искажения и анализ данных в усилительном каскаде.
  
  курсовая работа [97,1 K], добавлен 05.04.2009
  

• Расчет усилителя

  Общие сведения об усилительных устройствах, их практические схемы, функциональные особенности и сферы применения в промышленности. Методика проведения расчета усилителя: входной и выходной каскад, порядок определения параметров цепей обратной связи.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 22.11.2013
  

• Биполярные транзисторы

  Устройство плоскостного биполярного транзистора. Концентрация основных носителей заряда. Схемы включения биполярных транзисторов. Статические характеристики биполярных транзисторов. Простейший усилительный каскад. Режимы работы и область применения.
  
  лекция [529,8 K], добавлен 19.11.2008
  

• Розрахунок елементів цифрової радіорелейної системи передачі

  Розробка ділянки цифрової радіорелейної лінії на базі обладнання Ericsson Mini-Link TN. Дослідження профілів інтервалів лінії зв’язку. Статистика радіоканалу. Визначення параметрів сайтів на даній РРЛ. Розробка оптимальної мережі передачі даних DCN.
  
  курсовая работа [885,3 K], добавлен 05.02.2015
  

• Расчет многокаскадного усилителя

  Выбор и обоснование структурной схемы усилителя. Преобразование энергии источника постоянного напряжения в энергию переменного напряжения в выходной цепи. Линейный и нелинейный режимы работы. Двухтактный бестрансформаторный каскад усиления мощности.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 21.11.2013
  

• Проектування телефонної мережі на базі цифрової комутаційної системи "ЄС-11"

  Розробка схеми зв’язку абонентського доступу. Проект включення цифрової автоматичної телефонної станції в телефонну мережу району. Структура побудови цифрової системи комутації. Розрахунок зовнішнього телефонного навантаження та необхідного обладнання.
  
  курсовая работа [307,6 K], добавлен 08.11.2014
  

• Усилительный каскад с общим коллектором

  Алгоритм проведения инженерных расчётов аналоговых электронных устройств. Общие сведения об усилителях и транзисторах. Схема электрическая принципиальная усилительного каскада с ОК. Проведение расчета основных параметров схемы и выбор элементной базы.
  
  курсовая работа [179,6 K], добавлен 25.03.2015
  

• Усилительный каскад на биполярном транзисторе

  Расчет по постоянному току, коэффициента усиления и разделительных емкостей. Определение полосы пропускания. Диапазон рабочих частот усилительного каскада на биполярном транзисторе. Допустимые частотные искажения. Сопротивление источника сигнала.
  
  курсовая работа [848,1 K], добавлен 16.07.2013
  

• Аналоговые электронные устройства

  Требования к сопротивлению усилителя. Определение режима транзистора. Цепи питания и термостабилизация. Параметры эквивалентной схемы. Промежуточный каскад усиления. Параметры усилителя в области малых времен. Расчет запаса устойчивости усилителя.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 09.03.2015
  

• Розробка та розрахунок параметрів основних елементів ЦСП з ІКМ

  Розробка структури цифрового лінійного тракту і структурної схеми каналу зв'язку. Теоретичний аналіз алгоритму роботи модулятора. Опис роботи ідеального приймача. Ймовірність помилкового прийому комбінації коду Хемінга та безнадлишкового коду МТК-2.
  
  курсовая работа [444,5 K], добавлен 09.01.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам