Проходження радіоімпульсу крізь лінійні вибіркові кола. Аналіз спектральним та часовим методом
Особливості використання прямого перетворення Фур’є для визначення спектральної щільності відео-імпульсу. Амплітудно-частотна характеристика лінійного резонансного підсилювача у настроєному режимі. Інтеграл Дюамеля для огинаючих вихідних сигналів.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.05.2018 |
| Размер файла | 440,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Вступ
Курс «Сигнали та процеси в радіотехніці» є однією з фундаментальних радіотехнічних дисциплін, що закладає основу для подальшого оволодіння професійними знаннями і навичками. Завданням курсу є засвоєння основних методів описання і аналізу сигналів і їх перетворень в радіотехнічних колах, а також здобуття навичок щодо застосування цих методів на практиці.
Сучасна радіотехніка є потужним засобом технічного прогресу. Вона є невід'ємною ланкою народного господарства, науки, техніки та культури. Однією з найважливіших задач радіотехніки є здійснення зв'язку на великі відстані за допомогою випромінення електромагнітних коливань - радіохвиль. Останнім часом велике розповсюдження отримали радіомовлення та радіозв'язок (зокрема стільниковий та мобільний), значний розвиток отримали радіолокація, радіонавігація, радіотелеметрія та ін.
Під час передавання сигналу антена приймача уловлює малу долю енергії, що випромінюється антеною передавача. Тому на вході приймача повинен стояти підсилювач потужності. Проблема підсилення у приймачі невід'ємно пов'язана з проблемою відокремлення корисного сигналу від завад. Тому одним із головних параметрів приймача є вибірковість. Частотна вибірковість здійснюється за допомогою резонансних коливальних кіл.
Вводячи в аналіз, крім власне сигналу, спряжений та аналітичний сигнали, не можна одержати будь-якої нової інформації про сигнал, крім тої, що вже знаходиться у вихідному сигналі. Ці альтернативні моделі відкривають шляхи до систематизації і спрощення методів дослідження сигналів та процесів, що відбуваються у випадку, коли сигнал і система є вузькосмуговими. Це типова ситуація для реальних сигналів та реальних вибіркових кіл. Сигнал у останньому випадку представляється як аналітичний за допомогою так званої комплексної обвідної, яка утримує всю модуляційну інформацію. Після проходження крізь вибіркові кола аналітичний сигнал змінюється, а його дійсна частина являє собою суто вихідний сигнал. При аналізі проходження вузькосмугового сигналу через радіотехнічне коло досить розглянути зміну його комплексної обвідної.
Більшість сигналів, що надходять від джерел є низькочастотними і не можуть ефективно передаватися на велику відстань в будь-якому середовищі. Виправити це можна переносом спектру цих сигналів у високочастотну область. Цей процес називається модуляцією. Піддавати модуляції можна будь який з параметрів сигналу, тобто його амплітуду, частоту, або початкову фазу. Залежно від цього розрізняють відповідні типи модуляції.
Аналіз проходження радіоімпульсу спектральним методом полягає в тому, що за допомогою прямого та зворотного перетворень Фур'є аналізуючи спектри вхідного та вихідного сигналів отримуємо сигнал на виході кола. Для аналізу вихідного сигналу у часовій області використовується інтеграл згортки комплексної обвідної з імпульсною характеристикою вибіркового кола, так званий інтеграл Дюамеля.
1. Спектральний метод аналізу
Вхідні данні для розрахунку:
Комплексна огинаюча та радіоімпульс зображені на рис. 1. (відповідно пряма лінія радіоімпульс, пунктирна - огинаюча):
Рис. 1 - Огинаюча вхідного сигналу (U(t),-U(t)) та вхідний радіоімпульс (u(t))
Радіоімпульс являє собою огинаючу АМ сигналу яка заповнена синусною кривою.
1.1 Комплексний частотний спектр відео-імпульсу
Спектральна щільність відео-імпульсу визначається прямим перетворенням Фур'є:
Рис. 2 - Амплітудний спектр відео імпульсу являє собою графік, який має симетрію відносно нуля
Як видно з рис. 2 основну інформацію мають два великі пелюстки спектру і нескінчену кількість малих пелюсток зі спадаючою обвідною:
Рис. 3 - Фазовий спектр відео імпульсу
представлений також на рис. 3 і як видно з цього рисунку фаза змінюється на протилежний при переході через нуль.
1.2 Комплексно-частотний спектр радіоімпульсу
Визначимо спектральну щільність радіоімпульсу, скориставшись прямим перетворенням Фур'є:
Рис. 4 - Амплітудний спектр радіоімпульсу
Рис. 5 - Фазовий спектр радіоімпульсу
Амплітудний спектр радіоімпульсу схожий на спектр відео імпульсу, але з вдвічі меншою амплітудою. Що до фазового спектру радіоімпульсу, то він є непарною функцією. Також, необхідно зазначити, що вони зміщені по осі частот на значення w0.
1.3 Комплексні частотні характеристики підсилювачів у настроєному та ненастроєному режимах
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді коливального контуру.
Рис. 6
а) Комплексний коефіцієнт передачі у настроєному режимі зображено на Рис. 6:
б) Комплексний коефіцієнт передачі у розстроєному режимі зображено на Рис. 6:
Рис. 7 - АЧХ лінійного резонансного підсилювача у настроєному(K(w)) і розстроєному (K1(w), K2(w)) режимах
Рис. 8 - ФЧХ лінійного резонансного підсилювача у настроєному (arg(K(w))) і розстроєному (arg(K1(w)), arg(K2(w))) режимах.
Тут, як і надалі, ФЧХ підсилювача у настроєному режимі зміщена на частоту розстройки, не змінивши при цьому форму
Каскадне з'єднання лінійних резонансних підсилювачів.
а) Комплексний коефіцієнт передачі у настроєному режимі зображено на Рис. 9:
б) Комплексний коефіцієнт передачі у розстроєному режимі зображено на Рис. 9:
Рис. 9 - АЧХ каскаду лінійних резонансних підсилювачів у настроєному (K(w)) і розстроєному(K1(w), K2(w)) режимах
Рис. 10 - ФЧХ каскаду лінійних резонансних підсилювачів у настроєному (arg(K(w))) і розстроєному (arg(K1(w)), arg(K2(w))) режимах.
За своєю формою він схожий на ФЧХ у попередньому випадку.
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів.
а) Комплексний коефіцієнт передачі підсилювача з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів у настроєному режимі зображено на Рис. 11:
б) Комплексний коефіцієнт передачі лінійного резонансного підсилювача з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів у розстроєному режимі зображено на Рис. 11:
Рис. 11 - АЧХ та ФЧХ лінійного резонансного підсилювача з'єднаного з системою ідентичних індуктивно зв'язаних контурів у настроєному(К) і розстроєному (К1, К2) режимах
1.4 Спектри вихідних сигналів
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді коливального контуру
а) Спектри вихідного сигналу у настроєному режимі зображені на Рис. 12:
Рис. 12 - Амплітудний спектр сигналу на виході лінійного резонансного підсилювача з навантаженням у вигляді коливального контуру в настроєному (S2(w)) та розстроєному (S21(w), S22(w)) режимі
Рис. 13 - Фазовий спектр сигналу на виході лінійного резонансного підсилювача з навантаженням у вигляді коливального контуру в настроєному (arg(S2(w))) та розстроєному (arg(S21(w)), arg(S22(w))) режимі
Видно, що при розстройці амплітуда вихідного імпульсу зменшується.
Каскадне з'єднання лінійних резонансних підсилювачів:
Спектри вихідного сигналу у настроєному та розстроєному режимі зображено на Рис. 14.
Рис. 14 - Амплітудний спектр сигналу на виході каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів у настроєному (S3(w)) та розстроєному (S31(w), S32(w)) режимі
Рис. 15 - Фазовий спектр сигналу на виході каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів у настроєному (arg(S3(w))) та розстроєному (arg(S31(w)), arg(S32(w))) режимі
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів.
Рис. 16 - Амплітудний спектр сигналу на виході настроєного (S4(w)) та розстроєного (S41(w), S42(w)) лінійного резонансного підсилювача з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів
Рис. 17 - Фазовий спектр сигналу на виході настроєного (arg(S4(w))) та розстроєного (arg(S41(w)), arg(S42(w))) лінійного резонансного підсилювача
1.5 Огинаючі вихідних сигналів
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді коливального контуру.
Огинаюча вихідного сигнала настроєного контура зображена на Рис. 18:
Рис. 18 - Огинаюча вхідного сигналу у настроєному контурі (uoutspectr1) та розстроєному (uoutspectr11)
Каскадне з'єднання лінійних резонансих підсилювачів
Рис. 19 - Огинаюча вихідного сигналу у настроєному контурі (uoutspectr2) та розстроєному (uoutspectr21)каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів.
Рис. 20 - Огинаюча вихідного сигналу у настроєному режимі (uoutspectr3(t)) та розстроєному (uoutspectr31)лінійного резонансного підсилювача у вигляді магнітно зв'язаних контурів
1.6 Вихідні сигнали
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді коливального контуру
Загальний вид:
а) Вихідний сигнал у настроєному режимі зображений на Рис. 21:
Рис. 21 - Вихідний сигнал лінійного резонансного підсилювача у настроєному режимі (Uoutspectr1(t)), та огинаюча вихідного сигналу (uoutspectr(t))
б) Вихідний сигнал у розстроєному режимі зображений на Рис. 22:
Рис. 22 - Вихідний сигнал лінійного резонансного підсилювача у розстроєному режимі (Uoutspectr11(t)), та огинаюча вихідного сигналу (uoutspectr(t))
Каскадне з'єднання лінійних резонансих підсилювачів.
а) Вихідний сигнал у настроєному режимі зображений на Рис. 23:
Рис. 23 - Вихідний сигнал каскадного з'єднання лінійних резонансих підсилювачів у настроєному режимі (Uoutspectr2(t))та огинаюча вихідного сигналу (uoutspectr(t))
б) Вихідний сигнал у розстроєному режимі зображений на Рис. 24:
Рис. 24 - Вихідний сигнал каскадного з'єднання лінійних резонансих підсилювачів у розстроєному режимі (Uoutspectr21(t))та огинаюча вихідного сигналу (uoutspectr(t))
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів.
а) Вихідний сигнал у настроєному режимі зображений на Рис. 25:
Рис. 25 - Вихідний сигнал лінійного резонансного підсилювача у вигляді магнітно зв'язаних контурів у настроєному режимі (Uoutspectr3(t))та огинаюча вихідного сигналу (uoutspectr(t))
б) Вихідний сигнал у розстроєному режимі зображений на Рис. 26:
Рис. 26 - Вихідний сигнал лінійного резонансного підсилювача у вигляді магнітно зв'язаних контурів у розстроєному режимі ( Uoutspectr31(t))та огинаюча вихідного сигналу (uoutspectr(t))
1.7 Аналіз результатів, отриманих спектральним методом
Усі вихідні сигнали представлені на (Рис. 20 - 25) являють собою, власне, огинаючу заповнену синусною кривою. Як видно з малюнків у розстроєному режимі вихідний сигнал змінюється, але не критично.
В результаті аналізу спектральним методом проходження модульованого сигналу крізь декілька типів вибіркових систем у настроєному та розстроєному режимах були отримали вихідні сигнали, параметри яких напряму залежать від комплексних частотних характеристик підсилювачів. Вихідні сигнали зазнали значних змін через вузьку смугу пропускання, тобто різкий спад комплексних частотних характеристик підсилювачів. Для збільшення смуги пропускання, а відповідно і зменшення похибки, потрібно зменшувати постійну часу.
Перша вибіркова система підсилювача дає на виході найменш спотворений спектр сигналу (Рис 11) , а відповідно і сам вихідний сигнал (Рис 20) .
У другій вибірковій системі, яка представляє собою каскадне з'єднання лінійних резонансних підсилювачів, було отримане найбільше підсилення сигналу, але найвужчу смугу пропускання. Остання є значним недоліком цього типу вибіркових систем, оскільки спричиняє значне спотворення початкового вхідного сигналу і достатньо довгий відгук кола на імпульс.
Третя вибіркова система - лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді системи магнітно зв'язаних контурів - має найбільше підсилення сигналу.
Цей тип вибіркових систем має найбільшу смугу пропускання (Рис 15), але КЧХ має різкий спад, що спричиняє значне спотворення вихідного сигналу.
Можна зробити висновок, що в умовах однакових і достатньо широких смуг пропускання саме третій тип підсилювачів найбільш точно передає вхідний сигнал, оскільки має достатньо рівну горизонтальну ділянку комплексної частотної характеристики. Розстроювання вносить у вихідний сигнал деяке спотворення, що напряму залежить від частоти розстроювання.
2. Часовий метод аналізу
2.1 Імпульсні характеристики підсилювачів
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді коливального контуру.
Формула для визначення імпульсної характеристики являє собою зворотне перетворення Фур'є:
Рис. 27 - Імпульсна характеристика настроєного(kkoleb(t)) та розстроєного(kkoleb1(t), kkoleb2(t)) лінійного резонансного підсилювача
Каскадне з'єднання лінійних резонансних підсилювачів:
Рис. 28 - Імпульсна характеристика каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів у настроєному(kkask(t)) та розстроєному режимі(kkask1(t), kkask2(t))
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів.
Формула для визначення імпульсної характеристики має вигляд:
Рис. 29 - Імпульсна характеристика настроєного (kmag(t)) та розстроєного (kmag1(t), kmag2(t)) підсилювача з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів
2.2 Інтеграл Дюамеля для огинаючих вихідних сигналів
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді коливального контуру.
а) Огинаюча вихідного сигналу підсилювача у настроєному режимі (U(t) - вхідний сигнал) зображена на Рис. 30:
Рис. 30 - Огинаюча вихідного сигналу у настроєному контурі (Uout1)
лінійний резонансний підсилювач імпульс
б) Огинаюча вихідного сигналу підсилювача у розстроєному режимі (U(t) - вхідний сигнал) зображена на Рис. 31:
Рис. 31 - Огинаюча вихідного сигналу у розстроєному режимі (Uout2)
Каскадне з'єднання лінійних резонансних підсилювачів
а) Огинаюча вихідного сигналу підсилювача у настроєному режимі (U(t) - вхідний сигнал) зображена на Рис. 32:
Рис. 32 - Огинаюча вихідного сигналу у настроєному контурі (Uout4) каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів
б) Огинаюча вихідного сигналу підсилювача у розстроєному режимі (U(t) - вхідний сигнал) зображена на Рис. 33:
Рис. 33 - Огинаюча вихідного сигналу у розстроєному режимі (Uout5) каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів:
а) Огинаюча вихідного сигналу підсилювача у настроєному режимі (U(t) - вхідний сигнал) зображена на Рис. 34:
Рис. 34 - Огинаюча вихідного сигналу у настроєному режимі (Uout7) лінійного резонансного підсилювача у вигляді магнітно зв'язаних контурів
б) Огинаюча вихідного сигналу підсилювача у розстроєному режимі (U(t) - вхідний сигнал) зображена на Рис. 35:
Рис. 35 - Огинаюча вихідного сигналу у розстроєному режимі (Uout8) лінійного резонансного підсилювача у вигляді магнітно зв'язаних контурів
2.3 Вихідні сигнали
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді коливального контуру.
Загальний вид:
а)Вихідний сигнал підсилювача у настроєному режимі зображено на Рис. 36:
Рис. 36 - Вихідний сигнал лінійного резонансного підсилювача (uout1(t)) та огинаюча вихідного сигналу (Uout1(t),- Uout1(t)
б) Вихідний сигнал підсилювача у розстроєному режимі зображено на Рис. 37:
Рис. 37 - Вихідний сигнал лінійного резонансного підсилювача( u2out(t)) та огинаюча вихідного сигналу (Uout2(t), -Uout2(t))
Каскадне з'єднання лінійних резонансних підсилювачів.
а) Вихідний сигнал підсилювача у настроєному режимі зображено на Рис. 38:
Рис. 38 - Вихідний сигнал каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів (uout4(t))та огинаюча вихідного сигналу (Uout4(t), -Uout4(t))
б) Вихідний сигнал підсилювача у розстроєному режимі зображено на Рис. 39:
Рис. 39 - Вихідний сигнал каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів (uout6(t))та огинаюча вихідного сигналу (Uout6(t), -Uout6(t))
Лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді магнітно зв'язаних контурів.
а) Вихідний сигнал підсилювача у настроєному режимі зображено на Рис. 40:
Рис. 40 - Вихідний сигнал лінійного резонансного підсилювача у вигляді магнітно зв'язаних контурів(uout7(t)))та огинаюча вихідного сигналу (Uout7(t),- Uout7(t))
б) Вихідний сигнал підсилювача у розстроєному режимі зображено на Рис. 41:
Рис. 41 - Вихідний сигнал лінійного резонансного підсилювача у вигляді магнітно зв'язаних контурів(uout8(t)))та огинаюча вихідного сигналу (Uout8(t),- Uout8(t))
Останні 6 малюнків є вихідними сигналами отримані з використанням огинаючих, які були отримані за допомогою методу інтеграла Дюамеля. Отже ці сигнали точніше ніж сигнали отримані часовим методом.
Також звертає на себе увагу натягнутість вихідного імпульсу. Це виникає із-за великої інерційності двох контурної системи.
2.4 Аналіз результатів отриманих часовим методом
В результаті аналізу проходження радіосигналу крізь різні вибіркові системи часовим методом у настроєному та розстроєному режимах були отримані вихідні сигнали, параметри яких залежать від імпульсних характеристик підсилювачів.
Перша вибіркова система, тобто лінійний резонансний підсилювач з навантаженням у вигляді коливального контуру, спричиняє найменше спотворення сигналу, оскільки має найкрутіший підйом імпульсної характеристики (Рис 26). Деяке спотворення вихідного сигналу викликане достатньо довгим спадом імпульсної характеристики.
Вибіркова система у вигляді каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів має найбільший коефіцієнт підсилення сигналу, що пояснюється значним підйомом імпульсної характеристики (Рис. 27). Імпульсна характеристика має довгий спад, що спричиняє значні зміни вихідного сигналу і достатньо довгий відгук кола на імпульс.
Система магнітно зв'язаних контурів (Рис. 28) має подібну за формою до каскаду лінійних резонансних підсилювачів імпульсну характеристику, але з меншою висотою, а відповідно і меншим коефіцієнтом підсилення сигналу. Повільний спад імпульсної характеристики визначає значне спотворення вихідного сигналу і довгий відгук кола на сигнал.
Аналізуючи графіки настроєного та розстроєного режимів, можна зробити висновок, що через незначну частоту розстроювання, цей параметр вносить ледве помітні спотворення вихідних сигналів.
Висновок
В ході виконання курсового проекту було розраховано та проаналізовано за допомогою ЕОМ відгук лінійних резонансних підсилювачів на радіоімпульс спектральним та часовим методами. Було розглянуто форму та спектр сигналу на вході та виході трьох різних вибіркових систем: лінійного резонансного підсилювача з навантаженням у вигляді коливального контуру, каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів, лінійного резонансного підсилювача з навантаженням у вигляді системи магнітно зв'язаних контурів. Результати розрахунків доводять, що при передачі крізь виборчі кола радіосигналів у яких інформація міститься в одному з параметрів високочастотного коливання, достатньо зберегти лише закон зміни того параметру, в якому міститься ця інформація (Рис. 17 -19) . Так для АМ коливання важливо вірно передати зміну обвідної амплітуди від часу, в той час як деяка зміна частоти або фази заповнення не має суттєвого значення, і при аналізі їх можна не враховувати.
Аналіз проходження радіоімпульсу спектральним методом полягає в тому, що вхідний високочастотний сигнал замінюється низькочастотною обвідною, що дозволяє значно спростити розрахунки. Недоліком цього метода є той факт, що при заміні високочастотного імпульсу низькочастотним втрачається інформація про фазу цього сигналу. При амплітудній модуляції це не відіграє ролі, оскільки фаза сигналу не містить ніякої корисної інформації.
При аналізі вихідного сигналу у часовій області використовувався інтеграл згортки комплексної обвідної з імпульсною характеристикою вибіркового кола, тобто так званий інтеграл Дюамеля (Рис. 29 - 34).
Результати, отримані різними методами є практично ідентичними. Незначна розбіжність викликана недостатньою точністю розрахунків, що в свою чергу спричинена обмеженістю обчислювальних ресурсів та часу. Спектральний метод у даному конкретному випадку виявився більш прийнятним, ніж часовий. Ефективність того чи іншого методу залежить від типу кола і сигналу, що через нього проходить. В ході виконання курсового проекту було розраховано та проаналізовано за допомогою ЕОМ відгук лінійних резонансних підсилювачів на радіоімпульс спектральним та часовим методами.
Було розглянуто форму та спектр сигналу на вході та виході трьох різних вибіркових систем: лінійного резонансного підсилювача з навантаженням у вигляді коливального контуру, каскадного з'єднання лінійних резонансних підсилювачів, лінійного резонансного підсилювача з навантаженням у вигляді системи магнітно зв'язаних контурів. Результати розрахунків доводять, що при передачі крізь виборчі кола радіосигналів у яких інформація міститься в одному з параметрів високочастотного коливання, достатньо зберегти лише закон зміни того параметру, в якому міститься ця інформація (Рис. 17-19). Так для АМ коливання важливо вірно передати зміну обвідної амплітуди від часу, в той час як деяка зміна частоти або фази заповнення не має суттєвого значення, і при аналізі їх можна не враховувати (Рис. 20 - 25).
Аналіз проходження радіоімпульсу спектральним методом полягає в тому, що вхідний високочастотний сигнал замінюється низькочастотною обвідною, що дозволяє значно спростити розрахунки. Недоліком цього метода є той факт, що при заміні високочастотного імпульсу низькочастотним втрачається інформація про фазу цього сигналу. При амплітудній модуляції це не відіграє ролі, оскільки фаза сигналу не містить ніякої корисної інформації.
При аналізі вихідного сигналу у часовій області використовувався інтеграл згортки комплексної обвідної з імпульсною характеристикою вибіркового кола, тобто так званий інтеграл Дюамеля (Рис 29 - 34 ).
Результати, отримані різними методами мають схожість, але не є ідентичними. Розбіжність викликана недостатньою точністю розрахунків, що в свою чергу спричинена обмеженістю обчислювальних ресурсів та часу. Спектральний метод у даному конкретному випадку виявився більш прийнятним, ніж часовий. Ефективність того чи іншого методу залежить від типу кола і сигналу, що через нього проходить.
Література
1. Волощук Ю.І. Сигнали та процеси у радіотехніці; у 4-х т. - Харків: СМІТ, 2003.
2. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: ВШ, 1986.
3. Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: ВШ, 1988.
4. Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: ВШ, 1987.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналогові та дискретні сигнали та кола. Узгоджені фільтри (випадкові сигнали). Проходження сигналів через лінійні кола. Амплітудна та кутова модуляція. Коефіцієнт передачі та імпульсний відгук узгодженого фільтра. Смуга пропускання селективного кола.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 19.10.2010Визначення класичним, оперативним і спектральним методами реакції лінійного електричного кола на підключення джерела живлення. Використання цих методів при проектуванні нових телекомунікаційних пристроїв. Моделювання перехідного процесу за допомогою ЕОМ.
контрольная работа [419,6 K], добавлен 23.02.2012Електроенцефалографія (ЕЕГ) як метод одержання біомедичної інформації, дослідження головного мозку, який полягає у реєстрації його електричних потенціалів. Ритми дорослої людини. Артефакти на ЕЕГ та їхнє усунення. Визначення спектральної щільності.
реферат [187,1 K], добавлен 28.11.2010Призначення, характеристики, основні вимоги до проектування та вибір режиму роботи резонансного підсилювача потужності. Вибір транзистора та схеми підсилювача, вольт-амперні характеристики транзистора. Схема резонансного підсилювача та його розрахунок.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 30.01.2010Підсилення електричних сигналів як один з видів перетворення електромагнітної енергії. Основні технічні показники підсилювача потужності. Розробка методики розрахунку для двотактного трансформатора. Розрахунок мультивібратора в автоколивальному режимі.
курсовая работа [606,6 K], добавлен 29.12.2014Аналіз елементної бази та вимір елементів принципової схеми резонансного підсилювача. Порядок розрахунку підсилювача проміжної частоти. Методика визначення транзисторних підсилювачів одноконтурного настроєного та з фільтром зосередженої вибірковості.
реферат [46,0 K], добавлен 14.10.2010Основні поняття теорії стійкості. Головні методи аналізу стійкості положення рівноваги. Елементи теорії лінійних диференційних рівнянь із періодичними коефіцієнтами. Аналіз стійкості періодичного режиму, розрахованого часовим та спектральним методом.
контрольная работа [130,0 K], добавлен 15.03.2011Перетворення сигналів довільної форми лінійними динамічними колами першого порядку в часовій та частотній областях. Визначення перехідної характеристики кола та його реакції на сигнал довільної форми методом інтеграла згортки і частотних характеристик.
курсовая работа [870,4 K], добавлен 20.10.2010Структурна схема модуля радіоканалу. Проходження сигналів в субмодулі радіоканалу. Канал звукового супроводу. Амплітудно-модульований радіосигнал зображення. Детектор сигналів звукового супроводу. Селектори каналів метрового і дециметрового діапазонів.
курсовая работа [666,3 K], добавлен 29.05.2014Визначення інтегруючого кола (інтегратора) і його призначення. Відфільтрування високочастотної складової для виконання операції інтегрування. Принцип роботи інтегруючого кола. Проходження імпульсів через інтегруючі RC-кола. Приклад роботи інтегратора.
реферат [590,8 K], добавлен 08.08.2009Функціональна та принципова схеми пристрою обробки електричних сигналів, виводи операційного підсилювача. Розрахунок автогенератора гармонійних коливань, вибір номіналів опорів та конденсаторів. Схема ємнісного диференціюючого кола генерування імпульсів.
курсовая работа [525,3 K], добавлен 23.01.2011Основні методи дослідження оптимального методу фільтрації сигналів та шумів. Визначення операторної функції оптимального фільтра та впливу "білого шуму" на вихідний сигнал. Оцінка амплітудно-частотної характеристики згладжуючого лінійного фільтра.
курсовая работа [729,5 K], добавлен 14.04.2012Технічні вимоги до засобів автоматизації, характеристики вхідних та вихідних сигналів контурів управління. Аналіз технологічного об'єкту управління: формування вимог до технічних засобів автоматизації, характеристика вхідних і вихідних сигналів контурів.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 19.02.2010Розробка загальної структури перетворювача ємність - тривалість імпульсу. Визначення залишкової напруги на колекторі. Визначення метрологічних характеристик. Моделювання одного з вузлів. Розрахунок підсилювача напруги. Розробка детальної структури схеми.
курсовая работа [588,8 K], добавлен 29.11.2009Загальні відомості про резонансні підсилювачі. Сутність явища резонансу. Резонансний підсилювач, призначення і види. Коефіцієнт підсилення і АЧХ одноконтурного РП. Розрахунок стійкості одноконтурного резонансного підсилювача. Вибір транзистора для РПП.
контрольная работа [151,5 K], добавлен 15.05.2014Вибір джерела живлення залежно від призначення підсилювача і необхідної вихідної потужності (напруга сигналу при навантаженні). Живлення ланцюгів транзистора. Властивості каскадів при різних ввімкненнях. Розрахунок амплітудно-частотних характеристик схем.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 24.02.2010Розрахунок смуги пропускання приймача та спектральної щільності потужності внутрішніх шумів. Розрахунок чутливості приймача та бази сигналу. Принципова електрична схема підсилювача проміжної частоти радіоприймального пристрою, параметри мікросхеми.
курсовая работа [476,2 K], добавлен 09.11.2010Розробка вимірювального перетворювача опір - тривалість імпульсу і його принципової схеми з використанням транзисторів КП305Д, КП304 для підвищення потужності вхідних електричних сигналів. Основні параметри операційних підсилювачів, аналіз схем.
курсовая работа [444,7 K], добавлен 10.02.2010Формування електричного кола із заданою конфігурацією. Проведення аналізу перехідних процесів для отримання дискретного сигналу. Обчислення інтегралу та перехідної від напруги. Визначення математичного очікування, відхилення, дисперсії та потужності.
контрольная работа [2,3 M], добавлен 10.05.2013Класифікація та сфери застосування лазерів. Аналогово-цифрове та цифро-аналогове перетворення сигналів. Сімейства, моделі та особливості лазерних систем зв'язку. Описання характеристики компаратора напруги. Алгоритм та програми передачі, прийому даних.
магистерская работа [1,7 M], добавлен 16.05.2019
